Tovarystvo Isusa v Ukraïni: architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage
Товариство Ісуса в Україні архітектурно-історична спадщина
Gespeichert in:
| 1. Verfasser: | |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Rivne
PP "Format-A"
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online-Zugang: | Inhaltsverzeichnis Literaturverzeichnis Abstract |
| Beschreibung: | 352 Seiten Illustrationen, Pläne |
| ISBN: | 9786175153727 |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 c 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV048296149 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20230203 | ||
| 007 | t| | ||
| 008 | 220623s2021 xx a||| |||| 00||| ukr d | ||
| 020 | |a 9786175153727 |9 978-617-515-372-7 | ||
| 035 | |a (OCoLC)1334022486 | ||
| 035 | |a (DE-599)BVBBV048296149 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rda | ||
| 041 | 0 | |a ukr | |
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a OST |q DE-12 |2 fid | ||
| 100 | 1 | |6 880-01 |a Ryčkov, Petro Anatolijovyč |d 1952- |e Verfasser |0 (DE-588)135604532 |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |6 880-02 |a Tovarystvo Isusa v Ukraïni |b architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage |c Petro Ryčkov |
| 246 | 1 | 1 | |a The Society of Jesus in Ukraine |
| 264 | 1 | |6 880-03 |a Rivne |b PP "Format-A" |c 2021 | |
| 300 | |a 352 Seiten |b Illustrationen, Pläne | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 546 | |a Text ukrainisch. Zusammenfassung in englischer Sprache | ||
| 546 | |b Kyrillische Schrift | ||
| 610 | 2 | 7 | |a Jesuiten |0 (DE-588)80092-2 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 648 | 7 | |a Geschichte |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 650 | 0 | 7 | |a Architektur |0 (DE-588)4002851-3 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 650 | 0 | 7 | |a Sakralbau |0 (DE-588)4178936-2 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 651 | 7 | |a Ukraine |0 (DE-588)4061496-7 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 689 | 0 | 0 | |a Ukraine |0 (DE-588)4061496-7 |D g |
| 689 | 0 | 1 | |a Jesuiten |0 (DE-588)80092-2 |D b |
| 689 | 0 | 2 | |a Sakralbau |0 (DE-588)4178936-2 |D s |
| 689 | 0 | 3 | |a Architektur |0 (DE-588)4002851-3 |D s |
| 689 | 0 | 4 | |a Geschichte |A z |
| 689 | 0 | |5 DE-604 | |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Literaturverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 880 | 1 | |6 100-01/(N |a Ричков, Петро Анатолійович |a ut | |
| 880 | 1 | 0 | |6 245-02/(N |a Товариство Ісуса в Україні |b архітектурно-історична спадщина |c Петро Ричков |
| 880 | 1 | |6 264-03/(N |a Рівне |b ПП "Формат-А" |c 2021 | |
| 940 | 1 | |f sla | |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 940 | 1 | |q BSB_NED_20230203 | |
| 942 | 1 | 1 | |c 709 |e 22/bsb |f 0903 |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 200.9 |e 22/bsb |f 0903 |g 477 |
| 943 | 1 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-033676031 | |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1816156044774080512 |
|---|---|
| adam_text |
ЗМІСТ ВІД АВТОРА. 7 ВСТУП. 9 РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика архітектурної спадщини Товариства Ісуса на теренах сучасної
України.19 Становлення і організація Товариства Ісуса. 19 Товариство Ісуса в архітектурній історії України. 22 Архітектурна
практика. 23 Архітектурна освіта.26 Творчість і суспільний
контекст. 29 Функціональна організація осель. 31 Архітектурна
стилістика. 35 РОЗДІЛ 2. Архітектурний доробок Товариства Ісуса до середини XVII cm. 39
Львів. 39 Луцьк. 94 Кам’янець-
Подільський. 115 Вінниця. 130 Бар. 152 Фастів. 158 Острог. 160 Княгинин. 207 Ксаверів. 213 Новгород-Сіверський. 214 Переяслав. 219 Київ. 221 Чернігів. 224 Клевань. 225 РОЗДІЛ 3. Єзуїтські
оселі, засновані в другій половині XVII — першій половині XVIII cm. 227 Самбір. 227 Кременець. 242 Івано-Франківськ. 258 Полонне. 267 Володимир-Волинський. 273 Житомир. 282 Сураж. 291 Овруч.293 Порицьк. 300 Біла Церква. 303 РОЗДІЛ 4. Єзуїтські оселі, засновані в XIX cm. 307
Чернівці. 307 Коломия. 313 Тернопіль. 317 Хирів. 320 ПІСЛЯМОВА. 330 СКОРОЧЕННЯ.333 SUMMARY. 342 ПЕРЕЛІК ІЛЮСТРАЦІЙ.345
БІБЛІОГРАФІЯ 1. Адріанова-Перетц В. З діяльності єзуїтів на Україні і Білорусі наприкінці XVI ст. за новими документами 11 «Україна», 1927. Кн. 3. С. 3-9. 2. Александрович В. Один із будівничих Острога 11 Жовтень. 1985. №3. С. 134. 3. Антонович Д. Скорочений курс історії українського мистецтва.
Прага, 1923. 340 с. 4. Аскоченский В. Н. Очерки Волынской губернии в историческом, географическом, статистическом и этнографическом отношении. Житомир, 1847.187 с. 5. Бар. Покровский монастрь И ПГиА. Т. 2. Киев, 1985. С. 14. 6. Батюшков П. Н. Памятники старины в западных гу берниях империи. Вып.
1-8. СПб, 1868-1888. 7. Безсонов С. В. Архитектура Западной Украины. Мо сква, 1946. 93 с. 8. Берлинський Μ. Історія міста Киева. Київ, 1991. 320 c. 9. Бируля О. Архітектурна історія Вінниці І Вінничина в екскурсіях. Вип. V. Передмова Л. Тарнопольського. Б.м. Б.р. 87 с. 20. Віроцький В., Карнвабіда
А., Киркенвич В. Монастирі та храми землі Сіверської. Київ, 1999. 232 с. 21. Винница. Иезуитский монастырь. 1610 - 1617 гг. // ПГиА.Т.2. С. 8-10. 22. Владимир Волынский. Послания Апостолов костел. 1718-1755 П ПГиА. T. 2. C. 57-58. 23. Гожалчинский А. Иезуитские школы в Юго-Западной России И Труды
Киевской духовной академии. Т. 2. №4. Киев, 1869. С. 85-127. 24. Грачотті С. Спадок Ренесансу в українському барок ко И Українське барокко. Матеріали 1-го Конгресу МАУ Київ, 1993. C. 3-11. 25. Грушевський Μ. С. Історія України-Русі. T. 7. Київ, 1995. C. 446-461. 26. Губер Ж. Иезуиты, их история,
учение, организация и практическая деятельность в сфере общественной жизни, политики и религии. СПб., 1898.
320 с. 27. Дашкевич Я. Україна на межі між Сходом i Заходом (XIV - XVII ст.) И Записки НТШ. Львів, 1991. Т. 22. 10. Бируля О. Архітектурна історія Вінниці. Вінниця, 1930. 68 с. 28. Демьянович А. Иезуиты в Западной России в 1569 1772 гг. СПб., 1872. 226 с. 11. Білінський Μ. Вінницький замок.
Історичний нарис з доби 16 - 18 ст. Вінниця, 1986. 47 с. 29. Добровольский П. Μ. Черниговский Елецкий Успен ский первоклассный монастырь. Историческое опи сание. Чернигов, б. г. 12. Блинова Т. Иезуиты в Белоруссии. Роль иезуитов в организации образования и просвещения. Гродно, 2002. С. 6-13. 13.
Бондаренко И. А. О роли мастеров-иноземцев в тра диционной культуре Руси И АН. 1999. № 43. С. 37-41. 30. Єршов В. Єршова Л. До історії єзуїтського колегіуму ֊ базиліанської школи в Овручі П Діяльність бібліотек по збереженню культурної спадщини та відроджен ня духовності народу. Житомир, 1996. С.
93-96. 14. Быков А. А. И. Лойола, его жизнь и общественная деятельность. СПб., 1891. 112 с. 31. Житомир. Иезуитского монастыря кельи. 1724 И ПГиА. Т. 2. С. 144. 15. Быков А. Лойола. Его жизнь и общественная дея тельность II Ян Гус. Мартин Лютер. Жан Кальвин. Торквемада. Лойола: Биографические
очерки. Москва, 1995. С. 323-383. 32. Зіморович Б. Потрійний Львів: Leopolis Triplex. Львів, 2002. 224 c. 16. Вечерський В. До питання про національний стиль в архітектурі України XVI - XVII ст. И АСУ 1994. Вип. 1. Київ, 1994. С. 102-112. 17. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спад щини
України. Київ, 2002. 592 с. 18. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. 663 с. 19. Вінниця. Історичний
нарис. Вінниця, 2007. 280 с. 33. Інгольт M. Товариство Ісуса в Російській імперії (1772 - 1820) і його участь у загальному відновлені Ордену. Львів, 2009. 428 с. 34. Ісаєвич Я. Освітній рух в Україні X - XVII ст.: східна традиція і західні впливи 11 Київська старовина, 1995, № 1. С. 2-9. 35. Історія християнської церкви на Україні. Релігієзнавчий довідковий нарис. Київ, 1991. 104 с. 36. Ивано-Франковск. Кафедральный собор. 1753-1763 гг. П ПГиА. Т. 2. С. 214. 335
Бібліографія 37. Ивано-Франковск. Колегиум иезуитов. 1744 И ПГиА. Т. 2. С. 214-215. 38. Ильин А. Иезуиты и их влияние на историю челове чества. Москва, 1905. 79 с. 56. Кравцов С. Р. Галицийские города конца XVI XVII вв. (Композиция и символика) И АН. 1999. № 43. С. 53-59. 57. Кременец. Коллегиума
ансамбль. 1735-1743 гг. // ПГиА. Т. 4. С. 75. 39. Историческое описание заштатного города Бара По дольской губернии Могилевского уезда И ПЕВ. 1863. №18. С. 722-730. 58. Левицкий О. Анна-Алоиза, княжна Острожская // КС. 1883. Т. VII, ноябрь. С. 329-373. 40. Историко-статистическое описание
Черниговской епархии. Кн. 6. Чернигов, 1874. 59. Левицкий О. Анна-Алоиза, княжна Острожская // КС. 1883. Т. VII, ноябрь. С. 10-17. 41. Каменец-Подольский. Иезуитского коллегиума дом. XVII - XVIII вв. И ПГиА. Т. 4. С. 165. 60. Левицький О. І. Єзуїтська преподобиця: історичне оповідання. Вінніпег : Б.
p. 69 c. 42. Католицька церква в історії Фастова. Матеріали з наукової конференції з нагоди ювілею 100-річчя кос телу Воздвижения Святого Хреста. Фастів, 17-18 вересня 2011 р. Фастів, 17-18 вересня 2011р. 265 с. 61. Ленцик В. Єзуїти Н ЕУ Т. 2. Львів, 1993. С. 652. 43. Квитницкая E. Коллегиумы
Белоруссии XVII в. И АН. 1969. № 18. C. 3-17. 44. Квитницкая E. Белорусские коллегиумы XVIII в. // АН. 1970. № 19. С. 12-26. 45. Кіку В. Анна-Алоїза, княжна Острозька: протилежні образи однієї постаті II Острогіана в Україні і Європі. Старокостянтинів, 2001. 46. Кіку В. Єзуїтські школи 11ЕГУ Т. 3.
Київ, 2005. С. 114-115. 47. Кіку В. Єзуїти 11 ЕІУ Т. 3. Київ, 2005. С. 112-114. 48. Ковалів В.-Й. Єзуїти в Острозі
П Остріг на порозі 900-річчя. Матеріали VI-oï Острізької науково-кра єзнавчої конференції. Остріг, 1995. Є. 84-91. 49. Ковалів В.-Й. Колегіум єзуїтів в Острозі П Острозька академія XVI - XVII ст. Енциклопедичне видання. Острог, 1997. С. 67-69. 50. Ковалів В.-Й. Колегіум єзуїтів в Острозі 11
Острозька академія: Історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Енциклопедичне видання. Острог, 2019. Є. 274-276 51. Ковальчик Є. Пізньобарокові костели Кам’янецької дієцезїї // АСУ Вип. 4. Київ, 1997. Є. 59-72. 52. Колосок Б. В. Про перебудови костьолу єзуїтів в Луцьку 11 Архітектура
Волині: історія та сучасність. Тези наукової конференції. Київ, 1992. Є. 39-42. 53. Колосок Б. До проблеми авторства проекту Луцького костелу єзуїтів П Праці Центру пам’яткознавства. Вип. 1. Київ, 1992. Є. 104-106. 54. Колосок Б. Історіографія будівництва Луцького комплексу єзуїтів П АСУ Вип. 1.
Київ, 1994. С. 92-102. 55. Колосок Б. Римо-католицькі святині Луцька. Київ, 2004. 224 с. 62. Лилов А. И. О зловредных действиях иезуитов в отношении к православной церкви в России в конце XVI и в начале XVII вв. Казань, 1856. 282 с. 63. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Т.1. Київ, 1994.554 c. 64.
Логвин Г. Архітектура українського барокко // Українське бароко. Матеріали І Конгресу Міжна родної Асоціації україністів. Київ, 1993. С. 226-234. 65. Логвин Г. Этапы развития и стилевые особенности архитектуры украинского барокко И Памятники архитектуры Украины (новые исследования). Київ, 1986. С.
12-41. 66. Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі памятки. Київ, 1968. 464 c. 67. Лукомский Г. К. Волынская
старина. Киев, 1913.14 с. 68. Лукомский Г. К. Галиция в ее старине. Очерки по истории архитектуры XII - XVII вв. Пг., 1915.126 с. 69. Любович Н.Н. К истории иезуитов в литовско-рус ских землях в XVI в. Варшава, 1888. 46 с. 70. Луцк. Иезуитов монастырь И ПГиА. Т. 2. С. 52-53. 71. Львов. Иезуитов коллегия. 1723 г. И ПГиА. Т. 3. С. 76. 72. Львов. Иезуитов костел. 1610-1630 гг. И ПГиА. Т. 3. С. 76. 73. Максимович Μ. А. Собрание сочинений. T. 1. Киев, 1876; T. II. Киев, 1878. 74. Костриця Μ. Ю., Михайлишин О. Л. Храм святого Василія в Овручі. Київ, 2011. 96 c. 75. Мілавіцький Μ. OPPIDO EPISCOPI KIIOVIENSIS. Нарис з історії Фастова з кінця XVI до середини XIX ст. 11 Католицька церква в історії Фастова. Ма теріали наук, конференції. Фастів, 2013 С.15-74. 76. О сооружении и восстановлении православных цер квей в Западном крае И ВЕВ. 1869. С. 244-245. 77. Овсійчук В. А. Українське мистецтво другої полови ни XVI - першої половини XVI ст. гуманістичні та визвольні ідеї. Київ, 1985. 184 с.
Бібліографія 78. Огієнко І. Українська церква: Нариси з історії Укра їнської Православної Церкви: У 2 т.: Т. 1-2. Київ, 1993. 284 с. 79. Омікрон. Вінницькі мури - як джерело освіти в краї: Вид. 2.1 Упорядник В. Колесник. Вінниця, 2010.154 с. 80. Ортинський І. Хрищення, хрест та харизма України.
Рим-Мюнхен-Фрайбург, 1988. 201 с. 81. Павлуцький Г. Дерев’яні та муровані храми України. Харків, 2017.214 с. 82. Памятники архитектуры в дореволюционной Рос сии: Очерки истории архитектурной реставрации. Под ред. А.С. Щенкова. Москва, 2002. 528 с. 83. Памятники архитектуры и градостроительства
Укра инской ССР (ПГиА). Тт. 1-4. Киев, 1983-1986. 84. Перлштейн А. Описание города Острога И Чтения в Обществе истории и древностей российских. Москва, 1847. С. 137-142. 85. Петров Н. Волынь. Исторические судьбы Юго-За падного края. СПб., 1888. 288 + 126 с. 86. Петров Н. И. Очерк истории
Базилианского ордена в бывшей Польше. Киев, 1871. 675 с. 87. Пламеницкая О. Особенности средневековой за стройки центра Каменца-Подолъского И АН. 1985. № 33. С. 52-61. 88. Пламеницька О. Християнські святині Кам’янця на Поділлі. Київ, 2001. 304 c. 89. Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам’янця
на Поділлі. Кам’янець-Подільський, 2005. 388 с. 90. Пламеницька О. Castrum Camenecensis / Фортеця Кам’янець: пізньоантичний - ранньомодерний час. Кам’янець-Подільський, 2012. 672 с. 91. Плохий C. Н. Папство и Украина. Политика римской курии на украинских землях в XVI - XVII вв. Киев, 1989.222 с. 92.
Похилевич Л. И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. 763 с. 93. Похилевич Л. Монастыри и
церкви Киева. Киев, 1865. 765 с. 94. Прибєга Л. Архітектурна спадщина України: пам’ят ко-охоронний аспект. Київ, 2016. 256 с. 95. Прищепа О. Міста Волині у другій половині XIX - на початку XX ст. Рівне, 2010. 287 с. 96. Рклицкий Μ. Город Новгород-Северский, его про шлое и настоящее И Земский
сборник Черниговской губернии, 1899. № 1. С. 39 - 71. 97. Ричков П. Архітектори єзуїтського ордену на Воли ні II Велика Волинь: минуле та сучасне. Тези 2-ї ре гіональної науково-теоретичної конференції. Рівне, 1992. С. 20-22. 98. Ричков П. Католицькі храми та монастирі Острога // Остріг на порозі
900-річчя. Матеріали І - III науко во-краєзнавчих конференцій. Остріг, 1992. С. 16-21. 99. Ричков П. Україніка в збірках Австрії. Київ, 1993.47 с. 100. Ричков П. Початковий етап проектування та будів ництва єзуїтського монастиря в Острозі 11 Остріг на порозі 900-річчя. Матеріали IV науково-
краєзнавчої конференції. Остріг, 1993. С. 140-42. 101. Ричков П. До історії спорудження єзуїтського кляштору в Житомирі 11 Житомир в історії Волині і України. Житомир, 1994. С. 36-37. 102. Ричков П. Українські міста в картографічній збірці Віденського воєнного архіву // Архіви України. 1994. №№ 1-6.
С. 65-72. 103. Ричков П. Єзуїтський колегіум в Овручі: до історії спорудження та руйнації П Діяльність бібліотек по збереженню культурної спадщини та відродження духовності народу. Житомир, 1996. С. 92-93. 104. Ричков П. До історії спорудження єзуїтського коле гіуму в Острозі 11 Пам’ятки
сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть. Науковий збірник. Луцьк, 2000. Вип. 7. С. 76-81; 105. Ричков П.
Острозька спадщина архітектора Джакомо Бріано 11 Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть. Науковий збірник. Луцьк, 2000. Вип. 7. С. 81-84. 106. Ричков П. Українська архітектурна спадщина Това риства Ісуса П АСУ Т. 5. Традиції та новаторство в містобудуванні України. Київ. 2002. С.
169-195. 107. Ричков П., Луц В. Сакральне мистецтво Володимира-Волинського. Київ, 2004.192 с. 108. Ричков П. Храмові комплекси в розплануваль но-просторовій структурі Кременця П Релігія і цер ква в історії Волині: Збірник наукових праць. Креме нець, 2007. С. 247-259. 109. Ричков П. Формування
архітектурного комплек су Товариства Ісуса у Львові (за іконографічними джерелами XVII - XVIII століть) // Записки НТШ. T.CCLV. Праці Комісії арх-ри та містобудування. Львів: НТШ, 2008. С. 39-77. ПО. Ричков П. NON OMNIS MORLAR. Архітектура в культурній праці князів Острозьких. Монографія. Рівне,
2011. 142 с. 111. Ричков П. Архітектурний комплекс Товариства Ісуса у Вінниці 11 Вінницькі мури. Погляд крізь віки: Матері али міжнар. наук, конференції «Єзуїтський комплекс у Вінниці крізь призму століть». Вінниця, 2011. С. 7-24. 337
Бібліографія 112. Ричков П. Просторова еволюція міста-фортеці По понного за писемними та картографічними джерела ми Ц АСВ. Вип. 6. Рівне, 2018. С. 121-144. 113. Ричков П. До архітектурної історії єзуїтської рези денції в селі Княгинин П АСВ. Вип. 6. Рівне, 2018. С. 199-204. 132. Стоцький Я.
Єзуїти И Тернопільський енциклопедич ний словник. Т. 1. Тернопіль, 2004. С. 564. 133. Теодорович Н. И. Город Владимир Волынской губер нии в связи с историей Волынской иерархии. Почаев, 1893.269 с. 134. Теодорович Н. И. Город Кременец Волынской губер нии. Церковно-исторический очерк. Почаев,
1890.70 с. 114. Ричков П. Архітектурні проекти Острозького єзу їтського колегіуму: творчі версії Джакомо Бріано // ОД. Вип. 6. Острог, 2019. С. 140-173. 135. Теодорович Н. И. История города Кременца Волын ской губернии. Изд. 2. Седлец. 1904.141 с. 115. Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька
спадщина князів Острозьких. Київ, 2002.168 с. 136. Толстой Д. Римский католицизм в России. СПб., 1876. Т.1. 233 с. 116. Самбор. Иезуитов коллегия. 1756-1759 гг. // ПГиА. Т. 3. С. 99-100. 137. Трегубова Т. О. Полонне - місто-фортеця XVII ст. // Мистецтво і сучасність. Київ, 1980. С. 204-210.
П7.Сєряков С. Єзуїтське шкільництво як чинник наці онально-культурного розвитку в польській історіо графії XIX - XX ст. Н Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. Вип. 7. Університети та нації в Російській імперії. Харків, 2005. С. 23-44 138. Харчук X. Р. Комплекс культурно-освітнього
закладу єзуїтської гімназії та конвікту в м. Хирові // Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія: Архітектура. 2007. № 585. С.
159-163. П8.Сєряков С. Науково-культурний потенціал Львів ської єзуїтської школи (1648-1700) II Україна в Цен трально-Східній Європі, № 8, 2008. С. 172-192. 119. Сендульский А. Город Кременец П ВЕВ. 1874. №№ 11,12. 120. Сендульский А. Город Луцк П ВЕВ. 1873. №№ 23,24. 121. Сендульский А. Город
Овруч 11 ВЕВ. 1876. № 1. 122. Сендульский А. Город Острог 11 ВЕВ. 1882. №№ 1-5. 123. Сендульский А. Полонное П ВЕВ. 1882. №№ 7, 8. 124. Сецинский E. Храмы г. Бара 11ПЕВ. 1902. №№ 47-51. 125. Сецинский E. Город Каменец-Подольский. Истори ческое описание. Киев, 1895. 247 c. 126. Ситник A.K. Єзуїти та
бернардини у Києві та Фастові в першій половині XVII ст. І! Католицька церква в історії Фастова. Матеріали наукової конференції з нагоди ювілею 100-річчя костелу Воздвижения Святого Хреста. Фастів, 17-18 вересня 2011 р. Фастів, 2013. С. 109-124. 127. Сказание о Подольском г. Баре и Барском
Св.-Покровском монастыре И ПЕВ. 1887. № 36/37. 128. Скорик Л. Національний світогляд і специфіка укра їнського барокко в архітектурі П Вісник Міжнарод ної асоціації україністів. К.,1991. С.23-27. 129. Соловьев С. Μ. Сочинения. В 18 кн. История России с древнейших времён. Москва, 1989. Кн. 3. Т.
5-6. С. 643-716. 139. Цапенко Μ. Архитектура Левобережной Украины XVII - XVIII ев. Μ., 1967. 233 c. 140. Цапенко Μ. Украинская архитектура периода нацио нального подъема в XVII - XVIII вв. Автореф. дисс. . д-ра искусствоведения. Μ., 1962. 141. Шаргород. Николаевский монастырь. Нач. XVIII XIX вв.
И ПГиА. Т. 2. С. 36-37. 142. Шевченко Т. Доми Товариства Ісуса, їх фундатори і благодійники на українських землях
Речі Посполи тої І! Етнічна історія народів Європи. Вип. 13. Київ, 2002. С. 86-92. 143. Шевченко Т. Єзуїтське шкільництво на українських землях останньої чверти XVI - середини XVII ст. Львів, 2005. 337 с. 144. Шевченко Т. Єзуїти та їхня шкільна діяльність у Фастові в 1-й пол. XVII ст. 11 Католицька
церква в іс торії Фастова. Матеріали наук, конференції. Фастів, 2013. С. 89-108. 145. Шевченко Т. Вінницький дім Товариства Ісуса та діяльність єзуїтів у Речі Посполитій (до середини XVII ст. 11 Вінницькі мури. Погляд крізь віки: Матері али міжнар. наук, конференції «Єзуїтський комплекс у Вшниці
крізь призму століть». Вінниця, 2011. С. 69-94. 146. Цеклєр E. Закон єзуїтів. Львів, 1906.133 с. 147. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Вид. 2. Київ, 2005. 582 с. 130. Стеллецкий Б. Замок в Клевани И Военно-историче ский вестник. № № 11,12. Киев, 1910. С. 27-36.
148. Ястребов Μ. Иезуиты и их педагогическая деятель ность в Польше и Литве И Труды Киевской духовной академии. T. 1. Киев, 1869. С. 260-294. ІЗІ. Струменский Μ. Из Острожской старины. Сергиев Посад, 1916.19 с. 149. Album kościoła О.О. Jezuitów we Lwowie. Kraków, 1905. 45 s. 338
Бібліографія 150. Antonowytsch D. Deutsche Einflüsse auf die ukrainische Kunst. Leipzig, 1942.180 s. 163. Betlej A. Paweł Giżycki SJ architekt polski XVIII wieku. Kraków, 2003. 399 s. 151. Baranowski A. Rola kościołów jezuickich w rozwoju architektury Wielkiego Księstwa Litewskiego // Podług nieba i zwyczaju polskiego. Studia z historii architektury, sztuki i kultury ofiarowane Adamowi Milobędzkiemu. Warszawa, 1988. S. 285-295. 164. Betlej A. Kilka uwag na temat projektów rozbudowy ko ścioła św. Jana w Jarosławiu autorstwa Giacomo Briano И Modus-5. 2004. S. 22-32. 152. Baranowski A. Między Rzymem a Wilnem. Magnackie fundacje w Wielkim Księstwie Litewskim w czasach kontrreformacji na tle polityki dynastycznej w Europie Środkowej. Warszawa: IS PAN, 2006. S. 120-131. 153. Baranowski A. Między Rymem, Monachium i Wilnem. Architektura sakralna jezuitów w Wielkim Księstwie Li tewskim około roku 1600 // PRAXIS ATQUE THEORIA. Studia ofiarowane profesorowi Adamowi Małkiewiczowi. Kraków, 2006. S. 35-54. 154. Baranowski A. Teatralizacja wnętrz kościołów jezuickich w okresie baroku // Uniwersalia et partikularia. Ars et pra xis societatis jesu in Polinia. Warszawa, 2018. S. 255-306. 155. Bartoli D. Della vita e dell’istituto di S. Ignazio fondatore della Compagnia di Gesù. In Roma, appresso Domeni co Manelfi, 1650. 156. Bednarski St. Upadek i odrodżenie szkół jezuickich w Polsce. Kraków, 1933. (Kraków : «Przegląd Powszechny») 157. Betlej A. Uwagi na temat działalności budowlanej je zuitów oraz Pawła Giżyckiego SJ na południowo wschodnim pograniczu Rzeczypospolitej U Sztuka po
graniczy Rzeczypospolitej w okresie nowożytnym od XVI do XVIII wieku. Materiały Sesji Stowarzyszenia Historyków Sztuki. Warszawa, 1998. S. 305-325. 158. Betlej A. Uwagi na temat twórczości architektonicznej Pawła Giżyckiego SJ. Zarys katalogu dzieł U Sztuka ziem wschodnich Korony, Wielkiego Księstwa Litewskiego i Rusi w XVI - XVIII wieku. Materiały z sesji naukowej. Lublin 2000. S. 495-514. 159. Betlej A. Kościół Jezuitów w Krzemieńcu. Uwagi na temat autorstwa i genezy architektury oraz relacji architekt-fundator // Studia nad sztuką renesansu i baroku. T. 5. Lublin, 2000. S. 193-216. 160. Betlej A. «Lwowskie» projekty Giacoma Briano a fasada krakowskiego kościoła ŚŚ. Piotra i Pawła // Magistro et Amico amici discipilique. Lechowi Kalinowskiemu w osiemdziesięciolecie urodzin. Kraków, 2002. S. 281-271. 161. Betlej A. Appunti sui disegni del gesuita Giacomo Briano // Il disegno di architectura. Roma, 2003. № 27. P. 17-24; 162. Betlej A. Castrum doloris Józefa Potockiego П Матеріали міжн. науково-практичної конференції «Станиславівська колегіата: між минулим і майбутнім» (до 300-річчя побудови: 1703-2003). Івано-Франківськ, 2003. S. 29-32. 165. Betlej A. «Niech przyjdzie tu Witruwiusz wraz ze swoimi następcami». Kilka uwag na temat kościoła i kolegium Jezuitów w Ostrogu // Roczniki Humanistyczne KUL. Historia Sztuki. Lublin, 2006. T. 54. Zesz. 4. S. 189-224. 166. Betlej A. Badania sztuki ziem wschodnich dawnej Rze czypospolitej po 1989 roku U Rocznik Historii Sztuki. T. XXXVII. PAN WDN, 2012. S. 83-91. 167. Betlej A. Jesuits architecture in Polish-Lithuanian Com monwealth in
1564-1772. La arquitectura jesuítica. Actas del Simposio Internacional, Zaragoza, 9, 10 у 11 de di ciembre de 2010, Zaragoza 2012. S. 277-303. 168. Betlej A. Kościół p.w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kole gium ks. Jezuitów // Materiały do dziejów sztuki sakral nej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. 1. Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbio rowego (2). T. 20. Kraków, 2012. S. 71-132. 169. Betlej A. Architecture of Jesuit Churches in the Former Polish-Lithuanian Commonwealth 1564-1773 // Journal of Jesuit Studies. Vol. 5. Issue 3,2018. S. 352-384. 170. Boberski W. J. Bury, Forty-three sheets of architectur al drawings by Giacomo Briano. // BHS. 1988. № 3. S. 284-286. 171. Bobersky W. Forty-three Sheets of Architectural Draw ings by Giacomo Briano da Modena, S.J. (1589-1649): The Society’s Architect in Poland and in Northern Italy: a Hitherto Unknown Work of Major Importance for the History of the European Architectural Treatise: a Cata logue by J. Bury. Milano, [1984?]. [24] p. 172. Bogucka Μ., Samsonowicz H. Dzieje miast i mieszczań stwa w Polsce przedrozbiorowej. Wrocław i.i., 1986.675 s. 173. Borowik A. Dzieje, architektura oraz twórcy Zakładu OO. Jezuitów w Chyrowie. Twórczość Antoniego Łuszczkiewicza oraz Edgara Kovátsa na tle epoki Katowice, 2012.301 s. 174. Bősei R. Typus und Tradition in der Baukultur gegenreformatischer Orden II Römische Historische Mittei lungen. Wien, 1989. Vol. 31. S. 239-253. 175. Bösel R. Giacomo Briano, der Architekt der Lemberger Jesuitenkirche // Міжнародний 2-й конгрес украї ністів (Львів, 22-26 серпня
1993 р.: історіографія українознавства, етнологія, культура). Львів, 1994. С. 184-189. 176. Bösel R. Jesuitenarchitektur zur Problematik ihrer Iden tität. In: CEMUS, P. (ed.), Bohemia Jesuítica 1556-2006. Praha, 2010. P. 1330-1331. 339
Бібліографія 177. Bösel R., Garms ƒ. Die Plansammlung des Collegium Germanicum-Hungaricum. II. Sonstiger alter Bestand // Römische historische Mitteilungen. Vol. 25.1983. 178. Bösel R. Giacomo Briano, der Architekt der Lemberger Jesuitenkirche // Manuscript eines Vortrages. 179. Bösel R., Karner H. Jesuitenarchitektur in Italien 15401773. Wien, 2007.442 s. 180. Braun J. Die Kirchenbauten der deutschen Jesuiten. Ein Beitrag zur Kultur und Kunstgeschichte des 17. Und 18. Jahrhunderts. T. 1. Freiburg im Breisgau, 1908.276 s. 181. Brykowska Μ. Kościół jezuitów w Łucku i architektura Zakonu jezuitów na Wołyniu i Podolu w 1. poł. XVII wieku U SKW. Kraków, 1996. T. 2. S. 65-84. 182. Brykowski R. Kołomyja, jej dzieje, zabytki. Warszawa, 1998. S. 71-73. 183. Ćcškova L. «Collegii Societatis Jesu conceptus, et ideae». Plá nování, výstavba a funkce jezuitských kolejí v Opavě a v Jihlave ve druhé polovině 17. a na počátku 18. Století. Brno, 2005. П. 1. 184. Eichman Μ. Kościół i kolegium jezuickie w Rawie Mazowieciej w świetle materiałów archiwalnych U KAU, 1989. T. XXXIV. Z. 1-2. S. 19-52. 185. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Li twy 1564 -1995, oprać. L. Grzebień. Kraków 1996. 882 s. 186. Grzebień L. Szkoły jezuickie w Winnicy U Вінницькі мури. Погляд крізь віки: Матеріали міжнар. наук, конференції «Єзуїтський комплекс у Вінниці крізь призму століть». Вінниця, 2011. С. 7-24. 187. Gurlitt С. Geschichte des Barockstiles in Italien. Stuttgart, 1887. 561 s. 188. Kardaszewicz St. Dzieje dawniejsze miasta Ostroga. Mate riały do historii Wołynia. Warszawa-Kraków,
1913.292 s. 196. Lanckorońska K. Dekoracja kościoła «II Gesù» na tłe rozwoju baroku w Rzymie. Lwów, 1939. 81 s. 197. Levy E. Propaganda and Jesuit Baroque. Berkeley. 2004. 309 p. 198. Lexikon der Kunst. Bd. II. Leipzig, 1976. Passim. 199. Lexikon der Kunst. Bd. III. Leipzig, 1991. Passim. 200. Liske X. Ulryka Werduma dyariusz wyprawy Jana Sobieskogo z r. 1671II Scriptores rerum polonikarum. T. IV. Cracoviae, 1878. S. 183-261. 201. Łoza St. Architekci i budowniczowie w Polsce. Warszawa, 1954.426 s. 202. Malinowski Μ., Kolosok В. Zarys dziejów diecezji Łuc kiej oraz katedry Sw. Piotra i Pawła w Łucku. Kalwaria Zebrzydowska, 1993. 96 c. + 32 c. 203. Mańkowski N. Lwowskie kościoły barokowe. Lwów, 1932. 152 s. 204. Milobędzki A. Zarys dziejów architektury w Polsce. War szawa, 1988. 368 s. 205. Muszyska-Krasnowolska Μ. Kolegium pojezuickie w Krzemieńcu Das ehemalige Jesuitenkollegium in Krze mieniec H RW. 1939. T. VIII. S. 67-140. 206. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck, 1929. 380 s. 207. Papazova A. Study on the activities of the Society of Jesus in East Slavic region in the last third of the XVI first half of XVII centuries carried out by Russian em pire researchers П DOI: https://doi.org/10.21847/1728- 9343.2015.7(139).57635 208. Paszenda J. Problem stylu w architekturze jezuickiej // BHS. R. XXIX, 1967. N 2. S. 146-56; 189. Koch L. Jesuiten - Lexikon. Die Gesellschaft Jesu einst und jetzt. Paderborn, 1934. 956 s. 209. Paszenda J. Nowe wiadomości o pracach Pawa Giżyckie 190. Kowalów W. J. Szkice z dziejów kościelnych Ostroga і okolicy. Biały Dunajec-
Ostróg, 2001.159 s. 210. Paszenda J. Biografia architekta Giakomo Briano // BHS. 191. Kowalczyk J. Kierunki w póżnobarokowej architekturze sakralnej na Wołyniu// SKW. T. 1. Kraków, 1994. S. 7-37. 192. Kowalczyk J. Kościoły późnobarokowe w diecezji kamie nieckiej U SKW. T. 2. Kraków, 1996. S. 85-126. 193. Kowalczyk J. Późnobarokowe kościoły i klasztory diecezji kijowskiej i dekanatu Bracławskiego U SKW. T. 3. Kra ków, 1998. S. 20-68. 194. Kowalczyk J. Świątynie późnobarokowe na kresach. Ko ścioły i klasztory w diecezjach na Rusi koronnej. War szawa, 2006. 510 s. 195. Krasnowolska Μ. Działalność artystyczna architekty ks. Pawła Giżyckiego TJ (1692 - 1762) U Prace Sekcji Histo rii Sztuki w Wilnie. T. III. 1939. S. 285-286. 340 go U BHS. R. XXXIV, 1972. N 1. S. 57-62. R. XXXV. 1973. N 1. S.10-17. 211. Paszenda j. Geografia budowli jezuickich w Роксе // Podług nieba i zwyczaju polskiego. Warszawa, 1988. S. 280-285 212. Paszenda J. Stan badań nad architekturą jezuicką na ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej U Sztuka kresów wschodnich. T. 2. Kraków, 1995. S. 57-64. 213. Paszenda J. Architektura kolegium jezuitów w Ostrogu // Sztuka pograniczy Rzeczypospolitej w okresie nowożytnym od XVI do XVIII wieku. Materiały Sesji Stowarzyszenia Historyków Sztuki, Warszawa, październik 1997. Warszawa, 1998. S. 285-304. 214. Paszenda J. Kościół jezuitów we Lwowie U Przegląd Wschodni. N. 1. T. VI. Z. 1. 1999.
Бібліографія 215. Paszenda J. Architektura kolegium jezuitów w Ostrogu // Jegoż. Budowle jezuickie w Polsce XVI-XVIII w. T. 2. Kraków: WAM, 2000. S. 305-334. 216. Paszenda J. Losy tak zwanego stylu jezuickiego II Biule tyn Historii Sztuki. Warszawa, 2000. № 1-2. S. 163-171. 217. Paszenda J. Dzieje budowy kościoła i kolegium jezuitów w Łucku według źródeł jezuickich» // Budowle jezuickie w Polsce. Vol. 4. Kraków 2010. S. 149-176. 230. Stecki T. Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki. Kraków, 1888. 347 s. 231. Sywanycz B. Zakład Ojców Jezuitów w Chyrowie. Cz. 1. // Kurier Galicyjski. Nr. 2 (294) 30 stycznia - 12 lutego 2018. 232. Szlezynger P. Świątynie Połonnego H SKS. T. 2. Kraków, 1995. S. 147-166. 218. Paszenda J. Kościół jezuitów we Lwowie. U Budowle jezuickie w Polsce. Vol. 4. Kraków 2010. S. 111-140. 233. Teschitei J. Das Römische Archiv der Gesellschaft Jesu und seine Bauplänesammlung U Der Archivar. Vol. 14, 1961. S. 89-92. 219. Paszenda J. Budowle jezuickie w Polsce. Vol. 1-5. Kraków, 1999-2013. 23 4.lhullie Cz. O kościołach lwowskich z czasów Odrodze nia. Lwów, 1913.55 s. 220. Paszenda J. Wiadomości o budowlach jezuickich w Win nicy na podstawie archiwaliów rzymskich // Вінницькі мури. Погляд крізь віки: Матеріали міжнар. наук, конференції «Єзуїтський комплекс у Вінниці крізь призму століть». Вінниця, 2011. S. 61-68. 235. Tomkiewicz Wł. Wołyń w Koronie (1569-1795) U RW. Równe. 1931. T. II. S. 26-66. 221. Pfeiffer Н. Zum neueren Schrifttum über die Kunsttätig keit der Ges. Jezu-Architektur П Archivům Historicum Societatis Jesu. Vol. 45.1976. 238. Vallery-Radot J.
Le recueil de plans d’édifices de la Com pagnie de Jésus conservé á la Bibliothèque Nationale de Paris. Romae, 1960. 560 p. 222. Piotrowski-Corvin J.-K. Jesuici. Wyd. 4. Krakow, 1883. 348 s. 239. Winter E. Bizanz und Rom im Kampf um die Ukraine. 955 - 1939. Leipzig, 1942. 227 s. 223. Pług A. Cerkiew Sw. Bazylego i kościół pojezuicki w Owruczu na Wołyniu. U Tygodnik illustrowany. 1863. T. VII. N 181. S. 97-98. 240. Zajączkowski St. Wołyń pod panowaniem Litwy U RW. Równe. 1931. T. IL S. 1-25. 224. Pollard A. The Jesuits in Poland. Oxford, 1892. 98 p. 225. Popek L. Świątynie Wołynia. T.l. Lublin, 1997. 372 s. 226. Poplatek J., Paszenda J. Słownik jesuitów artystów. Kra ków, 1972.299 s. 236. Tomkowicz St. Style w architekturze kościelnej. Kraków, 1923.168 s. 237. Urbanowski L. Jesuici w Polsce. Leszno, 1855. 79 s. 241. Załęski St. Historya zniesienia zakonu jesuitów i jego zachowanie na Białej Rusi. Lwów, 1874. 352 s. 242. Załęski St. Kościół OO. Jesuitów we Lwowie pod we zwaniem ss. Apostołów Piotra i Pawła. Lwów, 1879.35 s. 243. Załęski St. OO. Jesuitci we Lwowie. Lwów, 1880.118 s. 227. Rudnytsky Ivan L. Ukraine Between East and West // Essays in Modern Ukrainian History. Edmonton, 1987. S. 1-11. 244. Załęski St. OO. Jesuici w Stanisławowie. Sykic historzcyny. Lwów, 1896. 86 s. 228. Skrabski J. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sangusz ków. Tanów, 2007.431 s. 245. Załęski St. Jezuici w Polsce. T. I-V. Lwów, 1900-1906. Passim. 229. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych kra jów słowiańskich (SGKP). T. I-XV. 1880-1902. 246. Załęski St. Jezuici w Polsce. W
skróceniu. Kraków, 1908. 870 s. 341
SUMMARY The Society of Jesus (Societas Jesu) is one of the most influential Catholic orders. It was founded by Ignatius of Loyola in Rome in 1534, and was officially approved by Pope Paul III on September 27, 1540. The members of the order are known as the Jesuits, the confessional mot to is “Ad maiorem Dei Gloriam” (“All for the glory of God”). The main goal is to preach Christianity, spread the influence of the Catholic Church and strengthen the authority of the Pope. The organizational principles of the Society were formed based on strict discipline and subordination only to the General of the Society or the Pope. The main areas of activity are evangelization, education and science. The first and still the only Jesuit pope is Pope Francis, elected on March 13, 2013 as the 266th Pope. In the 16th - 17th centuries, the Society spread its activities to many countries around the world, including India, Japan, China and others. In 1574, a separate Pol ish province of the order was established, and from that time the Jesuits began to preach on ethnic Ukrainian lands. In 1773, Pope Clement XIV abolished the Order, and on August 7, 1814, Pius VII restored the Society with his breve. In the Ukrainian lands, from the end of the 16th century, numerous Jesuit schools were established to preach the ideas of Christianity and educate the dis ciples; these schools were marked by a high level of teaching. In particular, they began to operate in Lviv (1608), Lutsk (1609), Kyiv (1647) and other cities. In 1661, by a charter of King John II Casimir of Poland, the Lviv Jesuit College was
reformed into a university. In the Ukrainian lands as part of the Russian Empire, the Jesuits were forced to cease their activities in 1820 and in Western Ukraine as part of the USSR - in 1939. The activities of the Society of Jesus in independent Ukraine resumed in the early 1990s. An important role in the practices of the Society is played by art in its various manifestations - music, the ater, literature and others. However, the most notable creative direction is architecture. Monumental ensem bles of Jesuit temples and educational institutions were successively founded in large and small cities, testified to the creative achievements in the field of construction 342 art, and contributed to the establishment of the public image of the order. In the architectural heritage of the Society, several types of buildings developed depending on the status, number of members, material and financial opportuni ties, etc. The largest house of the Order was considered to be a “Professed House” and, as a rule, each province of the Order had only one such institution. The houses of the Order, the main task of which was to maintain public schools, were called “Collegiums”. “Residence” is a permanent home, subordinated to the nearest col legium. Residences also often had educational func tions. Education in Jesuit schools was free of charge, which made it accessible to various layers of the society. The smallest Jesuit homes were called “Missions”; they housed two or three monks and were often temporary. In 1564, the Jesuits settled in Poland; first, they were subject to the Austrian
Order Province, and later to the newly created Polish Province. Its borders coincided with the borders of the Polish-Lithuanian Common wealth, which emerged as a result of the Union of Lub lin in 1569. Almost all Right-Bank Ukraine and part of Left-Bank Ukraine were part of this state. Religious-missionary and, accordingly, architectural and construction activities of the Society in relation to the Ukrainian lands are divided into two main stages. The first stage covered the end of the 16th - the first half of the 17th (mainly the second quarter) centuries, and lasted until the beginning of 1648. At this stage, the order organized permanent collegiums in Lviv, Lutsk, Ostroh, Kamianets-Podilskyi, Bar, Vinnytsia, Ksaveriv, Kyiv, Pereiaslav, Novhorod-Siverskyi. In general, in the Commonwealth in the middle of the 17th century, there were 32 collegiums of the Society, and their faculty reached more than 400 people. The second stage of the Society’s architectural and construction activity was related to the area of RightBank Ukraine, which according to the Treaty of Andrusovo remained part of Poland. Along with the older Jesuit collegiums, new ones appeared in Kovel, Sambir, Okniny, Kremenets, Stanislav (now Ivano-Frankivsk), Polonne, Volo dymyr-Volynskyi, Zhytomyr, Porytsk, and other places. This stage ended on July 21, 1773
Summury with the signing of the papal breve on the liquidation of the Society. The design and construction of the Order s houses was determined by a number of factors: the size of mon etary donations and the regularity of their receipt, the identity of the founder (founders), existing buildings, landscape features, assistance of the royal and local authorities, building materials and others. Mostly, con struction initiatives came from below, with the leading organizational role belonging to the prior (manager) of the house. The main actors in the construction were the prefect of the building, the procurator of the building and the architect of the building. The architect was responsible for the development of the project, its co ordination with all stakeholders, including the General of the Order, and further control over the practical implementation. The spatial context was dominated by the tendency of the Order’s buildings to approach the historic centers of cities, primarily the market square. In designing, the Society relied, as a rule, on its own masters, sending them to the place. In the archives, there is a significant array of project documentation, extremely important for the historical analysis of the architectural heritage, mainly in view of its function al-planning and stylistic characteristics. The Society had its own system of architectural education under the su pervision of experienced masters. The main, and often the only, type of project document for the approval by the Order’s leadership was the construction plan. There were examples of developing
several design options at the initial stage. Modeling was practiced in exceptional cases. In relation to the Orthodox Church, the Society was aggressive, trying to expand its influence in the eastern direction. In the Ukrainian territories, the Jesuits pri marily represented the Polish and only to a lesser extent other Western European ethnic groups. However, it is recognized that the activities of the Order found its supporters among Ukrainians, and indirectly influenced Ukrainian culture, education and science. The spatial organization of buildings differed de pending on their functional status. The missions had only a few members of the order and initially a tempo rary status, changing it to a permanent one under favor able conditions. A more developed complex of buildings was at the disposal of residences, which had the right of ownership of houses and land. Collegiums, as a de fining architectural type of buildings, had, as a rule, spatial zoning, combining three main functions: liturgy (temple), educational process (collegiums, school class rooms) and housing (dormitories, cells). The comparison of the plans of the churches built by the Society on Ukrainian territories demonstrates the dominance of rectangle planning schemes without transepts. The provision of peripheral traffic inside the temple outside the central nave was of particular impor tance during the services. In the artistic context, it is worth emphasizing the specific role of the so-called “Jesuit style” in architecture as a significant phenomenon in architectural historiog raphy. The leading
representative of this style was the architect and artist, Jesuit Andrea Pozzo (1642-1707). However, in the art history of the 20th century, the opinion established that the definition of the “Jesuit style” is not sufficiently adequate and does not fully cover the architectural experience of the Society. The architectural heritage of the Society until the middle of the 17th century in general is characterized by the spread of architectural and construction activities in the eastern part of the Commonwealth. Until 1654, this territory covered almost the entire Right Bank as parts of Galicia, Volhynia and Podolia, as well as a significant part of the lands of the left bank of the Dnieper region, which were part of Kyiv and Chernihiv voivodships. The first large-scale new building of the Society was constructed in Lviv. The city is rightly characterized as such, where for many centuries two civilizations and two cultural traditions have been colliding: the Eastern and the Western. The first liturgies in Lviv took place in 1571 with the participation of famous Order mis sionaries Benedict Herbest and Piotr Skarga. However, members of the Society came here for permanent res idence only in 1584. The Society solemnly opened its own building with the status of a residence here in 1590. The next permanent residences of the Society appeared in Lutsk (1604), Kamianets-Podilskyi (1608), Vinnyt sia (1611), Bar (1616), Fastiv (1620), Ostroh (1624), Kniahynyn (1624?), Novhorod-Siverskyi (1635), Ksaveriv (1634), Pereiaslav (1635), Kyiv (1647), Chernihiv (1630?), Kievan (1638?). Jesuit
new buildings in the second half of the 17th century - until 1772. After the Treaty of Andrusovo in 1654, the geographical borders of the Polish-Lithuanian Commonwealth changed. Kyiv and other left-bank cit- 343
Summitry ies were not its part anymore. It took the Society several decades to resume architectural and construction activ ities. This stage was longer. Along with the older Jesuit buildings, new ones appeared in Ovruch (1678), Sambir (1680), Kremenets (1702), Stanislav (1715), Bila Tserkva (1715), Polonne (1718), Volodymyr (1718), Zhytomyr (1724), Surazh (1730), Porytsk (1736) and other plac es. This stage ended on July 21, 1773 with the signing by Pope Clement XIV of the breve on the liquidation of the Order. However, almost all Jesuit educational institutions continued their educational activities on a secular basis. Jesuit buildings constructed in the 19th century. Af ter 1773, the Jesuits found legal refuge for some time only in Prussia and Russia. Several new schools were opened, in particular, in Odesa and Romaniv near Zhy- 344 tomyr. After a long break, Pope Pius VII resumed the Society on August 7,1814. The congregation was given back the right to legal existence and preaching under the new statute. At the end of the 19th century, the con struction of three neo-Gothic churches began in Chernivtsi (1891), Kolomyia (1896), Ternopil (1899), as well as a large-scale neo-baroque complex, which included the collegium and chapel, in the town of Khyriv (1883). The architectural heritage of the Society of Jesus in Ukraine (both surviving and lost) was formed over a long period of time, lasting from the end of the 16th century until the beginning of the 20th century. In gen eral, it creates a unique legacy of sacred construction, clearly characterizes the creative
achievements of the past and organically integrates into the cultural land scape of today. |
| adam_txt |
ЗМІСТ ВІД АВТОРА. 7 ВСТУП. 9 РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика архітектурної спадщини Товариства Ісуса на теренах сучасної
України.19 Становлення і організація Товариства Ісуса. 19 Товариство Ісуса в архітектурній історії України. 22 Архітектурна
практика. 23 Архітектурна освіта.26 Творчість і суспільний
контекст. 29 Функціональна організація осель. 31 Архітектурна
стилістика. 35 РОЗДІЛ 2. Архітектурний доробок Товариства Ісуса до середини XVII cm. 39
Львів. 39 Луцьк. 94 Кам’янець-
Подільський. 115 Вінниця. 130 Бар. 152 Фастів. 158 Острог. 160 Княгинин. 207 Ксаверів. 213 Новгород-Сіверський. 214 Переяслав. 219 Київ. 221 Чернігів. 224 Клевань. 225 РОЗДІЛ 3. Єзуїтські
оселі, засновані в другій половині XVII — першій половині XVIII cm. 227 Самбір. 227 Кременець. 242 Івано-Франківськ. 258 Полонне. 267 Володимир-Волинський. 273 Житомир. 282 Сураж. 291 Овруч.293 Порицьк. 300 Біла Церква. 303 РОЗДІЛ 4. Єзуїтські оселі, засновані в XIX cm. 307
Чернівці. 307 Коломия. 313 Тернопіль. 317 Хирів. 320 ПІСЛЯМОВА. 330 СКОРОЧЕННЯ.333 SUMMARY. 342 ПЕРЕЛІК ІЛЮСТРАЦІЙ.345
БІБЛІОГРАФІЯ 1. Адріанова-Перетц В. З діяльності єзуїтів на Україні і Білорусі наприкінці XVI ст. за новими документами 11 «Україна», 1927. Кн. 3. С. 3-9. 2. Александрович В. Один із будівничих Острога 11 Жовтень. 1985. №3. С. 134. 3. Антонович Д. Скорочений курс історії українського мистецтва.
Прага, 1923. 340 с. 4. Аскоченский В. Н. Очерки Волынской губернии в историческом, географическом, статистическом и этнографическом отношении. Житомир, 1847.187 с. 5. Бар. Покровский монастрь И ПГиА. Т. 2. Киев, 1985. С. 14. 6. Батюшков П. Н. Памятники старины в западных гу берниях империи. Вып.
1-8. СПб, 1868-1888. 7. Безсонов С. В. Архитектура Западной Украины. Мо сква, 1946. 93 с. 8. Берлинський Μ. Історія міста Киева. Київ, 1991. 320 c. 9. Бируля О. Архітектурна історія Вінниці І Вінничина в екскурсіях. Вип. V. Передмова Л. Тарнопольського. Б.м. Б.р. 87 с. 20. Віроцький В., Карнвабіда
А., Киркенвич В. Монастирі та храми землі Сіверської. Київ, 1999. 232 с. 21. Винница. Иезуитский монастырь. 1610 - 1617 гг. // ПГиА.Т.2. С. 8-10. 22. Владимир Волынский. Послания Апостолов костел. 1718-1755 П ПГиА. T. 2. C. 57-58. 23. Гожалчинский А. Иезуитские школы в Юго-Западной России И Труды
Киевской духовной академии. Т. 2. №4. Киев, 1869. С. 85-127. 24. Грачотті С. Спадок Ренесансу в українському барок ко И Українське барокко. Матеріали 1-го Конгресу МАУ Київ, 1993. C. 3-11. 25. Грушевський Μ. С. Історія України-Русі. T. 7. Київ, 1995. C. 446-461. 26. Губер Ж. Иезуиты, их история,
учение, организация и практическая деятельность в сфере общественной жизни, политики и религии. СПб., 1898.
320 с. 27. Дашкевич Я. Україна на межі між Сходом i Заходом (XIV - XVII ст.) И Записки НТШ. Львів, 1991. Т. 22. 10. Бируля О. Архітектурна історія Вінниці. Вінниця, 1930. 68 с. 28. Демьянович А. Иезуиты в Западной России в 1569 1772 гг. СПб., 1872. 226 с. 11. Білінський Μ. Вінницький замок.
Історичний нарис з доби 16 - 18 ст. Вінниця, 1986. 47 с. 29. Добровольский П. Μ. Черниговский Елецкий Успен ский первоклассный монастырь. Историческое опи сание. Чернигов, б. г. 12. Блинова Т. Иезуиты в Белоруссии. Роль иезуитов в организации образования и просвещения. Гродно, 2002. С. 6-13. 13.
Бондаренко И. А. О роли мастеров-иноземцев в тра диционной культуре Руси И АН. 1999. № 43. С. 37-41. 30. Єршов В. Єршова Л. До історії єзуїтського колегіуму ֊ базиліанської школи в Овручі П Діяльність бібліотек по збереженню культурної спадщини та відроджен ня духовності народу. Житомир, 1996. С.
93-96. 14. Быков А. А. И. Лойола, его жизнь и общественная деятельность. СПб., 1891. 112 с. 31. Житомир. Иезуитского монастыря кельи. 1724 И ПГиА. Т. 2. С. 144. 15. Быков А. Лойола. Его жизнь и общественная дея тельность II Ян Гус. Мартин Лютер. Жан Кальвин. Торквемада. Лойола: Биографические
очерки. Москва, 1995. С. 323-383. 32. Зіморович Б. Потрійний Львів: Leopolis Triplex. Львів, 2002. 224 c. 16. Вечерський В. До питання про національний стиль в архітектурі України XVI - XVII ст. И АСУ 1994. Вип. 1. Київ, 1994. С. 102-112. 17. Вечерський В. Втрачені об’єкти архітектурної спад щини
України. Київ, 2002. 592 с. 18. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. 663 с. 19. Вінниця. Історичний
нарис. Вінниця, 2007. 280 с. 33. Інгольт M. Товариство Ісуса в Російській імперії (1772 - 1820) і його участь у загальному відновлені Ордену. Львів, 2009. 428 с. 34. Ісаєвич Я. Освітній рух в Україні X - XVII ст.: східна традиція і західні впливи 11 Київська старовина, 1995, № 1. С. 2-9. 35. Історія християнської церкви на Україні. Релігієзнавчий довідковий нарис. Київ, 1991. 104 с. 36. Ивано-Франковск. Кафедральный собор. 1753-1763 гг. П ПГиА. Т. 2. С. 214. 335
Бібліографія 37. Ивано-Франковск. Колегиум иезуитов. 1744 И ПГиА. Т. 2. С. 214-215. 38. Ильин А. Иезуиты и их влияние на историю челове чества. Москва, 1905. 79 с. 56. Кравцов С. Р. Галицийские города конца XVI XVII вв. (Композиция и символика) И АН. 1999. № 43. С. 53-59. 57. Кременец. Коллегиума
ансамбль. 1735-1743 гг. // ПГиА. Т. 4. С. 75. 39. Историческое описание заштатного города Бара По дольской губернии Могилевского уезда И ПЕВ. 1863. №18. С. 722-730. 58. Левицкий О. Анна-Алоиза, княжна Острожская // КС. 1883. Т. VII, ноябрь. С. 329-373. 40. Историко-статистическое описание
Черниговской епархии. Кн. 6. Чернигов, 1874. 59. Левицкий О. Анна-Алоиза, княжна Острожская // КС. 1883. Т. VII, ноябрь. С. 10-17. 41. Каменец-Подольский. Иезуитского коллегиума дом. XVII - XVIII вв. И ПГиА. Т. 4. С. 165. 60. Левицький О. І. Єзуїтська преподобиця: історичне оповідання. Вінніпег : Б.
p. 69 c. 42. Католицька церква в історії Фастова. Матеріали з наукової конференції з нагоди ювілею 100-річчя кос телу Воздвижения Святого Хреста. Фастів, 17-18 вересня 2011 р. Фастів, 17-18 вересня 2011р. 265 с. 61. Ленцик В. Єзуїти Н ЕУ Т. 2. Львів, 1993. С. 652. 43. Квитницкая E. Коллегиумы
Белоруссии XVII в. И АН. 1969. № 18. C. 3-17. 44. Квитницкая E. Белорусские коллегиумы XVIII в. // АН. 1970. № 19. С. 12-26. 45. Кіку В. Анна-Алоїза, княжна Острозька: протилежні образи однієї постаті II Острогіана в Україні і Європі. Старокостянтинів, 2001. 46. Кіку В. Єзуїтські школи 11ЕГУ Т. 3.
Київ, 2005. С. 114-115. 47. Кіку В. Єзуїти 11 ЕІУ Т. 3. Київ, 2005. С. 112-114. 48. Ковалів В.-Й. Єзуїти в Острозі
П Остріг на порозі 900-річчя. Матеріали VI-oï Острізької науково-кра єзнавчої конференції. Остріг, 1995. Є. 84-91. 49. Ковалів В.-Й. Колегіум єзуїтів в Острозі П Острозька академія XVI - XVII ст. Енциклопедичне видання. Острог, 1997. С. 67-69. 50. Ковалів В.-Й. Колегіум єзуїтів в Острозі 11
Острозька академія: Історія та сучасність культурно-освітнього осередку. Енциклопедичне видання. Острог, 2019. Є. 274-276 51. Ковальчик Є. Пізньобарокові костели Кам’янецької дієцезїї // АСУ Вип. 4. Київ, 1997. Є. 59-72. 52. Колосок Б. В. Про перебудови костьолу єзуїтів в Луцьку 11 Архітектура
Волині: історія та сучасність. Тези наукової конференції. Київ, 1992. Є. 39-42. 53. Колосок Б. До проблеми авторства проекту Луцького костелу єзуїтів П Праці Центру пам’яткознавства. Вип. 1. Київ, 1992. Є. 104-106. 54. Колосок Б. Історіографія будівництва Луцького комплексу єзуїтів П АСУ Вип. 1.
Київ, 1994. С. 92-102. 55. Колосок Б. Римо-католицькі святині Луцька. Київ, 2004. 224 с. 62. Лилов А. И. О зловредных действиях иезуитов в отношении к православной церкви в России в конце XVI и в начале XVII вв. Казань, 1856. 282 с. 63. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе. Т.1. Київ, 1994.554 c. 64.
Логвин Г. Архітектура українського барокко // Українське бароко. Матеріали І Конгресу Міжна родної Асоціації україністів. Київ, 1993. С. 226-234. 65. Логвин Г. Этапы развития и стилевые особенности архитектуры украинского барокко И Памятники архитектуры Украины (новые исследования). Київ, 1986. С.
12-41. 66. Логвин Г. По Україні. Стародавні мистецькі памятки. Київ, 1968. 464 c. 67. Лукомский Г. К. Волынская
старина. Киев, 1913.14 с. 68. Лукомский Г. К. Галиция в ее старине. Очерки по истории архитектуры XII - XVII вв. Пг., 1915.126 с. 69. Любович Н.Н. К истории иезуитов в литовско-рус ских землях в XVI в. Варшава, 1888. 46 с. 70. Луцк. Иезуитов монастырь И ПГиА. Т. 2. С. 52-53. 71. Львов. Иезуитов коллегия. 1723 г. И ПГиА. Т. 3. С. 76. 72. Львов. Иезуитов костел. 1610-1630 гг. И ПГиА. Т. 3. С. 76. 73. Максимович Μ. А. Собрание сочинений. T. 1. Киев, 1876; T. II. Киев, 1878. 74. Костриця Μ. Ю., Михайлишин О. Л. Храм святого Василія в Овручі. Київ, 2011. 96 c. 75. Мілавіцький Μ. OPPIDO EPISCOPI KIIOVIENSIS. Нарис з історії Фастова з кінця XVI до середини XIX ст. 11 Католицька церква в історії Фастова. Ма теріали наук, конференції. Фастів, 2013 С.15-74. 76. О сооружении и восстановлении православных цер квей в Западном крае И ВЕВ. 1869. С. 244-245. 77. Овсійчук В. А. Українське мистецтво другої полови ни XVI - першої половини XVI ст. гуманістичні та визвольні ідеї. Київ, 1985. 184 с.
Бібліографія 78. Огієнко І. Українська церква: Нариси з історії Укра їнської Православної Церкви: У 2 т.: Т. 1-2. Київ, 1993. 284 с. 79. Омікрон. Вінницькі мури - як джерело освіти в краї: Вид. 2.1 Упорядник В. Колесник. Вінниця, 2010.154 с. 80. Ортинський І. Хрищення, хрест та харизма України.
Рим-Мюнхен-Фрайбург, 1988. 201 с. 81. Павлуцький Г. Дерев’яні та муровані храми України. Харків, 2017.214 с. 82. Памятники архитектуры в дореволюционной Рос сии: Очерки истории архитектурной реставрации. Под ред. А.С. Щенкова. Москва, 2002. 528 с. 83. Памятники архитектуры и градостроительства
Укра инской ССР (ПГиА). Тт. 1-4. Киев, 1983-1986. 84. Перлштейн А. Описание города Острога И Чтения в Обществе истории и древностей российских. Москва, 1847. С. 137-142. 85. Петров Н. Волынь. Исторические судьбы Юго-За падного края. СПб., 1888. 288 + 126 с. 86. Петров Н. И. Очерк истории
Базилианского ордена в бывшей Польше. Киев, 1871. 675 с. 87. Пламеницкая О. Особенности средневековой за стройки центра Каменца-Подолъского И АН. 1985. № 33. С. 52-61. 88. Пламеницька О. Християнські святині Кам’янця на Поділлі. Київ, 2001. 304 c. 89. Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам’янця
на Поділлі. Кам’янець-Подільський, 2005. 388 с. 90. Пламеницька О. Castrum Camenecensis / Фортеця Кам’янець: пізньоантичний - ранньомодерний час. Кам’янець-Подільський, 2012. 672 с. 91. Плохий C. Н. Папство и Украина. Политика римской курии на украинских землях в XVI - XVII вв. Киев, 1989.222 с. 92.
Похилевич Л. И. Сказание о населенных местностях Киевской губернии. Киев, 1864. 763 с. 93. Похилевич Л. Монастыри и
церкви Киева. Киев, 1865. 765 с. 94. Прибєга Л. Архітектурна спадщина України: пам’ят ко-охоронний аспект. Київ, 2016. 256 с. 95. Прищепа О. Міста Волині у другій половині XIX - на початку XX ст. Рівне, 2010. 287 с. 96. Рклицкий Μ. Город Новгород-Северский, его про шлое и настоящее И Земский
сборник Черниговской губернии, 1899. № 1. С. 39 - 71. 97. Ричков П. Архітектори єзуїтського ордену на Воли ні II Велика Волинь: минуле та сучасне. Тези 2-ї ре гіональної науково-теоретичної конференції. Рівне, 1992. С. 20-22. 98. Ричков П. Католицькі храми та монастирі Острога // Остріг на порозі
900-річчя. Матеріали І - III науко во-краєзнавчих конференцій. Остріг, 1992. С. 16-21. 99. Ричков П. Україніка в збірках Австрії. Київ, 1993.47 с. 100. Ричков П. Початковий етап проектування та будів ництва єзуїтського монастиря в Острозі 11 Остріг на порозі 900-річчя. Матеріали IV науково-
краєзнавчої конференції. Остріг, 1993. С. 140-42. 101. Ричков П. До історії спорудження єзуїтського кляштору в Житомирі 11 Житомир в історії Волині і України. Житомир, 1994. С. 36-37. 102. Ричков П. Українські міста в картографічній збірці Віденського воєнного архіву // Архіви України. 1994. №№ 1-6.
С. 65-72. 103. Ричков П. Єзуїтський колегіум в Овручі: до історії спорудження та руйнації П Діяльність бібліотек по збереженню культурної спадщини та відродження духовності народу. Житомир, 1996. С. 92-93. 104. Ричков П. До історії спорудження єзуїтського коле гіуму в Острозі 11 Пам’ятки
сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть. Науковий збірник. Луцьк, 2000. Вип. 7. С. 76-81; 105. Ричков П.
Острозька спадщина архітектора Джакомо Бріано 11 Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть. Науковий збірник. Луцьк, 2000. Вип. 7. С. 81-84. 106. Ричков П. Українська архітектурна спадщина Това риства Ісуса П АСУ Т. 5. Традиції та новаторство в містобудуванні України. Київ. 2002. С.
169-195. 107. Ричков П., Луц В. Сакральне мистецтво Володимира-Волинського. Київ, 2004.192 с. 108. Ричков П. Храмові комплекси в розплануваль но-просторовій структурі Кременця П Релігія і цер ква в історії Волині: Збірник наукових праць. Креме нець, 2007. С. 247-259. 109. Ричков П. Формування
архітектурного комплек су Товариства Ісуса у Львові (за іконографічними джерелами XVII - XVIII століть) // Записки НТШ. T.CCLV. Праці Комісії арх-ри та містобудування. Львів: НТШ, 2008. С. 39-77. ПО. Ричков П. NON OMNIS MORLAR. Архітектура в культурній праці князів Острозьких. Монографія. Рівне,
2011. 142 с. 111. Ричков П. Архітектурний комплекс Товариства Ісуса у Вінниці 11 Вінницькі мури. Погляд крізь віки: Матері али міжнар. наук, конференції «Єзуїтський комплекс у Вінниці крізь призму століть». Вінниця, 2011. С. 7-24. 337
Бібліографія 112. Ричков П. Просторова еволюція міста-фортеці По понного за писемними та картографічними джерела ми Ц АСВ. Вип. 6. Рівне, 2018. С. 121-144. 113. Ричков П. До архітектурної історії єзуїтської рези денції в селі Княгинин П АСВ. Вип. 6. Рівне, 2018. С. 199-204. 132. Стоцький Я.
Єзуїти И Тернопільський енциклопедич ний словник. Т. 1. Тернопіль, 2004. С. 564. 133. Теодорович Н. И. Город Владимир Волынской губер нии в связи с историей Волынской иерархии. Почаев, 1893.269 с. 134. Теодорович Н. И. Город Кременец Волынской губер нии. Церковно-исторический очерк. Почаев,
1890.70 с. 114. Ричков П. Архітектурні проекти Острозького єзу їтського колегіуму: творчі версії Джакомо Бріано // ОД. Вип. 6. Острог, 2019. С. 140-173. 135. Теодорович Н. И. История города Кременца Волын ской губернии. Изд. 2. Седлец. 1904.141 с. 115. Ричков П., Луц В. Архітектурно-мистецька
спадщина князів Острозьких. Київ, 2002.168 с. 136. Толстой Д. Римский католицизм в России. СПб., 1876. Т.1. 233 с. 116. Самбор. Иезуитов коллегия. 1756-1759 гг. // ПГиА. Т. 3. С. 99-100. 137. Трегубова Т. О. Полонне - місто-фортеця XVII ст. // Мистецтво і сучасність. Київ, 1980. С. 204-210.
П7.Сєряков С. Єзуїтське шкільництво як чинник наці онально-культурного розвитку в польській історіо графії XIX - XX ст. Н Схід-Захід: Історико-культурологічний збірник. Вип. 7. Університети та нації в Російській імперії. Харків, 2005. С. 23-44 138. Харчук X. Р. Комплекс культурно-освітнього
закладу єзуїтської гімназії та конвікту в м. Хирові // Вісник НУ «Львівська політехніка». Серія: Архітектура. 2007. № 585. С.
159-163. П8.Сєряков С. Науково-культурний потенціал Львів ської єзуїтської школи (1648-1700) II Україна в Цен трально-Східній Європі, № 8, 2008. С. 172-192. 119. Сендульский А. Город Кременец П ВЕВ. 1874. №№ 11,12. 120. Сендульский А. Город Луцк П ВЕВ. 1873. №№ 23,24. 121. Сендульский А. Город
Овруч 11 ВЕВ. 1876. № 1. 122. Сендульский А. Город Острог 11 ВЕВ. 1882. №№ 1-5. 123. Сендульский А. Полонное П ВЕВ. 1882. №№ 7, 8. 124. Сецинский E. Храмы г. Бара 11ПЕВ. 1902. №№ 47-51. 125. Сецинский E. Город Каменец-Подольский. Истори ческое описание. Киев, 1895. 247 c. 126. Ситник A.K. Єзуїти та
бернардини у Києві та Фастові в першій половині XVII ст. І! Католицька церква в історії Фастова. Матеріали наукової конференції з нагоди ювілею 100-річчя костелу Воздвижения Святого Хреста. Фастів, 17-18 вересня 2011 р. Фастів, 2013. С. 109-124. 127. Сказание о Подольском г. Баре и Барском
Св.-Покровском монастыре И ПЕВ. 1887. № 36/37. 128. Скорик Л. Національний світогляд і специфіка укра їнського барокко в архітектурі П Вісник Міжнарод ної асоціації україністів. К.,1991. С.23-27. 129. Соловьев С. Μ. Сочинения. В 18 кн. История России с древнейших времён. Москва, 1989. Кн. 3. Т.
5-6. С. 643-716. 139. Цапенко Μ. Архитектура Левобережной Украины XVII - XVIII ев. Μ., 1967. 233 c. 140. Цапенко Μ. Украинская архитектура периода нацио нального подъема в XVII - XVIII вв. Автореф. дисс. . д-ра искусствоведения. Μ., 1962. 141. Шаргород. Николаевский монастырь. Нач. XVIII XIX вв.
И ПГиА. Т. 2. С. 36-37. 142. Шевченко Т. Доми Товариства Ісуса, їх фундатори і благодійники на українських землях
Речі Посполи тої І! Етнічна історія народів Європи. Вип. 13. Київ, 2002. С. 86-92. 143. Шевченко Т. Єзуїтське шкільництво на українських землях останньої чверти XVI - середини XVII ст. Львів, 2005. 337 с. 144. Шевченко Т. Єзуїти та їхня шкільна діяльність у Фастові в 1-й пол. XVII ст. 11 Католицька
церква в іс торії Фастова. Матеріали наук, конференції. Фастів, 2013. С. 89-108. 145. Шевченко Т. Вінницький дім Товариства Ісуса та діяльність єзуїтів у Речі Посполитій (до середини XVII ст. 11 Вінницькі мури. Погляд крізь віки: Матері али міжнар. наук, конференції «Єзуїтський комплекс у Вшниці
крізь призму століть». Вінниця, 2011. С. 69-94. 146. Цеклєр E. Закон єзуїтів. Львів, 1906.133 с. 147. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. Вид. 2. Київ, 2005. 582 с. 130. Стеллецкий Б. Замок в Клевани И Военно-историче ский вестник. № № 11,12. Киев, 1910. С. 27-36.
148. Ястребов Μ. Иезуиты и их педагогическая деятель ность в Польше и Литве И Труды Киевской духовной академии. T. 1. Киев, 1869. С. 260-294. ІЗІ. Струменский Μ. Из Острожской старины. Сергиев Посад, 1916.19 с. 149. Album kościoła О.О. Jezuitów we Lwowie. Kraków, 1905. 45 s. 338
Бібліографія 150. Antonowytsch D. Deutsche Einflüsse auf die ukrainische Kunst. Leipzig, 1942.180 s. 163. Betlej A. Paweł Giżycki SJ architekt polski XVIII wieku. Kraków, 2003. 399 s. 151. Baranowski A. Rola kościołów jezuickich w rozwoju architektury Wielkiego Księstwa Litewskiego // Podług nieba i zwyczaju polskiego. Studia z historii architektury, sztuki i kultury ofiarowane Adamowi Milobędzkiemu. Warszawa, 1988. S. 285-295. 164. Betlej A. Kilka uwag na temat projektów rozbudowy ko ścioła św. Jana w Jarosławiu autorstwa Giacomo Briano И Modus-5. 2004. S. 22-32. 152. Baranowski A. Między Rzymem a Wilnem. Magnackie fundacje w Wielkim Księstwie Litewskim w czasach kontrreformacji na tle polityki dynastycznej w Europie Środkowej. Warszawa: IS PAN, 2006. S. 120-131. 153. Baranowski A. Między Rymem, Monachium i Wilnem. Architektura sakralna jezuitów w Wielkim Księstwie Li tewskim około roku 1600 // PRAXIS ATQUE THEORIA. Studia ofiarowane profesorowi Adamowi Małkiewiczowi. Kraków, 2006. S. 35-54. 154. Baranowski A. Teatralizacja wnętrz kościołów jezuickich w okresie baroku // Uniwersalia et partikularia. Ars et pra xis societatis jesu in Polinia. Warszawa, 2018. S. 255-306. 155. Bartoli D. Della vita e dell’istituto di S. Ignazio fondatore della Compagnia di Gesù. In Roma, appresso Domeni co Manelfi, 1650. 156. Bednarski St. Upadek i odrodżenie szkół jezuickich w Polsce. Kraków, 1933. (Kraków : «Przegląd Powszechny») 157. Betlej A. Uwagi na temat działalności budowlanej je zuitów oraz Pawła Giżyckiego SJ na południowo wschodnim pograniczu Rzeczypospolitej U Sztuka po
graniczy Rzeczypospolitej w okresie nowożytnym od XVI do XVIII wieku. Materiały Sesji Stowarzyszenia Historyków Sztuki. Warszawa, 1998. S. 305-325. 158. Betlej A. Uwagi na temat twórczości architektonicznej Pawła Giżyckiego SJ. Zarys katalogu dzieł U Sztuka ziem wschodnich Korony, Wielkiego Księstwa Litewskiego i Rusi w XVI - XVIII wieku. Materiały z sesji naukowej. Lublin 2000. S. 495-514. 159. Betlej A. Kościół Jezuitów w Krzemieńcu. Uwagi na temat autorstwa i genezy architektury oraz relacji architekt-fundator // Studia nad sztuką renesansu i baroku. T. 5. Lublin, 2000. S. 193-216. 160. Betlej A. «Lwowskie» projekty Giacoma Briano a fasada krakowskiego kościoła ŚŚ. Piotra i Pawła // Magistro et Amico amici discipilique. Lechowi Kalinowskiemu w osiemdziesięciolecie urodzin. Kraków, 2002. S. 281-271. 161. Betlej A. Appunti sui disegni del gesuita Giacomo Briano // Il disegno di architectura. Roma, 2003. № 27. P. 17-24; 162. Betlej A. Castrum doloris Józefa Potockiego П Матеріали міжн. науково-практичної конференції «Станиславівська колегіата: між минулим і майбутнім» (до 300-річчя побудови: 1703-2003). Івано-Франківськ, 2003. S. 29-32. 165. Betlej A. «Niech przyjdzie tu Witruwiusz wraz ze swoimi następcami». Kilka uwag na temat kościoła i kolegium Jezuitów w Ostrogu // Roczniki Humanistyczne KUL. Historia Sztuki. Lublin, 2006. T. 54. Zesz. 4. S. 189-224. 166. Betlej A. Badania sztuki ziem wschodnich dawnej Rze czypospolitej po 1989 roku U Rocznik Historii Sztuki. T. XXXVII. PAN WDN, 2012. S. 83-91. 167. Betlej A. Jesuits architecture in Polish-Lithuanian Com monwealth in
1564-1772. La arquitectura jesuítica. Actas del Simposio Internacional, Zaragoza, 9, 10 у 11 de di ciembre de 2010, Zaragoza 2012. S. 277-303. 168. Betlej A. Kościół p.w. ŚŚ. Piotra i Pawła oraz dawne kole gium ks. Jezuitów // Materiały do dziejów sztuki sakral nej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. 1. Kościoły i klasztory Lwowa z okresu przedrozbio rowego (2). T. 20. Kraków, 2012. S. 71-132. 169. Betlej A. Architecture of Jesuit Churches in the Former Polish-Lithuanian Commonwealth 1564-1773 // Journal of Jesuit Studies. Vol. 5. Issue 3,2018. S. 352-384. 170. Boberski W. J. Bury, Forty-three sheets of architectur al drawings by Giacomo Briano. // BHS. 1988. № 3. S. 284-286. 171. Bobersky W. Forty-three Sheets of Architectural Draw ings by Giacomo Briano da Modena, S.J. (1589-1649): The Society’s Architect in Poland and in Northern Italy: a Hitherto Unknown Work of Major Importance for the History of the European Architectural Treatise: a Cata logue by J. Bury. Milano, [1984?]. [24] p. 172. Bogucka Μ., Samsonowicz H. Dzieje miast i mieszczań stwa w Polsce przedrozbiorowej. Wrocław i.i., 1986.675 s. 173. Borowik A. Dzieje, architektura oraz twórcy Zakładu OO. Jezuitów w Chyrowie. Twórczość Antoniego Łuszczkiewicza oraz Edgara Kovátsa na tle epoki Katowice, 2012.301 s. 174. Bősei R. Typus und Tradition in der Baukultur gegenreformatischer Orden II Römische Historische Mittei lungen. Wien, 1989. Vol. 31. S. 239-253. 175. Bösel R. Giacomo Briano, der Architekt der Lemberger Jesuitenkirche // Міжнародний 2-й конгрес украї ністів (Львів, 22-26 серпня
1993 р.: історіографія українознавства, етнологія, культура). Львів, 1994. С. 184-189. 176. Bösel R. Jesuitenarchitektur zur Problematik ihrer Iden tität. In: CEMUS, P. (ed.), Bohemia Jesuítica 1556-2006. Praha, 2010. P. 1330-1331. 339
Бібліографія 177. Bösel R., Garms ƒ. Die Plansammlung des Collegium Germanicum-Hungaricum. II. Sonstiger alter Bestand // Römische historische Mitteilungen. Vol. 25.1983. 178. Bösel R. Giacomo Briano, der Architekt der Lemberger Jesuitenkirche // Manuscript eines Vortrages. 179. Bösel R., Karner H. Jesuitenarchitektur in Italien 15401773. Wien, 2007.442 s. 180. Braun J. Die Kirchenbauten der deutschen Jesuiten. Ein Beitrag zur Kultur und Kunstgeschichte des 17. Und 18. Jahrhunderts. T. 1. Freiburg im Breisgau, 1908.276 s. 181. Brykowska Μ. Kościół jezuitów w Łucku i architektura Zakonu jezuitów na Wołyniu i Podolu w 1. poł. XVII wieku U SKW. Kraków, 1996. T. 2. S. 65-84. 182. Brykowski R. Kołomyja, jej dzieje, zabytki. Warszawa, 1998. S. 71-73. 183. Ćcškova L. «Collegii Societatis Jesu conceptus, et ideae». Plá nování, výstavba a funkce jezuitských kolejí v Opavě a v Jihlave ve druhé polovině 17. a na počátku 18. Století. Brno, 2005. П. 1. 184. Eichman Μ. Kościół i kolegium jezuickie w Rawie Mazowieciej w świetle materiałów archiwalnych U KAU, 1989. T. XXXIV. Z. 1-2. S. 19-52. 185. Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Li twy 1564 -1995, oprać. L. Grzebień. Kraków 1996. 882 s. 186. Grzebień L. Szkoły jezuickie w Winnicy U Вінницькі мури. Погляд крізь віки: Матеріали міжнар. наук, конференції «Єзуїтський комплекс у Вінниці крізь призму століть». Вінниця, 2011. С. 7-24. 187. Gurlitt С. Geschichte des Barockstiles in Italien. Stuttgart, 1887. 561 s. 188. Kardaszewicz St. Dzieje dawniejsze miasta Ostroga. Mate riały do historii Wołynia. Warszawa-Kraków,
1913.292 s. 196. Lanckorońska K. Dekoracja kościoła «II Gesù» na tłe rozwoju baroku w Rzymie. Lwów, 1939. 81 s. 197. Levy E. Propaganda and Jesuit Baroque. Berkeley. 2004. 309 p. 198. Lexikon der Kunst. Bd. II. Leipzig, 1976. Passim. 199. Lexikon der Kunst. Bd. III. Leipzig, 1991. Passim. 200. Liske X. Ulryka Werduma dyariusz wyprawy Jana Sobieskogo z r. 1671II Scriptores rerum polonikarum. T. IV. Cracoviae, 1878. S. 183-261. 201. Łoza St. Architekci i budowniczowie w Polsce. Warszawa, 1954.426 s. 202. Malinowski Μ., Kolosok В. Zarys dziejów diecezji Łuc kiej oraz katedry Sw. Piotra i Pawła w Łucku. Kalwaria Zebrzydowska, 1993. 96 c. + 32 c. 203. Mańkowski N. Lwowskie kościoły barokowe. Lwów, 1932. 152 s. 204. Milobędzki A. Zarys dziejów architektury w Polsce. War szawa, 1988. 368 s. 205. Muszyska-Krasnowolska Μ. Kolegium pojezuickie w Krzemieńcu Das ehemalige Jesuitenkollegium in Krze mieniec H RW. 1939. T. VIII. S. 67-140. 206. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. Łuck, 1929. 380 s. 207. Papazova A. Study on the activities of the Society of Jesus in East Slavic region in the last third of the XVI first half of XVII centuries carried out by Russian em pire researchers П DOI: https://doi.org/10.21847/1728- 9343.2015.7(139).57635 208. Paszenda J. Problem stylu w architekturze jezuickiej // BHS. R. XXIX, 1967. N 2. S. 146-56; 189. Koch L. Jesuiten - Lexikon. Die Gesellschaft Jesu einst und jetzt. Paderborn, 1934. 956 s. 209. Paszenda J. Nowe wiadomości o pracach Pawa Giżyckie 190. Kowalów W. J. Szkice z dziejów kościelnych Ostroga і okolicy. Biały Dunajec-
Ostróg, 2001.159 s. 210. Paszenda J. Biografia architekta Giakomo Briano // BHS. 191. Kowalczyk J. Kierunki w póżnobarokowej architekturze sakralnej na Wołyniu// SKW. T. 1. Kraków, 1994. S. 7-37. 192. Kowalczyk J. Kościoły późnobarokowe w diecezji kamie nieckiej U SKW. T. 2. Kraków, 1996. S. 85-126. 193. Kowalczyk J. Późnobarokowe kościoły i klasztory diecezji kijowskiej i dekanatu Bracławskiego U SKW. T. 3. Kra ków, 1998. S. 20-68. 194. Kowalczyk J. Świątynie późnobarokowe na kresach. Ko ścioły i klasztory w diecezjach na Rusi koronnej. War szawa, 2006. 510 s. 195. Krasnowolska Μ. Działalność artystyczna architekty ks. Pawła Giżyckiego TJ (1692 - 1762) U Prace Sekcji Histo rii Sztuki w Wilnie. T. III. 1939. S. 285-286. 340 go U BHS. R. XXXIV, 1972. N 1. S. 57-62. R. XXXV. 1973. N 1. S.10-17. 211. Paszenda j. Geografia budowli jezuickich w Роксе // Podług nieba i zwyczaju polskiego. Warszawa, 1988. S. 280-285 212. Paszenda J. Stan badań nad architekturą jezuicką na ziemiach wschodnich Rzeczypospolitej U Sztuka kresów wschodnich. T. 2. Kraków, 1995. S. 57-64. 213. Paszenda J. Architektura kolegium jezuitów w Ostrogu // Sztuka pograniczy Rzeczypospolitej w okresie nowożytnym od XVI do XVIII wieku. Materiały Sesji Stowarzyszenia Historyków Sztuki, Warszawa, październik 1997. Warszawa, 1998. S. 285-304. 214. Paszenda J. Kościół jezuitów we Lwowie U Przegląd Wschodni. N. 1. T. VI. Z. 1. 1999.
Бібліографія 215. Paszenda J. Architektura kolegium jezuitów w Ostrogu // Jegoż. Budowle jezuickie w Polsce XVI-XVIII w. T. 2. Kraków: WAM, 2000. S. 305-334. 216. Paszenda J. Losy tak zwanego stylu jezuickiego II Biule tyn Historii Sztuki. Warszawa, 2000. № 1-2. S. 163-171. 217. Paszenda J. Dzieje budowy kościoła i kolegium jezuitów w Łucku według źródeł jezuickich» // Budowle jezuickie w Polsce. Vol. 4. Kraków 2010. S. 149-176. 230. Stecki T. Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki. Kraków, 1888. 347 s. 231. Sywanycz B. Zakład Ojców Jezuitów w Chyrowie. Cz. 1. // Kurier Galicyjski. Nr. 2 (294) 30 stycznia - 12 lutego 2018. 232. Szlezynger P. Świątynie Połonnego H SKS. T. 2. Kraków, 1995. S. 147-166. 218. Paszenda J. Kościół jezuitów we Lwowie. U Budowle jezuickie w Polsce. Vol. 4. Kraków 2010. S. 111-140. 233. Teschitei J. Das Römische Archiv der Gesellschaft Jesu und seine Bauplänesammlung U Der Archivar. Vol. 14, 1961. S. 89-92. 219. Paszenda J. Budowle jezuickie w Polsce. Vol. 1-5. Kraków, 1999-2013. 23 4.lhullie Cz. O kościołach lwowskich z czasów Odrodze nia. Lwów, 1913.55 s. 220. Paszenda J. Wiadomości o budowlach jezuickich w Win nicy na podstawie archiwaliów rzymskich // Вінницькі мури. Погляд крізь віки: Матеріали міжнар. наук, конференції «Єзуїтський комплекс у Вінниці крізь призму століть». Вінниця, 2011. S. 61-68. 235. Tomkiewicz Wł. Wołyń w Koronie (1569-1795) U RW. Równe. 1931. T. II. S. 26-66. 221. Pfeiffer Н. Zum neueren Schrifttum über die Kunsttätig keit der Ges. Jezu-Architektur П Archivům Historicum Societatis Jesu. Vol. 45.1976. 238. Vallery-Radot J.
Le recueil de plans d’édifices de la Com pagnie de Jésus conservé á la Bibliothèque Nationale de Paris. Romae, 1960. 560 p. 222. Piotrowski-Corvin J.-K. Jesuici. Wyd. 4. Krakow, 1883. 348 s. 239. Winter E. Bizanz und Rom im Kampf um die Ukraine. 955 - 1939. Leipzig, 1942. 227 s. 223. Pług A. Cerkiew Sw. Bazylego i kościół pojezuicki w Owruczu na Wołyniu. U Tygodnik illustrowany. 1863. T. VII. N 181. S. 97-98. 240. Zajączkowski St. Wołyń pod panowaniem Litwy U RW. Równe. 1931. T. IL S. 1-25. 224. Pollard A. The Jesuits in Poland. Oxford, 1892. 98 p. 225. Popek L. Świątynie Wołynia. T.l. Lublin, 1997. 372 s. 226. Poplatek J., Paszenda J. Słownik jesuitów artystów. Kra ków, 1972.299 s. 236. Tomkowicz St. Style w architekturze kościelnej. Kraków, 1923.168 s. 237. Urbanowski L. Jesuici w Polsce. Leszno, 1855. 79 s. 241. Załęski St. Historya zniesienia zakonu jesuitów i jego zachowanie na Białej Rusi. Lwów, 1874. 352 s. 242. Załęski St. Kościół OO. Jesuitów we Lwowie pod we zwaniem ss. Apostołów Piotra i Pawła. Lwów, 1879.35 s. 243. Załęski St. OO. Jesuitci we Lwowie. Lwów, 1880.118 s. 227. Rudnytsky Ivan L. Ukraine Between East and West // Essays in Modern Ukrainian History. Edmonton, 1987. S. 1-11. 244. Załęski St. OO. Jesuici w Stanisławowie. Sykic historzcyny. Lwów, 1896. 86 s. 228. Skrabski J. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sangusz ków. Tanów, 2007.431 s. 245. Załęski St. Jezuici w Polsce. T. I-V. Lwów, 1900-1906. Passim. 229. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych kra jów słowiańskich (SGKP). T. I-XV. 1880-1902. 246. Załęski St. Jezuici w Polsce. W
skróceniu. Kraków, 1908. 870 s. 341
SUMMARY The Society of Jesus (Societas Jesu) is one of the most influential Catholic orders. It was founded by Ignatius of Loyola in Rome in 1534, and was officially approved by Pope Paul III on September 27, 1540. The members of the order are known as the Jesuits, the confessional mot to is “Ad maiorem Dei Gloriam” (“All for the glory of God”). The main goal is to preach Christianity, spread the influence of the Catholic Church and strengthen the authority of the Pope. The organizational principles of the Society were formed based on strict discipline and subordination only to the General of the Society or the Pope. The main areas of activity are evangelization, education and science. The first and still the only Jesuit pope is Pope Francis, elected on March 13, 2013 as the 266th Pope. In the 16th - 17th centuries, the Society spread its activities to many countries around the world, including India, Japan, China and others. In 1574, a separate Pol ish province of the order was established, and from that time the Jesuits began to preach on ethnic Ukrainian lands. In 1773, Pope Clement XIV abolished the Order, and on August 7, 1814, Pius VII restored the Society with his breve. In the Ukrainian lands, from the end of the 16th century, numerous Jesuit schools were established to preach the ideas of Christianity and educate the dis ciples; these schools were marked by a high level of teaching. In particular, they began to operate in Lviv (1608), Lutsk (1609), Kyiv (1647) and other cities. In 1661, by a charter of King John II Casimir of Poland, the Lviv Jesuit College was
reformed into a university. In the Ukrainian lands as part of the Russian Empire, the Jesuits were forced to cease their activities in 1820 and in Western Ukraine as part of the USSR - in 1939. The activities of the Society of Jesus in independent Ukraine resumed in the early 1990s. An important role in the practices of the Society is played by art in its various manifestations - music, the ater, literature and others. However, the most notable creative direction is architecture. Monumental ensem bles of Jesuit temples and educational institutions were successively founded in large and small cities, testified to the creative achievements in the field of construction 342 art, and contributed to the establishment of the public image of the order. In the architectural heritage of the Society, several types of buildings developed depending on the status, number of members, material and financial opportuni ties, etc. The largest house of the Order was considered to be a “Professed House” and, as a rule, each province of the Order had only one such institution. The houses of the Order, the main task of which was to maintain public schools, were called “Collegiums”. “Residence” is a permanent home, subordinated to the nearest col legium. Residences also often had educational func tions. Education in Jesuit schools was free of charge, which made it accessible to various layers of the society. The smallest Jesuit homes were called “Missions”; they housed two or three monks and were often temporary. In 1564, the Jesuits settled in Poland; first, they were subject to the Austrian
Order Province, and later to the newly created Polish Province. Its borders coincided with the borders of the Polish-Lithuanian Common wealth, which emerged as a result of the Union of Lub lin in 1569. Almost all Right-Bank Ukraine and part of Left-Bank Ukraine were part of this state. Religious-missionary and, accordingly, architectural and construction activities of the Society in relation to the Ukrainian lands are divided into two main stages. The first stage covered the end of the 16th - the first half of the 17th (mainly the second quarter) centuries, and lasted until the beginning of 1648. At this stage, the order organized permanent collegiums in Lviv, Lutsk, Ostroh, Kamianets-Podilskyi, Bar, Vinnytsia, Ksaveriv, Kyiv, Pereiaslav, Novhorod-Siverskyi. In general, in the Commonwealth in the middle of the 17th century, there were 32 collegiums of the Society, and their faculty reached more than 400 people. The second stage of the Society’s architectural and construction activity was related to the area of RightBank Ukraine, which according to the Treaty of Andrusovo remained part of Poland. Along with the older Jesuit collegiums, new ones appeared in Kovel, Sambir, Okniny, Kremenets, Stanislav (now Ivano-Frankivsk), Polonne, Volo dymyr-Volynskyi, Zhytomyr, Porytsk, and other places. This stage ended on July 21, 1773
Summury with the signing of the papal breve on the liquidation of the Society. The design and construction of the Order s houses was determined by a number of factors: the size of mon etary donations and the regularity of their receipt, the identity of the founder (founders), existing buildings, landscape features, assistance of the royal and local authorities, building materials and others. Mostly, con struction initiatives came from below, with the leading organizational role belonging to the prior (manager) of the house. The main actors in the construction were the prefect of the building, the procurator of the building and the architect of the building. The architect was responsible for the development of the project, its co ordination with all stakeholders, including the General of the Order, and further control over the practical implementation. The spatial context was dominated by the tendency of the Order’s buildings to approach the historic centers of cities, primarily the market square. In designing, the Society relied, as a rule, on its own masters, sending them to the place. In the archives, there is a significant array of project documentation, extremely important for the historical analysis of the architectural heritage, mainly in view of its function al-planning and stylistic characteristics. The Society had its own system of architectural education under the su pervision of experienced masters. The main, and often the only, type of project document for the approval by the Order’s leadership was the construction plan. There were examples of developing
several design options at the initial stage. Modeling was practiced in exceptional cases. In relation to the Orthodox Church, the Society was aggressive, trying to expand its influence in the eastern direction. In the Ukrainian territories, the Jesuits pri marily represented the Polish and only to a lesser extent other Western European ethnic groups. However, it is recognized that the activities of the Order found its supporters among Ukrainians, and indirectly influenced Ukrainian culture, education and science. The spatial organization of buildings differed de pending on their functional status. The missions had only a few members of the order and initially a tempo rary status, changing it to a permanent one under favor able conditions. A more developed complex of buildings was at the disposal of residences, which had the right of ownership of houses and land. Collegiums, as a de fining architectural type of buildings, had, as a rule, spatial zoning, combining three main functions: liturgy (temple), educational process (collegiums, school class rooms) and housing (dormitories, cells). The comparison of the plans of the churches built by the Society on Ukrainian territories demonstrates the dominance of rectangle planning schemes without transepts. The provision of peripheral traffic inside the temple outside the central nave was of particular impor tance during the services. In the artistic context, it is worth emphasizing the specific role of the so-called “Jesuit style” in architecture as a significant phenomenon in architectural historiog raphy. The leading
representative of this style was the architect and artist, Jesuit Andrea Pozzo (1642-1707). However, in the art history of the 20th century, the opinion established that the definition of the “Jesuit style” is not sufficiently adequate and does not fully cover the architectural experience of the Society. The architectural heritage of the Society until the middle of the 17th century in general is characterized by the spread of architectural and construction activities in the eastern part of the Commonwealth. Until 1654, this territory covered almost the entire Right Bank as parts of Galicia, Volhynia and Podolia, as well as a significant part of the lands of the left bank of the Dnieper region, which were part of Kyiv and Chernihiv voivodships. The first large-scale new building of the Society was constructed in Lviv. The city is rightly characterized as such, where for many centuries two civilizations and two cultural traditions have been colliding: the Eastern and the Western. The first liturgies in Lviv took place in 1571 with the participation of famous Order mis sionaries Benedict Herbest and Piotr Skarga. However, members of the Society came here for permanent res idence only in 1584. The Society solemnly opened its own building with the status of a residence here in 1590. The next permanent residences of the Society appeared in Lutsk (1604), Kamianets-Podilskyi (1608), Vinnyt sia (1611), Bar (1616), Fastiv (1620), Ostroh (1624), Kniahynyn (1624?), Novhorod-Siverskyi (1635), Ksaveriv (1634), Pereiaslav (1635), Kyiv (1647), Chernihiv (1630?), Kievan (1638?). Jesuit
new buildings in the second half of the 17th century - until 1772. After the Treaty of Andrusovo in 1654, the geographical borders of the Polish-Lithuanian Commonwealth changed. Kyiv and other left-bank cit- 343
Summitry ies were not its part anymore. It took the Society several decades to resume architectural and construction activ ities. This stage was longer. Along with the older Jesuit buildings, new ones appeared in Ovruch (1678), Sambir (1680), Kremenets (1702), Stanislav (1715), Bila Tserkva (1715), Polonne (1718), Volodymyr (1718), Zhytomyr (1724), Surazh (1730), Porytsk (1736) and other plac es. This stage ended on July 21, 1773 with the signing by Pope Clement XIV of the breve on the liquidation of the Order. However, almost all Jesuit educational institutions continued their educational activities on a secular basis. Jesuit buildings constructed in the 19th century. Af ter 1773, the Jesuits found legal refuge for some time only in Prussia and Russia. Several new schools were opened, in particular, in Odesa and Romaniv near Zhy- 344 tomyr. After a long break, Pope Pius VII resumed the Society on August 7,1814. The congregation was given back the right to legal existence and preaching under the new statute. At the end of the 19th century, the con struction of three neo-Gothic churches began in Chernivtsi (1891), Kolomyia (1896), Ternopil (1899), as well as a large-scale neo-baroque complex, which included the collegium and chapel, in the town of Khyriv (1883). The architectural heritage of the Society of Jesus in Ukraine (both surviving and lost) was formed over a long period of time, lasting from the end of the 16th century until the beginning of the 20th century. In gen eral, it creates a unique legacy of sacred construction, clearly characterizes the creative
achievements of the past and organically integrates into the cultural land scape of today. |
| any_adam_object | 1 |
| any_adam_object_boolean | 1 |
| author | Ryčkov, Petro Anatolijovyč 1952- |
| author_GND | (DE-588)135604532 |
| author_facet | Ryčkov, Petro Anatolijovyč 1952- |
| author_role | aut |
| author_sort | Ryčkov, Petro Anatolijovyč 1952- |
| author_variant | p a r pa par |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV048296149 |
| ctrlnum | (OCoLC)1334022486 (DE-599)BVBBV048296149 |
| era | Geschichte gnd |
| era_facet | Geschichte |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>00000nam a2200000 c 4500</leader><controlfield tag="001">BV048296149</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20230203</controlfield><controlfield tag="007">t|</controlfield><controlfield tag="008">220623s2021 xx a||| |||| 00||| ukr d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9786175153727</subfield><subfield code="9">978-617-515-372-7</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)1334022486</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV048296149</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rda</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">ukr</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">OST</subfield><subfield code="q">DE-12</subfield><subfield code="2">fid</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="6">880-01</subfield><subfield code="a">Ryčkov, Petro Anatolijovyč</subfield><subfield code="d">1952-</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)135604532</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="6">880-02</subfield><subfield code="a">Tovarystvo Isusa v Ukraïni</subfield><subfield code="b">architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage</subfield><subfield code="c">Petro Ryčkov</subfield></datafield><datafield tag="246" ind1="1" ind2="1"><subfield code="a">The Society of Jesus in Ukraine</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="6">880-03</subfield><subfield code="a">Rivne</subfield><subfield code="b">PP "Format-A"</subfield><subfield code="c">2021</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">352 Seiten</subfield><subfield code="b">Illustrationen, Pläne</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Text ukrainisch. Zusammenfassung in englischer Sprache</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">Kyrillische Schrift</subfield></datafield><datafield tag="610" ind1="2" ind2="7"><subfield code="a">Jesuiten</subfield><subfield code="0">(DE-588)80092-2</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="648" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Geschichte</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Architektur</subfield><subfield code="0">(DE-588)4002851-3</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Sakralbau</subfield><subfield code="0">(DE-588)4178936-2</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Ukraine</subfield><subfield code="0">(DE-588)4061496-7</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="0"><subfield code="a">Ukraine</subfield><subfield code="0">(DE-588)4061496-7</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="1"><subfield code="a">Jesuiten</subfield><subfield code="0">(DE-588)80092-2</subfield><subfield code="D">b</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="2"><subfield code="a">Sakralbau</subfield><subfield code="0">(DE-588)4178936-2</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="3"><subfield code="a">Architektur</subfield><subfield code="0">(DE-588)4002851-3</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="4"><subfield code="a">Geschichte</subfield><subfield code="A">z</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Literaturverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1="1" ind2=" "><subfield code="6">100-01/(N</subfield><subfield code="a">Ричков, Петро Анатолійович</subfield><subfield code="a">ut</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1="1" ind2="0"><subfield code="6">245-02/(N</subfield><subfield code="a">Товариство Ісуса в Україні</subfield><subfield code="b">архітектурно-історична спадщина</subfield><subfield code="c">Петро Ричков</subfield></datafield><datafield tag="880" ind1=" " ind2="1"><subfield code="6">264-03/(N</subfield><subfield code="a">Рівне</subfield><subfield code="b">ПП "Формат-А"</subfield><subfield code="c">2021</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="f">sla</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="q">BSB_NED_20230203</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">709</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0903</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">200.9</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0903</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="943" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-033676031</subfield></datafield></record></collection> |
| geographic | Ukraine (DE-588)4061496-7 gnd |
| geographic_facet | Ukraine |
| id | DE-604.BV048296149 |
| illustrated | Illustrated |
| index_date | 2024-07-03T20:05:18Z |
| indexdate | 2024-11-19T13:02:54Z |
| institution | BVB |
| isbn | 9786175153727 |
| language | Ukrainian |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-033676031 |
| oclc_num | 1334022486 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | 352 Seiten Illustrationen, Pläne |
| psigel | BSB_NED_20230203 |
| publishDate | 2021 |
| publishDateSearch | 2021 |
| publishDateSort | 2021 |
| publisher | PP "Format-A" |
| record_format | marc |
| spelling | 880-01 Ryčkov, Petro Anatolijovyč 1952- Verfasser (DE-588)135604532 aut 880-02 Tovarystvo Isusa v Ukraïni architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage Petro Ryčkov The Society of Jesus in Ukraine 880-03 Rivne PP "Format-A" 2021 352 Seiten Illustrationen, Pläne txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier Text ukrainisch. Zusammenfassung in englischer Sprache Kyrillische Schrift Jesuiten (DE-588)80092-2 gnd rswk-swf Geschichte gnd rswk-swf Architektur (DE-588)4002851-3 gnd rswk-swf Sakralbau (DE-588)4178936-2 gnd rswk-swf Ukraine (DE-588)4061496-7 gnd rswk-swf Ukraine (DE-588)4061496-7 g Jesuiten (DE-588)80092-2 b Sakralbau (DE-588)4178936-2 s Architektur (DE-588)4002851-3 s Geschichte z DE-604 Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Literaturverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract 100-01/(N Ричков, Петро Анатолійович ut 245-02/(N Товариство Ісуса в Україні архітектурно-історична спадщина Петро Ричков 264-03/(N Рівне ПП "Формат-А" 2021 |
| spellingShingle | Ryčkov, Petro Anatolijovyč 1952- Tovarystvo Isusa v Ukraïni architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage Jesuiten (DE-588)80092-2 gnd Architektur (DE-588)4002851-3 gnd Sakralbau (DE-588)4178936-2 gnd |
| subject_GND | (DE-588)80092-2 (DE-588)4002851-3 (DE-588)4178936-2 (DE-588)4061496-7 |
| title | Tovarystvo Isusa v Ukraïni architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage |
| title_alt | The Society of Jesus in Ukraine |
| title_auth | Tovarystvo Isusa v Ukraïni architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage |
| title_exact_search | Tovarystvo Isusa v Ukraïni architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage |
| title_exact_search_txtP | Tovarystvo Isusa v Ukraïni architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage |
| title_full | Tovarystvo Isusa v Ukraïni architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage Petro Ryčkov |
| title_fullStr | Tovarystvo Isusa v Ukraïni architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage Petro Ryčkov |
| title_full_unstemmed | Tovarystvo Isusa v Ukraïni architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage Petro Ryčkov |
| title_short | Tovarystvo Isusa v Ukraïni |
| title_sort | tovarystvo isusa v ukraini architekturno istorycna spadscyna the society of jesus in ukraine architectural and historical heritage |
| title_sub | architekturno-istoryčna spadščyna = The Society of Jesus in Ukraine : architectural and historical Heritage |
| topic | Jesuiten (DE-588)80092-2 gnd Architektur (DE-588)4002851-3 gnd Sakralbau (DE-588)4178936-2 gnd |
| topic_facet | Jesuiten Architektur Sakralbau Ukraine |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033676031&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| work_keys_str_mv | AT ryckovpetroanatolijovyc tovarystvoisusavukrainiarchitekturnoistorycnaspadscynathesocietyofjesusinukrainearchitecturalandhistoricalheritage AT ryckovpetroanatolijovyc thesocietyofjesusinukraine |