Hulʹča Česʹka na Volyni: opys žyttja v 1870-1947 rokach
Гульча Чеська на Волині опис життя в 1870-1947 роках
Gespeichert in:
| Hauptverfasser: | , , , |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Rivne
PP Djatlyk M.
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online-Zugang: | Inhaltsverzeichnis Abstract Literaturverzeichnis |
| Beschreibung: | 213 Seiten Illustrationen, Karten, Porträts |
| ISBN: | 9789662095517 |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 c 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV048996406 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20230720 | ||
| 007 | t | ||
| 008 | 230612s2021 ac|| |||| 00||| ukr d | ||
| 020 | |a 9789662095517 |9 978-966-2095-51-7 | ||
| 035 | |a (OCoLC)1385288590 | ||
| 035 | |a (DE-599)BVBBV048996406 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rda | ||
| 041 | 0 | |a ukr | |
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a OST |q DE-12 |2 fid | ||
| 100 | 1 | |6 880-01 |a Šljachovyj, Vʼjačeslav |d ca. 20./21. Jh. |e Verfasser |0 (DE-588)129259893X |4 aut | |
| 240 | 1 | 0 | |a Huleč česká na Volyni |
| 245 | 1 | 0 | |6 880-02 |a Hulʹča Česʹka na Volyni |b opys žyttja v 1870-1947 rokach |c Vʼjačeslav Šljachovyj, Ïrži Bonek, Danuše Manova, Vaclav Starek |
| 264 | 1 | |6 880-03 |a Rivne |b PP Djatlyk M. |c 2021 | |
| 300 | |a 213 Seiten |b Illustrationen, Karten, Porträts | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 546 | |a Text ukrainisch. - Aus dem Tschechischen übersetzt | ||
| 546 | |b Kyrillische Schrift | ||
| 648 | 7 | |a Geschichte 1880-1947 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 650 | 0 | 7 | |a Tschechen |0 (DE-588)4061083-4 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 651 | 7 | |a Riwne |z Region |0 (DE-588)4479159-8 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 689 | 0 | 0 | |a Riwne |z Region |0 (DE-588)4479159-8 |D g |
| 689 | 0 | 1 | |a Tschechen |0 (DE-588)4061083-4 |D s |
| 689 | 0 | 2 | |a Geschichte 1880-1947 |A z |
| 689 | 0 | |5 DE-604 | |
| 700 | 1 | |a Bonek, Jiří |d ca. 20./21. Jh. |e Verfasser |0 (DE-588)1292599332 |4 aut | |
| 700 | 1 | |a Manová, Danuše |d ca. 20./21. Jh. |e Verfasser |0 (DE-588)1292599324 |4 aut | |
| 700 | 1 | |a Stárek, Václav |d ca. 20./21. Jh. |e Verfasser |0 (DE-588)1292599413 |4 aut | |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Literaturverzeichnis |
| 880 | 1 | |6 100-01/(N |a Шляховий, В'ячеслав |a ut | |
| 880 | 1 | 0 | |6 245-02/(N |a Гульча Чеська на Волині |b опис життя в 1870-1947 роках |c В'ячеслав Шляховий, Їржі Бонек, Дануше Манова, Вацлав Старек |
| 880 | 1 | |6 264-03/(N |a Рівне |b ПП Дятлик М. |c 2021 | |
| 940 | 1 | |f sla | |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 940 | 1 | |q BSB_NED_20230720 | |
| 999 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-034259648 | ||
| 942 | 1 | 1 | |c 306.09 |e 22/bsb |f 09034 |g 4371 |
| 942 | 1 | 1 | |c 307.09 |e 22/bsb |f 0904 |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 306.09 |e 22/bsb |f 0904 |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 307.09 |e 22/bsb |f 09034 |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 306.09 |e 22/bsb |f 0904 |g 4371 |
| 942 | 1 | 1 | |c 306.09 |e 22/bsb |f 09034 |g 477 |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1804185256418344960 |
|---|---|
| adam_txt |
Зміст Від перекладача 5 Передмова 1 7 Передмова 2 9 Географічна довідка 11 Розділ І Перше десятиліття 19 Розділ II Від початку влади Олександра III до початку Першої світової війни■ 59 Розділ III Від початку Першої світової війни до початку Другої світової війни 83 Розділ IV Друга світова війна та рееміграція 117 Закінчення 141 Джерела та література 143 Післямова до українського видання 145 Текстові та ілюстраційні додатки 161 Додатки до українського видання 211
УДК 325.54(=162.3)(477.82)”1870/1947” Б77 В'ячесав Шляховий, Бонек Іржі, Манова Дануше, Старек Вацлав ГУЛЬЧА ЧЕСЬКА НА ВОЛИНІ. Опис життя в 1870-1947 роках / -Рівне: ПП Дятлик Μ., 2021. — 216 c. ISBN Це видання - наукові розвідки про переселення чехів на Волинь, а саме в Гульчу (нині - Гільча Друга Здолбунівського району Рівненської області) та навколишні села в кінці XIX століття та опис їх життя до 1947 року. В книзі зібрано багато цікавих фактів про те, що нового принесли чехи на західні землі України - свою культуру, письменство, нову технологію землеробства. Ця інформація може зацікавити насамперед жителів села Гільча Друга, істориків, краєзнавців, а також широке коло читачів, хто хоче більше знати про рідний край. УДК 325.54(=162.3)(477.82)”1870/1947” Bay rfcche Staafst«b,!į ųhek Munirti ви ISBN © Шляховий В. 2021
Книга, яка єднає людей із трьох країн (післямова до українського видання) Книга «Гульча чеська на Волині» * Минуло майже стільки ж років від повернення чехів на батьків щину, скільки вони прожили на Волині. Слід зазначити, що не всі вони покинули Україну, зокрема Гільчу, Урвенну і Залісся ֊ в
Гільчі, як від мічено в цій книзі, залишилися 4 особи. Деякі чехи створили сім’ї, одружившись з місцевими мешканцями й укоренившись у нашій землі, їхніх нащадків вважають українцями. Лише прізвища, що лишились по батьківській лінії, свідчать про їхнє чеське походження. Але якщо чеська дівчина
виходила заміж за українця, то і прізвище втрачалося, губилося, залишаючись лише в пам’яті дітей та онуків. А чехи, що виїхали весною 1947 року, лишили по собі добру пам’ять в серцях людей, які жили, працювали і сусідували на гільчанських і урвенських землях. А ще залишили після себе багато витворів
своїх рук і розуму як свідчення їхнього перебування на Волині. Це і споруди, якіс но і міцно збудовані, у яких і зараз проживають люди, розміщені адмі ністративні та громадські будівлі, і широкі вулиці та дороги з каменю, і особлива технологія обробітку поля, а також звичаї, традиції, культу ра,
що поріднившись з місцевими, створили своєрідний змішаний пласт, характерний саме для тих поселень, де чехів проживало найбільше. Розповіді і розмови про перебування чехів можна ще почути з уст су часних мешканців, тільки, правда, вже не так часто, як раніше, коли було більше людей, що пам’ятали
спільне з чехами життя. Натомість чехи, що жили в Гульчі, зберегли пам’ять про своє проживання на цій території
та залишили цю книгу, яка створювалась упродовж довгого часу, а вийшла в чеському місті Жатец в 1992 році накладом 500 примірників, нині пе рекладену викладачем із багатолітнім стажем роботи в Національного університеті водного господарства Вячеславом Шляховим, який є та кож одним із їх нащадків. Книга написана на основі спогадів колишніх * Чеський оригінал книги „Huleč česká na Volyni" доступний в Інтернеті на веб-сторінці «Товариства чехів з Волині та їх приятелів» (Sdružení Čechů z Volyně a jejich přátel). Режим доступу: http.7/www.scvp.eu/downloads/hulec_kniha.pdf 145
жителів села Гільча Друга і Урвенна та документів, які зберігалися у них удома. Загальні відомості автори черпали з доступних на той час енци клопедій, книг та статей. Хоч в книзі не використані архівні матеріали, вона має не тільки місцеве, але й значно ширше значення, тому що роз повідає про
життя чеської громади в історичних умовах Волині, яке ще довго буде цікавити не тільки істориків, любителів історії та старовини в усій Україні, але й тих, хто хоче мати правильне уявлення про недавно минулі часи. Книга в українському перекладі буде літературним свідчен ням про ті часи і поверне
розмови та спогади про них, а також заохотить майбутніх дослідників до аналізу архівних документів, наприклад, ме тричних книг Кирило-Мефодіївської церкви, Статуту Чеського Клубу та інших, які зберігаються в Державному архіві Рівненської області. Українське видання доповнене 4 мапами-схемами та
спеціальним додатком, в якому знаходяться: карта-план земельних ділянок (План че ской земли деревни Урвенна и части местечка Гульчи Волынской губер нии Острогскаго уезда 1875 года), купівельна угода (Купчая крепость 30 ноября 1877 года) і план чеської забудови села Залісся. Чому чехи виїхали зі
своєї країни? Упродовж 1868-1880 років на Волинь прибуло 16 000 чехів. Як за значено в цій книзі, заохочені пільгами, які запропонував уряд Росій ської імперії, вони покинули свою батьківщину без жалю і суму. А які були умови життя в тодішній Чехії? Чи тільки пільги змусили їх при йняти непросте
рішення про переселення в іншу країну? Через Чехію, яка була залежною частиною Габсбурзької монархії, пройшла
переможна війна Пруссії з Австрією, і вона стала належати від 1868 року до новоствореної Австро-Угорської імперії, в якій Угорщині було надано значні автономні права, а становище чехів значно погірши лося. Чеські селяни, маючи в основному небагато землі, у середньому 3-4 га, не могли прогодувати
великі родини, змушені були платити вищі податки та «надзвичайні» оплати, крім того, мали військові повинності, через що потрапляли в борги і банкрутували. Державною мовою була виключно німецька, тож нею розмовляти були зобов’язані всі чехи на посадах учителів, суддів, військових тощо. Глибока
криза, матеріальна скрута, релігійні та етнічні утиски стали основними причинами виїзду чехів зі своєї вітчизни до Польщі та Росії. Помітну роль в прийнятті рішення про еміграцію відіграли події, що відбулися 20 років перед Прусько-Австрійською війною. Після того, як Австрійське військо криваво
розправилось з учасниками празького повстання в 1848 році, були зліквідовані панщина та підданство се146
лян (тобто вони дістали право вільно переміщатися і вибирати місце проживання). Тому селяни, маючи мало землі, досить швидко навчи лися господарювати більш ефективним інтенсивним способом, який згадується в цій книжці. Були теж наочними свідками суспільних змін в своїй країні, які принесли
промислова революція та індустріалізація. Тому серед чехів було багато ремісників, а у відсталій царській Росії си туація, як знаємо, була інша. Історики вважають, що еміграція чехів на Волинь була третьою хвилею їх масового осадництва за кордоном - в Америці, у Сибіру, у Криму, на Кавказі тощо.
Перша хвиля пов’язана з появою на чеському троні представників католицької династії Габсбурґів, які почали обме жувати свободу віросповідання, та з утратою Чехією незалежності на 300 років після програної битви на Білій горі в 1620 році між силами чеських протестантів та габсбурзькими військами.
Чехія стала провін цією Габсбурзької монархії, тобто об’єднаних територій, що знаходи лись під владою представників австрійської пануючої династії. Не по годжуючись з політикою онімечення та окатоличення, тисячі чеських протестантів, які зараховували себе до гуситської, лютеранської або чесько-
братської церков, утекли в Саксонію, Сілезію, Польщу та Прус сію. Серед цих емігрантів був знаменитий педагог Ян Амос Коменський, який належав до Общини чеських братів. Він емігрував в 1628 році в польське місто Лешно. Друга хвиля еміграції почалася в 1742 році, коли прусський король Фрідріх II,
захопивши Сілезію, розпочав її планову колонізацію. Кіль кість емігрантів зросла після того, як російський цар
дозволив створити автономне Королівство Польське, в якому розвинулася промисловість, особливо гірнича, ливарна та текстильна, і були потрібні робітники та ремісники, зокрема ткачі. Переселенці осіли в Зелові, Ченстохові, Лодзі, Жирардові та інших польських містах. Перші чехи на Волині Організоване переселення чехів на Волинь почалося в 1868 році після того, як чеську делегацію, яка розпочала перемовини з урядом Російської імперії про еміграцію, прийняв імператор Александр II. Однак перші чеські та німецькі осадники, які походили з польського Зелова, з’явились поблизу Дубна ще в 1863 році й заснували осаду Людгардівка (з 1959 року село Зелене). Через п’ять років почалося масове освоєння волинських земель емігрантами з Чехії. У 1868 р. у Волинську губернію переселились 899 чехів і заснували осади в Глинську, Підцуркові і Підгайцях та замешкали в селах Підліски 147
в Луцькому повіті, Покоси в Рівненському повіті, Рачин в Дубнівському повіті і Велика Горбаша в Житомирському повіті. У 1869 р. прибуло 1 250 переселенців, які заснували Мирогощу й Озірко та осіли в Гориньграді, Дядьковичах, Мізочику і Радивилові. У 1870 р. приїхало 4 156 чехів, серед яких було 57
сімей, що прибули в Урвенну і Гульчу. Загалом чехи заснували більше 100 нових сіл та мешкали в усіх волинських селах, де можна було купити землю. Після 1880 року пере селення чехів припинилося. Пам’ять Село Гульчу Чеську в 1946 році за радянської влади перейменува ли в Гульчу Першу, а потім, коли
зорієнтувалися, що Гульча Українська, яку назвали спочатку Друга, є значно старша, надали їй назву Гульча Перша, а Гульчу Чеську стали називати Гульчею Другою. Від того часу використовуються назви Гульча і Гільча, з яких остання назва стала те пер більш популярна. Гільча Друга разом з 5-ма іншими
селами - Урвенною, Заліссям, Йосипівкою, Загреблею та Лідавом - входить до складу Урвенської сільської ради, яка займає територію 34,658 км2 з населен ням приблизно 2 300 осіб. Повернутися на історичну батьківщину прагнули практично всі чехи, які мешкали на Волині. Але справа тягнулася, аж поки
радян ський уряд на чолі з Иосифом Сталіним не придумав, що на місце че хів мають приїхати на поселення гуцули, лемки та русини зі східної Словаччини та Польщі. Тому після виїзду чехів в їх оселях поселили ся переселенці з польської та словацької територій. Такий обмін на селенням між СРСР та
Чехословацькою Республікою став можливим після підписанням урядами обох держав 10 липня 1946 року спеціаль
ної «Угоди між урядом Чехословацької Республіки й урядом СРСР про право оптації і взаємного переселення громадян чеської і словацької національностей, які проживають в СРСР на території колишньої Во линської губернії, і чехословацьких громадян української, російської і білоруської національностей, які проживають на території Чехословаччини». Лемківські сім’ї зі Словаччини прибули в Гільчу і Залісся весною 1947 року, а через 20 років значна частина цих родин, так як і чехи, повернулась назад. Частину людей з Польщі в 1945 році висе лили спочатку в Одеську область, а вони в наступному році через не врожай і небезпеку голоду втекли на Волинь, займали порожні оселі та наймали кімнати в чехів. Хоч минуло вже 70 років (1947-2017) з часу від’їзду волинських чехів, пам’ять про них і про їхнє перебування не зникає. В Гільчу при148
їжджають вже діти і внуки тих, що тут жив, відвідують кладовище, під ходять до будинків, які побудували їх батьки або діди, прогулюються селом, заходять у сільраду. Моя мама любить згадувати про те, як її мама, а моя бабуся, водила її з Коршева в село Уїздці до чеських кравчинь, щоб пошили їй
сукні, яких більше ні в кого не було. Пам’ятаю, як про чехів згадували в роз мовах урвенські знайомі мого батька. Не так просто було, наприклад, дістати працю на фабриці сільськогосподарських машин Старека, яка в той період була Спілкою Старека і Рихни. Ті, кого приймали на роботу в цій спілці,
були особливо шанованими в селі людьми. Називали імена Нестера Самолюка, Григорія Рудого, Назара та Кузьми Лазарєвих. Пер ший велосипед в селі з’явився саме у працівника цієї фабрики. Багато згадок доводилося чути про чесання хмелю на чеських плантаціях. Жителі Гільчі Другої, яким тепер більше 50
років, пригадують, що в часах їхнього дитинства працювала стара чеська відновлена молочар ня, в якій можна було купити прохолодне морозиво, що в літню спеку становило для сільських дітей незвичайний раритет. Сучасна мешканка Чеського Гайка в Гільчі Першій Євгенія Супрун, щоб пригадати своїх
численних друзів і знайомих з дитинства, записа ла їх імена на папірці: Саша, Люба та Мілик Крейчі, Маженка Тоушек, Михась Заїц, Мажена та Еміль Немец, Люба та Сашик Старек. Мешканець чеського села Здераз їнджріх Бечварж (племінник ав тора передмови 1 в цій книзі - Йозефа Бечваржа) народився вже
після повернення його батьків на історичну батьківщину, але з дитинства ріс серед розмов і спогадів про життя в
Гульчі. «Яка там була родюча земля!» - згадував з захватом його батько. Як пішов на пенсійний відпочинок, то поїхав літом 2009 року в Гільчу і привіз собі додому відро тієї землі, про яку стільки чув малим хлопцем. Мені вдалося з ним зустрітися під час підготовки міжнародного проекту «Партнерство
сільських громад в трьох країнах: Чехії, Польщі та Україні». І перше, що він зробив, показав мені свій найцінніший скарб - гільчанський чорнозем. Іншого вихідця з Гульчі, Яна Говорку, я відвідав у містечку Жатец. Його батько Йозеф Говорка Дорожній у цій книзі є на 3 світлинах: № 41 (сидить), № 45
(стоїть, четвертий справа), № 69 (другий зліва). - Виїзд чехів з Волині не був простим, - розповідав Ян Говорка, - адже залишали все своє нажите й придбане майно, будинки, госпо дарства, сільськогосподарську техніку, знаряддя праці, худобу та інше. Під час виїзду органи влади запевняли, що всі
отримають компенсацію, але потім виявилося, що ця справа не така проста. Мій батько писав різні заяви до чеського уряду, але без результату. В 1950-их роках мали вже навіть виплатити всю суму згідно з оцінкою вартості майна, зали шеного на Волині, але якраз була грошова реформа: обмінювали старі
149
крони на нові і нас обманули - виплатили тільки частину грошей. І то не всім, бо багато людей про це не знали. Я намагався писати ще не так давно, але нічого не добився. Пам’ять про людей, які до 1947 року творили специфічну багато національну культуру і локальну історію, є важливою для розуміння
не тільки історії та культури України, але також історії й культури Чехії та Польщі. Колишні чеські, польські та українські мешканці Урвенни, Гільчі та Залісся залишили не тільки об’єкти матеріальної культури, але також вплив духовної культури, який, однак до певного ступеня посту пово зник під
діяннями соціалістичної системи. Пам’ятник 26 вересня 2010 року з ініціативи голови Урвенської сільської ради Лідії Балабат на місці римо-католицького кладовища, яке місцеві жи телі називали «могилки Негребецького», встановлено пам’ятник, який ушановує простих людей різних національностей, котрі не
були ні ге роями, ні воїнами, а своєю щоденною важкою працею тихо та мирно творили умови для життя наступних поколінь. Кладовище зліквідували органи радянської влади в 80-х роках XX-го століття. Тепер там знаходиться розпайована земля. Початко ві дослідження показали, що разом було біля ЗО могил і
дві гробни ці, які називали «склепи». Одна гробниця належала польській родині Негребецьких, а друга, у якій похована Блажена Говоркова - чеській сім’ї Говорків. Там були поховані також інші чехи, українці і поляки, зокрема Рудковський, Якушевський, Козерадський, Невідомський, Доманський, дворічний
син Станіслава Колодзинського. Перше чеське захоронения відбулося в 1896 році. В урочистому відкритті
пам’ятника, крім місцевих жителів, взяли участь консул Республіки Польща, представник Чеської Республіки, священики та представники обласної та районної адміністрації. На гра нітному камені викарбувано напис трьома мовами: «Вічна пам’ять тим, хто пішов з життя, залишивши по собі добру і світлу згадку: полякам, чехам і українцям, які проживали на цих землях у ХІХ-ХХ століттях». Партнерські взаємини Проект «Партнерство сільських громад в трьох країнах», результа том якого були чотири зустрічі представників громад Урвенської сіль ради, чеського мікрорегіону Кнежевес і польської ґміни Пуща Мар’ян150
ська, почався з моєї поїздки в Чехію у квітні 2011 року. Маючи інфор мацію про розселення чеських вихідців із Гільчі з даної книги, я поїхав у село Колешовіце, що знаходиться на відстані 11 км від міста Раковнік, а 72 км від Праги. Ці пограничні землі, що входили до складу ко лишнього Судетського
краю, прийняли волинських чехів у 1947 році. Переважно чеські сім’ї поселилися в будинках виселених судетських німців. Родина згаданого вище їндржіха Бечваржа осіла в одному з та ких будинків, де жив самотній німець, який не мав родичів у Німеччині й змушений був більше року жити разом із
Бечваржами, поки для нього не знайшли місця за кордоном. В Колешовіцах мені вдалося зустрітися зі старостою Мартіном Двор жаком і розповісти йому про ідею розпочати міжнародну співпрацю між українськими громадами сіл Урвенської сільради і чеськими гро мадами сіл, де тепер живуть гільчанські чехи.
Передусім започаткува ти партнерство на рівні самоврядування, а потім перенести співпрацю в сфери культури та спорту. Така співпраця принесла б багато користі, зокрема діти і молодь усвідомили б собі, звідки їхні родини походять і куди сягає їх сімейне коріння. У нашій розмові додатково виявилося,
що дружина Мартіна Дворжака є внучкою Мікулаша та Ярміли Лоскотів, які жили в Гільчі недалеко від церкви Св. Миколая в будинку, якого вже немає. Колешовицький староста розповів також про зустрі чі Гульчанських чехів і їх нащадків, що відбуваються щороку упродовж майже 20-ти років. Гості з Чехії та
Польщі в Гільчі Перша міжнародна зустріч трьох сільських громад відбулася 22-25 серпня 2011 року. Програма
зустрічі була дуже насичена й інтенсивна. Чеська та польська делегації взяли участь у святкуванні Дня незалеж ності України в районному місті Здолбунові. В Гільчі Другій обидві де легації урочисто привітали хлібом і сіллю. На площі біля Гільчанської школи гості оглянули хореографічну композицію під назвою «Україн ський прапор», яку підготували місцеві учні та вчителі. Після урочи стого обіду відбулася дискусія «Місце та роль самоврядування у функ ціонуванні сучасної держави», у кінці якої був короткий обмін поглядів на тему подальшої співпраці. Покладанням вінків вшанували пам’ять про поляків, чехів та українців, які проживали в селах Гільча й Урвенна. Насолоджувалися виступом місцевих учасників художньої самоді яльності на сцені Гільчанського Будинку культури, побудованого ко лись чехами. Оглянули експозицію шкільного музею з інформацією про історію села на трьох мовах. їздили на екскурсію до міста Острога 151
і ознайомилися з захоплюючою історією Національного університету «Острозька Академія». Пили воду з цілющого джерела Св. Миколая в Гільчі Першій. І, попрощавшись, від’їхали. Яку країну побачили іноземні гості? Перш за все - розбиті доро ги, якими довелося їхати, особливо дорога через Урвенну.
Базальтовий камінь на цій дорозі ще за радянської влади прикрили асфальтом і від того часу кілька десятків років не ремонтували. Святкування 20-ї річниці Незалежності в Здолбунові нагадало гостям про колишнє комуністичне свято Першого Травня. - Колись я брав участь в парадах і дивився на партійних
шишок на трибуні, - розповів Мартін Дворжак раковницькій газеті «Рапорт», те пер ця ситуація обернулася на протилежну, бо як член делегації я мусив вийти на трибуну і виголосити привітання, хоч я дуже сором’язливий. Стояли ми на трибуні більше 45 хвилин, бо роздавали нагороди з підпи сом
президента України. За всім стежили представники апарату влади. Під час дискусії про роль самоврядування, яка проходила в Гільчанському клубі і мала показати відмінності, що виникли після падіння комуністичного режиму, обговорювали такі питання: які проблеми трапляються в чеського старости та
польського війта і як вони вирі шуються? Як функціонує самоврядування і місцева адміністрація після впроваждення демократичних змін? Чи самоврядування є необхідне, чи можна було б обійтися без нього? Що робить польський війт, чеський староста, український сільський голова, щоб відремонтувати
дорогу? І тут виявилося, що в Україні місцева адміністрація і самоврядування залишилися і далі централізованими по вертикалі, як
за колишнього СРСР, а кожна ініціатива мусить бути погоджена з районною владою, яка в свою чергу погоджує її з обласною владою. Мартін Дворжак ска зав, що якби він їздив до Раковніка погоджувати кожну бухгалтерську операцію, то не мав би часу на інші важливі справи громади. Далі Колешовицький
староста запропонував, щоб депутати і жителі Урвенської ради розповіли про свої проблеми, а він розповість, як подібні питан ня розв’язуються в Чехії. Несподівано озвався голова районної адмі ністрації та сказав, що на такий обмін інформаціями буде місце й час пізніше, під час індивідуальних
розмов в кулуарах. В такий спосіб під твердив свою своєрідну прив’язаність до посткомуністичного способу керівництва і розв’язування проблем, який в Чехії і Польщі визнали давно неефективним. А що іноземним гостям сподобалося? Добродушність та гостин ність місцевих жителів, депутатів сільради,
вчителів та сільського голови Лідії Балабат, яка намагалася зробити якнайкраще все, що від неї зале жало. Ці непідробні автентичні риси місцевих мешканців згладжували всі критичні враження від того, що залишилося від радянської системи 152
влади. Гостина, яку приготували гільчанці, була така багата та пишна, що на столі не було, як казали чехи, де чарку поставити, або, як кажуть на Волині, де голці впасти. А програма виступу художньої самодільності викликала у чехів такий захват, що вони з жалем визнали - такого висту пу вони не
покажуть, бо нічого подібного в них тепер не існує. В склад чеської делегації входили 6 представників органів місце вого самоврядування: Мартін Дворжак - голова мікрорегіону Кнежевес і староста Колешовіц, Павел Соучек ֊ голова мікрорегіону Балкан, Вацлав Поразік - староста Колешова і правнук
колишнього гульчанського старости Стефана Поразіка, Ян Райхман та Зденек Поразік - члени ради в Колешові, Ганна Гунятова - радниця в Пржілепах та перекладачка Анна Машкова (Кравець), родом з Гільчі. Польську ґміну Пуща Мар’янська представляв війт Міхал Станяк та радники ґміни Збігнєв Бжезіцький та
Мацєй Обленковський, діячка громадської організації «Ехо Болімовської Пущі» Анна Ґоліньська, водій Тадеуш Возняк, а також радниця ґміни Кєрнозя Уршула Капуста й заступник старости Жирардовського повіту Кршиштоф Цьолкевич. Із Гільчі в Польщу Під час II міжнародної зустрічі в рамках проекту
«Партнерство сільських громад в трьох країнах: Польщі, Чехії та Україні» 1-5 верес ня 2012 року делегації представників адміністрації і самоврядування з чеських Колешова і Декова та українських Гільчі Другої, Мізоча і Дерманя Другого відвідали польську ґміну Пуща Мар’янська. Візиту від са мого
початку була притаманна атмосфера доброзичливості та прагнен ня поглиблювати контакти. З одного боку - офіційні розмови й
обмін досвідом, з другого - взаємна приязнь і бажання співпрацювати. Так коротко можна описати атмосферу тих кількох днів. Гості брали участь в Ґмінних Обжинках, під час яких ознайоми лися з польськими звичаями Свята врожаю. Оглянули визначні місця, ознайомилися з інфраструктурою ґміни, відвідали громадську неуря дову організацію Мар’янський Рух Економічно-Суспільних Ініціатив, дошкільний та шкільний комплекс, Загальноосвітній ліцей ім. Чеслава Таньського, водоочисну станцію і очисні споруди системи каналізації. Побували в одному з аграрних господарств, а саме на пасіці Анджея і Ягоди Домагалів, де ознайомились з технологією виробництва про дуктів бджільництва, які можна було скуштувати під час «вечері серед вуликів», як говорили чехи. Ґміна Пуща Мар’янська виявилася дуже цікавим місцем для закор донних представників. Гості довідались, що за європейськими стандар153
тами суть місцевого самоврядування полягає у гарантованому державою праві самостійно та під свою відповідальність вирішувати громадські справи, діючи в межах конституції та законів окремої держави, напри клад Польщі чи Чехії. Соціальні зміни після 1989 року, коли упав соці алістичний устрій,
полягали, зокрема, в децентралізації влади у сферах фінансів, економіки й адміністрації. Адміністративна реформа в Польщі впровадила триступеневий адміністративно-територіальний поділ на воєводства, повіти та ґміни. На відміну від українського поділу, який є теж триступеневий (область, район і
сільрада), в польському поділі діє розмежування повноважень між органами самоврядування різних рів нів, тобто повітові органи ніколи не втручаються у справи ґміни. - До основних повноважень ґміни Пуща Мар’янська, - інформу вав гостей війт Міхал Станяк, - належать 5 початкових шкіл, дитячий садок,
бібліотека, будинок культури, водопостачання, каналізаційні споруди, соціальна допомога тощо. Ґміна відповідає за порядок і безпе ку на своїй території, в її віданні перебувають дороги місцевого значен ня, організація комунального господарства, а також фінансові кошти. Ґміна є незалежною від
Жирардовського повіту, який має окремий бюджет, а його доходи не залежать від доходів нашої ґміни. Повіт не проводить нагляду за діяльністю ґміни, не може втручатися в її фінан сове управління. До обов’язків повітів включені всі питання, що вихо дять поза компетенції ґміни: охорона громадського
порядку і загальна безпека, освіта на рівні середньої школи, утримання лікарень, бороть ба з безробіттям,
будівництво та утримання міжґмінних доріг та інше. У вирішенні деяких питань мусимо співпрацювати на рівноправних за садах, наприклад, Загальноосвітній ліцей підпорядковується повітові, а побудований поряд з ним спортивний зал знаходиться під наглядом ґміни. Далі війт Міхал Станяк пристрасно
розповідав про історію ґміни, наводячи багато цікавих фактів, наприклад, як у місцевому монастирі ордену маріанів затримався по дорозі на війну з турками польський ко роль Ян Собеський. Відпочиваючи під липою на території монастиря, заснув і йому приснилася Марія, Матір Божа, яка обіцяла перемогу
над турецькою армією під Віднем. Повертаючись після здобутої перемоги, король подарував дорогий турецький килим, який зберігається в міс цевому маріанському монастері вже 330 років. Назва Пуща Мар’янська походить від маріанів - монахів, які поширюють католицький догмат про непорочне зачаття Діви
Марії. Війт Станяк охоче ділився своїм досвідом господаря ґміни, яким його вибрали вже втретє. Відповідав на різні питання гостей про прин ципи функціонування ґміни, інвестиції, фінанси, способи надання ко мунальних послуг. В склад ґміни входить 44 села, які охоплюють площу 154
142,41 км2. Населення становить біля 8 500 мешканців, що перевищує кількість жителів Урвенської сільради в 4 рази. А сільські громади в Че хії є ще менші. Гості зустрілися також зі Старостою Жирардовського повіту і з пред ставниками адміністрації міста Жирардова, оглянули фабричну осаду XIX-го
століття, працівниками якої були не тільки поляки, але чехи і нім ці, які емігрували з рідних місць, щоб дістати працю в місцевій фабри ці льняних виробів. Відвідали також дім культури «Ресурса» і виставку «Жирардов - місто ткачів і візіонерів» в будинку Старої Кругольні. Головним пунктом візиту
була дискусійна панель за темою спів праці органів локального самоврядування з неурядовими організаці ями в Польщі, Чехії та Україні, яка відбулася 3-го вересня в залі уро чистостей і засідань у приміщенні ґміни. Організації успішно здобу вають фінансові ресурси на різні громадські ініціативи, а
партнерські відносини сільських громад у трьох країнах створюють кращі мож ливості діяльності при реалізації міжнародних проектів - суспільних і інтеграційних. Ельвіра Копровська-Скальська зробила презентацію діяльності керованого нею Мар’янського Руху Економічно-Суспільних Ініціатив (МРІЕС) та
локальної діяльнісної групи «Ехо Болімовської Пущі», після чого розпочалося обговорення можливостей і перспектив співпраці партнерських органів самоврядування і громадських органі зацій трьох країн. Визначено кілька можливих сфер діяльності: моло діжний обмін між школами, спорт і рекреація,
культура, туризм, обмін досвідом в організації праці адміністрації і самоврядування, підтрим ка діяльності
неурядових організацій, а в перспективі - господарська співпраця. Але як знайти фінансові ресурси на цю діяльність? По-перше, всі погодилися, що варто розпочати зі справ, які не вимагають великих фі нансових затрат. По-друге, тристоронню діяльність можуть проводити місцеві європейські громадські
організації: польська ЛГД «Ехо Болімов ської Пущі» та чеська МАС «Раковницько». В Україні немає такої форми локального партнерства, однак в спільних проектах можуть брати участь представники українських громад за умови, що організують приїзд за свій кошт. Варто теж пошукати додаткові фінансові
ресурси, наприклад, із проектів, від спонсорів чи особистих внесків зацікавлених осіб. На закінчення староста чеського Колешова Вацлав Поразік звер нув увагу на значення минулорічної зустрічі в Україні й теперішньої в Польщі, під час яких партнерські делегації можуть не тільки відвідати сільські
громади в різних країнах, обмінятися досвідом своєї діяльно сті в органах самоврядування та обговорити можливості і перспективи співпраці, але теж, що не менш істотне, ознайомитися з історією міс цевості, відвідати туристичні об’єкти в околиці й продемонструвати 155
гостинність, яка, як підкреслив Колешовський староста, і під час візиту в Україні, і під час візиту в Польщі була важливим елементом, який до помагає зліквідувати мовні бар’єри і краще пізнати один одного. В склад чеської делегації входили 5 представників органів місцево го самоврядування:
староста Колешова Вацлав Поразік, староста Декова Алена Козакова, депутат ради в Пржілепах Ганна Гунятова, депутат ради в Колешові Вацлав Світіл, представник громади в Декові Владімир Козак та перекладачка Крістіна Копцова. Українська делегація склада лася з голови Урвенської сільської ради Лідії
Балабат, голови Мізоцької селищної ради Богдана Похилюка, голови Дерманської Другої сіль ської ради Юрія Товстого, секретаря Урвенської сільради Марії Грицюк та представниці громадськості Ольги Шаркової. Перекладачами були Володимир Тимощук та Володимир Шульжук. Там, де живуть волинські чехи Під
вечір 31 травня 2013 року делегації з Гільчі і Пущі Мар’янської доїхали до Дому Культури в Колешовіцах, де гостей привітали старости сіл мікрорегіону Кнежевес і депутати місцевої общини на чолі зі старо стою Мартіном Дворжаком. Адміністративний поділ Чехії відрізняється від поділу польського і
українського. Сільську громаду становить одне, часом 2-3 села. Колешовіце (850 мешканців) разом з двома меншими селами Здераз (60 мешкан ців) і Гержманов (20 мешканців) становить найменшу адміністративну одиницю, якою в Чехії є община (чес. obec). В процесі постсоціалістичних реформ
адміністративно-територіального устрою та системи управ ління державою були зліквідовані відповідники району - «окреси» (чес.
okres), а їх обов’язки і повноваження були передані частково на вищий щабель - обласний (чес. kraj) та нижчий - сільських та міських громад. В результаті цих змін кожне навіть найменше село, ставши окремою гро мадою, дістало можливість відновити дієве самоврядування, яке вже було повністю незалежне від районної влади, що була скасована внаслі док заміни триступеневого поділу двоступеневим. З появою інвестицій них програм Євросоюзу, які охоплювали більшу кількість жителів, ви никла проблема, яка була вирішена за допомогою утворення об’єднань кількох найближчих громад в мікрорегіони, що дбають про всебічний розвиток сіл, підтримують місцевий бізнес та туризм. До мікрорегіону Кнежевес належать 10 сільських громад: Деков, Горжеседли, Горжовічки, Храштяни, Кнежевес, Колешов, Колешовіце, Олешна, Пржілепи і Своєтін з населенням приблизно 5 тисяч, що проживає на території площею 10 000 га (100 км2). 156
Ранком наступного дня гості відвідали Горжовічки, в яких прожи ває близько 500 мешканців. Староста Іван Фідес, коротко розповівши про село і свою діяльність, провів усіх в занедбаний костел, в якому зна ходяться 2 ікони з Гульчі, а літургії і месси не відбуваються. Порожні костели ֊ це одна з
проблем сучасної Чехії. По дорозі звернули увагу на пам’ятник австро-угорському цісарю Йозефу II з 1903 року з написом, що цей пам’ятник «. буде нагадувати потомкам, що тут німецька відда ність і дух запустили коріння.», коріння, яке колись змушувало чехів емігрувати до інших країн. Пам’ятник
був усунутий після здобуття не залежності в 1918 році, а потім поставлений на те саме місце, тому що його ідеологічне значення зникло. А після цього почалася найважливіша частина - зустріч з колишні ми чеськими мешканцями Гульчі, які зібралися в Колешовському куль турному домі. Зустрічаються вони
щороку, ось вже 20-ий раз. На зустріч в Колешові прибули 60 гульчанських «родаків», як вони себе називають. Тобто, називають себе земляками з Гульчі і об’єднались в товариство, головою якого є Емілія ІИіманкова. Вона і розпочала зустріч із історії Чеської Гульчі. Зі словами привітання звернулися до
прибулих Антонін Умлауф і Ярослав Водічка, а після них я, Лідія Балабат і Міхал Станяк. Перекладачі не були потрібні, всі розуміли всіх і панував ностальгічний настрій, тому що зустрілися люди, які в думках і в спогадах зберігають час, коли жили на Волині. На обід подавали смачні традиційні кнедли
ки, а після їжі згадували минуле і розмовляли. - На наші щорічні зустрічі з’їжджаються не тільки колишні
уро дженці Гульчі і їх діти та внуки, - говорить Емілія ІИіманкова, яка по ходить з Гульчі, - але й інших волинських сіл, наприклад з Озірка, Лідава, Залісся. Більшість волинських чехів прибуває регулярно, але тра пляються несподіванки, такі, як сьогодні. Ось розмовляю якраз із сво єю шкільною
подругою Марією Волдржіховою, яка приїхала 150 км із міста Страконіце. Згадуємо Гульчу, як тоді жилося, де була школа і таке інше. - Народилася я в Гульчі, а до Чехословаччини приїхала в 1947 році, коли мені було 5 років, - згадує їржіна Петрбокова з Горжеседел, яка не пропускає жодної зустрічі, - в
Гульчу я їздила з чоловіком у 1970 році, а у нього там стався інфаркт і мусили залишитися на 3 місяці. Багато чеських будинків були знесені. А замок в Урвенні, де я колись гралася з іншими дітьми, занедбаний. Жити там я б вже не хотіла, звикла до іншої культури. Поряд з їржіною Петрбоковою сиділа її
родичка Марія Душкова теж з Горжеседел, яка зустріла тут свою сусідку з Гульчі Ольгу Шпрінцову. - Ми дуже раді, що можемо зустрітись і позгадувати Гульчу. Однак нас з кожним роком меншає, ֊ каже Ольга. 157
Після зустрічі з гульчанськими чехами українська і польська деле гації поклали вінок біля пам’ятника полеглим у І та II світових війнах в Колешові. Пізніше в селі Коунов, що належить до мікрорегіону Подборжансько, відвідали музей хмелярства, де в окремих спеціальних вітринах містяться сцени з
виробництва хмелю та пива з вирізаними з дерева фігурками людей майстра Лібора Даенемарека з Пржілеп, наприклад, тичкова хмільниця в Колешовіцах, Раковницька броварня тощо. Ра домир Дворжак, директор МАС «Раковницько», який організував цю виставку, розповідав, як збирали матеріали і перевіряли їх
історичну вірогідність. Відвідали майстерню місцевого гончара Іржі Дучека в Мутейовіцах, який теж брав участь у створенні музейної експозиції, присвяченої хмелярству. Пили пиво з мініброварні, яка виробляє пиво для малої місцевої корчми. Другий день - містечко Кнежевес, в якому більше 1 000
мешканців, а старостою є Ева Янотова. Делегації слухали недільну службу в костелі Св. Якуба на центральній площі, під час якої ксьондз дивувався, чому прийшло так багато людей, бо зазвичай приходять десь 3-5 осіб, а нас було 15. Відвідали початкову школу, дитсадок і Музей народних ко стюмів Чехії,
Моравії, Сілезії та Словаччини. Потім потрапили на що річний фестиваль духових оркестрів «Кнежевеський духовий парад». Виступи кількох духових оркестрів відбуваються тут щорічно в парку, а тоді були перенесені до будинку культури через дощову погоду. Сиді ли за довгими столами, замовляли пиво і
відпочивали, слухаючи чудову духову музику, а дехто танцював. Виступили професійні духові орке стри з центральної
Чехії «Жатечанка», «Дупалка», «Краянка» та морав ська «Туфарянка». Колись в багатьох чеських селах на Волині, як хоч би в Гульчі і Заліссі, були свої аматорські духові оркестри. В коридорі адміністраційного будинку в селі Пржілепи, «селі кра сивих, чемних і порядних людей», як сказала староста
Ленка Даенемарекова, гості помітили на дошці оголошень Книгу фінансових видатків, з якою кожний може ознайомитись, не питаючи дозволу. Це приклад праці місцевих органів самоврядування без таємниць, що виникає з де централізації влади і демократичних принципів. - Назву села виводять від слова
«ліпший», - додала посміхаючись староста. В розмові з членом громадської ради в Пржілепах Ганною Гунятовою виявилося, що прізвище Гунят згадується в книзі «Гульча Чеська на Волині». - Родину Гунятових, в якій народився мій чоловік, автори книги віднесли до «невідомих», - розповіла радниця, - тому що
не зна ли, куди ця сім’я переселилася з Гульчі. А батьки мого чоловіка після повернення в Чехію жили в Длоугій Весі біля Бохова (цього села вже 158
немає), потім переселилися до Стружки і, нарешті, в 1962 році пере їхали в Пржілепи. Антонін Гунят та його дружина Марія, народжена Матейкова мали 5 дітей, троє з них - дочка Лібуше, сини Антонін і Емеліан - померли від коклюшу в Длоугій Весі, не проживши навіть року, їх дочка Марія, яка народилася
в Гульчі в 1944 році, мешкає в їхньому домі дотепер. Мій чоловік Йозеф Гунят народився вже в Чехії. Разом з Антоніном Гунятом в Чехію прибули його 2 брати - Ярослав і Авґуст. Ярослав оселився з родиною в Кнежевесі, недалеко від нас. Авґуст по їхав жити в Моравію, де мешкала сестра його дружини.
Батьки мого чоловіка померли в 1988 році. Під вечір повернулися до Колешовіц, де є 900 мешканців, школа II ступеня, в якій вчаться 170 учнів. У замку з 18-го століття функціонує Дім соціальної допомоги для пенсіонерів, подібно до того, як в Урвенні в колишньому польському палаці міститься Будинок-
інтернат для пси хічно хворих, але стандарт послуг і технічний стан дуже відрізняються. У бароковий костел св. Петра і Павла з 18-го століття вже давно ніхто не ходить, але староста Мартін Дворжак хоче його відреставрувати і повернути до життя. В селі діють очисні каналізаційні споруди. На третій
день відвідали село Храштяни, де старостою є Яна Тлапакова; місто Раковнік, а в ньому громадську організацію МАС «Раковницько»; Замок Кржівоклат, який в 15-ому столітті розбудував поль ський король Владислав II Ягеллончик, і вирушили в дорогу додому. З української сторони чехів відвідали: Лідія
Балабат, Богдан Похилюк, Юрій Товстий, Марія Грицюк, заступник голови Здолбунівської районної ради Яків
Мельник та представниця громадськості Галина Дацишина. А польську ґміну Пуща Марийська представляли: Міхал Станяк, Мацєй Обленковський, Вєслав Поплонський, Єжи Ґузік, Анджей Домаґала, Єжи Ладинський і Тадеуш Возняк. Фестиваль регіональних смаків у Польщі Згідно з домовленостями на II зустрічі, що відбулася в Польщі, гро мадські організації ЛГД «Ехо Болімовської Пущі» та МРІЕС, що діють в Пущі Мар’янській, запросили Урвенську сільраду та чеську органі зацію МАС «Раковницько» взяти участь в проекті СМАК (Смачний Міжрегіональний Альтернативний Конкурс) у червні 2013 року. Деле гація з Урвенни і Гільчі прибула з запізненням через велику чергу на кордоні і в неповному складі, бо у двох учасників була недійсна віза. В конкурсі взяли участь 6 регіональних польських організацій типу ЛГД та 2 групи представників Чехії і України. На фестивальний конкурс потрібно було приготувати 4 страви: борщ регіональний, вареники або 159
галушки, десерт і напій. Необхідні продукти і кухонні знаряддя були за готовлені організаторами заздалегідь. Членам журі не сподобались ані чеські, ані українські страви: одні були надмірно жирні, інші засолодкі. З чеських страв журі вподобало тільки привезене пиво. Але було дуже цікаво, забава
була першорядна, бо однією з цілей фестивалю було по єднання кулінарнах змагань із розвагами. А на другий день, у неділю 23 червня, конкурсанти частували всіх бажаючих своїми стравами на багатолюдному пікніку «Червнева Скарбниця Ініціатив». Українські страви так сподобалися гостям і учасникам
фестивалю, що зникли з ка струль першими. Урожайна борозна Епопея волинських чехів не закінчилася весною 1947 року, коли вони виїхали на свою історичну батьківщину. Вихідці з Гульчі не забули свого походження. Вони поділилися своїми спогадами, завдяки яким була створена ця книга. Заснували
товариство «Гульчанських земля ків» і зустрічаються принаймні раз на рік, розмовляють про сучасне, згадують минуле і підтримують між собою зв’язки. Дбають про свою культуру, але й не забувають про свій досвід життя в еміграції. В цьо му могли переконатися учасники проекту «Партнерство сільських
гро мад», які побували в трьох сусідніх державах і на власні очі побачили відмінності та схожі риси життя. Борозна, прокладена чеським плугом на волинському чорноземі, залишиться у свідомості теперішніх і на ступних поколінь назавжди. Ігор Паньков |
| any_adam_object | 1 |
| any_adam_object_boolean | 1 |
| author | Šljachovyj, Vʼjačeslav ca. 20./21. Jh Bonek, Jiří ca. 20./21. Jh Manová, Danuše ca. 20./21. Jh Stárek, Václav ca. 20./21. Jh |
| author_GND | (DE-588)129259893X (DE-588)1292599332 (DE-588)1292599324 (DE-588)1292599413 |
| author_facet | Šljachovyj, Vʼjačeslav ca. 20./21. Jh Bonek, Jiří ca. 20./21. Jh Manová, Danuše ca. 20./21. Jh Stárek, Václav ca. 20./21. Jh |
| author_role | aut aut aut aut |
| author_sort | Šljachovyj, Vʼjačeslav ca. 20./21. Jh |
| author_variant | v š vš j b jb d m dm v s vs |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV048996406 |
| ctrlnum | (OCoLC)1385288590 (DE-599)BVBBV048996406 |
| era | Geschichte 1880-1947 gnd |
| era_facet | Geschichte 1880-1947 |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>03189nam a2200601 c 4500</leader><controlfield tag="001">BV048996406</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20230720 </controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">230612s2021 ac|| |||| 00||| ukr d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9789662095517</subfield><subfield code="9">978-966-2095-51-7</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)1385288590</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV048996406</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rda</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">ukr</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">OST</subfield><subfield code="q">DE-12</subfield><subfield code="2">fid</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="6">880-01</subfield><subfield code="a">Šljachovyj, Vʼjačeslav</subfield><subfield code="d">ca. 20./21. Jh.</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)129259893X</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="240" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Huleč česká na Volyni</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="6">880-02</subfield><subfield code="a">Hulʹča Česʹka na Volyni</subfield><subfield code="b">opys žyttja v 1870-1947 rokach</subfield><subfield code="c">Vʼjačeslav Šljachovyj, Ïrži Bonek, Danuše Manova, Vaclav Starek</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="6">880-03</subfield><subfield code="a">Rivne</subfield><subfield code="b">PP Djatlyk M.</subfield><subfield code="c">2021</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">213 Seiten</subfield><subfield code="b">Illustrationen, Karten, Porträts</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Text ukrainisch. - Aus dem Tschechischen übersetzt</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">Kyrillische Schrift</subfield></datafield><datafield tag="648" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Geschichte 1880-1947</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Tschechen</subfield><subfield code="0">(DE-588)4061083-4</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Riwne</subfield><subfield code="z">Region</subfield><subfield code="0">(DE-588)4479159-8</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="0"><subfield code="a">Riwne</subfield><subfield code="z">Region</subfield><subfield code="0">(DE-588)4479159-8</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="1"><subfield code="a">Tschechen</subfield><subfield code="0">(DE-588)4061083-4</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="2"><subfield code="a">Geschichte 1880-1947</subfield><subfield code="A">z</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Bonek, Jiří</subfield><subfield code="d">ca. 20./21. Jh.</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)1292599332</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Manová, Danuše</subfield><subfield code="d">ca. 20./21. Jh.</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)1292599324</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Stárek, Václav</subfield><subfield code="d">ca. 20./21. Jh.</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)1292599413</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Literaturverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1="1" ind2=" "><subfield code="6">100-01/(N</subfield><subfield code="a">Шляховий, В'ячеслав</subfield><subfield code="a">ut</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1="1" ind2="0"><subfield code="6">245-02/(N</subfield><subfield code="a">Гульча Чеська на Волині</subfield><subfield code="b">опис життя в 1870-1947 роках</subfield><subfield code="c">В'ячеслав Шляховий, Їржі Бонек, Дануше Манова, Вацлав Старек</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1=" " ind2="1"><subfield code="6">264-03/(N</subfield><subfield code="a">Рівне</subfield><subfield code="b">ПП Дятлик М.</subfield><subfield code="c">2021</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="f">sla</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="q">BSB_NED_20230720</subfield></datafield><datafield tag="999" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-034259648</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">306.09</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">4371</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">307.09</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">306.09</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">307.09</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">306.09</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">4371</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">306.09</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield></record></collection> |
| geographic | Riwne Region (DE-588)4479159-8 gnd |
| geographic_facet | Riwne Region |
| id | DE-604.BV048996406 |
| illustrated | Illustrated |
| index_date | 2024-07-03T22:08:37Z |
| indexdate | 2024-07-10T09:52:21Z |
| institution | BVB |
| isbn | 9789662095517 |
| language | Ukrainian |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-034259648 |
| oclc_num | 1385288590 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | 213 Seiten Illustrationen, Karten, Porträts |
| psigel | BSB_NED_20230720 |
| publishDate | 2021 |
| publishDateSearch | 2021 |
| publishDateSort | 2021 |
| publisher | PP Djatlyk M. |
| record_format | marc |
| spelling | 880-01 Šljachovyj, Vʼjačeslav ca. 20./21. Jh. Verfasser (DE-588)129259893X aut Huleč česká na Volyni 880-02 Hulʹča Česʹka na Volyni opys žyttja v 1870-1947 rokach Vʼjačeslav Šljachovyj, Ïrži Bonek, Danuše Manova, Vaclav Starek 880-03 Rivne PP Djatlyk M. 2021 213 Seiten Illustrationen, Karten, Porträts txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier Text ukrainisch. - Aus dem Tschechischen übersetzt Kyrillische Schrift Geschichte 1880-1947 gnd rswk-swf Tschechen (DE-588)4061083-4 gnd rswk-swf Riwne Region (DE-588)4479159-8 gnd rswk-swf Riwne Region (DE-588)4479159-8 g Tschechen (DE-588)4061083-4 s Geschichte 1880-1947 z DE-604 Bonek, Jiří ca. 20./21. Jh. Verfasser (DE-588)1292599332 aut Manová, Danuše ca. 20./21. Jh. Verfasser (DE-588)1292599324 aut Stárek, Václav ca. 20./21. Jh. Verfasser (DE-588)1292599413 aut Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Literaturverzeichnis 100-01/(N Шляховий, В'ячеслав ut 245-02/(N Гульча Чеська на Волині опис життя в 1870-1947 роках В'ячеслав Шляховий, Їржі Бонек, Дануше Манова, Вацлав Старек 264-03/(N Рівне ПП Дятлик М. 2021 |
| spellingShingle | Šljachovyj, Vʼjačeslav ca. 20./21. Jh Bonek, Jiří ca. 20./21. Jh Manová, Danuše ca. 20./21. Jh Stárek, Václav ca. 20./21. Jh Hulʹča Česʹka na Volyni opys žyttja v 1870-1947 rokach Tschechen (DE-588)4061083-4 gnd |
| subject_GND | (DE-588)4061083-4 (DE-588)4479159-8 |
| title | Hulʹča Česʹka na Volyni opys žyttja v 1870-1947 rokach |
| title_alt | Huleč česká na Volyni |
| title_auth | Hulʹča Česʹka na Volyni opys žyttja v 1870-1947 rokach |
| title_exact_search | Hulʹča Česʹka na Volyni opys žyttja v 1870-1947 rokach |
| title_exact_search_txtP | Hulʹča Česʹka na Volyni opys žyttja v 1870-1947 rokach |
| title_full | Hulʹča Česʹka na Volyni opys žyttja v 1870-1947 rokach Vʼjačeslav Šljachovyj, Ïrži Bonek, Danuše Manova, Vaclav Starek |
| title_fullStr | Hulʹča Česʹka na Volyni opys žyttja v 1870-1947 rokach Vʼjačeslav Šljachovyj, Ïrži Bonek, Danuše Manova, Vaclav Starek |
| title_full_unstemmed | Hulʹča Česʹka na Volyni opys žyttja v 1870-1947 rokach Vʼjačeslav Šljachovyj, Ïrži Bonek, Danuše Manova, Vaclav Starek |
| title_short | Hulʹča Česʹka na Volyni |
| title_sort | hulʹca cesʹka na volyni opys zyttja v 1870 1947 rokach |
| title_sub | opys žyttja v 1870-1947 rokach |
| topic | Tschechen (DE-588)4061083-4 gnd |
| topic_facet | Tschechen Riwne Region |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034259648&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| work_keys_str_mv | AT sljachovyjvʼjaceslav hulecceskanavolyni AT bonekjiri hulecceskanavolyni AT manovadanuse hulecceskanavolyni AT starekvaclav hulecceskanavolyni AT sljachovyjvʼjaceslav hulʹcacesʹkanavolyniopyszyttjav18701947rokach AT bonekjiri hulʹcacesʹkanavolyniopyszyttjav18701947rokach AT manovadanuse hulʹcacesʹkanavolyniopyszyttjav18701947rokach AT starekvaclav hulʹcacesʹkanavolyniopyszyttjav18701947rokach |