Heneza rusʹkoï heralʹdyky: X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries
Генеза руської геральдики X-XIII ст.
Gespeichert in:
| 1. Verfasser: | |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Charkiv
"Folio"
2023
|
| Schriftenreihe: | Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny)
tom 1 |
| Online-Zugang: | Inhaltsverzeichnis Abstract Register // Personenregister Literaturverzeichnis Abstract |
| Beschreibung: | 719 Seiten Illustrationen |
| ISBN: | 9789660399457 |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 cb4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV049003250 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20230801 | ||
| 007 | t | ||
| 008 | 230615s2023 a||| |||| 00||| ukr d | ||
| 020 | |a 9789660399457 |9 978-966-03-9945-7 | ||
| 035 | |a (OCoLC)1392147742 | ||
| 035 | |a (DE-599)BVBBV049003250 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rda | ||
| 041 | 0 | |a ukr | |
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a OST |q DE-12 |2 fid | ||
| 100 | 1 | |6 880-01 |a Odnoroženko, Oleh Anatolijovyč |d 1974- |e Verfasser |0 (DE-588)1159248435 |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |6 880-02 |a Heneza rusʹkoï heralʹdyky |b X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries |c Oleh Odnoroženko |
| 246 | 1 | 1 | |a Genesis of Ruthenian heraldry |
| 264 | 1 | |6 880-03 |a Charkiv |b "Folio" |c 2023 | |
| 300 | |a 719 Seiten |b Illustrationen | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 490 | 1 | |6 880-04 |a Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny) |v tom 1 | |
| 546 | |a Text ukrainisch. Zusammenfassung in englischer Sprache | ||
| 546 | |b Kyrillische Schrift | ||
| 830 | 0 | |a Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny) |v tom 1 |w (DE-604)BV049003208 |9 1 | |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Register // Personenregister |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Literaturverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 880 | 1 | |6 100-01/(N |a Однороженко, Олег Анатолійович |a ut | |
| 880 | 1 | 0 | |6 245-02/(N |a Генеза руської геральдики |b X-XIII ст. |c Олег Однороженко |
| 880 | 1 | |6 264-03/(N |a Харків |b "Фоліо" |c 2023 | |
| 880 | 0 | |6 490-04/(N |a Геральдика середньовічної Руси (України) | |
| 940 | 1 | |f sla | |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 940 | 1 | |q BSB_NED_20230801 | |
| 999 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-034266398 | ||
| 942 | 1 | 1 | |c 929 |e 22/bsb |f 09021 |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 929 |e 22/bsb |f 0902 |g 47 |
| 942 | 1 | 1 | |c 929 |e 22/bsb |f 0902 |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 929 |e 22/bsb |f 09021 |g 47 |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1804185268674101248 |
|---|---|
| adam_txt |
Іменний покажчик ; ag gsidt i i Mo՛ i ms the o n 1 Խ on i '֊e of coats of arms present in princely circlesserved as a multilevel identification system where, dvnasty sign with a figure of rose, family coats of arms (the cross of the Olegovyches, the lion of 1 hovyches) and personal family signs were used. Thanks to this concurrent usage of several coats of 'd not only identify a person (by their own personal sign), but also find out to what family, branch of nouse or dynasty the person belonged. The practice of using two or more coats of arms side by side u or family was characteristic of medieval heraldry both in the West and on Ruthenian lands. boyars, the prevalent tendency was to use coats of arms with the same main types of figures — heraldi i ,s chirge.s (mainly plants and animals) and family sings. The mass use of the last-mentioned by Ruthenian is can b sta tedas far backas the second half of the 12 th century, the evidence for it found both in chronicles in i n ։’ iu ş representations on Drohiczyn seals and other artefacts. Over time, these signs would dominatethe hot nuthenian nobility. i i its dawn at the turn of the 10 th and 11th centuries under Byzantine influence, Ruthenian heraldry tradilad ecoa ed, over the following centuries, into a rather expressive identification system that, alongside other ommin u g e codes,defineda person's place in society of that day. Similar to early heraldry of the Roman Empire in ' ’ i j 12th centuries and of the Latin Europe in the 12th to 13th centuries, Ruthenian heraldry was at based on the simplest figures that originated
in the ways ofreinforcing shields and were used to iden1 shield’s owner on a battlefield and in other situations related tolife in the military. Later on this system r u poi ated a whole series of figures that came outside heraldry, such as religious symbols, personal emblems, monograms, personal
family signs. The last-mentioned, virtually unknown in Byzantium and in the West, not only became an essential component of early heraldry on Ruthenian land, but, over time, also formed the backbone of the late medieval and early modern heraldry of Ruthenia (Ukraine). і ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА. З ВСТУП
. 7 РОЗДІЛ 1: ЗОБРАЖЕННЯ ЩИТІВ НА РУСЬКИХ ПЕЧАТКАХ XI—XIII СТ. 20 РОЗДІЛ II: ЩИТИ НА МІНІАТЮРАХ
РАДИВИЛІВСЬКОГО ЛІТОПИСУ ТА ТВЕРСЬКОГО АМАРТОЛА . 89 РОЗДІЛ III: РУСЬКИЙ ЗАГАЛЬНОДИНАСТИЧНИЙ ЗНАК .167 РОЗДІЛ IV: РОДОВІ ГЕРБИ РУСЬКИХ КНЯЖИХ
ДИНАСТІЙ. 231 1. ДИНАСТИЧНИЙ ГЕРБ ІЗЯСЛАВИЧІВ . 231 2. ГЕРАЛЬДИКА ОЛЬГОВИЧІВ
. 233 3. ДИНАСТИЧНИЙ ГЕРБ МОНОМАХОВИЧІВ . 237 4. ГЕРАЛЬДИКА СТАРШИХ
МОНОМАХОВИЧІВ. 257 5. ГЕРАЛЬДИКА МОЛОДШИХ МОНОМАХОВИЧІВ. 263 6. ГЕРАЛЬДИКА ПОЛОЦЬКОЇ ДИНАСТІЇ. 274
РОЗДІЛ V: ГЕРБ РУСЬКИХ «ЦѢСАРСЙ». 291 РОЗДІЛ VI: ГЕРАЛЬДИКА РУСЬКОГО НОБІЛІТЕТУ. 333 РОЗДІЛ VII: РОДОВІ ЗНАКИ РУСЬКИХ
КНЯЗІВ. 441 РОЗДІЛ VIII: РОДОВІ ЗНАКИ РУСЬКОГО НОБІЛІТЕТУ. 591
ВИСНОВКИ. 623 СКОРОЧЕННЯ
ДЖЕРЕЛ. 628
ЛІТЕРАТУРА. 630 ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК
. 701 RESUME . 717 719
ODNOROZHENKO 0. THE HERALDRY OF MEDIEVAL RUTHENIA. VOLUME I: GENESIS OF RUTHENIAN HERALDRY. 10th-13th CENTURIES. SUMMARY Usage of representations on Ruthenian shields in llth-13th centuries is one of the most complicated issues to consider when researching the origins of Ruthenian heraldry tradition. Adding special metal details to combat shields to reinforce the wooden structure, as well as colorful representations to their leather coating gradually gained more and more stable form — people started to perceive them as distinctive marks of the shield's owner on a battlefield. Once stabilized, these representations evolved into ancestral family signs — coats of arms, and their ensemble became a universal visual system for individual, ancestral, and social identification in medieval European society. Pre-heraldic and early heraldic representations on the shields of Western European knightsbear a clear re semblance to the representations on the shields of Ruthenian princes and retainers in thellth-13th centuries found on numerous stamps and seals, credential badges and coins, miniature paintings and graffiti, mosaics and frescos, khorugvs andicons, clothes, weapons, etc. — in a word, on all sorts of art pieces and household items. Figures simulating shields' ironwork, that in a later heraldic terminology were called honorable ordinaries, are found in abundance on Ruthenian shields of llth-13th centuries. Those are chevrons, bends, fesses, lozeng es, roundels, spheres, portcullises, and particularly bordures. The fields of Ruthenian shields were alsoadorned with figures of
armed warriors, representations of parts of human body (heart, hand), animals (lion, eagle, vul ture, dragon, peacock) and animal parts (bull's head, eagle’s wing), plants (rose, lily, shamrock,shoots), variously shaped crosses (Saint George's Cross, Cross pattée, Cross couped, Cross pommy, Patriarchal cross, Three-barred cross) and others (crescent, star, spearhead). Signs of princes and nobility used in the Kyiv Ruthenian state in the 11th -13th centuries fullymeet the definition of a ‘coat of arms' — a representation within a shield with corresponding coloring and contents and a tendency to be regularly used to identify a certain entity (a person, a family, a corporation or a territory). Numerous artefacts found on Ruthenian lands, dated as far back as llthcentury, feature correspondingly colored figures inside the shield's field that had stableiconographyand were descended. Thus, the onset and evolvement of heraldry on Ruthenian land are more than an age ahead of the similar processes in Western Europe. In both cases the tradition was, evidently, brought in from the ByzantineEmpire, where heraldic signs were known as far back as thelOth century. The earliest Rutheniancoats of arms were found both among princes and boyars. A coat of arms featuringchevronswas used in the first half of the 11th century by boyar Dobrynya and his son KontiantynDobrynich. A coat of arms with a shamrock in the shield is found on stamps of posadnyk Zavyd, 1088-1094, and his grandson, posadnyk Zavyd Dmytrovych, 1128. A coat of arms with a Cross pattée in the shield was used byVolodymyr’s boyar
Dmytro Zhyroslavych in the first half of the 12th century. Majority of boyars’ arms of that time, however, remain unidentified since they are mostly found on artefacts lacking any information as to their owners. These coats of arms originated and spread at the same time as patronymic and other surnames gained popularity among Ruthenian nobility — a process that was also typical for Romanian and Western European societies, where coats of arms often served as a kind of a visual equivalent of a surname, too. The situation is much better with princely heraldry — most of the llth-13th centuries artefacts here have been attributed, to one degree or another. All of the above makes it possible toobserve in detail the origins and evolution of both the all-dynasty coat of arms of Ruthenian princely houseand heraldic signs of its separate off shoots and individual members who had their own arms and signs. The heraldic sign common to all the dynasty of Ruthenian rulers was the figure of multi-petal rose. Its earliest appearance on a shield is on a bone plate of Grand Prince Svyatoslav, circa 965, and the color version of this coat of arms is found in Saint Sophia Cathedral, Kyiv, on a fresco of the first half of the 11th centurydepicting prince Yaroslav. A golden rose on purple field is also used later, in the arms of descendants of Yaroslav's eldest son Volo dymyr — the Rostyslavyches of Halych. Members of other families descending from Yaroslav Volodymyrovych modified the all-dynasty arms adding distinctive elements, changed colors of the shield's field and main figures. Descendants
of Iziaslav Yaroslavich used party per saltire with a golden rose, the quarters colored purple and silver. Members of Chernihiv dynasty, heirs of Sviatoslav Yaroslavych, used a green and silver shield with a golden rose, the shield divided into multiple sections, or a green shield with a red rose. In the eldest (king's) House of Monomakh,arms with a golden rose on a red field were usually used. The youngest (Suzdal) line used modified arms with inverted colors — a red rose on a golden field. A blue rose on a golden field was the coat of arms of the middle (Smolensk) line of the House of Monomakh. Some members of various princely families made more essential modifications in the all-dynasty coat of arms, their signs, while preserving the main figure, acquiring vivid individual features. In 1130s, prince Vsevolod Mstyslavych used a coat of arms where a purple shield had a field strewn with golden roses. On the arms of Yaropolk Mstyslavych in mid-twelfth century, the dynasty sign — a six-petal rose — wassupplemented with a stem 717
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. and two leaves. And Sviatopolk Mstyslavych added three fesses to the rose in the bottom of the shield as a kind of a cadency — a supplementary element denoting a younger member of a family. While using the all-dynasty arms, various branches of Ruthenian princely house had been gradually forming their own family arms, starting as early as the second half of the 11th century — the first part of the 12th cen tury. Iziaslav Yaroslavych and his descendants used a family coat of arms with a golden cross on a red field, the Olgovyches of Chernihiv had a silver cross on a red field. Members of the Polotsk dynasty used shields with simple divisions: halved with one red part and one blue part, quartered with red and green parts or red, green and silver parts. In the House of Monomakh, the dynasty coat of arms bore a golden lion on a blue field, which can be traced as far back as the first half of the 12th century. Only later representatives of various branches of the family somewhat modified the common coat of arms. Starting from the second half of the 13 th century, the coat of arms of the eldest [king's) line develops a silver rock onto which leans a lion. Some of the Romanovyches use other variations: a gold en lion on a black field [prince Vasylko Romanových), a silver lion amidst red fire on a blue field [prince Roman Danylovych). As early as the 14th century, the Monomakhovyches of Smolensk already use a coat of arms with two lions, but with the same blue and gold colors. And the
Monomakhovyches of Suzdal appear to have only changed the field of the arms to a red one. In the second half of the 12th century - 13th century, younger members of the House of Monomakh used signs that were common for all this line alongside individual coats of arms. The former included black patriarchal and three-barred crosses on a golden field (in different families of the Suzdal dynasty), as well as bordures that, in the second half of the 12th century, varied in color by family members: a golden shield with a red bordure (prince Andrii Yuriievych), a red shield with a golden bordure (prince Mykhalko Yuriievych), a golden shield with a blue bordure [Grand prince Vsevolod Yuriievych), a silver shield with a red bordure (prince Volodymyr Glibovych). In the last-mentioned case, this coat of arms is also seen onthe prince's khorugvs. Andrii Yuriievych’s personal coat of arms in mid-twelfth century — a figure of spearhead in a shield —proba bly was inspired by prince’s miraculous escape duringLutsksiege in 1149, when he was nearly killed by enemies' spearshitting his horse and the frontof his saddlebow. In the first quarter of the 13th century, prince Vsevolod Yuriievych’s coat of arms was a lozengesurrounded bybranches. And prince Sviatoslav Yaroslavich’s coat of arms, found on a 1270s miniature painting, had three inverted green chevrons with golden top thirds on a silver field. Coming from Byzantium wasthe coat of arms depicting a golden eagle on a purple field, which later became a double-headed eagle, used by those Ruthenian rulers who or whose parents were referred to
as tsars. Specifically, Yaroslav Volodymyrovych in the first part of the 11th century, Sviatoslav Volodymyrovych in mid-twelfth century, Yaroslav Volodymyrovych at the turn of the 12thand 13th centuries, Danylo Romanových in 1259. Usage of this coat of arms conveyed a whole ensemble of ideas and politicalambitions of’Ruthenian Kaisers' — their dynastic affinity with Roman basileis, their autocratic leadershipakin to how Constantinople was ruled, and, ultimately, their belonging to the coterie of Byzantine 'Union' ('Pax Byzantina՛, 'Pax Christiana՛). Another imperial sign that left an imprint on early Ruthenian heraldry was a familycoat of arms of the Kom nenos dynasty, which was used by Yaropolk Iziaslavych, the coronated king of Rus, in 1081-1086. The influence of early heraldry of the Roman Empire can also be seen in how otherthemes are used in Rutheniancoats of arms in 11th to 13th centuries, including figures of vultures, dragons, peacocks, eagle’s wings, etc. Personal family signs used by Ruthenian princes in the 10th to 13th centuries, that until recently have been given virtually exclusive value in researching and reconstructing the sign system of the Kyiv Ruthenian state, ac tually played a comparatively humble, thougha notable role in its early heraldry. They functioned alongside the all-dynasty sign, the arms of various branches of the princely house and its families. In the 14th to 17th centuries, however, these personal family signs, or more accurately their later modifications, came to the front of late medi eval and early modern Ruthenian heraldry. Princely
signs originated with a representation of a bident,the earliest examples of which are recorded starting with the turn of 9th and 10th centuries. In the last third of the 10th century, it provided the basis for the personal signs of prince Sviatoslav's sons — Yaropolk, Oleg, and Volodymyr. Later on, certainpatterns can be observed in how the signs were modified by younger members of families. The oldest sons usually modified the bottom part of the sign, while the others either changed the number of dents or supplemented them with secondary elements, such as: a cross, a fork, a rose, a roundel, a lily, a bird, etc. These modifications of Ruthenian personal family signs vividly resemble the practice of making alterations in arms by younger family members in other medieval states in Europe — while preserving the primal basis of the family arms, younger lines added to or removed from it some secondary components. Since personal family signs of princes initially were outside heraldry, it was only over time that they were in cluded into the system of Ruthenian coats of arms. The earliest examples of them depicted in the field of a shield come from as early as the first half of the 11th century, which makes it possible to qualify them as coats of armsineverysenseoftheword. The coloring of the field on princely shields was usually red. This color had dominated Ruthenian coats of arms since the Kyiv Ruthenian state and till as late as the 18th century. 718
Іменний покажчик The aggregate of coats of arms present in princely circlesserved as a multilevel identification system where, alongside the all-dynasty sign with a figure of rose, family coats of arms (the cross of the Olegovyches, the lion of the Monomakhovyches) and personal family signs were used. Thanks to this concurrent usage of several coats of armsone could not only identify a person (by their own personal sign], but also find out to what family, branch of the princely house or dynasty the person belonged. The practice of using two or more coats of arms side by side by one person or family was characteristic of medieval heraldry both in the West and on Ruthenian lands. Among boyars, the prevalent tendency was to use coats of arms with the same main types of figures — heral dic sings, charges (mainly plants and animals] and family sings. The mass use of the last-mentioned by Ruthenian boyars can be statedas far back as the second half of the 12th century, the evidence for it found both in chronicles and numerous representations on Drohiczyn seals and other artefacts. Over time, these signs would dominatethe heraldry of Ruthenian nobility. Since its dawn at the turn of the 10th and 11th centuries under Byzantine influence, Ruthenian heraldry tradi tion had evolved, over the following centuries, into a rather expressive identification system that, alongside other communicative codes,defineda person's place in society of that day. Similar to early heraldry of the Roman Empire in the 10th to 12th centuries and of the Latin Europe in the 12th to 13th centuries,
Ruthenian heraldry was at its outset based on the simplest figures that originated in the ways ofreinforcing shields and were used to iden tify the shield’s owner on a battlefield and in other situations related tolife in the military. Later on this system incorporated a whole series of figures that came outside heraldry, such as religious symbols, personal emblems, monograms, personal family signs. The last-mentioned, virtually unknown in Byzantium and in the West, not only became an essential component of early heraldry on Ruthenian land, but, over time, also formed the backbone of the late medieval and early modern heraldry of Ruthenia (Ukraine). ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА. З ВСТУП . 7 РОЗДІЛ І: ЗОБРАЖЕННЯ ЩИТІВ НА РУСЬКИХ ПЕЧАТКАХ XI—XIII СТ. 20 РОЗДІЛ II: ЩИТИ НА МІНІАТЮРАХ РАДИВИЛІВСЬКОГО ЛІТОПИСУ ТА ТВЕРСЬКОГО АМАРТОЛА . 89 РОЗДІЛ III: РУСЬКИЙ ЗАГАЛЬНОДИНАСТИЧНИЙ ЗНАК . 167 РОЗДІЛ IV: РОДОВІ ГЕРБИ РУСЬКИХ КНЯЖИХ ДИНАСТІЙ. 231 1. ДИНАСТИЧНИЙ ГЕРБ ІЗЯСЛАВИЧІВ
. 231 2. ГЕРАЛЬДИКА ОЛЬГОВИЧІВ . 233 3. ДИНАСТИЧНИЙ ГЕРБ МОНОМАХОВИЧІВ . 237 4. ГЕРАЛЬДИКА СТАРШИХ МОНОМАХОВИЧІВ. 257 5. ГЕРАЛЬДИКА МОЛОДШИХ МОНОМАХОВИЧІВ. 263 6. ГЕРАЛЬДИКА ПОЛОЦЬКОЇ ДИНАСТІЇ. 274 РОЗДІЛ V: ГЕРБ РУСЬКИХ «ЦѢСАРСЙ». 291 РОЗДІЛ VI: ГЕРАЛЬДИКА РУСЬКОГО НОБІЛІТЕТУ. 333 РОЗДІЛ VII: РОДОВІ ЗНАКИ РУСЬКИХ КНЯЗІВ. 441 РОЗДІЛ VIII: РОДОВІ ЗНАКИ РУСЬКОГО НОБІЛІТЕТУ. 591 ВИСНОВКИ. 623 СКОРОЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ. 628
ЛІТЕРАТУРА. 630 ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК . 701 RESUME .717 719
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК Абдалах, хан Улусу Джучі 482 Абрагам ван Вестерфельд, надвірний художник князя Януша Радивила 172,174, 291 Авесалом, син царя Давида 273, 304, 404-405,417-418, 423, 598 Авімелех, правитель Герара 108,158,165 Авіс, воїн перський 485, 525 Адралест Діоген, імперський протоспафарій і
стратиг Морави 313 Адріан Комнін, протосеваст і великий доместик Заходу 314 Акинф, боярин новгородський 357-358 Актай, половець, дружинник 382 Алексій І Комнін, василевс ромеїв 314-318 Алексій Комнін, син і співправитель василевса Йоана II Комніна 315 Алеш Миколаш, художник 98 Алтунопа, хан половців
109 Алфьоров Олександр, історик 5 Альбісвич Солтан, господарський толмач 486 Альфонсо X, король Кастилії та Леону 491-492 Амальрік І, король єрусалимський 338 Амбал Ясин, ключник 351, 375 Андріїч, стольник архиепископа новгородського 347, 380 Андрій І Юрійович, князь Галицький і Володимирський,
дідич Руського королівства 237,472,552 Андрій, дворський і боярин 336, 349, 380 Андрій, отрок 383 Андрій, посадник кременецький 349, 382 Андрій, священик 386 Андрій Войнович, боярин новгородський 346, 368,383 Андрій Володимирович Добрий, князь Волинський і Переяславський 126,155 Андрій Дем'янович,
боярин волинський 345,369, 384 Андрій Іванович, боярин новгородський 364 Андрій Лазаревич, боярин київський 344, 368,373,391 Андрій Ольгердович,великий князь Полоцький 247 Андрій Путивлич, воєвода і боярин галицький 349,385 Андрій Юрійович, князь Суздальський ЗО, 68,101,111112,115,129,135,156-157,
263-264, 268-269, 271, 338, 351, 367,400,424, 468, 475,489,558,625 Андрійко Климович, посадник
новгородський 347,369, 386 Андронік Дука, ромейський полководець 407 Андронік Дука, севаст 406 Анна Комніна, ромейська цісарівна 309, 317 Ансельм де Кандавен, граф Сен-Поль 495 Антакин (Андронік] Дука, стратиг, дід Дігеніса Акріта 407 Антіох, цар Сирії 107,158-159,165 Антоній, єпископ чернігівський
128,166 Арбузовичі з Пліснеська, бояри галицькі 341, 347, 349, 381 Арнольд фон Брієнц, рицар німецький 20 Арпади [Арпадовичі], династія угорських королів 302, 316 Артавазд, урядник ромейський 24 Артемій, боярин смоленський 385 Артемій, намісник і боярин смоленський 385 Аршамбо IX де Дамп’ер, пан де
Бурбон 462 Аскольд, князь Київський 114,162 Асмуд, кормилець 344, 370 Аттіла, каган гунів 103,487 Бабенберґи, династія австрійських герцогів 243-244 Бабич з Жикова Андріяш, панмолдавський 410 Багаєтський Станчул, пан молдавський 616 Багаетські, пани молдавські 616 Баєвський Григорій, земянин
волинський 615 Баєвський Лецко, земянин волинський 615 Баєвські, земяни волинські 615 Байдюк, отрок 344, 371 Баковицький Григорій, земянин волинський 397 Басараби, династія волоських господарів 487 Безпалько Владислав, історик 6 Бережецький Лаврін Гораїн, земянин волинський 618 Бережецькі, земяни
волинські 618 Берендій, торчин, овчар 344, 371 Бибельські, пани перемишльські 487 Биховці, бояри смоленські 619 Білецький Сергій, історик 6,451,482, 504, 517, 521 Біловолод Просович, дружинник 351,375 Білоус Наталя, історик 6 Більський Мартин, історик 402 Блуд (Будий), кормилець і воєвода 343, 370
Блус Юр’єв, воєвода і боярин волинський 345,385 Бобицький Яцько, земянин волинський 616 Бобицькі, земяни
волинські 616 Богуслав Прокшинич, боярин новгородський 346, 361362,380 Богушевич Жоглич Іван, боярин любецький 613 Богушевичі Жогличі, бояри любецькі 613 Богша, рушанин 380 Бокії, пани сіверські 613 Бокій Іванко, пан сіверський 613 Болбас Ростоцький Григорій, земянин волинський 621 Болбаси
Ростоцькі, земяни волинські 621 Болеслав IV, князь Польщі 337 Болеслав, староста новгородський 350, 372 Болобан Василь, земянинволинський 621 Болобани, земяниволинські 621 Болсуновський Карл, колекціонер 608 Боняк, хан половців 104,109,160 Борейша Юрій, історик 254, 262, 300-301 Борис, боярин
рязанський 375 Борис, княжий посол новгородський 382 Борис Володимирович, князь Ростовський 184-185, 292,454-455,537,572 Борис Всеволодкович, князь Городенський 479-480, 563 Борис Гавшинич, боярин новгородський 346, 384 Борис Жидиславич, воєвода і боярин суздальський 346,374 Борис Жирославич, боярин
новгородський 346, 376 Борис з Києва, посадник новгородський 349, 372 Борис Захарович, воєвода і боярин київський 345, 374 Борис Ізеболк, боярин волинський 348, 384 Борис Ілдятинич, боярин новгородський 346, 369, 384 Борис Мирошкинич, боярин новгородський 346, 357358,377 701
Геральдика середньовічної Руси (України) Борис Нігочевич, тисяцький новгородський 347, 380 Борис Олександрович, великий князь Тверський 247 Борис Юрійович, князь Білгородський і Туровський 112,476-477,558-560 Борисковський Іван Петрович, земянин подільські 618 Борисковські, земяни подільські 618
Борислав, боярин київський 369,373 Борислав Некуришинич, боярин новгородський 346,379 Борко Оловянець, боярин волинський 348, 385 Боршниць Кондрат, пан галицький 519 Борька, купець новгородський 383 Боян, псковитянин 384 Братошич Зеновій, пан литовсько-руський 618 Бродовський Чурило, панволинський
620 Бродовські, паниволинські 620 Брячислав Ізяславич, князь Полоцький 452, 457, 517, 539,579-580 Будович з Гочманиці Мирон, пан молдавський 614 Будовичі з Гочманиці, пани молдавські 614 Булиєвич Лук'ян, міщанин київський 618 Булиєвичі, міщани київські 618 Булонські, графи фламандські 140 Буцков
Артем Тулубій, міщанин полоцький 611 Буцковичі, міщани полоцькі 611 Варфоломій, боярин новгородський 385 Варфоломій Юр'євич, посадник новгородський 192, 230,363-364 Варяжко, боярин київський 344,370 Василевич Богдан, земянин київський 620 Василевичі, земяни київські 620 Василій Дігеніс Акріт,
епічний герой 220, 257, 406-407, 437,484 Василій Комнін, член імператорської родини 316, 318 Василь, боярин волинський 344, 371 Василь, боярин київський, посадник володимирський 344, 371 Василь, княжий меченоша 350, 380 Василь Воїборзович, боярин новгородський 347,384 Василь Волкович, боярин
вишгородський 345, 374 Василь Глібович, боярин волинський 345, 363,365, 382 Василь Дмитрович, великий князь Московський
248 Василь Ігнатович, боярин новгородський 364 Василь Микитович, боярин новгородський 364 Василь Молза, дяк 351, 378 Василь Настасич, боярин вишгородський 345, 374 Василь Олександрович, князь Новгородський 478, 562 Василь Полочанин, боярин чернігівський 111, 349, 373 Василь Федорович, боярин
новгородський 364 Василь Ярославич, великий князь Володимирський 272 Василько Белжанин, воєвода 349, 385 Василько Гаврилович, воєвода і боярин волинський 345,378 Василько Мстиславич, князь Ковельський 31, 40, 51, 233-234,488 Василько Романович, князь Волинський 110, 242-243, 296,336-337,341,367, 625
Василько Ростиславич, князь Теребовельський 102104,154,160,177 Василько Святославич, князь Полоцький 275 Василько Юрійович, князь Пороський 338 Васята, староста іванський 350, 372 Васько Дядькович, пан львівський 350 Васькович Тодор, пан молдавський 619 Васьковичі, пани молдавські 619 702 Том I:
Генеза руської геральдики. Х-XIII cm. Вацлав Рачкович Табутовича, пан литовський 348 Виговські, земяни київські 396 Витонізький Михайло, земянин волинський 595, 615 Витонізькі, земяни волинські 615 Вишата, воєвода і боярин галицький 366, 382 Вишата Остромирович, тисяцький і воєвода київський
343,352,370 Вишеслав Володимирович, князь Новгородський 451452,537,572,574-575 Вишківські, князі руські 442 Вишко, посадник і боярин торчеський 349, 374 Вишневецький Олександр Михайлович, князь 454 Вишневецькі, князі руські 188, 263,442,497 Вишта, воєвода і боярин волинський 385 Вільгельм, герцог
Нормандії та король Англії 334 Вільям Кастане, рицар нідерландський 493 Вінцентій Кадлубек,хроніст 601-602 Вітан,
боярин галицький 365 Вітановичі, бояри галицькі 365 Вітковичі (пани Ружі) - пани чеські 98,167 Владики, пани волинські 611 Владичанка Добрухна, пані волинська 611 Владислав II Яґайло, король Польщі 127, 241 Владислав, маркграф Моравський 243 Владислав Опольський, великий князь, господар і са
модержець Руської землі 241, 279 Внізд, воєвода і боярин смоленський 373 Внізд Водовик, посадник новгородський 348, 369, 380 Внізд Ніздинич (Ніздилинич), боярин новгородський 346,357-358,376 Внізд Ягинич, боярин новгородський 346, 376 Вовчий Хвіст, воєвода київський 124, 154, 343, 370, 402-403,424
Воїбор Негечевич, торчин, дружинник 351, 374 Воїгость, боярин новгородський 371 Воїн, боярин новгородський 368, 383 Войкіна, отрок 344, 370 Войтович Леонтій, історик 5,39 Волдрис, боярин галицький 380 Володар Ростиславич, князь Перемишльський 102104,154,160,177 Володаревичі, бояри новгородські
347,377 Володимир Андрійович, князь Дорогобузький 109 Володимир Василькович, князь Волинський 90, 188, 243,341,363,366 Володимир Всеволодович, князь Новгородський 116, 465-466, 547 Володимир Всеволодович, князь Стародубський 24, 29, 73,271 Володимир Всеволодович Мономах, великий князь Київський
31-32, 51-52, 104, 109, 119, 160, 163, 183,185,201, 220, 250-251,257,342-343, 387, 463465,481,545-547 Володимир Глібович, князь Переяславський 101, 112, 157,163,269-270,625 Володимир Глібович, князь Пронський 101,157, 270 Володимир Давидович, князь Березійський і Чернігів ський 23, ЗО,
32,49,102,156,182, 305 Володимир Ігоревич, князь Путивльський і Галицький 341,463,544 Володимир Костянтинович, князь Углицький
74, 268 Володимир Мстиславич, князь Дорогобузький і великий князь Київський 23, 32, 59-60, 102 155 188-189,305,357,469-470,480,549-550
Іменний покажчик Володимир Рюрикович, великий князь Київський 32, 64-65,193-194, 226, 354,474, 556 Володимир Святославич, великий князь Київський 8, 104,121,124-125,154,161,168-169,177,184, 217, 274, 328, 351-352,402,441-442,446-452,454-456, 497, 500-502, 505-506, 517, 535-537, 564, 566-574,
597,599,626 Володимир Святославич, князь Вщизький 110, 461462,494-495, 545 Володимир Юрійович, князь Московський 479, 563 Володимир Ярославич, князь Галицький 339 Володимир Ярославич, князь Новгородський 174-175, 177, 201, 218-219, 452, 456-457,481, 538, 579-580, 604,624 Володимирко Володаревич,
князь Галицький 97-100, 104,126,155-156,161,177 Володислав, посадник ладозький 350, 380 Володислав Вітович, боярин галицький 345, 378 Володислав Воротиславич Лях, воєвода і боярин київський 348, 369, 374 Володислав Данилович, боярин новгородський 346, 368,383 Володислав Дмитрович, боярин
новгородський 346, 357-358, 377 Володислав Завидич, боярин новгородський 346, 379 Володислав Кормильчич, великий боярин галицький 341, 345,350,368,377,432 Володислав Ломоносий, воєвода і боярин луцький 348, 385 Володислав Юрійович, боярин галицький, тисяцький і воєвода 345, 365, 381 Волос Блудкинич,
боярин новгородський 346,381 Волощук Мирослав, історик 5,431 Вопель Каспар, картограф 299 Ворона Гнівош, земянин волинський 614 Ворона Михайло, земянин литовсько-руський 611 Ворони, земяни волинські 614 Ворони, земяни литовсько-руські 611 Вороницькі, князі руські 497 Воротислав, боярин волинський,
тисяцький 349, 372 Воротислав, боярин київський 371 Воротислав, воєвода і боярин белзький 377 Воротислав Петрович, боярин
київський 345, 380 Ворш, чеський рицар 336,382,426 Враговські, пани моравські 252 Всеволод Володимирович, князь Волинський 454, 500501,537 Всеволод Глібович, князь Пронський 101,157, 270 Всеволод Мстиславич, князь Новгородський і Псков ський 23, 32, 55-56, 100, 188-190, 220, 254, 257, 465-466, 547,
624 Всеволод Мстиславич, князь Новгородський і Смо ленський 32, 66,196 Всеволод Ольгович, князь Чернігівський і великий князь Київський 104,126,128,155,161,166,182, 221, 233, 357,443,459-460,462,467,482,490, 541-542 Всеволод Святославич, князь Трубчевський і Курський 462, 544 Всеволод Святославич,
князь Чернігівський і великий князь Київський 461-462, 544 Всеволод Юрійович, великий князь Володимирський 94-95, 101, 112, 116, 119-120, 129, 156-157, 163164,198, 225, 269-270,292, 338, 340,400, 424,477478,481,490,561, 625 Всеволод Юрійович, князь Новгородський і Торжоцький 24, 29-30, 74-75, 226,
271,479, 562, 625 Всеволод Ярославич, великий князь Київський 102, 154,174,181,183,201,353 Всеволодко, князь Городенський 479-480, 563 Всеволодковичі, династія городенських князів 479480,563 Всеслав Брячиславич, князь Полоцький 105, 126, 154, 160,176,274-275, 452-453,539 Вячеслав, боярин
новгородський 375 Вячеслав Володимирович, князь Турівський і великий князь Київський 103-104,109,156,161,353 Вячеслав Климятич, боярин новгородський 346, 378 Вячеслав Прокшинич, тисяцький і боярин новгород ський 347,361-362, 378 Вячеслав Товстий, великий боярин волинський 348, 377 Вячеслав
Ярославич, князь Клечеський 104,160 Вячеслав Ярославич, князь Смоленський 31, 47, 180181, 457,538 Вячко, боярин
новгородський 379 Вячко Святославич, князь Усвятський 275 Гаврилець Милятинич, боярин новгородський 346, 379 Гаврилко Ізяславич, боярин київський 345,374 Гаврило, щитник новгородський 27, 380 Гаврило Васильович, боярин дорогобузький 345, 373 Гаврило Гориславич, воєвода псковський 347, 382 Гаврило
Душилович, воєвода і боярин волинський 345, 378 Гаврило Іворович, боярин галицький 345,378 Гаврило Ігоревич, боярин новгородський 346, 379 Гаврило Киянинович, боярин новгородський 349, 385 Гаврило Неревинич, боярин новгородський 346, 369, 376 Гаврило Олексич, боярин новгородський 346, 357-358, 382
Гавсович Сенько Гринькович, земянин новгородський 616 Гавсовичі, земяни новгородські 616 Гайдуков Петро, історик 40 Галка з Ілляшова Сенько, пан львівський 402 Галка Петро, боярин руський 402 Галки, пани львівські 402 Ганко Онкович Михайловича, війт київський 617 Ганковичі, міщани київські 617
Гартман фон Діллінґен, граф німецький 492 Геза II, король Угорщини 355 Генрих І, ландграф Гесенський 20 Генрих, рицар німецький 493 Генрих Русин, рицар німецький 253 Георгій, митрополит київський 27, 80 Георгій, отрок 344, 370 Георгій Варда, протонотарій феми Арменіак 313 Георгій Шимонович,
тисяцький і боярин ростовський 346,368,372 Герман, маркграф Баденський 243 Глебьонек Марчін, історик 5 Глинський Путивльський Богдан Володимирович, князь 463 Гліб Борисович, боярин новгородський 346, 369, 381 Гліб Васильович, боярин галицький 345, 369, 378 Гліб Водовикович, боярин новгородський 346,
369,380 Гліб Володимирович, князь Муромський 184-185, 292 Гліб Всеволодкович, князь Городенський 480, 563 703
Геральдика середньовічної Руси (України) Гліб Зеремійович, воєвода і боярин пересопницький 345,378 Гліб Поткович, воєвода і боярин бузький 345, 363, 365, 377 Гліб Ракоіиич, боярин київський 344,373 Гліб Ростиславич, князь Рязанський 101,112,116, 157, 163,270, 340 Гліб Святославич, князь
Чернігівський 461-462, 545 Гліб Судилович, боярин галицький 345, 378 Гліб Юрійович, князь Переяславський і великий князь Київський 32, 68, 100, 117, 126, 128, 155-156, 166, 198,354 з Глуховичів Юсько, земянин львівський 402 Голіаф, філістимлянський воїн 130,158,272 Головня Острожецький Петро
Михайлович, князь 442 Головчинські (Микитиничі), князі руські 412 Головчинський Олександр Ярославович, князь 412 Голуб Юрій, земянин київський 615 Голуби, земяни київські 615 Гонт-Познанці, пани угорські 123 Гордієнко Дмитро, історик 6 Гордята, боярин київський 371 Горин, воєвода і боярин сіверський
349, 373 Городислав Михайлович Кашкича, боярин руський 348,371 з Городниці Матвій, земянин галицький 619 Городницькі, земяни галицькі 619 Горські, князі руські 442 Горясир, дружинник 344, 370 Гостилець, новгородець 381 Грежанський Федько, земянин київський 620 Грежанські, земяни київські 620 Гречин,
боярин псковський 380 з Градця - пани чеські 98 Грига, посол новгородський 376 Григорій, жупан березький 386 Григорій, намісник і боярин смоленський 385 Григорій Васильович, боярин галицький, дворський 345,369, 381 Григорій Назіанзин, теолог 315 Григорій Хотович, боярин київський, тисяцький,
дворський 345, 369, 374 Гулевич Дрезденський Семен Іванович, пан волин ський 621 Гулевичі Дрезденські, пани волинські 621
Гуляницький Ясько Микитич, земянин волинський 618 Гуляницькі, земяни волинські 618 Гутори Рогачовські, земяни волинські 516 Гюргі, купець новгородський 383 Гюргі, стольник 350, 381 Гюргі Іванкович, посадник новгородський 347, 359, 378 Гюргі Олексинич, боярин новгородський 346, 379 Гюргі Олекшинич,
боярин новгородський 346,376 Гюря, тивун остерський 350, 376 Гюрята Пинещинич, новгородець 351, 382 Гюрята Рогович, посадник новгородський 343,356, 371 Гюрята Семкович, боярин київський 344, 374 Гюрятиничі-Роговичі, бояри новгородські 356 Ґайдомович Миколай, боярин курклевський 486 Ґартніт, рицар
руський, епічний герой 338 Ґартунґ, рицар руський, епічний герой 338 Гедройти, князі литовські 167 Гертруда Бабенберґ, герцогиня Австрійська 243 704 Том І: Ґенеза руської геральдики. Х-ХІІІ cm. Ґертруда-Олісава, велика княгиня Київська 317-319 Ґільєм де Сервера, пан каталонський 210 Ґодфрі де Люсі,
єпископ вінчестерський 493 Ґонзаґа Франческо, маркграф Мантуї, гонфалоньєр Римської Церкви 311 Ґрюненберґ Конрад, патрицій і рицар з Констанца 236, 242,244,246,260,298-299 Давид, цар Ізраїлю 103,106,130-131,158, 272-273, 304, 398,404,417-418,423,598 Давид Боринич, боярин київський 345, 374 Давид
Вишатич, боярин галицький 345, 366, 369, 381 Давид Всеславич, князь Полоцький 221, 275 Давид Ігоревич, князь Дорогобузький і Волинський 23, 32-33,47,103,109,160,180-181 Давид Радило, тисяцький і боярин вишгородський 348, 374 Давид Ростиславич, князь Смоленський 474 Давид Святославич, князь
Вітебський 275 Давид Святославич, князь Чернігівський 27, 32, 48-49, 182 Давид Федорович, князь Ярославський
228-229, 245 Давид Ярунович, тисяцький і боярин київський 111, 142,345,372 Давидко, стольник софійський 350, 380 Давидович! бояри волинські 366 Даниїл Заточник, книжник 305 Данило, боярин новгородський 368,383 Данило, боярин смоленський 385 Данило Великий, боярин київський 348, 373 Данило з Києва,
посадник новгородський 349, 372 Данило Мозотинич, боярин новгородський 347, 384 Данило Нажирович, воєвода і боярин київський 345, 354,381 Данило Павшинич, боярин новгородський 359, 361 Данило Романович, король Руси 108-110,127,184, 206, 212, 227, 242-243, 262, 296, 305, 335-337, 341, 343, 349,363,
365-366,472-473,496,626 Данович Костя, пан молдавський 617 Дановичі, пани молдавські 617 Даньслав, боярин новгородський 372 Даньслав, боярин новгородський 381 Даньслав Лазутинич, воєвода новгородський 347, 374 Дарій III, шахиншах Ірану 206,485,525 Дворникович Туловський Лазар, пан молдавський 350
Дворскович Гліб, пан львівський 350 Дворскович з Рокитниці Дершняк, пан львівський 350 Дворсковичі, пани львівські 350 Дем'ян, боярин новгородський 372 Дем'ян, тисяцький і боярин галицький 349,369, 377 Денгуничі, бояри новгородські 347, 375 Держикрай Володиславич, воєвода і боярин галицький
345,368,379 Дерн, боярин новгородський 361-362 Дерновичі, бояри новгородські 361-362 Дешковський Василь, пан брацлавський 620 Дешковські, пани брацлавські 620 Димитрій Апокавк, імперський урядник 411 Дир, князь Київський 114,162 Дідилець, боярин рязанський 375 Діонісій Павлович, воєвода і боярин
галицький 345, 366,383 Длуґош Ян, історик і хроніст 279, 297 Дмитро, боярин галицький, воєвода, тисяцький 349,
368,378
Іменний покажчик Дмитро, боярин галицький, посол 377 Дмитро, боярин новгородський 369, 376 Дмитро, князь 29, 75 Дмитро, конюх 344, 371 Дмитро Дядько, пан радний і староста руський 350 Дмитро Єйкович, боярин і намісник київський 345, 382 Дмитро Жирославич, боярин київський і володимирський ЗО,
36,80,344,352-353,373,390-391,419,624 Дмитро Завидич, посадник новгородський 347,355,372 Дмитро Іванович, великий князь Московський 247-248 Дмитро Іворович, воєвода і боярин переяславський 345,371 Дмитро Ігнатович, боярин новгородський 22,29,36,81, 391-392,420-421 Дмитро Ісакович, боярин
новгородський 364 Дмитро Дюбарт Ґедимінович, великий князь Руський 240 Дмитро Микитович, боярин новгородський 364 Дмитро Мирошкинич, посадник новгородський 347, 357-358,377 Дмитро Олександрович, князь Переяслав-Заліський і великий князь Володимирський 25, 75, 268, 272 Дмитро Ондрієвич, боярин
новгородський 359, 361 Дмитро Плесковитин, новгородець 351, 379 Дмитро Хоробрий, воєвода і боярин київський 348,368, 374 Дмитро Якунич, посадник новгородський 340, 347, 357-358,378 Дмитрович Олізар, земянин пинський 612 Дмитровичі, земяни пинські 612 з Добеславичів Іван, земянин галицький 614
Добеславські, земяни галицькі 614 Добриничі-Вишатичі, бояри київські 351-352 Добриня, боярин галицький 379 Добриня, воєвода і боярин київський, посадник новгородський 343-344, 351-352, 370, 505-506, 569-570,624 Добриня, посадник новгородський 350, 371 Добриня Довгий, боярин суздальський 348,375
Добриня Рагуйлович, воєвода новгородський 343, 356-357,371 Добриня Ядрійкович (Антоній), боярин новгород ський, єпископ
перемишльський, архиепископ новгородський 346, 368, 376 Добринька, боярин київський 373 Доброгость, боярин волинський 377 Доброслав Суддич, боярин галицький 342, 345, 350, 369,381 Довмонт, князь Псковський 337 Долмат Григорій, земянин пинський 617 Долмати, земяни пинські 617 Домажир, боярин
галицький, посол 368,377 Домажир, іконописець новгородський 369, 381 Домажир Торлинич, боярин новгородський 346, 369 Домаш Твердиславич, боярин новгородський 346,380 Дометій, урядник ромейський 312-313 Домослав Вікошкин, псковитянин 351,384 Дорож, воєвода володимирський 382 Дорожай, воєвода і боярин
суздальський 375 Дорожка, псковитянин 384 Дрочило Нездилов син кожевників, новгородець 351, 382 Друцький Іван Семенович Путята, князь 442 Друцькі, князі руські 442,497 з Дубковичів Дмитро, пан перемишльський 618 Дубковські, пани перемишльські 618 Дудина Іван Григорович, боярин смоленський 619
Дудичі, бояри смоленські 619 Дуки, ромейський рід, династія ромейських василевсів 406-407 Дуличі, земяни мінські 613 Дунай, воєвода і боярин волинський 349, 385 Дуран, купець новгородський 383 Душилець, староста липенський 350, 380 Дядькович Романовський Гліб, пан львівський 350 Дядьковичі з
Романова, пани львівські 350 Едвард, принц Уельський 491-492 Еразм Цьолек, єпископ плоцький 311-312 Євдокія, дружина Дігеніса Акріта 407 Євстафій Мстиславич, князь Тмутараканський 455456, 538 Євстахій II, граф Булонський 140 Євфимій Зигавин, теолог 314-315 Єлеферій, боярин новгородський 383 Єлеферій
Збиславич, боярин новгородський 346, 363, 384 Єлеферій Назарович, боярин новгородський 347,386 Єлець Федір Іванович,
пан київський 616 Єловицькі, пани волинські 608 Єловичі, пани волинські 593 Єльці, пани київські 616 Єнковичі Колмовські, пани волинські 593 Єремій, купець новгородський 383 Єремій Глібович, воєвода володимирський 346, 378 Єремія, піп смоленський, посол 380 Єрусалимський Констянтин, історик 6 Єсиф
Захар'їнич, посадник новгородський 359, 361 Єфрем Моїзич, боярин суздальський 346, 375 Єфременко Ірина, історик 6 Єфросинія Мстиславна, королева Угорщини 355 Єфросинія Полоцька (Предслава Святославна), княжна, черниця 274 Єфросинія Ярославна, княгиня Сіверська 462 Желислав, воєвода і боярин
волинський 349, 384 Жеротинські з Жеротина, пани моравські 251-253 Живоглод, боярин новгородський 376 Жиґимонт І Кейстутович, великий князь Литовський і Руський 298 Жиґимонт II Старий, великий князь Литовський і Русь кий 486 Жиґимонт Корибутович, князь, намісник Чеського ко ролівства 236 Жидило
Жихнович, псковитянин 351, 384 Жидослав, воєвода володимирський 382 Жижемська Анастасія Михайлівна, княгиня 463 Жирослав, боярин галицький 379 Жирослав, боярин галицький 382 Жирослав, боярин київський 353 Жирослав, посадник новгородський 350, 374 Жирослав, тисяцький новгородський 349, 383 Жирослав
Васильович, боярин волинський 345,373 Жирослав Давидович, боярин новгородський 347, 385 Жирослав Дорогомилович, боярин новгородський 347, 384 Жирослав Іванкович, посадник туровський 345, 353, 373 Жирослав Михайлович, воєвода володимирський 346, 381 705
Геральдика середньовічної Руси [України) Том !: Ґенеза руської геральдики. Х-ХШ cm. Жирослав Нажирович, воєвода і боярин київський 345, Іван Михайлович, великий князь Тверський 247 352-353,373 Іван Михалкович, боярин волинський, сідельничий Жирославичі, бояри київські 353 345,363,365,380 Жирошка
Огасович, боярин новгородський 346, 369, Іван Морхиня, боярин новгородський 357-358 376 Іван Попович, новгородець 351,379 Жирята, боярин псковський 372 Іван Прокшинич, боярин новгородський 346, 369, 380 Жихнев, купець новгородський 383 Іван Радославич, боярин чернігівський 345, 374 Жоффруа
Плантагенет, граф Анжуйський і герцог Іван Ручечник, боярин смоленський 348, 374 Нормандський 136-137 Іван Скирґайло Ольгердович, князь Полоцький 247 Жукевичі, пани литовські 618 Іван Славнович, тисяцький київський 345, 381 Жукевич Монтигайло, пан литовський 618 Іван Смольнянин, псковитянин 351,384
Завид, боярин київський 374 Іван Степанкович, боярин суздальський 346, 375 Завид, посадник новгородський 23, 27, ЗО, 80, 355, 370, Іван Творимирич, воєвода і боярин київський 343, 370 389-390,419,624 Іван Халдійович, воєвода і боярин Звенигородський Завид Дмитрович, посадник новгородський ЗО, 80,
347, 345,372 355,372,389-390,419,624 Іванець, боярин новгородський 379 Завид Неревинич, посадник новгородський 347, 369, Іванко, боярин новгородський 379 375 Іванко, боярин новгородський 384 Завид Нігочевич, боярин новгородський 346, 376 Іванко, посадник новоторзький 350, 382 Завидичі, бояри
новгородські 355, 389-390 Іванко, тисяцький туровський 349,372 Завітій Богдан, філолог 5,11 Іванко Дмитрович, посадник
новгородський 347, 357Залісовський Іван, земянин мстиславський 615 358,379 Залісовські, земяни мстиславські 615 Іванко Захар’їнич, посадник новгородський 347,359, 374 Заремба Олександр, історик 6 Іванко Захар'їч Козарин, воєвода і боярин київський Заславський Андрій Юрійович, князь 454 348,371
Заславські, князі руські 188, 263,442,463,497 Іванко Деген, священик новгородський 351, 376 Захар, тивун новгородський 416 Іванко Павлович, посадник новгородський 347, 357, Захарія, посадник новгородський 350, 359, 374 372 Захарія Кузьмич, боярин новгородський 359-360 Іванко Прибишинич, новгородець,
опонник 351, 379 Захарія Михайлович, посадник новгородський 359,361 Іванко Станіславич, боярин бузький 345, 369, 377 Захар'їничі, бояри новгородські 359 Іванко Творимирич, воєвода і боярин київський 345, Збаразькі, князі руські 263,442,497 374 Збислав, боярин новгородський 378 Іванко Тимошкинич,
боярин новгородський 346, 379 Збислав Станіславич, боярин бузький 345, 369, 377 Іванко Тудоркович, боярин новгородський 346, 380 Збислав Степанович, боярин новгородський 346,379 Іванко Фролович, покладник і боярин київський 344, Збислав Якунович, посадник новгородський 347, 363, 374 380 Іванко
Чудинович, боярин чернігівський 345, 371 ІванкоЯришевич, боярин новгородський 346, 379 Збишка Волосович, боярин новгородський 346, 376 Здислав Жирославич, воєвода і боярин київський 345, Іванковичі, бояри новгородські 357 352-353,374 Івановичі, пани волинські 621 Зеновичі, пани литовсько-руські 618
Івач, боярин новгородський 384 Зернько, дружинник 377 Івор Мирославич, воєвода і боярин суздальський 346, Іван,
боярин новгородський 385 375 Івор Михайлович, воєвода псковський ПО, 347 Іван, боярин суздальський 367-368 Іван, війт перемишльський 386 Івор Молибожич, боярин галицький 342, 345, 369, 382 Іван, воєвода луцький 621 Івор Чапонос, боярин новоторзький 348, 378 Іван, тисяцький новгородський 349, 386
Івор Юрійович внук Мирославів, боярин київський 347, Іван Варфоломієвич, боярин новгородський 192, 230, 356,373 364 Ігнат Матвієвич, боярин новгородський 364 Іван Васильович, боярин новгородський 364 Ігор, великий князь Київський 93-94,114,162,445, 532 Іван Войтишич, воєвода і боярин київський 111,
345, Ігор Василькович, князь Галицький 456-457,539 371 Ігор Глібович, князь Рязанський 116,163 Іван Всеволодович, князь Стародубський 477, 561 Ігор Ольгович, князь Путивльський 21, 32, 49-50, 111, Іван Дмитрович, боярин новгородський 364 183,340,459-460,480,490, 542-543 Іван Дмитрович, воєвода і
боярин київський 345, 368, Ігор Святославич, князь Сіверський і Чернігівський 32, 379 50,118-119,121,163,183, 335,462-463, 544 Іван Душильцевич, боярин новгородський 346, 369, Ігор Ярославич, князь Волинський і Смоленський 33, 379 180 Іван Жирославич, воєвода і боярин київський 343, 353, Ізбигнів
Івачевич, боярин галицький 345, 373 370 Ізяслав Андрійович, князь 111,128,166,475,558 Іван Клекачевич, боярин новгородський 347, 386 Ізяслав Володимирович, князь Полоцький Полоцький Іван Кмітич Стретовича Березовецький, пан литов 274, 451-452,538,573 ський 348 Ізяслав Давидович, князь Чернігівський
і великий князь Іван Кузьмич, боярин новгородський 359-360 Київський 104,112,126,128,155,161-162,166 706
Іменний покажчик Ізяслав Іванович, боярин руський 371 Ізяслав Мстиславич, великий князь Київський 21, 32, 56-58, 97-100, 102, 109, 111-112, 142, 155-156, 177,183,186-188, 335, 337, 340, 390,400, 424,466467,470, 547-548 Ізяслав Святополкович, князь Туровський 31, 48, 180, 210,458,540 Ізяслав
Ярославич, великий князь Київський 23, 27, 30-31, 33-35, 42-45, 125, 128, 166, 174, 178-181, 201, 210, 218, 231, 457-458,489, 539-540, 624-625 Ізяславичі, династія полоцьких князів 12,274-275,538, 625 Ізяславичі, династія руських князів 12, 31, 39,178-179, 201, 231-232, 270, 442, 539, 624-625 Ілля,
посол новгородський 386 Ілля, посол суздальський 374 Ілля з Руси, епічний герой 228, 242 Ілля Станимирович, боярин новгородський 368,386 Ілля Щепанович, великий боярин галицький 345, 368, 377 Ілька, боярин новгородський 344, 371 Імормиж, дячок, посол 374 Інгвар Ярославич, князь Луцький і великий
князь Київський 471, 551 Інокентій VIII, папа римський 262 Ірина, донька стратига Антакина (Андроніка) Дуки, мати Дігеніса Акріта 407 Ірина Арпадівна, імператриця ромеїв 316-317 Ірина Комніна, імператриця ромеїв 317-318 Ірина-Кунігунда, княгиня, дружина князя Ярополка Ізяславича 317-318 Ісаак
Комнін, деспот, брат василевса Алексія І Комніна 316-317 Ісаак Комнін, протопроедр і великий доместик схол Сходу 314,316 Ісак Андрійович, боярин новгородський 364 Ісковицький Фронц, земянин волинський 621 Ісковицькі, земяни волинські 621 Ісус Навін, ізраїльський полководець 107,165, 398,421 Ітларь,
хан половців 342 Йоан II Комнін, василевс ромеїв 315-316 Йоан Дука, севаст 406 Йоан Комнін, севаст 316-317 Йоан
Златоуст, теолог 310 Йоан Комнін, куропалат і доместик схол Заходу 313314,316 Йоан Комнін, севаст 24 Йоан Літерланд, герольд литовсько-руський 127 Йоан Скиліца, ромейський історик 405 Йоахим Ґуткелед, бан Славонії 244 Кавад І, шахиншах Ірану 437 Казимир II Справедливий, князь Краківський 601-602
Казимир III, король Польщі та Руси 241 Каї з Милятина, пани львівські 617 Кай з Милятина Станіслав, пан львівський 617 Каліст, новгородець 383 Калусовський Гнівош Петрович, земянин волинський 611 Калусовські, земяни волинські 611 Камин Еразм, митець 297-298,410-411 дю Канж Шарль, історик 262 Каплич
Іван, земянин пинський 486 Каплич Яцько, земянин пинський 486 Капусти, князі руські 497 Каракоз Мнюзович, воєвода берендеїв 345, 373 Карас Кокій, воєвода берендеїв 345, 373 Кафілат Селезенець, воєвода і боярин волинський 349, 385 Кейстутовичі, династія литовсько-руських великих князів 302 Кербет,
боярин новгородський 382 Кирило Синкинич, боярин новгородський 346, 381 Киселі, пани волинські 593, 617 Кисіль Низкиницький Григорій Гнівошович, пан волинський 617 Кірпічніков Анатолій, історик 10,139 Клим, тисяцький новгородський 349, 382 Клим Христинин, дружинник 351, 378 Климята з Голих Гір,
боярин галицький 349,381 Клос Андрій, історик 6 Клочки Охмістровичі, пани литовські 351 Клочко Войтих Янович, пан литовський 351 Клюкович Гринько, пан волинський 621 Клюковичі, пани волинські 621 Кміта Чорнобильський Філон Семенович, пан київ ський 397 Кмітич Олександр Дмитрович, пан київський 397
Книгининський Ходор, земянин галицький 618 Книгининські, земяни галицькі 618 Княгининський Дручанин Стефан
Богданович, наміс ник Луцького староства 594 Ковальчук Сергій, колекціонер 5 Коза Вітоша, купець новгородський 351, 383 Козеки, князі руські 497 Козелець, купець новгородський 383 Ковельський Пузина Глушанок Іван Іванович, князь 442 Козинський Михайло Тихнович, пан волинський 621 Козинські, пани
волинські 621 Колибенко Олександр, історик 6 Колодинські, земяни волинські 593, 608, 612 Колчко, отрок 344, 371 Комнін Дука, севаст 317-318 Комніни, ромейський рід, династія ромейських василевсів 306, 309, 313-318, 626 Конашки, міщани київські 616 Конашко Артем Семенович, міщанин київський 616
Кондрат, пан литовський 416 Кондрат, тивун новгородський 384,416 Кондрат, тисяцький новгородський 349 Конрад І, князь Мазовецький 109 Конрад, ландграф Тюринзький 20 Конрад фон Муре, поет 3, 258,472,497 Константан І Великий, імператор римлян 95,107, 159, 165,417, 424,598 Константан VII Багрянородний,
василевс ромеїв 306, 334 Константин Комнін, севаст 316, 318 Копець Михайло Васильович, пан смоленський 616 Копці, пани смоленські 616 Корибут Дмитро Ольгердович, великий князь Новго родський і господар Сіверської землі 235,240, 276 Коріатовичі, династія подільських князів 240 Коркошки, земяни
київські 620 Коркошко Тихно Михайлович, земянин київський 620 Кормильчичі, бояри галицькі 347,377 Корніенко Вячеслав, історик 6 Коров Якович, боярин новгородський 346, 376 707
Геральдика середньовічної Руси (України) Корчовський Василь Богданович, земянин київський 620 Корчовські, земяни київські 620 Косевич Гаврило, боярин смоленський 615 Косевичі, бояри смоленські 615 Коснятин, боярин новгородський 369, 375 Коснятин, посадник новгородський 370 Коснятин, тисяцький
новгородський 349, 372 Коснятин Васильович, боярин київський 345, 369, 374 Коснятин Добринич, посадник і боярин новгородський 343, 351-352, 370,505, 578-579, 624 Коснятин Микулинич, посадник новгородський 347, 369,372 Коснятин Мосеович, посадник новгородський 347,372 Коснятин Прокшинич, боярин
новгородський 346, 361-362,379 Коснятин Сірославич, воєвода і боярин галицький 345, 373 Коснятин Хотович, боярин київський 345, 369, 374 Коснятко, боярин сіверський 373 Коснячко, воєвода і боярин київський 344, 370 Косовський Богдан, історик 6 Коста (Костянтин} Вячеславич (Анкидін), боярин
новгородський 346,361-362,381 Костюшки Хоболтовські, земяни волинські 597 Костюшко Хоболтовський Богдан, земянин волин ський 597 Костянтин, майстер 292-293 Костянтин Всеволодович, князь Ростовський і великий князь Володимирський 72,119,163,267-268 Костянтин Давидович, князь Полоцький і Вітебський
474, 556 Костянтин Ілліч, боярин новгородський 368, 386 Костянтин Коріатович, князь і господар Подільської землі 240 Костянтин Луготинич, новгородець 351, 382 Костянтин (Коснятин) Положишило, посадник, воєвода і боярин холмський 348, 381 Котик Юрій, колекціонер 5 Кочкар, боярин чернігівський 375 з
Кошави Іван, земянин львівський 402 Коялович Войтех, історик і геральдик 304 Кранах Лукас, художник 299 Красносільська
Настасія, земянка брацлавська 617 Красносільські, земяни брацлавські 617 Красовицький Олександр, видавець 6 Крон, цар Ассірії та Персії 135,158 Кропива Петро, земянин берестейський 620 Кропиви, земяни берестейські 620 Крошинські, князі руські 497 з Крумлова - пани чеські 98 Кузьма, посол
новгородський 386 Кузьма Лоїкович, псковитянин 351, 384 Кузьма Ондрієвич Крицький, отаман двинський 349, 368,386 Кузьма Ратьшич, княжий меченоша 351, 377 Кузьма Семенович, боярин новгородський 359-360 Кузьма Сновидич, боярин київський 344, 373 Кузьма Твердиславич, посадник новгородський 359-360
Кузьмище, киянин, слуга 375 Кульмій, боярин теребовельський 344, 371 Куман, стягівник половецький 109 Кунгута Пржемислівна, княгиня Мазовецька, абатиса монастиря св. Юрія в Празі 234-235 708 Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХІІІ cm. Кунгута Ростиславна, королева Чехії 235 Купчич Іван, пан
молдавський 613 Купчичі, пани молдавські 613 Курило, печатник, митрополит київський 349, 382 Куропатвич Северин, земянин київський 397 Кутровський Микита, земянин волинський 617 Кутровські, земяни волинські 617 Кухмістровичі, пани литовські 351 Кучковичі, бояри суздальські 129, 157, 347, 367-368,
375,400,424 Кчень, купець новгородський 383 Кюрило, боярин новгородський 385 Лаврентій, намісник єпископа смоленського 386 Лаврентій Дем'янович, боярин волинський 345, 369, 384 Лазар, боярин волинський князя Давида Ігоревича 344, 371 Лазар, боярин волинський князя Василька Романовича 382 Лазар,
боярин володимирський 377 Лазар Домажирець, боярин галицький 342, 348, 369, 379 Лазар Ілдятинич, боярин новгородський 346, 369,
384 Лазар Моїсеєвич, боярин новгородський 347, 384 Лазар Саковський, тисяцький, воєвода і боярин київський 111, 349,368,372 з Ландштейна - пани чеські 98 Лаптева Оксана, історик 6 Ларіон, соцький новгородський 350, 379 Лев І Данилович, король Руси 110, 126, 228, 237, 239, 251-252, 262,
296,341,369,472, 519 Лев II Юрійович, князь Луцький, дідич Руського королівства 237,472, 552 Лев, імперський протоспафарій і стратиг Фракії 415 Лев, хартулярій 415 з Лединичів Філько, земянин львівський 599 Ледуховський Данило Богушович, земянин волин ський 619 Ледуховський Макар Гнівошович,
земянин волинський 617 Ледуховські, земяни волинські 617, 619 Ленкович Іпогорський Ян, земянин київський 620 Ленковичі Іпогорські, земяни київські 620 Лихач, боярин київський 374 Ліхачов Ніколай, історик 306 Лопе Хеменес де Агон, рицар наваррський 493 Лугота Овстратович, боярин новгородський 346,
368, 378 Лука, окольничий і боярин смоленський 385 Лука, отрок 376 Лука, соборний демественник володимирський 375 Лука Варфоломієв, боярин новгородський 363-364 Лука Іванкович, воєвода холмський 345,363, 365, 384 Лукини, бояри новгородські 347,371 Лукомські, князі руські 497 Лук’ян Онцифорович,
боярин новгородський 364 Люб, боярин волинський 369, 377 Любава Дмитрівна, дружина великого князя Мсти слава Володимировича 355 Людовик І Анжуйський, король Угорщини, Хорватії та Далмації, Польщі та Руси 241 Лютольд фон Регенсберґ, пан німецький 492 Ляцькі, пани литовсько-руські 412 Ляшко, боярин
вишгородський князя 344, 370
Іменний покажчик Магнус II Еріксон, король Швеції 302 Мазепа Іван, гетьман Війська Запорозького 487 Македонська династія, династія ромейських василевсів 306 Максим Онцифорович, боярин новгородський 364 Максима, супротивниця Дігеніса Акріта 257,407 Максимович Иоан, архиепископ чернігівський 487
Максимович Тишко, боярин смоленський 613 Максимовичі, бояри смоленські 613 Малигіна Анна, історик 6 Малиш, боярин новгородський 361-362 Малишевичі, бояри новгородські 361-362 Малко Любчанин 343, 351-352, 370 Малуша, мати великого князя Володимира Свято славича 343, 351-352, 506 Мануїл І Комнін,
василевс ромеїв 338 Мануїл, єпископ Адріанополя 405 Мануїл Яголчевич, боярин новгородський 346, 378 Марія, княгиня Володимирська 80 Марія Романівна, княжна 243-244 Маркольт, німчин, купець володимирський 385 Марцел, воєвода угорський 111 Матвій, піп галицький 595-596 Матвій Варфоломіевич Коска,
посадник новгородський 363-364 Матвій Семенович, посадник ладозький 347, 386 Матей Вишкович, боярин новгородський 346,381 Матей Душильцевич, боярин новгородський 346, 369, 379 Матія, боярин волинський 369, 377 Матильда де Бурбон, спадкоємиця сеньйорії Бурбон 462 Матфій Шибутович, боярин суздальський
346,375 Машко, тисяцький новгородський 349,386 Микита Захарович, боярин новгородський 346, 375 Микита Назарович, боярин новгородський 346, 376 Микита Матвієвич, посадник новгородський 364 Микита Михайлович, боярин новгородський 364 Микита Петрилович, тисяцький новгородський 347, 381 Микифор, боярин
волинський 377 Микифор, боярин київський 371 Микифор, боярин новгородський 378 Микифор, соцький новгородський
350, 376 Микифор, щитник новгородський 27, 380 Микифор Манускинич, боярин новгородський 347,385 Микифор Радятинич, боярин новгородський 347, 384 Микифор Тудорович, боярин новгородський 346, 380 Микифорець, купець новгородський 383 Миколай Луцький, герольд литовсько-руський 127 Миколай Миколайович
Радивиловича, пан литовський 348 Микула, боярин галицький, соцький 349,381 Микула, посадник новгородський 369, 371 Микула Дядькович, боярин смоленський 346,350, 385 Микула Чудин, боярин київський і посадник вишгородський 343, 369-370 Милій, боярин галицький, посадник бакотський 349, 382 Милоніг,
тисяцький новгородський 349, 375 Мироніг, посадник новгородський 370 Мирослав, боярин київський 371 Мирослав, боярин смоленський 385 Мирослав, воєвода і боярин волинський, дядькокормилець 349, 377 Мирослав, воєвода і боярин галицький 378 Мирослав, посадник псковський 350, 372 Мирослав Андрійович,
боярин київський 344,372 Мирослав Гюрятинич, посадник новгородський і псковський 347,356, 372 Мирослав онук Хиличів, воєвода і боярин чернігів ський 111, 347-348, 367,373 Мирославич Василь, боярин смоленський 612 Мирославичі, бояри смоленські 612 Мирошка, бирич новгородський 350, 357-358,372
Мирошка Ніздинич, посадник новгородський 347, 357-358,376 Мирошкиничі, бояри новгородські 357-358 Михаїл ПІ, василевс ромеїв 114 Михайло Борисович, боярин суздальський 346, 377 Михайло Борисович, великий князь Тверський 247 Михайло Данилович, боярин новгородський 359, 361 Михайло Кривцевич, боярин
новгородський 347, 384 Михайло Мишинич, посадник новгородський 347, 363-364, 385 Михайло Моїсеєвич, боярин
новоторзький 347, 382 Михайло Олександрович, великий. князь Тверський 247,283 Михайло Павшинич, посадник новгородський 359, 361, 386 Михайло Пинещинич, боярин новгородський 346, 383 Михайло Федорович, посадник новгородський 347,383 Михайло Юрійович, боярин новгородський 364 Михалетський Пашко
Нестикович, пан молдавський 413 Михалець, купець новгородський 383 Михалко, тисяцький і боярин смоленський 349, 376 Михалко Глібович Скула, боярин волинський 345, 348, 363,365,378 Михалко Микифорович, боярин новгородський 346, 380 Михалко Степанич, посадник новгородський 347, 359360,375 Михалко
Степанич Твердиславича, посадник новго родський 347, 359-360, 382 Михалко Юрійович, боярин сіверський 335,345, 375 Михалко Юрійович, князь Михайлівський і Суздаль ський 32, 71,100, 110, 113, 129, 142,156-157, 164, 198, 267, 269-270,400,424, 625 Михаль, боярин київський 373 Михаль, боярин
новгородський 381 Михаль Прикупов, боярин новгородський 346,380 Миша, боярин новгородський 363-364, 380 Мишиничі, бояри новгородські 192, 363-364 Мишич з Лединичів Пилип, земянин львівський 599, 615 Мишичі з Лединичів, земяни львівські 615 Міхєєв Савва, історик 503, 517 Міхно, боярин суздальський,
мечник 375 Моїсеєць, бирич ябетниць новгородський 350,379 Моїсей, княжий печатник 349, 385 Моїсей, тивун новгородський 416 Моїсей Доманіжич, боярин новгородський 346, 375 Моїслав Попович, боярин новгородський 346, 376 Мойсій, боярин галицький 369, 381 Молибоговичі, бояри галицькі 337, 347, 349, 381
Мономаховичі, династія руських володарів 12, 32, 39, 97-98, 100-101, 104, 128, 161, 166, 177, 181, 187188,198, 201,
237-238, 242-243, 249-251, 253, 255, 709
Геральдика середньовічної Руси (України) 257-258, 262, 267, 270, 294, 340, 409, 442, 462-463, 465-466,470-472, 481,497,545,547, 624-625, 627 Мономаховичі Смоленські, династія смоленських князів 32, 39,193,196-197, 201, 245-247, 251, 253, 255, 257, 270,473-474,497,552,624-625 Мономаховичі
Суздальські, династія суздальських князів 32, 35, 39, 100, 118, 128, 197-199, 201, 247, 250-251, 253, 255, 257, 263-270, 409, 468, 475,478, 488,556,624-625 Монтсик, литвин, боярин перемишльський 341, 369, 386 де Монфор, пани французькі та англійські 311 Мончюк, боярин волинський 377 Мосальський
Андрій Петрович, князь 303-304 Мосальський Петро Тимофійович, князь 442 Мосальський Федір Іванович, князь 397 Мосальські, князі руські 304,442,497, 608 Мосійчук Ігор, громадський діяч б Мошончич Васько, пан львівський 519 Мошончич Юрій, пан львівський 401-402 Мстибог, боярин волинський 377 Мстислав
Андрійович, князь 117,156,264 Мстислав Володимирович, князь Тмутараканський і Чернігівський 175,455-456, 503, 538, 576-577 Мстислав Всеволодкович, князь Городенський 480, 563 Мстислав Давидович, князь Новгородський і Вишгородський 32,35, 65,196 Мстислав Данилович, князь Луцький і Володимирський
341,366,471-472,551 Мстислав Ізяславич, князь Волинський і великий князь Київський Київський 23, 32, 60, 100, 111, 114-115, 126,155-156,164,183,186-187, 349, 470, 550, 592 Мстислав Ізяславич, князь Новгородський і Полоцький 30-31, 34-35,47,125,180,232 Мстислав Мстиславич Удатний, князь Новгородський
і Галицький 32, 35, 65-66,106-107,196, 351 Мстислав Ростиславич, князь Новгородський і Ростовський
101,112-113,115-116,142,157,163164,270,400,424 Мстислав Ростиславич Хоробрий, князь Торопецький і Новгородський 29,32, 34, 63-64,195-196, 390 Мстислав Святополкович, князь Волинський 23,31,48, 180 Мстислав Святославич, князь Чернігівський 40, 461462,545 Мстислав Юрійович, князь Новгородський 22-23,
27, 30-32, 68-71,112,198-199, 264, 267-268, 338,476, 480,491-492,494,560-561 Мстислав Юрійович, князь Суздальський 479, 562-563 Мстислав Ярославич Німий, князь Пересопницький і Луцький 32, 61,187 Мстислав-Гаральд Володимирович, великий князь Київський 21, 23, 28, 32, 52-54, 103-104, 109, 117,
160-162,183,186-189, 192-193,198, 201, 220, 254, 257, 305,355,464-466,469,494, 547 Мстиша (Лют), боярин київський 344, 368,370, 506,566 Нажир, боярин київський 352-353, 371 Нажир Переяславич, боярин київський 344,354, 374 Нажировичі, бояри київські 352-353 Наміст, новгородець 382 Намніж, боярин
новгородський 361-362 Намніжичі, бояри новгородські 361-362 Наполеон І Бонапарт, імператор французів 311 Нацевич Гинейт, пан литовський 619 710 Том I: Генеза руської геральдики. Х֊ХІП cm. Нацевичі, пани литовські 619 Негвар, боярин галицький, посол 377 Негутин, новгородець 381 Недан, боярин
галицький, посол 377 Нежила, серебреникновгородський 381 Нездило, боярин галицький, кормилець 369, 381 Неймаш Дмитро, громадський діяч 6 Немирич Єсиф Іванович, пан київський593 НемиричІван, пан київський 612 Немирич Матвій Єсифович, пан київський 593 Немиричі, пани київські 593, 612 Непокойчицький
Єрмоген Аврамович, земянин бере стейський 397 Неревин, боярин новгородський 369, 372 Нерядець, дружинник 344, 370
Несвіцькі, князі руські 442 Несецький Каспер, історик і геральдик 304 Нестор Бориславич, боярин київський 345, 369, 374, 592 Нетреба Юрій, історик 6 Никифор 111 Вотаніат, василевс ромеїв 310 Никифор Платипод, ромейський стратиг 312-313 Никифор Станило, боярин волинський 348, 379 Ніг, пан молдавський
613 Ніги, пани молдавські 613 Нігої, пани молдавські 611 Нігоя, пан молдавський 611 Ніжата Твердятич, посадник новгородський і ладозь кий 347, 372 Нізда, бирич новгородський 350, 357-358, 374 Ніздила Пехичинич, воєвода новгородський 347,376 Ніздила Прокшинич, боярин новгородський 346, 369, 380
Ніздила Станимирович, боярин новгородський 346, 361-362,379 Німецькі, пани молдавські 620 Німецький Шандро з Тудори та Німця, пан молдав ський 620 Нікола Ілоцький (Міклош Уйлакі], король Боснії 261-262 Ноздрьця, боярин новгородський 372 Носовичі, бояри новгородські 347,377 Обуховичі, земяни
литовсько-руські 613 Овстрат, боярин новгородський 368,378 Овстрат Домажирович, боярин новгородський 346,377 Оґинськіз Козельська, князі руські 263, 303,442, 497 Одинцевичі, князі руські 442 Одровоси, пани львівські 402,426 Окольський Шимон, історик і геральдик 304 Окуневський Ігор, історик 6 Олбирь
Шерошевич, боярин білгородський 345, 373 Олдан, подвойський новгородський 381 Олег, великий князь Київський 93-94, 105, 113-114, 124,154,160,162-164,404,424,445, 532 Олег Ігоревич, князь 463, 544 Олег Святославич, князь Деревлянський 446, 566, 626 Олег Святославич, князь Тмутараканський і Сіверський
109,183, 211, 221, 303,443, 458-460,480, 541 Олег Святославич, князь Чернігівський 460-461, 544 Олекса,
боярин новгородський 378 Олекса, дворський і боярин київський 349, 374 Олекса, майстер 385 Олекса Збиславич, боярин новгородський 346, 377 Олекса Михалевич [Варлаам], боярин новгородський 346, 376
Іменний покажчик Олекса Морткинич, боярин новгородський 347, 385 Олекса Орішок, боярин волинський, дворський 348, 380 Олекса Прохорович, боярин чернігівський 367 Олекса Путилович, боярин новгородський 346,379 Олекса Святославець, боярин київський 348, 375 Олекса Чорний, боярин смоленський 348, 386
ОлексаЯкунич, боярин новгородський 357-358 Олександр І Вітовт Кейстутович, великий князь Литовський і Руський 127, 244 Олександр II Яґелон, великий князь Литовський і Руський 520 Олександр, боярин галицький, тивун шумський 350, 377 Олександр, воєвода 383 Олександр Всеволодович, князь Белзький 341
Олександр Іванович Ходкевича, пан литовсько-руський 348 Олександр Ігнатович, боярин новгородський 364 Олександр Македонський, цар Македонії 107,158,165, 424,485, 525, 598 Олександр Патрикійович, князь Стародубський 236 Олександр Пересвіт, боярин брянський 348, 379 Олександр Попович, дружинник 351,
379 Олександр Самсонович, боярин новгородський 364 Олександр Ярославич, князь Новгородський і великий князь Володимирський Володимирський 24, 75, 268,478,490,561 Олексій Прокшинич, боярин новгородський 346, 369, 376 Олена, княгиня Суздальська 79-80, 267, 518 Олехнович Петро, пан литовський 351
Ольбег Ратиборич, боярин переяславський 343, 369, 371 Ольга, велика княгиня Київська 482 Ольговичі, династія чернігівських князів 12, 35, 39, 102,104,109-111,126-128,142,155-156,161,166, 181-183, 201, 233-234, 236, 263, 270, 302-304, 340,443,460,462,481, 495,497, 540, 624-625, 627 Ольма, боярин
київський 371 Ольстин, боярин рязанський 375 Ольстин Олексич внук Прохоровий, воєвода і боярин чернігівський
348,367, 375 Ольшевський Федір Іванович, земянин слонімський 611 Ольшевські, земяни слонімські 611 Омуртаг, великий хан Болгарії 405 Онанія Феофілактович, посадник новгородський 347, 359,361,382,561-562 Ондрій Воротиславич, намісник новгородський 347, 385 Ондрій Данилович, боярин новгородський 359,
361 Ондрій Крицький, отаман двинський 349, 368, 386 Ондріян Захар'їнич, посадник новгородський 359, 361 Ондріян Михайлович, боярин новгородський 364 Ондріян Олфірьєвич, тисяцький новгородський 347, 386 Онофрій, боярин луцький 373 Онтон, новгородець, котельник 379 Онцифор Лукинич, посадник
новгородський 364 Оранський Григорій, земянин волинський 397,618 Оранські, земяни волинські 618 Оратовський Мишко Богданович, пан брацлавський 620 Оратовські, пани брацлавські 620 Орогость, воєвода і боярин переяславський 344, 371 Осип, боярин новгородський 384 Осип, подвойський новгородський 376
Остафій Дядько, боярин смоленський 349, 386 з Острога Данило, князь 188 Острозька Марія Ксенія Іванівна, княгиня 462-463 Острозький Василь Костянтин II Костянтинович, князь 487 Острозький Костянтин І Іванович, князь 498 Острозький Фридерик Федорович, князь 454 Острозькі, князі руські 188,263,442,497
Остромир, посадник, воєвода і боярин новгородський 344,352,370 з Отиновичів Іван, земянин львівський 599 Офонас Онцифорович, боярин новгородський 364 Ощовський Іван, пан волинський 617 Ощовські, пани волинські 617 Павло, боярин волинський 366,380 Павло, посадник і боярин ладозький 350, 357, 371
Павло Діонісійович, боярин волинський 345, 366, 386 Павло Каленикович Мишковича, пан руський 348 Павло Обрадич,
рушанин 351, 381 Павло з Правої Руси, герцог 244, 255 Павловичі, бояри галицькі 366 Павша Онаньїнич, посадник новгородський 347, 359, 361,384 Паламид, епічний герой 485 Палеологи, ромейський рід, династія ромейських василевсів 308,413-414 Пантелеевич Артем, міщанин полоцький 617 Пантелеевич Федько,
міщанин полоцький 617 Пантелеєвичі, міщани полоцькі 617 Пантилій, соцький смоленський, посол 349, 380 Папакін Георгій, історик 5 Папроцький Бартош, хроніст і геральдик 251-252, 401, 412 Пастуро Мішель, історик 17 Патрикіевич Курозвонський Іван Васильович, земянин литовсько-руський 616 Патрикієвичі
Курозвонські, земяни волинські 616 Паук, посадник і боярин шумський, кормилець 349,373 Пац Довкшевич Кимонтевича, пан литовський 348 Пацкевич Настасія Василівна, земянка київська 612 Пацкевичі, земяни київські 612 Пелгуй, старійшина іжорський 382 Переніс, боярин київський 344, 370 Переніжко,
дружинник 378 Переяслав, боярин київський 354 Переяславичі, бояри київські 353-354 Перкун Віталій, історик 5 Петрило Ричаг, боярин новгородський 348, 385 Петро Бориславич, боярин київський, тисяцький 345, 369,373,592 Петро Водовикович, боярин новгородський 346, 369, 381 Петро з Еболі, хроніст 136
Петро Ілліч, боярин чернігівський 345, 373 Петро Купцевич, боярин новгородський 346, 376 Петро Михалкович, боярин новгородський 346, 373 Петро Мясникович, боярин новгородський 346, 384 Петро Ослядюкович, воєвода володимирський 346,382 Петро Степанович Кучкович, боярин суздальський 347,367-368,375
711
Геральдика середньовічної Руси (України) Петро Юндил Рачкович Табутовича, пан литовський 348 Петрята, посадник новгородський 370 Петрята Микульчич, посадник новгородський 347,369, 372 Пех Зенон, історик 5 Пилиповський Стецько, земянин київський 614 Пилиповські, земяни київські 614 Пліхтаз Жеротина,
пан моравський 252 Плоскиня, воєвода бродників 379 Полікарп, ігумен 109 Поліщук Володимир, історик 6 Полтєв Занко, боярин смоленський 615 Полтєви, бояри смоленські 615 Полубенський Василь Андрійович, князь 303,442 Полубенський Іван Андрійович, князь 303 Полубенські, князі руські 263, 303-304,442
Полюд, боярин новгородський 378 Полюд Городьшинич, боярин новгородський 346, 369, 376 Полюд Коснятинич, боярин новгородський 346, 372 Пораї, польська гербова спільнота 167 Порицький Олександр І Федорович, князь 454 Порицькі, князі руські 188,442,497 Порій, воєвода і боярин київський 344, 370
Пороман, боярин і подвойський новгородський 384 Порохницький Олександр Косткович, пан перемишль ський 397 Порохницькі, пани перемишльські 397, 618 Порховський Іван Святославич, князь 474 Посадник Стан, пан молдавський 350 Потій Лев, пан берестейський 397 Потій Кореневський Федір Львович, пан
берестей ський 397 Потк, боярин волинський 363, 365,431 Потковичі, бояри волинські 363, 365 Прейбор Степанович, боярин волинський 345, 367, 384 Преслужич з Рогатина Воячко, пан галицький 614 Преслужичі Рогатинські, пани галицькі 614 Прихабський Андрій Костянтинович, князь 442 Пржемисл Отакар II,
король Чехії 234 Пржемисловичі, династія чеських королів ЗОЇ Прикуповичі, бояри новгородські 347,383 Прітич, воєвода і
боярин київський 343, 370 Прокопій, слуга 375 Прокопій, тисяцький білгородський 349, 371 Прокопій Мирославич, боярин новгородський 346,356, 372 Прокопій Полочанин, боярин полоцький 349, 384 Прокша Лашнев, боярин новгородський 346, 381 Прокша Малишевич, боярин новгородський 346, 361362,376 Пронський
Олександр, князь 300 Прохор, боярин чернігівський 367, 375 Прохоровичі, бояри чернігівські 367 Процевич Іван Коровай, пан руський 600 Процевич Михайло, пан руський 600 Процевич із Рудників Сенько, пан руський 600 Процевичі, пани руські 600 Псевдо-Кодин, ромейський письменник 309 Пузиниз Козельська,
князі руські 263, 303, 442, 497 Пузовський Аврам, земянин волинський 397 Путша, боярин вишгородський 344, 370 Путята Вишатич, тисяцький, воєвода і боярин київський 343, 352, 371 712 Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. Путята Дядькович, боярин смоленський 346, 350, 385 Путята Тобіаш, земянин
литовсько-руський 612 Путяти, земяни литовсько-руські 612 Путятич Іван Олександрович, князь 188 Пчелов Євгеній, історик 254 Рабинович Михайло, історик 116 Равичі, пани польські 426 Рагуйло, боярин новгородський 356 Рагуйло, посадник ладозький 350, 372 Рагуйло Добринич, тисяцький і боярин київський
345, 356-357,373 Рагуйло Прокшинич, боярин новгородський 346, 369, 376 Рагуйловичі, бояри новгородські 356-357 Радивил Януш Криштофович, князь на Біржах і Дубин ках 172 Радивили, пани та князі литовські 138 Радило, боярин київський 373 Радислав, боярин київський 374 Радко, боярин новгородський 375
Радко, отрок 344,370 Радовицький Ілля Грицькович, земянин волинський 621 Радовицькі, земяни волинські
621 Радослав Данилович, боярин новгородський 346, 376 фон Рарон, пан німецький 490 Ратибор, боярин переяславський, посадник тмутороканський, воєвода і тисяцький київський 342, 344, 369-370,389 Ратибор Клуксович, тисяцький новгородський 347,385 Ратислав Болдижевич, боярин новгородський 347, 384
Ратислав Юрійович, боярин галицький 345, 365, 381 Ратиславко, боярин луцький 385 Ратишка, боярин новгородський 383 Ратмир, боярин вирський 372 Ратша, тивун і боярин київський 350, 357-358, 372 Ратьмир, дружинник новгородський 382 Ратьмир Нежатинич, боярин новгородський 346, 376 Ратьша, боярин
новгородський 368,383 Рах Михайлович, боярин волинський, слуга дворний 345,363,365,385 Рачша, боярин волинський 386 Редька Василь Семенович, путний слуга полоцький 612 Редьки, путні слуги полоцькі 612 Резанович Гнівош, земянин волинський 616 Резановичі, земяни волинські 616 Рем, засновник Риму 158
Рибаков Борис, історик 115-116 Ричка Володимир, історик 18 Ріхенталь Ульрих, хроніст 236,244, 246, 255, 298, 300 Річард де Люсі, пан англійський 493 Рогволод Всеславич, князь Полоцький 275 Рогеза де Клер, пані англійська 493 Рогнеда Рогволодівна, княгиня 104,161 Род, боярин волинський 367 Род, тивун
і боярин київський 350, 374 Родовичі, бояри волинські 367 з Рожмберка - пани чеські 98 Рожнет, боярин новгородський 372 Ройси, графи та князі німецькі 253 Роман, боярин новгородський 385 Роман, тисяцький чернігівський 349, 379 Роман Болдижевич, боярин новгородський 347, 385 Роман Глібович, князь
Рязанський 94-95,116,163
Іменний покажчик Роман Данилович, герцог Австрійський і князь Новго родський 228, 243-244, 625 Роман Ігоревич, князь Галицький 341 Роман Михайлович, тисяцький володимирський 346, 382 Роман Мстиславич, князь Володимирський і Галиць кий, цісар і самодержець всієї Руси 32, 35, 60-61, 187, 242, 296,
305, 341, 343, 368,471-473 Роман Нездилович, воєвода і боярин київський 345, 375 Роман Потк, боярин новгородський 348, 376,432 Роман Ростиславич, князь Смоленський і великий князь Київський 101-102,156,197,473-474,495,555 Романкович Єсько, пан волинський 617 Романковичі, пани волинські 617
Романовичі, династія руських володарів 7-8, 109, 123, 212, 237-239, 260, 262-263, 302, 336, 343, 471-473, 496, 625 Романовський Каленик, міщанин київський 611 Романовські, міщани київські 611 Ромул, засновник Риму 158 Ростислав Володимирович, князь Володимирський і Тмутараканський 177 Ростислав
Всеволодович, князь Переяславський 32, 52, 185 Ростислав Михайлович, князь Галицький, бан Славонії та Мачви 110,229, 235, 336, 365 Ростислав Мстиславич, князь Смоленський і великий князь Київський 23, 29, 32, 61-62, 106, 193-194, 246, 419, 466-469, 473-474, 481,484, 490, 494-496, 552-555,600
Ростислав Рюрикович, князь Вишгородський і Овруць кий, великий князь Київський 116 Ростислав Юрійович, князь Новгородський і Пере яславський 32, 68,112,198,475,484, 558 Ростислав Ярославич, князь Сновський і Вишгород ський 29,35, 50, 233, 236 Ростиславич!, династія галицьких князів 97, 177, 201,
409,462,471,481,539, 624 Руденко Олексій, художник 5 Рюрик Ростиславич, великий князь Київський 32, 63, 193,195,474,555
Рябець, воєвода і боярин холмський 349, 385 Сава, дружинник новгородський 382 Сава, посадник новгородський 370 Сава, тивун новгородський 416 Савинець, купець новгородський 383 Савка, боярин новгородський 376 Самсон Іванович, боярин новгородський 364 Самуїл, новгородець 383 Самуї'л Ратьшинич, боярин
новгородський 347,368,386 Сангушківна Василиса Андріївна, княгиня 463 Сангушківна Олена Андріївна, княгиня 462-463 Санчо VII, король Наварри 210 Саул, цар Ізраїлю 103,106,417-418,423 Свенельд, воєвода і боярин київський 344, 368, 370, 506, 565 Свищев Олександр, колекціонер 5 Свищовські, пани
волинські 614 Свіговські з Рожмберка, пани чеські 252 Свішко (Свіслав) з Іскрині, герольд польський 127 Святополк, боярин галицький 375 Святополк Ізяславич, великий князь Київський 104, 125,154,160,178,180-181, 211, 220, 232 Святополк Мстиславич, князь Псковський, Волинський і Луцький 29, 32, 35,
58-59,192-193, 220, 257-258, 469,548-549,625 Святополк Ярополкович, великий князь Київський 337,446-447,458, 500-501, 537, 564, 574 Святослав Володимирович, князь Вщизький 223, 292, 304-305, 626 Святослав Володимирович, князь Смоленський і Пере яславський 23, 25, 32, 54-55,185 Святослав
Всеволодович, князь Чернігівський і вели кий князь Київський 104, 126, 128, 155, 161, 166, 183, 211, 221,460,477,543-544 Святослав Всеволодович, князь Юр’євський і великий князь Володимирський ЗО, 32, 35, 73-74,199-200, 226-227, 247,265-267,561 Святослав Всеславич, князь Вітебський 221-222, 274275
Святослав Ігоревич, великий князь Київський 124-125, 154,167-169, 217, 352, 424,445-446,497, 499-500, 502, 506,
532-534,565, 600, 624, 626 Святослав Ігоревич, князь Перемишльський 341 Святослав Мстиславич, князь Берестейський 29, 35, 60, 258 Святослав Мстиславич, князь Новгородський ЗО, 35,74, 265 Святослав Ольгович, князь Чернігівський 111,126,128, 155,166,340, 353, 367,460,462, 480, 543 Святослав
Ростиславич, князь Новгородський 100,156, 196,220-221,473-474,555 Святослав Юрійович, князь Юр’євський 475-476,559 Святослав Ярославич, князь Псковський і Тверський 29, 75,228,271-273,625 Святослав Ярославич, князь Чернігівський і великий князь Київський 31-32, 45-46, 105, 160, 174-175, 181-183,
201, 218-219, 233, 443, 458,540-541, 624 Сдила Савинич, боярин новгородський 346, 379 Севастіан, іконом київського митрополита 382 Семен, боярин 29,36,81, 391, 398,420 Семен, боярин новгородський 378, 391 Семен Борисович, посадник новгородський 340, 347, 369,378 Семен Дядькович, боярин холмський
345, 350, 386 Семен ЗахарТнич, боярин новгородський 359-360 Семен Климович, посадник новгородський 347, 369, 386 Семен Коднинський, боярин галицький 349, 378 Семен Олуєвич, воєвода і боярин волинський 345, 378 Семен Толігнівич, воєвода володимирський 346, 385 Семичівський Іван, земянин волинський
614 Семичівські, земяни волинські 614 Семюнко Чермний, боярин галицький 348, 380 Сем’юн, боярин новгородський 384 Сем’юн Дибачевич, боярин новгородський 346, 376,391 Сем’юн Ємин, тисяцький новгородський 347, 379, 391 Сем’юн Петрилович, новгородець, данник терський 351,379 Сенюти, пани волинські 614
Сенютич Грицько Єськович, пан волинський 614 Сербин Хорохоринський Михайло Федорович, пан во линський 613 Сербини
Хорохоринські, пани волинські 613 Сидор, ігумен псковський 337 Симбатик, імперський протоспафарій і стратиг Маке донії 411 713
Геральдика середньовічної Руси (України] Симеон, цісар Болгарії 122,164 Симон V де Монфор, VI граф Лестер, великий стюард Англії 311 Систовський Станіслав, земянин белзький 620 Систовські, земяни белзькі 620 Сколок Богуш Олексійович, земянин вітебський 614 Сколоки, земяни вітебські 614 Скорина
Франциск, друкар 134 Славн Борисович, тисяцький, воевода i боярин дорогобузький 345, 374 Славята, боярин київський 344,371 Слизень з Сулимова Альберт, земянин львівський 621 Слизні, земяни львівські 621 Слонечкович Костко, пан перемишльський 618 Смотрицький Герасим, письменник 487 Сновид Ізечевич,
конюх 344,371 Соболева Надежда, історик 142 Сова Іван Іванович, земянин вовковиський 614 Сови, земяни вовковиські 614 Содко Ситинич, боярин новгородський 346, 374 Соколинські, князі руські 442 Сокольські, князі руські 263 Соліс Вірґіліус, геральдик 298-299 Солок Іван, міщанин полоцький 612 Солоки,
міщани полоцькі 612 Соломон, цар Ізраїлю 131,158 Сонгур,слуга 382 Сопотки, земяни городенські 612 Сопотко Юрій, земянин городенський 612 Сосницький Богдан, земянин волинський 404 Софія, княгиня Полоцька 79,518 Софонович Феодосій, історик 296 Ставецький Богдан Костюшкович, пан волинський 616
Ставецькі, пани волинські 616 Ставко Скордятич, воєвода 343, 370 Ставр, соцький новгородський 350, 372 Станило, боярин новгородський 369,381 Станимир Дернович, боярин новгородський 346, 361362,379 Станимир Іванович, боярин новгородський 346, 375 Станігович (Станіжескул) Михайло, пан молдавський 413
Станіслав, тисяцький переяславський 349, 371 Станіслав Добрий Тудкович, воєвода і боярин київ ський 111,142, 348,
354, 372 Станіслав Микулич, воєвода і боярин волинський 345, 380 Станиславич, воєвода і боярин київський 347, 354, 373 Старостин Михул, пан молдавський 350 Старченко Наталя, історик 6 Стаховський Антоній, архиепископ чернігівський 487 Степан, боярин галицький 369, 381 Степан, боярин новгородський
359-360 Степан, тивун новгородський 416 Степан, тивун смоленський 484 Степан Душилович, боярин новгородський 347, 385 Степан Іванович Кучка, боярин суздальський 347, 367368,375 Степан Милятич, боярин київський 344, 369,374 Степан Родович Медушник, воєвода і боярин волин ський 348, 367,384 Степан
Твердиславич, посадник новгородський 347, 359-360,378 Степанець, боярин київський 375 714 Том !: Генеза руської геральдики. Х-ХІІІ cm. Стефан І, воєвода і господар молдавський 416 Стефан III, воєвода і господар молдавський 519 Стефан Остоя, король Боснії261 Стиліан, урядник ромейський 24 Столбовичі,
бояри новгородські 347, 376 зі Стража - пани чеські 98 Страшко, боярин новгородський 372 Страшко, серебреник новгородський 376 Суддич Гліб, пан львівський 350 Судило Іванкович, посадник новгородський 347, 357, 372 Судимир, боярин новгородський 380 Судимир Кучебич, воєвода і боярин сіверський 345,373
Судислав, великий боярин галицький 343, 377 Судислав Володимирович, князь Псковський 455-456, 481,503-504,576 Судислав Ілліч, боярин галицький 345, 368, 381 Сципіон де Кампо Ян, земянин городенський 619 Сципіони, земяни городенські 619 Талець Єлович, боярин вишгородський 343, 370 Тарасій Данилович,
боярин новгородський 359, 361 Твердило Іванкович, боярин псковський 347, 382 Твердислав Михалкович,
посадник новгородський 347,359-360,377 Твердислав Моїсеєвич, боярин новгородський 347, 384 Твердислав-Семен Михайлович, посадник новгород ський 347, 359-360,385 Твердислав Станилович, боярин новгородський 346, 377 Твердислав Чермний, боярин новгородський 348, 385 Твердиславичі, бояри новгородські
359-360 Твердята Остромирович, боярин київський, посол 345, 377 Творимир, посол 385 Творимирич, боярин новгородський 347,381 Телятицький Іван, земянин берестейський 397 Терентій, старий митник смоленський 386 Тесленко Ігор, історик 5-6 Тидс ван Котте, рицар нідерландський 493 Тимофій, пономарь
новгородський 381 Тит, воєвода і боярин берестейський 349,385 Тиша Биковський Федір, пан київський 611 Тиші Биковські, пани київські 611 Тішата, псковитянин 384 Толочки, пани молдавські 620 Толочко Дорогунський Шендрика, пан молдавський 620 Толочко Олексій, історик 90, 254 Торчин, боярин
чернігівський 344, 371 Торчин, кухар 344, 370 Тристан, епічний герой 485 Тудко, боярин київський 353-354 Тудковичі, бояри київські 353-354 Тудор, тивун і боярин вишгородський 350, 372 Тудор Єлчич, воєвода і боярин галицький 345, 374 Тудор Сатмазович, воєвода берендеїв 345, 373 Туки Чудин, боярин
київський 343, 369-370 Туловський Іван, пан молдавський 350, 615 Туловські, пани молдавські 350, 615 Туминський Богдан, земянин берестейський 397 Турзо, пани угорські 167 Турчин Федір, земянин київський 616 Турчини, земяни київські 616 Туряк, боярин волинський 344, 371 Тутеній, литвин, боярин
перемишльський 341,369, 386
Іменний покажчик Тутул Йоан, пан молдавський 613 Тутули, пани молдавські 613 Тюйма, воєвода і боярин холмський 349, 385 Уколов Василь Семенович, земянин сіверський 617 Уколови, земяни сіверські 617 Улан, отрок 344,371 Уліб, посадник новгородський 371 Уліб, тисяцький, воєвода і боярин київський 111,
349, 373 Ульриха фон Кибург, граф 491-492 Фалелеї, пани волинські 621 Фалелей Яцько, пан волинський 404, 621 Фарнезе П’єр Луїджи, герцог Парми, гонфалоньєр Рим ської Церкви 311 Фед Якунович, тисяцький новгородський 347, 381 Федір, боярин 382 Федір, воєвода і боярин чернігівський 382 Федір, князь
29,75 Федір, посадник рушанський 350, 380 Федір Данилович, боярин новгородський 346,359,361, 380 Федір Дмитрович, боярин галицький 345, 368,382 Федір Збиславич, боярин новгородський 346,363, 385 Федір Ісакович, боярин новгородський 364 Федір Корибутович, князь 235 Федір Лазутинич, боярин
новгородський 346,378 Федір Любартович, великий князь Руськийі князь Володимирський 240 Федір Пинещинич, боярин новгородський 346, 377 Федір Ростиславич Чорний, великий князь Смолен ський і князь Ярославський 228-229,245, 251 Федір Ум, княжий дітський 351, 381 Федір Хотович, боярин новгородський
347, 385 Федір Юрійович, князь Дорогобузький 245-246 Федір-Феофілакт Михалкович, боярин новгородський 346,359-361,379 Федорець, писець 386 Федорець Бориславич, боярин київський, єпископ ростовський 340,345, 369, 374 Федорко, писець 386 Федорович Малко, міщанин київський 618 Федоровичі, міщани
київські 618 Феліпе, інфант Кастильський 210 Феодор Дука, протосеваст і протостратор 406 Феодор Комнін, новелісім,
куропалат і дука Пафлагонії 314 Феодор Комнін, протосеваст 316, 318 Феодор Комнін Дука, севаст 406 Феодосій, імператор Римський 131,159 Феодосій, ігумен Печерського монастиря 105,160 Феоктист, урядник ромейський 415 Феофіл, імперський спафарій і протонотарій феми Ел лада 411 Феофілакт, анфіпат,
патрикій, вест і дука Адріанополя 313 Феофілактовичі, бояри новгородські 359-361 Фернандо IV, король Кастилії та Леону 491 Филип з Вишні, боярин галицький 349, 377 Филип Нянко, воєвода московський 348, 382 Філіп, рицар німецький 493 Філя (Фільней), палатин угорський 110 Фодорко Юрійович Давидовича,
боярин волинський 341,348,366,386 Фолькунги, династія шведських королів ЗОЇ Фома, боярин новгородський 376 Фома, купець новгородський 383 Фома Доброщинич, посадник новоторзький 347,378 Фома Лазкович, боярин суздальський і воєвода білозерський 346, 375 Фома Моршня, купець новгородський 351, 383 Фома
Ратиборич, боярин переяславський, посадник ду найський і червенський 345,369,371 Фрідріх І Гогенштауфен, імператор римський 338-339 Фурс Федір Михайлович, земянин волинський 619 Фурси, земяни волинські 619 Халецький Богдан Герасимович, пан сіверський 618 Халецькі, пани сіверські 618 Хилич, боярин
чернігівський 347-348, 367, 373 Хлопицькі, земяни перемишльські 396 Ходика Кобизевич Федір, міщанин київський 615 Ходики, міщани київські 615 Ходоровський Іван з Бороздовичів і Ходороставу, пан львівський 614 Ходоровські, пани львівські 614 Хом'як Смордовський Федір Маскович, пан волинський 616
Хом'яки Смордовські, пани волинські 616 Хот Григорович, намісник новгородський 347, 378 Хот Станимирович,
боярин новгородський 346,380 Хотвит, купець новгородський 383 Христофор, урядник ромейський 312-313 Христофор Якунович, боярин новгородський 346, 361362,378 Цехановичі, земяни мстиславські 619 Чак, боярин ярославський 381 Чарг, боярин галицький 375 Чарговичі, бояри галицькі 347, 375 Ченцова Віра,
історик 6 Черневський Олександр, земянин волинський 615 Черневські, земяни волинські 615 Черниса Русин, боярин руський 349, 385 Четвертинські, князі руські 188, 263,442,497 на Четвертні та Боровичах Михайло Федорович, князь 188 з Чорноложців Михайло Росек, земянин галицький 402 Чудин, воєвода і
боярин волинський 349, 386 Чюрина, боярин білгородський 376 Чюхома, дружинник 377 Шакушань Іванович, боярин чернігівський 345,369,373 Шаланда Олексій, історик б Шандиревський Василь, пан брацлавський 614 Шандиревські, пани брацлавські 614 Шафонський Опанас, історик 302-303 Шварн, воєвода і боярин
київський 343,349, 373 Шелв, боярин київський 373 Шелв, боярин холмський 382 Шелв, воєвода і боярин волинський 110, 349, 380 Шелвовський Іван Ванкович, земянин волинський 619 Шелвовські, земяни волинські 619 Шереметьев Олексій, меценат 5,11 Шершневич Філон, райця київський 619 Шершневичі, міщани
київські 619 Шимон, варяг 368, 372 Шоломицький Оникій Семенович, земянин пинський 619 Шоломицькі, земяни пинські 619 Шпаковський Олехно Ленкович, земянин волинський 620 Шпаковські, земяни волинські 620 715
Геральдика середньовічної Руси (України) Щиголь Артем, художник S Юрій І Львович, король Руси 228, 235, 237, 255, 262, 471-472,551 Юрій II Тройденович, князь і дідич Руського королів ства 237 Юрій, священик 377 Юрій Андрійович, князь Новгородський ЗО, 35-36, 71-72,265 Юрій Вітанович, великий боярин
галицький 345,365,377 Юрій Володимирович, князь Муромський 111 Юрій Володимирович, князь Суздальський і великий князь Київський 32, 66-67, 98-99, 104, 112-115, 129,155-156,161,163-164,197, 220, 254-256, 264, 267,292,400,465,468-469,475-477,480-481,489490,518,556-558 Юрій Всеволодович, великий князь
Володимирський 111-112,200,226,478-479,562 Юрій Давидович, боярин волинський 366 Юрій Домажирич, воєвода і боярин галицький, тисяць кий перемишльський, воєвода 345, 368, 379 Юрій Жирославич, боярин новгородський 346, 372 Юрій Збиславич, боярин новгородський 346, 363, 385 Юрій Збишкинич, боярин
новгородський 346, 376 Юрій Іванович, боярин новгородський 364 Юрій Іванович, тисяцький і боярин чернігівський 345, 369,373 Юрій Мирославич, боярин новгородський 356 Юрій Мишинич, посадник новгородський 347, 363364, 386 Юрій Нестерович, воєвода і боярин київський 345, 374 Юрій Онцифорович, боярин
новгородський 364 Юрій Прокопець, боярин київський 348,373 Юрій Прокопійович, воєвода і боярин пересопницький 345,378 Юрій Святославич, великий князь Смоленський 245 Юрій Толігнівич, боярин чернігівський 345,380 Юрій Янович, боярин галицький 345, 381 Яволод, боярин галицький 369, 377 Яволод, боярин
смоленський 379 ЯворськийСтефан, екзарх 487 Яґелони, династія польських королів та литовськоруських
великих князів 301-302 Ядрійко, воєвода новгородський 368, 376 Яким, псковитянин 384 Яким, слуга 375 Яким, тивун новгородський 350,380 Яким Влункович, боярин новгородський 346, 381 Яким Іванкович, боярин новгородський 346, 380 Яким Степанович Кучкович, боярин суздальський 347, 367-368,375 Яким
Столбович, боярин новгородський 396 Яків, тисяцький новгородський 349, 376 Яків Маркович, боярин галицький, дворський і стольник 110,342,345, 382 Яків Полочанин, ловчий новгородський 349, 382 Яковенко Наталя, історик З Яковець Прокшинич, боярин новгородський 346, 376 Яковицький Івашко, земянин
волинський 618 Яковицькі, земяни волинські 618 Якун, боярин новгородський 363 Якун, боярин новгородський 383 Якун, посадник новгородський 350, 357-358, 374 Якун Зубець, боярин новгородський 348, 378 Якун Зуболомич, боярин новгородський 346, 378 716 Том І: Ґенеза руської геральдики. Х-ХІІІ cm. Якун
Милятич, боярин київський 344,369, 374 Якун Мирославич, посадник новгородський, воєвода 347, 356, 372 Якун Моїсеєвич, боярин новгородський 346, 380 Якун Намніжич, тисяцький новгородський 347, 361362,378 Якуничі, бояри новгородські 357-358 Якуновичі, бояри новгородські 361,363 Якуш, боярський слуга
полоцький 616 Якушевичі, боярські слуги полоцькі 616 Ян І Люксембурзький, король Чехії 252, ЗОЇ Ян Войтихович Саковича Кміта Кунцевич, пан литов ський 348 Ян Воротиславич Лях, боярин київський 348, 369, 375 Янін Валентин, історик 10,40,116 Янчинський Іван, земянин львівський 402 Янчинський Івашко,
земянинволинський 592 Янь, воєвода і боярин белзький 378 Янь Вишатич, тисяцький, воєвода і боярин київський
343,352,370 Ярополк, боярин галицький 369,377 Ярополк Володимирович, великий князь Київський 104,110-111,128,160-161,166, 220, 254-255, 354, 464,547 Ярополк Ізяславич, князь Туровський і Волинський, коронований король русинів 31, 47, 126, 180, 219, 317-318, 626 Ярополк Мстиславич, князь Пороський
32, 35, 58, 193, 257-258, 469,480, 549,624 Ярополк Ростиславич, князь Володимирський і Торжоцький ЗО, 35-36, 71,116,163, 264-265 Ярополк Святославич, великий князь Київський 105, 124, 154, 252, 402-403, 424, 446-447, 506, 535, 565-566, 626 Ярополк Ярославич, князь Новгородський і Вишгородський 29,
35,50-51, 222, 233-234,463,495, 544 Ярослав Володимирович, великий князь Київський 23, 31, 33, 39, 41-42, 169-170, 172-178,181, 201, 217219, 291, 304-305, 328,447, 451,453-457, 503-505, 538,564,573-579,624,626 Ярослав Володимирович, князь Новгородський 32, 60, 188-191, 225-226, 291-292,304-305,470,
550, 626 Ярослав Володимирович Осмомисл, князь Галицький 339, 462 Ярослав Всеволодович, князь Стародубський і Чернігів ський 50,111 Ярослав Всеволодович, князь Переяслав-Заліський і великий князь Володимирський 22, 24-25, ЗО, 35-36, 72-73,110-112,136, 265-266, 320,338, 478 Ярослав Ізяславич, князь
Луцький і великий князь Київський 187, 221,470-471,481, 550-551 Ярослав Мстиславич, князь Волоцький і Переяслав ський 32, 72,199 Ярослав Святославич, князь Муромський 103,160 Ярослав Юрійович, князь 111 Ярослав Ярополкович, князь Берестейський 24, 31, 47-48,103-104,160,180, 457-458, 540 Ярослав
Ярославич, князь Новгородський і великий князь Володимирський 25, 75, 268 Ярон, тисяцький і боярин
перемишльський 349, 378 Ярун,воєвода 378 Ярун Васильович, боярин київський 345,369, 374 Ясениницькі, пани волинські 613 Яценко Владислав, історик 6
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХНІ cm. ЛІТЕРАТУРА 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. 23. 24. 25. 26. 27. 630 Абуков С. К вопросу о происхождении городенских князей // Вестник Нижегородского универси тета им.
Н. И. Лобачевского. — Нижний Новгород, 2016. — № 3. — С. 9-14. Авенариус Н. Дрогичин Надбужский и его древности // Древности Северо-Западного края. — T. I. — Вып. I // Материалы по археологии России, издаваемые Императорской археологической комиссией. — Вып. IV — Санкт-Петербург, 1890. — С. 13-18.
Авенариус Н. Ещё несколько слов о дрогичинских пломбах // Труды IX Археологического съезда в Вильне. — Москва, 1897. — T. II. — С. 325-328. Авербах Ю. В поисках истины: от чатуранги до наших дней. — Павловский Посад, 2017. Агоштон Μ. Великокняжеская печать 1497 г.: К истории формирования русской
государственной символики. — Москва, 2005. Аднарожанка А. Рэестр гербавых пячатак Валовічаў XVI — першай паловы XVII ст. // Unus pro omnibus: Валовічы ў гісторыі Вялікага княства Літоўскага XV-XVIII ст. / Склад. A. Янушкевіч. Навук. рэд. А. Шаланда. — Мінск, 2014. — С. 108-126. Айналов Д. К истории
древне-русской литературы. II: Иллюстрации к Хронике Георгия Амартола // Труды Отдела древнерусской литературы. — T. III. — Ленинград, 1936. — С. 13-21. Айналов Д. Миниатюры древнейших русских рукописей в музее Троице-Сергиевской лавры и на её выставке // Краткий отчёт о деятельности Общества
древней письменности и искусства за 1917-1923 годы. — Ленинград, 1925. — С. 11-35. Айналов Д. О некоторых
сериях миниатюр Радзивиловской летописи // Известия Отделения русского языка и словесности Академии наук. — T. XII. — Вып. II. — Санкт-Петербург, 1908. — С. 290-323. Айналов Д„ Редин E. Древние памятники искусства Киева: Софийский собор, Златоверхий Ми хайловский и Кирилловский монастыри // Труды
педагогического отдела Харьковского истори ко-филологического общества. — T. VI. — Харьков, 1899. — С. 1-58. Акти Волинського воеводства кінця XV-XVI ст. (із зібрання Пергаментних документів Архіву голов ного актів давніх у Варшаві) / Підг. до друку А. Блануци, Д. Ващука, Д. Вирського. — Київ,
2014. Акчокраклы 0. Татарские тамги в Крыму. — Симферополь, 1926. Александрия. Роман об Александре Македонском по русской рукописи XV века. — Москва — Ле нинград, 1966. Александрович В. Архітектурний ансамбль середини XIII ст. у Спасі-Стовпі в околицях Холма // Україна: культурна спадщина,
національна свідомість, державність. — Вип. XV. — Львів, 2007. — С. 110-114. Александрович В. Літописний монумент з орлом поблизу Холма // Фортеця: Збірник заповідника «Тустань» на пошану Михайла Рожка. — Кн. І. — Львів, 2009. — С. 90-102. Александрович В. Мистецтво Холма доби князя Данила
Романовича // Княжа Доба. Історія і культура. — Вип. І. — Львів, 2007. — С. 136-153. Александрович В. Мистецькі сюжети Холмського літопису князя Данила Романовича: Нотатки до відчитання, сприйняття та інтерпретації джерела // Український археографічний щорічник. — Вип. ХІІІ-ХІѴ. — Київ, 2009. — С.
38-72. Александрович В. Не зовсім звичайна монографія «незвичайного князя». Майоров 0. Галиць ко-волинський князь Роман
Мстиславич. Володар, воїн, дипломат. — Т. І-ІІ. — Біла Церква, 2011 // Княжа доба: історія і культура. — Вип. VII. — Львів, 2013. — С. 295-313. Алексеев Л. Западные земли домонгольской Руси. — Кн. I. — Москва, 2006. Алексеев Л. Полоцкая земля. Очерки истории северной Белоруссии в ІХ-Х1ІІ ст. —
Москва, 1966. Алексеев Л. Полоцкая земля. — Полоцк, 2007. Алексеев Л. Смоленская земля в ІХ-ХПІ вв. Очерки истории Смоленщины и Восточной Белоруссии. — Москва, 1980. Алеф Г. Заимствование Москвой двуглавого орла: точка зрения несогласного // Из истории рус ской культуры. — Т. II. — Кн. I. — Москва,
2002. — С. 621-641. Алёхин К. К вопросу о традиции индивидуальных тамг в контексте поведенческих устано вок у народов Северо-Западной Сибири // Проблемы археологии, этнографии, антропологии Сибири и сопредельных территорий. — Т. III. — Новосибирск, 1997. Алпатов Μ. Вариант иконы «Битва новгородцев
с суздальцами» // Памятники культуры. Новые открытия. Ежегодник 1975. — Москва, 1976. Алпатов Μ. Всеобщая история искусств. — Т. III. — Москва — Ленинград, 1955. Алпатов Μ. Древнерусская иконопись. - Москва, 1978.
Література Алпатов Μ. Образ Георгия-воина в искустве Византии и древней Руси // Труды отдела древнерус ской литературы. — Т. XII. — Москва — Ленинград, 1956. 29. Алпатов Μ. Сокровища русского искусства ХІ-ХѴІ веков. Живопись: Альбом. — Ленинград, 1971. 30. Алпатов Μ. Фрески церкви Успения на
Болотовой поле. — Москва, 1977. 31. Алфёров А. Неизвестная печать князя Ярослава Мудрого // Антиквар. — Киев, 2010. — Вып. 11 [48]. —С. 30-32. 32. Алфёров А. Печати князя Мстислава Удатного // Волонтер. — Київ, 2012. — № 2. — С. 44-46. 33. Алфьоров 0. Болохівські князі — «провінційна гілка»
чернігівських Ольговичів // Кобудь — Кос тянтинів — Старокостянтинів: історія, культура, археологія. Науковий збірник «Велика Волинь». — Т. XXXIV. — Старокостянтинів, 2006. — С. 190-202. 34. Алфьоров 0. Географічні назви за новими даними руської сфрагістики XII ст. // Історико-географічні
дослідження в Україні. — Ч. 12. — Київ, 2012. — С. 6-14. 35. Алфьоров 0. Графіті Софії Константинопольської: європейські та руські герби // Спеціальні істо ричні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. — Ч. 24. — Київ, 2014. — С. 124-136. 36. Алфьоров 0. Жіночі печатки
Київської Русі // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. — Число 22-23. — Київ, 2013. — С. 488-502. 37. Алфьоров 0. Інсигнії влади на давньоруських печатках ХІ-ХІІ ст. // Сфрагістичний щорічник. — Вип. III. — Київ, 2012. — С. 32-46. 38. Алфьоров 0. Княжі
знаки на печатках Київської Русі // Сфрагістичний щорічник. — Вип. V. — Київ, 2015. ֊ С. 102-134. 39. Алфьоров 0. Молівдовули
київських князів другої половини XI — кінця XII століття (за матеріа лами сфрагістичної колекції 0. Шереметьева) // Сфрагістичний щорічник. — Вип. II. — Київ, 2012.-С. 5-74. 40. Алфьоров 0. Пломби дорогичинського типу: методологічні рекомендації до опису та каталогізації //Сфрагістичний щорічник. —
Вип. І. — Київ,2011. — С. 189-221. 41. Алфьоров 0. Хрестильне ім'я волинського князя Мстислава Святополковича (1097-1099) за дани ми руської сфрагістики // Генеалогічні записки. — Вип. IX. — Львів, 2011. — С. 1-4. 42. Алфьоров 0., Однороженко 0. Печатка воєводи і господаря Стефана І //
Сфрагістичний щорічник. — Вип. IV. — Київ, 2013. — С. 143-157. 43. Алфьоров 0., Однороженко 0. Українські особові печатки XV-XVII ст. за матеріалами київських ар хівосховищ. — Харків, 2008. — 200 с. 44. Альбом достопримечательностей церковно-археологического музея при императорской Киев ской
духовной Академии. — Вьш. ІѴ-Ѵ. — Киев, 1915. 45. Альбом памятников древнерусского искусства и быта. — Москва, 1895. 46. Амелькин А. Знак на гребне с городища Иднакар (к вопросу о начальном этапе русско-уд муртских контактов) // Проблемы изучения древней истории Удмуртии. — Ижевск, 1987. — С.
107-113. 47. Амфилохий. Древнеславянская Псалтирь Симоновская до 1280 г. — Т. І-ІѴ. — Москва, 1881. 48. Амфилохий. О славянской псалтири ХІІІ-ХІѴ вв. в библиотеке А. И. Хлудова // Древности. Труды Московского археологического общества. — Т. III. — Вып. I. — Москва, 1870. — С. 1-28. 49. Ананьева Т.
Десятинна церква: коло витоків археологічних досліджень (1820-1830-ті рр.) // Цер ква Богородиці Десятинна в Києві. До
1000-ліття освячення. — Київ, 1996. — С. 15-23. 50. Андрощук Ф. Мечи викингов. — Киев, 2013. 51. Андрощук Ф. «Святошина печать» // Ruthenica. — T. IX. — Киев, 2010. — C. 131-136. 52. Андрусяк Μ. Тризуб. — Мюнхен, 1947. 53. Анисимова Т. Троицкий список Хроники Георгия Амартола (приписки на миниатюрах
и на полях рукописи) // Древнерусское искусство. Искусство рукописной книги. Византия. Древняя Русь. — Санкт-Петербург, 2004. — С. 290-318. 54. Анисимова Т. Хроника Георгия Амартола в древнерусских списках XIV-XVI1 вв. — Москва, 2009. 55. Анна Комнина. Алексиада. — Москва, 1965. 56. Анохин В.
Свинцовые пломбы великого княжества Киевского (Х-ХІІІ вв.). - Киев, 2012. - 64 с. 57. Анпилогов Г. Бортные знамёна как исторический источник (По Путивльским и Рыльским пере писным материалам конца XVI и 20-х годов XVII в.) // Советская археология. — Москва, 1964. — № 4, —С. 162-168. 58. Антипов И.
Древнерусская архитектура второй половины XIII — первой трети XIV вв. Каталог памятников. — Санкт-Петербург, 2000. 59. Антонов В. Воображаемые и приписываемые гербы в свете умозрения Средневековья // Signum. — Вып. VIII. — Москва, 2015. — С. 87-113. 28. 631
Геральдика середньовічної Руси (України) 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 632 Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. Антонов В. Датская геральдика Х1І-ХѴП веков. — Москва, 2008. Антонов В. Имя и образ
герба в датской геральдике ХІІ-ХѴІІІ вв. // Научные Ведомости Белгородс кого государственного университета. — Серия История. Политология. Экономика. Информатика. — Вып. 12. — Белгород, 2009. — № 15 [70]. — С. 65-69. Антонов В. Становление родовых гербов королевских и княжеских семейств Западной
Европы // Signum. — Вып. X. — Москва, 2019. — С. 18-65. Антонова В. Памятники живописи Ростова Великого. — Москва, 1948. Антонова В., Мнёва Н. Каталог древнерусской живописи XI — начала XVIII вв. Опыт историко-ху дожественной классификации. — Т. I: XI — начало XVI века. — Москва, 1963. Аристов Н.
Промышленность Древней Руси. — Санкт-Петербург, 1866. Арсеньев Ю. Геральдика. Лекции, читанные в Московском Археологическом институте в 1907-1908 году. — Москва, 1908. Артамонов Μ. История хазар. — Ленинград, 1962. Артамонов Μ. Мастера Нередицы // Новгородский исторический сборник. — Вып. V —
Новгород, 1939. Артамонов Μ. Миниатюры Кёнигсбергского списка летописи // Известия Государственной акаде мии истории материальной культуры. — Т. X. — Вып. I. — Ленинград, 1931. — С. 1-27. Артамонов Μ. Саркел — Белая Вежа // Материалы и исследования по археологии СССР. — Вып. 62: Труды Волго-Донской
археологической экспедиции. — Т. I. — Москва — Ленинград, 1958. — С. 7-84. Артамонов Ю. Княжеская символика в
архитектуре древнего Холма // Столичные и перифе рийные города Руси и России в средние века и раннее новое время (ХІ-ХѴІІІ вв.). — Москва, 1996. Артемьев А. Кистени и булавы из раскопок Новгорода Великого // Материалы по археологии Новгорода. 1988. — Москва, 1990. Артемьев А., Молчанов А.
Древнерусские предметы вооружения с княжескими знаками собствен ности // Российская археология. — Москва, 1995. — №2. — С. 188-191. Артюхін 0. Іконографічні зміни зображень на княжих буллах династії Мономаховичів ХІ-ХІІІ ст. // Сфрагістичний щорічник. — Вип. IV. — Київ, 2013. — С. 95-107. Артюхін
0. Печатка Мстислава Ізяславича (за матеріалами сфрагістичної колекції Музею Шереметьєвих) // Сфрагістичний щорічник. — Вип. III. — Київ, 2012. — С. 47-52. Артюхін 0. Формування типології князівської булли на прикладі печаток Ярослава Мудрого та його нащадків другої половини XI ст. // Сфрагістичний
щорічник. — Вип. І. — Київ, 2011. — С. 367-374. Археалогія і нумізматыка Беларусі. Энцыклапедыя. — Мінск, 1993. Археологічні пам’ятки УРСР. — Т. III. — Київ, 1952. Архипова E. Новые данные о месте расположения саркофага Ярослава Мудрого // Ruthenica. — Т. XIII. — Киев, 2016. - С. 32-49. Архипова E.
О месте погребения Ярослава Мудрого (проблема княжеской усыпальницы) // Рос сийская археология. — Москва, 2001. — № 1. — С. 37-44. Архипова E. Резной камень в архитектуре древнего Киева (конец X — первая половина XIII вв.). —Киев, 2005. Архипова E. Саркофаг князя Владимира Святославича: вымысел и
реальность // Киевский аль бом. Исторический альманах. — Вып. II. — Киев, 2002. — С. 61-66. Архипова Є.
Архітектурний декор та саркофаги Десятинної церкви // Церква Богородиці Десятинна в Києві. До 1000-ліття освячення. — Київ, 1996. — С. 61-67,118-130. Архипова Є. Дослідження різьбленого декору Десятинної церкви в Київі // Археологія. — Київ, 1991, —№ 2. — С. 98-110. Архипова Є. Саркофаг князя
Володимира Святославича: історія пошуків і атрибуція // Opus mixtum. — Київ, 2015. — № 3. — С. 7-26. Архипова Є. Шиферний саркофаг «княгині Ольги» з Десятинної церкви: проблема атрибуції // Наукові записки. — Т. IX: Біографічна некрополістика в контексті сучасної історичної науки. Дже рела та
результати досліджень. — Київ, 2002. — С. 20-33. Архипова Є., Харламов В. Шиферна орнаментована плита з Успенського собору Києво-Печерської лаври // Археологія. — Київ, 1992. — № 3. — С. 139-142. Арциховский А. Древнерусские миниатюры как исторический источник. — Москва, 1944. Арциховский А.
Древнерусские областные гербы // Учёные записки Московского университета. История. — Вып. ХСПІ. — Кн. I. — Москва, 1946. Арциховский А. Изображение и надпись на ложке из Новгорода // Новое в советской археологии. — Москва, 1965. — С. 266-270.
Література 91. 92. 93. 94. 95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. ПО. 111. 112. 113. 114. 115. 116. 117. 118. 119. 120. 121. 122. 123. 124. Арциховский А. Миниатюры Кёнигсбергской летописи // Известия Государственной академии истории материальной культуры. — Т. XIV. —
Вып. II. — Ленинград, 1932. — С. 1-38. Арциховский А. О новгородской хронологии // Советская археология. — Москва, 1959. — № 4. Арциховский А. Русское оружие Х-ХПІ веков // Доклады и сообщения исторического факультета Московского государственного университета. — Вып. IV. — Москва, 1946. Арциховский
А., Тихомиров Μ. Новгородские грамоты на бересте из раскопок 1951 г. — Москва, 1953. Асеев Ю. Архитектура древнего Киева. — Киев, 1982. Асеев Ю. Архитектура Кирилловской церкви. Диссертация. — Киев, 1947 Асеев Ю. Джерела. Мистецтво Київської Русі. — Київ, 1980. Асеев Ю. Мистецтво Київської Русі:
архітектура, мозаїки, фрески, іконопис, мініатюра, декоратив но-ужиткове мистецтво. Альбом. — Київ, 1989. Асеев Ю. Мистецтво стародавнього Києва. — Київ, 1969. Ахмеров Р. Наскальные знаки и этнонимы башкир. — Уфа, 1994. Ацовић Д. Хералдика и срби. — Београд, 2008. Бабаев К. Монеты Тмутараканского
княжества. — Москва, 2009. Багалей Д. Русская история. С картами, планами и снимками с памятников древности и искусства. — Т. I: Княжеская Русь (до Иоанна III). — Москва, 1914. Балушок В. Инициации древнерусских дружинников // Этнографическое обозрение. — 1995. — № 1, —С. 35-45. Балушок В. Ініціації
українців та давніх слов’ян. — Київ, 2016. Балушок В. Особливості господарської діяльності севрюків
(ХІѴ-ХѴІІ століття) // Народна твор чість та етнологія. — Київ, 2017. — № 4 (368). — С. 41-50. Балушок В. Поселення і будівлі севрюків (ХІѴ-ХѴІІ століття) // Народна творчість та етнологія. — Київ, 2019. — № 1 (377). — С. 39-49. Банк А. Прикладное искусство Византии ХІ-ХІІ вв.: Очерки. — Москва,
1978. Баранов Г. Три вида λωρίκια Константина Багрянородного и доспехи святых воинов на стеати товых иконах из раскопок средневекового Херсонеса (к постановке вопроса) // Материалы по археологии и истории античного и средневекового Крыма. — Вып. II. — Симферополь, 2010. Барвінський Б. Дві печатки
галицько-володимирських князів з 1316 і 1335 років: Сігілографічна замітка // Руслан. — 1903. — Ч. 170-171. Барвінський Б. Українські сфрагістичні пам'ятки ХП-ХІѴ століть // Записки Наукового товари ства ім. Шевченка. — Т. ССХХХІ: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. —
Львів, 1996. — С. 242-257. Бартелеми Д. Рыцарство. От древней Германии до Франции XII в. — Санкт-Петербург, 2012. Бартикян Р. Заметки о византийском эпосе о Дигенисе Акрите: І. К вопросу об историчности пер сонажей «Дигениса Акрита» // Византийский временник. — Т. XXV. — Москва, 1964. — C. 148-166.
Барэйша Ю. Аб атрыбуцыі, сімволіцы і датаванні манет В KA з ільвом і крыжам // Банкаускі веснік. — Мінск, 2007. — Чэрвень. Баски И. Тамги и этнические названия (Вклад тамга-знаков в этногенез татар) // Татарская архе ология. — Казань, 1997. — № 1. Батюшков П. Холмская Русь. Исторические судьбы
русского Забужья. — Санкт-Петербург, 1887. Бауер Н. Древнерусский чекан конца X и начала XI в. //Известия
Государственной академии исто рии материальной культуры. — Вып. V. — Москва — Ленинград, 1927. Беговаткин А. Погребения с геральдическими подвесками из Кельгининского могильника в Мордовии // Stratum plus 2003-2004. — 2005. — № 6. — C. 447-450. Белавин А. Знаки Рюриковичей из пермского Предуралья
// Труды Камской археолого-этногра фической экспедиции Пермского государственного гуманитарно-педагогического университета. — Вып. X. — Пермь, 2015. — С. 36-45. Белецкий В., Белецкий С. О знаках на кистене из Белой Вежи. Скифы, хазары, славяне, древняя Русь // Международная конференция, посвященная
100-летию со дня рождения Μ. И. Артамоно ва. — Санкт-Петербург, 1998. — С. 169-173. Белецкий С. Введение в русскую допетровскую сфрагистику. — Санкт-Петербург, 2001. Белецкий С. Геральдическая подвеска из-под Смоленска // Древнейшие государства Восточной Европы. 2016 год. Памяти Г. В. Глазыриной. —
Москва, 2018. — С. 372-381. Белецкий С. Геральдическая подвеска Ns 101 и несколько замечаний о правовом статусе держате лей подвесок // Stratum plus. — 2014. — № 5. — C. 139-145. Белецкий С. Геральдическая подвеска № 136 и трезубец Владимира Святославича // Культурний шар. Статті на пошану Гліба
Юрійовича Івакіна. — Київ, 2017. — С. 38-50. 633
Геральдика середньовічної Руси (України) 125. 126. 127. 128. 129. 130. 131. 132. 133. 134. 135. 136. 137. 138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. 146. 147. 148. 149. 150. 634 Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. Белецкий С. Геральдические подвески Древней Руси (новые находки] // Ладога и
Ладожская зем ля в эпоху средневековья. — Вып. IV: Материалы международной конференции «Старая Ладога и Северная Русь в эпоху викингов и период славянского расселения». — Санкт-Петербург, 2014. — С. 12-54. Белецкий С. Геральдические подвески Х-ХІ вв. // Земля наша велика и обильна. Сборник статей,
посвященный 90-летию А. Н. Кирпичникова. — Санкт-Петербург, 2019. — С. 30-49. Белецкий С. Граффито из собора Юрьева монастыря близ Новгорода // Записки Института исто рии материальной культуры. — Санкт-Петербург, 2018. — № 19. — С. 165-172. Белецкий С. Две древнерусские геральдические подвески //
Археология и история Пскова и Псковской земли: Материалы 57-го заседания. — Москва — Псков, 2011. — С. 44-48. Белецкий С. Древнейшая геральдика Руси // Повесть временных лет / Пер. Д. С. Лихачева, 0. В. Творогова, комментарии А. Г. Боброва, С. Л. Николаева, А. Ю. Чернова при участии А. Μ.
Введенского и Л. В. Войтовича. — Санкт-Петербург, 2012. — С. 431-465. Белецкий С. Древнерусская печать как текст // Труды Санкт-Петербургского государственного института культуры. — Т. 212: Музей в мире культуры. Мир культуры в музее. — Санкт-Петер бург, 2015. — С. 127-139. Белецкий С.
Древнерусские геральдические подвески (дополнение к своду) // Русский сборник. ֊ Брянск, 2016. — № 6 (1). — С. 24-32. Белецкий
С. Древнерусские княжеские знаки в гончарных клеймах // Археология и история Пско ва и Псковской земли. — Вып. XXIX. — Псков, 2014. — С. 357-387. Белецкий С. Древнерусские княжеские знаки на пломбах и печатях в публикациях В. В. Нечитайло // Записки Института истории материальной культуры. — Санкт-
Петербург, 2019. — № 21. — С. 97-124. Белецкий С. Древнерусские пломбы из Старой Ладоги // Записки Института истории материаль ной культуры. — Санкт-Петербург, 2018. — № 18. — С. 105-132. Белецкий С. Ещё раз о геральдической подвеске из раскопок в Пскове в 1976 г. // Археология и история Пскова и
Псковской земли. — Вып. XXXI. — Псков, 2016. — С. 92-97. Белецкий С. Ещё раз о знаках Рюриковичей //Труды Государственного Эрмитажа. — Т. XLIX: Сло жение русской государственности в контексте раннесредневековой истории Старого света. Мате риалы Международной конференции. — Санкт-Петербург, 2009. —
С. 222-226. Белецкий С. Загадки геральдической подвески № 88 // Stratum plus. — 2018. — № 6. — C. 53-57. Белецкий С. Зарождение русской геральдики // Stratum plus. — 2000. — № 6. — C. 366-424. Белецкий С. Знаки на геральдических подвесках из Кельгининского могильника // Stratum plus 2003-2004. —
2005. — № 6. — C. 451-452. Белецкий С. Знаки Рюриковичей на пломбах из Дрогичина (по материалам свода К. В. Болсуновс кого) // Stratum plus. — 1999. — № 6. — C. 288-330. Белецкий С. Знаки Рюриковичей. Часть первая: Х-ХІ вв. // Исследования и музеефикация древ ностей Северо-Запада. — Вып. II. —
Санкт-Петербург, 2000. Белецкий С. Знаки Рюриковичей. Часть вторая: Знаки Х1І-ХПІ вв. на памятниках
сфрагистики (материалы к своду) // Исследования и музеефикация древностей Северо-Запада. — Вып. II. — Санкт-Петербург, 2001. Белецкий С. Изобразительные символы на древнерусских геральдических подвесках // Культур ное наследие Российского государства. — Санкт-Петербург, 2018. — С. 321-332. Белецкий
С. К атрибуции княжеского знака на граффити № 75 из Софии Киевской // Археологія. — Київ, 1997. — № 3. — C. 141-145. Белецкий С. К вопросу о времени строительства Софийского собора в Киеве // Церковная архео логия. — Вып. II. — Санкт-Петербург — Псков, 1995. — С. 92-94. Белецкий С. К вопросу о
принадлежности новгородской подвески № 22-27-1181 // Восточная Европа в древности и средневековье. Политическая структура Древнерусского государства. VIII Чтения памяти чл.-корр. АН СССР В. Т. Пашуто. — Москва, 1996. — С. 1-7. Белецкий С. К изучению древнерусских княжеских знаков на пломбах из
Дрогичина (по материа лам свода К. Болсуновского) // Восточная Европа в древности и средневековье. Контакты, зоны контактов, контактные зоны. — Москва, 1999. Белецкий С. К истории строительства церкви Дмитрия Солунското в Пскове // Церковная архе ология. — Вып. IV: Материалы Второй Всероссийской
церковно-археологической конференции, посвящённой 150-летию со дня рождения Н.В. Покровского (1847-1917). — Санкт-Петербург, 1998. Белецкий С. Каменное грузило с изображениями княжеских знаков из раскопок в Пскове // Ран несредневековые древности Северной Руси и её соседей. — Санкт-Петербург, 1999.
— С. 11-19. Белецкий В. Клейма и знаки на кирпичах XII в. из церкви Дмитрия Солунского в Пскове // Совет
ская археология. — Москва, 1971. — № 2. — С. 272-278.
Література 151. 152. 153. 154. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163. 164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. 175. Белецкий С. Княжеские знаки на новгородских деревянных цилиндрах //Археология и история Пскова и Псковской земли. Семинар имени академика В. В. Седова: Материалы
58-го заседания. — Москва — Псков, 2013. — С. 257-264. Белецкий С. Кто был похоронен в Василевском саркофаге? //Археология Верхнего Поволжья (к 80-летию К. И. Комарова). — Москва, 2006. — С. 68-91. Белецкий С. Ладога ХІ-ХѴ вв. по данным сфрагистики // Новое в археологии Старой Ладоги: мате риалы и
исследования. — Санкт-Петербург, 2018. — С. 335-418. Белецкий С. Лично-родовой знак князя Довмонта-Тимофея // Восточные славяне в древности и средневековье. Спорные проблемы истории. — Москва, 1993. — С. 6-8. Белецкий С. Лично-родовые знаки князей-Рюриковичей на металлических подвесках X! в. //
Ruthenica. — T. 1. — Киев, 2002. — С. 134-151. Белецкий С. Н. П. Лихачёв о древнерусских княжеских знаках и древнейшей русской геральди ке // Историческое источниковедение и проблемы вспомогательных исторических дисциплин. К 140-летию академика Н. П. Лихачева и 100-летию дома Н. П. Лихачева в
Санкт-Петербурге. — Санкт-Петербург, 2002. — С. 11-14. Белецкий С. Наследование лично-родовых знаков князьями-Рюриковичами в Х-ХІ вв. // Труды VI Международного конгресса славянской археологии. — T. IV: Общество, экономика, культура и искусство славян. Москва, 1998. — С. 195-205. Белецкий С. Начало
Пскова. — Санкт-Петербург, 1996. Белецкий С. Начало русской геральдики (знаки Рюриковичей Х-ХІ вв.) // У
источника: Сборник статей в честь Сергея Михайловича Каштанова. — Ч. I. — Москва, 1997. — С. 93-171. Белецкий С. Новые находки геральдических подвесок Х-ХІ вв. // Stratum plus. — 2015. — №6. — C. 215-229. Белецкий С. Новые находки древнерусских геральдических подвесок (материалы к своду) // Ла дога
и Ладожская земля в эпоху средневековья. — Вып. V: Материалы международной конферен ции «Город Ладога и Северная Русь и первые века русской истории». — Санкт-Петербург, 2015. ֊ С. 184-199. Белецкий С. Новые сфрагистические находки из Пскова // Новые исследования археологов Рос сии и СНГ: материалы
пленума ИИМК РАН. — Санкт-Петербург, 1997. — С. 48-52. Белецкий С. Новый тип древнерусского княжеского знака // В поисках сущности. In search of the essence. Сборник статей в честь 60-летия Н.Д. Руссева. — Кишинёв, 2019. — С. 119-123. Белецкий С. О знаках на роговом кистене из Минска // Славяне и их
соседи (археология, нумизма тика, этнология). — Минск, 1998. — С. 20-26. Белецкий С. О лично-родовых знаках князей-Рюриковичей // Археология и история Пскова и Псковской земли. 1995. — Псков, 1996. — С. 107-112. Белецкий С. О печати № 2 корпуса печатей Древней Руси (к 60-летию первой публикации) //
Записки Института истории материальной культуры. — Санкт-Петербург, 2016. — Ns 13. — С. 123-133. Белецкий С. О плинфе с клеймом из раскопок в Полоцке // Археология и история Пскова и Псковской земли. — Вып. XXXII. — Псков, 2017. — С. 350-357. Белецкий С. Печати и пломбы с изображениями тамги и
святого (проблема принципиальной атрибуции) // Феодальная Россия. Новые исследования. — Вып. II. —
Санкт-Петербург, 1998. — С. 27-35. Белецкий С. Подвеска из раскопок курганов у д. Прудянка и костяные геральдические подвески Древней Руси // Нумизматические чтения 2011 года: Памяти Алексея Владимировича Фомина. — Москва, 2011. — С. 47-48. Белецкий С. Подвеска с родовыми знаками из Рождественского
могильника // Ладога и Север ная Европа. Вторые чтения памяти Анны Мачинской. Материалы к чтениям. — Санкт-Петербург, 1996.— С. 35-40. Белецкий С. Подвески с изображением древнерусских княжеских знаков // Ладога и Глеб Лебе дев: Восьмые чтения памяти Анны Мачинской. — Санкт-Петербург, 2004. — С.
243-319. Белецкий С. Предметы с изображениями тамгообразных знаков из раскопок в Тверском кремле // Тверской кремль. Комплексное археологическое источниковедение (по материалам раскопа Тверской кремль-11,1993-1997 гг.). — Санкт-Петербург, 2001. — С. 190-201. Белецкий С. «Пятно» русских князей:
«тамга» или «герб»? // Записки Института истории мате риальной культуры. — Санкт-Петербург, 2008. — № 3. — С. 203-209. Белецкий С. Пять актовых печатей ХП-ХѴ веков из Пскова // Сообщения государственного Эрми тажа. — Т. XLIII. — Ленинград, 1978. — С. 25-27. Белецкий С. Роговой кистень с
древнерусским княжеским знаком из Киева // Археология и исто рия Пскова и Псковской земли. — Вып. XVI. — Псков, 2000. — С. 213-218. 635
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. 176. Белецкий С. Сфрагистика // Специальные исторические дисциплины. — Санкт-Петербург, 2003. — С. 248-367. 177. Белецкий С. Сфрагистика средневекового Пскова. — Вып. I: Печати псковские. — Санкт-Петер бург, 1994.
— 73 с. 178. Белецкий С. Сфрагистика средневекового Пскова. — Вып. II: Вечевые печати Пскова. — Санкт-Пе тербург, 1994. — 93 с. 179. Белецкий С. Топор с изображением древнерусского княжеского знака из окрестностей Черниго ва // Геральдика: исследования и практика. Научная конференция 20-22 февраля
2020 года. — Санкт-Петербург, 2020. 180. Белецкий С. Топорик из Суздальского Ополья // Stratum plus. — 2014. — № 6. — C. 65-72. 181. Белецкий С., Веретюшкин Р., Горлов К. Свинцовые пломбы из раскопок в Курске в 2016 г. // Запис ки Института истории материальной культуры. — Санкт-Петербург, 2017. —
№ 16. — С. 146-159. 182. Белецкий С., Казаков E. Костяная рукоять из раскопок Измерского поселения и генеалогия лич но-родовых знаков полоцких Рюриковичей Х-ХІ вв. // Археология, история, нумизматика, этно графия Восточной Европы. Сборник статей памяти проф. И.В. Дубова. — Санкт-Петербург, 2004. —
С. 73-77. 183. Белецкий С., Лапшин В. Геральдический перстень из Твери // Тверской археологический сбор ник. — Вып. IV: Материалы II Тверской археологической конференции и 5-го заседания научного семинара. — Тверь, 2001. — С. 178-183. 184. Белецкий С., Петренко В. Печати и пломбы из Старой Ладоги.
Свод // Новые источники по архео логии Северо-Запада. — Санкт-Петербург, 1994. — С. 184-283.
185. Белецкий С., Посвятенко В. Абу Хамид ал-Гарнати о процедуре обмена кредитных денег на Руси // Восточная Европа в древности и средневековье. Древняя Русь в системе этно-политических и культурных связей. — Москва, 1994. 186. Белецкий С., Тарлаковский Л. Геральдическая подвеска из окрестностей
Сновска // XVII Всерос сийская нумизматическая конференция. Тезисы докладов и сообщений. — Москва, 2013. — С. 94-96. 187. Белецкий С., Тарлаковский Л. Новые находки геральдических подвесок //XVI Всероссийская ну мизматическая конференция. Тезисы докладов и сообщений. — Москва, 2011. 188.
Белопольский С. Сребреники Киевской Руси Х-ХІ веков найдены на территории Украины // Банкаўскі веснік. — Мінск, 2008. — № 7. — C. 48-50. 189. Беляшевский H. Ценный клад великокняжеской эпохи // Археологическая летопись Южной Рос сии за 1903 г. — T. V. — Киев, 1904. 190. Бережинський В. Зброя
Київської Русі. — Київ, 2000. 191. Бертон Р. Книга мечей. Холодное оружие сквозь тысячелетия. — Москва, 2004. 192. Беспалов Р. И-образные и N-образные надчеканы в круглой зубчатой розетке // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. Сборник статей. — Минск, 2015. — С. 11-20. 193.
Беспалов Р. Инструмент для «пятнения» коней в виде двузубца Рюриковичей и родовые знаки князей Черниговской земли // Город Средневековья и раннего Нового времени: археология, история. Материалы VI всероссийского семинара. — Тула, 2018. — С. 112-128. 194. Беспалов Р. О датировке клеймения монет
черниговским трезубцем // Средневековая нумизма тика Восточной Европы. — Вып. IV. — Москва, 2012. — С. 120-131. 195. Беспалов
Р. Особенности раннего этапа денежного обращения в верховьях рек Оки и Дона: конец 1360-х — 1370-е годы // Средневековая нумизматика Восточной Европы. — Вып. V. — Москва, 2015, —С. 122-138. 196. Беспалов Р. Подражания джучидским монетам под надчеканками с изображением черниговского трезубца //
Нумизматические чтения Государственного исторического музея 2018 года. — Мо сква, 2018. — С. 148-154. 197. Беспалов Р. Черниговский трезубец на вислых печатях XII века и клеймение им монет в 1370-х годах// Куликовская битва в истории России. — Вып. II. — Тула, 2012. — С. 129-147. 198. Битинський Μ.
Українські державно-національні відзнаки // Рід та знамено. — Франкфурт-на-Майні, 1947. — Ч. 1. — С. 7-10. 199. Бичикашвили И. О грузинском историческом государственном флаге и гербе // Гербовед. — Вып. 29. — Москва, 1998. — С. 134-141. 200. Білецький П. Українське мистецтво другої половини XVII-
XVIII століть. — Київ, 1981. 201. Білик 0. Двоголовий орел — геральдичний символ Галицько-Волинської держави // Наукові за писки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мистецтвознавство. — Тернопіль, 2017. — № 1 (36). — С. 284-292. 202. Білик 0.
Керамічні полив'яні плитки в інтер'єрі галицьких церков ХП-ХШ століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. — Серія: Мистецтвознавство. — T. II. — Тернопіль, 2017. — С. 214-222. 636
Література 2(13. 2(1-1. 2(15. 21ю. 2(17. 208. 2(19. 21(1. 211. 212. 213. 214. 215. 2 İh. 217. 2 ЇХ. 219. 22». 221. 222 223. 224. 226. 228. 229. 23(1. xZ ctÓh^gZT °' ^“ київських Міщан другої половини XVI ֊ першої половини XVII с, ո , 11 Сфрапстичнии щорічник. ֊ Вип. II. - Київ, 2012. ֊ С. 283-296
ялоус II., Однороженко О. Печатки та герби міста Києва кінця XV-XV11I ст. у світлі нових джерел І ì Сфрапстичнии щорічник. ֊ Вип. II. ֊ Київ, 2012. - С. 108-142. нових джерел блок Μ. К сравнительной истории европейских обществ // Одиссей 2001. — Москва, 2001. — блок Μ. Феодальне суспільство. — Київ,
2001. Бобринский Λ. Речной камень в России. — Вып. I. — Москва, 1916. 'квУ" 0 Гз »7”™ традиции средневековой Европы // Signum. — Вып. VII. — МоБолсуновский К. Дорогичинские пломбы найденные на берегах Западного Буга. — Ч. 1. — Киев 1894. — 168 с. Болсуновский К. Каталог предметов, выставленных в
университете св. Владимира во время XI русского археологического съезда в Киеве. Витрина А. — Киев, 1899. Болсуновский К. Родовой знак Рюриковичей великих князей киевских. Геральдическое исследова ние, предназначенное к чтению на XIV Археологическом съезде в г. Чернигове. — Киев, 1908. Болсуновский
К. Свинцовые пластины (пломбы) с условными знаками церковных праздников - Киев, 1899. Болсуновский К. Сфрагистические и геральдические памятники Юго-Западного края. — Вып III — Киев, 1914. Болховитинов E. Описание Киево-Софийского собора и Киевской иерархии. — Киев, 1825. Бондаренко II. До питання
про гербову систему українського лицарства Xl-XV ст. // Генеалогічні записки Українського геральдичного
товариства. — Вип. IV. — Львів, 2004. — С. 11-16. Борейша ІО. Волынские монеты Фёдора Любартовича в свете кладовых данных и реконструкции символики Галицко-Волынского государства. — Минск, 2015. Боркевич Г., Ярошевский Н. Малая сфрагистика Галицко-Волынской земли II половины ХІІ-ХІ1І веков: находки
последних лет // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. — Т. Ill: Русь домонгольская. — Минск, 2017. — С. 167-176. Бохан Ю. Рыштунак верхавога каня ў Вялікім княстве Літоўскім у ХІѴ-ХѴІ // Матэрыялы па археалогіі Беларусі. — Т. 111. — Мінск, 2001. — C. 218-223. Бохан Ю. Турнірныя
традыцыі ў Вялікім княстве Літоўскім у ХІѴ-ХѴІІ ст. — Мінск, 2008. Бочаров Г. Прикладное искусство Новгорода Великого. — Москва, 1969. Бранденбург Н. Старая Ладога. — Санкт-Петербург, 1896. Бубенок 0. Аланы-асы в Золотой Орде (ХІІ1-ХѴ вв.). — Киев, 2004. Бубенок 0. Ясы и бродники в степях Восточной
Европы (VI — начало XIII веков). — Киев, 1997. Бубенько Т. Средневековый Витебск. Посад — Нижний замок (X — первая половина XIV в.). Витебск, 2Ü04. Бузян Г., Набок Л., Роздобудько Μ., Тетеря Д. Нариси з історії давнього Переяслава (до 1100-ліття першої літописної згадки). — Київ, 2007. Буко А. Холм
и Столпье: русско-византийский контекст средневековых памятников юго-восточ ной Польши // Российская археология. — Москва, 2012. — Ns 4. С. 26-36. Булгакова В. Древнерусские печати из собрания Национального музея истории в Киеве // Рос сийская археология. — Москва, 1997. — № 4. С. 163-169. Буслаев
Ф. Историческая хрестоматия церковнославянского и древнерусского языков. — Москва, Бушаков В.
Ймовірна семантика тамг ханів Золотої Орди Ц Знак. — 2004. — Ч. 33.— C. 3. Быкова Г, Мокрецова И., Наумова Μ. Исследования миниатюр Хроники Георгия Амартола // За писки отдела рукописей Российской государственной библиотеки. — Вып. 51. — Москва, 2000. Вагнер Г.3 Арктурно-колончатый фриз Георгиевского собора в г Юрьеве-Польском (1230- 231. 232. 233. 234. 235. 1234 гг.) // Советская археология. — Москва, 1961. — № 3. — С. 85-101. Вагнер Г. Белокаменная резьба древнего суздальского Рождественского собора XIII в. - Москва, 1974 Вагнер Г. Грифон во владимиро-суздальской фасадной скульптуре // Советская археология. 1962 _ №3 —С. 78-90. Вагнер Г Декоративная система «золотых дверей» Суздальского собора и вопрос о их датировке // Гпнртгкая аохєология —Москвн, 1973. №1. С. 96 113. Вагнер Г. Дмитровский собор. Архитектура и скульптура Дмитровского собора во Владимире. - Ленинград, 1968. 637
Геральдика середньовічної Руси (України) 236. 237. 238. 239. 240. 241. 242. 243. 244. 245. 246. 247. 248. 249. 250. 251. 252. 253. 254. 255. 256. 257. 258. 259. 260. 261. 262. 263. 264. 265. 266. 267. 268. 638 Том I: Генеза руської геральдики. Х-Х1П cm. Вагнер Г. Древние черты во владимиро-
суздальской скульптуре XIII века как элементы нового стиля // Древнерусское искусство. Художественная культура домонгольской Руси. — Москва, 1972.— С. 162-197. Вагнер Г. К вопросу о владимиро-суздальской эмблематике // Историко-археологический сбор ник. К 60-летию А.В. Арциховского. — Москва, 1962.
Вагнер Г. Мастера древнерусской скульптуры. Рельефы Юрьева-Польского. — Москва, 1966. Вагнер Г. От символа к реальности. Развитие пластического образа в русском искусстве ХІѴ-ХѴ веков. — Москва, 1980. Вагнер Г. Скульптура Древней Руси. XII век. Владимир. Боголюбово. — Москва, 1969. Вагнер Г.,
Воробьёва E. Архитектурный декор Руси Х-ХІІІ веков // Древняя Русь. Быт и культура. — Москва, 1997. Вайнберг Б. Монеты древнего Хорезма. — Москва, 1977. Вайнберг Б., Новгородова Э. Заметки о знаках и тамгах Монголии // История и культура народов Средней Азии (древность и средние века]. — Москва,
1976. Василенко В. Русское прикладное искусство. Истоки и становление. I в. до н. э. — XIII в. н. э. — Москва, 1977. Васильев Б. Монументальная живопись Старой Ладоги XII века. — Санкт-Петербург, 2014. Васильева Т. За семью печатями //Антиквар. — Киев, 2010. — № 11 [48]. — С. 14-21. Васин П. К
вопросу об обрядности воинского посвящения в княжескую дружину средневековой Руси // Краеугольный камень. Археология,
история, искусство, культура России и сопредельных стран: 80-летию со дня рождения Анатолия Николаевича Кирпичникова посвящается. — Т. II. — Москва, 2010.— С. 130-143. Великий Новгород. История и культура 1Х-ХѴІІ веков. Энциклопедический словарь. — Санкт-Пе тербург, 2007. Вельмин С. Археологические
изыскания в Императорской археологической комиссии в 19081909 годах на территории Древнего Киева // Военно-историчесий вестник. — 1910. — № 7-8. Веселовский А. Из истории романа и повести. Материалы и исследования. Славяно-римский от дел. — Вып. II. — Санкт-Петербург, 1888 Веселовский С.
Исследования по истории класса служилых землевладельцев. — Москва, 1969. Вздорнов Г. Волотово. Фрески церкви Успения на Болотовой поле близ Новгорода. Альбом. — Мо сква, 1989. Вздорнов Г. Иллюстрации к Хронике Георгия Амартола // Византийский временник. — Т. XXX. — Москва, 1969. — С. 205-225.
Вздорнов Г. Искусство книги в Древней Руси. Рукописная книга Северо-Восточной Руси XII — на чала XV веков. — Москва, 1980. Византийская Книга эпарха / Перевод Μ. Сюзюмова. — Москва, 1962. Византийское искусство. — Москва, 1966. Вилинбахов Г. Крест царя Константина в средневековой воинской
геральдике Европы //Художе ственные памятники и проблемы культуры Востока. — Ленинград, 1985. — С. 188-196. Вилинбахов Г. Легенда о «знамении Константина» в символике русских знамен ХѴІІ-ХѴІІІ веков ¡I Труды Государственного Эрмитажа. — Т. XXIII. — Ленинград, 1983. — С. 26-41. Вилкул Т. «Людье» и
князь в конструкциях летописцев ХІ-ХШ вв. — Київ, 2007. Винклер П. Гербы городов, губерний, областей и посадов Российской
империи. — Москва, 1991. Винклер П. Оружие. Руководство к истории, описанию и изображению ручного оружия с древней ших времен до начала XIX века. — Санкт-Петербург, 1894. Винокур I., Журко 0., Мегей В., Якубовський В. Літописний Губин ХП-ХІІ1 ст. Болохівська земля. — Вип. I: За матеріалами
археологічних досліджень 1997-2003 років. — Кам'янець-Подільський, 2004. Висоцький С. Герб Київської Русі за часів Ярослава Мудрого // Старожитності Русі-України. Збір ник наукових праць. — Київ, 1994. — С. 115-119. Висоцький С. Про портрет родини Ярослава Мудрого у Софійському соборі у Києві //
Вісник Київ ського університету. Київ, 1967. — № 8. — С. 35-44. Висоцький С. Реконструкція портретів родини Ярослава Мудрого в Софії Київській // Археологія. — Вип. XVII. — Київ, 1975. — С. 3-15. Висоцький В. Яким був герб Київської Русі за часів Ярослава Мудрого? // Розбудова держави. — 1992. — №
З. — С. 41-43. Вихляев В., Беговаткин А., Беляев Я., Зеленцова 0., Моськин В., Шитов В. Раскопки Кельгининского могильника // Археологические открытия 2000 года. — Москва, 2001. — C. 59-61. Вихляев В., Беговаткин А„ Беляев Я., Шитов В. Раскопки Кельгининского могильника // Археоло гические открытия
1999 года. — Москва, 2001. — С. 66-68.
Література 269. 270. 271. 272. 273. 274. 275. 276. 277. 278. 279. 280. 281. 282. 283. 284. 285. 286. 287. 288. 289. 290. 291. 292. 293. 294. 295. 296. 297. 298. 299. 300. 301. 302. Внешняя политика древней Руси. Юбилейные чтения, посвящённые 70-летию со дня рождения В. Т. Пашуто. — Москва, 1988.
Водов В. Замечания о значении титула «царь» применительно к русским князьям в эпоху до сере дины XV века //Из истории русской культуры. Статьи по истории и типологии русской культуры. — Т. II. — Кн. I: Киевская и Московская Русь. — Москва, 2002. — С. 506-542. Войников И. История на българските
държавни символи. — София, 2017. Войтович Л. Генеалогія династії Рюриковичів. — Київ, 1990. Войтович Л. Генеалогія династії Рюриковичів і Гедеміновичів. — Харків, 1992. Войтович Л. Княжа доба на Русі: портрети еліти. — Біла Церква, 2006. Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX —
початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 2000. Войтович Л. Кордони Галицько-Волинської держави: проблеми та дискусії // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Т. CCLII. — Львів, 2006. — С. 187-205. Войтович Л. Король Данило Романович:
загадки та дискусії // Terra Cossacorum: студії з давньої та нової історії України. — Київ, 2007. Войтович Л. Родина князів Острозьких // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Т. ССХХХІІ. — Львів, 1996. — С. 355-367. Войтович Л. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII-XIV ст.
Історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 1996. Волинські грамоти XVI ст. / Упорядники В. Задорожний, А.
Матвіенко. — Київ, 1995. Володченко 3. Перстень-печать XII в. // Краткие сообщения о докладах и полевых исследовани ях Института истории материальной культуры. — Вып. XXXVI. — Москва — Ленинград, 1951. — С. 62-67. Волониць В., Розанов С. Родовий знак Рюриковичів. Щодо питання про зображальний
прототип // Вісник Маріупольського державного університету. — Серія: Історія. Політологія. — Вип. VII-VIII. — Маріуполь, 2013. — С. 30-39. Волошинский Я. Описание древних русских монет, принадлежащих минц-кабинету Университета св. Владимира. — Киев, 1853. Волощук Μ. Просопографічні студії битви під
Ярославом 17 серпня 1245 року // Colloquia Russica. — Series II. — Vol. III: Данило Романович і його часи. — Івано-Франківськ — Краків, 2017. — С. 103-122. Волощук Μ. «Русь» в Угорському королівстві (XI — друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міграції. — Івано-
Франківськ, 2014. Воронин Н. Архитектура // История русского искусства. — Т. I. — Москва, 1953. Воронин Н. Боголюбовский киворий // Краткие сообщения о докладах и полевых исследовани ях Института истории материальной культуры. — Вып. XIII. — Москва — Ленинград, 1946. Воронин Н. Владимир,
Боголюбово, Суздаль, Юрьев-Польской. — Москва, 1967. Воронин Н. Владимир, Боголюбово, Суздаль, Юрьев-Польской. — Москва, 1968. Воронин Н. Древнее Гродно. — Москва, 1954. Воронин Н. Зодчество Северо-Восточной Руси ХІІ-ХѴ веков. — T. І-ІІ. — Москва, 1961-1962. Воронин Н. Оборонительные сооружения
Владимира XII в. // Материалы и исследования по архе ологии СССР. — Вып. 11. — Москва — Ленинград, 1949. Воронин Н. Памятники
владимиро-суздальского зодчества ХІ-ХІП вв. — Москва — Ленинград, 1945. Воронин Н. Смоленские миниатюры XIII в. // Византия. Южные славяне и Древняя Русь. Запад ная Европа. Искусство и культура: Сборник статей в честь В. Н. Лазарева. — Москва, 1973. — С. 235-243. Воронин Н. Средства и пути
сообщения // История культуры древней Руси. — T. II. — Москва — Ленинград, 1951. Воронцова И., Травкин С. Нумизматика // Специальные исторические дисциплины. — Санкт-Пе тербург, 2003. — С. 202-247. Востров В., Муканов Μ. Родо-племенной состав и расселение казахов. — Алма-Ата, 1968. Всеобщая история
искусств. — T. II. — Кн. I. — Москва, 1960. Высоцкий С. Датированные граффити XI в. в Софии Киевской // Советская археология. — Москва, 1959. — № 4. Высоцкий С. Древнерусские надписи Софии Киевской ХІ-ХІѴ веков. — Вып. I. — Киев, 1966. Высоцкий С. Ктиторская фреска Ярослава Мудрого в Киевской Софии
// Древнерусское искус ство. Художественная культура X — первой половины ХШ вв. — Москва, 1988. — С. 120-134. Высоцкий С. Светские фрески Софийского собора в Киеве. - Киев, 1989. 639
Геральдика середньовічної Руси (України) 303. 304. 305. 306. 307. 308. 309. 310. 311. 312. 313. 314. 315. 316. 317. 318. 319. 320. 321. 322. 323. 324. 325. 326. 327. 328. 329. 330. 331. 332. 640 Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. Высоцкий С. Средневековые надписи Софии Киевской. По
материалам граффити ХІ-ХѴП вв. — Киев, 1976. Выставка в честь 750-летия «Слова о полку Игореве» в Государственном Литературном музее. — Москва, 1938. Вялікае княства Літоўскае. Энцыклапедыя. — T. I-III. — Мінск, 2007-2010. Гавриленко В., Чайка Р. Вислі свинцеві булли з Пліснеська: факти і гіпотези
// До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. — ТІ. — Київ — Львів, 2004, —С. 562-593. Гаврилюк 0. Перстень-печатка княжої доби з Тернопільщини // Четверта наукова геральдична конференція. — Львів, 1994. — С. 24. Гаев А. Печати протопроэдра Евстафия //
Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфра гистики. — T. VI. — Минск, 2019. — C. 72-87. Гаевський C. «Александрія» в давній українській літературі. — Київ, 1929. Гаевський С. Повість «Александрія» в українській літературі. До питання про «Александрію» серб ської редакції // Науковий збірник
за рік 1928. — Київ, 1928. — С. 32-60. Гаєвський С. На послугах у сусідів (з пам’ятокХѴ століття). — Берхтесгаден, 1948. Гайдуков П., Дубровин Г, Тарабардина 0. Хронология Троицкого XI раскопа (тезисы доклада) //Нов город и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 15. — Великий Новгород,
2001. Гайдуков П., Калинин В. Древнейшие русские монеты // Русь в ІХ-Х веках: Археологическая пано рама. —
Москва — Вологда, 2012. — С. 402-435. Гайдуков П., Макаров Н. Новые археологические материалы о пушном промысле в Древней Руси // Новгород и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 7. — Новгород, 1993. — С. 179-188. Гайдуков П., Малыгин П. Новые сфрагистические находки в Верхневолжье //
История и культура древнерусского города. — Москва, 1989. — С. 240-256. Галанов В. О находках дрогичинских пломб на территории Смоленска в ходе охранных раскопок 2004-2014 годов // II Меддународная нумизматическая конференция «Эпоха викингов в Восточ ной Европе в памятниках нумизматики VIII-ΧΙ
вв.». — Санкт-Петербург, 2015. — С. 355-360. Галицько-волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар. — Київ, 2002. Галкин Л. Символика джучидских монет // Проблемы советской археологии. — Москва, 1978. — С. 219-229. Галубовіч В. Тыпалогія выяў пячатак полацкіх уладыкаў XII — с першай паловы XVI
стагоддзя // Сфрагістичний щорічник. — Вип. IV. — Київ, 2013. — С. 191-204. Гарданов В. «Дядьки» Древней Руси // Исторические записки. — Т. LXXI. — Москва, 1962. — С. 236-249. Гарданов В. «Кормильство» в Древней Руси // Советская этнография. — Москва, 1959. — № 6.— С. 43-59. Гарді Д. Чи Ростислав
Михайлович був баном Мачви? // Україна: культурна спадщина, національ на свідомість, державність. — Вип. XX. — Львів, 2011. — С. 197-203. Гатцук С. Отчёт о раскопках, произведённых в 1902 г. в Тверской губернии // Известия Импера торской археологической комиссии. — Вып. VI. — Санкт-Петербург,
1904. Георгиевский В. Новооткрытый клад в усадьбе Киево-Михайловского Златоверхого монастыря // Известия
Археологической комиссии. — Прибавление к выпуску VI. — Санкт-Петербург, 1903. — С. 68-82. Герб и флаг России Х-ХХ века. — Москва, 1997. Гертман А. Знаки на кирпичах и некоторые вопросы организации древневосточного строитель ства (по материалам древнего Хорезма) // Приаралье в древности и
средневековье. — Москва, 1998. Гиппиус А. Загадки Мстиславовой грамоты // Miscellanea Slavica. Сборник статей к 70-летию Бо риса Андреевича Успенского. — Москва, 2008. — С. 109-129. Гиппиус А. Князь Ярослав Владимирович и новгородское общество конца XII в. // Церковь Спаса на Нередице: от Византии
к Руси. К 800-летию памятника. — Москва, 2005. — С. 11-25. Гісторыя Беларусі. — T. I: Старажытная Беларусь. — Мінск, 2007. Гладкая Μ. Рельефы Дмитриевского собора во Владимире (К вопросу о времени создания). — Вла димир, 1984. Гладкая Μ. Рельефы Дмитриевского собора во Владимире. Опыт комплексного
исследования. — Москва, 2009. — 288 с. Глазунова E., Зайцев В. Клад с платёжными слитками из Калужской области: к вопросу о времени клеймения слитков в Московском великом княжестве /I Средневековая нумизматика Восточной Европы. — Вып. IV. — Москва, 2012.
Література 333. 334. 335. 336. 337. 338. 339. 340. 341. 342. 343. 344. 345. 346. 347. 348. 349. 350. 351. 352. 353. 354. 355. 356. 357. 358. 359. 360. 361. 362. 363. 364. Гнутова С. Новгородское медное художественное литьё (мелкая пластика) ХІѴ-ХѴ вв. // Декора тивно-прикладное искусство Великого
Новгорода: Художественный металл ХІ-ХѴ века / Редак тор-составитель И. А. Стерлигова. — Москва, 1996. Гнутова С., Зотова E. Кресты, иконы, складни. Медное художественное литьё XI — начала XX века. Из собрания Центрального музея древнерусской культуры и искусства имени Андрея Рублева: Альбом. —
Москва, 2000. Головко 0. Давня Русь та Хрестові походи // Східний світ. — Київ, 2000. — №2. — C. 20-27. Головко 0. Князь Роман Мстиславич та його доба. — Київ, 2001. Головко 0. Корона Данила Галицького. Волинь і Галичина в державно-політичному розвитку Цен трально-Східної Європи раннього та
класичного середньовіччя. — Київ, 2006. Головко 0. Титулатура носіїв державної влади на Русі в контексті середньовічних імперських док трин // Феодалізм на Україні. — Київ, 1990. — С. 42-52. Голубев С. Описание и истолкование дворянских гербов южно-русских фамилий в произведениях духовных писателей
XVII века. — Киев, 1872. Голубець Μ. Начерк українського мистецтва. — Перша частина. — Львів, 1922. Голубовский П. История Смоленской земли до начала XV ст. — Киев, 1895. Гончаров В. Археологічні дослідження древнього Галича в 1951р.// Археологічні пам'ятки УРСР. — T.V. —Київ, 1955. Гончаров В.
Райковецкое городище. — Киев, 1950. Гончаров В. Художні ремесла // Історія українського мистецтва. — T. І:
Мистецтво найдавніших часів та епохи Київської Русі. — Київ, 1966. Гордиенко Э. Розетка на печатях князя Изяслава Ярославича // История и культура древнерусско го города. — Москва, 1989. — С. 235-239. Гордиенко Э. Серебряный оклад иконы «Апостолы Пётр и Павел» и особенности новгородской литургии
XII в. // Вспомогательные исторические дисциплины. — Вып. XXIII. — Санкт-Петербург, 1993. —С. 155-169. Горский А. Древнерусская дружина. К истории генезиса классового общества и государства на Руси. — Москва, 1989. Горский А. Дружина и генезис феодализма на Руси // Вопросы истории. — Москва, 1984. —
№ 9, —С. 17-28. Горский А. О титуле «царь» в средневековой Руси (до середины XVI в.) // Одиссей: Человек в истории. 1996. — Москва, 1996. — С. 205-212. Государственная Третьяковская галерея. История и коллекции. — Москва, 1986. Государственная Третьяковская Галерея. Каталог собрания. Древнерусское
искусство X — начала XV века. — T. 1. — Москва, 1995. Грабар А. Император в византийском искусстве. — Москва, 2004. Грабарь И. История русского искусства. — T. I: Архитектура. Допетровская эпоха. — Москва, 1910. Грабова Н. Печатки адміністративно-судових установ Лівобережної України XVIII ст. //
Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Т. ССХХІІ: Праці історико-філософської секції. — Львів, 1991, —С. 270-291. Грамоти XIV ст. / Упорядкув., вст. ст., коментарі і словники-покажчики Μ. Пещак. — Київ, 1974. Грамоты Великого Новгорода и Пскова. — Москва — Ленинград, 1949. Грамоты, касающиеся
до сношений Северо-Западной России с Ригою и Ганзейскими городами в XII, XIII и XIV вв. — Санкт-
Петербург, 1857. Гречило А. До генези герба Перемишльської землі // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збір ник наукових праць. — Вип. VI. — Дрогобич, 2002. — С. 80-83. Гречило А. Земельна геральдика // Пам’ятки України. — Київ, 1991. — № 3. Гречило А. Символи Королівства Галичини і Лодомерїї
(1772-1918) // До джерел. — T. І. — Київ — Львів, 2004. — С. 538-553. Гречило А. Становлення символів Руського королівства (друга половина XIII — початок XIV ст): версії, міфи й традиція // Доба короля Данила в науці, мистецтві, літературі. — Львів, 2008. — С. 260-276. Гречило А. Територіальні
символи Галицько-Волинської держави другої половини XIII — початку XIV століть // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Т. CCXL: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 2000. — С. 255-263. Гречило А. Територіальні символи Галицько-Волинської держави (XIII —
початку XIV ст.) // Ко роль Данило Романович і його місце в українській історії. — Львів, 2001. — С. 128-136. Гречило А. Тризуб як княжий знак київських правителів // На межі між Сходом і Заходом. Мате ріали Міжнародної конференції, присвяченої 90-літтю від дня народження Ярослава Дашкевича. —
Львів, 2018. —С. 171-181. 641
Геральдика середньовічної Руси [України] 365. 366. 367. 368. 369. 370. 371. 372. 373. 374. 375. 376. 377. 378. 379. 380. 381. 382. 383. 384. 385. 386. 387. 388. 389. 390. 391. 392. 393. 642 Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. Гречило А. Українська територіальна геральдика. — Львів, 2010.
Гречило А., Завітій Б. Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення. Альбом. — Київ, 2018. — 400 с. Григорян С. Восстающие львы Армении // Анив. Армянский журнал. — Москва, 2013. — № 3 [48]. — С. 18-34. Груша А. Крытычныя нататкі з нагоды новай працы Э. Гудавічуса (Гудавичюс Э.
История Литвы. — Т. І: С древнейших времён до 1569 года. — Москва, 2005. — 679 с.] // Беларускі гістарычны агляд. — Т. XIV. — Сш. 1-2. — Мінск, 2007. — С. 265-304. Грушевский А. Очерк истории Турово-Пинского княжества в составе Литовско-Русского государ ства ХІѴ-ХѴІ вв. Пинские акты ХѴ-ХѴІ вв. —
Киев, 1903. Грушевський Μ. Галицьке боярство ХІІ-ХШ в. // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — T. XX. — Львів, 1897. - C. 1-20. Грушевський Μ. Звенигород Галицький // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Т. ХХХІ-ХХХІІ. — Львів, 1899. Грушевський Μ. Ілюстрована історія України. — Київ
— Львів, 1913. Грушевський Μ. Історія України-Руси. — T. І: До початку XI віка. — Київ, 1991. Грушевський Μ. Історія України-Руси. — T. II: ХІ-ХІ1І вік. — Київ, 1992. Грушевський Μ. Історія України-Руси. — Т. НІ: До року 1340. — Київ, 1993. Грушевський Μ. Історія України-Руси. — T. IV: ХІѴ-ХѴІ віки
— відносини політичні. — Київ, 1993. Грушевський Μ. Молотівське срібло // Записки Наукового товариства ім.
Шевченка. — T. XXV. — Львів, 1898. ֊ С. 5-6. Грынблат Μ., Тарасенка В. Культура заходніх земель Русі // Гісторыя Беларускай ССР. — T. І. — Мінск, 1972. Губарева 0. Иерусалимский крест в восточно-христианской традиции // Вестник Православ ного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. — Серия
V: Вопросы истории и теории христианского искусства. — Вып. 4 (20). — Москва, 2015. — С. 65-85. Гулецкий Д. Второй Друцкий комплекс свинцовых пломб // Русь, Литва, Орда в памятниках ну мизматики и сфрагистики. — Г. III: Русь домонгольская. — Минск, 2017. — С. 143-156. Гулецкий Д. Второй Друцкий
комплекс свинцовых пломб и исторический контекст друцких на ходок Į) Эпоха викингов в Восточной Европе в памятниках нумизматики VIII-ΧΙ вв.: материалы IV международной нумизматической конференции. — T. IV: Староладожский историко-архитек турный и археологический музей-заповедник. — Санкт-Петербург
— Старая Ладога. — 2017. — С. 24-28. Гулецкий Д. Древнерусские свинцовые пломбы как нумизматический источник домонгольско го периода II Средневековая нумизматика Восточной Европы. — Вып. VII. — Москва, 2018. — С. 114-133. Гулецкий Д. Находки средневековых свинцовых пломб близ летописного Друцка //
Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. — T. II. — Москва, 2016. — С. 10-24. Гулецкий Д., Богуш А. О находке древнерусских свинцовых пломб ХІ-ХПІ вв. на юго-западе Полоцкой земли І/ Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки. — Меджибіж —
Переяслав-Хмельницький — Кропивницький — Київ, 2018. — С. 53-56. Гулецкий Д„ Дорошкевич Н. Денежные пломбы
полоцких князей XI-XIl вв. // Банкаўскі веснік. — Мінск, 2018. ֊ № 2. — C. 17-19. Гулецкий Д., Дорошкевич Н. Денежные пломбы полоцких князей ХІ-ХІІ веков // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. — T. V: Сфрагистический сборник. — Минск, 2018. — С. 125-181. Гулецкий Д., Ярошевский
Н. Древнерусские свинцовые пломбы с властной символикой Рюрико вичей // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. — T. V: Сфрагистический сборник. — Минск, 2018. — С. 80-124. Гуревич Ф. Изображение музыкантов Древней Руси // Советская археология. — Москва, 1965. — №2, —С. 276-281.
Гупало В. Гончарные клейма Прикарпатья и Западной Волыни (опыт систематизации) // Совет ская археология. — Москва, 1985. — № 4. — С. 236-242. Гуревич Ф. Древний Новогрудок. Посад — окольный город. — Ленинград, 1981. Гусева 0., Воинова И. К вопросу о датировке Успенской церкви в Старой Ладоге //
Программа «Храм». — Вып. VIII: Чтения памяти Н. E. Бранденбурга. — Санкт-Петербург, 1995. Густафсон Г. Об одной редкой монете великого князя Ярослава I //Труды Московского археологи ческого общества. — T. I. — Москва, 1898. — С. 94-96. Гуттен-Чапский Э. Удельные, великокняжеские и царские деньги
Древней Руси. — Санкт-Петер бург, 1875.
Література 394. 395. 396. 397. 398. 399. 400. 401. 402. 403. 404. 405. 406. 407. 408. 409. 410. 411. 412. 413. 414. 415. 416. 417. 418. 419. Гуцул В. Битва Тридцяти [26 березня 1351 року): бойові практики і знаряддя рицарського дого вірного зіткнення та його рецепції у текстах і зображеннях другої
половини XIV-XV ст. //Актуаль ні проблеми історії мистецтва. — Вип. V. — Київ, 2018. — С. 5-32. Гуцул В. Бойовий молот (hache) у рицарських турнірних поєдинках в Західній Європі першої по ловини XV ст. // Історія давньої зброї. Дослідження 2018: Збірник наукових праць Третьої міжна родної
зброєзнавчої конференції. — Київ, 2020. — С. 64-81. Гуцул В. Іконографія харизми: образ князя Констянтина Острозького (1460-1530) в доку ментальній баталістиці першої третини XVI ст. // Острозька давнина. Науковий збірник. — Вип. ПІ. — Остріг, 2014. — С. 7-20. Гуцул В. «Конно і збройно». Образи
представників руських воєнних еліт на памятці станково го живопису першої третини XVI ст. «Битва під Оршею»: спроба ідентифікації // Średniowiecze Polskie і Powszechne. — T. VI (X). — Katowice, 2014. — S. 334-349. Гуцул В. Мечі з Райковецького городища. Історико-зброєзнавча студія // Сторінки
історії. — Вип. 27. ֊Київ, 2008. Гуцул В. Пам’ятка станкового живопису «Битва під Оршею» з національного музею у Варшаві як джерело до історії козацтва першої третини XVI ст. // Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. — Вип. 21. — Ч. 2. — Київ, 2012. — С. 103-110. Гуцул В. «Рицар
володіти Єрусалимом достойний»: зброя князя Костянтина Івановича Острозь кого в зображеннях, текстах та артефактах //
Острозька давнина. Науковий збірник. — Вип. V. — Остріг, 2016. — С. 5-22. Гуцул В. Рицарі Данила Романовича. Рицарська зброя серед персонажів Галицько-Волинського літопису // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. — Ч. 16. — Київ, 2009. — С. 78-91. Гуцул
В. Рицарська тактика таранного бою кушованим списом в XIII ст. на рукописних мініатюрах Старого заповіту Пірпонта Моргана // Науковий вісник Ужгородського університету. — Серія «Іс торія». — Вип. 1 (40). — Ужгород, 2019. — С. 115-126. Гуцул В. Таранний бій, рицарство і теорія воєнно-технологічного
детермінізму: історіогра фія проблеми // Записки історичного факультету Одеського національного університету ім. 1.1. Мечникова. — Вип. 26. — Одеса, 2015. — С. 259-283. Гуцул В. Таранный бой в средневековой Руси // Colloquia Russica. — Series I. — Vol. V. — Краків, 2015, —C. 199-215. Гуцул В.
Фехтувальний трактат Фіоре деі Лібері да Прімаріаччо «Квітка битви» та рицарські бо йові практики другої половини XIV — першої третини XV ст. // Науковий вісник Ужгородського університету. — Серія «Історія». — Вип. 2 (39). — Ужгород, 2018. — С. 66-74. Гуцул В. Франко-норманська кавалерія XI —
початку XII століття і виникнення рицарської такти ки кінного бою на матеріалі візуальних джерел // Науковий вісник Ужгородського університету. — Серія «Історія». — Вип. 2 (41). — Ужгород, 2019. — С. 46-63. Гущин А. Памятники художественного ремесла древней Руси Х-ХІІІ вв. — Москва — Ленинград,
1936. Данилевский И. Сколько голов у двуглавого орла? // Норна у источника Судьбы: Сборник статей в честь Елены
Александровны Мельниковой. — Москва, 2001. — С. 95-105. Даркевич В. Древнерусские шахматы // Наука и жизнь. — Москва, 1962. — № 8. Даркевич В., Борисевич Г. Древняя столица Рязанской земли. — Москва, 1995. Даркевич В., Соболева Н. О датировке литовских монет с надписью «печать» (по материалам
Шанчайского клада) // Советская археология. — Москва, 1973. — № 1. — С. 83-95. Дашкевич Н. Княжение Даниила Галицкого по русским и иностранным источникам. — Киев, 1873. Дашкевич Я. Галицько-волинські землі на перехресті орієнтацій: Захід, Русь, Схід (кінець X — се редина XIV ст.) // Українські
землі часів короля Данила Галицького: церква і держава. Статті й матеріали. — Львів, 2005. — С. 27-38. Дашкевич Я. Геральдичне зображення лева в період Галицько-Волинської держави (перша поло вина XIV сторіччя) // Знак. — 1998. — Ч. 16. Дворецкий И. Латинско-русский словарь. — Москва, 1976.
Девгениево деяние (Деяние прежних времен храбрых человек) / ред. В. Д. Кузьминой. — Москва, 1962. — 254 с. Девгениево деяние / Подготовка текста, перевод и комментарии О.В. Творогова) // Библиотека литературы Древней Руси. — Т. Ill: ХІ-ХІІ века. — Санкт-Петербург, 1999. Декоративно-прикладное
искусство Великого Новгорода. Художественный металл ХІ-ХѴ века. — Москва, 1996. Дельбрюк Г. История военного искусства в рамках политической истории. — T. III: Средневековье. — Санкт-Петербург, 2008. 643
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. 420. Державна символіка України. — Київ, 2004. 421. Джаксон Т. Austr í Göräum: Древнерусские топонимы в древнескандинавских источниках. — Москва, 2001. 422. Джафаров Д.И. К дешифровке некоторых наскальных
изображений, тамг и знаков Кавказа // Со временные проблемы изучения петроглифов. — Кемерово, 1993. 423. Дзярновіч А. Візантыйскае выгнанне: эпапея полацкіх князёў у XII ст. i пазней // Studia Historica Europae Orientalis. Исследования по истории Восточной Европы. — Вып. VII. — Минск, 2014. — С.
55-64. 424. Диба Ю. Холмський пам'ятник перемоги поблизу Ярослава 1245 року // Княжа доба: історія i культура. — Вип. IX. —Львів, 2015. — C. 91-132. 425. Дигенис Акрит / Пер., ст. и коммент. А.Я. Сыркина. — Москва, 1994. 426. Димитров Я. Знаци по зидовете на монументални постройки в Плиска // Плиска
— Преслав. — T. VI. — София, 1993. ֊ C. 69-78. 427. Димник M. Борьба за Галич между Даниилом Романовичем и Михаилом Всеволодовичем (12351245 гг.) // Rossica Antiqua. — Санкт-Петербург, 2013. — №1. — С. 55-103. 428. Динић Μ. Душанова царска титула у очима савременика // Из српске историје средњега
века. — Београд, 2003. — С. 187-212. 429. Дідух Л. «Знаки Рюриковичів» на виробах давньоруського часу в зібранні НМІУ: походження та значення // Древности. — Вып. XIV. — 2016. — С. 143-155. 430. Длугош Я. Грюнвальдская битва. — Москва, 1962. 431. Дмитриев Л. Житийные повести русского Севера как
памятники литературы ХПІ-ХѴІІ вв. Эволю ция жанра легендарно-биографических сказаний. — Ленинград, 1973. 432.
Дмитриев Ю. Изображение отца Александра Невского на нередицкой фреске XIII века // Новго родский исторический сборник. — Вып. III-IV. — Новгород, 1938. — С. 39-57. 433. Дмитриев Ю. О формах покрытия в новгородском зодчестве ХІѴ-ХѴІ веков // Древнерусское ис кусство XV — начала XVI веков. — Москва,
1963. 434. Дмитриев Ю. Стенные росписи Новгорода, их реставрация и исследования (работы 19451948 гг.] // Практика реставрационных работ. — Вып. 1. — Москва, 1950. 435. Дмитриевский собор во Владимире: к 800-летию создания. — Москва, 1997. 436. Добровольский И., Дубов И., Кузьменко Ю. Граффити на
восточных монетах. Древняя Русь и сопредельные страны. — Ленинград, 1991. 437. Довженок В., Гончаров В., Юра Р. Древньоруське місто Воїнь. — Київ, 1966. — 148 c. 438. Документи Брацлавського воеводства 1566-1606 років / упор. Μ. Крикун, 0. Піддубняк. — Львів, 2008. 439. Домбровски Д. Учредительная
деятельность Даниила Романовича в свете Галицко-Волынской летописи // Русин. — Кишинёв, 2014. — № 2 (36). — С. 126-146. 440. Дончева-Петкова Л. Знаци върху археологически паметници от Средновековна България VII-X век. — София, 1980. 441. Дорофиенко И., Редько П. Раскрытие фресок XII в. в
Кирилловской церкви Киева //Древнерусское искусство. Монументальная живопись ХІ-ХѴІІ вв. — Москва, 1980. — С. 45-51. 442. Драчук В. Рассказывает геральдика. — Москва, 1977. 443. Драчук В. Системы знаков Северного Причерноморья. — Киев, 1975. 444. Древнерусская живопись в собрании Государственной
Третьяковской галлереи. Альбом. — Москва, 1958. 445. Древнерусские фрески. Копии из собрания Государственного
Русского музея. Каталог. — Ленинград, 1983. 446. Древний Новгород. Прикладное искусство и археология. — Москва, 1985. 44/. Древности Российского государства, изданные по высочайшему повелению государя императора Николая I. — Отделение III: Броня, оружие, кареты и конская сбруя. — Москва, 1853. 448. Древности славян и Руси. — Москва, 1988. 449. Древняя Русь в средневековом мире. Энциклопедия / ред. E. А. Мельникова, В. Я. Петрухин. — Москва, 2014.— 992 с. 450. Древняя Русь. Быт и культура. — Москва, 1997. 451. Древняя Русь. Город, замок, село. — Москва, 1985. 452. Дуйчев И. Миниатюрите на Манасиевита летопис. — София, 1962. 453. Дуйчев И. Славяно-болгарские древности IX в. // Bizantinoslavica. — Т. XI. — Ч. I. — Москва, 1950. 4э4. Дук Д„ Коц А. Новые археологические исследования на территори Заполотского посада древнего Полоцка (конец X — первая половина XII в.) // Stratum plus. — 2013. — № 5. 455. Дурново Н. Хрестоматия по истории русского языка. — Москва, 1914. 456. Дюби Ж. Время соборов. Искусство и общество 980-1420 годов. — Москва, 2002. 644
Література ■Ь8. 459. 460. 461. 462. 463. 464. 465. 466. 467. 468. 469. 470. 473. 474. 476. 477. 478. 479. 480. 481. 482. 483. 484. Дюби Ж. Трехчастная модель, или Представления средневекового общества о себе самом. — Москва, 2000. Дяченко В. Наслідки роботи Української антропологічної експедиції
1956 року // Матеріали з антропологи України. — Вип. І. — Київ, 1960. — С. 1-36. Ебубекіров С. Тарак-тамга — родовий знак кримських ханів // Знак. — 2000. — Ч. 22. — С. 13. Егоров Д. Славяно-германские отношения в средние века. Колонизация Мекленбурга в ХШ в — Т. 1. — Москва, 1915. Елохин К., Рыжова
Д. Испанские воинские щиты как носитель геральдики в XV-X1X вв. Ц История. — Т. IX: Новые тенденции в изучении геральдики и эмблематики. — Вып. 2 (66). — Москва, 2018. Ениосова Н. Ажурные наконечники ножен мечей Х-ХІ вв. на территории Восточной Европы // История и эволюция древних вещей. — Москва,
1994. — С. 100-121. Ениосова Н., Зозуля С. Подвеска с изображением птицы из Гнездова // Труды Государственно го Исторического музея. — Т. 189: Образы времени. Из истории древнего искусства. К 80-летию С. В. Студзицкой. — Москва, 2012. — С. 138-148. Ермонская В., Нетунахина Г., Попова Т. Русская
мемориальная скульптура. К истории художествен ного надгробия в России XI — начала XX в. — Москва, 1978. Ершевский Б. Древнейшие печати новгородских посадников (1096-1117 гг.) // Советская архео логия. — Москва, 1978. — № 2. — С. 240-248. Ершевский Б. Дрогичинские пломбы. Классификация, типология,
хронология // Вспомогатель ные исторические дисциплины. — Т. XVII. — Ленинград, 1985. — С. 36-57.
Ершевский Б. Классификация, типология, хронология дрогичинских пломб // Археология и исто рия Псковской земли. Тезисы докладов научно-практической конференции. — Псков, 1984. — С. 49-51. Ершевский Б. Об атрибуции новгородских печатей и пломб XII — начала ХШ в. с изображениями княжеских знаков //
Вспомогательные исторические дисциплины. — Т. X. — Ленинград, 1978. — С. 38-55. Ершевский Б. Об одной группе новгородских свинцовых пломб XII — первой трети ХШ в. // Ве стник Московского государственного университета. — Серия VIII: История. — Москва, 1979. — № 4.— С. 50-60. Ершова Т. Серебряная
подвеска с изображением тамги Рюриковичей из камерного погребения в Пскове // Краеугольный камень. Археология, история, искусство, культура России и сопредель ных стран: 80-летию со дня рождения Анатолия Николаевича Кирпичникова посвящается. — T. I. — Санкт-Петербург — Москва, 2010. — С. 284-289.
Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі / Відп. ред. 0. Стрижак. — Київ, 1985. Ефименко П. Юридические знаки // Журнал министерства народного просвещения. — Москва, 1874. — № 9. — С. 53-83; № 10. — С. 145-170; № 11. — С. 271-293. Ёлшин Д. К изучению новгородской плинфы ХІ-
ХІІІ вв. // В камне и в бронзе: Сборник статей в честь Анны Песковой. — Санкт-Петербург, 2017. — С. 173-182. Ёлшин Д. Княжеские знаки Владимира на кирпичах Десятинной церкви в Киеве // Геральдика — вспомогательная историческая дисциплина. — Санкт-Петербург, 2012. С. 24-29. Ёлшин Д. Новые
исследования древнерусской плинфы: итоги и перспективы // Археологія i давня історія України. — Вип. І: Проблеми
давньоруської та середньовічної археології. — Київ, 2010.— С. 395-407. , Жабрева А. Русский костюм в изобразительных источниках XV века // Вестник Санкт-Петероургского университета. — Серия 15. — Вып. 4. — Санкт-Петербург, 2015. С. 66-84. Жервэ А. Плинфяное строительство князя Всеволода Большое
Гнездо // Архитектурно-архео логический семинар. Из истории строительной керамики средневековой Восточной Европы. Санкт-Петербург, 2003. Живопись домонгольской Руси. Каталог выставки / Сост. О.А. Корина. — Москва, 1974 Живопись древнего Новгорода и его земель ХІІ-ХѴІІ столетий. Каталог выставки.
Ленинград, 1974 Жизневский А. Описание тверского музея. Археологический отдел. — Москва, 1888. Жилина Н. Древнерусская резьба и роспись по дереву: хронология стилистического развития // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. - Москва, 2018. - № 4 (74). - С 80-96 Жишкович В. Пластика Русі-Украіни X —
перша половина XIV століть. Льві , Жплтпвгький П Український живопис ХѴП-ХѴШ ст. Київ, 19/о. Жуков И. Вислые печати князя Владимира (Василия) Всеволодовича Мономаха // Нумізматика i фалеристика. — Київ, 2011. — Ns 1. C. 16-17. 645
Геральдика середньовічної Руси (України) 485. 486. 487. 488. 489. 490. 491. 492. 493. 494. 495. 496. 497. 498. 499. 500. 501. 502. 503. 504. 505. 506. 507. 508. 509. 510. 511. 512. 513. 514. 515. 516. 517. 646 Том 1: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. Жуков И. Вислые печати князя Мстислава (Фёдора)
Владимировича (1076-1132 гг.) // Нумізма тика i фалеристика. — Київ, 2012. — № 3. — С. 21-22. Жуков И. Вислая печать митрополита Киевского Георгия // Нумізматика i фалеристика. — Київ, 2010. —№ 1, —С.28. Жуков И. Вислая печать переяславского князя Ростислава Всволодовича (1078-1094 гг.) // Нуміз
матика i фалеристика. — Київ, 2013. — № 3. — С. 20-21. Жуков И. Вислые печати Изяслава (Пантелеймона) Мстиславича и Мстислава (Феодора) Изясла вича // Нумізматика i фалеристика. — Київ, 2017. — № 1 (81). — С. 35-40. Жуков И. Вислые печати Полоцкого князя Всеслава Брячеславича и его сыновей Бориса и
Глеба Всеславичей // Нумізматика i фалеристика. — Київ, 2013. — № 4. — С. 18-21. Жуков И. Княжеский знак на уникальной вислой печати Новгород-Северского князя Олега (Михаи ла) Святославича (1097-1115 гг.) // Нумізматика i фалеристика. — Київ, 2012. — № 1. — С. 38-39. Жуков И. Уникальная вислая
печать княжны Ольги (Елены) Комниной — жены киевского князя Юрия Владимировича Долгорукого // Нумізматика i фалеристика. — Київ, 2012. — № 3. — С. 52. Жуков И. Уникальная вислая печать муромского князя Ярослава Святославича // Нумізматика i фалеристика. — Київ, 2009. — № 4. — С. 9. Жуков И.
Уникальная вислая печать святой инокини Анны Всеволодовны Мономах // Нумізмати ка i фалеристика. — Київ, 2010.
— № 4. — С. 6. Жуков И. Уникальная вислая печать Смоленского князя Юрия Святославича (1401-1404 гг.) // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. — Т. II. — Москва, 2016. Жуков И. Уникальная вислая печать тьмутараканского князя Романа Святославича (1069-1079) // Нумізматика i
фалеристика. — Київ, 2010. — №2. — С. 27. Заборов Μ. Известия русских современников о крестовых походах // Византийский Временник. — Т. XXXI. — Москва, 1971. — С. 84-107. Загорульский Э. Археология Белоруссии. — Минск, 1965. Загорульский Э. Возникновение Минска. — Минск, 1982. Загорульский Э.
Древний Минск. — Минск, 1963. Заграевский С. О научных перспективах поиска истоков и прототипов белокаменного скуль птурного декора домонгольских храмов Северо-Восточной Руси // Материалы XIX международ ной краеведческой конференции (26 апреля 2014 г.). — Владимир, 2015. Заграевский С. Цветовые
решения глав древнерусских храмов // Архитектор. Город. Время. Ма териалы ежегодной международной научно-практической конференции (Великий Новгород — Санкт-Петербург). — Вып. XVII. — Санкт-Петербург, 2014. Зазуляк Ю. Навколо полеміки про феодалізм на Галичині ХІѴ-ХѴ ст. // Ruthenica. — T. V. —
Київ, 2005, —C. 170-193. Зайцев В. Материалы по русской нумизматике XV века. — Киев, 2004. Зайцев В. Новые находки ранних монет Великого княжества Литовского в России // Средневеко вая нумизматика Восточной Европы. — Вып. II. — Москва, 2007. Зайцев В. О датировке некоторых типов русских клейм на
платежных слитках ХІѴ-ХѴ вв. // Рос сийский рубль. 700 лет истории. — Великий Новгород. — 2017. Зайцев В. О клеймах
смоленских князей на серебряных платежных слитках XIV в. // Банкаўскі веснік. — Мінск, 2018. — № 4 (657). — C. 64-68. Зайцев В. Русские монеты ХІѴ-ХѴІІ вв. Очерки по нумизматике. — Москва, 2016. Закревский Н. Описание Киева. — T. II. — Москва, 1868. Зализняк А. Древненовгородский диалект. — Москва,
2004. Западноевропейский эпос. — Ленинград, 1977. Запаско Я. Пам'ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга. — Львів, 1995. Запаско Я., Ісаєвич Я. Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. — Книга перша: 1577-1700. — Львів, 1981. Запаско Я., Ісаєвич Я.
Пам'ятки книжкового мистецтва. Каталог стародруків, виданих на Україні. — Книга друга. — Частина перша: 1701-1764. — Львів, 1984. Зарубій E. Золоті та срібні прикраси княжої доби в колекції Львівського історичного музею / Львівський історичний музей. — Київ, 2009. Зарубій E. Персні фондової групи
«Київська Русь» Львівського історичного музею // Наукові за писки Львівського історичного музею. — Вип. XV. — Львів, 2012. Зарубій E. Персні XIV ст. фондової групи «Сфрагістика» Львівського історичного музею // Наукові записки Львівського історичного музею. — Вип. XVI. — Львів, 2014. — С. 69-75.
Звагельський В. Про порубіжні землі на південному сході Русі у другій половині XII ст. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць. — Т. 1 (31). — Чернівці, 2011. — С. 125-135.
Література 518. 519. 520. 521. 522. 523. 524. 525. 526. 527. 528. 529. 530. 531. 532. 533. 534. 535. 536. 537. 538. 539. 540. 541. 542. 543. 544. 545. 546. 547. 548. 549. 550. 551. 552. Зверуго Я. Верхнее Понеманье в ІХ-Х1ІІ вв. — Минск, 1989. Зверуго Я. Древний Волковыск X-XIV вв. — Минск, 1975.
Зверуго Я. Оружие древнего Волковыска // Белорусские древности. — Минск, 1967. Зінченко 0. Знаки руських князів. — Харків, 2007 (рукопис дисертації]. Зінченко 0. Класифікація давньоруських підвісок-печатей за знаками Рюриковичів // Збірник наукових праць Харківського державного педагогічного
університету ім. Г. Сковороди. — Серія «Історія та географія». — Вип. XI. — Харків, 2002. — С. 3-10. Зінченко 0. Нові відомості про атрибуцію та еволюцію знамена Мстислава І Володимировича. — Харків, 2009 (рукопис]. Зінченко 0. Семантика Володимирового Тризубця: дискусії без кінця // Збірник
наукових праць Харківського державного педагогічного університету ім. Г. Сковороди. — Серія «Іс торія та географія». — Вип. 39. — Харків, 2010. — С. 218-223. Зінченко 0. Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб? // www.istpravda.com.ua. Знаменский А. Георгиевский собор (1152-1234 гг.] в г.
Юрьеве-Польском Владимирской губер нии: Реставрация его и построение нового соборного храма. — Юрьев-Польской, 1906. Зоде К. Византийские печати как средство презентации личностной и социальной идентичности // Вестник Волгоградского государственного университета. — Серия IV: История.
Регионоведение. Международные отношения. — Т. XX. — Волгоград, 2015. — № 3. — С. 6-18. Зоценко В., Брайчевська 0. Ремісничий
осередок XI-XII ст. на Київському Подолі // Стародавній Київ: Археологічні долслідження. 1984-1989. — Київ, 1993. Зоценко В., Иевлев Μ. Бронзовая литейная форма XI в. из Киева // Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Материалы Международной научной конференции, посвящённой 100-летию со дня
рождения Гали Фёдоровны Корзухиной. — Санкт-Петербург, 2010. — С. 371-374. Зразюк 3., Хромов К. Борщевский клад второй половины XIV века // Восточная нумизматика в Украине. Монеты Джучидов и сопредельных государств в ХІІІ-ХѴ вв. — Киев, 2007. Зуев Ю. «Тамги лошадей из вассальных княжеств» //Труды
Института истории, археологии, этно графии Академии наук Казахской ССР. — T. VIII. — Алма-Ата, I960. Иванов В. К проблеме «лютого зверя» //Балто-славянские исследования. 1984. — Москва, 1986. Иванов П. 0 знаках, заменявших подписи в Древней Руси // Известия Императорского Археологи ческого
общества. — T. II. — Вып. II. — Санкт-Петербург, 1861. — С. 103-110. Иванов С. Съпоставка на знаците от крепостните стени на Плиска // Плиска — Преслав. — T. IX. — Шумен, 2003. - C. 222-229. Иванова Μ. Иднакар: древнеудмуртское городище ІХ-ХІІІ вв. — Ижевск, 1998. Иверсен В. Несколько редких и
интересных русских монет из собрания В.М. Иверсена. — Санкт-Пе тербург, 1906. Ивић А. Стари српски печати и грбови. Прилог српској сфрагистици и хералдици. — Нови Сад, 1910. Игина Ю. Меч псковского князя Довмонта-Тимофея: легенда, реликвия, реплика // Вестник Санкт-Петербургского университета. —
Серия 2. — Вып. 3. — Санкт-Петербург, 2013. — С. 151-161. Известия Археологической комиссии. — Вып. XV. — Санкт-
Петербург, 1905. Иловайский Д. Даниил Романович Галицкий и начало Холма // Памятники русской старины в западных губерниях. — Вып. VII. — Санкт-Петербург, 1885. Иловайский Д. Начало Холма и Даниил Галицкий. Историческое сочинение. — Т. II. — Москва, 1897. Ильин А. Топография кладов древних русских
монет Х-ХІ вв. и монет удельного периода // Труды Нумизматической комиссии Российской Академии истории материальной культуры. — Т. V. — Ленинград, 1924. Ильинский Г. Юрьевская грамота ИЗО г. / Подг. текста и публ. Г.С. Баранковой // Лингвистиче ское источниковедение и история русского языка. 2000.
— Москва, 2000. — С. 321-356. Иоаннисян 0. Новые исследования одного из памятников галицкого зодчества XII века // Совет ская археология. — Москва, 1983. — № 1. Искусство Византии в собраниях СССР. Каталог выставки. — Вып. II: Искусство эпохи иконоборче ства. Искусство ІХ-ХП веков. — Москва, 1977.
История и культура древнерусского города. — Москва, 1989. История культуры древней Руси. — Т. II. — Москва — Ленинград, 1951. История на България. — Т. II: Първа българска държава. — София, 1981. История немецкой литературы. — Т. I. — Москва — Ленинград, 1962. История русского искусства. — Т. I. —
Москва, 1953. История русского искусства. — Т. И. — Москва, 1954. История русского искусства. — Т. I. — Москва, 1957. 647
Геральдика середньовічної Руси [України) 553. 554. 555. 556. 557. 558. 559. 560. 561. 562. 563. 564. 565. 566. 567. 568. 569. 570. 571. 572. 573. 574. 575. 576. 577. 578. 579. 580. 581. 582. 583. 584. 648 Том І: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. История русского искусства в XXII томах. — Т. I:
Искусство Киевской Руси IX — первой четверти XII века. — Москва, 2007. История русского искусства в XXII томах. — Т. II: Искусство Киевской Руси XII века. — Кн. I: До монгольское искусство 1120-1160 годов в Киеве, столицах удельных княжеств. — Москва, 2013. История русского искусства в XXII томах.
— Т. II: Искусство Киевской Руси XII века. — Кн. II: Искус ство второй половины XII века. — Москва, 2015. История русской литературы. — Т. 1. — Москва, 1941. Истрин В. Александрия русских хронографов: исследование и текст. — Москва, 1893. Истрин В. Развитие письма. — Москва, 1961. Истрин В. Хроника
Георгия Амартола в древнем славянорусском переводе. — T. І-ІІІ. — Петроград, 1920-1930. Івакін Г., Іоаннісян 0. Перші підсумки вивчення Десятинної церкви у 2005-2007 рр. // Дьнѣслово. Збірка праць на пошану. Петра Петровича Толочка з нагоди 70-річчя. — Київ, 2008. — С. 191-213. Ілюстрована історія
Києва. — Київ, 2012. Ісаєвич Я. До історії титулатури володарів у Східній Європі // Княжа доба. Історія і культура. — Вип. II. — Львів, 2008. — С. 3-29. Історія міст і сіл УРСР. Львівська область. — Київ, 1968. Історія українського війська. — Львів, 1-936. Історія українськогсГмистецтва. — Т. І:
Мистецтво найдавніших часів та епохи Київської Русі. — Київ, 1966. Історія українського мистецтва. — Т.
II: Мистецтво середніх віків. — Київ, 2010. Історія української культури. — Львів, 1937. Історія української культури. — Т. II: Українська культура XIII — першої половини XVII століть. — Київ, 2001. Історія української культури. — Т. III: Українська культура другої половини ХѴІІ-ХѴІП століть. —
Київ, 2003. Кабатов С., Курочкина С. Знаки на рыболовном инвентаре селища Вежи // Вестник Костромского государственного университета. — Кострома, 2017. — № 4. — С. 19-23. Кавельмахер В. Краеугольный камень из лапидария Георгиевского собора в Юрьеве-Польском (к вопросу о так называемом Святославовом
кресте) // Древнерусское искусство. Русь, Византия, Балканы. XIII век. — Санкт-Петербург, 1997. — С. 185-197. Кадиева E. Геральдические клейма на круговой посуде центра Ростово-Суздальской земли: мор фология и хронология // Краткие сообщения Института археологии. — Вып. 221. — Москва, 2007. — С.
130-138. Каждан А. Севастократоры и деспоты в Византии XII в. Несколько дополнений // Зборник радова. Византолошки институт Српске академике. — Кн ХІѴ-ХѴ. — Београд, 1973. — С. 41-45. Каждан А. Социальный состав господствующего класса Византии ХІ-ХП вв. — Москва, 1974. Казаков E. Знаки и письмо
ранней Волжской Болгарии по археологическим данным // Советская археология. — Москва, 1985. — № 4. — С. 178-185. Казаков E. О домонгольских торгово-ремесленных поселениях волжских булгар в Закамье // Па мятники истории и культуры Верхнего Поволжья. Материалы 2-й региональной научной конфе ренции
«Проблемы исследования памятников истории и культуры Верхнего Поволжья». — Ниж ний Новгород, 1991. Казаков E.,
Белецкий С. Костяная рукоять из раскопок Измерского поселения и генеалогия лич но-родовых знаков полоцких Рюриковичей Х-ХІ вв // Археология, история, нумизматика, эт нография Восточной Европы: Сборник статей памяти проф. И. В. Дубова. — Санкт-Петербург, 2004. Каинов С., Кулешов Ю. Боевые полумаски
Восточной Европы в свете последних находок и новых исследований // Stratum plus. — 2014. — № 6. — C. 83-98. Каликаускас П. Археологические исследования городищ в Литве в 1967-1968 гг. // Studia archaeologica in memoriam Harri Moora. — Tallinn, 1970. Каликаускас П. Исследование городища в местности
Обелите-Каукай // Археологические от крытия 1967 года. — Москва, 1968. Калініченко В., Бабій 0. Візантійсько-печенізькі війни та боротьба за Парістріон у 70-х рр. XI ст. — першій чверті XII ст. // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць. — Т. 1
(45). — Чернівці, 2018. — С. 141-163. Кальницький Μ. Храми Києва. — Київ, 2013. Каменцева E., Устюгов Н. Русская сфрагистика и геральдика. — Москва, 1974. Карамзин Н. История государства Российского. — Т. IV. — Санкт-Петербург, 1817.
Література 585. 586. 587. 588. 589. 590. 591. 592. 593. 594. 595. 596. 597. 598. 599. 600. 601. 602. 603. 604. 605. 606. 607. 608. 609. 610. 611. 612. 613. 614. 615. 616. 617. Каргер Μ. Археологические исследования древнего Киева. Отчёты и материалы [19381947 гг.]. — Киев, 1950. Каргер Μ. Великий
Новгород. — Ленинград — Москва, 1961. Каргер Μ. Древний Киев. — Т. I-JI. — Москва — Ленинград, 1958-1961. Каргер Μ. К вопросу об источниках летописных записей в Новгороде. О деятельности зодчего Пе тра и Феофана Грека // Труды отдела древнерусской литературы Института русской литературы АН СССР. —
Т. XIV. — Москва — Ленинград, 1958. Каргер Μ. Княжеское погребение XI в. в Десятинной церкви // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях института истории материальной культуры. — Вьш. IV. — Москва — Ле нинград, 1940. — С. 12-20. Каргер Μ. Новгород. — Ленинград, 1980. Каргер Μ. Основные
итоги раскопок древнего Галича в 1955 г. // Краткие сообщения Института археологии. — Вып. 81. — Москва, 1960. Каргер Μ. Портреты Ярослава Мудрого и его семьи в Киевской Софии // Учёные записки Ленинградского государственного университета. — Серия исторических наук. — Вып. XX. — Ле нинград, 1959. —
№ 160. — С. 143-180. Каргер Μ. Раскопки и реставрационные работы в Георгиевском соборе Юрьева монастыря в Новгороде // Советская археология. — T. ѴШ. — Москва, 1946. Кардини Ф. Истоки средневекового рыцарства. — Москва, 1987. Каталог украинских древностей коллекции В.В. Тарновского. — Киев, 1898.
Кауркин Р. К вопросу о бытовании семейно-родовых знаков у русского и мордовского народов (по
материалам этноконфессиональной экспедиции «Российская провинция»] // Вестник Ниже городского университета им. Н.И. Лобачевского. — Нижний Новгород, 2016. — № 3. — С. 36-47. Кацер Μ. Народно-прикладное искусство Белоруссии. — Минск, 1972. Кин Μ. Рыцарство. — Москва, 2000. Кирпичников А. Опыт
сравнительного изучения западного и русского эпоса. Поэмы ломбардско го цикла. — Москва, 1873. Кирпичников А. Военное дело на Руси в ХІП-ХѴ вв. — Ленинград, 1966. Кирпичников А. Древнерусское оружие. — Вып. I: Мечи и сабли ІХ-ХІІІ вв. — Москва — Ленинград, 1966. Кирпичников А. Древнерусское оружие.
— Вып. II: Копья, сулицы, боевые топоры, булавы, кисте ни ІХ-ХІІІ вв. — Москва — Ленинград, 1966. Кирпичников А. Древнерусское оружие. — Вып. III: Доспех, комплекс боевых средств ІХ-ХІІІ вв. — Ленинград, 1971. Кирпичников А. К истории древнего Белгорода Х-ХІ вв. // Краткие сообщения о докладах и
полевых исследованиях Института истории материальной культуры. — Вып. LXXIII. — Москва — Ленинград, 1959. Кирпичников А. О времени появления шпор со звёздочкой на территории Древней Руси // Kwartalnik historii kultury materialnej. — R. XXI. — Warszawa, 1973. — № 2. — C. 299-304. Кирпичников А.
Снаряжение всадника и верхового коня на Руси ІХ-ХІІІ вв. — Ленинград, 1973. Кирпичников А. Стяг // Древняя Русь в средневековом мире. Энциклопедия / ред. E. А. Мельнико ва, В. Я. Петрухин. — Москва, 2014. — С. 794. Кирпичников А. Шлем XI в. из Юго-Западной Руси // Советская археология. — Москва,
1991. — № 2. — С. 230-234. Кирпичников А., Дубов И., Лебедев Г. Русь и варяги [русско-скандинавские отношения
домонголь ского времени] // Славяне и скандинавы. — Москва, 1986. — С. 189-297. Кирпичников А., Черненко E. Конское боевое наголовье первой половины XIII в. из Южной Киев щины // Славяне и Русь. — Москва, 1968. — С. 62-65. Киселёв Μ. «Вторый по Соломонѣ»: «царственный образ» Даниила Галицкого и
политическое на следие Византии //Русин. — Кишинёв, 2017. — № 1 [47]. — С. 34-49. Кіліевич С. Археологічні розкопки біля с. Жовнин // Археологія. — T. XIX. — Київ, 1965. Клейненберг И. «Лютый зверь» на печатях Великого Новгорода XV в. // Вспомогательные истори ческие дисциплины. — Вып. II. —
Ленинград, 1969. — С. 176-190. Климанов Л. Византийские отражения в сфрагистике. — Санкт-Петербург, 1999. Климанов Л. Н. П. Лихачёв о венецианской сфрагистике и дипломатии // Вспомогательные исто рические дисциплины. — Т. XXIII. — Ленинград, 1991. — С. 280-294. Климкевич Р. Герб і печаті міста
Холма // Літопис Волині. — Ч. VII. — Вінніпег, 1964. Климкевич Р. Двоголовий орел Галицько-Володимирського королівства // Музейні вісті. — Рік V. — Чікаго, 1959. - Кв. 1-І!. — Ч. 1. — С. 5-10. 649
Геральдика середньовічної Руси (України) 618. 619. 620. 621. 622. 623. 624. 625. 626. 627. 628. 629. 630. 631. 632. 633. 634. 635. 636. 637. 638. 639. 640. 641. 642. 643. 644. 645. 646. 647. 650 Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. Климкевич Р. Львів і Україна в найдавнішому геральдичному
творі // Хроніка — 2000. — Вип. XXXV-XXXVI. — Київ, 2000. — С. 104-110. Климкевич Р. Руський лев в емблемах міста Ченстохови і князя Володислава Опольського // Укра їнський історик. — 1972. — Ч. 3-4. — С. 92-96. Климкевич Р. Староукраїнські червоні щити // Музейні вісті. — Рік IV. — Чикаго, 1958. —
Кв. I-П.— Ч. 1, —С. 5-13. Климкевич Р. Столичні і земські герби Посяння і Лемківщини // Перемишль — західний бастіон України. — Нью-Йорк — Філадельфія, 1961. Клюг Э. Княжество Тверское [1247-1485]. — Тверь, 1994. Книш Я. Sigilium Leonis // Княжа доба. — Вип. Ill. — Львів, 2010. — С. 257-267.
Князевская 0., Турилов А. Фёдоровское Евангелие. О времени создания и происхождения рукопи си // Древнерусское искусство. ХІѴ-ХѴ вв. — Москва, 1984. — С. 128-140. Князі Радзивіли. — Київ, 2012. Коваленко В., Раппопорт П. Новый памятник византийского зодчества на черниговском детинце // Южная Русь и
Византия. — Киев, 1991. — С. 142-157. Ковалёв Р. Бирки-сорочки: упаковка меховых шкурок в средневековом Новгороде // Новгородс кий исторический сборник. — Вып. 9 [19]. — Санкт-Петербург, 2003. — С. 36-56. Ковалёв Р. Новгородские деревянные бирки: общие наблюдения // Российская археология. — Мо
сква, 2002. — № 1, —С. 38-50. Козак В. Образ і влада. Княжі портрети у мистецтві Київської Русі XI ст. — Львів,
2007. — 156 с. Козловська В. Місце знахідки цегли з Володимировим знаменом // Рід та знамено. — Франкфурт-на-Майні, 1947. — Ч. 1. Козубовский Г. Сребреники и златники Древней Руси — памятники денежного обращения или репрезентативные монеты? // Pieniądz pamiątkowy i okolicznościowy — wspólnota
dziejów. — Warszawa, 2000. — S. 3-35. Козубовський Г. До походження гривні // Археологія і давня історія України. — Київ, 2021. — Вип. 1 [38]. — С. 449-468. Козубовський Г. Про верхню межу використання київських гривень // Археологія. — Київ, 2020. — № 4. — С. 39-48. Козубовський Г. Про деякі
економічні наслідки походів Гедиміна 20-х рр. XIV ст. // Археологія. — Київ, 2015.— № 3. — С. 33-43. Козубовський Г. Про срібло давньоруських монет // Археологія. — Київ, 2019. — №1. — С. 59-72. Козубовський Г. Сіверські монети XIV ст. — Київ, 1992. Козюба В. Дослідження Десятинної церкви і
прилеглої території у 1936-1939 роках [короткий огляд негативів розкопок з Наукового архіву IA HAH України) // Opus mixtum. — Київ, 2015. — № З, —С. 27-36. Кокорина Н. Знаки ремесленников на булгарских литейных формах // Поволжская археология. — Казань, 2012. — № 2. — C. 129-143. Кокорина Н.
Керамика Волжской Булгарии второй половины XI — начала XV вв. К проблеме преемственности булгарской и булгаро-татарской культур. — Казань, 2002. Кокорина Н. Литейная форма с тамгой из Болгара // Средневековые древности евразийских сте пей. — Вып. XV. — Воронеж, 2001. Кокорина Н. О знаке «гусиная
лапка» на булгарской керамике // Город Болгар и его округа. — Болгар, 1994. Кокорина Н. Ювелирная мастерская из Болгара //
Древности Поволжья: эпоха средневековья (ис следования культурного наследия Волжской Булгарии и Золотой Орды). — Казань, 2005. Колиас Т. Византийски оръжия. — София, 2012. Колибенко 0., Колибенко В. Дослідження археологічних памяток переяславської волості XIXIII ст. // Наукові записки з української
історії: Збірник наукових статей. — Вип. 37. — Переяслав-Хмельницький, 2015. — С. 156-168. Колибенко 0., Колибенко 0. «Вислі» монети від боярина Ратибора // Ruthenica. — T. XIV. — Київ, 2017.— C. 157-174. Колибенко 0., Колибенко 0. До питання про монети від боярина Ратибора // Актуальні пробле ми
нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей ПІ Міжнародної науково-практичної конференції. — Кіровоград — Київ — Переяслав-Хмельницький, 2015. — С. 31-32. Колибенко 0., Колибенко 0. Нові «предмети особистого благочестя» в колекції НІЕЗ «Переяслав» та деякі проблеми
атрибуції підвісок зі знаками Рюриковичів // Дьнѣслово. Збірка праць на по шану . Петра Петровича Толочка з нагоди 70-річчя. — Київ, 2008. — С. 118-125.
Література 648. 649. 650. 651. 652. 653. 654. 655. 656. 657. 658. 659. 660. 661. 662. 663. 664. 665. 666. 667. 668. 669. 670. 671. 672. 673. 674. 675. 676. 677. 678. 679. 680. 681. 682. Колибенко 0., Колибенко 0., Тетеря Д., Юрченко 0. Підвіска зі знаком Рюриковичів з Переяславщи ни та деякі
роздуми з приводу інтерпретації геральдичних підвісок // Наукові записки з україн ської історії: Збірник наукових статей. — Вип. 20. — Переяслав-Хмельницький, 2008. - С. 268-289. Колчин Б. Новгородские древности. Деревянные изделия. — Москва, 1968. Колчин Б. Новгородские древности. Резное дерево. —
Москва, 1971. Колчин Б. Топография, стратиграфия и хронология Неревского раскопа // Материалы и иссле дования по археологии СССР. — Вып. 55: Труды Новгородской археологической экспедиции. — Т. I. — Москва, 1956. Колчин Б. Чёрная металлургия и металлообработка в Древней Руси (домонгольский пе
риод). - Москва, 1953. Коляда Г. Украинско-румынские книгопечатные связи в области книжной орнаментики // Про блемы рукописной и печатной книги. — Москва, 1976. — С. 204-228. Комар 0. Княжі знаки з Десятинної церкви. — Київ, 2016. Комар 0. Срібник і златник у системі грошового рахунку Русі // Opus
mixtum. — Київ, 2015. — №3. —C. 37-68. Комеч А. Дмитриевский собор во Владимире как итог развития архитектурной школы // Дми триевский собор во Владимире: к 800-летию создания. — Москва, 1997. — С. 10-20. Кондаков Н. Заметка о миниатюрах Кёнигсбергского списка начальной летописи // Радзивиловская
или Кёнигсбергская летопись. — T. II: Статьи о тексте и миниатюрах рукописи. — Санкт-Петербург, 1902. — С.
115-127. Кондаков Н. Изображения русской княжеской семьи в миниатюрах XI века. — Санкт-Петербург, 1906. Кондаков Н. Очерки и заметки по истории средневекового искусства и культуры. — Прага, 1929. Кондаков Н. Русская икона. — T. I: Альбом. — Прага, 1928. Кондаков Н. Русская икона. — T. II: Альбом. —
Прага, 1929. Кондаков Н. Русская икона. — T. III: Текст. — Ч. I. — Прага, 1931. Кондаков Н. Русская икона. — T. IV: Текст. — Ч. II. — Прага, 1933. Контамин Ф. Война в Средние века. — Санкт-Петербург, 2001. Кордуба Μ. Суспільні верстви та політичні партії в Галицькім князівстві // Записки Наукового
товариства імені Шевченка. — Т. ХХХІ-ХХХІІ. — Львів, 1899. Коренюк Ю. Історія ансамблю мозаїк та фресок Михайлівського Золотоверхого собору в Києві від перших письмових згадок до періоду демонтажу // Софійські читання. — Вып. V: Духовний потен ціал та історичний контекст християнського мистецтва. —
Київ, 2010. — С. 78-110. Корзухина Г. Новые данные о раскопках В. В. Хвойко на усадьбе Петровского в Киеве // Советская археология. — T. XXV. — Москва — Ленинград, 1956. Корзухина Г. Русские клады ІХ-ХШ вв. — Москва — Ленинград, 1954. Корзухина Г. Русские клады в зарубежных собраниях // Краткие
сообщения Института археоло гии. — Вып. 129. — Москва, 1972. Корніенко В. Знаки Рюриковичів у графіті Софії Київської // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. — Ч. 24. — Київ, 2014. — С. 137-144. Королев Г. К вопросу о происхождении владимирского герба
// Гербовед. — Вып. 95. — Москва, 2007. Королёв Г. Несколько дополнений к «лютому зверю» // Гербовед. —
Вып. 30. — Москва, 1998. — С. 141-144. Королёв Г. Стилистика двуглавых орлов ХІІІ-ХѴІІ вв. [сравнительный разбор) // Гербовед. — Вып. 38. — Москва, 1999. — С. 60-65. Королёв Г. Четыре тезиса о происхождении русского двуглавого орла // Гербовед. — Вып. 38. — Москва, 1999. — С. 134-139. Корсун І.
Імена твої, Україно. — Луцьк, 2007. Коршун В. Трапециевидные привески Древней Руси. Типология и семантика // Домонгол. Альма нах древней культуры и искусства. — Вып. II. — Москва, 2011. — С. 85-90. Косів Р. Українські хоругви. — Київ, 2009. Коткова Н. Названия русских бортных знамён — историко-
лингвистический источник // Исследования по лингвистическому источниковедению. — Москва, 1963. — С. 120-133. Котляр Μ. Воєнне мистецтво Давньої Русі. — Київ, 2005. Котляр Μ. Галицька Русь у другій половині XIV — першій чверті XV ст. Історично-нумізматичне дослідження. — Київ, 1968. Котляр Н. Даниил,
князь Галицкий. Документальное повествование. — Санкт-Петербург, 2008. Котляр Н. Двор галицких Романовичей (XIII в.) // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2008. — № 1 (31). — С. 60-71. 651
Геральдика середньовічної Руси (України} 683. 684. 685. 686. 687. 688. 689. 690. 691. 692. 693. 694. 695. 696. 697. 698. 699. 700. 701. 702. 703. 704. 705. 706. 707. 708. 709. 710. 711. 712. 713. 714. 652 Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХПІ cm. Котляр Μ. Дипломатичні відносини Галицько-
Волинської Русі з Угорщиною в XIII ст. // Галич і Галицька земля. — Київ — Галич, 1989. Котляр Μ. 3 історії боярського землеволодіння на РусіХІІ-ХШ ст. // Україна в Центрально-Східній Європі. — Вип. ХІІ-ХШ. — Київ, 2013. — С. 96-110. Котляр Μ. Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі. — Київ, 2010.
Котляр Н. Формирование территории и возникновение городов Галицко-Волынской Руси ІХ-ХШ вв. — Киев, 1985. Котляревский Л. Заметки к статье гр. К.П. Тышкевича. О свинцовых оттисках, найденных в реке Буг у Дрогичина // Труды Московского археологического общества. — Т. I. — Вып. II. — Москва, 1865. — С.
242-248. Кочеев В. Знаки на стрелах (К вопросу о назначении тамгообразных знаков на костяных нако нечниках стрел из курганов Горного Алтая скифского времени] // Проблемы изучения культур но-исторического наследия Алтая. — Горно-Алтайск, 1994. Кочкина А. Гончарные клейма Билярского городища //
Средневековые археологические памят ники Татарии. — Казань, 1983. — С. 69-92. Кочкина А. Знаки и рисунки на керамике Биляра // Ранние болгары в Восточной Европе / отв. ред. А.Х. Халиков. — Казань, 1989. — С. 97-107. Кочкина А. Рунические знаки на керамике Биляра // Советская тюркология. — Баку,
1985. — № 4. — С. 54-80. Кошман В., Плавінскі Μ. Знаходкі драгічынскіх пломб з Мінска і ваколіцаў (матэрыялы да
каталога] // III навуковые чытанні памяці праф. В. Н. Рабцэвіча [1934-2008]. — Мінск, 2018. Кошовий 0. Будівельна кераміка України. — Київ, 1988. Краткий путеводитель по выставке «Слово о полку Игореве». — Москва, 1939. Краткое историческое описание Первопрестольной Соборной Десятинной церкви в
Киеве. — Санкт-Петербург, 1829. Крвавич Д., Овсійчук В., Черепанова С. Українське мистецтво. — Ч. II. — Львів, 2004. Крижанівський А. Львівський монетний двір у ХІѴ-ХѴ століттях. — Львів, 2007. Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. — Львів, 1999. Крипякевич І. Де був Демян тисяцьким.
Причинок до історії урядів в Галичині першої половини XIII віку ¡I Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Т. LXVII. — Кн. V. — Львів, 1905. — С. 1-3. Крип’якевич І., Голубець Μ. Велика історія України. — Т. І. — Львів, 1935. Кром Μ. Историческая генеалогия // Специальные исторические
дисциплины. — Санкт-Петер бург, 2003. — С. 368-397. Кршлянин Н. Титул самодержца [автократора] в Сербии и России: два пути развития византийс кого наследия // Вестник Волгоградского государственного университета. — Серия IV: История. Регионоведение. Международные отношения. — T. XXII. — Волгоград,
2017. — №5. — С. 162-183. Крыласова Н. Подвеска со знаком Рюриковичей из Рождественского могильника // Российская археология. — Москва, 1995. — № 2. — С. 192-197. Кудайберды-улы Ш. Родословная тюрков, киргизов, казахов и ханских династий. — Алма-Ата, 1990. Куза А. Родовой знак Всеволода III Большое
Гнездо // Культура древней Руси. — Москва, 1966. — С. 97-100. Кузьмин А. На пути в Москву: очерки генеалогии военно-
служилой знати Северо-Восточной Руси в XIII — середине XV в. — T. I. — Москва, 2014. Кулаков В. Птица-хищник и птица-жертва в символах и эмблемах ІХ-ХІ веков // Советская архео логия. — Москва, 1988. — № 3. — С. 106-117. Кулешов В., Гомзин А., Плавинский Н. Новые материалы к истории древнейшей
русской гераль дики: восточноевропейские граффити с «молотками Тора» // Семинар «Геральдика — вспомога тельная историческая дисциплина». — Санкт-Петербург, 2012. — С. 12-23. Куник А. О русско-византийских монетах Ярослава I Владимировича с изображением Георгия По бедоносца. — Санкт-Петербург,
1860. Купчинський 0. Акти та документи Галицько-Волинського князівства XIII — першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. — Львів, 2004. Кучера Μ. Древній Пліснеськ // Археологічні пам’ятки УРСР. — Т. XII. — Київ, 1962. Кучера Μ. Кераміка древнього Пліснеська // Археологія. — Т. XII. — Київ,
1961. Кучера Μ. Переяславль Южный [Киевский] // Древняя Русь в средневековом мире. Энциклопе дия / ред. E. А. Мельникова, В. Я. Петрухин. — Москва, 2014. Кучкин В. Великокняжеская печать с двуглавым орлом грамоты 1497 г. // Гербовед. — Вып. 38. — Москва, 1999.— C. 72-91.
Література 715. 716. 717. 718. 719. 720. 721. 722. 723. 724. 725. 726. 727. 728. 729. 730. 731. 732. 733. 734. 735. 736. 737. 738. 739. 740. 741. 742. 743. 744. 745. 746. 747. 748. 749. Кучкин В. Десятские и сотские Древней Руси // Древняя Русь. Очерки политического и социаль ного строя. — Москва,
2008. Кучкин В. Тысяцкие, сотские и десятские в Древней Руси // Русь в 1Х-Х вв.: общество, государство, культура. — Москва, 2012. Кызласов И. Рунические письменности евразийских степей. — Москва, 1994. Лабутина И. Культурный слой Пскова // Археологическое изучение Пскова. — Москва, 1983. — С. 7-45.
Лабутина И. Охранные раскопки в Пскове // Археологические открытия 1972 года. — Москва, 1973. Лабутина И., Кондратьева 0. Пластины с изображением кентавра и фантастического животного из раскопок во Пскове // Советская археология. — Москва, 1975. — № 4. — С. 223-234. Лабутина И., Королёва Э. К
изучению подвески с княжескими знаками из раскопок 1976 г. в Пско ве // Славяне и иные языци. К юбилею Натальи Германовны Недошивиной. — Москва, 2014. — С. 171-195. Лазарев В. Групповой портрет семейства Ярослава Мудрого // Византийский временник. — Т. XV. — Москва, 1959. — С. 148-169. Лазарев В.
Древнерусские мозаики и фрески ХІ-ХѴ вв. — Москва, 1973. Лазарев В. Живопись и скульптура Новгорода // История русского искусства. — Т. II. — Москва, 1954. Лазарев В. Искусство Древней Руси. Мозаики и фрески. — Москва, 2000. Лазарев В. Искусство Новгорода. — Москва — Ленинград, 1947. Лазарев В.
История византийской живописи. — Т. І-П. — Москва, 1947-1948. Лазарев В. Михайловские мозаики. — Москва, 1966.
Лазарев В. Новгородская живопись ХП-ХІѴ вв. // Известия академии наук СССР. — Серия истории и философии. — Т. I. — Москва, 1944. — № 2. Лазарев В. Новгородская иконопись. — Москва, 1976. Лазарев В. Новый памятник станковой живописи XII века и образ Георгия-воина в византийском и древнерусском
искусстве // Византийский временник. — Т. VI. — Москва, 1953. Лазарев В. Новый памятник станковой живописи XII века и образ Георгия-воина в византийском и древнерусском искусстве // Русская средневековая живопись. Статьи и исследования. — Мо сква, 1970. Лазарев В. Новые данные о мозаиках и фресках
Софии Киевской. Групповой портрет семейства Ярослава // Византийский Временник. — Т. XV. — Москва, 1959. Лазарев В. Русская иконопись от истоков до начала XVI века. — Москва, 2000. Лазарев В. Русская средневековая живопись. — Москва, 1970. Лазука Б. Гісторыя беларускага мастацтва. — Мінск, 2007.
Лакиер А. Русская геральдика. — Москва, 1855. Лакиер А. Русская геральдика. — Москва, 1990. Лаппо-Данилевский А. Печати последних Галицко-Владимирских князей и их советников // Бо леслав Юрий II, князь всей Малой Руси. — Санкт-Петербург, 1907. — С. 214-307. Ларионов В. Цветовая символика гербового
двуглавого орла в свете идейной парадигмы «Москва — третий Рим» // Современная драматургия: литературно-художественный журнал. — Москва, 2017, —№ 4, —С. 12-19. Ларионов В. Этапы становления самодержавной парадигмы в домонгольской Руси // Культурное наследие России. — Москва, 2018. — № 2. — С. 23-33.
Лаурина В. Новгородская иконопись конца XV — начала XVI века и московское искусство // Древ нерусское
искусство. Художественная культура Москвы и принадлежащих к ней княжеств ХІѴ-ХѴІ вв. — Москва, 1970. Лаурина В. Станковая живопись Новгорода Великого конца XIII — 70-х гг. XIV века. — Ленинград, 1954. Лаушкин А. «Праздничные выходы» на войну в домонгольской Руси // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2019. — № 1 [75]. — С. 53-57. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. — Москва, 1992. Лебединський Я. Тамги, або степова «геральдика» // Знак. — 2000. — Ч. 22. — С. 14-15. Левченко Μ. Очерки по истории русско-византийских отношений. — Москва, 1956. Леонтович Ф. Бояре и служилые люди в Литовско-Русском государстве // Журнал Министерства юстиции. — Москва, 1907. — № 6. Леонтович Ф. Очерки истории литовско-русского права. — Вып. I: Образование территории Ли товского государства. — Санкт-Петербург, 1898. 653
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. 750. Леонтович Ф. Правоспособность литовско-русской шляхты // Журнал Министерства народного просвещения. — Москва, 1908. — № 3. — С. 53-87; № 4-5. — С. 136-167; № 6. — С. 245-298; № 7, —С. 1-56. 751. Леонтович Ф.
Рада великих князей литовских // Журнал Министерства народного просвещения. ֊ Москва, 1907. — № 9. — С. 122-178; № 10. — С. 273-331. 752. Леонтович Ф. Сословный тип территориально-административного состава Литовского государ ства и его причины // Журнал Министерства народного просвещения. — Москва,
1895. — № 6. 753. Леопардов Н. Набросок о дрогичинских пломбах. — Киев, 1890. 754. Леопардов Н. О печати царева мужа (По поводу дрогичинских пломб) // Сборник снимков с предметов древности, находящихся в г. Киеве в частных руках. — Серия 1. — Вып. II. — Киев, 1891, —С. 19-24. 755. Леопардов Н. О
сходстве изображений на некоторых херсонесских монетах с изображениями на дрогичинских свинцовых знаках // Сборник снимков с предметов древности, находящихся в г. Киеве в частных руках. — Вып. II. — Киев, 1891. — С. 8-11. 756. Леопардов Н. По поводу дрогичинских находок //Сборник снимков с предметов
древности, нахо дящихся в г. Киеве в частных руках. — Вып. I. — Киев, 1890. 757. Леопардов Н. Приложение к статье «О печати царева мужа». — Киев, 1891. — С. 3-23. 758. Лесман Ю. Подвески со знаками Рюриковичей из могильника Хилово и проблема генезиса подве сок-реплик // XVI Всероссийская
нумизматическая конференция. Тезисы докладов. — Санкт-Пе тербург, 2011. 759. Лимонов Ю. Владимиро-Суздальская
Русь. Очерки социально-политической истории. — Ленин град, 1987. 760. Лимонов Ю. Летописание Владимиро-Суздальской Руси. — Ленинград, 1967. 761. Линдер И. У истоков шахматной культуры. — Москва, 1967. 762. Линдер И. Шахматы на Руси. — Москва, 1975. 763. Линниченко И. Черты из истории сословий Юго-
Западной (Галицкой) Руси X1V-XV в. — Москва, 1894. 764. Литаврин Г. Византия, Болгария, Древняя Русь (IX — начало XII в.). — Санкт-Петербург, 2000. 765. Литвина А., Успенский Ф. Выбор имени у русских князей в Х-ХѴІ вв.: Династическая история скво зь призму антропонимики. — Москва, 2006. 766.
Лихачёв Д. «Слово о полку Игореве» и культура его времени. — Ленинград, 1985. 767. Лихачёв Д. Человек в литературе Древней Руси. — Москва — Ленинград, 1958. 768. Лихачёв Н. Материалы для истории византийской и русской сфрагистики. Вып. I // Труды Музея палеографии. — Т. I. — Ленинград, 1930. 769.
Лихачёв Н. Материалы для истории византийской и русской сфрагистики. Вып. II // Труды Музея палеографии. — Т. II. — Ленинград, 1930. 770. Лихачёв Н. Моливдовулы греческого Востока. — Москва, 1991. 771. Лихачёв Н. Некоторые старейшие типы печати византийских императоров. — Москва, 1911. 772. Лихачёв
Н. Печати Пскова // Советская археология. — Москва, 1960. — № 3. — С. 225-235. 773. Лихачёв Н. Сфрагистический альбом. — Петроград, 1917. 774. Лихачёва 0. Лев — лютый зверь // Труды отдела древнерусской литературы. — Т. XLVIII. — Санкт-Петербург, 1993. — С. 129-137. 775. Лифшиц Л. Монументальная
живопись Новгорода ХІѴ-ХѴ веков. — Москва, 1987. 776. Лифшиц Л. Русское искусство Х-ХѴІІ веков. — Т. 1. —
Москва, 2007. 777. Літвінаў В. Пячаткі эпох! Кіеўскай Русі // Помнікі гісторыі i культуры Беларусі. — Мінск, 1980. — № 2. 778. Літопис руський / Переклад з давньоруської Л. Махновця. — Київ, 1989. 779. Ловмянский X. О происхождении русского боярства // Восточная Европа в древности и средневе ковье.
Сборник статей. — Москва, 1978 780. Логвин Г. По Україні. Старовинні мистецькі пам'ятки. — Київ, 1968. 781. Логвин Г. София Киевская. — Киев, 1971. 782. Логвин Г. Украинское искусство Х-ХѴПІ вв. — Москва, 1963. 783. Логвин Г. Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль. — Москва, 1980. 784. Лузгин
А., Деникаева E. К вопросу бытования мордовских «знамён» в средневековье // Регионология. — Саранск, 2013. — № 1. — С. 133-139. 785. Луконин В. Иран в эпоху первых Сасанидов. Очерки истории культуры. — Ленинград, 1961. 786. Лупиненко Ю., Макушников 0. О чешуйчатом доспехе восточнославянского ратника
ХІІ-ХШ вв. (по материалам раскопок в Гомеле) // Краеугольный камень. Археология, история, искусство, культура России и сопредельных стран: 80-летию со дня рождения Анатолия Николаевича Кир пичникова посвящается. — Т. I. — Санкт-Петербург — Москва, 2010. — С. 454-466. 654
Література 787. Лурье Я. О происхождении Радзивиловской летописи // Вспомогательные исторические дисци плины. — Том XVIII. — Ленинград, 1987. — С. 64-83. 788. Луценко Р. Аркосолії давньоруських храмів Чернігова // Opus mixtum. — Київ, 2015. — № 3. — C. 86-90. 789. Лучицкий И. По поводу
«дрогичинских древностей». Заметка к истории торговых сношений Ган зы с северо-западной и южной Русью // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. — Кн. VI. — Киев, 1892. — С. 73-104. 790. Лушин В. Конь и всадник в некоторых эпизодах летописного повествования // Преистория. Древ ность.
Средневековье. Исследования по истории, археологии, культуре. — Кн. I. — Зимовники, 2017.— С. 96-98. 791. Лушин В. Подвеска из Пскова, «христианские» псевдодирхамы и летописная хронология // Ну мизматика Старого Света. — Кн. I. — Зимовники, 2016. — С. 45-56. 792. Лушин В. Ярослав и Мстислав //
Древняя Русь в IX — XI веках: контексты летописных текстов. — Зимовники, 2016. — С. 125-140. 793. Лысенка П., Штыхаў Г. Кіеўская Русь // Беларуская савецкая энцыклапедыя. — T. V. — Мінск, 1972. 794. Лысенко П. Берестье. — Минск, 1985. 795. Лысенко П. Открытие Берестья. — Минск, 1989. 796. Любавский
Μ. Литовско-русский сейм. Опыт по истории учреждения в связи с внутренним стро ем и внешнею жизнью государства. — Москва, 1901. 797. Любавский Μ. Областное деление и местное управление Литовско-русского государства. — Москва, 1892. 798. Любавский Μ. Очерк истории Литовско-Русского государства до
Люблинской унии вклю чительно. — Москва, 1910. 799. Любимов Л. Искусство Древней Руси. — Москва, 1981. 800. Ляска В.,
Мінейко 0., Вітвіцька Г. Галицькі керамічні плитки з колекції Археологічного музею Львівського університету (матеріали до каталогу] // Археологічні дослідження Львівського уні верситету. — Вип. XII. — Львів, 2009. — С. 169-181. 801. Мавродин В. По поводу одной новой теории о местонахождении
Тмутаракани // Проблемы исто рии докапиталистических обществ. — Москва — Ленинград, 1935. — № 9-10. 802. Мавродин В. «Тур», «лютый зверь» и «пардус» древнерусских источников [К вопросу об охот ничьей терминологии в Киевской Руси] // Исследования по отечественному источниковедению. Сбоник статей,
посвящённый 75-летию проф. С.Н. Валка. — Москва — Ленинград, 1964. — С. 483487. 803. Мазепа 0. Питання геральдичної термінології у виданні «Заміток» Українського генеалогічного і геральдичного товариства // Сфрагістичний щорічник. — Вип. IV. — Київ, 2013. — С. 26-53. 804. Мазепа 0. Обговорення
актуальних проблем української геральдики в листах Миколи Битинського до Романа Климкевича // Сфрагістичний щорічник. — Вип. V. — Київ, 2015. — С. 88-101. 805. Мазер К.П. Образи Києва середини XIX ст. — Київ, 1999. 806. Мазур 0. Володислав Кормильчич: шлях до княжого столу // Дрогобицький
краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — Вип. VI. — Дрогобич, 2002. — С. 118-129. 807. Мазур 0. Релікти авункулату і «кормильство» у князівських династіях Рюриковичів і П'ястів // Народознавчі Зошити. — Львів, 2001. — Ч. З [39]. — С. 416-424. 808. Мазур 0. «Demetrius Dedko, provisor seu
capitaneus terrae Russiae»: інститут «старійшини» у полі тичному житті Галицької землі другої чверті XIV ст. // Семінарій «Княжі
часи». — Львів, 2002. — С. 14-23. 809. Майков В. Очерк юридического быта мордвы. — Санкт-Петербург, 1885. 810. Майоров А. Галицко-Волынская Русь. Очерки социально-политических отношений в домонгольс кий период. Князь, бояре и городская община. — Санкт-Петербург, 2001. 811. Майоров А. «Король Руси»
в битве на Лейте // Русин. — Кишинёв, 2012. — № 3 [29]. 812. Майоров А. Между Новгородом и Аскалоном: из истории внешнеполитических и культурных свя зей русских князей со Святой Землёй во второй половине XII века // Вестник Удмуртского уни верситета. — Серия: История и филология. — Вып. I. —
Ижевск, 2011. — С. 10-18. 813. Майоров А. Немецкие хроники XV в. о геральдических знаках Галицкой и Волынской земель // Судьбы славянства и эхо Грюнвальда: Выбор пути русскими землями и народами Восточной Ев ропы в Средние века и раннее Новое время (к 600-летию битвы при Грюнвальде/Танненберге].
Материалы международной научной конференции. — Санкт-Петербург, 2010. — С. 178-183. 814. Майоров А. Русь, Византия и Западная Европа. Из истории внешнеполитических и культурных связей ХП-ХІІІ вв. — Санкт-Петербург, 2011. 815. Майоров А. Царский титул галицко-волынского князя Романа Мстиславича и его
потомков // Studia Slavica et Balcanica Petropolitana. — Санкт-Петербург, 2009. — № 1-2. — C. 250-262. 655
Геральдика середньовічної Руси (України) 816. 817. 818. 819. 820. 821. 822. 823. 824. 825. 826. 827. 828. 829. 830. 831. 832. 833. 834. 835. 836. 837. 838. 839. 840. 841. 842. 843. 844. 845. 656 Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. Майоров А. Rex et Regnum Galíciáé: когда Галицкая земля стала
королевством? // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2015. — № 3 (61). — С. 79-80. Майоров 0. Галицько-волинський князь Роман Мстиславич. Володар, воїн, дипломат. — T. 1-11. — Біла Церква, 2011. Макаренко Μ. Скульптура й різьбярство Київської Русі передмонгольських часів // Київські збір
ники історії й археології, побуту й мистецтва. — Т. 1. — Київ, 1931. Макарий. Археологическое описание церковных древностей в Новгороде и его окрестностях. — Ч. 11. — Москва, 1860. Макаров Н. Подвеска со знаком Рюриковичей из летописного Клещина // Краткие сообщения института археологии. — Вып. 242.
— Москва, 2016. — С. 180-190. Макаров Н. Суздальское Ополье // Русь в ІХ-Х веках: Археологическая панорама. — Москва — Во логда, 2012. — С. 191-211. Макаров Н., Гайдуков П. Печать князя Михалки Юрьевича из Суздальского Ополья // Краткие со общения института археологии. — Вып. 231. — Москва, 2013.
— С. 224-231. Макаров Н., Зайцева И., Красникова А. Парадный топорик с княжескими знаками из Суздальс кого Ополья // Фундаментальные проблемы археологии, антропологии и этнографии Евразии. К 70-летию академика А. П. Деревянко. — Новосибирск, 2013. — С. 435-444. Макаров Н., Захаров С. Новые
сфрагистические материалы из Белоозера // Истоки русской куль туры: Археология и лингвистика. — Москва,
1997. — С. 228-241. Макаров Н., Чернецов А. Сфрагистические материалы из Белоозера // Древности славян и Руси. — Москва, 1988. — С. 230-241. Макарова Т. Перстни с геральдическими эмблемами из киевского клада // Древности славян и Руси. — Москва, 1988. — С. 241-247. Макарова Т. Фигурка воина из
Тмутаракани // Советская Археология. — Москва, 1972. — № 3. — С. 324-331. Макарова Т. Черневое дело Древней Руси. — Москва, 1986. Макарова Т., Плетнёва С. Типология и топография знаков мастеров на стенах внутреннего города Плиски // Сборник в памет на проф. Станчо Ваклинов. — София, 1984. — С.
212-223. Максимов П. Общенациональные и локальные особенности русской архитектуры ХП-ХІѴ вв. // Польша и Русь. Черты общности и своеобразия в историческом развитии Руси и Польши ХП-ХІѴ вв. — Москва, 1974. — С. 213-222. Малевская Μ., Раппопорт П. Декоративные керамические плитки древнего Галича //
Slovenska archeologia. — R. 26. — Bratislava, 1978. — № 1. Манеты Беларусі да 1707 г. — Мінск, 2007. Манукян А. Западные и южные врата собора Рождества Богородицы в Суздале как памятник рус ской художественной культуры конца XII — первой трети XIII века. Автореферат диссертации . кандидата
искусствоведения. — Москва, 2013. Маракулин В. Знаки на предметах сетевого лова в средневековом Новгороде (по материалам Троицкого раскопа) // Новгород и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 23. — Ве ликий Новгород, 2009. — С. 389-397. Марголіна І., Ульяновський В. Київська обитель
святого Кирила. — Київ, 2005. Марзалюк I. Магілёў у ХІІ-ХѴІП стагоддзях. — Минск, 1998. Марјановић-Душанић С. Владарска
идеологија Немањића: Дипломатичка студија. — Београд, 1997. Марјановић-Душанић С. Владарске инсигније и државна симболика у Србији од XIII до XV века. — Београд, 1994. Маркевич Н. Чернигов. Историческое и статистическое описание Чернигова // Черниговские гу бернские ведомости. — Чернигов, 1852. — № 11. Марков В. Спасти и сохранить: Сборник статей по истории и археологии Гнездова и Смоленска. — Смоленск, 2012. Мартынюк А. Князь Ростислав в битве на реке Лейте: «русский эпизод» австрийской истории // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2013. — №2 (52). — С. 49-55. Мартынюк А. Память о Романе Даниловиче в Австрии: три новых свидетельства // Polska, Ruś і Węgry. — T. V. — Kraków, 2018. — C. 89-98. Масан 0. Середньовічна Україна і Німецький Орден: недосліджені проблеми взаємовідносин // Четвертий міжнародний конгрес україністів. — Ч. І. — Київ — Львів — Одеса, 1999. Масленицын С. Живопись Владимиро-Суздальской Руси 1157-1238 годы. — Москва, 1998. Масленицын С. Ярославская иконопись. — Москва, 1983.
Література 846. 847. 848. 849. 850. 851. 852. 853. 854. 855. 856. 857. 858. 859. 860. 861. 862. 863. 864. 865. 866. 867. 868. 869. 870. 871. 872. 873. 874. 875. 876. Матвеенко В., Щёголева Л. Временник Георгия Монаха (Хроника Георгия Амартола): Русский текст, комментарий, указатели. — Москва, 2000.
Материалы по археологии России. — Т. XVIII. — Санкт-Петербург, 1895. Матковски А. Грбовите на Македонија. — Скопје, 1990. Медведев А. Оружие Великого Новгорода // Труды Новгородской археологической экспеди ции. — Т. II // Материалы и исследования по археологии СССР. — Вып. 65. — Москва, 1959. — С.
121-191. Медведев Μ. Геральдика, или истинная наука о гербах. — Санкт-Петербург, 2008. Медведев Μ. Геральдика // Словарь средневековой культуры. — Москва, 2003. — С. 101-102. Медведев Μ. Геральдика // Специальные исторические дисциплины. — Санкт-Петербург, 2003. — С. 398-455. Медведев Μ. Наукова
термінологія як ключ до спільної геральдичної традиції // Знак. — 1996. — Ч. 11, —C. 15. Медынцева А. Древнерусские надписи новгородского Софийского собора, ХІ-ХІѴ вв. — Москва, 1978. Медынцева А. Подписные шедевры древнерусского ремесла. — Москва, 1991. Медынцева А. Сребреник из Заречья на Стугне
// Советская археология. — Москва, 1965. — № 1. Медынцева А. Сребреники из Новгорода Малого // Советская археология. — Москва, 1969. — № 4. Мельникова А. Псковские монеты XV в. // Нумизматика и эпиграфика. — T. IV. — Москва, 1963. — С. 226-238. Мельникова E. Граффити на восточных монетах из собраний
Украины // Древнейшие государ ства Восточной Европы. 1994. — Москва, 1996. — С. 248-284. Мельникова E.
«Знаки Рюриковичей» на восточных монетах // Восточная Европа в древности и средневековье. Политическая структура Древнерусского государства. VIII Чтения памяти чл.корр. АН СССР В.Т. Пашуто. — Москва, 1996. — С. 45-51. Мельникова E. «Знаки Рюриковичей» и становление централизованной власти на Руси //
Історія Русі-України (історико-археологічний збірник). — Київ, 1998. — С. 172-181. Мельникова E. К вопросу о происхождении знаков Рюриковичей // Древнейшие государства Восточной Европы. 2005 год. Рюриковичи и Российская государственность. — Москва, 2008. — С. 240-249. Мельникова E. К вопросу о
происхождении знаков Рюриковичей // Мельникова E. Древняя Русь и Скандинавия. Избранные труды. — Москва, 2011. — С. 241-248. Мец Н. Сребреники из с. Митьковки // Советская археология. — Москва, 1960. — № 1. — С. 205-214. Мец Н. Неизданные сребреники Государственного исторического музея //
Нумизматика и сфрагистика. — Вып. I. — Киев, 1963. — С. 98-102. Миллер А. Таманская экспедиция ГАИМК в 1931 г. (Краткий предварительный отчет об исследо ваниях в Таманском городище) // Сообщения Государственной Академии истории материальной культуры. — Ленинград, 1932. — № 3-4. Милонас П. Заметки
об архитекторе Афона // Древнерусское искусство. Балканы. Русь. — Санкт-Петербург, 1995. Мильчик Μ. Ещё раз о хронологи каменного строительства XII в. в Пскове и Ладоге // Древне русское искусство. Русь и страны византийского мира XII век. — Санкт-Петербург, 2002. — С. 289-296. Минникова Л.
Сюзеренитет-вассалитет в домонгольской Руси. — Ростов-на-Дону, 2007. Миронюк I., Коваль І. Свинцеві пломби княжої доби з
літописного міста Биковен // Нумізматика і фалеристика. — Київ, 2016. — № 2 (76). — С. 21-23. Миська Р. Щиток від персня із зображенням птаха з Тустані // Знак. — 2010. — Ч. 51. — С. 2-3. Митрополит Евгений (Болховитинов). Примечания на грамоту великого князя Мстислава Владимировича и сына его
Всеволода Мстиславича, удельного князя новгородского, пожалован ную новгородскому Юрьеву монастырю // Труды и записки общества истории и древностей рос сийских. — Москва, 1818. — С. 201-255. Михайлина Л., Однороженко О., Пивоваров С. Печатка воєводи Богдана. Сфрагістичні знахідки з городища XIV
ст. в с. Зелена Липа та їх значення для вивчення історії формування державної геральдики Молдавського господарства // Сфрагістичний щорічник. — Вип. IV. — Київ, 2013. — С. 119-142. Михайлов А., Белецкий С. Геральдическая подвеска с территории южной Псковщины // В камне и в бронзе. Сборник статей в
честь Анны Песковой. — Санкт-Петербург, 2017. — С. 321-326. Михайлова И. Малые города Южной Руси в VIII — начале XIII века. — Санкт-Петербург, 2010. Михайлова Р. Художня культура Галицько-Волинської Русі. — Київ, 2007. 657
Геральдика середньовічної Руси (України) 877. 878. 879. 880. 881. 882. 883. 884. 885. 886. 887. 888. 889. 890. 891. 892. 893. 894. 895. 896. 897. 898. 899. 900. 901. 902. 903. 904. 905. 658 Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. Михаљчић Р. Владарске титуле обласних господара. — Београд, 2001.
Михеев С. Двусторонние подвески со знаками Рюриковичей // Единство гуманитарного знания. Новый синтез. Материалы XIX международной конференции. — Москва, 2007. — С. 227-230. Михеев С. К проблеме атрибуции знаков Рюриковичей // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2014. — № 4 (58). — С.
45-63. Михеев С. Какие типы княжеских знаков были у черниговских, смоленских и суздальских Рюри ковичей? // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2015. — № 3 (61). — С. 87-88. Михеев С. Княжеские печати с тамгами и атрибуция знаков Рюриковичей ХІ-ХІІ в. // Древняя Русь: Вопросы
медиевистики. — Москва, 2017. — № 4 (70). — С. 17-41. Михеев С. Новые атрибуции княжеских знаков Рюриковичей // Древняя Русь: Вопросы медиеви стики. — Москва, 2017. — № 3 (69). — С. 87-88. Михеев С. Проблема атрибуции двузубцев и трезубцев древнерусских князей // Вспомогательные и специальные науки
истории в XX— начале XXI в.: призвание, творчество, научное служение истори ка: Материалы XXVI Международной научной конференции. — Москва, 2014. — С. 249-250. Міллер Μ. До питання про походження староукраїнських знамен // Праці першого з'їзду Україн ської Родовідної Установи. — Франкфурт-на-
Майні, 1947. Міллер Μ. Матерьяли до питання за тризуб // Рід та знамено. — Франкфурт-на-Майні, 1947. — Ч. 1, —С. 12-16.
Міллер Μ. Нові знахідки тризуба // Рід та знамено. — Франкфурт-на-Майні, 1947. — Ч. 1. Мнёва Н., Филатов В. Икона Петра и Павла из Новгородского Софийского собора // Из истории русского и западноевропейского искусства. — Москва, I960. Мовчан І. Давньокиївська околиця. — Київ, 1993. Мовчан І.,
Боровський Я., Архіпова E. Нові знахідки виробів прикладного мистецтва з «Міста Воло димира» // Археологія. — Київ, 1998. — № 2. Мовчанівський Т. Райковецьке городище Х-ХШ ст. // Наукові записки Іституту історії матеріаль ної культури. — Кн. V-VI. — Київ, 1935. Мовчанівський Т. Матеріали
дослідницької роботи Райковецької археологічної експедиції // Нау кові записки Іституту історії матеріальної культури. — Кн. II. — Київ, 1937. Моисеенко Н. Новые данные о монетах Святополка с дифферентом «крест» // Стародавнє Причорномор'я. — Вип. XI. — Одеса, 2016. — С. 359-367. Мокрецова И. О
методах работы древнерусских художников над миниатюрами Хрони ки Георгия Амартола // Годишник на Софийский университет «Св. Климент Охридски». — Вып. 3 (83). ֊ София, 1989. ֊ С. 261-271. Мокрецова И., Наумова Μ. Миниатюры Хроники Георгия Амартола // Записки отдела рукописей Российской
государственной библиотеки. — Вып. 49. — Москва, 2000. — С. 18-26. Мокшин Н. Материальная культура мордвы. — Саранск, 2002. Молдован А. Пять новонайденных украинских грамот конца XIV — начала XV в. // Лингвистиче ское источниковедение и история русского языка. — Москва, 2002. — С. 261-276. Молчанов
А. «Верительные знаки» в древнескандинавских сагах // Ладога и Северная Европа. Вторые чтения памяти Анны Мачинской. — Санкт-
Петербург, 1996. Молчанов А. Верительные знаки киевских князей и древнескандинавские jartegnir // Тезисы до кладов X Всесоюзной конференции по истории, экономике, языку и литературе Скандинавских стран и Финляндии. — Ч. I. — Москва, 1986. — С. 184-186. Молчанов А. Древнейший памятник русской
сфрагистики: Моливдовул князя Святослава Игоре вича середины X века // Нумизматический сборник. — T. III. — Москва, 1994. — С. 76-81. Молчанов В. Древняя рукописная книга из таинственной библиотеки Ивана Грозного: история, политико-правовые идеалы, культура // Международный правовой курьер. —
Москва, 2014. — №5, —С. 24-31. Молчанов А. Ещё раз о таманском бронзовом «брактеате» // Советская археология. — Москва, 1982. —№ 3, —С. 223-226. Молчанов А. Знаки Рюриковичей // Древняя Русь в средневековом мире. Энциклопедия / ред. E. А. Мельникова, В. Я. Петрухин. — Москва, 2014. — С. 302-304.
Молчанов А. Знаки Рюриковичей: древнерусская княжеская эмблематика // Русь в ІХ-Х веках: Археологическая панорама. — Москва — Вологда, 2012. — С. 436-447. Молчанов А. Знаки Рюриковичей: древнерусская княжеская эмблематика домонгольского вре мени в новейших трудах отечественных исследователей //
Вестник истории, литературы, искус ства. — T. VII. — Москва, 2010. — С. 612-624. Молчанов А. Знаки Рюриковичей: итоги и проблемы изучения // Древнейшие государства Восточ ной Европы. 2005 год. Рюриковичи и Российская государственность. — Москва, 2008. — С. 250-269.
Література 906. 907. 908. 909. 910. 911. 912. 913. 914. 915. 916. 917. 918. 919. 920. 921. 922. 923. 924. 925. 926. 927. 928. 929. 930. Молчанов А. Новгородская посадничья булла ХІ-ХѴ вв. (к вопросу о типологической эволюции сфрагистических атрибутов высшей республиканской администрации Новгорода)
// Труды V Международного конгресса славянской археологии. — Т. III. — Вып. I б. — Москва, 1987. — С. 26-33. Молчанов А. Новгородские посадничьи печати с изображением княжеских знаков // Проблемы истории СССР. — Сборник IV. — Москва, 1974. Молчанов А. Об атрибуции лично-родовых знаков князей
Рюриковичей Х-ХІІІ вв. // Вспомога тельные исторические дисциплины. — Т. XVI. — Ленинград, 1985. — С. 66-83. Молчанов А. Печать князя Святослава Игоревича (к вопросу о сфрагистических атрибутах до кументов внешней политики древней Руси X в.) // Внешняя политика древней Руси. Юби лейные чтения,
посвящённые 70-летию со дня рождения В. Т. Пашуто. — Москва, 1988. — С. 50-52. Молчанов А. Подвески со знаками Рюриковичей и происхождение древнеруссой буллы //Вспомо гательные исторические дисциплины. — Т. VII. — Ленинград, 1976. — С. 69-91. Молчанов А. Предыстория московского герба // Древнейшие
государства Восточной Европы. 2005 год. Рюриковичи и Российская государственность. — Москва, 2008. — С. 457-464. Монгайт А. Абу Хамид ал-Гарнати и его путешествие в русские земли в 1150-1153 гг. // История СССР. — Москва, 1959. — № 1. — С. 169-179. Монгайт А. Рязанская земля. — Москва, 1961. — С.
321-323. Монгайт А. Старая Рязань. — Москва, 1955. Моця А., Сыромятников А. Княжеские тамги Святослава Игоревича
как источник изучения исто рии древнерусских городов // Древнерусский город. — Киев, 1982. — С. 84-85. Моця 0., Казаков А. Давньоруський Чернігів. — Київ, 2011. Мугуревич Э. Восточная Латвия и соседние земли в Х-ХІІІ вв. — Рига, 1965. Мудеревич В. Витоки християнської паломницької традиції:
діяльність св. Слени та св. Констан тина // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць. — Т. 1 (39). — Вижниця, 2015. — С. 76-86. Мудеревич В. Династичні зв’язки руських князів з скандинавськими хрестоносцями XII ст. // Бу ковина: історичні та
етнокультурні студії: матеріали IV Міжнародної наукової конференції «Кайндлівські читання». — Т. II. — Чернівці, 2007. — С. 6-8. Мудеревич В. Дипломатичний аспект ходження ігумена Даниїла в Святу Землю (1106-1108) // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник
наукових праць. — Т. 2 (36). ֊ Чернівці, 2013. — С. 109-122. Мудеревич В. Завоювання хрестоносцями Константинополя 1204 р. в рецепції давньоруського літописання // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць. — Т. 1 (31). — Чернівці, 2011. — С.
154-164. Мудеревич В. Особливості військово-політичних контактів хрестоносців з руськими уділь ними князями (кінець XI — початок XIII ст.) // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць. — Т. 1 (25). — Чернівці, 2008. — С. 240-262. Мудеревич В.
Паломництво Даниїла ігумена: досвід та інтерпретації дослідницьких студій XIX ст. // Релігія та Соціум: міжнародний
часопис. — Чернівці, 2015. — № 1/2. — С. 81-88. Мудеревич В. Подорожі-прощі до Святої Землі в епоху Середньовіччя: аспекти мотиваційної інтерпретації // Богословський вісник: Збірник наукових праць. — Чернівці, 2011. — № 5. — С. 223-240. Мудеревич В. Причини зміни напрямку IV хрестового походу:
історичний дискурс та відображен ня в руському літописанні // Богословський вісник: Збірник наукових праць. — Чернівці, 2010. — № 3. — С. 177-190. Мудеревич В. Русько-чеські воєнно-політичні та династичні зв'язки першої половини XII ст. // Сумська старовина. — Вип. ХХХІІ1-ХХХІѴ. — Суми, 2011. — С.
27-34. Мудеревич В. Типологія християнських ходжень до Святої землі періоду раннього та класичного середньовіччя // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць. — Т. 1 (35). — Чернівці, 2013. — С. 79-90. Мудеревич В. Третій хрестовий похід
(1189-1192 рр.) у рецепції «Київського літопису» XII ст. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Історія. — Вип. 106. — Київ, 2011.— С. 40-43. Мудеревич В. Феномен християнського паломництва: мотиваційні аспекти // Релігія та Соціум: міжнародний часопис. — Чернівці,
2011. — № 2 (6). — С. 38-43. Мудеревич В. «Ходження ігумена Даниїла в Святу Землю» (1106-1108 рр.): проблема мотивацій ної інтерпретації // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології : Збір ник наукових праць. — Т. 2 (26). — Чернівці, 2009. — С. 308-320. 659
Геральдика середньовічної Руси (України] 931. 932. 933. 934. 935. 936. 937. 938. 939. 940. 941. 942. 943. 944. 945. 946. 947. 948. 949. 950. 951. 952. 953. 954. 955. 956. 957. 660 Том I: Генеза руської геральдики. X-Xlll ст. Мудеревич В. «Ходження ігумена Даниїла» у тематичній історіографії кінця
XIX — першій полови ні XX ст. // Богословський вісник: Збірник наукових праць. — Чернівці, 2011. — № 4. — С. 152-173. Мудеревич В. «Ходження» як джерело до вивчення взаємовідносин Русі із Святою Землею в епоху хрестових походів // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць.
— Вип. 323-324: Історія. Політичні науки. Міжнародні відносини. — Чернівці, 2006. — С. 153-158. Мудеревич В. Хрестові походи на Близький Схід і Русь: родинно-династична проблема // Питання стародавньої та середньовічної історії, археології й етнології: Збірник наукових праць. — Т. 2 (24). —
Чернівці, 2007. — С. 169-183. Мудеревич В. Хрестоносний рух на Близький Схід і руські землі у кінці XI — першій половині XIII ст. Автореферат дисертації. кандидата історичних наук. — Чернівці, 2009. Муравьёв А., Сахаров А. Очерки истории русской культуры ІХ-ХѴІІ вв. — Москва, 1984. Мусин А.
Milites Christi Древней Руси. Воинская культура русского Средневековья в контексте ре лигиозного менталитета. — Санкт-Петербург, 2005. Мусин А. Загадки дома Святой Софии: Церковь Великого Новгорода в Х-ХѴІ вв. — Санкт-Петер бург, 2016. Мусин А. Каменная иконка с образом святого всадника из находок
на Новгородском [Рюриковом) Городище 2005 г.: Вопросы интерпретации // У истоков русской государственности. К
30-летию археологического изучения Новгородского Рюрикова Городища и Новгородской областной архе ологической экспедиции. Историко-археологический сборник. Материалы международной науч ной конференции. — Санкт-Петербург, 2007. — С. 148-165. Нагірний В. Воевода, намісник чи тисяцький? До питання про
функції боярина Дмитра Єйковича // Війна і Соціум у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи. — Київ, 2020.— С. 81-83. Нагірний В. «Начало княжения великаго князя Романа»: до питання про час утвердження Романа Мстиславича в Галичі // Україна: культурна спадщина, національна
свідомість, держав ність. — Вип. XX. — Львів, 2011. — С. 511-521. Назаренко А. Городенское княжество и городенские князья XII в. // Древнейшие государства Во сточной Европы. 1998. Москва, 2000. — С. 169-188. Назаренко А. Древняя Русь и славяне (историко-филологические исследования). — Москва,
2009. Назаренко А. Древняя Русь на международных путях. Междисциплинарные очерки культурных, торговых, политических связей IX-X1I вв. — Москва, 2001. Назаренко А. «Зело неподобно правоверным». Межконфессиональные браки на Руси в ХІ-ХІІ вв. // Древняя Русь и славяне (историко-филологические
исследования). — Москва, 2009. — С. 269-283. Назаренко А. Неизвестный эпизод из жизни Мстислава Великого // Отечественная история. — Москва, 1993. - № 2. С. 65-78. Назаренко А. Русь и Святая Земля в эпоху крестовых походов // Богословские труды. — Вып. 35. — Москва, 1999. — С. 179-196. Назаров В.
«Двор» и «Дворяне» по данным новгородского и северо-восточного летописания (XIIXIV вв.) // Восточная Европа в
древности и средневековье. Сборник статей. — Москва, 1978. Назарова E. Из истории взаимоотношений ливов с Русью (Х-ХІ вв.) // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. — Москва, 1986. — С. 177-184. Наливайко Д. Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі ХІ-ХѴІІІ ст.
— Київ, 1998. Наумова Μ. Технологическое исследование миниатюр Хроники Георгия Амартола // Наумова Μ. Техника средневековой живописи. Современные представления по реззультатам исследований. — Москва, 1998.— С. 26-30. Нахапетян В. Знаки строителей на камнях Маяцкого городища // Советская археология.
— Москва, 1988. — №3. — С. 91-105. Нахапетян В., Фомин А. Граффити на куфических монетах, обращавшихся в Европе в ІХ-Х вв. // Древнейшие государства Восточной Европы. 1991. — Москва, 1994. — С. 139-208. Невоструев К. Слово святого Ипполита об антихристе в славянском переводе по списку XII века. —
Москва, 1868. Некрасов А. Возникновение русского искусства. — Т. I. — Москва, 1929. Некрасов А. Древнерусское изобразительное искусство. — Москва, 1937. Некрасов А. Из суздальско-владимирских впечатлений // Среди коллекционеров. — 1924. — № 5-6. Некрасов А. О гербе суздальских князей // Сборник
Отделения русского языка и словесности АН СССР. — Т. LI. — Вып. III: Статьи по славянской филологии и русской словесности. — Ленинград, 1928.
Література 958. 959. 960. 961. 962. 963. 964. 965. 966. 967. 968. 969. 970. 971. 972. 973. 974. 975. 976. 977. 978. 979. 980. 981. 982. 983. 984. 985. 986. 987. 988. 989. 990. 991. Некрасов А. Очерки по истории древнерусского зодчества ХІ-ХѴП века. — Москва, 1936. Некрасов А. Фёдоровское Евангелие.
- Москва, 1928. Нельговський Ю., Степовик Д., Членова Л. Українське мистецтво (від найдавніших часів до почат ку XX століття). — Київ, 1976. Нечитайло В. Каталог древнерусских печатей Х-ХШ веков. — Т. І: Древнерусские печати Великих князей Киевских и Митрополитов Руси. — Киев, 2012. Нечитайло В.
Каталог древнерусских печатей Х-Х1І1 веков. — Т. II: Печати князей Русских, посад ников, епископов, должностных лиц. — Киев, 2013. Нікітенко Н., Корніенко В. Атрибуція княжого знаку-графіті в північній внутрішній галереї Со фії Київської // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та
методики. Збірка наукових праць. — Ч. 19. — Київ, 2011. — С. 136-145. Нікітенко Н., Корніенко В. Княжий знак-графіті в північній галереї // Пам’ятки України: історія та культура. — Київ, 2011. — № 3-4. — С. 44-49. Національний музей історії України. — Т. І. — Київ, 2012. Національний музей історії
України. Фотоальбом. — Київ, 2001. Никитенко Н. Исторические портреты в светской росписи Софии Киевской // Сугдейский сбор ник. — Вып. III. — Киев — Судак, 2008. — С. 146-168. Никитенко Н. Княжеский портрет в Софии Киевской: Парадоксы дискуссии // Софія Київська: Візантія. Русь. Україна. — Вип. IV.
— Київ, 2014. — C. 510-562 Никитенко H. Семья основателя Софии Киевской на княжеском портрете в её
центральном нефе // Софійські читання. — Вип. IV: Архітектура та мистецтвознавство. — Київ, 2008. — C. 63-79. Николаева T. Древнерусская мелкая пластика ХІ-ХѴІ веков. — Москва, 1968. Николаева Т. Древнерусская мелкая пластика из камня ХІ-ХѴ веков. — Москва, 1983. Николаева Т. Каменная иконка,
найденная в Новгороде // Памятники культуры. Новые открытия. Ежегодник 1974. — Москва, 1975. Николаева Т., Чернецов А. Древнерусские амулеты-змеевики. — Москва, 1991. Никольская Т. Земля вятичей в ІХ-ХІІІ вв. — Москва, 1981. Новик Т. Знак Рюриковичей и его символика на подвеске из Чернигова // Лев
Николаевич Гумилёв. Теория этногенеза и исторические судьбы Евразии. Материалы конференции. — T. I. — Санкт-Петербург, 2002. — С. 159-161. Новик Т. Подвеска из Чернигова со знаком Рюриковичей // Ювелирное искусство и материальная культура. Тезисы докладов участников девятого и десятого коллоквиумов.
— Санкт-Петербург, 2002.— С. 141-142. Новик Т, Белецкий С. Древнерусская геральдическая подвеска из Чернигова // Краеугольный ка мень. Археология, история, искусство, культура России и сопредельных стран: 80-летию со дня рождения Анатолия Николаевича Кирпичникова посвящается. — T. II. — Москва,
2010. — С. 55-59. Новиков В. Русский государственный орёл. Мистерия 445-летней исторической эволюции. — Мо сква, 1991. Новиков В., Ениосова Н. Снаряжение верхового коня из погребения 191 Центральной кур ганной группы второй половины X в. из Гнездова: результаты комплексного исследования
//Археологические вести. — T. XXI. — Санкт-Петербург, 2015. — С. 199-229. Новицкая Μ. Золотная вышивка Киевской Руси //
Byzantinoslavica. Revue internationale des Etudes Byzantines. — Vol. XXXIII. — Prague, 1972. — № 1. — C. 42-50. Новоселов H. Княжеский знак на церкви Успения в Старой Ладоге и «пяти Ростиславль» // Старола дожский сборник. — Вып. IV. — Санкт-Петербург — Старая Ладога, 2001. — С. 128-135. Новоселов
Н., Седых В. Исследования во Владимире и Смоленске // Ялик. — 1998. — № 25. Носов E. Новгородское (Рюриково) городище. — Ленинград, 1990. Носов К. Рыцарские турниры. — Санкт-Петербург, 2004. Обозрение Киева в отношении к древностям. — Киев, 1847. Овсійчук В. Українське малярство Х-ХѴПІ століть.
Проблеми кольору. — Львів, 1996. Овчинников А. Суздальские златые врата. — Москва, 1978. Однороженко 0. Брізури в руській геральдиці середини XII — першої половини XVII ст. // Генеалогія. Збірка наукових праць. — Вип. III. — Київ, 2020. Однороженко 0. Генезис печатки у козацьку добу / Odnorozhenko
0. The genesis of seal in the Cossak period // 1000 років української печатки. 1000 years of Ukrainian seal. — Київ, 2013. — C. 187-193. Однороженко 0. Геральдика Кирдійовичів // Студії і матеріали з історії Волині. — Кременець, 2018, —С. 46-62. Однороженко 0. Геральдика князів Острозьких у світлі
нововиявлених джерел // Князі Острозькі. Європейський вимір української історії. — Київ, 2017. — С. 98-109. 661
Геральдика середньовічної Руси (України) Том !: Генеза руської геральдики. Х-ХІІІ cm. Однороженко 0. Геральдика членів господарської ради великого князя Свидригайла Ольгердови ча ¡I Студії і матеріали з історії Волині. — Кременець, 2012. — С. 153-194. 993. Однороженко 0. Геральдичні традиції
українського козацтва // Історія українського козацтва. Нариси у двох томах. — Т. II. — Київ, 2006. — С. 177-214. 994. Однороженко 0. Герб князів Буремльських і Курцевичів // Сіверянський літопис. — Чернігів, 2008, —№2. —С. 27-34. 995. Однороженко 0. Герб князів Вишневецьких // Січеславський
альманах. Збірник наукових праць з історії українського козацтва. — Вип. III. — Дніпропетровськ, 2008. — С. 106-121. 996. Однороженко 0. Герб князів Мосальських // Сіверянський літопис. — Чернігів, 2008. — № 4. ֊ С. 6-12. 997. Однороженко 0. Герб князів Острозьких // Наукові записки. Серія
«Історичні науки». Матеріали міжнародної наукової конференції «Князь Василь-Костянтин Острозький в історії України та Єв ропи». — Вип. XIII. — Остріг, 2008. — С. 60-76. 998. Однороженко 0. Герб князів Полубенських // Сіверянський літопис. — Чернігів, 2009. — № 2-3. — С. 22-27. 999. Однороженко 0.
Герб князів Ружинських // Збірник Харківського історико-філологічного товари ства. — Нова серія. — Т. 13. — Харків, 2009. — С. 243-246. 1000. Однороженко 0. Герб роду панів Гербуртів XIII — початку XVII ст. // Średniowiecze Polskie і Powszechne. — T. XI (XV). — Katowice, 2019. — S. 220-261. 1001.
Однороженко 0. Герби нобілітаційних та гербових привілеїв козацької старшини XVI-XV11 ст. // Сфрагістичний щорічник. — Вип.
VI. — Київ, 2016. — С. 480-608. 1002. Однороженко 0. Герби та печатки князів Вишневецьких // Волонтер. — Київ, 2012. — № 5. — С. 54-62. 1003. Однороженко 0. Гербовник Вацлава Руліковського: Геральдичні виписи. Zbiór notât genealogicznoheraldycznych Wacława Kulikowskiego: Notaty heraldyczne. —
Харків, 2008. — 96 c. 1004. Однороженко О. До історії української генеалогії та геральдики: Княжі роди XIV-XVII ст. // Гене алогічні записки Українського геральдичного товариства. — Вип. VI. — Львів, 2007. — С. 45-85; Вип. VIII. — Львів, 2010. — С. 1-34. 1005. Однороженко 0. До питання про
українські назви родових гербів Корони Польської // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових праць. — Ч. 14. — Київ, 2007. — С. 116-129. 1006. Однороженко 0. До питання про час польсько-литовського «гербового розбратання» // Średniowiecze Polskie і Powszechne. —
Т. VIII. — Katowice, 2012. — S. 238-250. 1007. Однороженко O. Західноєвропейські джерела ХІІІ-ХІѴ ст. та походження герба князів Острозьких // Острозька давнина. Науковий збірник. — Вип. II. — Остріг, 2013. — С. 26-42. 1008. Однороженко 0. Земельна та міська геральдика Речі Посполитої в рукописному
гербовнику дру гої чверті XVII ст. // Схід — Захід. — Вип. VI. — Харків — Київ, 2004. — С. 90-100. 1009. Однороженко 0. «Знайд земли ПолЉназсвскои»: геральдично-сфрагістичні аспекти купчого запису Солтана Альбієвича 1508 р. // Сфрагістичний щорічник. — Вип. VII. — Київ, 2020. — С. 194-212. 1010.
Однороженко 0. Зображення щитів на руських печатках ХІ-ХІІ ст. // Сфрагистический меридиан: Київ — Корсунь / Χέρσων —
Κωνσταντινουπολίσ: Материалы Международного коллоквиума по русско-византийской сфрагистике. — Севастополь, 2013. — С. 60. 1011. Однороженко 0. Зображення щитів на руських печатках XI-XIII ст. // Сфрагістичний щорічник. — Вип. V. — Київ, 2015. — C. 150-267. 1012. Однороженко 0. Князівська геральдика
Волині середини XIV-XVI1I ст. — Харків, 2008. — 180 с. 1013. Однороженко 0. Князівські печатки Волині XV-XVII століть // Збірник Харківського історико-фі лологічного товариства. — Нова серія. — Т. 10. — Харків, 2004. — С. 289-306. 1014. Однороженко 0. Козацька територіальна геральдика кінця XVI-
XVIII ст. — Харків, 2009. — 416 с. 1015. Однороженко 0. Матриця печатки луцького католицького єпископа зламу XIV-XV ст. в сфрагістичному зібранні Музею Шереметьєвих // Герольд Litherland. — Горадня — Менск, 2019. — №21, —С. 53-59. 1016. Однороженко 0. Міська геральдика Холмської та Белзької земель
XV-XVIII ст. // Історико-географічні дослідження в Україні. Збірка наукових праць. — Вип. 11. — Київ, 2009. — С. 145-162. 1017. Однороженко 0. Написи на руських гербових печатках кінця XIV — середини XVI ст. // Сфрагістич ний щорічник. — Вип. VI. — Київ, 2016. — С. 79-205. 1018. Однороженко 0.
Печатки острозького ордината князя Владислава-Домініка Заславського Ц Острозька давнина. Науковий збірник. — Вип. IV. — Остріг, 2015. — С. 35-45. 1019. Однороженко 0. «Печать есми свою приложил к сему листу». Памятники украинской (русьской) сфрагистики литовско-польского периода //Антиквар. — Київ,
2014. — № 11 (87). — С. 76-81. 992. 662
Література 1020. Однороженко 0. Правові підстави та практика використання воєводських і повітових печаток на українських землях ХѴІ-ХѴІП ст. // Przy dokumencie і na «sądzie bożym». Aspekty prawne pieczęci. — Ciążeń, 2019. 1021. Однороженко O. Родова геральдика Волинської землі в другій половині XIV
— першій половині XV ст. ІĮ Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. — Вип. 822. — Харків, 2008, —С. 44-50. 1022. Однороженко 0. Родова геральдика Русо-Влахїї (Молдавського господарства] кінця XIVXVI ст. — Харків, 2008. — 156 с. 1023. Однороженко 0. Родова геральдика
Сіверськоїта Смоленської земель доби середньовіччя (друга половина XIV-XV ст.) // Сіверянський літопис. — Чернігів, 2008. — № 3. — С. 12-22. 1024. Однороженко 0. Родова геральдика Сіверської, Смоленської та Мстиславської земель ВКЛ в XIV-XVII ст. // Герольд Litherland. — Горадня — Менск, 2011. — №
18. — С. 4-20. 1025. Однороженко 0. Родова геральдика Руського королівства та Руських земель Корони Польської XIV-XVI ст. — Харків, 2009. — 312 с. 1026. Однороженко 0. Родові, династичні та територіальні знаки в литовсько-руській князівській ге ральдиці XIV — першої половини XVII століть // Записки
Наукового товариства імені Шевчен ка. — Т. CCLXXI: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Львів, 2018. — С. 366-453. 1027. Однороженко 0. Руська гербова печатка. До питання реконструкції руської (української) сфрагістичної та геральдичної термінології ХІѴ-ХѴІП ст. //
Сфрагістичний щорічник. — Вип. І. — Київ, 2011, —С. 16-105. 1028. Однороженко 0. Руська родова геральдика
напередодні та після Люблинської унії: до питан ня Генези річпосполитської геральдики // Праблемы інтэграцыі і інкарпарацыі ў развіцці Цзнтральнай і Усходняй Еўропы ў перыяд ранняга Повага часу. — Мінск, 2010. — С. 135-148. 1029. Однороженко 0. Руськая сфрагистика периода позднего Средневековья
(XIV — середина XVI в. //Антиквар. — Київ, 2010. — № 11 (48). — C. 38-44. 1030. Однороженко 0. Руські королівські, господарські та князівські печатки XI1I-XVI ст. — Харків, 2009. — 320 с. 1031. Однороженко 0. Руські родові герби XIV-XVI ст. як генеалогічне джерело // Генеалогія. Збірка на укових
праць. — Вип. І. — Київ, 2013. — С. 395-426. 1032. Однороженко 0. Украинские личные печати ХѴП-ХѴІІІ вв. //Антиквар. — Київ, 2010. — № 11 (48). — C. 52-54. 1033. Однороженко O. Українська земельна геральдика ХѴІ-ХѴІП ст. за сфрагістичними джерелами // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії
та методики. Збірка наукових праць. — Ч. 11. — Част. 1. — Київ, 2004. — С. 147-164. 1034. Однороженко 0. Українська міська сфрагістика ХѴІ-ХѴІП ст. // Збірник Харківського історико-філологічного товариства. — Нова серія. — Т. 12. — Харків, 2006. — С. 199-230. 1035. Однороженко 0. Українська родова
геральдика доби середньовіччя та раннього модерну (ХІѴХѴІП ст.). Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук. — Київ, 2009. 1036. Однороженко 0. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. - Київ, 2011. - 421 с. 1037. Однороженко 0.
Українські (руські) печатки литовсько-польської доби / Odnorozhenko О. Ukrainian (Rus) seals in the Lithuanian-
Polish period // 1000 років української печатки. 1000 years of Ukrainian seal. — Київ, 2013. — C. 99-109. 1038. Однороженко 0. Шляхетська геральдика Київської землі XV — першої половини XVII ст. за архів ними джерелами та матеріалами сфрагістичної колекції Музею Шереметьєвих // Сфрагістичний
щорічник. — Вип. II. — Київ, 2012. — С. 170-256. 1039. Однороженко 0. «Clipearium Teutonicorum» і «Züricher Wappenrolle» та їх значення для вивчення руської державної геральдики другої половини XIII — початку XIV ст. // Спеціальні історичні дис ципліни: питання теорії та методики. Збірка наукових
праць. — Ч. 16. — Київ, 2010. — С. 20-34. 1040. Однороженко 0. Heraldica feminarum. Герби жінок доби Середньовіччя та раннього Нового часу // Ucrainica Mediaevalia. — Vol. IV. — Київ, 2021. — С. 206-275. 1041. Окшотт Э. Археология оружия. От бронзового века до эпохи Ренессанса. — Москва, 2004. 1042.
Окшотт Э. Меч в век рыцарства. Классификация, типология, описание. — Москва, 2007. 1043. Окшотт Э. Оружие и воинские доспехи Европы. С древнейших времен до конца Средневековья. — Москва, 2009. 1044. Окшотт Э. Рыцарь и его доспехи. Латное облачение и вооружение. — Москва, 2007. 1045. Окшотт Э. Рыцарь
и его замок. Средневековые крепости и осадные сооружения. — Москва, 2011. 1046. Оленин А. Литографированные рисунки к опыту о славянах. — Санкт-Петербург, 1833. 663
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. 1047. Оленин А. Опыт об одежде, оружии, нравах, обычаях и степени просвещения славян от времени Трояна и русских до нашествия татар. - Санкт-Петербург, 1832. 1048. Олсуфьев Ю. Вопросы форм древнерусской живописи //
Советский музей. — Москва, 1935. — № 6. 1049. Ольховский В. Тамга (к функции знака) // Историко-археологический альманах. — Армавир, 2001, —№ 7, —С. 75-86. 1050. Опись московской Оружейной палаты. — Ч. III. — Кн. II. — Москва, 1884. 1051. Орешников А. Денежные знаки домонгольской Руси // Труды
Государственного исторического музея. — Вып. VI. — Москва, 1936. 1052. Орешников А. Классификация древнейших русских монет по родовым знакам // Известия АН СССР. — Серия VII: Отделение гуманитарных наук. — Москва, 1930. 1053. Орешников А. Материалы к русской сфрагистике // Труды Московского
нумизматического обще ства. — Т. III. — Вып. I. — Москва, 1903. 1054. Орешников А. Русские монеты до 1547 года. — Москва, 1896. 1055. Орлов Р. Символіка зображень на київському браслеті-наручні // Археологічні дослідження ста родавнього Київа. — Київ, 1976. — С. 166-173. 1056. Орнаменти Софії
Київської. — Київ, 1949. 1057. Острогорски Г. Автократор и самодржац: Прилог за историју владалачке титулатуре у Византији и у јужних Словена // Глас Српске краљевске академије. — Т. CLXIV. — II разр. Кн 84. — Београд, 1935.— С. 95-187. 1058. Острогорски Г. Историја Византије. — Београд, 1969. 1059.
Острогорски Г. Пронија: Прилог историји феудализма у Византии и у јужнословенским земљама. — Београд, 1951. 1060.
Острогорски Г. Сабрана дела. — Књ I: 0 византијском феудализму. — Београд, 1969. 1061. Острогорски Г. Сабрана дела. — Књ II: Привреда и друштво у Византијском царству. — Београд, 1969. 1062. Острогорски Г. Сабрана дела. — Књ III: Из византијске историје, историографије и просопографије. — Београд,
1970. 1063. Острогорски Г. Сабрана дела. — Књ IV: Византија и Словени. — Београд, 1970. 1064. Острогорски Г. Сабрана дела. — Књ V: О веровагьима и схватањима Византинаца. — Београд, 1970. 1065. Острогорски Г. Сабрана дела. — Књ VI: Историја Византије. — Београд, 1970. 1066. Острогорский Г. Эволюция
византийского обряда коронования // Византия. Южные славяне и Древняя Русь. Западная Европа. Искусство и культура: Сборник статей в честь В. Н. Лазарева. — Москва, 1973. —С. 33-42. 1067. Отчёт Императорской Археологической комиссии за 1903 г. — Санкт-Петербург, 1906. 1068. Отчёт Императорской
Археологической комиссии за 1908 г. — Санкт-Петербург, 1912. 1069. Очерки истории СССР. Период феодализма. ІХ-ХѴ вв. — Ч. I: ІХ-ХІІІ вв. — Москва, 1953. 1070. Палавестра А. Илирски грбовници и други хералдички радови. — Београд, 2010. 1071. Палаузов С. Ростислав Михайлович, русский удельный князь на
Дунае в XIII веке. — Санкт-Петер бург, 1851. 1072. Палацкий Ф. О русском князе Ростиславе, отце чешской королевы Кунгуты и роде его // Чтения в Московском обществе истории и древностей российских. — Т. III. — Москва, 1846. — С. 3-16. 1073. Памятники древней письменности и искусства. — Вып. СХХХІІ.
— Санкт-Петербург, 1899. 1074. Памятники истории Великого Новгорода и Пскова. — Москва — Ленинград, 1935.
1075. Памятники литературы Древней Руси: XII век. — Москва, 1978. 1076. Папа І. «Жидачівські грамоти» князя Федора Любартовича: проблема автентичності // Княжа доба: історія i культура. — Вип. VI. — Львів, 2012. — C. 291-314. 1077. Паршин I. Поединок князя Ростислава Михайловича та лицаря Ворша —
прелюдія до Ярослав ської битви 1245 року // Проблеми історії війн і військового мистецтва. — Вин. II. — Львів, 2019. — С. 147-156. 1078. Пастернак Я. Нові археологічні набутки Музею Наукового товариства ім. Шевченка у Львові за час від 1933-1936 р. // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. —
T. CLIV. — Львів, 1937. 1079. Пастернак Я. Старий Галич. — Львів — Краків, 1944. 1080. Пастуро Μ. Геральдика. — Москва, 2003. 1081. Пастуро Μ. Дьявольская материя. История полосок и полосатых тканей. — Москва, 2008. 1082. Пастуро Μ. Зелёный. История цвета. — Москва, 2018. 1083. Пастуро Μ. Красный.
История цвета. — Москва, 2019. 1084. Пастуро Μ. Повседневная жизнь Франции и Англии во времена рыцарей Круглого стола. — Москва, 2001. 1085. Пастуро Μ. Символическая история европейского средневековья. — Санкт-Петербург, 2012. 1086. Пастуро Μ. Синий. История цвета. — Москва, 2017. 664
Література 1087. Пастуро Μ. Чёрный. История цвета. — Москва, 2017. 1088. Пауткин А. «Созда градъ именем Холмъ». Об архитектурных описаниях в Галицкой летописи // Русская речь. — 1989. — № 1. 1089. Пашин С. Боярство и зависимое население Галицкой (Червоной) Руси ХІ-ХѴ вв. — Ленинград, 1986. 1090.
Пашин С. Генеалогический комментарий к копиям грамот князя Льва Даниловича // Иссле дования по русской истории. Сборник статей к 65-летию профессора И. Я. Фроянова. — Санкт-Пе тербург, 2001. — С. 125-140. 1091. Пашин С. Перемышльская шляхта второй половины XIV — начала XVI века. Историко-
генеалоги ческое исследование. — Тюмень, 2001. 1092. Пашин С. Червонорусские акты Х1Ѵ-ХѴ вв. и грамоты князя Льва Даниловича. — Тюмень, 1996. 1093. Пашуто В. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. — Москва, 1950. 1094. Пашуто В. Русь. Прибалтика. Папство. Избранные статьи. — Москва, 2011. 1095.
Пашуто В. Черты политического строя Древней Руси // Древнерусское государство и его между народное значение. — Москва, 1965. — С. 53-68. 1096. Певний Б. Майстри нашого мистецтва. Роздуми про мистців та мистецтво. — Нью-Йорк, 2005. 1097. Пекосинский Ф. Источники русской геральдики // Heraldica. —
Tl. — Санкт-Петербург, 1900. — C. 96-109. 1098. Перетц В. Историко-литературные исследования и материалы. — T. 1. — Ч. I. — Санкт-Петербург, 1900. 1099. Перхавко В. Древнерусские купеческие «печати» X века // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2003. — № 4 (14). 1100. Перхавко В.
Распространение пломб дрогичинского типа //Древнейшие государства Восточной Европы. Новое в нумизматике. 1994. — Москва,
1996. — С. 211-247. 1101. Перхавко В. Торговля и торговцы средневековой Руси. — Москва, 2018. 1102. Перхавко В. Торговый мир средневековой Руси. — Москва, 2006. 1103. Песнь о Нибелунгах. — Ленинград, 1972. 1104. Песнь о Роланде / Перевод Ю. Корнеева. — Москва, 1976. 1105. Петерсен Я. Норвежские мечи
эпохи викингов. — Санкт-Петербург, 2005. 1106. Петренко В. Погребальный обряд населения Северной Руси ѴІІІ-Х вв. Сопки Северного Поволховья. — Санкт-Петербург, 1994. 1107. Петренко В. Работы Староладожского музея // Археологические открытия 1970 года. — Москва, 1971. 1108. Петренко В. Раскопки сопки
в урочище Победище близ Старой Ладоги // Краткие сообщения Ин ститута археологии. — Вып. 150. — Москва, 1977. — С. 55-62. 1109. Петрик А. Бояри та церква Галичини і Волині крізь призму літописних та археологічних дослі джень // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — Вип. VII.
— Дрогобич, 2003, —С. 80-102. 1110. Петрик А. Боярство Белзької землі в контексті суспільно-політичного розвитку Галицько-Волин ської держави // Белз і Белзька земля. Науковий збірник. — Вип. І. — Белз, 2004. — С. 81-86. 1111. Петрик А. Боярство Галицько-Волинської держави (ХП-Х1Ѵ ст.). Автореферат
дисертації. кандидата історичних наук. — Львів, 2007. — 20 с. 1112. Петрик А. Боярство Галицько-Волинської держави (ХП-ХІѴ ст.). Дисертація . кандидата історич них наук. — Львів, 2007. — 304 с. 1113. Петрик А. Боярство та церква Галицько-Волинської держави крізь призму літописних та історіо
графічних досліджень // Історія релігій в Україні. Науковий щорічник. — Кн. І. — Львів, 2009. — С.
562-569. 1114. Петрик А. Боярські двори та економічне становище бояр Галицько-Волинської держави // Дро гобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — Вип. ХІ-Х1І. — Дрогобич, 2008. — С. 63-86. 1115. Петрик А. Боярські політичні угрупування Волинської землі та їхній вплив на трансформацію Га лицько-Волинської держави // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. — Вип. XXII: Історичні науки. — Луцьк, 2009. — С. 82-88. 1116. Петрик А. Боярські політичні угрупування та їх роль у процесі становлення Галицько-Волинської держави // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — Вип. IV. — Дрогобич, 2000, —С. 60-64. 1117. Петрик А. Боярські роди дрогобицько-самбірського Підгір'я у X1I-XV ст.: Доброславичі, Вишатичі, Бибельські, Потрутовичі-Оріховські, Кульчицькі // Літопис Бойківщини. — 2010. — Ч. 1/78 (89). —С. 80-87. 665
Геральдика середньовічної Руси (України] Том I: Генеза руської геральдики. Х֊ХШ ст. 1118. Петрик А. Взаємовідносини міст i бояр у Галицько-Волинській державі// Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького ДПУ імені Івана Франка. — Вип. XXIV: Історія. — Дрогобич, 2009, —С. 146-157. 1119.
Петрик А. Військова організація та дружини галицького і волинського боярства //Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — Вип. X. — Дрогобич, 2006. — С. 108-126. 1120. Петрик А. Великий галицький боярин Дмитро Детко та його рід // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових
праць. — Вип. XIII. — Дрогобич, 2009. — С. 33-45. 1121. Петрик А. До історії боярства та боярських родів Перемишльської землі // Дрогобицький краєз навчий збірник. Збірник наукових праць. — Вип. VI. — Дрогобич, 2002. — С. 105-117. 1122. Петрик А. До історії боярських родів Кормильчичів,
Доброславичів та Дядьковичів // Дро гобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — Вип. V. — Дрогобич, 2001. — С. 29-45. 1123. Петрик А. До історії галицького боярського роду Кормильчичів // Історико-релігійні та етнокуль турні особливості Галицького регіону в загальнонауковому
контексті. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — Галич, 2010. — С. 57-62. 1124. Петрик А. До питання становлення боярських родів у період княжіння династії Романовичів // Король Данило Романович і його місце в українській історії. — Львів, 2003. — С. 137-142. 1125. Петрик А. До питання
становлення та розвитку боярських родів Галицько-Волинської держави // П Міжнародний науковий конгрес українських істориків
«Українська історична наука на сучас ному етапі розвитку». — Т. II. — Кам'янець-Подільський — Київ — Нью-Йорк — Острог, 2006. — С. 364-370. 1126. Петрик А. Еліти Белзької землі X1I-XV ст. // Белз і Белзька земля. Науковий збірник. — Вип. II. — Белз, 2006. — С. 18-24. 1127. Петрик А. Ідеологія
галицького боярства та її вплив на трансформацію Галицько-Волинської дер жави // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — Вип. VIII. — Дрогобич, 2004. ֊ С. 46-58. 1128. Петрик В. Містобудівельна діяльність Данила Галицького // Король Данило Романович і його міс це в українській
історії. — Львів, 2003. — С. 119-127. 1129. Петрик А. Політична платформа та рухи галицького боярства за правління Ростиславичів [1084-1199 рр.) // Фортеця: збірник заповідника «Тустань» на пошану Михайла Рожка. — Кн. 1. — Львів, 2009. — С. 124-134. ИЗО. Петрик А. Про формування боярських родів у
період княжіння династії Романовичів // Княжа доба: історія і культура. — Вип. 1. —Львів, 2007. — С. 115-122. 1131. Петрик А. Стрийщина в контексті розвитку Перемишльської землі IX-XIV ст. // Стрийщина крізь призму століть. — Вип. III. — Дрогобич, 2004. — С. 26-37. 1132. Петрик А. Угорська партія в
контексті політичного розвитку Галицько-Волинської держави // Дрогобицький краєзнавчий збірник. Збірник наукових праць. — Вип. IX. — Дрогобич, 2005. — С. 181-193. 1133. Петров А., Гулецкий В. Атрибуция актовых печатей первого полоцкого князя Рогволода // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и
сфрагистики. — T. IV. — Москва, 2017. — C. 11-24. 1134. Петров Н. Альбом достопримечательностей церковно-
археологического музея при Киевской ду ховной академии. — Вып. ІѴ/Ѵ. — Киев, 1915. 1135. Петров Н. Монеты великого князя Киевского Изяслава Ярославича (1054-1078) // Труды IX Архе ологического съезда в Вильне. — T. I. — Москва, 1895. 1136. Петров Н. О некоторых монетах, приписывавшихся Ярославу
Мудрому // Киевская старина. — Кн. XII.— Киев, 1890. 1137. Петров П. Русские средневековые свинцовые пломбы в Городце на Волге // Древности нижего родского Поволжья. Сборник статей. — Вып. II: Нумизматический сборник. — T. I. — Нижний Нов город, 1997. 1138. Петрушевич А. Краткое извѣстие о
Холмской епархии и святителехъ ея // Науковый сборник из даваемый Литературным обществом Галицко-русской матицы. — Вып. 3-4. — Львов, 1866. 1139. Петрушевич А. О городѣ Галичѣ за Луквой // Вѣстник Народного Дома. — Львов, 1887. — Ч. 52. 1140. Пивоваров С. Перстені з геральдичними зображеннями з
Чонівського городища // Питання ста родавньої та середньовічної історії, археології та етнології. — T. XXV. — Чернівці, 2008. — С. 9-17. 1141. Пивоварова Н. Фрески церкви Спаса на Нередице в Новгороде: иконографическая программа ро списи. — Санкт-Петербург, 2002. — C. 18-24. 1142. Пириватрић С.
Манојло I Комнин, «царски сан» и «самодршци области српског престола» // Зборник радова. Византолошки институт Српске академике. — Кн XLVIII. — 2011. — С. 89-118. 666
Література 1143. Піддубняк 0. Документ з печаткою Дмитра Вишневецького // Знак. — 1996. — Ч. 11. — С. 2-3. 1144. Пікарда Г. Алегарычная геральдыка Францішка Скарыны // Спадчына. — Мінск, 1992. — № 5. — С. 60-72; № 6. — С. 8-52; 1993. — № 1. — С. 41-52; № 2,— С. 58-74. 1145. Пісня про мого Сіда.
Cantar de mio Cid / Із староеспанської мови перек. проф. д֊р Б.І. Лончина. — Рим, 1972. 1146. Пісня про Нібелунгів. — Київ, 1989. 1147. Пісня про Роланда / Переклад В. Пащенко та Н. Пащенко. — Київ, 2003. 1148. Плавінскі Μ. Да питання аб ранняй павезе // Castrum, urbis et bellum. — Баранавічы, 2002.
— C. 310-319. 1149. Пластика Беларусі ХІІ-ХѴІП стагоддзяў. — Мінск, 1983. 1150. Плетнёва С. Древности чёрных клобуков. — Москва, 1973. 1151. Плетнёва С. От кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура. — Москва, 1967. 1152. Повстелко 0. Тризубоподібні композиції на образах св. Софії Київської // Рід
та знамено. — Франкфурт֊на֊Майні, 1947. — Ч. 1. — C. 23. 1153. Погодин А. Зарубежная Русь. — Петроград, 1915. 1154. Погорілець 0., Саввов Р. Карбування монети на Поділлі в другій половині XIV ст. // Грошовий обіг і банківська справа в Україні: минуле та сучасність. — Львів, 2005. — С. 145-153. 1155.
Погорілець 0., Саввов Р. Монета подільського князя Костянтина // Нумізматика і фалеристика. — Київ, 2004. — № 3. — С. 24-29. 1156. Погорілець 0., Саввов Р. Емблеми монети Подільського князівства (II половини XIV ст.) // Допо відь на XIV науковій геральдичній конференції УГТ, 28-29 жовтня 2005,
Львів. — С. 1-7. 1157. Подобедова 0. К истории создания Тверского списка Хроники Георгия Амартола. —
Москва, 1963. 1158. Подобедова 0. Миниатюры исторических рукописей: К истории русского лицевого летописания. — Москва, 1965. 1159. Познанский В. Тамги алтайцев // Советская этнография. — Москва, 1991. — № 4. 1160. Полехов С. Наследники Витовта. Династическая война в Великом княжестве Литовском в
30-е годы XV века. — Москва, 2015. 1161. Полехов С. Несохранившаяся печать князя Александра Патрикеевича Стародубского // Средневе ковая нумизматика Восточной Европы. — Вып. VI. — Москва, 2017. 1162. Полехов С. Новые документы о Киевской земле XV века // Сфрагістичний щорічник. — Вип. II. — Київ,
2012. — C. 257-282. 1163. Полеховская T. О толковании новгородских икон XV века «Битва новгородцев с суздальцами» // Труды Государственного Эрмитажа. — T. XV: Русская культура и искусство. — Ч. III. — Ленинград, 1974. 1164. Полное собрание русских летописей. — T. I: Лаврентьевская летопись. — Вып.
I: Повесть времен ных лет. — Ленинград, 1926. 1165. Полное собрание русских летописей. — T. I: Лаврентьевская летопись. — Вып. II: Суздальская ле топись. — Ленинград, 1927. 1166. Полное собрание русских летописей. — T. I: Лаврентьевская летопись. — Вып. III: Приложения. — Ленинград, 1928. 1167.
Полное собрание русских летописей. — T. II: Ипатьевская летопись. — Санкт-Петербург, 1908. 1168. Полное собрание русских летописей. — T. III: Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. — Москва — Ленинград, 1950. 1169. Полное собрание русских летописей. — T. IV: Новгородские и
псковские летописи. — Санкт-Пе тербург, 1848. 1170. Полное собрание русских летописей. — T. IV. — Ч. I:
Новгородская четвертая летопись. — Вып. I. — Ленинград, 1915. 1171. Полное собрание русских летописей. — Т. XXXVIII: Радзивиловская летопись. — Ленинград, 1989. 1172. Полонская Н. Историко-культурный атлас по русской истории. — Вып. I. — Киев, 1913. 1173. Полоцкие грамоты XIII — начала XVI вв. — T.
1-11. — Москва, 2015. 1174. Полубояринова Μ. Знаки на золотоордынской керамике // Средневековые древности евра зийских степей. — Москва, 1980. — С. 165-213. 1175. Полуднева E. К вопросу анализа изображений светских византийских одежд в миниатюрах Ко декса Гертруды // Вестник Православного Свято-
Тихоновского гуманитарного университета. — Серия V: Вопросы истории и теории христианского искусства. — Вып. 30. — Москва, 2018. — С. 52-65. 1176. Полх П. Н. Μ. Карамзин и «византийская версия» происхождения российского герба // Балтийс кий акцент. — Т. VII. — Калининград, 2016. — № 4. — С. 31-38.
1177. Поляковская Μ. Византийская чиновная лестница в эпоху Палеологов // Поляковская Μ. Визан тия, византийцы, византинисты. — Екатеринбург, 2003. — С. 156-177. 667
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. 1178. Поляковская Μ. Византийский дворцовый церемониал XIV в.: «Театр власти». — Екатеринбург, 2011. 1179. Попов Г. Декорация фасадов Дмитриевского собора и культура Владимирского княжества на ру беже ХІІ-ХІП вв.
// Дмитриевский собор во Владимире: к 800-летию создания. — Москва, 1997. — С. 42-39. 1180. Попов Г. Живопись и миниатюра Москвы середины XV — начала XVI века. — Москва, 1975. 1181. Попов Г. Судьба тверского списка Хроники Амартола на рубеже ХІѴ-ХѴ вв. // Средневековая Русь. ֊ Москва, 1976. — С.
75-83. 1182. Попов П. Матеріали до словника українських граверів. — Київ, 1926. 1183. Попова 0. Византийские и древнерусские миниатюры. — Москва, 2003. 1184. Попова О. Искусство Новгорода и Москвы первой половины четырнадцатого века. Его связи с Ви зантией. — Москва, 1980. 1185. Попова О. Миниатюры
кодекса Гертруды в кругу византийского искусства второй половины XI в. // Византийский Временник. — Т. LXVII (ХСП). — Москва, 2008. — С. 176-193. 1186. Попова О. Русская книжная миниатюра Ц Древнерусское искусство. Рукописная книга. — Сб. III. — Москва, 1983. — С. 9-74. 1187. Портреты, гербы и
печати Большой государственной книги 1672 года. — Санкт-Петербург, 1903. 1188. Порфиридов Н. Георгий в древнерусской мелкой каменной пластике // Сообщения Государствен ного Русского музея. — Вып. VIII. — Ленинград, 1964. 1189. Порфиридов Н. Два сюжета древнерусской живописи в их отношении к
литературной ос нове // Труды отдела древнерусской литературы. — T. XXII: Взаимоотношение литературы и
изобразительного искусства в древней Руси. — Москва — Ленинград, 1966. 1190. Порфиридов Н. Древний Новгород. Очерки из истории русской культуры ХІ-ХѴ веков. — Москва — Ленинград, 1947. 1191. Порфиридов Н. Мелкая каменная скульптура Древней Руси // Средневековая Русь. Сборник ста тей памяти Н.Н.
Воронина. — Москва, 1976. — С. 254-257. 1192. Порфиридов Н. Очерки памятников новгородской сфрагистики. Печати Великого Новгорода // Новгородский исторический сборник. — Вып. VIII. — Новгород, 1940. 1193. Потин В. Древняя Русь и европейские государства в Х-ХІП вв. — Ленинград, 1968. 1194. Походяща
0. Портрета Острозьких з колекції Національного музею історії України // Воєнна істо рія Галичини і Закарпаття. Науковий збірник. — Львів, 2010. — С. 92-96. 1195. Поэзия трубадуров. Поэзия миннезингеров. Поэзия вагантов. — Москва, 1974. 1196. Прахов А. Открытие фресок Киево-Кирилловской церкви XII
в. — Санкт-Петербург, 1883. 1197. Прищепа Б., Нікольченко Ю. Літописний Дорогобуж в період Київської Русі. До історії населення Західної Волині в Х-ХІІІ століттях. — Рівне, 1996. 1198. Прохоров В. Материалы по истории русских одежд. — Вып. Π. — Санкт-Петербург, 1883. 1199. Пузанов В. Княжеские
инсигнии в средневековой Руси и «Батыево знамение» // Учёные за писки Казанского университета. — Т. 153. — Кн. 3: Гуманитарные науки. — Казань, 2011. — С. 102-111. 1200. Пуцко В. Византийский художественный импорт в древнем Киеве // Slavia Antiqua. — Т. XXIX. — Poznań, 1983. 1201. Пуцко В. Вислая
печать Владимира Мономаха // Нумизматика и сфрагистика. — Вып. V. — Киев, 1974.— С. 96-99. 1202. Пуцко В.
Літописне оповідання про місто Холм //Український історичний журнал. — Київ, 1997. — № 1, —C. 115-121. 1203. Пуцко В. Об источниках миниатюр Изборника Святослава 1073 г. // Etudes balkaniques. — 1980. — №1. —C. 101-119. 1204. Пуцко В. Перші століття християнського мистецтва Києва // Дьнѣслово.
Збірка праць на пошану. Петра Петровича Толочка з нагоди 70-річчя. — Київ, 2008. — С. 214-224. 1205. Пуцко В. Сюжетні зображення та орнаментальні мотиви в художньому ремеслі Києва XIXIII ст. // Матеріальна та духовна культура Південної Русі. Матеріали Міжнародного польового археологічного
семінару, присвяченого 100-літтю від дня народження В. Й. Довженка. — Київ — Чернігів, 2012, —С. 230-243. 1206. Пушкина Т. Перетни // Древняя Русь в средневековом мире. Энциклопедия / ред. E. А. Мельнико ва, В. Я. Петрухин. — Москва, 2014. — С. 602-603. 1207. Пчелов E. Бестиарий Московского
царства: животные в эмблематике Московской Руси конца XVXVII вв. — Москва, 2011. 1208. Пчелов E. Двуглавые орлы Древней Руси в контексте её внешнеполитических связей // История. — T. X: Внешние связи Восточной Европы в Древности и раннем Средневековье. — Вып. 9 (83). — Москва, 2019. 668
Література 1209. Пчелов E. Двуглавый орёл: реальность и мифология имперского наследия // Signum. — Вып. VIII. — Москва, 2015. — С. 5-35. 1210. Пчелов E. Иван III и формирование государственной символики России в конце XV в. // Великое стояние на реке Угре и формирование Российского централизованного
государства: локальные и глобальные контексты: материалы Всероссийской с международным участием научной конфе ренции. — Калуга, 2017. — С. 289-297. 1211. Пчелов E. О двуглавом орле на Руси до печати 1497 г. //Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2013. — № 3 (53). — С. 111-113. 1212. Пчелов
E. Происхождение русского двуглавого орла: взгляд согласного // Каптеревские чтения. Сборник статей. — Вып. VII. — Москва, 2009. — С. 37-53. 1213. Пшик В. Про перебування візантійського імператора Олексія III Ангела на галицько-волинських землях // Республіканець. — Львів, 1994. — № 3-4. — С. 49-56.
1214. Рабинович Μ. Древнерусские знамена (X-XV веков] по изображениям на миниатюрах // Новое в археологии. Сборник статей, посвящённый 70-летию Артемия Владимировича Арциховского. — Москва, 1972.— С. 170-181. 1215. Рабинович Μ. Из истории русского оружия ІХ-ХѴ вв. // Труды института этнографии. —
Новая серия. — Т. I. — Москва-Ленинград, 1947. 1216. Радзивиловская или Кёнигсбергская летопись. — Т. I: Фотомеханическое воспроизведение руко писи. — Санкт-Петербург, 1902. 1217. Радзивиловская или Кёнигсбергская летопись. — Т. II: Статьи о тексте и миниатюрах рукописи. — Санкт-Петербург, 1902.
1218. Радзивиловская летопись. — Кн. I: Факсимильное воспроизведение рукописи. — Москва — Санкт-
Петербург, 1994. 1219. Радзивиловская летопись. — Кн. II: Текст. Исследование. Описание миниатюр. — Москва — Санкт-Петербург, 1994. 1220. Ражнёв Г. Герб Смоленска. — Смоленск, 1993. 1221. Рандин А. Гуситская эпоха в зеркале одной судьбы («русский гусит» князь Фридрих Острожский // «Запад-Восток».
Научно-практический ежегодник. — Вып. II. — Йошкар-Ола, 2009. — С. 10-27. 1222. Рапов О. Знаки Рюриковичей и символ сокола // Советская археология. — Москва, 1968. — №3, —С. 62-69. 1223. Рапов 0. К вопросу о боярском землевладении на Руси в ХІІ-ХІІІ вв. // Польша и Русь. Черты общ ности и
своеобразия в историческом развитии Руси и Польши ХІІ-ХІѴ вв. — Москва, 1974. — С. 190-207. 1224. Рапов 0. Княжеские владения на Руси в X — первой половине XIII в. — Москва, 1977. 1225. Раппопорт П. Археологические исследования памятников русского зодчества Х-ХІІІ вв. // Совет ская археология. —
Москва, 1991. — № 2. — С. 61-80. 1226. Раппопорт П. Военное зодчество западнорусских земель Х-ХІѴ вв. — Ленинград, 1967. 1227. Раппопорт П. Волынские башни // Материалы и исследования по археологии СССР. — Т. XXXI. — Москва, 1952.— С. 202-223. 1228. Раппопорт П. Древнерусская архитектура. — Санкт-
Петербург, 1993. 1229. Раппопорт П. Зодчество Древней Руси. — Ленинград, 1986. 1230. Раппопорт П. Очерки по истории русского военного зодчества Х-ХІІІ вв. — Ленинград, 1956. 1231. Раппопорт П. Русская архитектура Х-ХІІІ вв.: Каталог памятников. — Ленинград, 1982. 1232. Раппопорт П. Строительное
производство Древней Руси (Х-ХШ вв.]. — Санкт-Петербург, 1994. 1233. Раппопорт П. Строительные артели Древней Руси и их
заказчики // Советская археология. — Москва, 1985. — № 4. — С. 80-89. 1234. Ратич 0. Вироби з кості і рогу, знайдені на території Галицької і Волинської земель // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Вип. II. — Київ, 1959. 1235. Ратич 0. Давньоруські археологічні пам’ятки на
території західних областей УРСР. — Київ, 1957. 1236. Ратич 0. Результати дослідження давньоруського городища Замчисько в м. Судова Вишня Львів ської області в 1957-1959 рр. // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Вип. IV. — 1962. — С. 106-119. 1237. Ричка В. Знаки влади —
організація та форми репрезентації верховної влади у Київській Русі // Український історичний журнал. — Київ, 2009. — №1. — С. 67-83. 1238. Ричка В. «Знамянья» княгині Ольги // Ruthenica. — Т. VII. — Київ, 2008. — С. 187-190. 1239. Ричка В. Мода й ритуал: кодекс убрання в Київській Русі //
Український історичний журнал. — Київ, 2020. — № 5. — С. 4-21. 1240. Ричка В. Холмський проект Данила Галицького //Україна: культурна спадщина, національна сві домість, державність. — Вип. XV. — Львів, 2007. — С. 103-109. 1241. Рід та знамено. — Франкфурт-на-Майні, 1947. — Ч. 1. 669
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. 1242. Рогачёв В. Семейно-родовые знаки мордвы // Мордва. Очерки по истории, этнографии и культуре мордовского народа. — Саранск, 2004. 1243. Рогачёв В. Семейные знаки народов Поволжья (на примере знаков
собственности эрзи и мокши]. — Саранск, 2003. 1244. Рождественская Т. Древнерусские надписи на стенах храмов: Новые источники ХІ-ХѴ вв. — Санкт-Петербург, 1992. 1245. Рожко Μ. Архітектура та система оборони Українських Карпат у княжу добу. — Львів, 2016. — 232 c. 1246. Рожко Μ. Тустань —
давньоруська наскельна фортеця. — Київ, 1996. 1247. Розанов C. О лично-родовом княжеском знаке Святополка Окаянного // Нумізматика i фалерис тика. — Київ, 2013. — № 1. — С. 6-11. 1248. Розанов С. О семантике знаков Рюриковичей на древнейших русских монетах Х-ХІ веков // Нумізматика i фалеристика. —
Київ, 2016. — № 3. — С. 18-22. 1249. Розов В. Українські грамоти. — T. I: XIV вік і перша половина XV віку // Збірник Історично-філоло гічного відділу Всеукраїнської академії наук. — Т. LXIII. — Київ, 1928. 1250. Романов К. Георгиевский собор в г. Юрьеве-Польском // Известия археологической
комиссии. — Вып. 36. — Санкт-Петербург, 1910. 1251. Романов К. Георгиевский собор в г. Юрьеве Польском. Краткий отчёт о разведке осенью 1909 г. — Санкт-Петербург, 1910. 1252. Романов К. «Святославов крест» в г. Юрьеве-Польском // Сборник археологических статей в честь А. А. Бобринского. — Санкт-
Петербург, 1911. 1253. Российский исторический музей. Указатель памятников. — Москва, 1893. 1254. Рубцов Μ. Деньги Великого
княжества Тверского: археолого-нумизматический опыт из истории Тверской культуры ХІІІ-ХѴ вв. — Тверь, 1904. 1255. Руденко К. Знаки-тамги в культуре волжских булгар: новые открытия // Народы и религии Евра зии. — Барнаул, 2019. — №4 (21). — С. 88-98. 1256. Руденко К. Новые материалы по знакам-тамгам
у волжских булгар (археологический аспект) // Тюркологические исследования. — Т. II. — Казань, 2019. — № 2. — С. 5-14. 1257. Русанівський В. Українські грамоти XV ст. / Пам'ятки української мови XV ст. Серія юридичної лі тератури. — Київ, 1965. 1258. Русина 0. Україна під татарами і Литвою. — Київ,
1998. 1259. Русская историческая библиотека. — T. II. — Санкт-Петербург, 1873. 1260. Русская историческая живопись. Каталог выставки. — Москва, 1939. 1261. Русская историческая живопись до октября 1917 года. — Москва, 1962. 1262. Русско-ливонские акты. — Санкт-Петербург, 1868. 1263. Русь и Восток в
ІХ-ХѴІ веках: новые археологические исследования. — Москва, 2010. — 265 с. 1264. Руська (Волинська) метрика. Регести документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569-1673 років. — Київ, 2002. 1265. Руська правда. Тексти на основі
7 списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку проф. С. Юшков. — Київ, 1935. 1266. Рыбаков Б. Борьба за суздальское наследство в 1174 — 1176 гг. по миниатюрам Радзивиловской летописи // Средневековая Русь. Сборник статей памяти H. Н. Воронина. — Москва, 1976. — C. 89-101. 1267. Рыбаков Б.
Древности Чернигова // Материалы и исследования по археологии древнерусских го родов. — T. I. —
Москва, 1949. 1268. Рыбаков Б. Запись о смерти Ярослава Мудрого // Советская археология. — Москва, 1959. — № 4. 1269. Рыбаков Б. Знаки собственности в княжеском хозяйстве Киевской Руси Х-ХІІ веков // Советская археология. — Москва, 1940. — № 6. — С. 227-257. 1270. Рыбаков Б. Из истории культуры
древней Руси. — Москва, 1984. 1271. Рыбаков Б. Киевская Русь и русские княжества ХІІ-ХІІІ вв. — Москва, 1982. 1272. Рыбаков Б. Миниатюры Радзивиловской летописи и русские лицевые рукописи Х-ХП веков // Рыбаков Б. Из истории культуры древней Руси. — Москва, 1984. — С. 188-240. 1273. Рыбаков Б. Окна в
исчезнувший мир. По поводу книги А.В. Арциховского «Древнерусские миниа тюры как исторический источник» // Доклады и сообщения Исторического факультета Московс кого государственного университета. — Вып. IV. — Москва, 1946. 1274. Рыбаков Б. Пётр Бориславич. Поиск автора «Слова о полку Игореве». —
Москва, 1991. 1275. Рыбаков Б. Прикладное искусство Владимиро-Суздальской Руси // История русского искусства. — T. I. — Москва, 1953. 1276. Рыбаков Б. Ремесло Древней Руси. — Москва, 1948. 1277. Рыбаков Б. Русская эпиграфика Х-ХІѴ вв. // История, фольклор, искусство славянских народов. V
Международный съезд славистов. — Москва, 1963. 670
Література 1278. 1279. 1280. 1281. 1282. 1283. 1284. 1285. 1286. 1287. 1288. 1289. 1290. 1291. 1292. 1293. 1294. 1295. 1296. 1297. 1298. 1299. 1300. 1301. 1302. 1303. 1304. 1305. 1306. 1307. 1308. Рыбаков Б. Русские датированные надписи X1-XIV веков. — Москва, 1964. Рыбаков Б. Русское прикладное
искусство Х-ХІІІ вв. — Ленинград, 1971. Рыбаков Б. Язычество Древней Руси. — Москва, 1988. Рыбаков Б. Язычество древних славян. — Москва, 1994. Рыбина E. Западноевропейская система знаков собственности // Вспомогательные исторические дисциплины. — Т. XII. — Ленинград, 1981. — С. 282-296. Рыжова Д.
Визуальная коммуникация посредством щитов в литературе античности и средневе ковья // Визуальная коммуникация в социокультурной динамике. Сборник статей II Междуна родной научной конференции. — Казань, 2016. — С. 200-204. Рыжова Д. Влияние церковного запрета турниров на развитие геральдики в
Х1І-Х11І вв. // Изве стия Саратовского университета. — Новая серия. — Серия: История. Международные отношения. — Т. XVII. ֊ Вып. I. — Саратов, 2017. — С. 88-91. Рыжова Д. Геральдика в романах Кретьена де Труа // Средние века: исследования по истории Средневековья и раннего Нового времени. — Вып.
79. — Москва, 2018. — №1. — С. 36-58. Рыжова Д. Гербовник как инструмент политического влияния в эпоху Эдуарда I // Signum. — Вып. IX. — Москва, 2017. — С. 31-45. Рыжова Д. Два герба Симона де Монфора // История. — Т. IX: Новые тенденции в изучении гераль дики и эмблематики. — Вып. 2 [66]. —
Москва, 2018. Рыжова Д. Зарождение блазона: описания щитов во французской литературе ХІ-ХШ вв. // Вспо могательные
исторические дисциплины в современном научном знании: Материалы XXVIII Меж дународной научной конференции. — Москва, 2016. Рыжова Д. Металлы во французской и англо-нормандской геральдической лексике ХІІ-ХШ вв. // История. — T. VIII. — Вып. 8 [31]. — Москва, 2014. Рыжова Д. О языке английских
гербовников XIII века // Средние века: исследования по истории Средневековья и раннего Нового времени. — Вып. 78. — Москва, 2017. — № 1-2. — С. 31-40. Рындина А. Шиферная икона Бориса и Глеба из Солотчи (о роли византийской и южнорусской домонгольской традиций в формировании среднерусской пластики
ХІІІ-ХІѴ веков] // Древнерус ское искусство. Зарубежные связи. — Москва, 1975. — С. 106-118. Савельев П. Монеты Джучидов, Джагатаидов, Джелаиридов, и другие, обращавшиеся в Золотой Орде в эпоху Тохтамыша. — Вып. II. — Санкт-Петербург, 1858. Савчук Ю. Бунчук // Енциклопедія історії України. — Т. I.
— Київ, 2003. - C. 406. Садовень В. Русские художники-баталисты XVIII-XIX веков. — Москва, 1955. Салмина E. Предметы рыболовного инвентаря со знаками из раскопок в Пскове // Археология и история Пскова и Псковской земли. 1995. — Псков, 1996. — С. 20-32. Самоквасов Д. Могильные древности Северянской
Черниговщины. — Москва, 1916. Самоквасов Д. Раскопки северянских курганов в Чернигове. — Москва, 1916. Сарабьянов В. Живопись середины 1120-х — начала 1160-х годов // История русского искусства. — T. II. — Ч. I: Искусство 20-60֊х годов XII века. — Москва, 2012. — С. 158-335. Сарабьянов В. Ктиторский
портрет Софии Киевской и его традиция в монументальной живописи Древней Руси // Храм i люди. Збірка
наукових праць до 90-річчя з дня народження Сергія Олек сандровича Висоцького. — Київ, 2013. — С. 181-214. Сарабьянов В. Спасская церковь Ефросиниевского монастыря в Полоцке. — Полоцк, 2016. Сарабьянов В. Церковь св. Георгия в Старой Падоге: история, архитектура, фрески. — Москва, 2002. Сарабьянов
В., Смирнова Э. История древнерусской живописи. — Москва, 2007. — 752 с. Сварник І. Міщанські ґмерки в актах Львівського магістрату XVI ст. // Вісник Львівського універ ситету. Серія книгознавство, бібліотекознавство та інформаційні технології. — Вип. III. — Львів, 2008, —С. 268-277. Свердлов Μ.
Генеалогия в изучении класса феодалов на Руси ХІ-ХІП вв. // Вспомогательные исто рические дисциплины. — T. XL — Ленинград, 1979. Свердлов Μ. Генезис и структура феодального общества в Древней Руси. — Ленинград, 1983. Свердлов Μ. Геральдика // Советское источниковедение Киевской Руси. — Ленинград,
1979. — С. 178-182. Свердлов Μ. Имперские амбиции раннесредневековых государств (Польша и Русь в Х-ХІ вв.] // Международный журнал исследований культуры. — 2013. — № 2 [11]: Империя: сценарии общ ности и практики различий. — С. 16-20. Свирин А. К вопросу об изображении некоторых бытовых предметов в
произведениях древне русского искусства // Государственная Третьяковская галлерея. Материалы и исследования. — T. II. — Москва, 1958. 671
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. 1309. Сегеда С. Антропологічний портрет князя Ярослава Мудрого // Болховітіновський щорічник 2009. — Київ, 2010. — C. 232-239. 1310. Седова M. Ювелирные изделия древнего Новгорода (Х-ХѴ вв). — Москва, 1981. 1311.
Сенга Т. Галич, Галицька та Руська землі у взаємовідносинах з Угорщиною Xl-XIlI сторіч. — Іва но-Франківськ, 2020. 1312. Сергійчук В. Доля української національної символіки. — Київ, 1990. 1313. Сизов В. Миниатюры Кёнигсбергской летописи // Известия Отделения русского языка и словес ности Академии
наук. — T. X. — Вып. I. — Санкт-Петербург, 1905. — С. 1-50. 1314. Сили Ш. Роза как христианский символ на княжеских буллах Изяслава Ярославича // Российская история. — Москва, 2012. — № 3. — С. 116-128. 1315. Симоненко 0. Сарматське поховання з тамгами на території Ольвійської держави // Археологія.
— Київ, 1999. — № 1. 1316. Симченко Ю. Тамги народов Сибири ХѴП в. — Москва, 1965. 1317. Синай. Византия. Русь. Православное искусство c VI до начала XX века. Каталог выставки. — Санкт-Петербург, 2000. 1318. Ситий І. Козацька Україна: печатки, герби, знаки та емблеми кінця XVI-XVIII століть. — Київ,
2017. 1319. Січинський В. Український тризуб і прапор. — Вінніпег, 1953. 1320. Скворцов А. Периодизация рельефов Дмитриевского собора во Владимире // Древнерусское ис кусство: Художественная культура X — первой половины XIII в. — Москва, 1988. — С. 307-329. 1321. Скеп'ян А. Князі Слуцкія. — Мінск,
2013. 1322. Скоморович І. Ретроспективний аналіз функціонування грошової системи Київської Русі та
мето дологічні підходи до її дослідження // Економічний вісник Переяслав-Хмельницького державно го педагогічного університету імені Григорія Сковороди. — Вип. 17/2. — Переяслав-Хмельницький, 2011.— С. 158-166. 1323. Скочиляс І. Галич після Галича: Пониззя (Русо-Влахія) у XII-XIV століттях та
утворення Молдав ського князівства // Княжа доба: історія і культура. — Вип. V. — Львів, 2011. — С. 29-72. 1324. Скрипник Г. Історія декоративного мистецтва України. — Т. І: Від найдавніших часів до пізнього середньовіччя. — Київ, 2008. 1325. Скрипник Г. Історія українського мистецтва. — T. II:
Мистецтво середніх віків. — Київ, 2010. 1326. Славяне и скандинавы. — Москва, 1986. 1327. Слейтер С. Геральдика. Иллюстрированная энциклопедия. — Москва, 2005. 1328. Словарь книжников и книжности Древней Руси. — Вып. I: XI — первая половина XIV в. — Ленин град, 1987. 1329. Словник староукраїнської
мови ХІѴ-ХѴ ст. — T. I-II. — Київ, 1977-1978. 1330. Слово о полку Игореве. — Москва, 1950. 1331. Слово о полку Игореве. Древнерусский текст и переводы. — Москва, 1965. 1332. Смирнов Я. Рисунки Киева 1651 года по копиям их конца XVIII века //Труды XIII археологическо го съезда в Екатеринославе 1905
года. — T. II. — Москва, 1908. 1333. Смирнова E. Знаки средневековых сословий: цвет костюма и его символика // Веснік Мазырскага дзяржаўнага педагагічнага універсітэта імя І. П. Шамякіна. — Мазыр, 2009. — №2 (23). — C. 63-70. 1334. Смирнова Л. Ещё раз о тупых стрелах [к вопросу об охотничьем
промысле в средневековом Нов городе) // Новгород и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 8. — Новгород,
1994. — С. 143-155. 1335. Смирнова Э. Живопись Великого Новгорода. Середина XIII — начало XV века. — Москва, 1976. 1336. Смирнова Э. Культура древней Руси. — Ленинград, 1967. 1337. Смирнова Э. Миниатюры XI и начала XII в. в молитвеннике княгини Гертруды. Программа, да тировка, мастера //
Древнерусское искусство. Искусство рукописной книги. Византия. Древняя Русь. — Санкт-Петербург, 2004. 1338. Смирнова Э. О местной традиции в новгородской живописи XV в. Иконы с избранными святыми и Богоматерью «Знамение» // Средневековое искусство. Русь. Грузия. — Москва, 1978. 1339. Смирнова Э. О
первоначальной композиции и иконографической программе серебряного оклада XI в. иконы «Апостолы Пётр и Павел» из Софийского собора в Новгороде //Древнерусское искус ство. Византия, Русь, Западная Европа. Искусство и культура. — Санкт-Петербург, 2002. 1340. Смирнова Э. Ранние этапы иконографии
святых князей Бориса и Глеба. Вопрос византийских об разцов и сложение русской традиции // Борисо-Глебский сборник. — Вып. I. — Париж, 2009. — С. 57-116. 1341. Смирнова Э., Лаурина В., Гордиенко Э. Живопись Великого Новгорода. XV век. — Москва, 1982. 1342. Смоленские грамоты ХІІІ-ХІѴ вв. — Москва,
1963. 1343. Смольскі Б., Касцюкавец Л., Нісневіч С. Музыка дакастрычніцкага перыяду // Беларуская савецкая энцыклапедыя. — T. XII. — Мінск, 1975. 672
Література 1344. Снегирев И., Строганов С. Ярославля сребро // Древности Российского государства. — Отделение V. — Москва, 1853. 1345. Соболева Н. Идентичность Российского государства языком знаков и символов: эмблематики, ге ральдики, сфрагистики, вексиллологии. — Москва, 2018. — 670 с. 1346.
Соболева Н. Очерки истории российской символики. От тамги до символов государственного су веренитета. — Москва, 2006. 1347. Соболева Н. Российская городская и областная геральдика ХѴІІІ-ХІХ веков. — Москва, 1981. 1348. Соболева Н. Старинные гербы российских городов. — Москва, 1985. 1349.
Соболевский А. Медные врата // Русская икона. — Вып. I. — Москва, 1914. — С. 58-61. 1350. Соболевский А., Пташицкий С. Палеографические снимки с русских грамот преимущественно XIV века. — Санкт-Петербург, 1903. 1351. Собрание государственных грамот и договоров, хранящихся в государственной коллегии
иностранных дел. — 4.1. — Москва, 1813. 1352. Сойкин П. Юрьев монастырь близ Новгорода // Православные русские обители: Полное иллю стрированное описание православных русских монастырей в Российской Империи и на Афо не. - Санкт-Петербург, 1994. - С. 138-146. 1353. Соколова И. Медные монеты
Трапезундской империи из собрания Эрмитажа // Нумизматика и эпиграфика. — Т. XIV. — Москва — Ленинград, 1984. — С. 61-75. 1354. Соколова И. Печати византийских императоров. — Санкт-Петербург, 2007. 1355. Соловјев А. Историја српског грба и други хералдички радови. — Београд, 2000. 1356. Соловьёв А.
Геральдические эмблемы Византии и славяне / Перевод с франц, яз. и комментарии А. Черных // Signum. — Вып. IV. — Москва,
2009. — С. 109-211. 1357. Соловьёв E. О тамгах или знаках собственности на некоторых предметах древнего мира (знаки собственности в России): историко-археологический очерк. — Казань, 1885. 1358. Соломоник Э. Сарматские знаки Северного Причерноморья. — Киев, 1959. 1359. Сонцов Д. Нумизматические
исследования славянских монет. — Ч. I. — Москва, 1865. 1360. Сопоцинский 0. Искусство древней Руси // Всеобщая история искусств. — Т. II: Искусство средних веков. — Кн. I. — Москва, 1960. 1361. Сорокин А., Тянина E. Древнерусские деревянные сосуды с изображениями воинов // Новгород и Новгородская
земля. История и археология. — Вып. 13. — Новгород, 1999. — С. 131-142. 1362. Сорокин А., Тянина E. Из истории древнерусской воинской культуры // Świat Słowian wczesnego średniowiecza / eds. Μ. Dworaczyk, A.B. Kowalska, S. Moździoch, M. Rębkowski. — Szczecin — Wrocław, 2006. — P. 465-477. 1363.
Сорокин И. О происхождении и датировке «христианских» подражаний саманидским дирхемам //II Международная нумизматическая конференция «Эпоха викингов в Восточной Европе в па мятниках нумизматики VIH-ΧΙ вв.». — Санкт-Петербург, 2015. 1364. Сорокин С. Железные изделия Саркела — Белой Вежи // Материалы
и исследования по археоло гии СССР. — Вып. 75: Труды Волго-Донской археологической экспедиции. — Т. II. — Москва — Ле нинград, 1959. — С 135-199. 1365. Сотникова Μ. Древнейшие русские монеты Х-ХІ веков. — Москва, 1995. — 317 с. 1366. Сотникова Μ. Древнейшие русские монеты Х-ХІ вв. // Эрмитаж
1764-1964. Юбилейный альбом. — Ленинград, 1964. 1367. Сотникова Μ. Нежинский клад 1852 г. // Нумизматика и
сфрагистика. — Вып. IV. — Киев, 1971. — п. 92-117. 1368. Сотникова Μ. Неразысканные экземпляры русских монет Х-ХІ вв. К корпусу древнейших русских монет // Труды Государственного Эрмитажа. — Т. XII. — Ленинград, 1971. 1369. Сотникова Μ. О так называемых скандинавских подражаниях «Ярославлю сребру» // Вспомога тельные исторические дисциплины. — Т. X. — Ленинград, 1978. 1370. Сотникова Μ. Сребреники Киевского клада 1876 г. // Нумизматика и сфрагистика. — Вып. III. — Киев, 1968.-С. 114-137. 1371. Сотникова Μ. «Ярославле сребро» в Эрмитаже // Сообщения Государственного Эрмитажа. — Вып. XL. — Ленинград, 1975. 1372. Сотникова Μ., Спасский И. Тысячелетие древнейших монет России. Сводный каталог русских мо нет Х-ХІ веков. — Москва, 1983. 1373. Софроненко К. Общественно-политический строй Галицко-Волынской Руси Х-ХШ вв. — Москва, 1955. 1374. Спасский И. Древнерусская монета из Белой Вежи и медаль в память взятия Саркела // Проблемы археологии. — Вып. II: Сборник статей в память профессора Μ.И. Артамонова. — Ленинград, 1978. — С. 183-187. 673
Геральдика середньовічної Руси [України) Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. 1375. Спасский И. Насущные вопросы изучения русских монет Х-Х1 вв. // Сообщения Государственного Эрмитажа. — Вып. XXI. — Ленинград, 1961. 1376. Спасский И. Новые данные о златниках Владимира Святославича //
Вспомогательные историче ские дисциплины. — Вып. VI. — Ленинград, 1974. — С. 251-260. 1377. Спасский И. Русская монетная система. Историко-нумизматический очерк. — Ленинград, 1962. 1378. Специальные исторические дисциплины. — Санкт-Петербург, 2003. 1379. Спицын А. Шлем великого князя Ярослава
Всеволодовича // Записки императорского Русского археологического общества. — Т. XI. — Вып. І-ІІ. — Санкт-Петербург, 1899. 1380. Срезневский И. Грамота великого князя Мстислава и сына его Всеволода Новгородскому Юрье ву монастырю II Известия Отделения русского языка и словесности Академии наук. —
T. VIII. — Вып. V. — Санкт-Петербург, 1859-1860. 1381. Срезневский И. Сведения и заметки о малоизвестных и неизвестных памятниках // Приложение к IX тому Записок Императорской академии наук. — Санкт-Петербург, 1866. — № 3. — С. 41-48. 1382. Ставиский В., Бобровский Т. Клейма на голосниках ХІ-ХП вв.
из Киева // Советская археология. — Москва, 1986. — № 3. — С. 249-256. 1383. Стародубцев Г. Русские монеты последней четверти X — первой половины XI вв. и денежное обра щение домонгольский Руси // Stratum plus. — 2014. — № 6. — C. 329-337. 1384. Староскольская Д. Геральдика XII в.: перспективы
исследования // Signum. — Вып. X. — Москва, 2019. —С. 6-17. 1385. Староскольская Д. Распространение блазона как
специального языка геральдики в текстах XIIXIII вв. Диссертация. кандидата исторических наук. — Москва, 2019. — 216 с. 1386. Степанов П. Некоторые вопросы этнографии мордвы (к вопросу о мордовских знамёнах) //Иссле дования по истории, этнографии и археологии Мордовской АССР. — Саранск, 1966. — С.
189-211. 1387. Степанов Ц. «Ипсилон» с двумя пиками (I YI ) и его значения (К символике в раннесредневековой Болгарии) // Bulgarian Historical Review. — Sofia, 1999. — № 3-4. — C. 3-9. 1388. Степанова Ю. Костюм древнерусского человека: реконструкция по данным археологии. — Тверь, 2014. 1389.
Степовик Д. Історія української ікони Х-ХХ століть. — Київ, 2004. 1390. Стерлигова И. О времени создания чеканного оклада иконы «Пётр и Павел» из Новгородского Софийского собора // Древнерусское искусство. Русь и страны византийского мира XII век. — Санкт-Петербург, 2002. — С. 477-493. 1391.
Стерлигова И. Памятники серебряного и золотого дела в Новгороде ХІ-ХП вв. // Декоратив но-прикладное искусство Великого Новгорода. Художественный металл Х1-ХѴ века. — Мо сква, 1996. —С. 38-50. 1392. Стефанович П. Бояре, отроки, дружины: военно-политическая элита Руси в Х-ХІ веках. — Москва, 2012.
— 656 с. 1393. Стефанович П. «Верность» в отношениях князя и дружины на Руси в ХІ-ХП1 вв. // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2008. — № 1 (31). — С. 72-82. 1394. Стефанович П. Отношения князя и знати в Галицком и Волынском княжествах до конца XII в. // Средневековая Русь. — Вып. VII. —
Москва, 2007. — С. 120-220. 1395. Столярова Л., Каштанов С. Книга в Древней Руси (ХІ-ХѴІ вв.). — Москва, 2010.
1396. Строкова Л. Гончарські клейма з Вишгорода // Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках. — Київ, 2000. 1397. Стукалова Т. Опыт геральдического комментария к миниатюре XIV в. // Нумизматический сбор ник ГИМ. — Т. XVI. — Москва, 2003. 1398. Сумникова Т. О словосочетании «лютый зверь»
в некоторых памятниках восточнославянской письменности // Балто-славянские исследования. 1984. — Москва, 1986. — С. 59-77. 1399. Сучасні бортні знамена // Рід та знамено. — Франкфурт-на-Майні, 1947. — 4.1. — C. 18. 1400. Сыркин А. Об историчности персонажей «Дигениса Акрита» // Византийский
временник. — Т. XVIII. — Москва, 1961. — С. 124-149. 1401. Сыркин А. Сведения «Дигениса Акрита» о византийском быте и памятниках материальной куль туры // Византийский временник. — T. XXI. — Москва, 1962. — С. 148-164. 1402. Сычёв Н. Искусство средневековой Руси. — Ленинград, 1929. 1403. Сычёв Н.,
Мясоедов В. Фрески Спаса-Нередицы. — Ленинград, 1925. 1404. Сэларт А. Полацкі князь Канстанцін i гісторыя Інфлянтаў у трэцяй чвэрці Х1П ст. // Беларускі гістарычны агляд. — T. XI. — Сш. 1-2. — Мінск, 2004. — С. 3-25. 1405. Сюч E. Три исторических региона Европы // Центральная Европа как исторический
регион. — Москва, 1996. —С. 147-265. 1406. Таємниці гробниці Ярослава Мудрого (за результатами досліджень 2009-2011 pp.). — Київ, 2013. 1407. Тарасенко В. Древний Минск // Материалы по археологии БССР. — Т. I. — Минск, 1957. 674
Література 1408. Тарасенко В. Раскопки городища «Шведская гора» в Волковыске в 1954 г. // Материалы по архео логии БССР. — Т. I. — Минск, 1957. 1409. Таубе Μ. Загадочный родовой знак семьи Владимира Святого. Сборник статей, посвященных Пав лу Николаевичу Милюкову 1859-1929. — Прага, 1929. 1410.
Тверской список Хроники Георгия Амартола: историография, описание, текст. — Москва, 2008. 1411. Темушев С. К вопросу о назначении древнерусских геральдических подвесок // III навуковые чытанні памяці праф. В.Н. Рабцэвіча (1934-2008). — Мінск, 2018. — C. 21-22. 1412. Терський С. Археологія доби
Галицько-Волинської держави. — Львів, 2014. 1413. Терський С. Два маловідомих перстні-печатки з XIV ст. // Шоста наукова геральдична конферен ція. — Львів, 1997. — С. 90. 1414. Терський С. Зброя та дружинне спорядження з розкопок городища «Замчисько» (м. Судова Ви шня) у фондах ЛІМу // Наукові
записки Львівського історичного музею. — Вип. XVII. — Львів, 2017, —С. 4-22. 1415. Терський С. Керамічні плитки для оздоблення долівок храмів у містах Волинського князівства ХІ-ХІѴ ст.: історія дослідження // Historical and cultural studies. — Vol. VI. — 2019. — C. 73-78. 1416. Терський C. Ливарні
форми та матриці золотарів ѴШ-ХІѴ ст. у фондах ДІМ // Наукові записки Львівського історичного музею. — Вип. XIX. — Львів, 2021. — С. 11-19. 1417. Терський С. Лучеськ X-XV ст. — Львів, 2006. 1418. Терський С. Про один тип персня-печатки княжої доби з Теребовлі // Наукові записки. Тернопіль ський
обласний краєзнавчий музей. — Вин. III. — Тернопіль, 2003. — С. 72-74. 1419. Терський С. Середньовічні
археологічні пам'ятки у Судовій Вишні на Львівщині: історія та пер спективи дослідження // Historical and cultural studies. — 2015. — № 2. — C. 94-104. 1420. Терський С. Спорядження вершника та коня на Волині X-XIV століттях // Культура і мистецтво західноукраїнських земель. 2009-2010. 36. статей.
— Львів, 2015. — С. 71-114. 1421. Тигунцев Ю., Гулецкий Д. Свинцовые пломбы XI-Xll вв. с изображениями святых и креста из се веро-западной части Черниговской земли и Мстиславского удела Смоленской земли (по сборам в Брянской области) // Русь, Литва, Орда в памятниках нумизматики и сфрагистики. — T.
III: Русь домонгольская. — Минск, 2017. — С. 104-142. 1422. Тигунцев Ю., Гулецкий Д. Свинцовые пломбы XI — начала XIII вв. из северо-западной части Чер ниговской земли и Мстиславского удела Смоленской земли (по сборам в Брянской области). Часть 2. Пломбы с изображениями знаков и литер различных
типов // Русь, Литва, Орда в памят никах нумизматики и сфрагистики. — T. V: Сфрагистический сборник. — Минск, 2018. — С. 38-41. 1423. Тимофеева Т. К уточнению даты Дмитриевского собора // Дмитриевский собор во Владимире: к 800-летию создания. — Москва, 1997. — С. 38-41. 1424. Тимощук Б.
Декоративные плитки Х1І-ХІІІ вв. из Василева // Краткие сообщения Института архе ологии. — Вып. 120. — Москва, 1969. — С. 112-113. 1425. Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти томах. — ТІ — Київ, 2001. 1426. Ткачук Т, Тимус К. Галицькі керамічні плитки із рельєфними
зображеннями та гончарні клейма: Каталог. — Галич, 1997. 1427. Толочко А. Как выглядел оригинал Галицко-Волынской летописи?
// Rossica antiqua. Исследова ния и материалы. — Санкт-Петербург, 2006. — С. 175-183. 1428. Толочко А. «Не преступати предела братня» (об источниках миниатюр Радзивиловской летопи си) // Ruthenica. — Т. XII. — Київ, 2014. — С. 67-81. 1429. Толочко А. О времени создания Киевского свода «1200 г.» //
Ruthenica. — TV. — Київ, 2006. — C. 73-87. 1430. Толочко А. Пририсовки зверей к миниатюрам Радзивиловской летописи и проблема происхожде ния рукописи // Ruthenica. — TV — Київ, 2005. — C. 62-84. 1431. Толочко А.,Толочко П. Печати протопроедра Евстафия: находки и интерпретации //У истоков и
источников: на международных и междисциплинарных путях. Юбилейный сборник в честь Алек сандра Васильевича Назаренко. — Москва, 2018. — С. 413-429. 1432. Толочко П. Давньоруські літописи і літописці Х-ХІП ст. — Київ, 2005. 1433. Толочко П. Древний Киев. — Киев, 1983. 1434. Толочко П. Киев и Киевская
земля в эпоху феодальной раздроблености ХП-ХШ веков. — Киев, 1980. 1435. Толстой И. Древнейшие русские монеты Великого княжества Киевского. Нумизматический опыт. — Санкт-Петербург, 1882. 1436. Толстой И. О древнейших русских монетах Х-ХІ вв. // Записки Российского археологического об щества. —
Новая серия. — T. VI. — Вып. Ш-ІѴ. — Санкт-Петербург, 1893. 1437. Толстой И., Кондаков Н. Русские древности в памятниках искусства. — Вып. IV. — Санкт-Петер бург, 1891. 675
Геральдика середньовічної Руси (України} Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. 1438. Толстой И., Кондаков Н. Русские древности в памятниках искусства. — Вып. VI: Памятники Влади мира, Новгорода и Пскова. — Санкт-Петербург, 1899. 1439. Томенчук Б. Археологія дерев’яних храмів Галицького
князівства // Галицько-Буковинський хро нограф. — Івано-Франківськ, 1996. — № 1. 1440. Томенчук Б. Дослідження дерев’яної ротонди на давньоруському городищі в Олешкові на Пруті // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Т. CCXXV. — Львів, 1993. — С. 87-96. 1441. Томенчук Б. Исследования
летописного Василева // Археологические открытия 1978 г. — Москва, 1979. 1442. Томенчук Б. Олешковская ротонда // Проблемы изучения древнерусского зодчества (По материа лам архитектурно-археологических чтений, посвящённых памяти П. А. Раппопорта}. — Санкт-Пе тербург, 1996. 1443. Томенчук Б., Баран
В. Археологія дерев’яних палацових комплексів княжого Галича // Вісник Ін ституту археології Львівського національного університету імені І. Франка. — Вип. II. — Львів, 2007. 1444. Топоров В. Вокруг «лютого зверя»: голос в дискуссии //Балто-славянские исследования. 1986. — Москва, 1988. —C.
249-258. 1445. Торшин E. Новая находка древнерусской надписи и изображения княжеского знака в Смоленске // Stratum plus. — 2000. — № 6. — C. 248-253. 1446. Торшин Е., Иоаннисян 0. Работы архитектурно-археологической экспедиции Государственного Эрмитажа в Смоленске // Археологические открытия 1997
года. — Москва, 1999. 1447. Третьяковская галлерея. Каталог художественных произведений, находящихся в экспозиции. —
Москва, 1947. 1448. Третьяковская галлерея. Путеводитель. — Вып. I. — Москва, 1949. 1449. Трутовский В. Рязанские пломбы // Отчёт этнографо-археологического музея МГУ — Вып. I. — Москва, 1926. — С. 7-11. 1450. Тульев В. История России в архитектуре. 70 самых известных памятников. — Москва, 2012.
1451. Тупиков Н. Словарь древнерусских личных собственных имён. — Москва, 2005. 1452. Тышкевич К. Свинцовые оттиски, найденные в реке БугеуДрогичина //Древности. Труды Мос ковского археологического общества. — T. I. — Вып. II. — Москва, 1865. — С. 115-122. 1453. Убушаев Н. К вопросу о семантике
монгольских и калмыцких боевых знамён // Вестник Кал мыцкого института гуманитарных исследований РАН. — Элиста, 2010. — № 1. — С. 55-59. 1454. Україна — європейська країна / Автор-упорядник С. Чайковський. — Київ, 2015. 1455. Українська література ХІѴ-ХѴІ ст. — Київ, 1988. 1456. Українська поезія.
Кінець XVI — початок XVII ст. — Київ, 1978. 1457. Український портрет ХѴІ-ХѴІІІ століть. Каталог-альбом. — Київ, 2006. 1458. Ульяновський В. Князь Василь-Костянтин Острозький: Історичний портрет у галереї предків і на щадків. — Київ, 2012. 1459. Уляницкий В. Материалы для истории взаимных отношений
России, Польши, Молдавии, Валахии и Турции в ХІѴ-ХѴ вв. — Москва, 1887. 1460. Успенский А. Очерки по истории русского искусства. — Москва, 1910. 1461. Успенский А. Фрески церкви Спаса Нередицы. — Москва, 1910. 1462. Успенский Ф. Лютый зверь на Руси и в Скандинавии // Славяноведение. — 2004. — № 2. —
С. 88-105. 1463. Уханова E. Древнейшие изображения св. князя Бориса. К истории библиотеки Владимира
Моно маха // Борисо-Глебский сборник. — Вып. 1. — Париж, 2009. — С. 117-156. 1464. Фадеева Т„ Шапошников А. Княжество Феодоро и его князья. Крымско-готский сбор ник. — Симферополь, 2005. 1465. Федорук А. Військова діяльність князя Данила Романовича в контексті міліарного розвитку Цен тральної та
Східної Європи XIII століття // Rocznik Instytutu Europy Środkowo-Wschodniej. - T. XII. -Lublin, 2014.-S. 43-62. 1466. Федченко 0. Подкова — прообраз княжеского знака Рюриковичей // Studia Humanitatis. — 2018. — №3. 1467. Феодосій Софонович. Хроніка з літописців стародавніх. — Київ, 1992. 1468.
Ферјанчић Б. Деспоти у Византији и јужнословенским земљама. — Београд, 1960. 1469. Ферјанчић Б. Севастократори и кесари у Српском царству // Зборник Филозофског факултета у Београду. — Књ ХІ/1. — Београд, 1970. — C. 255-262. 1470. Ферјанчић Б. Севастократори у Византији // Зборник радова.
Византолошки институт Српске академике. — Књ XI. — Београд, 1968. — С. 141-192. 1471. Фетисов А. «Дружинная культура» Древней Руси // Древнейшие государства Восточной Европы. 2010 год. Предпосылки и пути образования Древнерусского государства. — Москва, 2012. — С. 406-436. 676
Література 1472. Фетисов А. «Знак Рюриковичей» из пещерного комплекса в Басараби на Нижнем Дунае // Славя не и их соседи. — Вып. XII: Анфологион: Власть, общество, культура в славянском мире в средние века: к 70-летию Бориса Николаевича Флори. — Москва, 2008. — С. 210-227. 1473. Фехнер Μ.
Древнерусское золотное шитьё в коллекции Государственного исторического музея // Научные чтения 1980-1981 гг. Тезисы докладов и сообщений Государственного исторического музея. — Москва, 1981. 1474. Фехнер Μ. Древнерусское золотное шитьё Х-ХІП вв. в собрании Государственного исторического музея //
Труды Государственного исторического музея. — Вып. LXXX1I. — Москва, 1993. — С. 3-21. 1475. Фехнер Μ. Золотное шитьё Владимиро-Суздальской Руси // Средневековая Русь. Сборник статей памяти Н.Н. Воронина. — Москва, 1976. — С. 222-225. 1476. Фехнер Μ. Золотное шитьё Древней Руси // Памятники культуры.
Новые открытия 1978 г. — Мо сква, 1979. — С. 401-405. 1477. Фехнер Μ. Изделия шёлкоткацких мастерских Византии в Древней Руси // Советская археология. — Москва, 1977. — № 3. — С. 130-142. 1478. Фехнер Μ. Испанско-русская торговля XII в. // История и культура Евразии по археологиче ским данным.
Труды Государственного исторического музея. — Вып. LI. — Москва, 1980. — С. 124-130. 1479. Фехнер Μ. К истории торговых связей Руси со странами Востока в домонгольское время (по ма териалам шёлковых тканей) // Кавказ и Средняя Азия в древности и средневековье (история и культура). — Москва, 1981. —
С. 139-145. 1480. Фехнер Μ. Наконечник ножен меча из кургана близ Коростеня // Советская археология. — Мо сква,
1982. — № 4. — С. 243-244. 1481. Фехнер Μ. Ткань с изображением львов и птиц из великокняжеской гробницы во Владимире // Новое в археологии. Сборник статей, посвящённый 70-летию Артемия Владимировича Арциховского. — Москва, 1972. — С. 198-201. 1482. Фехнер Μ. Шёлковые ткани в средневековой Восточной
Европе // Советская археология. — Мо сква, 1982. — № 2. — С. 57-70. 1483. Фехнер Μ. Шёлковые ткани как источник для изучения экономических связей Древней Руси // История и культура Восточной Европы по археологическим данным. — Москва, 1971. — С. 207-227. 1484. Фёдоров Г. Деньги Московского
княжества времени Дмитрия Донского и Василия I // Материалы и исследования по археологии СССР. — Т. 12. — Москва, 1949. 1485. Фёдоровское Евангелие из Ярославля — шедевр книжного искусства XIV века. - Москва, 2003. 1486. Филипова С. Белешки за употребата на хералдиката во Византија и Византиските
инсигнии // Systasis. — 2015. — № 27. 1487. Филипова С. Студии за хералдиката во Македонија. — Скопје, 2015. — C. 61. 1488. Филоненко В. Тамги татарских кладбищ города Евпатория // Известия Крымского педагогичес кого института. — T. II. — Симферополь, 1928. — С. 89-107. 1489. Филюшкин А. Титулы
русских государей. — Москва — Санкт-Петербург, 2006. 1490. Фино-угры и балты в эпоху Средневековья. — Москва, 1987. 1491. Фіголь Μ. Мистецтво стародавнього Галича. — Київ, 1997. 1492. Флёров В., Флёрова В. Знаки на кирпичах Семикаракорской крепости // Поволжская археология. — Казань, 2015. — № 4
(14). ֊ С. 92-115. 1493. Флёрова В. Граффити Хазарии. — Москва, 1997. 1494. Флёрова В. Образы и сюжеты мифологии
Хазарии. — Иерусалим — Москва, 2001. 1495. Флёрова В. Резная кость юго-востока Европы ІХ-ХІІ веков: Искусство и ремесло. По материалам Саркела - Белой Вежи из коллекции Государственного Эрмитажа. - Санкт-Петербург, 2001. 1496. Флори Ж. Повседневная жизнь рыцарей в Средние века. — Москва, 2006. 1497.
Фоменко Д., Цинковська I., Юхимець Г. Мідні гравірувальні дошки українських друкарень ХѴІІ-ХІХ ст. у фондах Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. — Київ, 2014. 1498. Фомин А. Государственный герб как правовое явление и исторические предпосылки его появле ния // Вестник Санкт-
Петербургского университета. — Серия 14. — Вып. 2. — Санкт-Петербург, 2010, —С. 12-17. 1499. Франклин С. К вопросу о времени и месте перевода Хроники Георгия Амартола на славянский язык // Труды Отдела древнерусской литературы. — Т. XLI. — Ленинград, 1988. — С. 324-330. 1500. Франклин С.
Письменность, общество и культура в Древней Руси (около 950-1300 гг.). — Санкт-Петербург, 2010. 1501. Халецький 0. Герб князя А. Курбського у польській і російській геральдиці // Друга наукова ге ральдична конференція. — Львів, 1992. 677
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. 1502. Халитова Н., Халитов Н. К вопросу о происхождении образа двуглавой птицы в татарской архи тектурно-художественной резьбе // Известия Казанского государственного архитектурно-строи тельного университета. —
Казань, 2013. — № 3 (25). — С. 21-27. 1503. Ханенко Б., Ханенко В. Древности Приднепровья. — Вып. VI. — Киев, 1907. 1504. Харди Ђ. Итинерариј Ростислава Михаиловича. — Сремска Митровица — Нови Сад, 2019. 1505. Харузин Н. «Знамёна» у мордвы в XVI и XVII вв. // Известия Императорского общества
любителей естествознания, антропологии и этнографии, состоящего при Императорском Московском Уни верситете. — Т. ХСѴІІ: Труды Этнографического отдела. — Т. XIV: Юбилейный сборник в честь В.Ф. Миллера. — Москва, 1900. — С. 62-72. 1506. Харузин Μ. Очерки юридического быта народностей Сарапульского
уезда Вятской губернии // Юридический вестник. — 1883. — № 2. — С. 257-291. 1507. Хвойка В. Древние обитатели Среднего Приднепровья. — Киев, 1913. 1508. Хождение игумена Даниила / Подгот. текста, пер. и коммент. Г. Прохорова // Памятники литера туры Древней Руси: XII век. — Москва, 1978. — С.
24-115. 1509. «Хождение» игумена Даниила в Святую Землю в начале XII в. — Санкт-Петербург, 2007. 1510. Холостенко Н. Архитектурно-археологические исследования Пятницкой церкви в г. Чернигове (1953-1954 гг.) // Советская археология. — Вып. XXVI. — Москва, 1956. — С. 271-292. 1511. Хорошев А. Раскопы
южной части Плотницкого конца // Археологическое изучение Новгорода. — Москва, 1978. — С. 174-196. 1512. Хорошкевич
А. Печати полоцких грамот ХІѴ-ХѴ веков // Вспомогательные исторические дисци плины. — Вып. IV. — Ленинград, 1972. — С. 128-146. 1513. Хорошкевич А. Символы русской государственности. — Москва, 1993. 1514. Хотинська битва 1621 — битва за Центральну Європу. — Київ, 2011. 1515. Церашчатава В.
Старажытнабеларускі манументальны жывапіс ХІ-ХѴШ ст. — Мінск, 1986. 1516. ЦемушаўС. Да пытания аб призначанні старажытнарускіхгеральдычныхпадвесак//Журнал Бе лорусского государственного университета. История. - Мінск, 2018. - №4. — С. 75-82. 1517. Церква Богородиці Десятинна в Києві. До 1000-ліття
освячення. — Київ, 1996. 1518. Цітоў А. Пячаткі старажытнай Беларусі. — Мінск, 1993. 1519. Цітоў А. Сфрагістика і геральдика Беларусі. — Мінск, 1999. 1520. Цішкін І. Віслыя пячаткі // Помнікі гісторыі і культуры Беларусі. — Мінск, 1986. — № 4. 1521. Черепнин А. Борковский остров и его древности //
Археологические известия и заметки. — T. II. — Москва, 1894. — С. 181-184. 1522. Черепнин А. Местная старина // Труды Рязанской учёной архивной комиссии. — T. IX. — Вып. I. — Рязань, 1894. — С. 17-18. 1523. Черепнин Л. Общественно-политические отношения в Древней Руси и Русская Правда // Древне
русское государство и его международное значение. — Москва, 1965. 1524. Черепнин Л. Русские феодальные архивы ХІѴ-ХѴ веков. — Ч. I. — Москва — Ленинград, 1948. 1525. Черепнин Л. Спорные вопросы феодальной земельной собственности в ІХ-ХѴ вв. // Новосельцев А., Пашуто В., Черепнин Л. Пути развития
феодализма. — Москва, 1972. 1526. Чернев Н. Заметки о древнейших русских монетах. — Киев, 1888. 1527. Чернев Н.
Несколько слов по поводу вновь найденного экземпляра «Ярослава сребра» скандинав ского типа // Труды Московского археологического общества. — T. I. — Москва, 1898. — С. 97-102. 1528. Чернев Н. О нежинских сребрениках с именем Пётр // Сборник снимков с предметов древности. — Вып. Ш-ІѴ. — Киев, 1891.
— С. 21-28. 1529. Черненко 0. Про місцезнаходження князівських поховань у Чернігівському Спасо-Преображенському соборі // Opus mixtum. — Київ, 2015. — №3. — C. 69-85. 1530. Чернецов А. Древнерусские изображения кентавров // Советская археология. — Москва, 1975. — № 2, — С. 100-119. 1531. Чернецов А.
Об изображениях кентавра, обнажающего меч // Краткие сообщения Института ар хеологии. — Вып. 166. — Москва, 1981. — С. 56-63. 1532. Чернов А. В Старой Ладоге найден герб Рюрика? // http://chernov-trezin.narod.ru. 1533. Чернов А. Хроники изнаночного времени. — Санкт-Петербург, 2006. 1534. Черных А.
Геральдика // Введение в специальные исторические дисциплины. — Москва, 1990. — С. 40-80. 1535. Черных А. Гербовник как исторический текст // Люди и тексты. Исторический источник в социальном измерении. Сборник статей. — Москва, 2011. — С. 331-347. 1536. Черных А. Гербовники XIII века // Средние
века: исследования по истории Средневековья и раннего Нового времени. — Вып. 68. — Москва, 2007. — С. 90-110. 1537. Черных А. Гербовники XIV века // Средние века: исследования по истории Средневековья и раннего Нового времени. — Вып. 70. — Москва, 2009. — № 1-2. — С. 212-241. 678
Література 1538. Черных А. Появление гербов как проблема гербоведения и истории XII века // Средние века: ис следования по истории Средневековья и раннего Нового времени. — Вып. 74. — Москва, 2013. — № 3-4. — С. 124-149. 1539. Черных А. Трактат Бартоло ди Сассоферрато «О знаках и гербах» // Средние
века. — Вып. 52. — Москва, 1989, —С. 307-322. 1540. Чернышева Μ., Дубовицкий А. Царские (царственные) и солнечные птицы (павлин, феникс, петух и орёл) // Пространство и Время. — 2016. — № 3-4 (25-26). — С. 156-174. 1541. Чижевський Д. Українське літературне бароко. — Київ, 2003. 1542. Чореф Μ. К
вопросу о возможности денежной эмиссии в государстве феодоритов // Ρομαϊος: сб. ст. к 60-летию проф. С.Б. Сорочана. Нартекс. Byzantina Ukrainensis / гл. ред. С.Б. Сорочан. — Т. 11. — Харьков, 2013. — С. 368-380. 1543. Чореф Μ. «Lapis offensionis», или к расшифровке монограмм правителей Феодоро //
Нові до слідження пам'яток козацької доби в Україні. — Вип. XX. — Ч. II. — Київ, 2011. 1544. Чореф Μ. «Lapis offensionis», или к расшифровке монограмм правителей Феодоро // Научные ведомости Белгородского государственного университета. — Вып. 19. — Белгород, 2011. — № 13 (108). — С. 46-55. 1545.
Чхаидзе В. О фальсификации византийских и древнерусских печатей: страторы херхона, коган роскі и прочие безграмотные фантазии XXI века // ΧΕΡΣΩΝΟΣ ΘΕΜΑΤΑ: империя и полис. XII Меж дународный Византийский семинар: материалы научной конференции. — Симферополь, 2020. — С. 283-290. 1546. Чхаидзе В.
Шлем с Деисусом из собрания Оружейной палаты Московского Кремля. К вопросу о происхождении и датировке //
Археология евразийских степей. — Казань, 2017. — №5. — С. 122-132. 1547. Шайкин А. Возможное продолжение «Слова о погибели Русской земли» // Древняя Русь: Вопросы медиевистики. — Москва, 2005. — №3 (21). — С. 115-116. 1548. Шаланда А. Гербы i геральдычныя выявы на гравюрах «Бібліі Рускай» Франциска
Скарыны // Герольд Litherland. — Год II. — № 3-4 (7-8). — Горадня, 2002. — С. 122-132. 1549. Шаланда А. Сімвалы i гербы зямель Беларусі ў Х-ХѴШ стст. Геральдычна-сфрагістычныя нарысы. — Мінск, 2012. 1550. Шаланда А. Сымболіка й геральдыка Полацкое дзяржавы ў Х-ХѴ ст. // Спадчына. — Мінск, 2003. — №
6.— С. 22-39. 1551. Шаланда А. Таямнічы свет беларускіх гербаў. Шляхецкая геральдыка Вылікага княства Літоўскага. — Мінск, 2014. 1552. Шараева Т. К вопросу о калмыцких боевых знамёнах // Вестник Калмыцкого института гумани тарных исследований РАН. — Элиста, 2012. — №2. — С. 52-56. 1553. Шараневич
И. История Галицко-Володимирской Руси от найдавнійших времен до года 1453. — Львів, 1863. 1554. Шарлемань Н. Загадочный зверь Древней Руси // Зоологический журнал АН СССР. — Т. 43. — Вып. 2. — Москва, 1964. — С. 293-296. 1555. Шарлемань Н. Природа и люди Киевской Руси. Воспоминания. Автобиографии.
Переписка. — Киев, 2015. 1556. Шафонский А. Черниговского наместничества топографическое описание с кратким географиче ским и историческим описанием Малой России, из частей коей оное наместничество составлено. — Киев, 1851. 1557. Шахматов А. Обозрение русских летописных сводов. — Москва, 1938.
1558. Шедевры русской иконописи. — Москва — Минск, 2006. 1559. Шеломенцев-Терской В. Новые находки печатей
из летописного Зенигорода // Нумизматика и сфрагистика. — Т. III. — Киев, 1968. — С. 163-167. 1560. Шемаханская Μ., Равич И. К проблеме археологической идентификации древнерусской подвески // Экспертиза и атрибуция произведений изобразительного и декоративно-прикладного искус ства. — Санкт-Петербург, 2000. — С. 62-64. 1561. Шероцкий К. Киев. Путеводитель. — Киев, 1917. 1562. Ширинский С. Ременные бляшки со знаками Рюриковичей из Бирки и Гнездова // Славяне и Русь. — Москва, 1968. — С. 215-223. 1563. Шкриванић Г. Оружје у средњовековној Србији, Босни и Дубровнику. — Београд, 1957. 1564. Шляпкин И. Каменный крест 1224 года князя Святослава Всеволодовича в г. Юрьеве-Польском // Записки отделения русской и славянской археологии Русского археологического общества. — Т. V. — Вып. II. — Санкт-Петербург, 1904. 1565. Шмит Ф. Заметки о поздневизантийских храмовых росписях // Византийский временник. — Т. XXII. — Москва, 1915. 679
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. Х-ХПІ cm. 1566. Шмит Ф. Искусство древней Руси Украины. — Харьков, 1919. 1567. Шодуар С. Обозрение русских денег и иностранных монет, употреблявшихся в России с древних времён. — Санкт-Петербург, 1837-1841. 1568. Шонк-Русич
К. Історія українського мистецтва в ілюстраціях. — Нью-Йорк, 1978. 1569. Штыхаў Г., Захарэнка П. Старажытныя скарбы Беларусі. — Мінск, 1971. 1570. Штыхов Г. Археологическая карта Белоруссии. — Минск, 1971. 1571. Штыхов Г. Города Полоцкой земли (ІХ-ХІП вв.). — Минск, 1978. 1572. Штыхов Г. Древний
Полоцк (ІХ-ХІП вв.). — Минск, 1975. 1573. Шуст Р. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. — Київ, 2007. 1574. Щедрина К. «Крест императора Константина Великого» (к вопросу иконографии) // Ставрографический сборник. — Кн. II: Крест в Православии. — Москва, 2003. — С. 55-66.
1575. Щербак А. Знаки на керамике и кирпичах из Саркела — Белой Вежи [К вопросу о языке и письменности печенегов) // Материалы и исследования по археологии СССР. — Вып. 75: Труды Волго-Донской археологической экспедиции. — Т. II. — Москва — Ленинград, 1959. — С. 362-414. 1576. Щербак А. Знаки на
керамике из Саркела // Эпиграфика Востока. — Т XII. — Москва — Ленинград, 1958. 1577. Щербаківський В. Ліплявський могильник // Niederluv sborník. — Praha, 1925. — S. 339-348. 1578. Щербатова-Шевякова Т. Нередица. Монументальные росписи церкви Спаса на Нередице. — Москва, 2004. 1579. Эйдель E. Буллы
князей Ярополка-Петра и Владимира-Василия: атрибуция и датировка // Сфрагістичний щорічник. — Вип. IIL —
Київ, 2012. — C. 53-68. 1580. Эйдель E. Собрание актовых печатей Древней Руси. — Киев, 2011. 1581. Энговатов Н. Таманский брактеат Всеволода (Кирила) Ольговича // Нумизматика и сфрагистика. — Вып. I. — Киев, 1963. — С. 103-108. 1582. Южная Русь и Византия. — Киев, 1991. 1583. Юра Р. Висла печатка з
Воїнського городища // Історичні джерела та їх використання. — Вип. І. — Київ, 1966. — С. 284-286. 1584. Юрковский 0. Дрогичинские пломбы (размышления о назначении) // Домонгол. Альманах древ ней культуры и искусства. — Вып. I. — Рыбинск, 2010. — С. 177-182. 1585. Юсупович А. «Богу же изволившю
Данилъ созда градъ Холмъ»: когда и как Холм стал столичным городом // Rossica Antiqua. — Санкт-Петербург, 2014. — № 1. — С. 44-62. 1586. Яковенко Н. Витоки роду Немиричів // Mapa Mundi. Збірник наукових праць на пошану Ярослава Дашкевича з нагоди його 70-річчя. — Львів — Київ — Нью-Йорк, 1996. 1587.
Яковенко Н. Внесок геральдики у творення «території з історією» (геральдичні легенди волин ської, київської і брацлавської шляхти кінця ХѴІ-ХѴІІ ст.) // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Т. CCLX: Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. — Кн. І. — Львів, 2010, —С.
274-298. 1588. Яковенко Н. Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI — початку XVIII століття. — Київ, 2012. 1589. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. — Київ, 2005. 1590. Яковенко Н. Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та
ідей в Україні XVI-XVII ст. — Київ, 2002. 1591. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII
ст. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 1993. 1592. Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. Волинь і Центральна Україна. — Київ, 2008. 1593. Яковенко Н. Український переклад Хроніки Стрийковського кінця XVI — початку XVII ст. // Рукописна та книжкова спадщина України. — Вип.
І. — Київ, 1993. 1594. Яковенко Н., Боряк Г. Родовая антропонимия Правобережной Украины как отражение социаль ной структуры общества (по актам конца ХІѴ-ХѴІ в.) // Вспомогательные исторические дисци плины. — Вып. XIX. — Ленинград, 1987. — С. 22-38. 1595. Яковлева E., Салмина E., Королёва Э. Псков
// Русь в ІХ-Х веках: Археологическая панорама. — Москва — Вологда, 2012. — С. 138-161. 1596. Яковлів А. Впливи старочеського права на право українське литовської доби ХѴ-ХѴІ в. — Прага, 1929. 1597. Яковчик Μ. Золотые нити на территории Древней Руси домонгольского периода. Автореферат диссертации
. кандидата исторических наук. — Москва, 2018. 1598. Якубовський В. Археологічна розвідка басейну р. Бужок на Хмельниччині // Археологія. — Вип. XXXVIII. — Київ, 1982. 680
Література 1599. Якубовський В. Давньоруський скарб з с. Городище Хмельницької області // Археологія. — Вип. XVI. — Київ, 1975. 1600. Якубовський В. Історія Болохівської землі: історіографія і джерела // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. — Т. XXV:
Історичні науки. — Кам'янець-Подільський, 2015. — С. 52-66. 1601. Якубовський В. Скарби Болохівської землі. — Кам'янець-Подільський, 2003. 1602. Якубовський В. Слов’янські старожитності на Хмельниччині // Археологія. — Вип. XLVI. — Київ, 1984. 1603. Ямщиков С. Древнерусская живопись. Новые открытия.
— Ленинград, 1969. — 120 с. 1604. Янин В. Актовые печати древней Руси Х-ХѴ веков. — Т. I: Печати X — начала XIII вв. — Москва, 1970. 1605. Янин В. Актовые печати древней Руси Х-ХѴ веков. — Т. II: Новгородские печати ХШ-ХѴ вв. — Москва, 1970. 1606. Янин В., Гайдуков П. Актовые печати Древней Руси
Х-ХѴ веков. — Т. III: Печати, зарегистрирован ные в 1970-1996 гг. — Москва, 1998. 1607. Янин В. Археологические раскопки в Новгороде // Сквозь века. К истокам культуры народов СССР. — Вып. 1. — Москва, 1986. — С. 145-164. 1608. Янин В. Археологический комментарий к Русской Правде // Новгородский
сборник. 50 лет раско пок Новгорода. — Москва, 1982. — С. 138-155. 1609. Янин В. Вислые печати из новгородских раскопок 1951-1954 гг. // Материалы и исследова ния по археологии СССР. — Вып. 55: Труды Новгородской археологической экспедиции. — Т. I. — Москва, 1956. — С. — С. 138-163. 1610. Янин В.
Вислые печати Пскова // Советская археология. — Москва, 1960. — № 3. — С. 237-261. 1611. Янин В. Денежно-
весовые системы русского средневековья. Домонгольский период. — Москва, 1956. 1612. Янин В. Древнейшая русская печать X века // Краткие сообщения о докладах и полевых исследо ваниях Института истории материальной культуры. — Вып. LVII. — Москва — Ленинград, 1955. 1613. Янин В. Ещё раз об атрибуции
шлема Ярослава Всеволодовича // Древнерусское искусство. Худо жественная культура домонгольской Руси. — Москва, 1972. — С. 235-244. 1614. Янин В. Княжеские знаки суздальских Рюриковичей // Краткие сообщения о докладах и полевых исследованиях Института истории материальной культуры. — Вып. LXII. —
Москва — Ленинград, 1956. 1615. Янин В. Мета // Древняя Русь в средневековом мире. Энциклопедия / ред. E. А. Мельникова, В. Я. Петрухин. — Москва, 2014. — С. 483. 1616. Янин В. Новгородская феодальная вотчина: Историко-генеалогическое исследование. — Москва, 1981. 1617. Янин В. Новгородские
посадники. — Москва, 1962. 1618. Янин В. Новгородские акты ХІІ-ХѴ вв. Хронологический комментарий. — Москва, 1991. 1619. Янин В. О первоначальной принадлежности шлема Ярослава Всеволодовича // Советская архео логия. — Москва, 1958. — №3. — С. 54-60. 1620. Янин В. Очерки истории средневекового
Новгорода. — Москва, 2008. 1621. Янин В. Печати из новгородских раскопок 1951 г. // Советская археология. — Т. XVIII. — Москва, 1953. 1622. Янин В. Печать Мстиславовой грамоты // Краткие сообщения Института истории материальной культуры. — Вып. 65. — Москва, 1956. — С. 42-48; 1623. Янин В.
Социально-политическая структура Новгорода в свете археологических исследований // Новгородский исторический сборник. —
Вып. XI. — Ленинград, 1982. 1624. Янин В. Средневековый Новгород: Очерки археологии и истории. — Москва, 2004. 1625. Янин В. У истоков Новгородской государственности. — Великий Новгород, 2001. 1626. Янин В. «Я послал тебе бересту.». — Москва, 1998. 1627. Янин В., Гайдуков П. Древнерусские вислые
печати, зарегистрированные в 1997 г. // Новгород и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 12. — Новгород, 1998. — С. 338-357. 1628. Янин В., Гайдуков П. Древнерусские вислые печати, зарегистрированные в 1998-1999 гг. // Нов город и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 14. —
Великий Новгород, 2000. — С. 283-314. 1629. Янин В., Гайдуков П. Древнерусские вислые печати, зарегистрированные в 2000 г. // Новгород и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 15. — Великий Новгород, 2001. — С. 179-197. 1630. Янин В., Гайдуков П. Древнерусские вислые печати,
зарегистрированные в 2001 г. // Новгород и Нов городская земля. История и археология. — Вып. 16. — Великий Новгород, 2002. — С. 154-173. 1631. Янин В., Гайдуков П. Древнерусские вислые печати, зарегистрированные в 2002 г. // Новгород и Нов городская земля. История и археология. — Вып. 17. —
Великий Новгород, 2003. — С. 350-374. 681
Геральдика середньовічної Руси (України) Том 1: Генеза руської геральдики. Х-ХІІІ cm. 1632. Янин В., Гайдуков П. Древнерусские вислые печати, зарегистрированные в 2003 г. // Новгород и Нов городская земля. История и археология. — Вып. 18. — Великий Новгород, 2004. — С. 137-160. 1633. Янин В.,
Гайдуков П. Древнерусские вислые печати, зарегистрированные в 2004 г. // Новго род и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 19. — Великий Новгород, 2005. — С. 91-111. 1634. Янин В., Гайдуков П. Древнерусские вислые печати, зарегистрированные в 2005 г. / / Новгород и Новгородская земля.
История и археология. — Вып. 20. — Великий Новгород, 2006. — С. 77-97. 1635. Янин В., Гайдуков П. Древнерусские вислые печати, зарегистрированные в 2006 г. / / Новгород и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 21. — Великий Новгород, 2007. — С. 138-164. 1636. Янин В., Гайдуков П.
Древнерусские вислые печати, зарегистрированные в 2007 г. // Новгород и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 22. — Великий Новгород, 2008. 1637. Янин В., Хорошев А., Рыбина E., Сорокин А., Степанов А., Покровская Л. Работы в Людином конце Великого Новгорода в 2008 г. (Троицкий XIII и XIV
раскопы) // Новгород и Новгородская земля. История и археология. — Вып. 22. — Великий Новгород, 2008. — С. 17-27. 1638. Янчук Н. Дрогичинские пломбы // Археологические известия и заметки. — Т. V. — Москва, 1897. 1639. Ярославское Поволжье в Х-ХІ вв. — Москва, 1963. 1640. Яхтанигов А.
Северокавказские тамги. — Нальчик, 1993. 1641. Яценко С. Аланы и аорсы в Северном Причерноморье в период готского вторжения:
анализ тамг аристократического некрополя Пантикапея второй половины III в. н.э. // Древнее Причерно морье. — Одесса, 1994. 1642. Яценко С. Знаки-тамги ираноязычных народов древности и раннего средневековья. — Москва, 2001. 1643. Яценко С. К изучению «энциклопедий» тамг Нижнего Дона І-ПІ вв. н.э. //
Проблемы археоло гии Юго-Восточной Европы (тезисы докладов VII Донской археологической конференции). — Ростов-на-Дону, 1998. 1644. Яценко С. Плиты-энциклопедии тамг в Монголии и Сарматии // Северная Евразия от древности до средневековья. Тезисы конференции. - Санкт-Петербург, 1992. 1645. 1000 років
української печатки. 1000 years of Ukrainian seal. Каталог виставки 24 травня — 15 листопада 2013 р. — Київ, 2013. 1646. 1000-летие русской художественной культуры. — Москва, 1988. 1647. Adam-Even P. Les fonctions militaires des hérauts d'armes, leur influence sur le développement de l’héraldique
//Archives héraldiques suisses. — T. LXXI. — Basel, 1957. — P. 2-33. 1648. Affelski )., Bogucki Μ. An early medieval small lead seal from the settlement in Poniaty Wielkie, Pułtusk district // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle
porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 1041-1049. 1649. Agrigoroaei V. Vikingi sau ruși. Noi cercetări asupra complexului de la Basarabi-
Murfatlar // Apulum. — Vol. XLIII/2. — 2006. — P. 25-49. 1650. Ainaloff D. Die Mosaiken des Michaelklosters in
Kiew // Belvedere. — Wien, 1926. — № 9-10. 1651. Ainalov D. Geschichte der russischen Monumentalkunst der vormoskovitischen Zeit. — Berlin — Leipcig, 1932. 1652. Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie. — T. I-XXIV. — Lwów, 1870-1914. 1653. Alef G. The Adoption of the Muscovite Two-Headed Eagle: A Discordant View // Speculum: A Journal of Medieval Studies. — Vol. XLI. — Chicago, 1966. — № 1. 1654. dAmato R. Old and new evidence on the East-Roman helmets from the IX to the XII centuries // Acta Militaria Mediaevalia. — Vol. XL — Kraków — Sanok — Wrocław, 2015. — P. 27-157. 1655. Ambrosius Marcus de Nissa. Arma Regni Poloniae. — Antwerpiae, 1562. 1656. Ancien armorial equestre de la Toison d’Or et de l’Europe au XV siècle. Facsimile par L. Larchey. — Paris, 1890. 1657. Anderson J. C. The Past Reanimated in Byzantine Illumination // Byzantine East, Latin West: ArtHistorical Studies in Honor of Kurt Weitzmann. — Princeton, 1995. 1658. McAndrew В. A. Scotland’s Historic Heraldry. — Woodbridge, 2006. 1659. Androudis P. Dalle avec aigle bicéphale, en provenance de l’enceinte byzantine de Trébizonde // Δελτών της Χριστιανικής Αρχαιολογικής Εταιρείας. — Τομοσ ΛΔ’. — Αθήνα, 2013. — Σ. 67-78. 1660. Androudis P. Présence de l'aigle bicéphale en Trebizonde et dans la principauté grecque de Théodoro en Crimée (X1V-XV siècles) // Βυζαντίακά. — Τομοσ ΛΔ'. — Θεσσαλονίκη, 2017. — Σ. 179-218. 1661. Anöelié Ρ. Srednjovjekovni pečati iz Bosne i Hercegovine. — Sarajevo, 1970. 682
Література 1662. Antoniewicz Μ. Herb Hippocentaur — dzieło przypadku czy osobliwa kreacja heraldyczna? // Ministri Históriáé. Pagalbiniai istorijos mokslai Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės tyrimuose. Mokslinių straipsnių rinkinys, skirtas dr. Edmundo Antano Rimšos 65-mečio sukakčiai / red. Z. Kiaupa, J. Sarcevičienė. — Vilnius, 2013. — S. 171-200. 1663. Antoniewicz M. Protoplaści książąt Radziwiłłów. Dzieje mitu i meandry historiografii. — Warszawa, 2011. 1664. Anne Comnène. Alexiade. Règne de l'empereur Alexis 1 Comnène, 1081-1118. — T. H. — Liv. V-X. — Paris, 1943. 1665. Archiwum książąt Lubartowiczów Sanguszków w Sławucie. — T. I-V1I. — Lwów, 1877-1910. 1666. Armytage G.J. Ancient Rolls of Arms of the Reigns of Henry III and Edward HI. — London, 1868. 1667. Asbridge T. Pierwsza Krucjata: nowe spojrzenie. — Poznań, 2006. 1668. Asbridge T. The First Crusade: A New History. — Oxford, 2004. 1669. Babuin A. Standards and insignia of Byzantium // Byzantion: Revue internationale des études byzantines. ֊ T. LXXI. — Fase. 1. — Bruxelles, 2001. - P. 5-59. 1670. Baker A. Rycerstwo średniowiecznej Europy. — Warszawa, 2004. 1671. Banac I. Grbovi bilježi identiteta. — Zagreb, 1991. 1672. Bank A. Les Steatites: Essai de classification. Méthodes des recherches // Corsi di cultura sull’arte ravennate e bizantina. — Vol. XVII. — Bologna, 1970. — P. 355-381. 1673. Barber R. Rycerze i rycerskość. — Warszawa, 2003. 1674. Barker J. The Tournament in England 1100-1400. — Woodbridge, 1986. 1675. Baron du Roure de Poulin. Les rois, hérauts et poursuivants d'armes. — Paris, 1906. 1676.
Bartnicki Μ. Elita polityczna księstwa halicko-włodzimierskiego w XIII w. // Ruthenica. — T. V. — Київ, 2006, —S. 106-116. 1677. Bartnicki Μ. Polityka zagraniczna księcia Daniela Halickiego w latach 1217-1264. — Lublin, 2005. 1678. Barwiński В. Pieczęcie bojarów halicko-wlodzimierskich z pierwszej połowy XIV wieku // Miesięcznik heraldyczny. — T. II. — Lwów, 1909. — S. 117-118. 1679. Barwiński B. Pieczęcie książąt halicko-włodzimierskich z pierwszej połowy XIV wieku // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. — Kraków, 1909. — № 6. — S. 99-104; № 7. — S. 127-130. 1680. Barwiński B. Ze sfragistyki ruskiej // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. — Kraków, 1909. — № 1. — S. 11. 1681. Bascapè G.C. Sigillografia. 11 sigillo nella diplomatica, nel diritto, nella storia, nell’arte. — Voi. I-II. — Milano, 1969-1978. 1682. Bascapè G.C., del Piazzo Μ. Insegne e simboli. Araldika pubblica e privata medievale e moderna. — Roma, 1983. 1683. Bayeuxtapeten. En broderad krönika från 1000-talet. — Stockholm, 2018. 1684. Bárezay 0. A heraldika késikönyve. — Budapest, 1897. 1685. Becchetti L. Elementi araldici nei sigilli plumbei pontifici // Atti della Società Italiana di Studi Araldici. — Acqui Terme, 2007. — P. 357-380. 1686. Beckwith J. The Art of Constantinople. An Introduction to Byzantine Art, 330-1453. — London, 1965. 1687. Beletsky S. Early Rus' small lead seals from Staraya Ladoga // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from
Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 827-873. 1688. Beletsky S. Rurikid emblems: princely heraldic symbols of Eastern Europe in the X-XIII century // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. 1. — Warszawa, 2019. — S. 479-677. 1689. Beletsky S., Musin A. Dynastic emblems of the Rurikids in East-Central and Eastern Europe: history of research // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 443-478. 1690. Beletsky S., Veretyushkin R., Gorlov K., Kurganov N. Small lead seals from the excavation at the Detinets in Kursk: research and restoration // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 895-948. 1691. von Berchem E. Die Herolde und ihre Beziehungen zum Wappenwesen // Beiträge zur Geschichte der Heraldik. — Berlin, 1939. — S. 117-129. 683
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики, Х-ХШ ст. 1692. Białoruski Tristan (Беларускі Трышчан) / Faksymile rękopisu wraz z analizą filologiczną A. Brazgunowa i N. Starowojtowej i ich przekładami na współczesny język białoruski, pod redakcją Μ. Maszkiewicza. — Wrocław, 2007. 1693. Birch de Gray W. Catalogue of seals in the Department of manuscripts in the British museum. — Vol. I-VI. — London, 1887-1900. 1694. Błoński Μ., Bogucki Μ. Early medieval small lead seals reminiscent of «Drohiczyn type» from archaeological excavations at Nasielsk: a short presentation // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czernina na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 1027-1039. 1695. Bochnak A. The collection of small lead seals of «Drohiczyn type» in the Numismatic Cabinet of the National Museum in Krakow // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography —small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. 1. — Warszawa, 2019. — S. 167-183. 1696. Bock N. Die Herolde im römisch-deutschen Reich: Studie zur adligen Kommunikation im späten Mittelalter. — Ostfildern, 2015. 1697. Boeheim W. Handbuch der Waffenkunde. — Leipzig, 1890. 1698. Bogdan 1. Album paléographique moldave. — București —
Paris, 1926. 1699. Bołsunowski К. Znaki pieczętne na ołowiu (płomby) znajdywany w Bugu przy mieście Drohiczynie. Studium sfragistyczne // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. — T. I. — Kraków, 1891. — № 7. — S. 146-151; № 8. — S. 181-185; T. 11. — Kraków, 1895. — № 4. — S. 371-383; T. III. — Kraków, 1896. —№ l. — S. 15-18. 1700. Bołsunowski K. Znaki symboliczne na ołowiu (płomby) // Swiatowit. — T. IV. — Warszawa, 1902. — S. 54-72; T. V. — Warszawa, 1904. — S. 94-109. 1701. Boniecki A. Herbarz Polski. — T. I-XV1. — Warszawa, 1899-1913. 1702. Boniecki A. Poczet rodów w Wielkiem księstwie Litewskiem w XV i XVI wieku. — Warszawa, 1887. 1703. Boura L., Petrides A., Tsakirakis P., Bank Μ. The Griffin through the Ages. — Athens, 1983. 1704. Boutell C. A manual to Heraldry: Historical and Popular. — London, 1863. 1705. Brault G. J. Early Blazon: heraldic terminology in the twelfth and thirteenth centuries, with special reference to Arthurian literature. — Oxford, 1972. 1706. Brault G. ļ. Eight Thirteenth Century Rolls of Arms in French and Anglo-Norman Blazon. — London, 1973. 1707. Brault G. J. Rolls of Arms: Edward I (1272-1307). — Vol. I. — London, 1977. 1708. Braun F. Russland und die Deutschen in der alten Zeit // Germanica. — Halle, 1925. 1709. Brugmans H., Heeringa К. Corpus Sigillorum Neerlandicorum. De Nederlandshe Zegels tot 1300. — Martinun Nijhoff, 1937-1940. 1710. Brückner A. Słownik etymologiczny języka polskiego. — Kraków, 1927. 1711. Brzustowicz B. W. Turniej rycerski w Królestwie Polskim w późnym średniowieczu i Renesansie na tle europejskim. — Warszawa, 2003.
1712. Buben Μ. Encyklopedie heraldiky. — Praha, 2003. 1713. Buko A., Kara Μ., Price T. D., Duczko W, Frei К. Μ., Sobkowiak-Tabaka L A unique medieval cemetery from the X-XI century with chamber-like graves from Bodzia (central Poland): Preliminary result of the multidisciplinary research // Archäologisches Korrespondenzblatt. — Jahrgang XLIII. — Heft Ill. — Mainz, 2013, —S. 423-442. 1714. Buonocore M. Bibliografia dei fondi manoscritti della Bibliotheca Vaticana (1968-1980). — Vol. II. — Vatican City, 1986. 1715. Byzantine Magic / ed. H. Maguire. — Dumbarton Oaks, 1995. 1716. Canart P„ Peri V. Sussidi bibliografici per i manoscritti greci della Bibliotheca Vaticana. — Vatican City, 1970. 1717. Du Cange Charles du Fresne. Glossarium ad scriptores mediae et infimae latinitatis. — T. Ill: O-Z. — Francofurti ad Moenum, 1710. 1718. Du Cange Charles du Fresne. Glossarium novum ad scriptores medii aevi, cum Latinos tum Gallicos. — Till: N-Z. — Parisius, 1766. 1719. Du Cange Charles du Fresne. Glossarium mediae et infimae latinitatis. — T. VI: 0-Q. — Niort, 1886. 1720. Du Cange Charles du Fresne. Glossarium mediae et infimae latinitatis. — T. I: A-B. — Niort, 1883. 1721. Cantar de mio Cid / Ed. de A. Montaner. — Barcelona, 2007. 1722. Carr J. The Kornnene Dynasty: Byzantium’s Struggle for Survival 1057-1185. — Havertown, 2018. 1723. Catalogue of the Byzantine coins in the Dumbarton Oaks Collection and in the Whittemore Collection. — Vol. IV: Alexius I to Michael VIII (1081-1261). — Part 1: Alexius I to Alexius V (1081-1204). — Washington, 1999. 684
Література 1724. de Ceballos-Escalera у Gila A. Heraldos y reyes de armas en la corte de España. — Madrid, 1993. — 428 p. 1725. Cecchetti B. Bolle dei Dogi de Venezia, secoli XII al XVIII. — Venezia, 1888. — 36 p. 1726. Ceresa Μ. Bibliografia dei fondi manoscritti della Bibliotheca Vaticana (1981-1985). — Vatican City, 1991. 1727. Cernovodeanu D. Știința și arta heraldică în România. — București, 1977. 1728. Chassel J. L. Le nom et les armes: la matrilinéarité dans la parenté aristocratique du second Moyen Âge // Droit et cultures. — T. LXIV. — Paris, 2012. — № 2. — P. 117-148. 1729. Chronik des Concils zu Constanz von Ulrich von Richental 1414-1418. — Constanz, 1869. 1730. Cichońska )., Piotrowski A. The history of collections of early medieval small lead seals from the State Archaeological Museum in Warsaw // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 141-165. 1731. Clemmensen S. The armorial decorations in the Haus zum Loch in Zürich (Wappenfries im Haus zum Loch). — Farum, 2009. 1732. Clemmensen S. Jörg Rugens Wappenbuch. — Farum, 2013. 1733. Codex diplomaticus Poloniae. — Vol. IV: Res Slesiacae a Michaele Boniecki olim congestae. — Varsaviae, 1887. 1734. Codex epistolaris saeculi XV. — Vol. I. — Pars I. — Cracoviae, 1876. 1735. Codex epistolaris Vitoldi. — Kraków, 1882. 1736. Corpus des sceaux français du Moyen Age. - T.
1: Les sceaux des villes / par Brigitte Bėdos. — Paris, 1980. 1737. Corpus des sceaux français du Moyen-Age. - T. Il: Les sceaux des rois et de régence / par Martine Dalas. — Paris, 1991. 1738. Corpus des sceaux français du Moyen Age. — T. III: Les sceaux des reines et des enfants de France / par Marie-Adélaïde Nielen. — Paris, 2011. 1739. Cosson C. A. Le Cabinet d'Armes de Maurice de Talleyrand-Périgord, Duc de Dino. - Paris, 1901. 1740. Crouch D. The Historian, Lineage and Heraldry 10 5 0-12 5 0 // Heraldry, Pageantry and Social Display in Medieval England. — Woodbridge, 2002. — S. 17-37. 1741. Cutler A., Spieser j.M. Byzance médiévale. — Paris, 1996. 1742. Daniłowicz J. Skarbiec dyplomatów. — T. I. — Wilno, 1860. 1743. Das Concilium, so zu Constanz gehalten ist worden des Jars, do man zalt von der Geburdt unsers Erlösers 1413 Jar. — Augsburg, 1483. 1744. Das Marienburger Tresslerbuch der Jahre 1399-1409. — Königsberg, 1896. 1745. Das Nibelungenlied. Mittelhochdeutscher Text und Übertragung / Herausgegeben, übersetzt und mit einem Anhang versehen von Helmut Brackert. — Bd. I-II. — Frankfurt am Main, 2008. 1746. Dawson T. By the Emperor's Hand: Military Dress and Court Regalia in the Later Romano-Byzantine Empire. — Barnsley, 2016. 1747. Dąbrowski D. Daniel Romanowicz Król Rusi (ok. 1201-1264). Biografia polityczna. — Kraków, 2012. 1748. Dąbrowski D. Genealogia Mścisławowiczów. Pierwsze pokolenia (do początku XIV wieku). — Kraków, 2008. 1749. Dąbrowski D. Miejsca pochówków Mścisławowiczów w XII i XIII w. // In memoriam honoremqueKasimiri Jasiński. — Toruń 2010. — S. 79-94.
1750. Denholm-Young N. History and Heraldry, 1254 to 1310: A Study of the Historical Value of the Rolls of Arms. — New York, 1965. 1751. Denkstein V. The Bohemian Påvise in Turin Armeria Reale Collections // Armi Antiche. Bolletino dell’ Accademia di S. Marciano. — Torino, 1965. — № 1. 1752. Dennis Μ. Scottish Heraldry. - Edinburgh, 1999. 1753. Der Rosengarten. — Leipzig, 1876. 1754. Des Conrad Grünenberg, Ritters und Bürgers zu Costenz Wappenbuch. — Frankfurt am Main, 1875. 1755. Descriptive catalogue of impressions from ancient Scottish seals. — Edinburg, 1850. 1756. Deutsches Heldenbuch. — T. Ill: Ortnit und Die Wolfdietriche. — Bd. I. — Berlin, 1871. 1757. Digenes Akrites: New Approaches to Byzantine Heroic Poetry / R. Beaton, D. Ricks. — Routledge, 1993. 1758. Digenes Akrites: Synoptische Ausgabe der ältesten Versionen / ed. T. Trapp. — Wien, 1971. 1759. Digenis Akritis: The Grottaferrata and Escorial versions / edited and translated by E. Jeffreys. — Cambridge, 1998. 1760. Die Wappenrolle von Zürich. Ein heraldisches Denkmal des XIV Jahrhunderts. — Zürich, 1860. 1761. Dlugossii 1. Opera omnia. — Vol. J. — Cracovia, 1887. 1762. Dlugossii I. Opera omnia. — Vol. XIII. — Cracovia, 1877. 1763. Documenta Romániáé Historica. — Seria A: Moldova. — Vol. 1:1384-1448. — București, 1975. 1764. Documenta Romániáé Historica. — Seria A: Moldova. — Vol. II: 1449-1486. — București, 1976. 685
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. 1765. Documenta Romaniae Historica. — Seria A: Moldova. — Vol. Ili: 1487-1504. — București, 1980. 1766. Dublański A. Nieznana pieczęc bojarska z XIV w. w Muzeum Wołyńskim // Ziemia Wołyńska. — T. II. — Łuck, 1939.— № 5. — S. 78-79. 1767. Duby G. Hommes et structures du Moyen Âge. — Paris, 1973. 1768. Duby G. Le Chevalier, la Femme et le Prêtre: le mariage dans la France féodale. — Paris, 1981. 1769. Duby G. La Société aux Xle et Xlle siècles dans la région mâconnaise. — Paris, 1953. 1770. Duby G. The Chivalrous Society. — University of California, 1977. 1771. Duczko W. Status and Magic. Ornaments Used by the Bodzia Elites // Bodzia: a late Viking-age elite cemetery in Central Poland. — Leiden — Boston, 2014. — P. 202-221. 1772. Dumitrescu C. L. Quelques Remarques en marge du Coislin 79: Les Trois Eunuques // Byzantion: Revue internationale des études byzantines. — T. LVII. — Bruxelles, 1987. 1773. Durczewski Z. Ołowiane pieczęcie ruskie ze Starego Zamku w Grodnie. — Kraków, 1939. 1774. Dvořáková D. Kôň a človek v stredoveku. K spolužitiu človeka a koňa v Uhorskom Kráľovstve. — Budmerice, 2007. 1775. Dworzaczek W. Genealogia. — Warzsawa, 1959. 1776. Działyński A. Statut litewski. — Poznań, 1841. 1777. Dzieńkowski T., Florkiewicz 1., Wołoszyn Μ. Early medieval settlement complex at Czermno: an introductory essay // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from
Czermno: Material evidence / autorzy I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020. — S. 15-51. 1778. Dzik Μ., jusupović A. Medieval Drohiczyn in the light of the archaeological and written sources // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 77-101. 1779. Eitel W. Über Blei- und Goldbullen im Mittelalter. Ihre Herleitung und ihre erste Verbreitung. — Freiburg, 1912. 1780. Estudos de Heráldica Medieval. — Lisboa, 2012. 1781. Etos rycerski w Europie Środkowej i Wschodniej od X do XV wieku. — Zielona Góra, 1997. 1782. Fatás Cabeza G. Blasón de Aragon: el escudo y la bandera. — Zaragoza, 1995. 1783. Filipova S. Medieval paintings and applied arts in Macedonian medieval churches as echo of the Heraldic society ¡I Culture of Memory in East Central Europe in the Late Middle Ages and the Early Modern Period. — Poznań 2008. — S. 277-287. 1784. Filipova S. The Komnenoi heraldry and fresco painting in Macedonia // Macedonian Heritage. — Vol. XIV. ֊ Skopje, 2010. — № 36-37. — P. 101-124. 1785. Filipovič E.O. «Creatio Regni» in the Great Seal of Bosnian King Tvrtko Kotromanić // A Companion to Seals in the Middle Ages / Ed. L. J. Whatley. — Leiden, 2019. — P. 264-276. 1786. Fiori j. Rycerze i rycerstwo w średniowieczu. — Poznań, 2003. 1787. Florkiewicz L, Jusupović A., Musin A. Early medieval small
lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: a catalogue // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: Material evidence / autorzy 1. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020. — S. 53-354. 1788. Font Μ. Przedstawiciele drobnej szlachty na pograniczu polsko-węgierskim w XIII wieku i losy ich rodzin // Cracovia — Polonia — Europa: Studia z dziejów średniowiecza ofiarowane jerzemu Wyrozumskiemu w sześćdziesiątą piątą rocznicę urodzin i czterdziestolecie pracy naukowej. — Kraków 1995. — S. 427-441. 1789. Fox-Davies A. C. A complete guide to heraldry. — London, 1909. 1790. Fox-Davies A. C. The Art of Heraldry: An Encyclopedia of Armory. — London, 1904. 1791. France J. Western Warfare in the age of Crusades 1000-1300. — London, 1998. 1792. Frankopan P. The First Crusade: The Call from the East. — Harvard, 2012. 1793. Friar S. A New Dictionary of Heraldry. — London, 1987. 1794. Friar S., Ferguson J. Basic Heraldry. — New York — London, 1993. 1795. Friedberg Μ. Klejnoty Długoszowe // Rocznik Towarzystwa Heraldycznego. — TX. — Lwów, 1930. 1796. Galbreath D. L. Manuel du blason. — Ch. I. — Lausanne, 1942. 1797. Galbreath D. L., Jéquier L. Manuel du blason. — Lausanne, 1977. 1798. Gamber 0. Geschichte der mittelalterlichen Bewaffung [Teil 4] // Waffen- und Kostümkunde. Zeitschrift der Gesellschaft für Historische Waffen- und Kostümkunde. — Vol. XXXVII. — München — Berlin, 1995. — №1-2. —P. 1-26. 686
Література 1799. Ganz Р. Geschichte der Heraldischen Kunst in der Schweiz im XII und XIII ļahrhundert. ֊ Frauenfeld, 1899. 1800. Garbacz-Klempka A., Pańczyk E., Perek-Nowak Μ., Dudek 1. Metallography analyses of the small lead seals of «Drohiczyn type»: an introduction // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: Material evidence / autorzy I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020. — S. 425-457. 1801. Garbacz-Klempka A. Metallography analyses of the small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: Material evidence ¡ autorzy I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020. — S. 459-499. 1802. Garbacz-Klempka A. Metallography analyses of the small lead seals of «Drohiczyn type» from the collection of the Regional Museum in Drohiczyn // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: Material evidence / autorzy I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020. — S. 501-518. 1803. Garbacz-Klempka A. Metallography analyses of the small lead seals of «Drohiczyn type» from the collection of the Podlachia Museum in
Białystok // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: Material evidence / autorzy I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020. — S. 519-545. 1804. Garbacz-Klempka A. Metallography analyses of the small lead seals of «Drohiczyn type» from the collection of the State Archaeological Museum in Warsaw // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: Material evidence / autorzy I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020. — S. 547-577. 1805. Garbacz-Klempka A. Metallography analyses of the small lead seals of «Drohiczyn type» from the collection of the Numismatic Cabinet of the National Museum in Krakow // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: Material evidence / autorzy I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020. — S. 579-610. 1806. Gaydukov P. The topography of finds of early medieval small lead seals from East-Central and Eastern Europe: catalogue // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czernina na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from
Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 187-440. 1807. Gayre of Gayre and Nigg R. Heraldic Cadency: The Development of Differencing of Coats of Arms for Kinsmen and Other Purposes. — London, 1961. 1808. Gerhard H. Welt der Ikonen. — Recklinghausen, 1957. 1809. Gevaert E. L’heraldique, son esprit, son langage et ses applications. — Bruxelles, 1923. 1810. Glejtek Μ. Heraldika. Úvod do štúdia erbov. — Čadca, 2013. ¡811. Gładysz M. Zapomniani krzyżowcy. Polska wobec ruchu krucjatowego w XII-X1II wieku. — Warszawa, 2004. 1812. Górewicz I. 0 broni Słowian. Na wojnie i w kulturze. — Poznań, 2020. 1813. Grabar A. L'art du Moyen Âge en Europe Orientale. — Paris, 1968. 1814. Grabar A. Les revêtements en or et en argent des icônes byzantines du Moyen Âge. — Venise, 1975. 1815. Grabar A. Sculptures Byzantines du Moyen Age (XI-XIV siede}. — Paris, 1976. 1816. Grabowski J. Dynastia Piastów mazowieckich. Studia nad dziejami politycznymi Mazowsza, intytulacją i genealogią książąt. — Kraków, 2012. 1817. Grabowski J. Wizerunki książąt i księżnych mazowieckich. Przyczynek do ikonografii władców Mazowsza // Kościół w Polsce a sąsiedzi / red. J. Grabowski, T. Rutkowski. — Warszawa, 2017. — S. 63-84. 1818. Grechylo A. Eagle and Lion in the heraldry of the Galician-Volhynian State (XIITh-XlVth centuries) // Actes du IX colloque international d'héraldique. — Cracovie, 1995. 1819. Grotowski P. Ł. Arms and Armour of the Warrior Saints. Tradition and Innovation in Byzantine Iconography [843-1261]. — Leiden — Boston, 2010. 1820. Grotowski P.
Ł. Święci wojownicy w sztuce bizantyńskiej (843-1261). Studia nad ikonografią uzbrojenia i ubioru. — Kraków, 2011. 1821. Guelfi Camajani P. Dizionario araldico. — Bologna, 1966. 687
Геральдика середньовічної Руси (України) Том 1: Генеза руської геральдики. Х-ХІІІ cm. Gumowski Μ. Handbuch der polnischen Heraldik. — Graz, 1969. Gumowski Μ. Handbuch der polnischen Siegelkunde. — Graz, 1966. Gumowski Μ. Najstarsze pieczęcie miast polskich ХНІ і XIV wieku. — Toruń, 1960. Gumowski Μ.
Numizmatyka litewska wieków średnich. — Kraków, 1920. Gumowski Μ. Pieczęcie królów polskich. — Kraków, 1910. Gumowski Μ. Pieczęcie książąt litewskich // Ateneum Wilieńskie. — R. VII. — Wilno, 1930. Gumowski Μ. Pieczęcie książąt pomorskich // Zapiski Towarzystwa naukowego w Toruniu. — T. XVI. —
Toruń, 1952. — № 6. — S. 23-66. 1829. Gumowski Μ. Pieczęcie śląskie do końca XIV wieku // Historia Śląska od najdawniejszych czasów do roku 1400. — T. HI. — Kraków, 1936. 1830. Gumowski Μ. Polskie skarby monet X-XI wieku. Materiały. — Warszawa, 1953. 1831. Gumowski Μ., Haisig Μ., Mikucki S.
Sfragistyka. — Warszawa, 1960. 1832. Gustafson G. Sur une monnaie rare du Grand Duc Jaroslaw I // Труды Московского археологического общества. — ТІ. — Москва, 1898. — S. 91-93. 1833. Haisig Μ. Sfragistyka szlachecka doby średniowiecza w świetle archiwaliów lwowskich. — Lwów, 1938. — 78s. 1834.
Halecki O. Z Jana Zamoyskiego Inwentarza Archiwum Koronnego. Materyały do dziejów Rusi i Litwy w XV wieku // Archiwum Komisji Historycznej. — T. XII. — Cz. I. — Kraków, 1919. — S. 146-218. 1835. Hammarberg I., Rispling G. Graffiter på vikingatida mynt// Hikuin. — 1985. — B. XL — S. 63-78. 1836.
Hans-Maikowa E. Plomby drohiczyńskie ze Zbiorów muzeum archeologicznego i etnograficznego w Łodzi // Prace i materiały
muzeum archeologicznego i etnograficznego w Łodzi. Seria Numizmatyczna i konserwatorska. — Warszawa — Łódź, 1989. — № 8. — S. 49-67. 1837. Harvey P.D.A., McGuinness A. A Guide to British Medieval Seals. — Toronto, 1996. 1838. d’Haucourt G., Durivault G. Le blason. — Paris, 1987. 1839. Hausen R. Finlands Medeltidssigill. I aftild utgifna af Finlands Statsarkiv. — Helsingfors, 1900. 1840. Hawryluk J. Podlasze. Śladami ruskiej przeszłości. — Bielsk Podlaski, 2000. 1841. Hellmann Μ. Moskau und Byzanz // Jahrbücher für Geschichte Osteuropas. — Bd. XVII. — 1969. 1842. Hess A. Katalog 210 Russische Münzen des XIV-XVH1 Jahrhunderts. Dubletten russischer Museen. — Frankfurt-am-Main, 1932. 1843. Heymowski A. Herby polskie w brukselskim Armorial Gymnich, rechte Lyncenich // Studia Źródłoznawcze. — T. XXIX. — Warszawa, 1985. — S. 94-124. 1844. Heymowski A. Herby polskie w paryskim Armorial Bellenville // Studia Źródłoznawcze. — T. XXXIIXXXIII. — Warszawa, 1990. — S. 113-127. 1845. Heymowski A. Herby polskie w sztokholmskim Codex Bergshammar // Studia Źródłoznawcze. — T. XII. — Warszawa, 1968. — S. 73-111. 1846. I sigilli d’oro dell'Archivio Segreto Vaticano / a cura di A. Martini. — Milano, 1984. 1847. Innes of Learney T. Scots Heraldry. — London — Edinburgh, 1934. 1848. Insignia seu clenodia regis et regni Poloniae. Z kodeksu kórnickiego wydał Z. Celichowski. — Poznań, 1885. 1849. Ivakin H., Bibikov D., Ivakin V, Baranov V. Recent sigillographie finds from early medieval Kyiv // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle
porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 951-984. 1850. Ivanauskas E., Balčius M. Lietuvos Didžiosios kunigaikštystės lydiniai ir monetos nuo 1387 iki 1495 metų. — Vilnius, 1994. 1851. Ivanauskas E., Douchis R. Coins of Lithuania 1386-1707. — Vilnius, 1999. 1852. Jabłonowsky A. Polska XVI wieku pod względem geografiezno-statystyeznym. — T. VIL — Cz. II: Ziemie Ruskie. Ruś Czerwona // Źródła dziejowe. — T. XVIII. — Cz. II. — Warszawa, 1903. 1853. Jakubowska I. Early mediaeval small lead seals from Pułtusk: a brief overview // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 1059-1076. 1854. Janeczek A. Ząb kniazia Lwa: w kwestii wiarygodności przemyskiego przywileju wójtowskiego // Civitas et villa. Miasto i wieś w średniowiecznej Europie Środkowej. — Wrocław — Praha, 2002. — S. 177-189. 1855. Jasiński K. Prace wybrane z nauk pomocniczych historii. - Toruń, 1996. 1856. Jasiński K. Problemy identyfikacji osób w badaniach mediewistycznych // Genealogia — problemy metodyczne w badaniach nad Polskim społeczeństwem średniowiecznym na tle porównawczym. — Toruń, 1982. 1857. Jasiński K. Rodowód Piastów małopolskich i kujawskich. - Wrocław, 2001. 1858. Jasiński K. Rodowód Piastów
mazowieckich. — Poznań — Wrocław, 2008. 1822. 1823. 1824. 1825. 1826. 1827. 1828. 688
Література 1859. Jasiński К. Rodowód Piastów śląskich. — Kraków, 2007. 1860. Jasiński K. Rodowód pierwszych Piastów. — Poznań, 2004. 1861. lodkowski Į. O znakach na cegle «teremu» książęcego w Grodnie //Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. — T. XV. — Kraków, 1933. — S. 62-67. 1862. Jodkowski J. Pieczęcie ruskie z XI і XII wieku znalezione w Grodnie i Drohiczynie // Przegląd Historyczny. — T. XXXVII. — Warszawa, 1948. — S. 153-180. 1863. Jodkowski J. Przewodnik Muzeum w Grodnie. — Grodno, 1923. 1864. Johns R.W. Bloodied Banners: Martial Display on the Medieval Battlefield. — Woodbridge, 2010. 1865. Jones L, Maguire H. A Description of the Jousts of Manuel I Komnenos // Byzantine and Modern Greek Studies. — Vol. XXVI. ֊ Cambridge, 2002. — P. 104-148. 1866. Juřík P. Encyklopedie šlechtických rodů. — Praha 2014. 1867. Jusupović A. Elity ziemi halickiej i włodzimierskiej w czasach Romanowiczów [1205-1269]. Studium prozopograficzne. Praca doktorska. — Warszawa, 2010. 1868. jusupović A. Elity ziemi halickiej i wołyńskiej w czasach Romanowiczów (1205-1269). Studium prozopograficzne. — Kraków, 2016. 1869. Kaim R. Russische Numismatik. Ein Handbuch und Typenkatalog von Peter dem Großen bis zur Gegenwart. — Braunschweig, 1968. 1870. Kajzer L. Uzbrojenie i ubiór rycerski w średniowiecznej Małopolsce w świetle źródeł ikonograficznych. — Wrocław, 1976. 1871. Kalavrezou I. Irregular Marriages in the Eleventh Century and the Zoe and Constantine Mosaic in Hagia Sophia // Law and Society in Byzantinium, 1X-XII Centuries. — Washington, 1994. 1872. Kalavrezou-Maxeiner 1. Byzantine Icons in
Steatite. — Vol. I. — Vienna, 1985. 1873. Katalog der Ausstellung zum X Archäologischen Kongress in Riga. — Riga, 1896. 1874. Kazhdan A. Coats of arms // Oxford Dictionary of Byzantium. — Vol. I. — New York — Oxford, 1991. — P. 472-473. 1875. Kiersnowski R. Najdawniejsze monety litewskie // Wiadomości numizmatyczne. — R. XXVIII. — Warsza wa, 1984. — S. 129-174. 1876. Kiersnowski R. Pieniądz kruszcowy w Polsce wczesnośredniowiecznej. — Warszawa, 1960. 1877. Kłodziński A. Rękopismo Długosza o herbach polskich // Biblioteka Naukowego Zakładu im. Ossoliń skich. — T. V. — Lwów, 1843. 1878. Kodeks dyplomatyczny Małopolski / wyd. F. Piekosiński. — T. IV: 1386-1450. — Kraków, 1905. 1879. Koehne B. Die ältesten Münzen Russlands // Zeitschrift für Münz, Siegel und Wappenkunde. Neue Folge. — Bd. I. — H. II. — Berlin, 1859. 1880. Kohlmorgen J. Der Mittelalterliche Reiterschild: Historische Entwicklung von 975 bis 1350 und Anleitung zum Bau eines kampftauglichen Schildes. — Osterburken, 2002. 1881. Kojałowicz W. Herbarz rycerstwa Wielkiego Księstwa Litewskiego zwany Compendium. — Kraków, 1897. 1882. Kolář Μ., Sedláček A. Českomoravská heraldika. — Č. I: Část všeobecná. — Praha, 1902. 1883. Kolář Μ., Sedláček A. Českomoravská heraldika. — Č. II: Část zvláštní. — Praha, 1925. 1884. Kolias T.G. Byzantinische Waffen: Ein Beitrag zur Byzantinischen Waffenkunde von den Anfängen bis zur Lateinischen Eroberung. - Wien, 1988. 1885. Kołodziejski S. Les éporons á molette du territoire de la Petite Pologne au Moyen Age // Mémoires archéologiquesļ pod red. Andrzeja Kokowskiego. — Lublin, 1985. —
S. 161-179. 1886. Kołodziejski S. Średniowieczne ostrogi z gwiaździstym bodźcem z terenu Małopolski // Sprawozdania z Posiedzeń Naukowych Polskiej Akademii Nauk. Oddział w Krakowie. — T. XXV. — Kraków, 1981. 1887. Kopera E Opis oprawy na książce XIV w. z biblioteki Długosza // Sprawozdania Komisji do badań nad historią sztuki w Polsce. — Kraków, 1902. — № 7. 1888. Kopicki E. Monety ziemi ruskiej 1353-1408//Biuletyn Numizmatyczny. — Warszawa, 2003, — № 3 (331). 1889. Koshman V., Pİavinski Μ. Small lead seals excavated at medieval Minsk and its hinterland: archaeological finds in context // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. 1. — Warszawa, 2019. — S. 987-1024. 1890. Kotowicz P. The Polish-Ruthenian borderland in 1340 and the fall of the «Zamczysko» hillfort in Sanok — Biała Góra // Fasciculi Archaeologiae Historicae. — Vol. XXX. — Łódź, 2017. — В 35-51. 1891. Kovalev R. Grand Princess Olga of Rus’ Shows the Bird: Her «Christian Falcon» Emblem // Russian History. — Vol. XXXIX. — Leiden, 2012. — P. 460-517. 1892. Kovalev R. Where Did Rus’ Grand Princess Olga's Falcon Find Its Cross? // Archivům Eurasiae Medii Aevi. — Vol. XXL — 2015. — P. 161-181. 1893. Kovalev R. Zvenyhorod in Galicia: An Archaeological Survey (Eleventh — Mid-Thirteenth Century) // Journal of Ukrainian Studies. — Vol. 24. — Edmonton, 1999. — № 2. — P. 7-36. 689
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики, Х-ХШ ст. 1894. Kozierowski S. Ród Porajów-Rożyców // Rocznik Towarzystwa heraldycznego. — T. IX. — Kraków, 1929. — S. 97-190. 1895. Kraus A. Slované v literatuře staroněmecké do roku 1500 // Slovansky sbornik. — T. V. — Praha, 1886. 1896. Král V. Znaky Rodů Českých. — Praha, 1902. 1897. Krejčík T. Česti heroldi za lucemburských panovníků // Heraldička ročenka za rok 1978. — Praha, 1978. — S. 44-48. 1898. Krejčík T. Pečet v kultuře středověku. — Ostrava, 1998. 1899. Krejčík T. Prvé století moravské orlice // Genealogické a heraldické informace. — Roč. III. — Brno, 1983. — S. 154-162. 1900. Krejčík T., Píchá E Český a moravský znak ve znakové galerii v Gozzoburgu v Kremsu // Genealogické a heraldické informace 2008. — Roč. XIII (XXVIII). — Brno, 2009. — S. 49-57. 1901. Kronika domowa Dzieduszyckich. — Lwów, 1865. 1902. Kronika Polska Marcina Bielskiego nowo przez Joachima Bielskiego, syna jego, wydana. — Kraków, 1597. 1903. Krupa K. Bojarzy w Haliczu (koniec XII — I połowa XIII w.) // Z dziejów średniowiecznej Europy Środkowo-Wschodniej. Fasciculi Historici Novi. — T. II. — Warszawa, 1998. — S. 49-57. 1904. Kuczyński S. K. Herby w twórczości historycznej Jana Długosza // Sztuka i ideologia XV wieku. — Warszawa, 1978. 1905. Kuczyński S. K. Herby ziemskie Rzeczypospolitej // Polskie tradycje samorządowe a heraldyka. — Lublin, 1992. 1906. Kuczyński S. K. Heroldowie króla polskiego // Venerabiles nobiles et honesti. Studia z dziejów społeczeństwa Polski średniowiecznej. — Torun, 1997. — S. 329-339. 1907.
Kuczyński S. K. Niektóre zagadnienia symboliki heraldycznej na tle funkcjonowania herbu jako znaku // Problemy nauk pomocniczych history! — T. II. — Katowice, 1973. — S. 29-43. 1908. Kuczyński S. K. Pieczęcie książąt mazowieckich. — Wroclaw — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. 1909. Kuczyński S. K. Polskie herby ziemskie. Geneza, treści, funkcje. — Warszawa, 1993. 1910. Kuczyński S. Μ. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy. — Warszawa, 1936. 1911. Kusiak F. Rycerze średniowiecznej Europy łacińskiej. — Warszawa, 2002. 1912. Kutrzeba S., Semkowicz W. Akta unji Polski z Litwą. 1385-1791. — Kraków, 1932. 1913. LArmorial Le Breton. — Paris, 2004. 1914. L'armorial Bellenville / Éd. L. Jéquier. — Paris, 1983. 1915. L'armorial Bellenville / Éd. Μ. Pastoureau, Μ. Popoff. — T. 1-IL — Paris, 2004. 1916. La Chanson de Roland. The Song of Roland. The French Corpus / éd. J.J. Duggan. — Vol. I-III. — Turnhout, 2005. 1917. Langlois E. Table des noms propres dans la Chansons de gestes. — Paris, 1911. 1918. Latvijas PSR arheoloģija. — Rīga, 1974. 1919. Laurent V. Le corpus des sceaux de l’Empire Byzantin. — T. Il: L’administration Centrale. — Paris, 1981. 1920. Laurent V. Le corpus des sceaux de l'Empire Byzantin. — T. V: L’Eglise. — Paris, 1963-1965. 1921. Laurina V, Pushkariov V. Novgorod Icons XI1-XVI1 Centuty. — Leningrad, 1980. — 348 s. 1922. Lazarev V. Storia della pittura bizantina. — Torino, 1967. 1923. Le bolle d’oro dell'Archivio Vaticano / a cura di P. Sella. — Città del Vaticano, 1934. 1924. Le grand Armorial equestre de la Toison d'or. — Paris, 2017. 1925. Le rôle
d’armes de Zurich / Ed. M. Popoff. — Paris, 1986. 1926. Lengeling J. Entstanden die Wappen aufgrund veränderter Verwandtschaftsstrukturen? Eine Literatursichtung // Heraldica Nova: Medieval and Early Modern Heraldry from the Perspective of Cultural History (https://heraldica.hypotheses.org/4131). 1927. Lewicki A. Ruthenische Teilfürstentümer bis zur Vereinigung mit Polen 1387 // Die ÖsterraichischUngarische Monarchiein Wortund Bild. Galicien. — Wien, 1898. 1928. Lewicki T. Znaczenie handlowe Drohiczyna nad Bugiem w wczesnym średniowieczu i zagadkowe plomby ołowiane znaleziene w tej miejscowości // Kwartalnik historii kultury materialnej. — R. IV. — Warszawa, 1956. — № 2. — S. 289-297. 1929. Libellus scutorum seu signorům publicorum regnorum ac statuum sacri Romani Imperii, quae singulari diligentia, cura et industria imaginibus ac coloribus suis expressif Virgilius Solis pictor ac civis Norimbergensis 1555. 1930. Liebenau T. Conrad's von Mure Clipearius Teutonicarum // Anzaiger fur Schweizerische Geschichte. — Jahrgang XL — Soloturn, 1880. — № 1. — S. 229-234. 1931. Liebenau T. Das älteste Wappengedicht Deutschlands // Vierteljahrschrift für Heraldik, Sphragistik und Genealogie. — Jahrgang VII. — Berlin, 1879. 1932. Lietuvos Metrika. Knyga Nr. 15 (1528-1538). Užrašymų knyga 15. — Vilnius, 2002. 1933. Lietuvos Metrika. Knyga № 20 (1536-1539). Užrašymų knyga 20. — Vilnius, 2010. 1934. Lietuvos monetos. — Vilnius, 2006. 690
Література 1935. Livro do Armeiro-mor. Organizado e iluminado por João du Cros e precedido de um estudo de Antonio Machado de Faria. — Lisboa, 1956. 1936. Livro do Armeiro-Mor (1509] / 2ä edição. — Lisboa, 2007. 1937. Liwoch R. Plomby z Drohiczyna w zbiorach Muzeum Archeologicznego w Krakowie // Археологія і дав ня історія України. — Вип. XL — Київ, 2013. — S. 237-242. 1938. London H.S. Rolls of Arms of Henry III. Aspilogia II. — London, 1957. 1939. de Losada Marti P.D. Hérauts, rois et poursuivants d'armes dans l’histoire de France // Revista iberoamericana de Heraldica. Bulletin du Colegio Heráldico de España y de las Indias. — Madrid, 2000. — № 14. 1940. de Losada Marti P.D. Les officiers d’armoiries: Rois, Hérauts, et Poursuivants d'Armes // Bulletin des Amis du Vieil Istres. — 2007. — № 29. 1941. Lukačka J. Beginnings of the formation of Aristocracy on the territory of Slovakia. As seen on the Hunt-Poznans in the Nitra region // Slovaks in the Central Danubian Region in the VI to XI century. — Bratislava, 2000. — P. 167-173. 1942. Lukačka J. Erby najstarších šľachtických rodov Nitrianskej stolice // Heraldika na Slovenscu. — Martin, 1997. - S. 79-84. 1943. Lukačka J. Erby najstarších šľachtických rodov Nitrianskej stolice // Pamiatky a múzeá. — 1997. — Č. I, —S. 6-9. 1944. Lukačka J. K otázke etnického pôvodu veľmožského rodu Hont-Poznanovcov // Forum Históriáé. — 2010. — Roč. IV, —Č. II. —S. 1-13. 1945. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI і XVII wieku. — Lwów, 1912. 1946. Łoziński W. Złotnictwo lwowskie. — Lwów, 1912. 1947. Maclagan M. Le blason en
Byzance // Actes du Congres International d’Études Byzantines. — Istambul, 1957. 1948. Maclagan Μ. The Byzantine Empire and Heraldry // Genealogia and Heraldica. Actas do XVII-o Congresso Internacional das Ciencias Genealogica e Heraldica: Heraldica. — Lisboa, 1986. 1949. Magdalino P. Digenes Akrites and Byzantine Literature: The Twelfth-Century Background to the Grottaferrata Version // Digenes Akrites: New Approaches to Byzantine Heroic Poetry / R. Beaton, D. Ricks. — Routledge, 1993. — P. 1-15. 1950. Maguire H. Style and Ideology in Byzantine Imperial Art // Gesta. — Vol. XXVIII. — Chicago, 1989. — № 2, —P. 217-231. 1951. Maguire H. The Icons of their Bodies: Saints and their Images in Byzantium. — Princeton, 1996. 1952. Malarczyk D. «.a seal with an image of the King» — Abū-Hāmid al-Gharnātī’s report on the use of black lead in Eastern Europe // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 103-112. 1953. Maliniak P. K sobášnej politike Bela IV. Dynastická svadba vo Zvolene a jej reflexie v historiografii // Historický časopis. — Bratislava, 2008. — Vol. 56. — Č. 1. 1954. Małecki A. Studya Heraldyczne. — T. I-II. — Lwów, 1890. 1955. Manova E. Les armes défensives au moyen âge d’après les peintures murales de la Bulgarie du sud-ouest au Xllle, XlVe et XVe s. // Byzantino-Bulgarica. — Vol. III. — Sofia, 1969. 1956. Maráz K.
K problematice padělání pečetí na sklonku středověku. Sfragistický příspěvek k falzům Oldřicha II z Rožmberka // Sborník archivních prací. — Praha, 1998. — Roč. 48. — Č. 1. — S. 49-103. 1957. Materiały genealogiczne, nobilitacje, indygenaty w zbiorach Archiwum Głównego Akt Dawnych w War szawie / Oprać. A. Wajs. — Warszawa, 1995. 1958. Mathieu R. Le système héraldique français. — Paris, 1946. 1959. Matla-KozłowskaM. Pierwsi Przemyślidzi i ich państwo (od X do połowy XI wieku]: ekspansja terytorialna i jej polityczne uwarunkowania. — Poznań, 2008. 1960. Mayer L. Saracenic Heraldry. A Survey. — Oxford, 1933. 1961. Mecklenburgisches Urkundenbuch. — Bd. IV. — Schwerin, 1867. 1962. Mecklenburgisches Urkundenbuch. — Bd. X. — Schwerin, 1877. 1963. Mecklenburgisches Urkundenbuch. — Bd. XXIV. — Schwerin, 1913. 1964. Menéndez Pidal de Navascués F. Heraldica Medieval Española. — Voi. I: La Casa Real de Castilla y León. — Madrid, 1982. 1965. Menéndez Pidal de Navascués E Los emblemas heráldicos. Una interpretación histórica. — Madrid, 1993. 1966. Merz W, Hegi F. Die Wappenrolle von Zürich. Ein heraldisches Denkmal des vierzehnten Jahrhunderts in getreuer farbiger Nachbildung des Originals mit den Wappen aus dem Hause zum Loch. — Zürich — Leipzig, 1930. 691
Геральдика середньовічної Руси (України) Том Р. Генеза руської геральдики. Х֊ХШ ст. 1967. Mihály J. А hadakozó székelység hadijelvényeiről, zászlóiról // Jelképek a Székelyföldön. Címerek, pecsétek, zászlók. — Csíkszereda, 2011. — L. 175-192. 1968. Mikucki S. Heraldyka Piastów śląskich // Historia Śląska od najdawniejszych czasówdo roku 1400. — T. III. — Kraków, 1936. — S. 441-552. 1969. Mikucki S. Rycerstwo słowiańskie w Wapenboek Gelrego // Studia Żródłoznawcze. — T. III. — Warszawa, 1958. —S. 103-122. 1970. Mistrz Wincenty Kadłubek. Kronika polska. — Kraków, 2010. 1971. Mitchell R.W. Glover’s Roll. — Peebles, 1982. 1972. Mode H. Stwory mityczne i demony. Fantastyczny świat istot mieszanych. — Warszawa, 1977. 1973. Montaner Frutos A. El señal del rey de Aragon. Historia y significado. — Zaragoza, 1995. 1974. Monumenta Poloniae Historica. Pomniki dziejowe Polski. — T. II. — Lwów, 1872. 1975. Muczkowski J. Wiadomość o rękopismach historji Długosza, jego Banderia Prutenorum tudzież Insignia seu clenodia regni Poloniae. — Kraków, 1851. — S. 123-157. 1976. Mugurēvičs Ē. Piekarini ar. t. s. Rjurikoviču cilts zīmi Latvijā XI-XIII gs. // Arheoloģija un etnogrāfija. — Voi. XVII. — Rīga, 1994. 1977. Musíanowicz К. Drohiczyn od VI do XIII wieku. — Białystok, 1982. 1978. Musianowicz К. Drohiczyn we wczesnym średniowieczu // Materiały wczesnośredniowieczne. — T. VI. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1969. — S. 7-228. 1979. Musianowicz K. Wczesnośredniowieczny ośrodek handlowy w Drohiczynie, pow. Siemietycze // Wiado mości archeologiczne. — T. XXIV. — Warszawa, 1957. — Z. 4. — S.
285-298. 1980. Musin A., Toropov S., Lozhkina A. A cloth seal of Tournai found at Czermno [Poland) in the European context // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: Material evidence / autorzy I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020, —S. 355-424. 1981. Musin A., Wołoszyn Μ. Small lead seals of «Drohiczyn type» as the Sphinx of Slavic sigillography: an introduction // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 13-73. 1982. Musset Μ. La Tapisserie de Bayeux. — Bayeux, 1989. 1983. Mysliveček Μ. Velký erbovník. Encyklopedie rodů a erbů v zemích Koruny české. — Sv. 1-І]. — Plzeň, 2005. 1984. Nadolski A. Broń i strój rycerstwa polskiego w średniowieczu. — Wrocław, 1979. 1985. Nadolski A. Studia nad uzbrojeniem polskim w X, XI i XII wieku. — Łódź, 1954. 1986. Nadolski A. Niektóre elementy bałto-słowiańskie w uzbrojeniu i sztuce wojennej krzyżaków // Pomorania Antiqua. — T. V. — Gdańsk, 1974. 1987. Nadolski A. Polska broń. Broń biała. — Wrocław, 1984. 1988. Nadolski A. Uroczysty strój rycerski królów polskich w XIV-XV wieku // Kwartalnik historii kultury materialnej. — R. XXI. — Warszawa, 1973. — № 2. — S. 305-313. 1989. Nagirnyj W. Polityka
zagraniczna księstw ziem halickiej i wołyńskiej w latach 1198 [1199] — 1264. — Kraków, 2011. 1990. Nassiet Μ. Nom et blason. Un discours de la filiation et de l'alliance (ХІѴ-ХѴІП siècle) // L'Homme. — T. XXXIV. — Paris, 1994. — № 129. — P. 5- 30. 1991. Nesbitt J., Oikonomides N. Catalogue of byzantine seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art. — Vol. I: Italy North of the Balkans, North of the Black Sea. — Washington, 1991. 1992. Nesbitt J., Oikonomides N. Catalogue of byzantine seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art. — Vol. II: South of Balkans, the Islands, South of Asia Minor. — Washington, 1994. 1993. Nesbitt J., Oikonomides N. Catalogue of byzantine seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art. — Vol. Ill: West, Northwest, and Central Asia Minor and the Orient. — Washington, 1996. 1994. Nesbitt J., Oikonomides N., McGeer E. Catalogue of byzantine seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art. — Vol. IV:The East. — Washington, 2001. 1995. Nesbitt ]., Oikonomides N., McGeer E. Catalogue of byzantine seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art. — Vol. V: The East [continued), Constantinople and Environs. — Washington, 2005. 1996. Nesbitt J. Catalogue of byzantine seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art. — Vol. VI: Emperors, Patriarchs of Constantinople, Addenda. — Washington, 2009. 1997. Neubecker 0. Heraldik: Wappen — ihr Ursprung, Sinn und Wert. — Frankfurt am Mein, 1977. 1998. Neubecker 0. Heraldik: Wappen — ihr Ursprung, Sinn und Wert. — Augsburg, 1990. 1999. Neubecker 0., Rentzmann W. Wappen Bilder
Lexikon. — München, 1974. 2000. Nevéus C., Heim S., Westling Karlsson L. Medeltida småkonst. Sigill i Riksarkivet. — Stockholm, 1997. 2001. Nicholas N. H. Rolls of Arms of the Reigns of Henry III and Edward HI. — London, 1829. 692
Література 2002. Niekei Н. Der mittelalterliche Reiterschild des Abendlandes. — Berlin, 1958. 2003. Nickel H. Ullstein Waffenbuch: Eine kulturhistorische Waffenkunde mit Markenverzeichnis. — Frankfurt am Main, 1974. 2004. Nicolle D. Arms and Armour of the Crusading Era, 1050-1350: Western Europe and the Crusader States. — London, 1999. 2005. Nicolle D. Arms and Armour of the Crusading Era, 1050-1350: Islam, Eastern Europe and Asia. — London, 1999. 2006. Nicolle D., McBride A. Armies of Medieval Russia 750-1250. — Oxford, 1999. 2007. Niesiecki K. Herbarz Polski, powiększony dodatkami późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzę dowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza. — T. 1-Х. — Lipsk, 1839-1845. 2008. Niesiecki K. Korona Polska przy złotej wolności starożytnymi rycerstwa polskiego i Wielkiego Księstwa Litewskiego klejnotami, najwyższymi honorami, heroicznym męstwem i odwagą, wytworną nauką a najpierwej cnotą, pobożnośią i świątobliwością ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertel ną sławnę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana. — T. I-1V. — Lwów, 1728-1743. 2009. Nobilitacje i indygenaty w Rzeczypospolitej 1434-1794 / Wyd. j. Michta. — Zeszyt 25. — Kielce, 1997. 2010. Norske Siğiller fra Middelalderen. — Bd. 1: Verdslige Siğiller indtil aar 1400. — Oslo, 1899-1950. 2011. Norske Siğiller fra Middelalderen. — Bd. II: Kongelige og fyrstelige segl. — Oslo, 1924. 2012. Norske Siğiller fra Middelalderen. — Bd. III: Geistlige segl fra Nidaros bispedømme. — Oslo, 2012. 2013. Novák j. Rodové erby na Slovensku. — Т. I. — Martin, 1980. 2014. Novgorod. Art
Treasures and Architectural Monuments XI-XV1II centuries. — Leningrad, 1984. 2015. Nowak B. Ród Porajów w Małopolsce w średniowieczu. — Kraków, 2009. 2016. Nowak P., Pokora P. Dokumenty strony polsko-litewskiej pokoju Mełneńskiego z 1422 roku. — Poznań, 2004. 2017. Nowakowski A. Uzbrojenie średniowieczne w Polsce (na tle środkowoeuropejskim). — Toruń, 1991. 2018. Nowakowski P. Arsenały domowe rycerstwa polskiego w średniowieczu. — Toruń, 2006. 2019. O'Kelly de Galway A. Dictionnaire de la science du blason. — Bergerac, 1901. 2020. Oakeshott E. The Sword in the Age of Chivalry. — Woodbridge, 1994. 2021. Obolensky D. The Byzantine Commonwealth: Eastern Europe 500-1453. — New York — Washington, 1971. 2022. Oikonomides N. A Collection of Dated Byzantine Lead Seals. — Washington, 1986. 2023. Okolski S. Orbis Polonus. — T. I-IIJ. — Cracoviae, 1641-1645. 2024. Omont H. Miniatures des plus anciens manuscrits grecs de la Bibliothèque Nationale du VI au XIV siècle. — Paris, 1929. 2025. Onasch K. Ikonen. — Berlin, 1961. 2026. Orlov K. Karol Bołsunowskfs collection of small lead seals from Drohiczyn in the State Hermitage Museum: storage and conservation, research and publication issues // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 113-139. 2027. Ossowska Μ. Ethos rycerski i jego odmiany. — Warszawa, 2000. 2028. Ostrogorsky G. Byzanz und
die Welt der Slawen: Beiträge zur Geschichte der byzantinischslawischen Beziehungen. — Darmstadt, 1974. 2029. Ostrogorsky G. Die byzantinische Staatenhierarchie // Seminarium Kondakovianum. — Voi. VIII. — Praha, 1936, —P. 41-61. 2030. Ostrogorsky G. Geschichte des byzantinischen Staates. — München, 1963. 2031. Ostrogorsky G. History of the Byzantine State. — Oxford, 1968. 2032. Ostrogorsky G. Observations on the Aristocracy in Byzantium // Dumbarton Oaks Papers. — Vol. XXV. — Dumbarton Oaks, 1971. — P. 1-32. 2033. Ostrogorsky G. Pour l’histoire de la féodalité byzantine. — Bruxelles, 1954. 2034. Ostrogorsky G. Studien zur Geschichte des byzantinischen Bilderstreites. — Amsterdam, 1964. 2035. Ostrogorsky G. Urum-Despotes: Die Anfänge der Despoteswürde in Byzanz // Byzantinische Zeitschrift. - Vol. 44. — München, 1951. — S. 448-460. 2036. Ostrogorsky G., Stein E. Die Krönungsordnungen des Zeremonienbuches: Chronologische und verfassungsgeschichtliche Bemerkungen // Byzantion: Revue internationale des études byzantines. — T. VIL — Fase. 1. — Bruxelles, 1932. — P. 185-233. 2037. Oswald G. Lexikon der Heraldik. — Leipzig, 1984. 2038. Ousterhout R. Byzantium between East and West and the Origins of Heraldry // Byzantine Art: Recent Studies. — Turnhout, 2009. — P. 153-170. 2039. Ousterhout R. Emblems of Power in Palaiologan Constant // The Byzantine Court: Source of Power and Culture. — Istanbul, 2013. — P. 92-97. 693
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. 2040. Ousterhout R. Symbole der Macht. Mittelalterliche Heraldik zwischen Ost und West // Lateinisch griechisch-arabische Begegnungen. Kulturelle Diversität im Mittelmeerraum des Spätmittelalters. — Berlin, 2009. — P. 91-109. 2041. Oxford Dictionary of Byzantium. — Vol. I-III. — New York — Oxford, 1991. 2042. Palacký F. 0 Ruském knjžeti Rostislawowi, otci královny české Kunhuty, a rodu geho // Časopis Českého Museum. — T. XVI. — Praha, 1842. — № 1. — S. 23-41. 2043. Panaitescu P.P. L'aigle byzantine sur les vêtements des princes roumains du moyen-âge // Bulletin de la Section Historique de l’Académie Roumaine. — T. XVII. — București, 1930. — P. 64-67. 2044. Panfil T. Língua symbolica. O pochodzeniu i znaczeniach najstarszych symboli heraldycznych w Polsce. — Lublin, 2002. 2045. Paprocki B. Gniazdo cnoty zkąd herby rycerstwa sławnego Królestwa Polskiego, Wielkiego Księstwa Li tewskiego, Ruskiego, Pruskiego, Mazowieckiego, Żmudzkiego y inszych Państw do tego Królestwa nale żących Książąt y Panów początek swoy maią. — Kraków 1578. 2046. Paprocki B. Herby rycerstwa Polskiego. — Kraków, 1584. 2047. Paprocki B. Herby rycerstwa polskiego. — Kraków, 1858. 2048. Paprocki B. Ogród Krolewsky. W ktorem o początku Cesarzow Rzymskich, Arcyxiążąt Rakuskich, Królów Polskich, Czeskych, Xiążąt Slanskich, Ruskich, Litewskich, Pruskich, rozrodzienia ich krotko opisane naidziess. — Praha, 1599. 2049. Paprocki B. Panoszą, to jest wysławienie panów i paniąt ziem ruskich i podolskich z męstwa. — Kraków, 1575.
2050. Paprocký В. Zrcadlo slavného Markrabství Moravského, v kterémž jeden každý Stavdávnost, vzáctnost i povinnost svou uhlédá. — Olomouc, 1593. 2051. Pardo de Guevara y Valdės E. Manual de heráldica española. — Madrid, 1987. 2052. Parthey G. Vocabularium coptico-latinum et latino-copticum e Peyroni et Tattami lexicis. — Berolini, 1844. 2053. Pasakojimas apie riterį Tryščaną. Rankraštinis XVI amžiaus romanas apie Tristaną ir Izoldą. — Vilnius, 2003. 2054. Pastoureau M. Bestiaires du Moyen Âge. — Paris, 2011. 2055. Pastoureau M. Figures de l’héraldique. — Paris, 1996. 2056. Pastoureau Μ. Héraldique // Dictionnaire du Moyen Ages. — Paris, 2002. — P. 664-667. 2057. Pastoureau Μ. Il toro. Una storia culturale. — Milano, 2020. 2058. Pastoureau Μ. L'apparition des armoiries en Occident: état du problème // Bibliothèque de l’Ecole des chartes. — T. CXXXIV. — Paris, 1976. — P. 281-300. 2059. Pastoureau Μ. L’Art héraldique au Moyen Âge. — Paris, 2009. 2060. Pastoureau Μ. L’arte araidia nel Medioevo. — Torino, 2019. 2061. Pastoureau Μ. L'origine des armoiries: un problème en voie de solution? // Genealogica et Heraldica. Recueil du XlV-e congrès international des sciences généalogique et héraldique. — Copenhague, 1982. - P. 241-254. 2062. Pastoureau Μ. La genèse des armoiries: emblématique familiale ou emblématique féodale? // Cahiers d’héraldique. — T. IV. — Paris, 1982. — P. 85-95. 2063. Pastoureau Μ. La naissance des armoiries // Cahiers du Léopard d’or. — Vol. III. — Paris, 1994. — P. 103-122. 2064. Pastoureau Μ. Origine, apparition et diffusion des armoiries. Essai de
bibliographie // Académie internationale d’héraldique. L’Origines des armoiries. Actes du II-е colloque internationale d'héraldique. — Paris, 1983, —P. 97-104. 2065. Pastoureau Μ. Traité d’héraldique. — Paris, 1979. 2066. Pastoureau Μ. Traité d’héraldique. — Paris, 1997. 2067. Pastoureau Μ. Une histoire symbolique du Moyen Âge occidental. — Paris, 2004. 2068. Paszkiewicz H. Polityka ruska Kazimierza Wielkiego. — Warszawa, 1925. 2069. Paulsen P. Schwertortbänder der Wikingerzeit. — Stuttgart, 1953. 2070. Pawlata L. Plomby typu drohiczyńskiego — problematyka badań // Podlaskie Zeszyty Archeologiczne. — Z. XII. — Białystok, 2016. — S. 71-126. 2071. Pawlata L. Plomby typu drohiczyńskiego w zbiorach muzealnych woj. Podlaskiego // Podlaskie Zeszyty Archeologiczne. — Z. VI. — Białystok, 2010. — S. 151-184. 2072. Peirce L, Oakeshott E. Swords of the Viking Age. — Woodbridge, 2002. 2073. Pervolf J. Příspěvky к českým dějinám XV-XVI století // Časopis Musea Království Českého. — T. LIV. — Praha, 1880. 2074. Petrauskas R. Lietuvos diduomenė XIV a. pabaigoje — XV a. Sudėtis — Struktūra — Valdžia. — Vilnius, 2003. 694
Література 2075. Petrov Μ. Small lead seals from the Slavensky End of the medieval Novgorod // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. 1. — Warszawa, 2019. — S. 703-739. 2076. Petrus de Ebulo. Liber ad honorem Augusti sive de rebus Siculis. Codex 120 II der Burgerbibliothek Bern. Eine Bilderchronik der Stauferzeit / Edd. T. Kölzer, Μ. Stähli. — Sigmaringen, 1994. 2077. Pettenegg E. Sphragistische Mittheilungen aus dem Deutsch-Ordens-Centralarchive. — Frankfurt am Mein, 1885. 2078. von Pflugk-Harttung J. Die Bullen der Päpste bis zum Ende des zwölften Jahrhunderts. — Gotha 1901. — 428 p. 2079. Pfotenhauer P. Die schlesischen Siegel von 1250 bis 1300 beziehentlich 1327. — Breslau, 1879. 2080. Philippi F. Siegel. — Leipzig — Berlin, 1914. 2081. Piech Z. Ikonografia pieczęci Piastów. — Krakow, 1993. 2082. Piech Z. Monety, pieczęcie i herby w systemie symboli władzy Jagiellonów. — Warszawa, 2003. 2083. Pieczęcie herbowe — herby na pieczęciach. II Krakowskie Kolokwium Heraldyczne / pod red. Wojciecha Drelicharza i Zenona Piecha. — Warszawa, 2011. 2084. Pieczęcie królów i królowych Polski. — Warszawa, 2010. 2085. Pieczęcie w dawnej Rzeczypospolitej. Stan i perspektywy badań / pod red. Zenona Piecha, Jana Pakul skiego i Jana Wroniszewskiego. — Warszawa, 2006. 2086. Piekosiński F. Goście polscy na soborze konstancyjskim // Rozprawy i Sprawozdania
Krakowskiej Aka demii Umiejętności. — Wydział Historyczno-filozoficzny. — T. XXXVII. — Kraków, 1899. 2087. Piekosiński F. Heraldyka polska wieków średnich. — Kraków, 1899. 2088. Piekosiński F. Herbarz szlachty polskiej wieków średnich // Herold polski. — T. III. — Kraków, 1906. 2089. Piekosiński F. Jana Zamoyskiego notáty heraldyczno-sfragistyczne // Studya, rozprawy i materyały z dziedziny historyi polskiej i prawa polskiego. — T. VII. — Kraków, 1907. 2090. Piekosiński F. Najstarsza rola marszałkowska polska // Herold polski. — T. I. — Kraków, 1899. — S. 35-47. 2091. Piekosiński F. O roli marszałkowskiej polskiej // Heraldyka polska wieków średnich. — Kraków, 1899. — S. 364-377. 2092. Piekosiński F. O źródłach heraldyki russkiej // Polska Akademia Umiejętności. Wydział Historyczno-filologiczny. — Serya II. — T. XIII. — Kraków, 1899. — S. 185-204. 2093. Piekosiński F. Pieczęcie polskie wieków średnich. — Kraków, 1899. 2094. Piekosiński F. Pieczęcie polskie wieków średnich doby piastowskiej. Uzupiełnienie // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. — T. XVII. — Kraków, 1935. 2095. Piekosiński F. Studia, rozprawy i materiały z zakresu prawa i heraldyki polskiej. — T. III. — Kraków, 1900. 2096. Pieśń o Nibelungach / z języka średnio-wysoko-niemieckiego przeł., przedmową, komentarzami i indeksami opatrzył A. Lam. — Warszawa, 1999. 2097. Pietkiewicz K. Paleografia ruska. — Warszawa, 2004. 2098. Pilnáček J. Staromoravští rodové. — Viden, 1930. 2099. Pinches R., Wood A., Klec-Pilewski B. A European Armorial. An armorial of the Golden Fleece and XV Century Europe. — London, 1971.
2100. Piwowarczyk D. Obyczaj rycerski w Polsce późnośredniowiecznej (X1V-XV wiek]. — Warszawa, 1998. 2101. Plavinski Μ. Old Russian graffiti as sources of weapon history: preliminary statements // Acta Universitatis Lodziensis. Folia Archaeologica. — Vol. XXIX. — Łódź, 2012. — S. 66-82. 2102. Plewczyński Μ. W służbie polskiego króla. Z zagadnień struktury narodowościowej armii koronnej w latach 1500-1574. — Siedlce, 1995. 2103. Pokora P. Herby na pieczęciach episkopatu doby jagiellońskiej (do końca XV wieku) // Pieczęcie herbowe — herby na pieczęciach / pod red. Wojciecha Drelicharza i Zenona Piecha. - Warszawa, 2011. — S. 109-190. 2104. Polaczkówna H. Najstarsze źródła heraldyki polskiej. — Lwów, 1924. 2105. Polaczkówna H. Stemmata Polonica. Rękopis n. 1114 Klejnotów Długosza w Bibliotece Arsenału w Pariżu // Prace Sekcji Historii Sztuki i Kultury Towarzystwa Naukowego we Lwowe. — T. I. — Lwów, 1927. 2106. Polaków portret własny. — Warszawa, 1983. 2107. Polechow S., Butyrski Μ. Pieczęć kniazia Iwana OJgimuntowicza Holszańskiego // Inter Regnum et Ducatum. Studia ofiarowane Profesorowi Janowi Tęgowskiemu w siedemdziesiątą rocznicę urodzin. — Białystok, 2018. 2108. Popova O. La miniature russe XI-е — début du XV-e siècle. — Léningrad, 1984. 2109. Popova 0. Les miniatures russes du XI-е au XV-e siècle. — Léningrad, 1975. 2110. Posse 0. Die Siegei der deutschen Kaiser und Könige von 751 bis 1806. — Bd. I: 751-1347. — Dresden, 1909. 2111. Posse 0. Die Siegel der deutschen Kaiser und Könige von 751 bis 1913. — Bd. II: 1347-1493. — Dresden, 1910. 695
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. 2112. Posse 0. Die Siegel der deutschen Kaiser und Könige von 751 bis 1913. — ßd. Ill: 1493-1711. — Dresden, 1912. 2113. Posse 0. Die Siegel der deutschen Kaiser und Könige von 751 bis 1913. — Bd. IV: 1711-1806,1871-1913. — Dresden, 1913. 2114. Posse 0. Die Siegel der deutschen Kaiser und Könige von 751 bis 1913. — Bd. V: 751-1806,1871-1913. — Dresden, 1913. 2115. Potkański К. Zapiski herbowe z dawnych ksiąg ziemskich, przechowywane w archiwum radomskim i warszawskim //Archiwum Komisji Historycznej. — T. III. — Kraków, 1886. — S. 119-151. 2116. Pray G. Syntagma historicum de sigillis Regum et Reginarum Hungáriáé pluribusque alūs. — Budae, 1805. 2117. Prinet M. De l’origine orientale des armoiries européennes // Archives héraldiques suisses. — T. XXVI, — 1912, —P. 53-58. 2118. Prochaska A. Lenna i maństwa na Rusi і na Podolu. — Kraków, 1901. 2119. Pseudo-Kodinos. Traité des offices / ed. j. Verpeaux. — Paris, 1976. 2120. Puzyna ļ. Niektóre pieczęcie litewskie z XVI i XVII wieku // Miesięcznik heraldyczny. — T. XII. — War szawa, 1933. 2121. Puzyna j. O pochodzeniu kniazia Fedka Nieswizkiego // Miesięcznik heraldyczny. — T. IV. — Lwów, 1911. ֊Տ. 6-15,43-47, 74-82. 2122. de Raadt J. T Sceaux armoriés des Pays-Bas et des pays avoisinants (Belgique — Royaume des PaysBas — Luxembourg — Allemagne — France). Recueil historique et héraldique. — T. I-IV. — Bruxelles, 1897-1903. 2123. de Renesse T. Dictionnaire des figures héraldiques. — T. I-VI1. — Bruxelles, 1892-1903. 2124. Reynolds S. Fiefs and
Vassals: the Medieval Evidence Reinterpreted. — Oxford, 1994. 2125. Reynolds S. Lenna i wasale. Reinterpretacja średniowiecznych źródeł. — Kęty, 2011. 2126. de Riquer Μ. Heráldica catalana des de ľany 1150 al 1550. — Vol. I-II. — Barcelona, 1983. 2127. Riley-Smith J. The First Crusaders, 1095-1131. — Cambridge, 1998. 2128. Rimša E. Heraldika. Iš praeities į dabartį. — Vilnius, 2004. 2129. Rimša E. Heraldry. Past to present. — Vilnius, 2005. 2130. Rom und Byzanz: Schatzkammerstücke aus bayerischen Sammlungen / ed. R. Baumstark. — München, 1998. 2131. Rosada Μ. «Sigillum Sancti Marei». Bolle e sigilli di Venezia // Il sigillo nella storia e nella cultura / a cura di S. Ricci. — Roma 1985. — P. 109-148. 2132. Russian arms and Armour. — Leningrad, 1982. 2133. Rüdt von Collenberg W. H. Byzantinische Präheraldik des X und XI Jahrhunderts // Der Herold. — Neue Folge. — Bd. VIII. — Berlin, 1975-1977. — S. 197-209. 2134. Rüdt von Collenberg W. H. Byzantinische Präheraldik des X und XI Jahrhunderts // XII Internationaler Kongress für Genealogische und Heraldische Wissenschaften. München, 1974. — Bd. H. — Stuttgart, 1978. ֊Տ. 169-181. 2135. Rüdt von Collenberg W. H. L'héraldique de Chypre // Cahiers d'héraldique. — Vol. ПІ. — Paris, 1977. — P. 85-158. 2136. Rüdt von Collenberg W. H. Le «Thorakion». Recherches iconographiques // Melanges de l'Ecole française de Rome. Moyen Age-Temps Modernes. — Vol. LXXXIII. — Paris — Rome, 1972. — № 2. — P. 263-361. 2137. Rytíř V. Heraldická růže. Soupis sídelních městských znaků s obrazem růže. — Praha, 1941. 2138. Sajauskas S., Kaubrys D. Lietuvos
Didžiosios Kunigaikštystes numizmatika. Katalogas. — Vilnius, 1993. 2139. Saliet A. Münzen und Medaillen // Handbücher der Königlichen Muzeen zu Berlin. — Berlin, 1898. 2140. Sameiro P. Selos medievais portugueses // Estudos de Heráldica Medieval. — Lisboa, 2012. — P. 85-92. 2141. Sauerland H. V., Haseloff A. Der Psalter Erzbischof Egberts von Trier: Codex Gertrudianus in Cividale. — Trier, 1901. 2142. Schlumberger G., Chalandon E, Blanchet J.A. Sigillographie de l’Orient Latin. — Paris, 1943. 2143. Schmidt B. Die Reußen, Genealogie des Gesamthauses Reuß älterer und jüngerer Linie, sowie der ausgestorbenen Vogtslinien zu Weida, Gera und Plauen und der Burggrafen zu Meißen aus dem Hause Plauen. — Schleiz, 1903. 2144. Sedláček A. Atlasy erbů a pečetí české a moravské středověké šlechty / Zpracoval а к vydání připravil V. Růžek. — Sv. III: Atlas erbů. Čechy (II čast). Edice. — Praha, 2002. 2145. Seibt W. Die byzantinischen Bleisiegel in Österreich. — Wien, 1978. 2146. Seibt W. Αρμένικά θέματα als terminus technicus der byzantinischen Verwaltungsgeschichte des XI Jahrhunderts // Byzantinoslavica. Revue internationale des Etudes Byzantines. — Vol. LIV. — Prague, 1996. — №1. 2147. Seitz H. De tre kronorna. Det svenska riksvapnet i sitt europeiska sammanhang. — Stockholm, 1961. 2148. Semkowicz W. Braterstwo szlachty polskiej z bojarstwem litewskiem w unii horodelskiej 1413 roku // Polska i Litwa w dziejowym stosunku. — Kraków, 1914. — S. 393-446. 696
Література 2149. Semkowicz W. Korybutowicze i Nieświzcy w świetle sfragistyki // Miesięcznik heraldyczny. — T. VI. — Lwów, 1913. 2150. Semkowicz W. Materjały do sfragistyki litewskiej // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. — Kraków, 1925. 2151. Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle w 1413 roku // Miesięcznik heraldyczny. — T. VI-VII. — Lwów, 1913-1914; Rocznik Towarzystwa heraldycznego. — T. V-IX. — Kraków, 1920-1929. 2152. Semkowicz W. O litewskich rodach bojarskich zbratanych ze szlachtą polską w Horodle roku 1413 // Lituano-Slavica Posnaniensia. — Vol. III. — Poznań, 1989. — S. 7-139. 2153. Serafini C. Le monete e le bolle plumbee pontificie del medagliere vaticano. — Vol. I-1V. — Milano, 19101928. 2154. Seyler G. A. Geschichte der Heraldik. — Nürnberg, 1890. 2155. Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czernina na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — 1128 s. 2156. Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna: Podstawy źródłowe. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno: Material evidence I autorzy I. Florkiewicz, A. Jusupović, A. Musin, red. Μ. Wołoszyn. — Cz. II. — Warszawa, 2020. — 626 s. 2157. Shpakovsky V, Nicolle D. Medieval Russian Armies 1250-1500. — Oxford, 2002. 2158. Siebmachers grosses und allgemeines Wappenbuch. — Einteilungsband В:
Handbuch der heraldischen Terminologie nebst den Haupt-Grundsätzen der Wappenkunst. — Nürnberg, 1890. 2159. Sikora E Krąg rodzinny i dworski Dymitra z Goraja i jego rola na Rusi // Genealogia. Kręgi zawodowe i grupy interesu w Polsce średniowiecznej natie porównawczym. — Toruń, 1989. — S. 55-90. 2160. Simões Agostinho P. j. Vestidos para matar o armamento de guerra na cronística portuguesa de quatrocentos. — Coimbra, 2013. 2161. Sinkević I. The Church of St. Panteleimon at Nerezi. — Wiesbaden, 2000. 2162. Skulina T. Staroruskie imiennictwo osobowe. — Cz. l-II. — Wrocław, 1973-1974. 2163. Smirnova E. Le miniature del Libro di preghiere della principessa Gertrude // Psalterium Egberti. Faksimile del ms. CXXXVI del Museo Archeologico Nazionale di Cividale del Friuli. — Trieste, 2000. 2164. Smirnova E. Miniatures of the Prayer Book of Princess Gertrude: Program, Dates, Painters // Russia medievalis. — T. X. — München, 2001. 2165. Smorąg-Różycka Μ. Bizantyńsko-ruskie miniatury Kodeksu Gertrudy. O kontekstach ideowych i artystycznych sztuki Rusi Kijowskiej XI wieku. — Kraków, 2003. 2166. Sochaniewicz K. Herb miasta Lwowa. — Lwów, 1933. 2167. Sochaniewicz K. Najdawnejsze dyplomy Witolda. — Wilno, 1926. 2168. Sochaniewicz K. Najdawnejsze dyplomy Witolda // Wiadomości numizmatyczno-archeologiczne. — Kraków, 1928. 2169. Sochaniewicz K. Przyczynek do rozwoju herbu ksążąt Zbarazkich // Miesięcznik heraldyczny. — T. VII. — Lwów, 1914. 2170. Sokołowski A. Dzieje Polski ilustrowane. — T. I: Epoka Piastowska. — Warszawa, 1899. 2171. Soloviev A. Les emblèmes héraldiques de Byzance et les
Slaves // Seminarium Kondakovianum. — Vol. VIL — Praha, 1935. — P. 119-164. 2172. Soloviev A. Metropolitensiegel des Kiewer Russland // Byzantinische Zeitschrift. - Vol. 55 (2). — München, 1962. — S. 292-301. 2173. Spassky I. The russian monetary system. A historiconumismatic survey. — Amsterdam, 1967. 2174. Spatharakis I. Corpus of Dated Illuminated Greek Manuscripts to the Year 1453. — Vol. IL — Leiden, 1981. 2175. Spatharakis I. The Portrait in Byzantine Illuminated Manuscripts. — Leiden, 1976. 2176. Sperka J. Borschnitzowie na Rusi Czerwonej w XIV-XV wieku // Miasta — Ludzie — Instytucje — Znaki. Księga jubileuszowa ofiarowana Profesor Bożenie Wyrozumskiej w 75 rocznice urodzin. — Kraków, 2008.— S. 247-262. 2177. Sperka |. Otoczenie Władysława Opolczyka w latach 1370-1401. Studium o elicie władzy w relacjach z monarchą. — Katowice, 2006. — 480 s. 2178. Sperka J. Panowie z Żubrzy. Z dziejów szlachty ruskiej pochodzenia śląskiego w XV wieku // Княжа доба. — Вип. VIII. — Львів, 2014. — C. 339-349. 2179. Sperka J. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej // Княжа доба. — Вип. III. — Львів, 2010.— С. 278-301. 2180. Sperka j. Władysław książę Opolski, Wieluński, Kujawski, Dobrzyński, pan Rusi, palatyn Węgier i namiestnik Polski (1326/1330 — 8 lub 18 maja 1401). — Kraków, 2012. 697
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X֊XIII cm. 2181. Sperka J. Z dziejów migracji rycerstwa śląskiego na ziemie Rusi Koronnej w końcu XIV i w początkach XV wieku [wstępne rozpoznanie] // Narodziny Rzeczypospolitej. Studia z dziejów średniowiecza i czasów nonowożytnych. — T. 1. — Kraków, 2012. — S. 519-548. 2182. Sperka 1. Zarys migracji rycerstwa śląskiego na ziemi Rusi Koronnej w okresie panowania Władysława Jagiełły ¡I Княжа доба. — Вип. V. — Львів, 2011. — C. 221-229. 2183. Stalins G. F. L. Vocabulaire-atlas héraldique en six langues. — Paris, 1952. 2184. Stevenson j., Wood Μ. Scottish Heraldic Seals. — Vol. І-Ш. - Glasgow, 1940. 2185. Stefanovič P. «Feudalismus» a bojaři středověké Rusi // Dějiny — Teorie — Kritika. — Praha, 2009. — № 2. — S. 257-273. 2186. Stieda L. Über die Plomben von Drogitschin // Festschrift zur ferier des fünfzigjährigen Bestehens der Altertumsgesellschaft «Prussia» in Königsberg. — Königsberg, 1894. — S. 17-31. 218". Storm G. Norges gamle Vaaben, Farver of Flag. — Kristiania, 1894. 2188. Stornajolo C. Codices Urbinates graeci Bibliothecae Vaticanae. — Vatican City, 1895. 2189. Stornajolo C. Miniature delle omilie di Giacomo Monaco (cod. Vatic, gr. 1162] e dell'evangeliario greco Urbinate (cod. Vatic, urbin. gr. 2]. — Rome, 1910. 2190. Ströhl H. Oesterreichisch-Ungarische Wappenrolle nach Seiner Kaiserlichen und Königlichen Apostoli schen Majestät grossem Titel. — Wien, 1890. 2191. Stupnicki J. O monetach halicko-ruskich // Biblioteka Ossolińskych. — T. VII. — Lwów, 1865. — S. 64-174. 2192. Suchodolski S.
Gdzie, kiedy i w jakim celu Bolesław Chrobry emitował denary z cyrylickim napisem? // Animos labor nutrit. Studia ofiarowane Profesorowi Andrzejowi Buko w siedemdziesiątą rocznicę urodzin. — Warszawa, 2018. — S. 151-162. 2193. Svenska sigiller från medeltiden. — Bd. I. — Stockholm, 1862-1867. 2194. Szymański J. Herbarz rycerstwa polskiego z XVI-go wieku. — Warszawa, 2001. 2195. Szymański |. Herbarz średniowiecznego rycerstwa polskiego. — Warszawa, 1993. 2196. Szymański J. Nauki pomocnicze historii. — Warszawa, 2001. 2197. Szymczak ). Ostrogi żelazne i pozłociste // Archeologia i starożytnicy. Studia dedykowane Profesorowi Andrzejowi Abramowiczowi w 70 rocznicę urodzin / red. Μ. Głosek. — Łódź, 1997. — S. 275-284. 2198. Szymczak J. Pojedynki i harce, turnieje i gonitwy. Walki o życie, cześć, sławę i pieniądze w Polsce Piastów i Jagiellonów. — Warszawa, 2008. 2199. Szymczak J. Produkcja i koszty uzbrojenia rycerskiego w Polsce XIII-XV w. — Łódź, 1989. 2200. Szymczak J. Rycerz i jego konie. - Warszawa, 2018. 2201. Šebánek J. К otázce erbu českého krále // Časopis Národního muzea v Praze. — Vol. CIV. — Praha, 1931. 2202. Šekularac B., Samardžić A. Grbovnik Crnogorski. — Cetinje, 2006. 2203. Ševčenko I. Perceptions of Byzantium // Perceptions of Byzantium and Its Neighbors (843-1261] / ed. 0. Pevny. ֊ New York, 2000. — P. 2-21. 2204. Șimanschi L. Cele mai vechi sigilii domnești și boierești din Moldova (1387-1421] // Anuarul Institutului de istorie și arheologie «A.D. Xenopoi». — Vol. XVII. — Iași, 1980. — P. 141-158. 2205. Talvio T. The lion of Finland. — Helsinki, 1999. 2206.
Tarabardina 0. The dendrochronology and chronological distribution of small lead seals from medieval Novgorod based on the materials of excavations of 2000-2017 // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 681-702. 2207. Teteriatnikov N. Mosaics of Hagia Sophia, Itanbul: The Fossati Restoration and the Work of the Byzantine Institute. — Washington, 1998. 2208. The glory of Byzantium. Art and Culture of the Middle Byzantine Era A.D. 843-1261 / Edited by H. C. Evans and W. D. Wixom. — New York, 1997. 2209. The Metropolitan Museum of Art. The Secular Spirit: Life and Art at the End of the Middle Ages. — New York, 1975. 2210. The Slains Roll: A Photographic Facsimile of a XVI Century Scots Armorial Roll. — Edinburgh, 2006. 2211. Thordeman B. Armour From the Battle of Wisby 1361. — Vol. I-II. — Stockholm, 1939-1940. 2212. Todd-Carey B. Wojny średniowiecznego świata. Techniki walki. — Warszawa, 2008. 2213. Tolochko 0. Notes on the Radziwiłł Codex // Studi Slavistici. — Vol. X. — 2013. — P. 29-42. 2214. Toropov S., Toropova E. Medieval small lead seals from excavations at Staraya Russa // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A.
Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 875-893. 2215. Treadgold W. A History of the Byzantine State and Society. — Stanford, 1997. 698
Література 2216. Trelińska В. Album armorum nobilium Regni Poloniae XV-XV111 saec. Herby nobilitacji i indygenatów ХѴ-ХѴШ w. — Lublin, 2001. 2217. Triton XL In Conjunction with the 36th Annual New York International Numismatic Convention. — New York, 2008. 2218. Trzeciecki Μ. Early medieval small lead seals reminiscent of «Drohiczyn type» at Płock: a short presentation // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czernino in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 1051-1057. 2219. Tsamakda V. The Illustrated Chronicle of loannes Skylitzes in Madrid. — Leiden, 2002. 2220. Turska К. Ubiór dworski w Polsce w dobie pierwszych Jagiellonów. — Wrocław, 1987. 2221. Ulrich Richental. Concilium zu Costenz 1414-1418. Facsimilé. Imp. De L. Baeckmann, publié par le dr. Hermann Sevin d’apres un manuscrit appartenant au comte Gustave de Königsegg. — Karlsruhe, 1881. 2222. Ulrich von Richental. Chronik des Constanzer Concils // Bibliothek des Litterarischen Vereins in Stuttgart. — Bd. 158. — Tübingen, 1882. 2223. Urbánková E., Stejskal К. Pasional Přemyslovny Kunhuty (Passionale Abbatissae CunegundisJ. — Praha, 1975. 2224. Veidtrup D. Frauen um Herzog Ladislaus (t 1401). Oppelner Herzoginnen in der dynastischen Politik zwischen Ungarn, Polen und dem Reich. — Warendorf, 1999. 2225. Vale Μ. War and Chivalry: Warfare and Aristocratic Culture in England, France and Burgundy at the End of the
Middle Age. — London, 1981. 2226. Vicente Cascante I. Heraldica General у Fuentes de las Armas de España. — Barcelona — Madrid, 1956. 2227. Vitezović-Ritter P. Stemmatographia sive armorum Illyricorum delineatio, descriptio et restitutio. — Viennae, 1701. 2228. Vitoldiana. Codex privilegiorum Vitoldi magni ducis Lithuaniae 1386-1430 / wyd. ]. Ochmański. — Warszawa — Poznań, 1986. 2229. Vlček P. Encyklopedie českých zámků. — Praha, 2006. 2230. Vocabularium internationale sigillographicum. — Bratislava, 2106. — 618 p. 2231. Vodoff W. Remarques sur le valeur du terme «tsar» appliqué aux princes russes avant le milieu du XVe siècle // Oxford Slavonie papers. New series. — Vol. II. — Oxford, 1978. — P. 1-41. 2232. Volbách W. F. LArte bizantina nel medioevo // Biblioteca Apostolica Vaticana, Museo Sacro. — Guida I. — Vatican, 1935. 2233. Volkhonsky V, Singh V. Small lead seals of the XII century from medieval Novgorod — Lyudin End, Troitsky excavation, Homestead «Ж» // Sfinks słowiańskiej sfragistyki — plomby «typu drohiczyńskiego» z Czermna na wschodnioeuropejskim tle porównawczym. The Sphinx of Slavic sigillography — small lead seals of «Drohiczyn type» from Czermno in their East European context / red. A. Musin, Μ. Wołoszyn. — Cz. I. — Warszawa, 2019. — S. 741-826. 2234. Volumina Legum. — Vol. II. — Petersburg, 1859. 2235. Vossberg F. Siegel des Mittelalters von Pollen, Lithauen, Schlesien, Pommern und Preussen. — Berlin, 1854. 2236. de Vries К. Medieval Military Technology. — Peterborough, 1992. 2237. Vrtel' L. Heraldická terminologia. — ТІ. — Martin, 2003. 2238. Vrtel’ L.
Osem storočí slovenskej heraldiky. — Bratislava, 1999. 2239. Wagner A. R. A Catalogue of English Mediaeval Rolls of Arms. — London, 1950. 2240. Wagner A.R. Heraldry in England. — London, 1946. 2241. Wagner A. R. Heralds and heraldry in the Middle Ages: an inquiry into the growth of the armorial function of heralds. — Oxford, 1956. — 178 p. 2242. Wagner A. R. Heralds of England. A history of the Office and College of Arms. — London, 1967. — 609 p. 2243. Wasilewski T. Studia nad składem społecznym wczesnośredniowiecznych sił zbrojnych na Rusi // Studia Wczesnośredniowieczne. — T. IV. — Wrocław, 1958. 2244. Wassiliou-Seibt A. K. Corpus der Byzantinischen Siegel mit Metrischen Legenden. — Teil I-II. — Vienna, 2011-2015. 2245. Wawrzonowska Z. Uzbrojenie i ubiór rycerski Piastów śląskich od XII do XIV wieku. — Łódź, 1976. 2246. Wawrzonowska Z. Okrycie konia rycerskiego w Polsce do końca XV wieku // Biuletyn Historii Sztuki. — T. XL. — Warszawa, 1978. — № 4. — S. 367-376. 2247. Wdowiszewski Z. Regesty nobilitacji w Polsce (1404-1794) // Materiały do biografii, genealogii i heral dyki polskiej. — T. IX. — Buenos Aires, 1987. 2248. Wdowiszewski Z. Regesty przywilejów indygenatu w Polsce (1519-1798) // Materiały do biografii, gene alogii i heraldyki polskiej. — T. V. — Buenos Aires, 1971. — S. 11-78. 2249. Weitzmann К. Die Ikone. — München, 1978. 699
Геральдика середньовічної Руси (України) Том I: Генеза руської геральдики. X-XIII cm. Wenzler C. Le guide de l'héraldique: histoire, analyse et lecture des blasons. — Rennes 2002. Weriga-Darowski A. Znaky pieczętny ruskie. Noty heraldyczne. — Paryż, 1862. Wessel К. Byzantine Enamels: From the Fifth to the Thirteenth Century. — Greenwich, 1968. Weyl Carr A. Diminutive Byzantine Manuscripts // Codices manuscript!. Zeitschrift für Handschriftenkunde. — Vol. VI. — Wien, 1980. 2254. White L. Medieval Technology and Social Change. — Oxford, 1962. 2255. Whittemore T. The Mosaics of St. Sophia at Istanbul. Third Preliminary Report. Work done in 1935-1938. The Imperial Portraits oí the South Gallery. — Oxford, 1942. 2256. Wilson T. The swastika: The earliest known symbol, and its migrations. — Washington, 1896. 2257. Wittyg W. Nieznana szlachta polska i jej herby. — Kraków, 1908. 2258. Wittyg W. Znaki pieczętne (gmerki) mieszczan w Polsce w XVI i zaraniu XVII wieku. — Kraków, 1907. — 176 s. 2259. Wolff/. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. — Warszawa, 1895. 2260. Wołoszyn Μ., Florkiewicz I., Garbacz-Klempka A. The «Sphinx of Slav Sigillography» — Dorogichin Seals in their East European Context (a preliminary report] //Die frühen Slawen — von der Expansion zu gentes und nationes. — Teilband I: Allgemeine Beiträge. — Teil II: Allgemeine Beiträge. — Langenweissbach, 2016. — P. 257-273. 2261. Wołoszyn Μ., Nosek E., Stępiński ƒ., Rafalska-Łasocha A., Łasocha W., Bielańska E. The Seals from Czermno — chemical analysis and metalurgica! examination // Archeologia Polski.
— T. LX. — Warszawa, 2015. — S. 123-152. 2262. Woodcock T., Robinson J.M. The Oxford Guide to Heraldry. — Oxford, 1988. 2263. Woodwart J., Burnett J. A Treatise on Heraldry British and Foreign. — London, 1892. 2264. Zacos G., Veglery A. Byzantine Lead Seals. — Vol. I. — Basel, 1972. 2265. Zacos G. Byzantine Lead Seals. — Vol. II. — Basel, 1984. 2266. Zbiór dokumentów małopolskich Į Wyd. S. Kuraś, I. Sułkowska-Kurasiowa. — Cz. VI: Dokumenty króla Władysława /agiełły z lat 1386-1417. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1974. 2267. Zeller-Werdmüller H. Das Haus zum Loch in Zürich // Anzeiger für schweizerische Alterthumskunde. — Bd. IV. — Jg. XIV. — Zürich, 1881. — S. 403-405. 2268. Zeller-Werdmüller H. Die heraldische Ausschmückung einer zürcherischen Ritterwohnung. — Zürich, 1874. 2269. Zespół wieżowy w Stołpiu. Badania 2003-2005 / Pod red. A. Buko. — Warszawa, 2009. 2270. Znamierowski A. Heraldyka i weksylologia. — Warszawa, 2017. 2271. Znamierowski A. Wielka księga heraldyki. — Warszawa, 2008. 2272. Żmudzki P. Władca i wojownicy. Narracje o wodzach, drużynie i wojnach w najdawniejszej historiografii Polski i Rusi. — Wrocław, 2009. 2273. Żygulski Z. «Bitwa pod Orszą» — struktura obrazu // Rocznik Historii Sztuki. — T. XII. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1981. — S. 85-132. 2274. Żygulski Z. Broń w dawnej Polsce: na tle uzbrojenia Europy i Bliskiego Wschodu. — Warszawa, 1982. 2275. Żygulski Z. Dzieje zbiorów Puławskich. Świątynia Sybilli i Dom Gotycki. — Kraków, 2009. 2276. Βαρζός К. Ή γενεαλογία τών Κομνηνών. — Θεσσαλονίκη, 1984. 2277. Γαλαβαρής Γ. Ζωγραφική Βυζαντινών
Χειρόγραφών. — Αθήνα, 1995. 2278. Κωνσταντοπουλου Κ. Μ. Βυζαντιακα Μολυβδοβουλλα. — Εν Αθήνας, 1917. 2279. Λαμβρου Σ. '0 δικέφαλος αετός του Βυζαντίου // Νεός Έλληνομνήμων. — Τομοσ հ. — Αθήνα, 1909. — Σ. 433-473. 2280. Ο δικέφαλος αετός. Η εξέλιξη ενός συμβόλου / εκδ. Ν. Πανταζόπουλος. —
Θεσσαλονίκη, 2001. 2281. Օւ θησαυροί του Άγιου Όρους. Σειρά Á. Εικονογραφημένα χεψογράφα παραστάσείς-επίτιτλα-αρχικά γράμματα. — Αθήνα, 1973. 2282. Παζαράς Θ. Ανάγλυφες σαρκοφάγοι και επιτάφιες πλάκες της μέσης καί ύστερης βυζαντινής περιόδου στην Ελλάδα. — Αθήνα, 1988. 2283. Πελεκανίδης Σ.
Καστοριά. Βυζαντιναί τοιχογραφίαί. — Θεσσαλονίκη, 1953. 2284. Σβορώνος 1. Πώς εγεννήθη και τι σημαίνει ο δικέφαλος αετός του Βυζαντίου. — Αθήνα, 2000. 2285. Τζιτζιβασ A. Μονόγραμμα Παλαιολογων σε Γλυπτά της Θεσσαλονίκης // Μουσείου Βυζαντινού Πολιτισμού. — Τευχοσ 12. — Θεσσαλονίκη, 2005. — Σ. 81-97.
2286. Τυπάλδος Г. E. Είχον ol Βυζαντινοί οικόσημα // Έπετηρίς Εταιρείας Βυζαντινών Σπουδών. — В. III. — Αθήνα, 1926. — Σ. 206-222. 2287. Դեմոյան Հ. U. Հայկական ազգային խորհրդանշաններն, զինանշաններ, դրոշներ, պարգևներ. — Երևան, 2012. 2288. Յ^փծազրեյօ Э. bòjòftcnsocprob loftócnçonj^fto boSòmcnojô. -
cnòníyinbn, 1980. 2289. з^ЬдЗ^о Òògftòôombo. bòjjü(ncn3Q(rnmb ó^CP^bo. - cnòoQOobo, 1997. 2290. bôdòfócr 33(IOmb ob^mfnoob òôçmòbo. - cnóoçniribo, 2016. 2250. 2251. 2252. 2253. 700
УДК 929.6(495).03 0-43 Серія «Великий науковий проект» заснована у 2018 році Художник-оформлювач Максим Мендор Дослідження здійснено в рамках реалізації наукових проектів Інституту української археографії та джерелознавства ім. Μ. С. Грушевського HAH України та Інституту спеціальних історичних
дисциплін Музею Шереметьєвих Автор вдячний за літературне редагування Богданові Завітію. Рецензенти: доктор історичних наук Леонтій Войтович доктор історичних наук Мирослав Волощук доктор історичних наук Зенон Пех доктор історичних наук Марчін Глебьонек ƒ s-taatebiniís/h֊» Min«; - Затверджено до
друку рішенням Вченої ради Інституту української археографії та джерелознавства ім. M. С. Грушевського HAH України (протокол № 8 від 20 жовтня 2020 року). 0-43 Однороженко О. Геральдика середньовічної Руси (України): у 3-х т. Т. І: Генеза руської геральдики. Х-ХШ ст. / Олег Однороженко;
худож.-оформлювач Μ. Мендор. — Харків: Фоліо, 2023. — 718 с.; іл. — (Великий наук, проект) ISBN 978-966-03-8087-5 (Великий наук, проект) ISBN 978-966-03-9945-7 Усі, хто бодай побіжно цікавилися історією Києво-Руської держави, неодмінн·.՛։ звертали увагу на численні княжі знаки, найвідоміший із яких
֊ тризуб Володими ра Великого, що сьогодні є державним гербом України. Знаки руських князів, відомі з кінця IX ст„ мали догеральдичне походження. У пізньому Середньовіччі (друга по ловина XIV — XV ст.) вони становитимуть основу руської геральдики. Коли ж від булася інтеграція цих знаків у гербову
систему Руси? Відколи княжі знаки почали зображувати в щитах і надавати їм сталого забарвлення, як і решті
середньовічних гербів? Наскільки подібною є знакова система Руси X—XIII ст. на знакові системи латинського Заходу й візантійського Сходу? І найголовніше — з якого часу в Русь кій землі можна простежити уживання найдавніших особових і родових гербів? Відповіді на ці й інші питання в цій книзі часто є незвичними та несподіваними. А разом узяті вони дозволяють докорінно переосмислити уявлення про походжен ня та початкові етапи розвитку руської геральдики. УДК 929.6(495).03 ISBN 978-966-03-8087-5 (Великий наук, проект) ISBN 978-966-03-9945-7 © О. Однороженко, 2023 © Μ. Мендор, художнє оформлення, 2023 © Видавництво «Фоліо», марка серії, 2018 |
| any_adam_object | 1 |
| any_adam_object_boolean | 1 |
| author | Odnoroženko, Oleh Anatolijovyč 1974- |
| author_GND | (DE-588)1159248435 |
| author_facet | Odnoroženko, Oleh Anatolijovyč 1974- |
| author_role | aut |
| author_sort | Odnoroženko, Oleh Anatolijovyč 1974- |
| author_variant | o a o oa oao |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV049003250 |
| ctrlnum | (OCoLC)1392147742 (DE-599)BVBBV049003250 |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>03214nam a2200517 cb4500</leader><controlfield tag="001">BV049003250</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20230801 </controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">230615s2023 a||| |||| 00||| ukr d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9789660399457</subfield><subfield code="9">978-966-03-9945-7</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)1392147742</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV049003250</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rda</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">ukr</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">OST</subfield><subfield code="q">DE-12</subfield><subfield code="2">fid</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="6">880-01</subfield><subfield code="a">Odnoroženko, Oleh Anatolijovyč</subfield><subfield code="d">1974-</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)1159248435</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="6">880-02</subfield><subfield code="a">Heneza rusʹkoï heralʹdyky</subfield><subfield code="b">X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries</subfield><subfield code="c">Oleh Odnoroženko</subfield></datafield><datafield tag="246" ind1="1" ind2="1"><subfield code="a">Genesis of Ruthenian heraldry</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="6">880-03</subfield><subfield code="a">Charkiv</subfield><subfield code="b">"Folio"</subfield><subfield code="c">2023</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">719 Seiten</subfield><subfield code="b">Illustrationen</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="490" ind1="1" ind2=" "><subfield code="6">880-04</subfield><subfield code="a">Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny)</subfield><subfield code="v">tom 1</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Text ukrainisch. Zusammenfassung in englischer Sprache</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">Kyrillische Schrift</subfield></datafield><datafield tag="830" ind1=" " ind2="0"><subfield code="a">Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny)</subfield><subfield code="v">tom 1</subfield><subfield code="w">(DE-604)BV049003208</subfield><subfield code="9">1</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Register // Personenregister</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Literaturverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1="1" ind2=" "><subfield code="6">100-01/(N</subfield><subfield code="a">Однороженко, Олег Анатолійович</subfield><subfield code="a">ut</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1="1" ind2="0"><subfield code="6">245-02/(N</subfield><subfield code="a">Генеза руської геральдики</subfield><subfield code="b">X-XIII ст.</subfield><subfield code="c">Олег Однороженко</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1=" " ind2="1"><subfield code="6">264-03/(N</subfield><subfield code="a">Харків</subfield><subfield code="b">"Фоліо"</subfield><subfield code="c">2023</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1="0" ind2=" "><subfield code="6">490-04/(N</subfield><subfield code="a">Геральдика середньовічної Руси (України)</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="f">sla</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="q">BSB_NED_20230801</subfield></datafield><datafield tag="999" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-034266398</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">929</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09021</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">929</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0902</subfield><subfield code="g">47</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">929</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0902</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">929</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09021</subfield><subfield code="g">47</subfield></datafield></record></collection> |
| id | DE-604.BV049003250 |
| illustrated | Illustrated |
| index_date | 2024-07-03T22:10:08Z |
| indexdate | 2024-07-10T09:52:32Z |
| institution | BVB |
| isbn | 9789660399457 |
| language | Ukrainian |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-034266398 |
| oclc_num | 1392147742 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | 719 Seiten Illustrationen |
| psigel | BSB_NED_20230801 |
| publishDate | 2023 |
| publishDateSearch | 2023 |
| publishDateSort | 2023 |
| publisher | "Folio" |
| record_format | marc |
| series | Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny) |
| series2 | Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny) |
| spelling | 880-01 Odnoroženko, Oleh Anatolijovyč 1974- Verfasser (DE-588)1159248435 aut 880-02 Heneza rusʹkoï heralʹdyky X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries Oleh Odnoroženko Genesis of Ruthenian heraldry 880-03 Charkiv "Folio" 2023 719 Seiten Illustrationen txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier 880-04 Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny) tom 1 Text ukrainisch. Zusammenfassung in englischer Sprache Kyrillische Schrift Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny) tom 1 (DE-604)BV049003208 1 Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Register // Personenregister Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Literaturverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract 100-01/(N Однороженко, Олег Анатолійович ut 245-02/(N Генеза руської геральдики X-XIII ст. Олег Однороженко 264-03/(N Харків "Фоліо" 2023 490-04/(N Геральдика середньовічної Руси (України) |
| spellingShingle | Odnoroženko, Oleh Anatolijovyč 1974- Heneza rusʹkoï heralʹdyky X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries Heralʹdyka serednʹovičnoï Rusy (Ukraïny) |
| title | Heneza rusʹkoï heralʹdyky X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries |
| title_alt | Genesis of Ruthenian heraldry |
| title_auth | Heneza rusʹkoï heralʹdyky X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries |
| title_exact_search | Heneza rusʹkoï heralʹdyky X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries |
| title_exact_search_txtP | Heneza rusʹkoï heralʹdyky X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries |
| title_full | Heneza rusʹkoï heralʹdyky X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries Oleh Odnoroženko |
| title_fullStr | Heneza rusʹkoï heralʹdyky X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries Oleh Odnoroženko |
| title_full_unstemmed | Heneza rusʹkoï heralʹdyky X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries Oleh Odnoroženko |
| title_short | Heneza rusʹkoï heralʹdyky |
| title_sort | heneza rusʹkoi heralʹdyky x xiii st genesis of ruthenian heraldry 10th 13th centuries |
| title_sub | X-XIII st. = Genesis of Ruthenian heraldry : 10th-13th centuries |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034266398&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| volume_link | (DE-604)BV049003208 |
| work_keys_str_mv | AT odnorozenkoolehanatolijovyc henezarusʹkoiheralʹdykyxxiiistgenesisofruthenianheraldry10th13thcenturies AT odnorozenkoolehanatolijovyc genesisofruthenianheraldry |