Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš: Tom 1
Gespeichert in:
| 1. Verfasser: | |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Kyïv
Instytut archeolohiï NANU
2021
|
| Schriftenreihe: | Scientia Antiquitatis Ucrainica
Scientia Antiquitatis Ucrainica |
| Online-Zugang: | Inhaltsverzeichnis Literaturverzeichnis |
| Beschreibung: | 430 Seiten |
| ISBN: | 9789668909894 |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 cc4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV047707407 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20220301 | ||
| 007 | t | ||
| 008 | 220124s2021 |||| 00||| ukr d | ||
| 020 | |a 9789668909894 |9 978-966-8909-89-4 | ||
| 035 | |a (OCoLC)1296277235 | ||
| 035 | |a (DE-599)BVBBV047707407 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rda | ||
| 041 | 0 | |a ukr | |
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a OST |q DE-12 |2 fid | ||
| 100 | 1 | |a Hopkalo, Oksana Viktorivna |e Verfasser |0 (DE-588)1250193591 |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |a Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš |n Tom 1 |c Oksana Hopkalo |
| 264 | 1 | |a Kyïv |b Instytut archeolohiï NANU |c 2021 | |
| 300 | |a 430 Seiten | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 490 | 0 | |a Scientia Antiquitatis Ucrainica | |
| 490 | 0 | |a Scientia Antiquitatis Ucrainica | |
| 773 | 0 | 8 | |w (DE-604)BV047707390 |g 1 |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033091256&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033091256&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Literaturverzeichnis |
| 940 | 1 | |f sla | |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 940 | 1 | |q BSB_NED_20220124 | |
| 940 | 1 | |q gbd_0 | |
| 999 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-033091256 | ||
| 942 | 1 | 1 | |c 900 |e 22/bsb |f 09015 |g 498 |
| 942 | 1 | 1 | |c 930.1 |e 22/bsb |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 930.1 |e 22/bsb |g 498 |
| 942 | 1 | 1 | |c 900 |e 22/bsb |f 09015 |g 477 |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1804183204347772928 |
|---|---|
| adam_txt |
ЗМІСТ КОСТЮМИ НОСІЇВ КУЛЬТУРИ ЧЕРНЯХІВ-СИНТАГА. з SUMMARY.9 Перелік
скорочень.15 ВСТУП.16 РОЗДІЛ 1. КОСТЮМ ЯК ПІДСИСТЕМА ПОХОВАЛЬНОГО
ОБРЯДУ КУЛЬТУРИ ЧСМ. ОЗНАКИ (КАТЕГОРІЇ) ПОХОВАЛЬНОГО ІНВЕНТАРЮ ֊ ДЕТАЛІ КОСТЮМА. 25 1.1. Коротка характеристика поховального обряду культури ЧСМ. 26 1.1.1. Характеристика обряду трупоспалення
(кремації). 26 1.1.2. Характеристика обряду тру по покладення (інгумації). ЗО 1.2. Поховальний інвентар. Классифікація поховального інвентарю за його функціональним
призначенням.36 1.3. Ознаки (категорії) поховального інвентарю ֊ деталі костюма. 37 1.4. Класифікації категорій поховального інвентарю - деталей костюма.38 1.4.1.
Фібули. 38 1.4.2. Пряжки. 39 1.4.3. Намисто та
підвіски.39 1.4.4. Кільця-
каблучки. 39 1.4.5. Скроневі кільця. 39 1.4.6. Браслети.40 1.4.7. Сережки. 41 1.4.8. Гривни.41 1.5. Локалізація деталей костюма в інгумаціях культури ЧСМ.41 1.5.1. Фібули. 42 1.5.2. Пряжки.46 423
1.5.3. Намисто та підвіски. 48 1.5.4. Кільця-каблучки.49 1.5.5. Скроневі
кільця. 50 1.5.6. Браслети.50 1.5.7.
Сережки. 50 1.5.8. Гривни.50 1.6. Феномен «приношення» одягу в
поховальному обряді. 50 РОЗДІЛ 2. ЧОЛОВІЧИЙ ТА ЖІНОЧИЙ КОСТЮМ КУЛЬТУРИ ЧСМ. .52 2.1. Чоловічий та жіночий костюм в історіографії культури ЧСМ. 52 2.2. Завдання даного етапу
дослідження. 58 2.3. Методика дослідження. Характеристика вибірки. Ознаки поховального інвентарю чоловічих та жіночих могил.58 2.4. Моделі чоловічого та жіночого
вбрання. 60 2.5. Вбрання чоловіків та жінок різних вікових груп.61 2.6. «Чоловічі» та «жіночі» типи
підвісок.65 2.7. Прикраси волосся в дівочому вбранні культури ЧСМ.67 2.8. Реконструкція чоловічого та жіночого вбрання за локалізацією його деталей в могилі. 72 2.9. Деякі припущення про костюм носїів культури ЧСМ.78 РОЗДІЛ 3. ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ КОСТЮМА КУЛЬТУРИ ЧСМ.82 3.1. Сучасний стан вивчення черняхівської хронології. 82 3.2. Методи археологічної хронології та методика роботи.97 3.3. Періодизація культури ЧСМ.101 3.3.1. Перша фаза культури ЧСМ (230/250-270/280). 102 3.3.2. Друга фаза культури ЧСМ (270/280-300/310). 115 3.3.3. Третя фаза культури ЧСМ (300/310-360/370). 119 424
3.3.3.1. Підфаза ] (300-330).119 3.3.3.2. Підфаза 2 (330-350). 121 3.3.3.3. Підфаза 3
(350-360/370). 123 3.3.4. Четверта фаза культури ЧСМ (360/370-400/410).126 3.4. Костюм, моделі вбрання та прикраси різних періодів. 128 3.4.1. Костюм
першої фази культури ЧСМ (230/250-270/280). 128 3.4.2. Костюм другої фази культури ЧСМ (270/280-300/310). 129 3.4.3. Костюм третьої фази культури ЧСМ (300/310-360/370). 130 3.4.3.1. Підфаза 1
(300-330). 130 3.4.3.2. Підфаза 2 (330-350). 136 3.4.3.3. Підфаза 3
(350-360/370). 137 3.4.4. Костюм четвертої фази (360/370-400/410). 140 РОЗДІЛ 4. ВНЕСОК НОСІЇВ РІЗНИХ ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ТРАДИЦІЙ в ФОРМУВАННЯ КОСТЮМА КУЛЬТУРИ
ЧСМ. 142 4.1. Історія, підсумки та проблеми вивчення етнічного складу носіїв культури
ЧСМ. 142 4.2. Різноманітні культурні традиції в культурі ЧСМ і костюм їх носіїв. 146 4.2.1. Вельбарський етнокультурний компонент. 146 4.2.1.1. Вбрання носіїв вельбарської культури.146 4.2.1.2. Вельбарський етнокультурний компонент культури ЧСМ: ознаки, хронологія та поширення.147 4.2.1.3. Моделі вбрання в похованнях культури ЧСМ з вельбарськими ознаками. 150 4.2.1.4. Прикраси (намисто, підвіски) з поховань з вельбарськими ознаками. 154 4.2.2. Пшеворський етнокультурний компонент культури ЧСМ: ознаки, хронологія та поширення.156 425
4.2.2.1. Моделі вбрання із черняхівських поховань з пшеворськими рисами.158 4.2.2.2. Намисто із поховань з пшеворськими рисами.159 4.2.3. Риси скандинавського походження в черняхівському костюмі. 160 4.2.4. Пізньоскіфський, сарматський,
аланський етнокультурні компоненти. 161 4.2.4.1. Пізні скіфи серед носіїв культури ЧСМ. 161 4.2А2. Ознаки поховального обряду та матеріальної культури пізньосарматського
походження.162 4.2.4.3. Внесок пізніх скіфів, сарматів, аланів в костюм культури ЧСМ. 166 4.2.4.4. Специфічні прикраси. 168
4.2.5. Київський етнокультурний компонент.181 РОЗДІЛ 5. КОСТЮМ ЯК ПОКАЗНИК СОЦІАЛЬНОГО СТАТУСУ. 183 5.1. Соціальна структура носіїв культури ЧСМ, вельбарської, пшеворської, пізньосарматської культур за
літературою. 183 5.1.1. Історія вивчення соціальної структури черняхівського суспільства.183 5.1.2. Соціальна організація у носіївпшеворської, вельбарської, пізньосарматської
культур.189 5.2. Методика соціологічного аналізу. 192 5.3. Соціальна структура черняхівського
суспільства. 193 5.3.1. Узгодження кількісних та якісних критеріїв при соціологічному аналізі. 193 5.3.1.1. Соціологічний аналіз ТПП.193 5.3.1.2. Поховання категорії II а за Ф. Бірбрауером.194 5.3.1.3. Поховання категорії І b за Ф. Бірбрауером.195 5.3.1.4. Оцінка соціологічної інформативності ознак поховального інвентаря. 196 5.3.1.5. Інтерпретація визначених груп.197 5.3.2. Соціологічний аналіз за матеріалами ТПП в ямах з заглибленням для кістяка, з затичками, в підбоєм, в катакомбах.199 426
5.3.2.1. ТПП у ямах з заглибленням для кістяку.199 5.3.2.2. ТПП у ямах з заплічками.199 5.3.2.3. ТПП в ямах з
підбоєм.200 5.3.2.4. ТПП у катакомбах.201 5.3.3. Соціологічний аналіз за матеріалами
ТПЗ. 201 5.3.3.1. ТПЗ простих ґрунтових ямах.201 5.3.3.2. ТПЗ у ямах з заглибленням для кістяку.202 5.3.3.3. ТПЗ у ямах з
заплічками. 202 5.3.3.4. ТПЗ у ямах з підбоєм. 202 5.3.3.5. ТПЗ у
катакомбах. 202 5.3.4. Соціологічний аналіз за даними кремацій.202 5.3.5. Поховальна споруда як показник соціального
статусу.203 5.3.5.1. Із застосуванням каменю. 203 5.3.5.2. Із застосуванням дерева. 204 5.3.6. Наземні маркери поховань як
показник соціального
статусу. 204 5.3.6.1. Інгумації. 204 5.3.6.2. Кремації.204 5.3.7. Ієрархія дитячих поховань як показник соціальної стратифікації суспільства. 204 5.3.8. Поховання зі зброєю. 204 5.4. Костюм як показник соціального статусу. 206 5.4.1. Костюм чоловіків високого соціального рангу.206 5.4.2. Жіночий престижний костюм. 213 5.4.2.1. Про можливий прототип двопластинчатих фібул. 214 5.4.2.2. Поховання культури ЧСМ з двопластинчастими фібулами: досвід соціологічного анализу групи. 217 427
РОЗДІЛ 6. ЗАЛИШКИ ОДЯГУ З ПОХОВАНЬ КУЛЬТУРИ ЧСМ. 231 6.1. Історія вивчення текстилю культури ЧСМ.231 6.2. Методи аналізу текстильних решток і методика роботи.233 6.3. Аналіз
матеріалів.234 6.4. Виготовлення одягу у носїів культури ЧСМ. 240 6.4.1. Загальні дані про текстильне виробництво у римський період.240
6.4.1.1. Структура вовни.240 6.4.1.2. Підготовка вовни до прядіння. 240 6.4.1.3. Пристосування для
прядіння.242 6.4.1.4. Пристосування для ткацтва.244 6.4.1.5. Виготовлення
одягу.245 6.4.2.0бробка сировини, прядіння, ткацтво та шитво у носіїв культури ЧСМ.245 6.4.2.1.
Сировина.245 6.4.2.2. Пристосування для прядіння.246 6.4.2.3. Пристосування для
ткацтва.248 6.4.2А Приміщення для
ткацтва. 249 6.4.2.5. Швацькі інструменти.249 РОЗДІЛ 7. РИМСЬКИЙ ПРОВІНЦІЙНИЙ ТА ВАРВАРСЬКИЙ КОСТЮМ ПЕРІОДУ ПІЗНЬОЇ АНТИЧНОСТИ ЗА ДАНИМИ ІКОНОГРАФІЇ. 252 7.1. Костюм Дакії, Паннонії, Норіка, Мезії. Провінційно-римські прототипи в костюмі культури ЧСМ. 253 7.1.1. Дакія.253 7.1.2. Паннонія, Норік. 254 7.1.3. Мезія. 257 7.2. «Варвари» на медальоні Валентиніана І з Сербії. 260 7.2.1. Характеристика знахідки і проблема хронології.261 428
7.2.2. Іконографія та етнографічні ознаки зображень «варварів». 265 7.2.2.1. Постать чоловіка. 265 7.2.2.2. Постать
жінки. 269 7.3. Костюм «варварів» на диптиху із Хальберштадтського собору.272 РОЗДІЛ 8. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У ВИВЧЕННІ КОСТЮМА НАРОДІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО БАРБАРИКУМА ПЕРІОДУ ПІЗНЬОЇ АНТИЧНОСТІ
8.1. Загальні роботи з історії костюма. 291 8.2. Зразкові реконструкції костюма та збережені зразки одягу інших епох.292 8.2.1. Соколова
Могила. 292 8.2.2. Торсберг, Дамендорф. 293 8.2.3.
Хьогом. 294 8.2.4. Поховання в церкві Сан-Дені. Костюм королеви франків Арнегунди.295 8.2.5. Мощева Балка. 296 8.3.
Методологія, методика гіалеокостюмології. 296 8.4. Роботи, присвячені варварському костюму, за регіонами. 299 8.4.1. Північна Європа. Норвегія. Швеція. Данія. 299 8.4.2.
Західна і Середня Європа.
Нідерланди. Німеччина. Польща. Чехія. Нижня Австрія. Словакія.304 8.4.3. Східна Європа. 312 8.4.3.1. Пізньосарматська культура.312 8.4.3.1.1. Східна Угорщина. Сербські Банат і Бачка.313 8.4.3.1.2. Україна. Крим.314 8.4.3.1.3. Росія. Подоння, Прикубання, Північний Кавказ. 317 8.4.3.2. Прибалтика.317 8.4.3.2.1. Самбійсько-натангійська культура.317 8.4.3.2.2. Литва.318 429
8.4.3.2.3. Естонія. 318 8.4.3.3. Рязано-окські могильники. 318 8.4.3.4. Чегандинська культура п’яноборської культурно-історичної спільності.320 ВИСНОВКИ.323 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.337 430
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ L Абашина, Н.С., Магомедов, Б.В., Рейда, Р.М. 2019. Пам’ятку черняхівської культури Полтавської області. Київ: Інститут археології НАНУ. 2. Абашина, Н.С., Обломский, А.М., Терпиловский, Р.В. 1999. Памятники с «праславянскими» элементами в Черняховской культуре Среднего
Поднепровья. Российская археология, 4, с.78-98. 3. Алексеева, Е.М. 1975. Античные бусы Северного Причерноморья. Москва: Наука. Археология СССР. Свод археологических источников, Г1-12. 4. Алексеева, Е.М. 1978. Античные бусы Северного Причерноморья. Москва: Наука. Археология СССР. Свод археологических
источников, Г1-12. 5. Алексеева Е.М. 1982. Античные бусы Северного Причерноморья. Москва: Наука. Археология СССР. Свод археологических источников, Г1—12. 6. Алексеева, Т.И. 1975. Антропологический анализ костных остатков из могильников с трупосожжениями Черняховской культуры. Советская археология,
1, с. 264-270. 7. Амброз, А.К. 1966. Фибулы юга Европейской части СССР. II в. до н.э.֊ IV в.н.э. Москва: Наука. Археология СССР. Свод археологических источников, Д 130. 8 Амброз, А.К. 1971. Проблемы раннесредневековой хронологии Восточной Европы. Советская археология, 2, с. 96-123. 9. Амброз, А.К.
1989. Хронология древностей Северного Кавказа V- VII вв. Москва: Наука. 10. Арган, Дж.К. 1990. История итальянского искусства, Т.1. Москва: Радуга. 11. Атанасов, Г. 2014. Римската гробница в Дуросторум-Сипистра. Силистра. 337
12. Ахмедов, И.Р. 1995. Из истории конского убора и предметов снаряжения всадника рязано-окских могильников. Археологические памятники Среднего Поочъя, 4, с. 89-111. 13. Ахмедов, И.Р. 1997. Уздечный набор из могильника Заречье 4. В: Демиденко, С.В., Журавлев, Д.В. (ред). Древности Евразии, Москва:
Московский государственный университет им. М.В. Ломоносова, с. 261-268. 14. Ахмедов, И.Р. 1997. О месте поясного и конского убора и снаряжения всадника в погребальном обряде рязано-окских могильников. Труды ГИМ, 93. с. 15-19. 15. Ахмедов, И.Р. 2001. Воинское погребение из могильника Борок II.
Тверской археологический сборник, Т. 2, с. 111-119. 16. Ахмедов, И.Р. 2007. Культура рязано-окских могильников. Инвентарь мужских погребений. В: Гавритухин, И.О., Лопатин, Н.В., Обломский. А.М.(ред.). Восточная Европа в середине I тысячелетия н.э. Москва: Институт археологии РАН, с. 137-152.
Раннеславянский мир, 9. 17. Ахмедов, И.Р. 2010. К выделению индикаторов социальной стратификации в культуре рязано-окских финнов в эпоху Великого переселения народов (по материалам могильника у села Никитино). В: Воронцов, А.М., Гавритухин, И.О. (ред.). Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в
эпохи римских влияний и Великого переселения народов. Конференция 2, Ч.1, Тула: Гос. музей- заповедник «Куликово поле», с. 101-130. 18. Ахмедов, И.Р. 2014. Некоторые индикаторы культурных взаимодействий в древностях рязано-окских финнов второй половины V ֊ начала VI в. В:Обломский, А. М. (ред.).
Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов. Москва: Институт археологии
РАН, с. 138-177. Раннеславянский мир, 15. 338
19. .Бабанская, E.А. 2015. Человек античного Боспора: мировоззрение и образ. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. Белгород, 2015. 20. Бажан, И.А., Каргапольцев, С.Ю. 1989. Об одной категории украшенийамулетов римского времени в Восточной Европе. Советская археология,
3, с. 163-169. 21. Бажан, И.А., Гей, О.А. 1992. Относительная хронология могильников Черняховской культуры. В: Щукин, М.Б., Гей, О.А. (ред.). Проблемы хронологии эпохи Латена и Римского времени. По материалам Первых Тихановских чтений (Ленинград, 1988 г.). Санкт-Петербург, с. 122-157. 22. Баран,
В.Д. 1981. Черняхівсъка культура (за матеріалами Верхнього Дністра та Західного Бугу). Київ: Наукова думка. 23. Баран, В.Д. и Гопкало, О.В., 2006. Черняхівські поселення басейну Гнилої Липи. Київ: Інститут археології. 24. Баран, В.Д., Гороховский, Е.Л., Магомедов, Б.В. 1990. Черняховская культура и
готская проблема. В: Толочко, П.П.(ред.). Славяне и Русь (в зарубежной историографии). Киев: Наукова думка, с. 30-78. 25. Баран, В.Д., Козак, Д.Н., Терпиловський, Р.В. 1991. Походження слов’ян. Київ: Наукова думка. 26. Барачки, С. 1975. Накит сармата у Банату са прегледом сарматских налазишта.
Вршац. 27. Барцева, Т.Б., Вознесенская, Г.А., Черных, E.H. 1972. Металл Черняховской культуры. Москва: Наука (Материалы и исследования по археологии, 187). 28. Башкатов, Ю.Ю. 2008. Поселение позднеримского времени Барбара-1 на юге Среднего Поднепровья. ín: Niezabitowska-Wiśnewska, B.(red.). The
Turbulent Epoch. New materials from the Late Roman Period and the Migration Period. II 339
(Monumenta Studia Gothica, V, 2). Lublin: Instytut Archeologii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, c.7-20. 29. Башкатов, Ю.Ю. 2010. Памятники Черняховской культуры юга Среднего Поднепровья. Germania-Sarmatia. II, с. 215-239. 30. Белоцерковская, И.В. 1998. Головной убор из могильника Кораблино. В:
Янин, В.Л. (ред.). Историческая археология. Традиции и перспективы (к 80летию со дня рождения Даниила Антоновича Авдусина). Москва: МГУ им. М.В. Ломоносова, с. 40-49. 31. Белоцерковская, И.В. 1999. Ажурные застежки из могильника Кораблино. Исторический музей ֊ энциклопедия отечественной истории и
культуры. Труды ГИМ, 103, с. 154-176. 32. Белоцерковская, И.В. 1999. Лопастные привески из рязано-окских могильников. В: Белоцерковская, И.В.(ред.). Научное наследие А.П. Смирнова и современные проблемы археологии Волго-Камья. Тезисы конференции. Москва, с. 58-60. 33. Белоцерковская, И.В. 2000.
Верхнеокские элементы в культуре рязано окских могильников. Труды ГИМ, 122, с. 37-43. 34. Белоцерковская, И.В. 2001. Затылочные кисти из рязано-окских могильников как элемент головного убора. В: Сташенков, Д.А. (ред.). Культуры Евразийских степей второй половины I тыс. н.э. (из истории костюма).ТА.
Самара, с. 18-30. 35. Белоцерковская, И.В. 2003. Некототорые черты погребального обряда рязано-окских могильников. В: Проблемы древней и средневековой археологии Окского басейна. Рязань: Поверенный, с. 139-154. 36. Белоцерковская, И.В. 2012. Об одном типе женского костюма окских финнов гуннского и
постгуннского времени. В: Воронцов, А.М., Гавритухин, 340
И.О. (ред.). Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. Конференция 3, Тула: Государственный музей-заповедник «Куликово поле», с. 55-78. 37. Белоцерковская, И.В. 2014. Женский костюм окских финнов Ѵ-ѴИ вв. Традиции и новации. ВЮбломский, А. М.
(ред.). Проблемы взаимодействия населения Восточной Европы в эпоху Великого переселения народов. Москва: Институт археологии РАН, с. 178-229. Раннеславянский мир, 15. 38. Белявец, В. 2006.Могильник Брест-Тришин: 30 лет по окончании раскопок. Археологія жалезнага веку, с.49-85. 39. Беляев, Д.Ф. 1893.
Облачение императора на керченском щите. Журнал министерства народного просвещения. Санкт-Петербург, с. 321-373. 40. Беляев, Н.М. 1926. Украшения поздне-античной и ранне-византийской одежды. Recueil d’etudes dediees а Іа memoire de N.P.Kondakov. Archeologie. Historie de Vart. Etudes byzantines.
Prague, c. 201-226. 41. Березанская, С.С., Вангородская, О.Г., Косарева, А.А. 1984. Отчет о работе Ставищанского отряда Лесостепной Правобережной экспедиции Института археологии АН УССР в 1984 году. Науковий архів !А НАНУ, фонд 64, 1984/35а. 42. Березовец Д. Т., 1970. Черняховская культура и
культура славянских племен ѴІ-ѴІІІ вв. Краткие сообщения Института археологии, 121, с.15-17. 43. Березовец Д.Т., Петров В.П. 1960. Лохвицкий могильник. Материалы и исследования по археологии СССР, 82, с. 84-99. 44. Библейская энциклопедия архимандрита Никифора. 1891. Москва. 45. Бірбрауер, Ф. 1995.
Готи в І-ѴП ст.: територія розселення та просування за археологічними джерелами. Археологія, 2, c. 32-51. 341
46. Блохина, И.В. 2009. Всемирная история костюма, моды и стиля. Минск: Харвест. 47. Бобровская, О. В. 1999. Бусы и подвески раннего этапа Черняховской культуры (по материалам могильников). В: Левада, М. Е. (ред.). Сто лет Черняховской культуре, Київ: Товариство Археології та Антропології, c. 144-
160. 48. Бобровська, О.В. 1999. Жіночі поясні амулети черняхівської культури, Археологія, 4, с. 89-95. 49. Бобровская, О.В. 2000. Бусы и подвески в уборе населения Черняховской культуры. Дисертація к.і.н. Інститут археології НАНУ. 50. Бобровська, О. В. 2000. Намисто та підвіски у вбранні населення
черняхівської культури. Автореферат дисертації к.і.н. Інститут археології НАНУ. 51. Бобровская О.В. 2002. Опыт применения методики палеосоциологических исследований в черняховедении. У: Крижицький, С.Д. (ред.). Сучасні проблеми археології. Київ, с. 43-45. 52. Бобровська, О.В., Сиволап, М.П. 2003.
Поховання черняхівської культури з підвісками-«кошиками» на Середньому Дніпрі. В: Баран, В.Д. (ред.). Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. Київ, с. 3343. 53. Богачев, А.В. 1992. Процедурно-методические аспекты археологического датирования (по материалам поясных наборов IV
-VIII вв. Среднего Поволжъя). Самара. 54. Болгов, Н.Н., Сбитнева, Ю.Н., Будаева, Н.С. 2009. История одежды и костюма в Византии (учебное пособие). Белгород: ИздательствоБелГУ. 342
55. Бодянский, А.В. 1968. Результаты раскопок Черняховского могильника в Надпорожье. Археологические исследования на Украине, II, с. 172-176. 56. Ђорђевиђ, М. 1994. Налази некропола римског периода у Југозападном Банату. Рад музеја Bojводине, 36, с. 41-61. 57. Боталов, С.Г., Гуцалов, С.Ю. 2000.
Гунно-сарматы урало-казахстанских степей. Челябинск: Рифей. 58. Брайчевская, А.Т. 1960. Черняховские памятники материалам раскопок и разведок И.М. Фещенко, Надпорожья (по А.В. Бодянского и автора. Материалы и исследования по археологии СССР, 82, с. 148-191. 59. Брайчевский, М.Ю. 1960. Ромашки.
Материалы и исследования по археологии СССР, 82, с. 100-147. 60. Бритова Н., 1956. Искусство Римской империи 3 и 4 вв. Всеобщая история искусств. Т. 1. Искусство древнего мира. Москва. 61. Брун, В., Тильке, М. 1995. История костюма от древности но Нового времени. Москва: Эксмо. 62. Буданова, В.П.
1999. Готы в эпоху Великого переселения народов. СанктПетербург: Алетейя. 63. Буданова, В.П. 2000. Варварский мир эпохи Великого переселения народов. Москва: Наука. 64. Буданова, В.П., Горский, А.А., Ермолова, И.Е. 2011. Великое переселение народов: этнополитические и социальные аспекты. Санкт-
Петербург: Алетейя. 65. Будур, Н. В. 2002. История костюма. Москва: Олма-Пресс. 66. Быстрова, Я.В. 2003. Символические функции костюма в культуре. Диссертация к.и.н. Новгородский госудаственный университет имени Ярослава Мудрого. 343
67. Баранова, К.Г. 2016. Випадковий комплекс знахідок пізньоримського часу біля с. Черкаська Лозова Харківської області. В: Петраускас, О.В., Гопкало, О.В., Горбаненко, С.А. (ред.). Черняхівська культура. До 85-річчя від дня народження І.С.Винокура. Київ: Інститут археології HAH України, Державний
історико-культурний заповідник «Межибіж», с. 14-19. ОШМ, 5. 68. Васильєв, А.А. 2007. Сарматы и черняховское население Буджака во второй половит Ш-начале V в.н.э. Диссертация к.и.н. Институт археологии НАНУ. 69. Васильев, Ю.М. 2005. Деструкция органических веществ при двухактных погребениях. Вестник
Дальневосточного отделения Российской академии наук. 2, с. 31-42. 70. Васіна, З.О. 2003. Український літопис вбрання. Київ: Мистецтво. 71. Васић, М. 1996. Осврт на здатне мултипле Констанција II и Валентининијана. Зборник Народног Музеја ХѴІ-1. Археологија, Београд, с. 291298. 72. Вдовченков, Е.В.
2016. Этносоциальная история сарматов Нижнего Подонъя. Диссертация на соискание ученой степени д.и.н. Южный Федеральный университет. 73. Вдовченков, Е.В. 2018. Социальная история сарматов Нижнего Подонъя. Москва: Аквилон. 74. Вейс, Г. 2002. История культуры: Костюм. Украшения. Предметы быта.
Вооружение. Храмы и жилища. Обычаи и нравы. Москва: Эксмо. 75. Великанова, М.С. 1975. Палеоантропология Прутско-Днестровского междуречья. Москва: Наука. 76. Винокур, И.С. 1979. Ружичанский могильник. В: Сымонович, Э.А. (ред.) Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 112-135. 344
77. Винокур, И.C. 1989. Вельбарские элементы и Черняховские древности лесостепной Украины II-1V вв. н.э. Ín: Gurbą, J., Kokowski, А. (red.). Kultura Wielbarska w młodszym okresie rzymskim, II, c. 217-224. 78. Винокур, И.С., Приходнюк, O.M., 1967. Отчет об археологических исследованиях на территории
Хмельницкой области в 1967 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1967/56. 79. Власов, В.П. 1999. Лепная керамика из некрополя ІІІ-ІѴ вв. Дружное в Крыму. В: Левада, М. Е. (ред.). Сто лет Черняховской культуре, Київ: Товариство Археології та Антропології, c. 322-371. 80. Власов, В.П. 1999 а.
Етнокультурні процеси в Криму у III cm. до н.е. —IV cm.н.е. (за матеріалами ліпної кераміки). Автореферат диссертации кандидата исторических наук. Киев. 81. Власов, В.П. 1999 б. Этнокультурные процессы в Крыму в III в. до н.э. - IV в.н.э.(по материалам лепной керамики). Дисертація к.і.н. Інститут
археології НАНУ. 82. Власов, В.П. 2011. Миниатюрные лепные сосуды из позднескифского поселения в Барабановской балке. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XVII. 83. Власов, В.П. 2015. Лепная керамика городища Алма-Кермен (материалы раскопок 2004-2007 гг.). Материалы по археологии,
истории и этнографии Таврии, XX, с. 79-94. 84. Вольфрам, X. 2003. Готы. От истоков до середины VI века (опыт исторической этнографии). Санкт-Петербург: Издательский дом «Ювента». 85. Воляник, В.Л. 1974. Могильник черняхівської культури у Горинь. Археологія, 13, с. 65-79. 345 верхів’ях p.
86. Воронина, Р.Ф., Зеленцова, О.В., Энговатова, А.В. 2005. Опыт реконструкции костюма. В: Воронина, Р.Ф., Зеленцова, О.В., Энговатова, А.В. 2005. Никитинский могильник. Публикация материалов раскопок 1977-78 гг.(Труды отдела Охранных Раскопок, Т. 3). Москва: Институт археологии РАН, с. 82-99. 87.
Вязьмитина, М.И. 1972. Золотобалковский могильник. Киев: Наукова думка. 88. Габуев, Т.А. 2010. Меч из кургана № 2 у с. Брут в Северной Осетии и система подвески всаднических мечей. В: Василенко, А.И. (ред.). Проблемы охраны и изучения памятников археологии степной зоны Восточной Европы. Луганск:
Глобус, с. 421-433. 89. Гаврилюк, Н.О., Матера, М. 2016. «Пізньоскіфські» чи «пост-скіфські» городища Нижнього Подніпров’я. Археологія, 4, с. 121-136. 90. Гавритухин, И.О. 1999. Хронологические индикаторы финала Черняховской культуры. Толстостенные кубки со шлифованной и пластической орнаментацией:
конические и с выделенной ножкой (Eggers 236-238, 195; Straume ІѴ-ХІ). В: Левада, М.Е.(ред.). В: Левада, М. Е. (ред.). Сто лет Черняховской культуре, Київ: Товариство Археології та Антропології, c. 48-86. 91. Гавритухин, И.О. 2005. Некоторые перспективы изучения финала Черняховской культуры. Труды
ГИМ, 145, с. 231-240. 92. Гавритухин, И.О. 2006. Финал Черняховской культуры. Некоторые результаты, трудности и перспективы изучения хронологии. В: Голдина, Р.Д. (ред.). Взаимодействие народов Евразии в эпоху Великого переселения народов. Ижевск: Удмуртский государственный университет, с. 139-144.
93. Гавритухин, И.О. 2007. Днепровское лесостепное Левобережье. Финал Черняховской культуры. В:
Гавритухин, И.О., Лопатин, Н.В., Обломский, 346
А.М.(ред.). Восточная Европа в середине 1 тысячелетия н.э. Москва: Институт археологии РАН, с. 9-24. Раннеславянский мир, 9. 94. Гей, О.А. 1985. Черняховская культура и скифо-сарматский мир. Автореферат диссертации к.и.н. ИА АН СССР. 95. Гей, О.А. 1987. Погребальный обряд поздних скифов на Нижнем
Днепре. Советская археология, 3, с. 53-67. 96. Гей, О.А., Сымонович, Э.А. 1993. Черняховская культура. В: Рыбаков, Б.А. (ред.). Славяне и их соседи в конце I тысячелетия до н.э. - первой половине I тысячелетия н.э. Москва: Наука (Археология СССР), с. 123-170. 97. Гейко, А.М., Рейда, Р.М., Сапєгін,
С.В. 2016. Науково-рятівні розкопки Шишадького могильника. В: Супруненко, О.Б. (ред.). Лівобережного Подніпров’я. Київ: Центр пам’яткознавства Старожитності HAH України і УТОПІК, с. 140-149. 98. Генчева, Е. 2004. Римските фибуле от България от края на І в.пр.н.е. до края на VIв.на н.е. Велико
Търново: издателство «Фабер». 99. Герета, И.П. 1989. Новые могильники Черняховской культуры в Западной Подолии и вельбарская культура. Ín: Gurbą, .)., Kokowski, А. (red.). Kultura Wielbarska w młodszym okresie rzymskim, II, c. 283-313. 100. Герета, I. 2004. Нові відкриття у Чернелеві Руському (до
питання про так звані князівські поховання), Monumenta Studia Gothica, IV, S. 117-127. 101. Герета, I. Тернопільщині. 2007. Могильник Тиліщак, В., черняхівської культури Ковальчук, Т.(ред.). Тернопіль: Тернопіль. 102. Ґерета І., 2013. Чернелево-Руський моггиіьник. ОШМ, 3. 347 в с. Біла на Меркьюрі-
103. Герета, И.П., Харитонов, Е.А. 1979. Чистиловский могильник. В: Сымонович, Э.А. (ред.). Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 136-141. 104. Глушкова, Т.Н. 2004. Археологический текстилъ как источник по реконструкции древнего ткачества Западной Сибири. Автореферат д.и.н. Алтайский
государственный университет. Новосибирск. 105. Гончаров, В.К. 1952. Отчет о раскопках Переяслав-Хмелътщкого могильника культуры полей погребений в 1952 году. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1952/13. 106. Гончаров, В.К., Махно, Е.В., 1954. Отчет о раскопках 1954 г. на Переяслав-Хмелъницком
могильнике. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1954/7. 107. Гончаров, В.К. 1955. Могильник культуры полей погребений у г. Переяслава-Хмельницкого. Краткие сообщения Института археологии АН УССР, 4, с. 37-39. 108. Гончаров, В.К., Махно, Є.В. 1957. Могильник черняхівського типу біля Переяслав-
Хмельницького. Археологія, XI, c. 124-144. 109. Гопкало, О.В. 2002. Опыт применения методики палеосоциологических исследований в черняховедении. В: Крижицький, С.Д. (ред.). Сучасні проблеми археології, Київ: Інститут археології, с. 43-45. 110. Гопкало, О.В. 2007. Про деякі результати та перспективи
дослідження черняхівського костюма. Археологія, 2, с. 48-57. 111. Гопкало, О.В. 2008. Бусы и подвески Черняховской культуры. Киев: Институт археологии НАНУ. 112. Гопкало, О.В. 2010. К периодизации могильника Слобозия-Кишкэрень в Бесарабии. Stratum plus, 4, c. 211-222. 348
113. Гопкало, О.В. 2011. К вопросу о социальном статусе погребенных с оружием, снаряжением всадника, конской упряжью в ареале Черняховской культуры. В: позднеримского Мызгин, К.В. (ред.). времени-начала эпохи Доистория Великого Восточной Европы переселения народов (материалы полевых семинаров у с.
Войтенки 2009, 2010 гг.), Харьков: ХНУ им. В. Н.Каразина, с. 15-21. 114. Гопкало, О.В. 2011а. Мужской и женский Черняховский костюм (по данным погребений с антропологическими определениями). Stratum plus, 4, c. 179-207. 115. Гопкало, О.В. 2011 б. Относительная хронология мужских погребений
черняховской культуры. К постановке проблемы. В: Петраускас, О.В., Шишкін, Р.Г. (ред.). Черняхівсъка культура: матеріали досліджень. Київ; Луцьк: Інститут археології HAH України; Національний педагогчний університет ім. М.П. Драгоманова, с. 66-96. ОШМ, 1. 116. Гопкало, О.В. 2011 в. Чоловіче та
жіноче черняхівське вбрання. Археологія, 2, с.17-34. 117. Гопкало, О.В. 2012. Прикраси волосся у дівочому вбранні черняхівської культури. Археологія і давня історія України, 8, с. 109-116. 118. Гопкало, О.В. 2012 а. Черняховский могильник Ружичанка. В: Воронцов, А.М., Гавритухин, И.О. (ред.). Лесная
и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселетія народов. Конференция 3, Тула: Гос. музей-заповедник «Куликово поле», с. 330-400. 119. Гопкало, О.В., 2014. Аксессуары костюма как показатель социальной стратификации (на основе погребений черняховской культуры). В:
Петраускас, О.В., Горбаненко, С.А. (ред.). Черняхівсъка культура. До 120-річчя від дня народження B.ĪI.Петрова.
Київ: Інститут археології HAH України; Інститут 349
історичної освіти Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, с. 23-33. ОШМ, 4. 120. Гопкало, О. В. 2015. Костюм «варваров» на диптихе из Хальберштадского собора. В: Воронцов, А. М., Гавритухин, И. О. (ред.). Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и
Великого Переселения народов, 4, 1. Тула: Государственный музей-заповедник «Куликово поле», с.292-308. 121. Гопкало, О.В. 2015 а. Стеклянные изделия в ареале культуры Сынтана-деМуреш/Черняхов (социологический аспект). В: Гайдуков, П.Г. (ред.), Стекчо Восточной Европы с древности до начала XX в.
Санкт-Петербург: НесторИстория, с. 65-81. 122. Гопкало, О.В. 2016. Погребения культуры Черняхов-Сынтана-де-Муреш с двупластинчатыми фибулами: опыт социологического анализа группы. В: Петраускас, О.В., Гопкало, О.В., Горбаненко, С.А. (ред.). Черняхівська культура. До 85-річчя від дня народження I.
С.Винокура. Київ: Інститут археології ПАН України, Державний історико-культурний заповідник «Межибіж», с.29-40. ОШМ, 5. 123. Гопкало, О. В. 2016 а. Социальная стратификация носителей культуры Черняхов-Сынтана-де-Муреш. Краткие сообщения Института археологии, 244, с. 65-82. 124. Гопкало, О.В. 2017.
Остатки одежды из погребений культуры ЧерняховСынтана-де-Муреш. Археологія і давня історія України, 1 (22), c. 22-40. 125. Гопкало, О.В. 2018. Некоторые аспекты изучения костюма носителей культуры Черняхов-Сынтана-де-Муреш. In: Korom, А. (ed.). Relationes rerum Régészeti tanulmányok Nagy Margit
tiszteiére. Budapest: Archaeolingua Alapítvány, c. 339-353. Studia ad Archaeologiam Pazmaniensia. Voi. 10. 350
126. Гопкало, О.В. 2019. К дефиниции понятий «ювелирный стиль» и «мода» на примере Черняховских фибул и предметов с выемчатыми эмалями. Краткие сообщения Института археологии, 254, с. 191-211. 127. Гопкало, О.В., Милашевский, А.С. 2017. О содержании раннего этапа культуры Черняхов-Сынтана-де-Муреш.
В: Савинов, Д.Г., Зуев, В.Ю., Щеглова, О.А., Трубникова, В.Б., Гарбуз, И.А., Михайлова, Е.Р. (ред.). Ранний железный век Евразии от рубежа эр до середины I тыс.н.э. Динамика освоения культурного пространства. Материалы IV научной конференции «Археологические источники и культурогенез», 14-18 ноября
2017 года. СанктПетербург: СПб государственный университет, с. 44-46. 128. Гопкало, О.В., Рудич, Т.О., 2016. Про групу бронзових предметів з поховань культури Черняхів - Синтана-де-Муреш. Емінак, 6, с. 264-269. 129. Гопкало, О.В., Рудич, Т.О. 2017. Тварини на могильниках культури Черняхів-Синтана-
де-Муреш. В: Скиба, А.В., Горбаненко, С.А. (ред.). Європейська археологія І тисячоліття н.е. Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ: ÍA ПАНУ, с. 75-86. 130. Гопкало, О.В., Рудич, Т.О. 2018. Пізні скіфи та сармати у складі культури Черняхів-Синтана-де-Муреш (за матеріалами
поселення та могильника біля с. Боромля). В: Корост, 1.1. (ред.) Старожитності Лівобережжя Дніпра. КиївКотельва: Центр пам’яткознавства HAH України і УТОПІК, с. 90-101. 131. Гопкало, О. В., Тылищак, В. С. 2010. Римские импорты из металла на могильнике Чернелив-Русский. В: Щеглова, О., Казанский, М.,
Радюш, О. (ред.). Germania-Sarmatia. II, Калининград-Курск, с. 78-95. 132. Гопкало, О.В., Шультце, Э.
2014. Современные тенденции изучения костюма народов европейского Барбарикума периода поздней античности. Археологія і давня історія України, 2(13), c. 120-140. 351
133. Городцов, В.A. 1910. Бытовая археология. Москва. 134. Городцов, В.А. 1923. Археология. Каменный период. Москва-Петроград. 135. Городцов, В.А. 1927. Типологический метод в археологии. Рязань. 136. Гороховский, Е.Л. 1981. Периодизация массовых категорий ювелирных украшений Черняховских памятников
Поднепровья и Побужья. В: Актуальные проблемы археологических исследований в Украинской ССР. Киев, с. 96. 137. Гороховский, Е.Л. 1985. Хронология могильников Черняховской культуры. В: Тезисы докладов советской делегации на V Международном конгрессе славянской археологии. Москва: Наука, с. 21-22.
138. Гороховский, Е.Л. 1987. Ранний этап Черняховской культуры (к проблеме этнической дефиниции). In: Gurbą, J.(red.). Kultura Wielbarska w młodszymi okresie rzymskim. Streszczenia referatów. Lublin, c. 61-67. 139. Гороховский, Е.Л. 1988. Хронология Черняховских могильников Лесостепи Украины. В:
Баран, В.Д.(ред.). Труды VМеждународного конгресса археологовславистов, Т.4, Киев: Наукова думка, с.34-46. 140. Гороховский, Е.Л. 1988 а. Хронология ювелирных изделий первой половины I тыс. н.э. Лесостепного Поднепровья и Южного Побужья. Диссертация к.и.н. Институт археологии АН УССР. 141.
Гороховский, Е.Л. 1989. П.П.Ефименко - создатель корреляционного метода датирования могильников в советской археологии. В: Бибиков, С.Н.(ред.). Каменный век: памятники, методика, проблемы. Киев: Наукова думка, с. 171-179. 142. Гороховский Е.Л. 1991. Некоторые проблемы юга Восточной Европы
позднеримской эпохи - начала раннего средневековья. Черняховская культура и ее окружение. В: Магомедов, Б.В., Петрашенко,
В.О., Серов, О.В.(ред.). Проблеми вивчення та охорони пам ’яток археології Київщини. Тези доповідей 352
першої науково-практичної конференції. Білогородка. Жовтень 1991 р. Київ, с.32-35. 143. Гороховский, Е.Л. 1999. Некоторые вопросы историографии хронологии Черняховской культуры. В: Сто років вивчення культур полів поховань на Україні: Тези доповідей семінару (Київ, 14-16 грудня 1999 р.). Київ:
Інститут археології НАНУ, с. 11-14. 144. Гороховский, Е.Л. 2017. О методике исследования фибульного комплекса Черняховской культуры: классификация и хронология. В: Савинов, Д.Г., Зуев, В.Ю., Щеглова, О.А., Трубникова, В.Б., Гарбуз, И.А., Михайлова, Е.Р. (ред.). Ранний железный век Евразии от рубежа
эр до середины I тыс.н.э. Динамика освоения культурного пространства. Материалы IV научной конференции «Археологические источники и культурогенез», 14-18 ноября 2017 года. СанктПетербург: СПб государственный университет, с. 46-49. 145. Гороховский, Е.Л., Гопкало, О.В. 2004. Фибулы VII группы О.
Альмгрена в ареале Черняховской культуры. В: Козак, Д.Н. (ред.). Археологія давніх слов’ян, Київ, c. 103-130. 146. Гороховский, E.Л., Гопкало, О.В. 2009. Варвары на медальоне Валентиниана І из Сербии. В: Мызгин, К.В. (ред.). Osłrogothica, Харьков: Тимченко А.Н., с. 237-251. 147. Гороховський, Є.Л.,
Корніенко, П.Л., 1993. Вбрання Констанція II на Верхівнянському медальйоні. Археологія, 3, с. 139-152. 148. Гороховский Е.Л., Кубышев, А.И., Терпиловский, Р.В. 1999. Украшения круга выемчатых эмалей из села Воронькив на Киевщине. В: Левада, М.Е.(ред.). Сто лет Черняховской культуре. Київ: Товариство
археології та антропології, c. 144-149. 149. Грабар, А. 2000. Император в византийском искусстве. Москва:
Ладомир. 353
150. Грачева, Г.Н. 1993. Погребальный культ. В: Бромлей, Ю.В., Басилов, В.Н., Винкельманн, И. (ред.) Религиозные верования. Свод этнографическіе; понятии и терминов, 5. Москва: Наука, с.154-157. 151. Гребенников, Ю.С., Гребенников, В.Б., Магомедов, Б.В., 1982. Черняховские могильники западного
побережья Бугского лимана. В: Гудкова, А.В. (ред.). Памятники римского и средневекового времени в Северо-Западном Причерноморье. Киев: Наукова думка, с. 136-149. 152. Гросу, В.И. 1990. Хронология памятников сарматской культуры Днестровско-Прутского междуречья. Кишинев: Штиинца. 153. Гудименко, И.В.,
Толочко, И.В. 2012. Памятники позднеантичного времени из дельты Дона. В: Воронцов, А.В., Гавритухин, И.О. (ред.). Лесная и лесотепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов. Конференция 3. Тула: Государственный музей-заповедник «Куликово поле», с. 180-217. 154.
Гудим-Левкович, О.М., Покас, П.М. 1990. Про тривалість життя населення черняхівської культури. Археологія, 4, с. 82-90. 155. Гудкова, А.В. 1987. Могильник IV в.н.э. в с. Беленькое. В: Самойлова, Т.Л.(ред.). Новые исследования по археологии Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 56. 156.
Гудкова, А.В. 1997. Особенности этнокультурного процесса в Черняховском обществе. Труды VI Международного конгресса славянской археологии. Том 1. Москва, с. 223-233. 157. Гудкова, А.В. 1999. І-ІѴ вв. в Северо-Западном Причерноморье (культура оседлого населения). Stratum plus, 4, c. 235-406. 354
158. Гудкова, А.В., Редина, Е.Ф. 1999. Сарматский могильник Градешка в низовьях Дуная. Старожитності Північного Причорномор’я і Криму, 7. Запоріжжя, с. 177-193. 159. Гудкова, А.В., Фокеев, М.М., 1984. Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная I-IV вв. н.э. Киев: Наукова думка. 160. Гущина, И.И. 1974.
Население сарматского времени в долине реки Бельбек в Крыму (по материалам могильников). Археологические исследования на юге Восточной Европы. Москва: Наука, с. 32-64. 161. Гущина, И.И., Засецкая, И.П. 1994. «Золотое кладбище» римской эпохи в Прикубанье. Санкт-Петербург: издательство «Фарн». 162.
Дебец, Г.Ф. 1948. Палеоантропология СССР. (Труды Института этнографии АН СССР. Новая серия). Москва; Ленинград: Издательство АН СССР, Т. IV. 163. Диденко, С.В. 2014. Хронология светлоглиняных узкогорлых амфор типов Шелов D и Шелов F (по материалам погребальных комплексов). В: Петраускас, О.В.,
Горбаненко, С.А. (ред.). Черняхівська культура. До 120-річчя від дня народження В.П.Петрова. Київ: Інститут археології HAH України; Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, с. 34-48. 164. Діденко, С.В. 2015. До питання про верхню хронологічну межу
світлоглиняних вузькогорлих амфор типу Шелов D. Археологія і давня історія України, 1(14), с. 385-393. 165. Діденко, С.В. 2018. Античний керамічний імпорту черняхівській культурі на території України. Дисертація к.і.н. Інститут археології НАНУ. 166. Дзиговський, О.М. 1993. Сармати на заході
степового Причорномор'я наприкінці I cm. до н.е. - першій половині IV cm. н.е. Київ: Наукова думка. 355
167. Доде, З.В. 2005. Костюм как репрезентация историко-культурной реальности: к вопросу о методе исследования. В: Евглевский, А.В. (ред.). Структурно-семиотические исследования в археологии, Т.2. Донецк: Донецкий национальный университет, с. 305-330. 168. Дудникова, Г.П., 2001. История костюма.
Ростов-на-Дону: Издательство Феникс. 169. Дьяков, Н.А. 2009. Взаимоотношения Римской империи и варваров в конце ІІІ-ІѴ вв. Автореферат диссертации к.и.н. Российский Государственный Гуманитарный университет. 170. Елкина А.К., Елкина Е.И. Исследование текстиля из Никитинского могильника (из раскопок
1977 г.). В: Воронина, Р.Ф., Зеленцова, О.В., Энговатова, А.В. 2005. Никитинский могильник. Публикация материалов раскопок 1977-78 гг. Москва: Институт археологии РАН, с.141-146(Труды отдела Охранных Раскопок, Т. 3). 171. Елпашев, С.В. 1997. Разрушенные погребения Черняховской культуры.
Stratum+ПАВ, с. 194-199. 172. Ефименко, П.П. 1926. Рязанские могильники. Опыт культурно стратиграфического анализа могильников массового типа. Материалы по этнографии, Ш, с. 59-84. 173. Жуковская, Н.Л. Винкельманн, И. 1993. Амулет. В: Бромлей, Ю.В., Басилов, В.Н., (ред.). Религиозные верования.
Свод этнографических понятий и терминов, 5. Москва: Наука, с. 17-19. 174. Засецкая, И.П. 1993. Материалы Боспорского Некрополя второй половины IV - первой половины V вв. н.э. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, III, с. 23-104. 356
175. Засецкая, И.П. 1994. О месте изготовления серебряных чаш с изображением Констанция II из Керчи. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, IV, с. 225-237. 176. Захаржевская, Р.В. 2005. История костюма: От античности до современности. Москва: РИПОЛ классик. 177. Зиневич, Г.П. 1967.
Очерки палеоантропологии Украины. Киев: Наукова думка. 178. Зиньковская, И.В. 2010. Королевство Эрманариха: источники и историография. Воронеж: Издательско-полиграфический центр Воронежского государственного университета. 179. Иванов, Р., Атанасов, Г., Доневски, П. 2006. Античният Дуросторум.
История на Силистра. Том 1. Силистра, София. 180. Івановський, В.І., Цигилик, В.М. 1995. Черняхівський могильник поблизу с. Острівець на Івано-Франківщині. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині, 6, с. 169-184. 181. Иерусалимская, А.А., 2005. Словарь текстильных терминов.
СанктПетербург: Издательство Государственного Эрмитажа. 182. Иерусалимская, А.А., 2012. Мощевая Балка. Необычный археологический памятник на Северокавказском шелковом пути. Санкт-Петербург: Издательство Государственного Эрмитажа. 183. Исенко, С.П. 1998. Костюмі народов мира: учебное пособие для
студентов вузов искусств и культуры. Москва: Московский государственный университет культуры. 184. История костюма в России с древнейших времен до наших дней: Библиогр. указ. кн. и ст, на рус. яз., 1710-2007. 2008. Санкт-Петербург. 357
185. История костюма. Эпоха. Стиль. Мода: от Древнего Египта до модерна. 2008. Санкт-Петербург: Паритет. 186. История первобытного общества. Эпоха кпассообразования. 1988. Москва: Наука. 187. Засецкая, И.П., Казанский, М.М., Ахмедов, И.Р., Минасян, Р.С. 2007. Морской Чулек. Санкт-Петербург. 188.
Камелина, Г.А., Биркина, Н.А., Мамонова, А.А. 2017. Текстиль в погребениях Черняховской культуры в собрании Государственного исторического музея, Археологія і давня історія України, 1(22), c. 249-257. 189. Каменецкий, И.С., Маршак, Б.И., Шер, Я.А. 1975. Анализ археологических источников (возможности
формализованного подхода). Москва: Наука. 190. Каминская, Н.М. 1986. История костюма. Учеб, пособие для техникумов, 2-е изд., перераб. Москва: Легпромбытиздат. 191. Каргер, М.К. 1948. К вопросу о древнейшей истории Киева. Советская археология, X, с. 250-251. 192. Кибалова, Л., Гербенова, О.,
Ламарова, М. 1988. Иллюстрированная энциклопедия моды. Прага: Артия. 193. Килошенко, М.И. 2001. Психология моды. Санкт-Петербург: Речь. 194. Киреева, Е.В. 1976. История костюма. Европейский костюм от античности до XX в. Учеб, пособие для среднего театр, учеб, заведений. Москва: Просвещение. 195.
Кнабе, Г.С. 1986. Древний Рим - история и повседневность. Очерки. Москва: Искусство. 196. Ковпаненко, Г.Т. 1986. Сарматское погребение I в.н.э. на Южном Буге. Киев: Наукова думка. 358
197. Козак, Д. H. 1984. Пшеворсъка культура у Верхньому Подністров’ї та Західному Побужжі. Київ: Наукова думка. 198. Козлов, В.И. 1989. Охранные раскопки на Черняховском могильнике в с. Нестоита Одесской обл. В: Самойлова, Т.Л. (ред.). Археологические памятники степей Поднестровъя и Подунавъя. Киев:
Наукова думка, с. 88-91. 199. Колпинский, Ю.Д., Бритова, Н.Н. 1982. Искусство этрусков и Древнего Рима. Москва: Искусство (Памятники мирового искусства. Серия II. Вып. VII). 200. Коляков, С. 1989. Одежда. В: Бромлей, Ю.В., Штробах, Г. (ред.). Материальная культура. Свод этнографических понятий и
терминов, 3. Москва: Наука, с. 103-107. 201. Коммиссаржевский, Ф. 1998. История костюма. Минск: Литература. 202. Кондаков, Н. П. 1914, 1915. Иконография Богоматери. В 2-х томах. СанктПетербург Типография Императорской Академии наук. 203. Кондић, В. 1966. Непознани златни медаљон Валентинијана І,
Старинар, XXVII, c. 45-52. 204. Кондукторова, Т.С. 1972. Антропология древнего населения Украины: I тысячелетие до н. э. - середина Iтысячелетия н. э. Москва: Издтельство МГУ. 205. Кондукторова, Т.С. 1979. Антропологические материалы Черняховской культуры Украины. Могильники Черняховской культуры.
Москва: Наука, с. 163204. 206. Кондукторова, Т.С. 1979 а. Физический тип людей Нижнего Поднепровья (по материалам могильника Николаевка-Козацкое). Москва: Наука. 207. Кравченко, А.А. 1967. Могильник Черняховской культуры в селе Фрунзовка Материалы и исследования по археологии СССР, 139, с. 160-164.
208. Кравченко, Н.М. 1970. К вопросу о происхождении некоторых типов обряда трупосожжения на Черняховских
могильниках. КСИА, 121, с. 44-51. 359
209. Кравченко, Н.М. 1971. Поховання V ст.н.е. з с. Вільшанки на Київщині. В: Шевченко Ф.П.(ред.). Середні віки на Україні, Київ: Наукова думка, с. 75-79. 210. Кравченко, Н.М. 1973. Пам’ятки чєрняхівської культури на Пороссі. Археологія, 8, с. 99-108. 211. Кравченко, социологического анализа
погребального обряда Черняховской культуры. В: Генинг, В.Ф. (ред.). Исследования Н.М., 1987. О методике социально-исторических проблем в археологии. Киев: Наукова думка, с. 209-227. 212. Кравченко, Н.М., Петраускас, О.В., Шишкин, Р.Г., Петраускас, А.В. 2007. Памятники археологии позднерітского
времени Правобережной Киевщины. Киев: KHT. 213. Красноперов, А.А. 2006. Костюм населения чегандинской культуры в Прикамье (II в. до н.э. - V в. н.э.) Автореф. дисс. . канд. ист. наук: 07.00.06. Ижевск 214. Красноперов А.А. Логико-археологический трактат (о методологии, методике, проблемах и
решениях изучения археологического костюма. Не опубл. 215. Кропоткин, В.В. 1962. Отчет об археологических раскопках Кременчугского отряда Приднепровской экспедиции в 1962 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1962/62. 216. Кропоткин, В.В. 1965. Отчет об археологических раскопках Кременчугского отряда
Приднепровской экспедиции в 1965 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1965/43. 217. Кропоткин, В.В. 1966. Отчет об археологических раскопках Кременчугского отряда Приднепровской экспедиции в 1966 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1966/70. 360
218. Кропоткин, В.В. 1967. Отчет об археологических раскопках Кременчугского отряда Приднепровской экспедиции в 1967 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64,1967/54. 219. Кропоткин, В.В. 1972. Золотая подвеска из Рыжевки. Советская археология, 1, с. 264-269. 220. Кропотов, В.В. 1998. Світлоглиняні
вузькогорлі амфори «інкерманського» типу. Археологія, 4, с. 128-134. 221. Кропотов, В.В. 2009. Фібули в костюмі давнього населення Європи. Археологія, 2, с. 5-17. 222. Кропотов, В.В. 2010. Фибулы сарматской эпохи. Киев: «АДЕФ-Украйна». 223. Крупа, Т.М. 2000. Застосування методів природничих наук при
дослідженні текстилю IV ст.до н.е. - IV ст.н.е. Археологія, 3, с. 112-122. 224. Крупа, Т.Н. 2007. Исследование археологического текстиля из раскопок позднескифского Усть-Альминского могильника. В: Зайцев, Ю.П., Мордвинцева, В.И.(ред.). Древняя Таврика. Симферополь: Универсум, с. 157Í72. 225. Кукин,
Г.Н., Соловьёв, А.Н., Кобляков, А.И. 1989. Текстильное материаловедение (волокна и нити). Москва: Легпромбытиздат. 226. Кулаков, В.И. 2013. Реконструкция убора обитателей Янтарного берега. Киев: ФОН «Видавець Олег Філюк». 227. Курбатов Г.Л. 1958. Восстание Прокопия (365-366 гг.), Византийский
временник, XIV, с.3-26. 228. Курдюмова, Р.Б. 2005. Эволюция концепций моды как социокультурного явления: историко-критический анализ. Дисс.канд.наук по специальности 22.00.01 - теория, методология и история социологии. Москва. 361
229. Кухаренко, Ю.В. 1955. Поселение и могильник полей погребений в с. Привольное. Советская археология, XXII, с. 125-152. 230. Кухаренко, Ю.В. 1980. Могильник Брест-Тришин. Москва: Наука. 231. Куштан, Д.П., Петраускас, О.В. 2011. Могильник черняхівської культури Черкаси-центр (за матеріалами
розкопок 2000-2003 pp.). В: Петраускас, О.В. ІІІишкін, Р.Г. (ред.). Черняхівська культура: матеріали досліджень. Київ; Луцьк: Інститут археології HAH України; Національний педагогчний університет ім. М.П. Драгоманова, с. 178-230. ОШМ, 1. 232. Лазарев, В.Н.1986. История византийской живописи.
Москва: Искусство. 233. Левада, М. 1999. Металлические гребни позднего римского времени в ЮгоВосточной Европе. В: Левада, М. Е. (ред.). Сто лет Черняховской культуре, Київ: Товариство археології та антропології, c. 112-125. 234. Левинский, A.H. 1999. Лазо - могильник финальной фазы Черняховской
культуры в Молдове. Stratum plus, 4, c. 121-166. 235. Лесман, Ю.М. 2002. Формализованная сериационная хронология: тщета надежд. В: Крижицький, С.Д. Сучасні проблеми археології. Київ: Інститут археології НАНУ, с. 122-124. 236. Лихтер, Ю.А. 1988. Стекло Черняховской культуры. Автореферат к.и.н.
Институт археологии АН СССР. 237. Лихтер, Ю.А. 1994. Стеклянная посуда Черняховской культуры. Вещь в контексте культуры. Материалы научной конференции. Февраль 1994 года. Санкт-Петербург, с. 91, 92. 238. Любичев, М.В. 2011. Погребения с позднескифскими/сарматскими признаками на могильниках
Черняховской культуры в днепро-донецкой лесостепи. В: Петраускас, О.В., Шишкін, Р.Г. (ред.). Черняхівська культура: матеріали
досліджень. Київ; Луцьк: Інститут археології HAH України; 362
Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, с. 33-52. ОШМ, 1. 239. Любичев, М.В. 2019. Ранняя история днепро-донецкой лесостепи I-V векав. Харьков: «Естет Принт». (Ostrogothica-Serie: Bände, том 2). 240. Любичев, М. В., Шультце, Э., Гелла, Е. И. 2019. Поздние погребения могильника
Войтенки и последняя фаза Черняховской культуры в лесостепи между Днепром и Северским Донцом. В: Петраускас, О.В., Гопкало, О.В., Горбаненко, С.А. (ред.). Старожитності варварських племен у першій половині І тис.н.е.: до 90-річчя В.Д.Барана. Київ: Інститут археології HAH України, c. 1349. ОШМ, 6.
241. Ляпустин, Б.С. 1988. Женщины в ремесленных мастерских Помпей. В: Кнабе, Г.С. (ред.). Быт и история в античности. Москва: Наука, с. 69-87. 242. Магомедов, Б.В. 1979. Каборга IV (раскопки 1973-1974 гг.) В: Сымонович, Ә.А. (ред.). Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 24-62. 243.
Магомедов, Б.В. 1979. Могильник у городища Городок на Южном Буге. В: Баран, В.Д. (ред.). Памятники древних культур Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 105-114. 244. Магомедов, Б.В. 1987. Черняховская культура Северо-Западного Причерноморья. Киев: Наукова думка. 245. Магомедов, Б.В.
1997. Поховальні споруди як ознака соціального статусу в черняхівському суспільстві. В: Баран, В.Д.(ред.). Проблеми походження та історичного розвитку слов 'ян. Київ-Львів: «РАС», с.79-85. 246. Магомедов, Б.В. 1999. К истории финального этапа Черняховской культуры. В: Левада, М.Е.(ред.). Сто лет
Черняховской культуре. Киев, с. 39-47. 247. Магомедов, Б.В. 1999. Черняховский могильник Курники на Южном Буге.
Stratum plus, 4, c. 102-120. 363
248. Магомедов, Б., 2001. Черняховская культура. Проблема этноса. Люблин: Издательство университета Марии Кюри-Склодовской. 249. Магомедов, Б.В. 2002. Поздний этап истории «поздних скифов». В: Крижицький, С.Д. Сучасні проблеми археології. Київ, c. 134-136. 250. Магомедов, Б.В. 2003. Потойбічний
бенкет у поховальному обряді черняхівської культури. В: Баран, В.Д. (ред.). Старожитності І тисячоліття нашої ери на території України. Київ,с. 83-88. 251. Магомедов, Б.В. 2004. Могильник черняхівської культури Кам’янкаАнчекрак. У: Козак, Д.Н. (ред.). Археологія давніх слов’ян. Дослідження і
матеріали. Київ, с. 131-164. 252. Магомедов, Б.В. 2006. Римские амфоры в Черняховской культуре. В: Левада, М.Е., Самойленко, Л.Г. (ред.). Готы и Рим. Киев: ИД «Стилос», c. 5259. 253. Магомедов, Б.В. 2010. Украшения с привесками на памятниках Черняховской культуры. In: Urbaniak, А., Prochowicz, R.,
Jakubczyk ,1., Levada, M., Schuster, J. (red.). Terra Barbarica. Studia ofiarowane Magdalenie Maczynskiej w 65.rocznice urodzin. (Monumenta archaeologica barbarica. Series gemina, Т.Н. Lodz-Warszawa, S. 595-601. 254. Магомедов, Б.В. 2015. Керамические пряслгща Черняховской культуры. Киев: Институт
археологии НАНУ. 255. Магомедов, Б.В. 2018. Черняховские подвески из розетки оленьего рога. В: Любичев, М., Мызгин, К. (ред.). Хронология и монетные находки позднеримского времени и эпохи Великого переселения народов. Актуальные археологические исследования в Центральной и Восточной Европе
(материалы полевого семинара на базе экспедиции возле с.Войтенки 15-17 сентября 2016 r.)(Ostrogothica-Serie (Hefte),
вып.З), с. 209-224. 364
256. Магомедов, Б.В., Диденко, С.В. 2009. Могильник Черняховской культуры у с. Легедзино. Работы 2008-2009 гг. В: Круц, В.А., Корвин-Пиотровский, А.Г., Менотги, Ф., Рыжов, C.H., Толочко, Д.В., Чабанюк, В.В. Трипольское поселениегигант Тальянки, Исследования 2009 г. Киев, с. 56-92. 257. Магомедов, Б.
В„ Диденко. С. В. 2011. Могильник Черняховской культуры у с. Легедзино. Работы 2011 г. В: Круц, В. А., Корвин- Пиотровский, А. Г., Рыжов, С. Н., Черновол, Д. К., Чабанюк, В. В. Трипольское поселение-гигант Тальянки. Исследования 2011 г, Киев, с. 86-105. 258. Магомедов, Б.В., Диденко, С.В.,
Кожемяченко, В.Б. 2010. Могильник черняховской культуры у с. Легедзино. Работы 2010 года. В: Круц, В.А., Корвин-Пиотровский, А.Г., Менотти, Ф., Рыжов, С.Н., Черновол, Д.К., Чабанюк, В.В. Трипольское поселение-гигант Тальянки. Исследования 2010 г. Киев, с. 32-93. 259. Магомедов, Б.В., Диденко, С.В.,
Милашевский, А.С. 2017. Могильник черняховской культуры у с. Легедзине (работы 2015 г.). Археологія і давня історія України, 22, c. 123-141. 260. Магомедов, Б.В., Левада, M.E. 1993. Розкопки черняхівського могильника в с.Петриківці. В: Козак, Д.Н., Клочко, В.І., Відейко, М.Ю., Тощев, Г.М.(ред.).
Археологічні дослідження на Україні 1992 року. Київ: Інститут археології академії наук України. 261. Магомедов, Б.В., Левада, М.Е. 1996. Оружие черняховской культуры. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, V, с.304-343, 558566. 262. Магомедов, Б., Рудич, Т. 2008. Некоторые
антропологические аспекты черняховской культуры. In: Niezabitowska-Wiśnewska, B.(red.). The Turbulent Epoch. New materials
from the Late Roman Period and the Migration Period. I 365
(Monumenta Studia Gothica, V, 2). Lublin: Instytut Archeologii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, c.249-260. 263. Малашев, В.Ю. 2000. Периодизация ременных гарнитур позднесарматского времени. В: Гугуев, Ю. К. (ред.). Сарматы и их соседи на Дону, 1. Ростов-наДону, с. 194-232. 264. Малашев, В.Ю.
2009. Позднесарматская культура и верхняя хронологическая граница. Российская археология, 1, с. 47-52. 265. Малашев, В.Ю. 2014. Аланская культура Северного Кавказа: проблема ранней государственности у населения региона во И-ГѴ вв. н. э., Краткие сообщения Института археологии, 234, с. 72-83. 266.
Малышев, А. П. 1950. Веретено. Москва: Гизлегпром. 267. Маркевич, В.И., Рикман, Э.А. 1973. Клад ІП-ГѴ вв.н.э. из Буковины. Советская археология, 4, с. 260-261. 268. Марченко, М.И., Кононенко, В.И. 1991. Практическое руководство по судебной энтомологии. Харьков. 269. Мастыкова, А.В. 2009. Женский
костюм Центрального и Западного Предкавказья в Komţe IV-VI вв. Москва: ИА РАН. 270. Мастыкова, А.В. 2011. Женский костюм Черняховской культуры с дву пластинчатыми фибулами. Петербургский Апокриф. Послание от Марка (Stratum библиотека), с. 341-367. 271. Матковская, Т.А. 2001. Мужской костюм
Европейского Боспора первых веков н.э. (по материалам керченского лапидария). Боспорские исследования, 1, с. 101-136. 272. Матковская, Т.А. 2002. Образ боспорянки (по материалам керченского лапидария). Боспорские исследования, II, с. 89-102. 366
273. Махно, Е.В. 1961. Отчет о раскопках 1961 г. на Компаниевском могильнике. . Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1961/46. 274. Махно, Е.В., Сикорский, М.И., Бузян, Г.И. 1979. Отчет о работе Переяслав-Хмельтщкой экспедиции в 1979 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1979/119. 275. Махно, Е.В.,
Сикорский, М.И., Бузян, Г.И. 1980. Отчет о работе Переяслав-Хмельницкой экспедиции в 1980 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1980/109. 276. Махно, Е.В., Сикорский, М.И., Бузян, Г.И. 1981. Отчет о работе Переяслав-Хмелъницкой археологической экспедиции за 1981 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64,
1981/92. 277. Махно, Е.В., Сикорский, М.И., Бузян, Г.И. 1982. Отчет о работе Переяслав-Хмелъницкой археологической экспедиции за 1982 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1982/117. 278. Махно, Е.В., Сикорский, М.И., Бузян, Г.И. 1983. Отчет о работе Переяслав-Хмелъницкой археологической экспедиции в
1983 г. (Раннеславянский могильник у с. Соснова и древнерусский курганный могильник у с. Сомкова Долина). Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64,1983/157. 279. Махно, Е.В., Сикорский, М.И., Бузян, Г.И. 1984. Отчет о работе Переяслав-Хмельницкого историко-культурного заповедника в 1984 г. Науковий архів ІА
НАНУ, фонд 64, 1984/150. 280. Махно, Е.В., Сикорский, М.И., Бузян, Г.И. 1985. Отчет о работе Переяслав-Хмельницкой археологической экспедиции в 1985 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1985/125. 281. Мадулевич, Л.А. 1926. Серебряная чаша из Керчи. Ленинград: Издание Гос. Эрмитажа. 367
282. Мацулевич Л.А. Реконструкция изображений на кожаной обивке щитов IV в. Сб. Гавриил Кацаров. 4.1. София, 1950. 1-6. 283. Милашевський, черняхівській О.С. культурі. 2014. В: Ліпна Петраускас, кераміка О.В., вельбарських Горбаненко, типів С.А. в (ред.). Черняхівська культура. До 120-річчя від дня
народження В.П.Петрова. Київ: Інститут археології HAH України; Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету ім. М.ГІ. Драгоманова, с. 96-132. ОШМ, 4. 284. Милашевський, О.С. 2014 а. До питання про хронологію Раковецького могильника черняхівської культури. В: Івакін, Г.Ю.
(ред.). Від венедів до Русі. Збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Дениса Никодимовича Козака з нагоди його 70-ліття, Київ: Інститут археології HAH України, с. 179-192. 285. Милашевський, О.С. 2017. Північно-західний компонент черняхівської культури (за матеріалами
ліпного посуду). Автореферат дисертації к.і.н. ІА НАНУ. 286. Милашевський, О.С., Прищепа, Б.П., Войтюк, О.П. 2018. Поховання вельбарської культури біля села Самостріли на Рівненщині. In: NiezabiatowskaWiśniewska, В., Łuczkiewicz, Р., Sadowski, S., Stasiak-Cyran, M., Erdrich, M. Studia Barbarica.
Andrzejowi Kokowskiemu w 65 rocznicę urodzin. T.l. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, p.202-211. 287. Могильников, B.A. 1979. Сравнительный анализ погребального обряда племен Черняховской культуры и населения Готланда. В: Сымонович, Э.А. (ред.). Могильники Черняховской
культуры. Москва: Наука, с. 142-162. 288. Мозолевський, Б.М. 1983. Скіфський степ. Київ: Наукова думка. 289. Моммзен,
Т. 1995. История Рима. Провинции от Цезаря до Диоклетиан, V. Санкт-Петербург: Наука, Ювента. 368
290. Монгайт, А.Л. 1973. Археология Западной Европы. Каченный век. Москва: Наука. 291. Мончинска, М. 1997. Страх перед умершими и культ мертвых у германцев в ІѴ-ѴІІ вв.н.э.(на основании так называемых погребений специфического обряда). Stratum+ПАВ, с.207-213. 292. Мончиньська, М. 2009. Велике
переселення народів. Історія неспокійної епохи IV та V століть. Курс лекцій. Київ: Софія - А. 293. Мерцалова, М.Н. 1972. История костюма. Москва: Искусство. Мерцалова, М.Н. 1993. Костюм разных времен и народов. В четырех томах. Т.1. Москва: Академия моды. 294. Михалева, К.Ю. 2010. Система моды.
Москва: РОССПЭН. 295. Мызгин, К.В. 2013. Римские монеты в ареале Черняховской культуры: проблема источников поступления. Stratum plus, 4, c. 217-232. 296. Неклюдова, Т.П. 2004. История костюма. Ростов-на-Дону: Феникс. 297. Некрасова, Г.М. 1985. Охоронні розкопки черняхівського могильника поблизу м.
Суми. Археологія, 50, c. 75-80. 298. Некрасова, А.H. 2006. Памятники Черняховской культуры Днепровского Левобережья. В: Левада, М.Е., Самойленко, Л.Г. (ред.). Готы и Рим. Киев: ИД «Стилос», с. 87-200. 299. Нефёдкин, А.К. 2017. Готы. Первая полная энциклопедия. Москва: Эксмо. 300. Нікітін, В.І. 2013.
Охоронні розкопки черняхівського могильника Городок. Археологія, 3, с. 89-96. 301. Никитина, Г.Ф. 1985. Систематика Черняховской культуры. Москва: Наука. 369 погребального обряда племен
302. Никитина, Г.Ф. 1988. Могильник у с. Оселивка Кельменецкого района Черновицкой обл. В: Кропоткин, В.В. (ред.). Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 5-97. 303. Никитина, Г.Ф. 1995. Анализ археологических источников могтьника Черняховской культуры у села Оселивка. Москва: Наука.
304. Никитина, Г.Ф. 1996. Могильники Черняховской культуры в Северной Буковине и Бессарабии. Москва: Наука. 305. Никитина, Г.Ф. 2008. Черняховская культура Поднестровья (но результатам анализа археологических источников). Москва: Таус. 306. Никитина, Г.Ф. 2012. База данных погребального обряда
Черняховской культуры. Москва: ИА РАН. 307. Ніколаєва, Т.О. 2005. Український костюм. Надія на ренесанс. Київ: Дніпро. 308. Никулице, И.Т., Рикман, Э.А. 1973. Могильник Ханска-Лутэрия первых столетий нашей эры. Краткие сообщения Института археологии, 133, с. 116123. 309. Обломський, А.М. 1999. Типи
поховань на черняхівському могильнику Компанійці (етнокультурна інтерпретація). Археологія, 4, с.76-88. 310. Обломский, А.М. 2003. Днепровское лесостепное Левобережье в позднеримское и гуннское время (середина III - первая половина V вв.н.э.). Москва: Наука. 311. Обломский, А.М., Терпиловский, Р.В.
2007. Предметы убора с выемчатыми эмалями на территории лесостепной зоны Восточной Европы (дополнение сводов Г.Ф.Корзухиной, И.К.Фролова и Е.Л.Гороховского). В: Обломский, А.М.(ред.). Памятники киевской культуры в лесостепной зоне России (III - 370
начало V в.н.э.). Москва: Институт археологии РАН, c. 113-141. Раннеславянский мир, 10. 312. Орфинская О.В. Исследование текстиля (из раскопок 1978 г.). В: Воронина, Р.Ф., Зеленцова, О.В., Энговатова, А.В. 2005. Никитинский могильник. Публикация материалов раскопок 1977-78 гг. Москва: Институт
археологии РАН, с. 147-156 (Труды отдела Охранных Раскопок, Т. 3). 313. Пачкова, С.П., Яковенко, Э.В. 1983. Черняховский могильник у с. Малиновцы на Днестре. В: Смиленко, А.Т. (ред.). Археологические памятники Среднего Поднестровья. Киев: Наукова думка, с. 55-61. 314. Пашкевич, Г.А. 1991.
Палеоботанические находки на территории Украины. Памятники Iтыс. до н.э. ֊ IIтыс. н.э. Каталог II. Киев: Препринт. 315. Петраускас, О. В. 1993. Історія обряду кремації на території Середнього Подніпров’я у I тис. н. е. Автореф. канд. іст. наук. Київ, 1993. 316. Петраускас, О.В. 1998. Могильник
Черняховской культуры в г. Каневе-ул. Пушкина. Studia Gothica, 2, c. 189-220. 317. Петраускас, О.В. 1993. Про культовий шар та поховання з трупоспаленням на могильниках черняхівської культури. Археологія, 2, c. 36-51. 318. Петраускас, О.В. 2001. Могильник та поселення черняхівської культури біля с.
Дідівщина (за матеріалами розкопок Валерії Козловської). Археологія, 2, с. 111-121. 319. Петраускас, О.В. 2002. Типи археологічних трупоспалень черняхівської культури (територія поширення, етнокультурні особливості та хронологія). Археологія, 3, с. 40-65. 320. Петраускас, О.В. 2003. Про один із
можливих різновидів трупоспалення на могильниках черняхівської культури В: Баран, В.Д. (ред.). Старожитності І
тисячоліття нашої ери на території України, Київ, с. 114-121. 371
321. Петраускас, О.В. 2004. Поховання багатої дівчинки на могильнику черняхівської культури Велика Бугаївка. У: Козак, Д.Н. (ред.). Археологія давніх слов’ян. Дослідження і матеріали. Київ, с. 165-184. 322. Петраускас, О.В. 2008. Хронология некоторых типов гончарных кувшинов Черняховской культуры
лесостепной Украины. Germania-Sarmatia, 1, с. 88-103. 323. Петраускас, О.В., 2009. Час появи та деякі особливості розвитку трупопокладень із західною орієнтацією в черняхівській культурі (за даними могильників України). В: Мызгин, К.В. (ред.). Ostrogothica. Харьков: Тимченко A.H., c. 186-215. 324.
Петраускас, О. В. 2010. Фібули «воїнського типу» черняхівської культури (за матеріалами пам’ток України). Археологія і давня історія України, 2, с. 191207. 325. Петраускас, О.В. 2014. Разрушенные погребения на могильниках Черняховской культуры Поднепровья - анализ археологической структуры. В:
Івакін, Г.Ю. (ред.). Від венедів до Русі. Збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Дениса Никодимовича Козака з нагоди його 70-ліття, Київ: Інститут археології HAH України, с. 125-152. 326. Петраускас, О. В. 2016. Скляні посудини типу Еггерс/230 в черняхівській культур:
хронологічний аспект. В: Петраускас, О.В., Гопкало, О.В., Горбаненко, С.А. (ред.). Черняхівська культура. До 85-річчя від дня народження І.С.Винокура. Київ: Інститут археології HAH України, Державний історикокультурний заповідник «Межибіж», с. 89-106. OIUM, 5. 327. Петраускас, О. В., Синица, Е. В.
2010. Фибулы «щиткового типа» черняховской культуры. В: Щеглова, О., Казанский, М., Радюш, О. (ред.). Germania-
Sarmatia. II, Калининград-Курск, c. 113-132. 372
328. Петраускас, О.В., Цындровская, Л.А. 2002. Находки черняховской культуры вблизи Жовнино (коллекция фондов Института археологии, г.Киев). Киев. 329. Петраускас, О. В., Шишкин, Р. Г. 2010. Могильник и поселение у с. Великая Бугаевка и их место в системе древностей позднеримского времени и эпохи
Великого переселения народов в Среднем Поднепровье. В: Воронцов, А. М., Гавритухин, И. О. (ред.) Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи римских влияний и Великого переселения народов, ч. 2. Тула, 2010, с. 1932. 330. Петраускас, О.В., Шишкин, Р.Г. 2013. Могильник и поселение Черняховской
культуры у с. Великая Бугаевка (археологический источник). (ЖЈМ, 2. 331. Петренко, Е.Н. 1991. Новые могильники Черняховской культуры в бассейне Северского Донца. Археология славянского юго-востока. Воронеж: Воронежский государственный педагогический институт, с. 10-26. 332. Петров, В.П. 1964.
Масловский могильник на р. Товмач (по материалам раскопок П.И.Смоличева и С.С.Гамченко в 1926, 1928 и 1929 гг.). Материалы и исследования по археологии СССР, 116, с. 118-167. 333. Петров, В.П. 1964. Черняховский могильник. Материалы и исследования по археологии СССР, 116, с. 53-117. 334. Плаксина,
Э.Б., Михайловская, Л.А., Попов, В.П. 2004. История костюма: Стили и направления. Москва: Академия. 335. Полевой, В.М. 1970. Искусство Греции. Москва: Искусство. 336. Полихова, М.П. 2003. Символика костюма в контекте культуры. Диссертация кандидата наук по специальности 24.00.01 - теория и история
культуры. Ростовский государственный университет. 373
337. Поповић, И. 2002 Накит са Јухорф: остава или сакрални тезаурус. Археолошке монографије, 14. 338. Пуздровский, А.Е. 2007. Крымская Скифия П в.до н.э. - III в.н.э. Погребальные памятники. Симферополь: Бизнес-Информ. 339. Пустовалов, С.Ж. 2005. Соціальний лад катакомбного суспільства Північного
Причорномор'я. Київ: Вид-во «Шлях». 340. Радюш, О.А., Щеглова, О.А. 2012. Волниковский «клад» и Курское Посеймье в эпоху Великого переселения народов. Курск: Курский государственный областной музей археологии. 341. Рафалович, И.А. 1986. Данчены. Могильник Черняховской культуры ІІІ-ІѴ вв. н.э.
Кишинев: Штиинца. 342. Редин, Е.К. 1896. Мозаики равеннских церквей. Санкт-Петербург: типография И.Н. Скороходова. 343. Рейда, Р.М., Гейко, А.М., Сапєгін, С.В. 2014. Жіноче поховання 60 з Шишацького могильника черняхівської культури. В: Івакін, Г.Ю. (ред.). Від венедів до Русі. Збірник наукових
праць на пошану доктора історичних наук, професора Дениса Никодимовича Козака з нагоди його 70-ліття, Київ: Інститут археології HAH України, с. 193-204. 344. Рикман, Э.А. 1962. К вопросу о «больших домах» на селищах Черняховского типа. Советская этнография, 2, с. 121-138. 345. Рикман, Э.А. 1967.
Памятник эпохи Великого переселения народов (по раскопкам поселения и могильника Черняховской культуры у села Будешты). Кишинев: Карта Молдовянескэ. 346. Рикман, Э.А. 1972. Вопрос датировки импортных вещей в памятниках племен Черняховской культуры Днестровско-Прутского междуречья. Советская
археология, 4, с. 84-101. 374
347. Рикман, Э.А. 1975. Памятники сарматов и племен Черняховской культуры. - Кишинев: Штиинца (Археологическая карта Молдавской ССР, выпуск 5). 348. Рикман, Э.А. 1975. Этническая история населения Поднестровъя и прилегающего Подунавья в первых веках нашей эры. Москва: Наука. 349. Рикман, Э. А. 1986.
Одежда народов Восточной Европы в раннем железном веке. Скифы, сарматы и гето-даки (середина I тысячелетия до н. э. ֊ середина I тысячелетия н. э. В: Рабинович, М.Г.(ред.). Древняя одежда народов Восточной Европы. Москва: Наука. 350. Рикман, Э.А. 1988. Раскопки могильника Черняховского типа Белцата
II в 1963-1964 гг. В: Кропоткин, В.В. (ред.). Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 111-132. 351. Романова, Г.А. 1988. Вилы Яругские - могильник IV в.н.э. В: Кропоткин, В.В. (ред.). Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 133-142. 352. Росохацкий, А.А. 1989. Отчет о работе
Шаболатской археологической экспедиции в 1989 году. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1989/262. 353. Росохацкий, А.А. 1991. Отчет о полевых исследованиях Шаболатского отряда Одесского охранного археологического центра в 1991 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1991/237. 354. Ростовцев, М.И.1914.
Античная декоративная живопись на юге России, Т. 1. Санкт-Петербург: Издание Императорской Археологической комиссии. 355. Руденко, С.И. 1952. Горноалтайские находки и скифы. Москва-Ленинград: Академия наук СССР. 356. Руденко, С.И. 1953. Культура Горного Алтая в скифское время. МоскваЛенинград:
Академия наук СССР. 357. Руденко, С.И. 1960. Культура населения Центрального Алтая в скифское время. Москва-
Ленинград: Академия наук СССР. 375
358. Рудинський, M. 1930. Кантамирівські кургани римської доби. Записки Всеукраїнської археологічної комісії. Київ, 1-2, с. 127-152. 359. Рудич, Т.О. 1995. Антропологічні матеріали з черняхівського могильника Черкаси-центр. У: Соса, П.П. (ред.). Археологічні дослідження на Черкащині. Черкаси: Сіяч,
с. 87-91. 360. Рудич Т.О., 2003. Антропологічний складнаселення черняхівської культури Північного Причорномор’я. Археологія, 4, с. 19-32. 361. Рудич, Т.О. 2003. Про антропологічне визначення поховання № 32 могильника Черкаси-центр. В: Баран, В.Д. (ред.). Старожитності І тисячоліття нашої ери на
території України. Київ: Інститут археології Національної академії наук України, с, 43. 362. Рудич, Т.О. 2004. Антропологічний складнаселення могильника черняхівської культури Чернелів-Руський. Археологічні відкриття в Україні 2002-2003рр. Київ: ІА НАНУ, с. 388-396. 363. Рудич, Т.О. 2004 а.
Антропологічний склад населення черняхівської культури Західної України. Археологія, 3, с. 37-48. 364. Рудич, Т.О. 2005. Населення черняхівської культури України за матеріалами антропології. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандиата історичних наук. Київ: Інститут археології
НАНУ. 365. Рудич, Т.О. 2005а. Сарматський компонент у складі населення черняхівської культури. Археологія, 4, с. 64-73. 366. Рудич, Т.А., 2006. Сарматы в составе Черняховской культуры (по материалам антропологии). В: Левада, М.Е., Самойленко, Л.Г. (ред.). Готы и Рим. Киев: ИД «Стилос», c. 73-86. 376
367. Рудин Т.О., 2007. Населення черняхівської культури України. Можливості етнічних реконструкцій на матеріалах антропології. Збірник наукових праць науково-дослідного інституту українознавства, XV, с. 133-148. 368. Рудич, Т.А. 2009. Центральноевропейское влияние в погребальном обряде Черняховской
культуры. В: Мызгин, К.В. (ред.). Ostrogothica. Харьков; Тимченко А.H., c. 216-221. 369. Русанова, И.ГІ. 1990. Этнический состав носителей пшеворской культуры. В; Руснова, И.П. (ред.). Ранне славянский мир: материалы и исследования. Москва: Институт археологии АН СССР, с. 119-150. Раннеславянский
мир,1. 370. Руснак, В.В., Филатов, Д.А. Опыт изучения разрушенных погребений (по материалам могильника Черняховской культуры Войтенки 1 ). OIUM, 6, с. 181204. 371. Рутковская, Л.М. 1979. Археологические памятники IV - V вв. в районе Кременчугского моря (Украина). Słoweńska archaeołogia, ХХѴІІ/2, S.
317-364. 372. Савовський, I.Π. 1977. Нові сарматські поховання на Запоріжжі. Археологія, 4, с. 61-70. 373. Садыкова, Ф.Х., Садыкова, Д.М., Кудряшова, Н.И. 1989. Текстильное материаловедение и основы текстильных производств. Москва: Легбытпромиздат. 374. Сегеда, С.П., Дяченко, В.Д. 1984.
Антропологические материалы из Черняховского могильника у с. Холмское. В: Гудкова, А.В., Фокеев, М.М. Земледельцы и кочевники в низовьях Дуная І-ІѴ вв. н.э. Киев: Наукова думка, с. 94-105. 375. Сегеда, С.П., Козак-Зыхман, В. 1994. Одонтологические исследования краниологических серий из могильников
черняховско-вельбарского типа юго- 377
востока Польши. В: Древнейшие общности земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья V тыс. до н.э. -V в.н.э. Тирасполь. 376. Седов, В .В. 1978. Скифо-сарматские элементы в погребальном обряде Черняховской культуры. В: Козенкова, В.И., Краснов, Ю.А., Розенфельдт, И.Г. (ред.). Вопросы древней и
средневековой археологии Восточной Европы. Москва: Наука, с. 99-107. 377. Сергеенко, М.Е. 2000. Жизнь древнего Рима. Санкт-Петербург: Издательско-торговый дом «Летний Сад»; Журнал «Нева». 378. Сиволап, Л.Г., Сиволап, М.П. 1995. Черняхівський могильник Черкасицентр. У: Соса, П.П. (ред.). Археологічні
дослідження на Черкащині. Черкаси: Сіяч, c. 79-87. 379. Сидоренко, В.И. 2004. История стилей в искусстве и костюме. Ростов-наДону: Феникс. 380. Сікоза, Д.М., Якубенко, А.М. 2010. Чорнобаївське грунтове поховання. В: Наукові записки. Проблеми археології, історії, історіографії, джерелознавства,
музеєзнавства, природознавства, фалеристики, нумізматики, соціології. Херсон, с. 221-227. 381. Симоненко, А. В. 2001. Европейские аланы и аланы-танаиты в Северном Причерноморье. Российская археология, 4, с. 77-91. 382. Симоненко, А.В. 2004. Некоторые позднесарматские элементы в Черняховских
ингумациях. Боспорские исследования,VII, с. 208-214. 383. Симоненко, А.В. 2011. Заметки о погребальном обряде поздних сарматов Северного Причерноморья. Нижневолжский археологический сборник, 12, с. 169-182. 384. Скржинская, М.В. 1998. Скифия глазами эллинов. СПб: Алетейя. 385. Словарь античности
(сост. Ирмшер, Й., Йоне, Р.). 1989. Москва: Прогресс. 378
386. Сміленко, А.Т. 1952. Про деякі датуючі речі в культурі полів поховань. Археологія, VI, с. 51-73. 387. Смиленко, А.Т. 1992. Городище Башмачка III-IV в. н.э. Киев: Наукова думка. 388. Смирнов, Ю.А. 1990. Морфология погребения. В: Иванов, В.В.(ред.). Исследования в области болто-славянской
духовной культуры. Погребальный обряд. Москва: Наука, с. 216-224. 389. Смирнова, Л.И. 2000. Проколки (хронология и функциональное назначение)// Археологические вести, 7, с. 237-244. 390. Смішко, М.Ю. 1968. Звіт про про рятувальні розкопки на могильнику черняхівсъко'і щтътури поблизу с. Острівець
Івано-Франківської області в 1968 році. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1968. 391. Смольянинов, В.М., Татиев, К.И., Черваков, В.Ф. 1961. Судебная медицина. Москва: Медгиз. 392. Соколов, Г.И. 1971. Искусство Древнего Рима. Москва: Наука. 393. Соколов, Г.И. 1983. Римский скульптурный портрет III в. и
художественная куиіьтура того времени. Москва: Искусство. 394. Сокольский, Н.И. 1971. Деревообрабатывающее ремесло в античных государствах Северного Причерноморья, Материалы и исследования по археологии СССР, 178. 395. Стамеров, К.К. 1978. Нариси з історії костюмів. У двох частинах. Частина 1. Київ:
Мистецтво. 396. Степи европейской части СССР в скифо-сарматское время. 1989. (Археология СССР). Москва: Наука. 397. Стоянова, А.А. 2004. Бусы и подвески из могильника Нейзац (по материалам раскопок 1996-2001 гг.). Боспорские исследования, V, с. 263-320. 379
398. Стоянова, АЛ. 2010. Наборы бус в костюме населения предгорного Крыма во II в. до н.э.— IV в.н.э. Боспорские исследования, XXIV, с. 401-410. 399. Стоянова, АЛ. 2011. Аксессуары женского костюма II-первой половины III в.н.э. В: Храпунов, И.Н.(ред.). Исследования могильника Нейзац. Симферополь:
Издательство «Доля», с.115-152. 400. Стоянова, АЛ. 2012. Детские погребения из могильника Опушки (по результатам раскопок 2003-2009 гг.). Симферополь: Издательство «Доля». 401. Стоянова, АЛ. 2016. Подвески из могильника Нейзац. В: Храпунов, И.Н. (ред.). Крым в сарматскую эпоху. Т. II. Симферополь:
Наследие тысячелетий, с. 122-165. 402. Стржелецкий, С.Ф., Высотская, Т.Н., Рыжова, Л.А., Жесткова, Г.И. 2003, 2004. Население округи Херсонеса в первой половине I тысячелетия новой эры (по материалам некрополя «Совхоз 10»). Stratum plus, 4, c. 27-265. 403. Строцень, Б. 1993. Могильник черняхівської
культури в Романовому Селі на Тернопільщині. Наукові записки Тернопільського краєзнавчого музею. Тернопіль, с. 38-56. 404. Субботин, Л.В., Дзиговский, А.Н. 1990. Сарматские древности ДнестроДунайского междуречья. Препринт. В трех томах. Киев: Институт археологии АН УССР. 405. Супруненко, О.Б.,
Гопкало, О.В. 2014. Дівочий костюм фінального етапу черняхівської культури (за матеріалами поховання у Лавриківці). В: Івакін, Г.Ю. (ред.). Від венедів до Русі. Збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Дениса Никодимовича Козака з нагоди його 70ліття, Київ: Інститут
археології HAH України, с. 205-224. 406. Сымонович, Э.А. 1955. Памятники Черняховской культуры степного
Поднепровья. Советская археология, XXIV, c. 282-316. 380
407. Сымонович, Э.А. 1959. Об единстве и различиях памятников Черняховской культуры. Советская археология, ХХ1Х-ХХХ, с. 84-107. 408. Сымонович, Э.А. 1959 а. Отчет о работах Средне-Днестровской экспедиции Института археологии АН СССР в 1959 г. Науковий архів IA НАНУ, фонд 64, 1959/7а. 409. Сымонович,
Э.А. 1960. Отчет о работах Средне-Днестровской экспедиции Института археологии АН СССР за I960 г. Науковий архів IA НАНУ, фонд 64, 19606/ 26а. 410. Сымонович, Э.А. 1960. Памятники Черняховской культуры в с. Кринички (по материалам С.С.Гамченко и раскопкам 1957-1958 гг.). Материалы и исследования по
археологии СССР, 82, с. 239-252. 411. Сымонович, Э.А. I960. Раскопки могильника у Овчарни совхоза Приднепровского на Нижнем Днепре. Материалы и исследоватт по археологии СССР, 82, с. 192-238. 412. Сымонович, Э.А. 1961. Отчет о работах Средне-Днестровской экспедиции Института археологгш АН СССР за
1961 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1961/20. 413. Сымонович, Э.А. 1962. Отчет о работах Среднеднепровской экспедиции ИА АН СССР 1962 г. в с. Черняхове Киевской области и Журавке Черкасской области в Среднем Поднепровье. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1962/33. 414. Сымонович, Э.А. 1963. Отчет
о работах Средне-Днепровской экспедиции ИА АН СССР 1963 г. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1963/31 а. 415. Симонович, Е.О. 1966. Перший черняхівський могильник в Північному Причорномор’ї. Археологія, XX, c. 196-201. 416. Сымонович, Э.А. 1967. Новые работы в Черняхове. Материалы и исследования по
археологии СССР, 139, с. 5-27. 381
417. Сымонович, Э.А. 1971. Племена Поднепровъя в первой половине I тыс.н.э. Автореферат д.и.н. Институт археологии АН СССР. Москва. 418. Сымонович, Э.А. 1975. Об одной категории находок на памятниках Черняховской культуры. Советская археология, 3, с. 213-217. 419. Сымонович, Э.А. 1979. Коблевский и
Ранжевский могильник около г. Одессы. В: Сымонович, Э.А. (ред.). Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 63-111. 420. Сымонович, Э.А. 1978. Некоторые наблюдения над датировкой Черняховских памятников. В: Николаева, Т.В.(ред.). Древняя Русъ и славяне. Москва: Наука, с. 179-186. 421.
Сымонович, Э.А. 1979. Ромашковский могильник - первый Черняховский памятник Поднепровья. Советская археология, 3, с. 155-170. 422. Сымонович, Э.А. 1988. Могильник Сабадаш-Охматово в Среднем Поднепровье. В: Кропоткин, В.В. (ред.). Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 164-167. 423.
Сымонович, Э.А. 1988. Придунайский могильник Фурмановка. В: Кропоткин, В.В. (ред.). Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 143-163. 424. Сымонович, Э.А., Кравченко, Н.М. 1983. Погребальные обряды племен Черняховской культуры. Москва: Наука. Археология СССР. Свод археологических
источников, Д1-22. 425. Сыромятникова, И.С. 1983. История прически. Учебник для театральных художественно-технических училищ. Москва: Искусство. 426. Сыромятникова, И.С. 2011. Иллюстрированная история моды и стиля: секреты великих красавиц разных эпох. Москва: РИПОЛ классик. 382
427. Терпиловський, Р.В., Петраускас, О.В. 2005. Черняхівські поховання могильника Дідів Шпиль на Канівщині. Археологія, 1, с. 58-69. 428. Тесленко, Д.Л. 2013. Керамика из раскопок 1943-1943 гг. могильника Черняховской культуры у с. Ново-Александровка в Днепровском Надпорожье, В: Шультце, Э.,
Любичев, М., Мызгин, К. (ред.). Производство керамики в Восточной Европе: позднеримское время ֊֊֊ раннее средневековье — новое время (материалы полевого семинара на базе экспедиции возле с. Воитенки 17-19 сентября 2012 z.)(Ostrogothica-Serie,2). Харьков: видавництво TOB «С.А.М.», c,115-121. 429.
Тиліщак, В.C. 2011. Ліпна кераміка Чернелево-Руського черняхівського могильника. В: Петраускас, О.В., Шишкін, Р.Г. (ред.). Черняхівська культура: матеріали досліджень. Київ; Луцьк: Інститут археології HAH України; Національний педагогчний університет ім. М.П. Драгоманова, с.111-122. ОШМ, 1. 430.
Тиліщак, В.С. 2011. Про повторне використання фрагментів кольчужного плетива у Центральній та Східній Європі в І тис. н.е. Археологія, 3, с.36-42. 431. Тиліщак, В.С. 2013. Чернелево-Руський могильник черняхівської культури. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандиата історичних
наук. Київ: Інститут археології НАНУ. 432. Тиліщак, В.С. 2014. Вторинні поховання в черняхівській культурі (за матеріалами могильника Чернелів-Руський). В: Івакін, Г.Ю. (ред.). Від венедів до Русі. Збірник наукових праць на пошану доктора історичних наук, професора Дениса Никодимовича Козака з
нагоди його 70-ліття. Київ: Інститут археології НАМ України, с.153-162. 433. Тиліщак, В.С. 2014 а. Могильник
черняхівської культури Токи: хронологія та особливості керамічного комплексу. В: Петраускас, О.В., Горбаненко, С.А. 383
(ред.). Черняхівська культура. До 120-річчя від дня народження В.П.Петрова. Київ: Інститут археології НАН України; Інститут історичної освіти Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова, с.197-210. ОШМ, 4. 434. Тиліщак, В.С. 20146. Про походження «князя» із поховання 265 могильника
черняхівської культури. Археологічні дослідження Львівського університету, 18, с. 45-55. 435. Тиль, Э. 1971. История костюма. Москва: Легкая индустрия. 436. Тимощук, Б.А., Никитина, Г.Ф. 1978. Памятники первых веков н. э. у c. Неполоковцы. В: Козенкова, В.И., Краснов, Ю.А., Розенфельдт, И.Г. (ред.).
Вопросы древней и средневековой археологии Восточной Европы. Москва: Наука, с. 89-94. 437. Тиханова, М.А. 1957. О локальных вариантах Черняховской культуры. Советская археология, 4, с. 168-194. 438. Тревер, К.В., Луконин, В.Г. 1987. Сасанидское серебро. Собрание Государственного Эрмитажа. Москва:
Искусство. 439. Третьяков, П.Н. 1966. Финно-угры, балты и славяне на Днепре и Волге. Москва, Ленинград: Наука. 440. Третьяков, П.Н. 1970. У истоков древнерусской народности. Ленинград: Наука. 441. Третьяков, П.Н. 1982. По следам древних славянских племен. Ленинград: Наука. 442. Труфанов, А.А. 2011.
Металлические амулеты-подвески Северного Причерноморья первых веков н.э. Stratum plus, 4, c. 225-271. 443. Федоров Г.Б. 1960. Малаештский могильник. Материалы и исследования по археологии СССР, 82, с. 253-301. 384
444. Федоров, Г.Б. 1960 а. Население Прутско-Днестровского междуречья в I тысячелетии н.э. Материалы и исследования по археологии СССР, 89. 445. Федоров, Г.Б., Рошаль, М.Г. 1981. Раскопки Черняховского могильника у с.Балцаты. В: Чеботаренко, Г.Ф., Маркевич, В.И. (ред.). Археологические исследования
в Молдавии (1974-1976 гг.). Кишинев: Штиинца, с. 89-106. 446. Федосеев, Н.Ф., Чевелев, О.Д. 1999. Прялки с кольцом из Пантикапея. В: Федосеев, Н.Ф., (ред.). Археология и история Боспора, III, с.173-184. 447. Формализованно-статистические методы в археологии (анализ погребальных памятников) 1990.
Пачкова, С.П. (ред.). Киев: Наукова думка. 448. Фурасьев, А.Г. Шаблавина, Е.А. 2019. Концешти: княжеское погребение эпохи Великого переселения народов. СПб: Издательство Государственного Эрмитажа. 449. Хавлюк, П.І. 1974. Заячівський могильник черняхівської культури. Археологія, 14, c. 62-72. 450.
Хавлюк, П.І. 1975. Науковий звіт про дослідження археологічних пам’яток на території Південного Побужжя експедицією Вінницького педінституту в 1975 р. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 1975/35. 451. Хавлюк, П.И. 1976. Исследования Южно-Бугской экспедиции. Археологические открытия 1975 года, c.
400-401. 452. Хайрединова, Э.А. 1995. Бусы из могильника Дружное. В: Храпунов, И.Н., Могаричев, Ю.М. (ред.). Проблемы археологии древнего и средневекового Крыма. Симферополь: Таврия, 1995, с. 59-87, 189-192. 453. Хайрединова, Э.А. 1999. Женский костюм с большими пряжками с христианской символикой из
Юго-Западного Крыма. Херсонесский сборник, X, с. 334-348. 385
454. Хайрединова, Э.А. 2000. Женский костюм с южнокрымскими орлиноголовыми пряжками. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, VII, c. 91-133. 455. Хайрединова, Э.А. 2002. Женский костюм варваров Юго-Западного Крыма в V ֊ первой половине VI в. Материалы по археологии, истории и
этнографии Таврии, IX, с. 53-118. 456. Хайрединова, Э.А. 2003, Обувные наборы Ѵ-ѴІІ вв. из Юго-Западного Крыма. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, X, с.125-160. 457. Хайредінова, Е.А. 2011. Жіночий костюм варварів Південно-Західного Криму Ѵ-ѴІІ ст.ст. Автореферат дисертації к.і.н.
ІА НАНУ. 458. Хайрединова, Э.А. 2012. Реконструкция женского костюма крымских готов V-VII вв. Східний світ, 4, с. 102-112. 459. Хвойка, В.В. 1901. Поля погребений в Среднем Приднепровье.(Раскопки В.В. Хвойки в 1899-1900 годах). Записки Российского археологического общества, XII, 1-2, c. 172-190.
460. Хизер, Π. 2011. Падение Римской империи. Москва: Издательский дом ACT: Астрель. 461. Храпунов, И.Н. 2008. Наконечники ремней из могильника Нейзац. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, XIV, с. 61-79. 462. Храпунов, И.Н., Стоянова, А.А. 2016. Могила № 9 (35) из Чернореченского
могильника в Крыму. Краткие сообщения Института археологии, 244, с. 166194. 463. Цветаева, Г.А. 1984. Одежда и украшения. В: Кошеленко, Г.А., Кругликова, И.Т., Долгоруков, В.С. (ред.). Античные государства Северного Причерноморья. Москва: Наука. 464. Чубова, А.П. 1970. Искусство Европы в І-ІѴвеков.
Москва: Искусство. 386
465. Шаров, O.ß. 1992. Хронология могильников Ружичанка, Косанове, Данчены и проблема датировки Черняховской керамики. В: Щукин, М.Б., Гей, О.А. (ред.). Проблемы хронологии эпохи Латена и Римского времени. По материалам Первых Тихановских чтений (Ленинград, 1988 г.). СПб, с. 161-164. 466. Шаров,
О.В. 1999. О времени появления Т-образных шарнирных фибул в Северном Причерноморье, Stratum plus, 3, c. 189-206. 467. Шаров, О.В. 2009. Боспор и варварский мир Центральной и Восточной Европы в позднерішскую эпоху. Диссертация д.и.н. Институт истории материальной культуры. 468. Шелов, Д.Б. 1978.
Узкогорлые светлоглиняные амфоры первых веков н.э. Краткие сообщения Института археологии, 156, с. 16-21. 469. Шишкин, Р.Г. 1999. Классификация и типология трехслойных гребней Черняховской культуры. В: Сто років вивчення культур полів поховань на Україні. Тези доповідей семінару (Київ, 14-16 грудня
1999 р.). Київ: Інститут археології НАНУ, с. 43-47. 470. Шишкин, Р.Г. 2002. Хронологические признаки трехслойных гребней Черняховской культуры. В: Крижицький, С.Д.(ред.). Сучасні проблеми археології. Київ: Інститут археології НАНУ, с. 244-246. 471.Шрамко, Б.А.1979. Могильник у с. Павлюковка. В:
Сьшонович, Э.А. (ред.). Могильники Черняховской культуры. Москва: Наука, с. 9-12. 472. Шультце, Э. 2010. Материалы к изучению Черняховского костюма из могильника Нагорное-2. В: Журба, М.А., Шишкін, Р.Г. (ред.). Черняхівська культура. Актуальні проблеми досліджень. Збірка тез доповідей на міжнародній
науковій конференції. Київ, с. 87-91. 473. Шультце, Э. 2011. Материалы к изучению костюма Черняховской
культуры из могильника Нагорное-2. В: Петраускас, 387 О.В., Шишкін, Р.Г. (ред.).
Черняхівська культура: матеріали досліджень. Київ; Луцьк: Інститут археології HAH України; Національний педагогчний університет ім. М.П. Драгоманова, с. 157-165. ОШМ, 1. 474. Шультце Э., Любичев, М. 2015. Хронология могильника Черняховской культуры Войтенки І (Восточная Украина)(по материалам
раскопок 2005-2009 гг՝.). В: Воронцов, А.М., Гавритухин, И.О. (ред.). Лесная и лесостепная зоны Восточной Европы в эпохи ргшских влияний и Великого переселения народов. Конференция 4, часть 1. Тула: Гос. музей-заповедник «Куликово поле», с. 409463. 475. Щербакова, Т.А. 1990. Могильник Черняховской
культуры у с. Чалык. В: Кетрару, Н.А. (ред.). Археологические исследования в Молдавии в 1985 г. Кишинев: Штиинца, с. 141-162. 476. Щукин, М.Б. 1967. О трех датировках Черняховской культуры. Краткие сообщения Института археологии, 112, с. 8-13. 477. Щукин, М.Б. 1968. Вопросы хронологии Черняховской
культуры и находки амфор. Советская археология, 2, с. 41-51. 478. Щукин, Черняховская М.Б. 1977. культура. Современное состояние Археологический готской сборник проблемы и Государственного Эрмитажа, 18, с. 79-91. 479. Щукин, М.Б. 1978. Об узких и широких датировках. В: Столяр, А.Д., Клейн, Л.С.,
Лебедев, Г.С.(ред.). Проблемы археологии. Сборник статей в память профессора М.И.Артамонова. Вып. II. Ленинград: Издательство ЛГУ, с. 28-33. 480. Щукин, М.Б. 2005. Готский путь {готы, Рим и Черняховская культура). Спб.: Филологический факультет. 388
481. Щукин, М.Б., Щербакова, Т.А. 1986. К хронологии могильника Данчены. В: Рафалович, И.А. Данчены. Могильник Черняховской культуры III-IV вв. н.э. Кишинев: Штиинца, с. 177-219. 482. Юрочкин, Центрального В.Ю., Труфанов, А.А. 2007. Хронология и Юго-Западного Крыма 3-4 вв. н.э. В: могильников
Зайцев, Ю.П., Мордвинцева, В.И. (ред.). 483. Древняя Таврика. Симферополь: Универсум, с. 359-382. 484. Якубенко, А.М., Сікоза, Д.М., Дяченко, С.А. 2008. Науковий звіт про проведене дообстеження зруйнованого грунтового поховання черняхівськог культури в с. Чорнобагвка Білозерського району Херсонської
області. Науковий архів ІА НАНУ, фонд 64, 2008/11. 485. Ярцев, С.В., 2014. К проблеме появления Черняховских погребений с западной ориентацией. Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: История. Политология. Экономика. Информатика. № 1(172). Вып. 29, с. 28-35. 486. Ярцев,
С.В. 2016. Античная цивилизация и варвары Северного Причерноморья в условиях этнических миграций (3-я четверть I в. до н. э. - 3-я четверть IV в. н. э.). Диссертация д.и.н. Тульский государственный педагогический университет им. Л.Н. Толстого. Белгород. 487. Яценко, С.А. 1987. К реконструкции
женской плечевой одежды Сарматии. Советская археология, 3, с. 166-176. 488. Яценко, С.О. 1993. Костюм вельможного варвара на медальоні з Верхівні. Археологія, 1, c. 79-81. 489. Яценко, С.А. 2002. Костюм ираноязычных народов древности и методы его историко-культурной реконструкции. Автореферат
доктора исторических наук. Москва. 389
490. Яценко C.A. 2006. Костюм древней Евразии. Москва: Издательская фирма «Восточная литература» РАН. 491. Amm. Marc. Res Gestae, XXXI 492. Alexianu, M., Ellis, L. 1987. Date noi asupra necropolei de tip Sîntana de Mureş de la Izvoare-Piatra Neamţ. Memoria antiguitatis 1983-1985, ХѴ-ХѴП, p. 127-149. 493. Alexianu, M., Ellis, L. 1995. La tombe IX de Izvoare, dép. De Neamţ, appurtenant à la Culture de Santana de Mureş-Cemjachov. Arheolologia Moldovei, XVIII, p. 295-302. 494. Alicu, D., Cociş, S., Ilieş, C., Soroceanu, A. 1994. Smale finds from Ulpia Traiana Sarmizegetusa (Sarmizegetusa monograph 4). Bibliotheca Musei Napocensis, 9. Cluj-Napoka. 495. Almgren, О. 1897. Studien über nordeuropäische Fibelformen der ersten nachchristlichen Jahrhunderte mit Berücksichtigung der provinzialrömischen und südrussischen Formen. Stockholm: Druck von I. Haeggström. 496. Andzejowski, J. 1998. Nadkole 2. A Eastern Poland (Monumenta Cemetery of the Przeworsk Culture in achaeologica Barbarica. Tom V). Kraków: Wydawnictwo i drukarnia «Secesia». 497. Andrzejowskí, J. 2000. Wczesnorzymska miniaturka tarczy z Nadkola nad Liwcem. In: Madyda-Legutko, R., Bochnak, T. (red.). Superiores Barbari. Księga ku czci Profesora Kazimierza Godlowskiego. Kraków: Uniwersytet Jagielloński, S. 2347. 498. Andrzejowskí, J. 2014. Ze studio nad związkami przeworsko-wielbarskimi na Wschodnim Mazowszu Andrzejowskí, J. - cmentarzysko w Wyszkowie nad Bugiem. In: (red.). In Medio Poloniae Barbaricae. Agnieszka Urbaniak in memoriam. (Monumenta archaeological Barbarica. Series Gemina. ТЛИ). Warszawa. 390
499. Andzejowski, J. 2017. Ad voćem: Pierścienowara zawieszka ažurova z Podola, ln: Andrzejowski, J., von Carnap-Bornheim, C., Cieśliński, A., Koniny, В. (red.). Orbis barbaromm. Studia ad archaeologiam Germanorum et Baltorum temporibus Imperii Romani pertinentia Adalberto Nowakowski dedicata (Monumenta archaeologica barbarica. Series gemina. Tomus VI). Warszawa-Schleswig, s.421-429. 500. Antichitatea târzie in bazinul Prutului. Catalog. 2009. In: Ioniţa, I., Mamalaucă, M., Vornic, V.(eds), Bârlad. 501. Antoniu, S., Onofrei, M. 1975. Studiul antropologic al scheletelor din necropola din secolul al IV-lea e.n. de la Leţcani (jud. Iaşi). Archeologia Moldovei, VIU, p. 282285. 502. Ancient Textiles Series, Vol.1-11, 2003-2012. 503. Atanasov, G. 2014. The Roman Tomb in Durostorum ֊ Silistra. Silistra. 504. Barkóczi, L.1988. Pannonische Glasfunde in Ungarn. Budapest. 505. Bastien, P. 1993. Le Buste Monétaire des Empereurs Romains. P.II. Wetteren: Éd. Numismatique Romaine. 506. Becker, M. 2010. Das Fürstengrab von Gommern, Veröffentlichungen des Landesamtes für Archäologie-Landesmuseum für Vorgeschichte-Sachsen-Anhalt, 63, I. 507. Becker, M., Bemmann, J., Laser, R., Leineweber, R., Schmidt, B., SchmidtThielbeer, E., Wetzel, I. 2006. Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland, 6. Land Sachsen-Anhalt. Bonn: R. Habelt. 508. Bemmann, J. 2005. Zur Münz- und Münzersatzbeigabe in Gräbern der Römischen Kaiserzeit und Völkerwanderungszeit des mittel- und nordeuropäischen Barbaricums. Neue Forschungsergebnisse zur nordwesteuröpäischen Frühgeschihte unter besonderer
Berücksichtingung der altsächsischen Kultur im heutigen Niedersachsen. Oldenburg. 391
509. Bender Jørgensen, L. 1986. Forhistoriske textile і Skandinavien. Prehistoric Scandinavian Textiles. Nordiske Fortidsminder, Serie В, Bind 9. København, Det Kongelige Nordiske Oldskriftselskab. 510. Benea, D. 2004. Die Römischen Perlenwerkstätten aus Tibiscum. Timişoara: Excelsior Art. 511. Bichir, Gh.1973. Cultura carpică. Bucureşti. 512. Bichir, Gh. 1984. Geto-dacii din Muntenia on epoca romană. Bucureşti. 513. Bierbrauer, V. 1989. Ostgermanische Oberschichtgräber der römischen kaiserzeit und des frühen mittelalters. Archeologia Baltica, VIII (Peregrinatio Gothica. II), S.38106. 514. Bilkei, 1. 1980. Römische Schreibgeräte aus Pannonien, Alba Regia, 18, S. 6190. 515. Bitner-Wróblewska, A. 2003. Family groups at Netta cemetery. From studies on horizontal stratigraphy. Archaeologia Lituana, 4, p. 33-48. 516. Bloşiu, C. 1975. Necropola din secolul al IV-lea e.n. de la Leţcani (jud. Jasi). Arheolologia Moldovei, VIII, p. 203-280. 517. Bobrovskaia, O. 2001. Belt amulet sets in the female costume of the Chemiakhov Culture. In: Istvánovits, E., Kulcsár, V.(eds.). Internatonal connections of the Barbarians Basin in the l-si-5-th centuries A. D. Aszód-Nyíregyháza, p. 221226. 518. Bolinseţ V.R., 2014. Pottery in funerary contexts - some aspects of conviviality in Roman Dacia, Studia Universitatis «Babeş-Bolyai», 59, 1, p. 239-284. 519. Bòna I., 1991. Das Hunnenreich. Budapest: Corvina Kiadó; Stuttgart: Konrad Theiss Verlages. 520. Bòna I. 2002. Les Huns: le grand empire barbare d'Europe (TV-V siècles). Budapest: Ed. Errance. 392
521. Both, F., Fansa, M., Schneider, R. 1999. Die Bohlenwege/Pfahlwege і (Le) bis II (Le) im Lengener Moor und lii (le) im Südgeorgsfehner Moor. Archäologische Mitteilungen aus Nordwestdeutschland, 22, S. 57-88. 522. Boye, L., Lund Hansen, U. 2013. Glass and Amber Beads in Late Roman Iron Age. Relation between Denmark and the Black Sea area — with special focus on the graves from Eastern Zealand. In: Khrapunov, I., Stylegar, F.-A. (eds.). Inter Ambo Maria. Northern Barbarians from Scandinavia towards the Black Sea. KristiansandSimferopol: Dolya, Publishing House, p. 40-68. 523. Bravermanová, M., Březinová, H., Urbanová, К. 2011. Metodika výzkumu archeologických textilních nálezů. Zprávy památkové péče 71, 2, S. 97-104. 524. Březinová, H., Urbanová, K. 2010. Textile Remains on Roman Bronze Vessel from Repov (Czech Republic). In: Andersson Strand, E., Gleba, M., Mannering, U., Munkholt, Ch., Ringgaard, M. (eds I). North European Symposium for Archaeological TextilesX. (Ancient Textiles Series, Oxford-Oakville, 5), S. 242-246. 525. Breuer, H. 2010. Die restauratorische Bearbeitung der Gürtelreste aus dem Fürstengrab von Gommern. In: Becker, M. 2010. Das Fürstengrab von Gommern, Veröffentlichungen des Landesamtes für Archäologie-Landesmuseum für Vorgeschichte-Sachsen-Anhalt, 63,1, S. 281-290. 526. Bucker, Ch. 1997. Reibschalen, Gläser und Militärgürtel. In: Die Alamannen: Ausstellung Stuttgart, 14. Juni bis 14. September 1997. Stuttgart: Theiss, S. 135-141. 527. Bühl, G. 2001. Eastern or Western? — that is the Question. Some Notes on the New Evidence concerning the Eastern
Origin of the Halberstadt Diptych, Acta ad archeológiám et Artivm Historiam Pertinentia, XV, p. 193-203. 528. Burmeister, St. 1997. Zum sozialen Gebrauch von Tracht. Aussagemöglichkeiten hinsichtlich des Nachweises von Migrationen. Ethnographisch-Archäologische Zeitschrift, 38, S. 177-203. 393
529. Buzilă, A., Hălăucescu, P. 1972. Doua morminte din secolul al IV-lea e.n. de la Doina-Girov, judeţul Neamţ. Carpica, V, p. 99-103. 530. Byzantinische mosaiken aus Jordanien, 1986. Wien: Verlag. 531. Calo Levi A., 1952. Barbarians on Roman Imperial Coins and Sculpture. New York: American Numismatic Society (Numismatic notes and monographs, 123). 532. Cameron, A. 1998. Consular diptychs in their social context: new eastern evidence. Jornal ofRoman archeology, 11, p. 385-403. 533. v.Camap-Bornheim, C. 2004. Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland, 5. Gmbh/Bonn. 534. Carroll M. Commemorating Military and Civilian Families on the Danube Limes. In: Vagalinski, L., Sharankov, N. (eds.). Limes XXII: Proceedings of the 22nd International Congress of Roman Frontier studies, Ruse, Bulgaria, September 2012. Sofia, p. 501-509. 535. Codex Theodosianus 1905. Mommsen, T., Meuk, P. T. (Hrsg.) Berlin: Teubner, 1905. 536. Cichorius, C. 1896-1900. Die Reliefs der Trajanussäule. Texband II-III, Tafelband 1-2. Berlin. 537. Cieśliński, A. 2016. The society of Wielbark culture, AD 1-300. In: Urbańczyk, P, Rzeszotarska-Nowakiewicz, A. (eds.). The past society. 500 BC - 500 AD, Warszawa, s. 217-255. 538. Cîmpeanu, I.H. 1976. Das grabfeld aus dem 4 Jh.u.z. von Pălatca. Dacia, XX, p. 23-36. 539. Ciocea, E. 1983. Representan umane pe un fragment ceramic aparţinând culturii Santana de Mureş Čemjachov, Studia Antiqua et Archeologica, I, p. 200-205. 540. Ciupercă, В., Măgureanu, А. 2008. Huns and Other Peoples ֊ Archaeological Evidence in Present-day Romania. In: Bodo, A.
(Hrsg.). Hunnen zwischen Asien und 394
Europa. Aktuelle Forschungen zur Archäologie und Kultur der Hunnen, Langenweissbach: Beier Beran. Archäologische Fachliteratur, (Beiträge zur Ur und Frühgeschichte Mitteleuropas, 50), p. 119-130. 541. Cociş, S. 2004. Fibulele din Dacia Romană. Cluj-Napoca. 542. Constantine the Great and the Edict of Milan 313: the birth of Christianity in the Roman provinces on the soil ofSerbia. 2013. Belgrade: National Museum. 543. Constantinescu, E-M. 1992. Resultate ale cercetărilor archeologice de la Gherăseni-Grîndul Cremenea, jud. Buzău, privind obiectivele din secolul IV e.n. Carpica, XXIII/2, p. 193-208. 544. Constantinescu, E-M. 1994. Resultate ale cercetărilor archeologice de la Gherăseni-Grîndul Cremenea in Campania 1992. Mousaios. Buzău, p.105-115. 545. Cristescu, M., Krüger, R., Gramatopol-Roşca, E.M. 1969. Contribuţii la cunoaşterea structurii antropologice a populaţiei din cultura Sîntana de MureşCerneahov. Archeologia Moldovei, VI, p. 149-166. 546. Crîşmaru, A. 1968. Un cimitir de tip Sîntana de Mureş-Cerneahov descoperit la Săveni (judeţul Botoşani). Studii si cercetări de istorie veche, 19, nr.2, p. 297-302. 547. Croitoru, C. 2009. Amfore cu «corpul în formă de burduf» descoperite în mediul 548. Santana dintre Carpaţi şi Prut. Acta Musei Tutoventis, IV, p. 29-43. 549. Croitoru, C. 2009 a. Brief considerations on glass beakers discovered in the Santana de Mureş environment between the Carpathians and Pruth. In: Ţentea, О., Opriş, I. C. (eds.). Near and Beyond the Roman Frontier. Proceedings of the Colloquim held at Târgovişte, 16-17 October 2008, Bucureşti, p. 198-230.
550. Croitoru, C. 2009 b. Short considerations on glass beakers discovered in the Sîntana de Mureş environment between the Carpathians and Pruth. Supplementum cercetări archeologice, XVII, p. 213-245. 395
551. Croitom, C. 2011. Necropola Sântana de Mureş de la Deduleşti, judeţul Brăila (consideraţii privind istoricul cercetărilor). Acta Musei Tutovensis, VI, p. 49-61. 552. Czarnecka, К. 1990. Struktura społeczna ludności kultury przeworskiej: próba rekonstrukcji źródeł archeologicznych i analizy danych antropologicznych z cmentarzyska. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Rolnicze i Leśne. 553. Czarnecka, K. 1994. The re-use of Roman military equipment in barbarian context. A chain-mail souvenir? Journal of Roman Military Equipment Studies, 5, p. 245-253. 554. Damm, v. J.G. 1988. Goldschmiedearbeiten der Völkerwanderungszeit aus dem Nördlichen Schwarzmeergebiet. Katalog der Sammlung Diergardt 2, Kölner Jahrbuch für vor- und Frühgeschichte, 21, S. 65-210. 555. Das Gold Goldgegenständen von in Nyíregyháza der (Archäologische Sammlung des Fundkomplexe mit Jósa-András-Museums Nyíregyháza)(Almassy К., Isvánovits E., Kurucz K. eds.). Nyíregyháza, 1997. 556. Demant, I. 2004. Textiles and Dress-Fasteners from Lerdal Grave 101. Acta archaeologica Lodziensia, 50/1, p. 33-38. 557. Diaconu, Gh. 1965. Tirgşor. Necropola din secolele III-IVe.n. Bucureşti. 558. Diaconu, Gh. 1966. Spatsarmatische elemente in der Sintana de MuresTschernjachow kultur. Dacia, X, p. 357-364. 559. Diaconu, Gh. 1970. Mogoşani necropola din secJV e.n., Tîrgovişte. 560. Diaconu, G. 1971. Über die Fibel mit umgeschlagenem fuss in Dacien. Dacia, XV, S. 239-267. 561. Diaconu, Gh. 1976. Getisch-dakische Elemente in der Síntana de Mureş-Kultur. Thraco-Dacica: Recueil d'etudes a l'occasion du II Congres International de
Tracologie, Bucuresti, S. 309-314. 396
562. Diaconii, Gh. 1977. Aşezarea şi necropola de la Grerăseni-Buzău (Noi dovezi despre continuitatea populaţiei autohtone de la Dunărea de Job). Studii si cercetări de istorie veche si Archeologie, 28, p. 431-457. 563. Diaconu, Gh. 1986. Gräber des V Jhs.u.z. von Pietroasele. Dacia, XXX, 1-2, p.177-180. 564. Diaconu, Gh., Tzoni, M., Constantinescu, M., Drâmbocianu, V. 1977. L'ensemble archéologique de Pietroasele. Dacia, 21, p. 199-220. 565. Dielbrueck, R. 1929. Die Consulardiptychen und verwandte Denkmäler. Berlin, Leipzig (Studien zur spätantiken Kunstgeschichte, 2). 566. Dinnyés, 1. 2011. A jászkarajenői késő szarmata csontfarag ványok. Studia Comitatensia, 31, S. 285-409. 567. Dolinescu-Ferche, S. 1966. Necropola din secolul al IV-lea de la Mitreni. Studii si cercetări de istorie veche, 17, p. 147-156. 568. Domaschevski, A., Petersen, E., Galderini, G. 1896. Die Markus Säule. München. 569. Dragomir, I. T. 2001. Necropola birituală Sântana de Mureş-Cemeahov de la Lunca, regiunea de sud a Moldovei (Danubius 19), Galaţi. 570. Dunbabin, K. M. D. 1999. Mosaics of the Greek and Roman world. Cambridge; New York: Cambridge University Press. 571. Dzneladze, O., Sikoza, D., Symonenko, O. 2015. The aristocratic tomb on the Late Scythian cemetery Chervony Mayak in Lower Dnieper region. Istros, XXI, p. 299-326. 572. Ebel-Zepezauer, W. 2000. Studien zur Archäologie der Westgoten vom 5.-7. Jh, n. Chr. Mainz. 573. Ebert, M. 1913. Ausgrabungen bei dem «Gorodok Nikolajewka», am Dnjepr, Gouv. Cherson. Prähistorische Zeitschrift, 1-2, S. 80-113. 397
574. Eger, Ch. 2011. Kleidung und Grabausstattung barbarischer Eliten im 5. Jh. Germania, 89, S. 215-230. 575. Eger, Chr. 2012. Spätantikes Kleidungszubehör aus Nordafrika 1 Trägerkreis, Mobilität und Ethnos im Spiegel der Funde der spätesten römischen Kaiserzeit und der vandalischen Zeit. Wiesbaden: Reichert Verlag (Münchner Beiträge zur Provinzialrömischen Archäologie, 5). 576. Eggers, H.J. 1951. Der römische import im freien Germanien. Hamburg. 577. Eggers, H. J. 1955. Zur absoluten Chronologie der Römischen Kaiserzeit im Freien Germanien. Jahrbuch des Römisch-Germanischen Zentralmuseums, 2. Mainz, S. 196-252. 578. Emandi, E.I. 1976. Descoperiri archeologice din secolele IV-V e.n. ín basinul superior al Şomuzului Mare (jud. Suceava). Studii si cercetări de istorie veche si Archeologie, 27, 3, p. 379-392. 579. Engemann, J. 1999. Das spätantike consulardiptychon in Halberstadt: westlich oder östlich. Jahrbuch für Antike und Christentum 42, S. 158-168. 580. Erdrich, M. 2002. Hansestadt Bremen und Bundesland Niedersachsen. Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland. 4, Fiansestadt Bremen und Bundesland Niedersachsen. Bonn: R. Habelt. 581. Erdrich, M., v.Carnap-Bornheim, C. 2004. Freie und Hansestadt Hamburg und Land Schleswig-Holstein. Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland, 5, Freie und Hansestadt Hamburg und Land SchleswigHolstein. Bonn: R. Habelt. 582. Ethelberg, P. 2005. Ein reiches Frauengrab mit Fibelbeigaben aus Lerdal, Nordschleswig, DK. Reliquiae Gentium, L S.l 13-126. 583. Fettich, N. 1953. La Trouvalle de tombe
princière hinnique a SzeregNagyszéksós, Arheologia Himgarica, XXXII. 398
584. Filges, A. 2002. Schlauchkleid-Peronatris-Stola. Die genese einer Frauentracht. Archäologischer Anzeiger, 1, S. 259-263. 585. Fitz, J. 1980. Population. In: Lengyel A., Radan G.T.B. (eds.). The archaeology of Roman Pannónia. Kentucky: The University Press of Kentucky, Budapest: Akadémiai Klado. 586. Florescu, F.B. 1961. Monumentili de la Ädamklissi. Tropaeum Traiani. Bucuresti (Academia Republicii populare romíné. Monografii de monumente, 2). 587. Fuhrmann, I. 1940. Der Gewebefund von Pilgramsdorf unter Berücksichtigung der Gewebe von Sacrau und Anduln, Prähistorische Zeitschrift, 30-31, S. 308-329. 588. Furmanek, V., Pieta. K. 1985. Počiatky odievania na Slovensku. Bratislava: Tatran. 589. Gaiu, C. 1999. Habitat şi manifestări rituale în secolul IV p. Chr. la Archiud. Revista Bistriţei. ХІІ-ХШ, p. 267-316. 590. Garbsch, J. 1965. Die norisch-pannonische Tracht. Munich. 591. Gavritukhin, I. 2002. Double-plate fibels of subgroup I. A nyíregyházi Jósa András Múzeum Évkönyve, XLIV, p. 113-184. 592. Gavritukhin, I. 2011. Cut glass beakers within the Context of Studies in the Connections between the South of Eastern Europe and Scandinavia in the Late Period of Roman Influence and the Great Migration Periods. In: Khrapunov, L, Stylegar, F.A. (eds.). Inter ambo Maria. Contacts between Scandinavia and the Crimea in the Roman Period. Kristiansand-Simferopol, p. 39-69. 593. Gauß, F. 2009. Völkerwanderungszeitliche «Blechfibeln». Typologie, Chronologie, Interpretation. Erganzungsbande zum Reallexikon der Germanischen Altertumskunde, 67. 594. Geijer, A. 1979. A history of textile
art. London: Pasold Research Fund. 399
595. Giesler-Müller, U. 1992. Das frühmittelalterliche Gräberfeld von BaselKleinhüningen. Derendingen-Solothurn, Habegger Verlag. 596. Girke, G. 1922. Die Tracht der Germanen in der vor- und frühgeschichtlichen Zeit: mit einem anhange: Vom heutigen Langläufigen Germanenbildnisse. Leipzig: C. Kabitzsch. 597. Godlowski, K. 1985. Przemiany kulturowe i osadnicze w południowej i środkowej Polsce w młodszym okresie przedrzymskim i w okresie rzymskim. Prace Komisji Archeologicznej Polskiej Akademii Nauk - Oddział w Krakowie nr 23, Wrocław-Warszawa-Kraków-Gdańsk-Łódź (patrz również nr 199). 598. Gomolka Fuchs, G. 1999. Glaser der Síntana de Mureş-Cemjachov-Kultur aus Rumänien und der Republik Moldāviem ln: Gomolka-Fuchs, G. (Hrsg.). Die Sintana de Mureş-Cemjachov-Kultur. Bonn, S. 129-142. 599. Gopkalo, O.V. 2011. Male and female dress accessories in the Chernyakhiv Culture, Ukrainian Archaeology, p.65-80. 600. Gopkalo, O. 2018. Double-plate fibula from a warrior’s grave of the Chemykhiv - Sântana-de-Mureş Culture cemetery in Kompanijci: a man’s brooch which gave rise to a women’s fashion or a woman’s gift? In: Niezabiatowska-Wiśniewska, B„ Łuczkiewicz, P., Sadowski, S., Stasiak-Cyran, M., Erdrich, M. Studia Barbarka. Andrzejowi Kokowskiemu w 65 rocznicę urodzin. T. 1. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, p. 564-569. 601. Göttke-Krogmann, В. 2001. Der Prachtmantel Vehnemoor. Experimentelle Archäologie. Bilanz 2001. (Archäologische Mitteilungen aus Nordwestdeutschland, Beiheft, 38), Oldenburg : Isensee, S. 33-44. 602. Grabar, А. 1936. L’empereur dans Vart
Byzantin. Paris: Belles Lettres. 603. Gräf, J. 2008. Lederfunde aus dem Thorsberger Moor. In: Abegg-Wigg, A., Rau, A.(Hrsg.). Aktuelle Forschungen zu Kriegsbeuteopfern und Fürstengräbern im 400
Barbarìcum: Internationales Kolloquium unterstützt durch Carlsbergfondei, Schleswig 15.-18. Juni 2006. Neumünster: Wachholtz, S. 215-230. 604. Grosu, V., Vornic, V., Ciobanii, L. 2006. Ceramica romană din necropola de tip Sântana de Mureş Čhemjachov de la Brăviceni (raionul Orchei, Moldova). Revista archeologica, II, S. 104-127. 605. Grumeza, L. In print. Contacts and trends in european Barbaricum ilustrated by rosette and other multicoloured glass beads. 606. Grünewald, M. 1986. Keramik und Kleinfunde des Legionslagers von Carnuntum (grabungen 1976-1977). Der römische limes in Österreich. 34. Wien. 607. Gudkova, A., Schultze, E. 2017. Gräberfeld und Siedlung Nagornoe 2. Archaeologie in Eurasien, 35. 608. Hadaczek, K. 1912. Kultury dorzecza Dniestru w epoce cesarstwa rzymskiego. Materiały antropologiczno-archeologiczne i etnograficzne, 12, s. 23-33. 609. Hald. M. 1980. Ancient Danish Textiles from Bogs and Burials. A Comparative Study of Costume and Iron Ages Textiles. Copenhagen: Aarhus University Press. 610. Hansen, Ch. M. 2004. Frauengräber im Thüringerreich: Zur Chronologie des 5. und 6. Jahrhunderts n.Chr. (Basler Hefte zur Archäologie, 2). Basel: ArchäologieVerlag. 611. Harhoiu, R. 1998. Die frühe Völkerwanderungszeit in Rumänien. Bukarest. 612. Harhoiu, R. 2014. Ein gräberfeld des 4. Jahrhunderts in Schässburg-Weinberg (rum. Dealul Viilor)- funfstelle «Gräberfeld» (Gräberfeld 2). In: Cociş, S. (ed.). Gedenkschrift zum hundertsten Geburtstag von Kurt Horedt (Archäologische Beiträge). Cluj-Napoca: Mega Verlag, S. 153-207. 613. Häßler, H.-J. 1994. Neue Ausgrabungen in
Issendorf Ldkr. Stade, Niedersachsen (Studien zur Sachsenforschung, 9). Hannover: Häßler. 401
614. Hendzsel, I., Istvánovits, E., Kulcsár, V., Ligeti, D., Óvari, A. and P., Szeőke, J. 2008. «On the Borders of East and West»: A Reconstruction of Roman Provincial and Barbarian Dress in the Hungarian National Museum. In: Gleba, M., Munkholt, Ch., Nosch, M.-L. (eds.) Dressing the Past. (Ancient Textiles Series, 3). Oxford: Oxbow Books, p. 29-42. 615. Henry, F. 1933. Émailleurs d’occident, Préhistoire, II. Paris. 616. Hirst, К., Lehmphul, R., Kuhlmann, N., Saalow, L., Schanz, E., Schmidt, J-P., Schuster, J., Sudhoff, L, Virk, W., Voß, H-U. 2007. «Römisches» aus MecklenburgVorpommern - Nachträge zur Lieferung D3 des «Corpus der römischen Funde im europäischen 5örÄa/7cwm»(Bodendenkrnalpflege in Mecklenburg-Vorpommern. Jahrbuch, 54). Schwerin. 617. Hoffmann, M. 1964. The Warp-Weighted Loom. Studies in the History and Technology of an Ancient Implement (Studia Norvegica, 14.). Oslo: Universitetsforlaget. 618. Ignat, M. 1993. Necropola de Ia Dolheştii Mari, jud. Suceava. Materiale si Cercetări Archeologie, P. Il-a, p. 321-323. 619. Ioniţa, I. 1971. Das Gräberfeld von Independenţa (Valachei). Bonn. 620. Ioniţa, I. 1974. Necropola din secolul al IV-lea e.n. de la Miorcani (judeţul 621. Botoşani. Cercetări istorice (serie noua), V, p. 81-97. 622. Ioniţa, I. 1975. The social-economic structure of society during the Goths’ migration in the Carpatho-Danubian area. In: Constantinescu, M. (eds.), Relations between the autochthonous population and the migratory populations on the territory of Romania, Bucureşti: Editura Academiei, p. 77-89. 623. Ioniţa, I. 1977. La necropole du IVe
siede de n.e. a Miorcani. Inventaria archaeologìa Roumanie, 8, R 42-R 51. 402
624. loniţa, I. 1986. Chronologie der Sântana-de- Mureş-Cernjahov. Peregrinano Gotica, I, S. 295-251. 625. loniţa, I. 1995. Eine glasschale mit Eingeritztem wabenmuster und iacettenschliff von lacobeni (kr. Iaşi). Dacia, 5, XXXVIII-XXXIX, p. 151-162. 626. loniţa, I. 2017. Un mormânt cu inventor bogat din necropola de la Miorcani (sec. IV D.HR) Acta Musei Tutovensìs, XIII, p. 173-184. 627. Isăcescu, C., Ionescu, В. 1976. Necropola prefeudală din secolul al IV-lea de la Sultana, Com.Mănăstirea, Jud. Ilfov. Muzeul Naţional, 3, p. 185-190. 628. Istvânovits, E. 1993. Das Gräberfeld aus dem 4.-5. Jahrhundert von TiszadobSziget. Acta archaeologica Academiae scientiarum Hungaricae, 45, S. 91-146. 629. Istvânovits, E., Kulcsár, V. 2001. Sarmatians through the eyes of stranger. The Sarmatian warrior. In: Istvânovits, E., Kulcsár, V. (eds.). International Connection of the Barbarians of the Carpatian Basin in the 1st - 5th centuries A, D. Aszód- Nyíregyháza, p.139-169. 630. Istvânovits, E., Kulcsár, V. 2002. Csat a szarmata viseletben és temetkezési rítusban. Buckles in the Sarmatian costume and burial rite. A nyíregyházi Jósa András Múzeum Évkönyve, XLIV, p. 95-111. 631. Istvânovits, E., Kulcsár, V. 2004. Some considerations on the role of the buckles in the costume of the Sarmatians of the Great Hungarian Plain. Monumenta Studia Gothica, IV, Lublin, S. 173-184. 632. James, S. 2004. The Excavations at Dura-Europos Conducted by Yale University and the French Academy of Inscriptions and Letters 1928 to 1937. Final Report VII. The Arms and Armour and Other Military Equipment. London.
633. Junkelmann, M. 1990. Die Reiter Roms. Teil 1, Reise, Jagd, Triumph und Circusrennen. Mainz am Rhein: Ph. von Zabem (Kulturgeschichte der antiken Welt, 45). 403
634. Kaczanowski, P. 1992. Importy broni rzymskiej na obszarze europejskiego Barbaricum. Kraków. 635. Kaczmarek, Z. 2016. Tkactwo w relacjach kulturowych cesarstwa rzymskiego z Barbaricum (I-III wiek n.e.) (Acta Humanística Gnesnensia, 8), Gniezno: Instytut Kultury Europejskiej UAM. 636. Kazański, M. 1992. Les Goths et les Huns. À propos des relations entre les Barbares sédentaires et les nomades Archéologie Medievale, XXII, p. 191-229. 637. Kazański, M., Legoux, R. 1988. Contribution à l’étude des témoignages archéologiques des Goths en Europe orientale á l’époque des Grandes Migrations: la chronologie de la culture de Cemjahov récente. Archéologie Médiévale, 18, p. 7-53. 638. Kazański, M., Quiroga, TL., Perin, P. 2018. Le costume féminin «princier» de tradition germanique orientale à l’époque des grandes migrations en Espagne et en Gaule du sud et ses réminiscences dans le royaume hispano-wisigothique. In : López Quiroga, J. (dir.). In tempore Sueborum. El tiempo de los Suevos en la Gallaecia (411-585). El primer reino medieval de Occidente, La Coruña, 61-84. 639. Keller, E. 1971. Die spätromischen Grabfunde in Südbayem, München 640. Kent, J. P. C., Overbeck, B., Stylów, A.U. 1973. Die Römische Münze. München: Hirmer. 641. Kietlińska, A., Dąbrowska, T. 1963. Cmentarzysko z okresu wpływów rzymskich we wsi Spicymierz, powiat Turek. Materiały Starożytne, IX, s. 143-254. 642. Kőhegyi, M., Vörös, G. 2011. Madaras-Halmok. Kr. и.2-5. Századi szrmata temető. Szeged. 643. Kokowski, А. 1993. Gródek nad Bugiem: Cmentarzysko grupy masłomęckięj. (Lubelskie Materiały Archeologiczne
7,1,2). Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej. 404
644. Kokowski, A. 1995. Grupa Maslomęcka z badan nad przemianami kultury gotów w młodszym okresie rzymskim. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej. 645. Kokowski, A. 1996. O tak zwanych blaszanych fibulach z półokrągłą płytą na główce i rombowatą nóżką, Studia Gothica, 1, S. 153-184. 646. Kokowski, A. 2000. Zu Geheimnisvollen Tonknöpfen von typ «Bernašivka», Sborník Národního Muzea v Praze, LIV/1-4, S.65-70. 647. Kokowski, A. 2003. Antyczne atramentarium z terytorium kultury czemiachowskiej. In: Bursche, A., Ciołek, R. Antyk i Barbarzyńcy. Księga dedykowana profesorowi Jerzemu Kolendo w siedemdziesiątą rocznicę urodzin. Warszawa: Instytut Archeologii Uniwersytetu Warszawskiego. 648. Kokowski, A. 1993. Gródek nad Bugiem. Cmentarzysko grupy masłomęckiej. Części I-III. Lublin. 649. Kondié, V. 1973. Two Recent Acquisitions in Belgrad Museums, The Journal of Roman Studies, LXIII, p. 47-49. 650. Kontny, B. 2004. Uzbrojenie kultury przeworskiej w okresie wpływów rzymskich i początkach okresu wędrówek ludów. In: Wandalowie: strażnicy bursztynowego szlaku; Państwowe Muzeum Archeologiczne w Warszawie, 8 marca16 czerwca 2004; katalog wystawy. Lublin: Wydawnyctwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, s. 143-161. 651. Kontny, B. 2016. Przeworsk culture society and its long-distance contacts, AD 1-350 In: Urbańczyk, P, Rzeszotarska-Nowakiewicz, A. (eds.). The past society. 500 BC ~ 500 AD, 4, Warszawa, s. 163-217. 652. Kopemicki, I. 1878. Poszukiwania archeologiczne w Horodnicy nad Dniesrem. Zbiór Wiadomości do Antropologii Krajowej, II, S. 19-72. 405
653. Korać, M. 1991. Late Roman Tomb with Frescoes from Viminacium. Cmapmap, XLII, s. 107-122. 654. Korać, M. 2007. Slikarstvo Viminaciuma. Beograd: DigitalArt. 655. Kořený, R., Kostka, M., Urbanová, К. 2010. Neznámý hrob XIV. Z PrahyDejvic- Podbaby. Archaeologica Pragensia, 20, S. 361-392. 656. Kovács, 1. 1912. A Marosszentannai napvandorlaskori temető. Dolgozatok, Ill, 2, p. 250-367. 657. Kovács, I. 1915. A marosvásárhelyi őskori telep, skytha- és népvándorláskori temető. Dolgozatok, S. 226-324. 658. Krieger, K.R. 1995. Sieg und Niederlage: Untersuchungen physiognomischer und mimischer Phänomene in Kampfdarstellungen der römischen Plastik. Wien: Phoibos Verl.(Wiener Forschungen zur Archäologie, 1). 659. Krierer, K.R. 2004. Antike Germanenbilder. Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, 318). 660. Kulcsár, V. 1998. A kárpát-medencei szarmaták temetkezési szokásai. The burial rite of the Sarmatians of the Carpatian basin. (Múzeumi Füzetek, 49). Aszód: Osváth Gedeon Múzeumi Alapít. 661. Kuzmanov, G. 1985. Céramique de la Haute Epoque Byzantine provenant de Thrace et de Dacie (IV e-Ie début du Vile S). Fouilles et Recherches (Sofia), XIII. 662. Laser, R., Voß, H.-U., 1994. Bundesländer Brandenburg und Berlin. (Corpus der römischen Funde im europäischen Barbaricum: Deutschland/). Bonn: R. Habelt. 663. Lăzărescu, V.-A., Ciuperca, B., Anton, А. 2015. The post-Černjachovian horizon in Wallachia revisited. A case study for the newly discovered site at Ciorani, Prahova county. In: Cociş, S., Lăzărescu, V.-A., Gui, M., Deac, D.-A. (eds.). Ad finem imperii 406
Romani studies. In honor of Coriolan H. Opreanu. Cluj-Napoca: MEGA Publishing House, p. 211-237. 664. Lebedynsky, I. 2001. Armes et guerriers barbares au temps des grandes invasions : (IVe au Vie siècle apr. J.-С.). Paris: Ed. Errance. 665. Leineweber, R. 2010. Des Fürsten neue Kleider. Zur Rekonstruktion der Bekleidung des Toten. In: Becker, M. 2010. Das Fürstengrab von Gommern, Veröffentlichungen des Landesamtes für Archäologie-Landesmuseum für Vorgeschichte-Sachsen-Anhalt, 63,1, S.326-329. 666. Lenski, N. E. 2002. Failure of empire: Valens and the Roman state in the fourth century A.D. Berkeley: University of California Press. 667. Levada, M., Potupčík, M. 2017. Nowe eksponaty z okresu wpływów rzymskich w Muzeum Krajoznawczym w Winnicy. In: Andrzejowski, J., von Carnap-Bornheim, C., Cieśliński, A., Kontny, B. (red.). Orbis barbarorum. Studia ad archaeologiam Germanorum et Baltorum temporibus Imperii Romani pertinentia Adalberto Nowakowski dedicata (Monumenta archaeologica barbarica. Series gemina. Tomus VI). Warszawa-Schleswig, s. 409-420. 668. Liana, T. 1970. Chronologia względna kultury przeworskiej we wczesnym okresie rzymskim, Wiadomości Archeologiczne, XXXV/4, s. 429-491. 669. Lichiardopol, D., Ciupercă, В. 2008. The presence of the Alans in the Lower Danube regionduring the age of the Fluns. Beiträge zur Ur- und Frühgeschichte Mitteleuropas, 50, p. 109-118. 670. Lund Hansen, U. 2009. Analyse von Perlen. In: Boye, L., Lund Hansen, U.(eds.). Wealth and Prestige. An Analysis of Rich Graves from Late Roman Age on Eastern Zealand (Denmark, II), p.l 15-144. 407
671. Lund Hansen, U. 2011. Women’s world? Female elite graves in Late Roman Denmark. In: Webliche Eliten in der Frühgeschichte Female Elites in Protohistorie Europe. Mainz: Verlag des RGZM, S.33-40. 672. Lyubichev, M. 2013. The secondary used artefact in grave 41 of the Chernyakhov cemetery of Voytenki. In: Khrapunov, I., Stylegar, F.-A. (eds.). Inter ambo maria, Kristiansand-Simferopol, p. 236-248. 673. Madyda-Legutko R., 1987. Die Gürtelschnallen der Römischen Kaiserzeit der frühen Völkerwanderangszeit İm mitteleuropäischen Barbaricum. British archaeological reports, international series, 360. 674. Magomedov, В. 2000. The tradition of ritual feasts as a part of burial customs in Chernyakhov-Sintana Culture, Archaeologia Bulgarica, IV, p. 59-64. 675. Magomedov, B. 2016. Das Fundspektrum römischer Metallsachgüter in der Černjachov-Kultur auf dem Gebiet der Ukraine, in: Voß, H.-U., Müller-Scheeßel, N. (eds.). Archäologie zwischen Römern und Barbaren. Zur Datierung und Verbreitung römischer Metallarbeiten des 2. und 3. Jhs. n. Chr. im Reich und im Barbaricum. Frankfurt am Main: R. Habelt, S. 861-870. 676. Maik, J. 1988. Wyroby włókiennicze na Pomorzu z okresu rzymskiego i ze sriedniowiecza (Acta Archeologica Lodziesia, 34). Wrocław, Warszawa, Kraków, Gdańsk, Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich. 677. Maik, J. 2007. Tkaniny z pomorskich cmentarzysk kultury wielbarskiej w świetle najnowszych badań. Nowe materiały i interpretacje. Stan dyskusje na temat kultury wielbaskiej. Gdańsk, s.97-107. 678. Maik, J. 2012. Włókiennictwo kultuiy wielbarskiej. Łódź: Instytut Archeologii
i Etnologii Polskiej Akademii Nauk, Ośrodek Badań nad Dawnymi Technologiami. 679. Mamalaucă, M. 1997. Săpăturile arheologice în necropola de secolul IV p. Ch. de la Pogoneşti-Iveşti. Carpica, XXVI/1, p. 147-166. 408
680. Mamalaucă, M. 1999. Necropola de sec. IV p. Chr. de la Pogoneşti-lveşti. Carpica, XXVIII, p. 91-102. 681. Mamalaucă, M. 2005. Obiceiuri de port în aria Culturii Santana de Mureş, Bucureşti: Editura ASA. 682. Mamalaucă, M. 2009. Structuri sociale reflectate în practicile funerare întâlnite în unele necropole apaţinând Culturii Santana de Mureş, Acta Musei Tutovensis, IV, p. 44-51. 683. Mamalaucă, M. 2010. O analiză a structurilor sociale, din perspectiva riturilor şi ritualurilor de înmormântare în necropolele de sec. IV d. Chr. din punctele „La Movil㔺i „Islaz”, corn. Pogoneşti, jud. Vaslui, Acta Musei Tutovensis, V, p. XX-XX. 684. Mamalaucă, M. 2011. Săpăturile archeologice din punctual «Islaz», sat Polocin, comuna Pogoneşti, Campania 2009. Acta Musei Tutovensis, VI, p. 77-94. 685. Mamalaucă, M. 2013. Studiu asupra fibulelor descoperite în necropola de secol IV p. Chr., din punctul «Islaz», sat Polocin, comuna Pogoneşti (jud. Vaslui). Acta Musei Tutovensis, VIII, p.73-87. 686. Mander, J. 2013. Portraits of children on Roman funerary monuments. Cambridge. 687. Mannering, U. 2004. Dress in Scandinavian Iconography of the 5-10-th centuries A.D. Acta archaeologica Lodziensia, 50/1, p. 67-74. 688. Mannering, U. 2008. Iconography and Costume from the Late Iron Age in Scandinavia. In: Gleba, M., Munkholt, C,, Nosch, M.-L. (eds.). Dressing the Past (Ancient Textiles Series 3.). Oxford: Oxbow Books, p. 59-67. 689. Marijanski-Manojlović, M. 1987. Rimska nekropola kod Beške и Sremu. Novi Sad: Vojvođanski muzej. 690. Marinescu, G., Danila, S. 1976. Cercetări si descoperiri
archeologice in judeţul Bistrita-Nasaud. File de istorie, 4, p. 24-56. 409
691. Marinescu, G., Gaiu, C. 1989. Die Nekropole bei Fîntînele «Rît», Gern. Matei, Jud. Bistriţa-Năsăud aus dem 4. Jahrhundert u.z. Dacia, XXXIII, 1-2, p. 125-143. 692. Martin, M. 1991. frühmittelalterlichen Tradition Frauenkleidung. und Wandel Jahrbuch der des fibelgeschmückten Römisch-Germanischen Zentralmuseums Mainz, 38, S. 629-680. 693. Mastykova, A. 2007. Le costume féminin de la civilisation de Černjahov avec des fibules en tôle métallique, In: Tejral, J. (ed.). Barbaren im Wandel: Beiträge zur Kultur- und Identitätsumbildung in der Völkerwanderungszeit. Brno, p. 201-217. 694. Meller, FL, Mundt, J., Schmuhl Boje E.Hans. 2008. Der heilige Schatz im Dom zu Halbersladt. Regensburg: Schnell, Steiner. 695. Mitrea, I. 1969. Necropola din secolul IV-lea e.n. de la Obîrşeni-Voİneşti. Carpica, II, p. 219-232. 696. Mitrea, B., Preda, C. 1966. Necropole din secolul al IV-lea e.n. in Muntenia. Bucuresti. 697. Möller-Wiering, S. 2005. Symbolträger Textil. Textilarchäologische Untersuchungen zum sächsischen Gräberfeld von Liebenau, Kreis Nienburg (Weser) Studien zur Sachsenforschung 5,8. Oldenburg. 698. Möller-Wiering, S. 2011. War and Worship: Textiles from 3rd to 4th-century AD Weapon Deposits in Denmark and Northern Germany (Ancient Textiles Series, 9). Oxford-Oakville. 699. Munteanu, M., Rädulescu, F. 1992. Două necropole din secolul IV e.n. recent descoperite în sud-estul Munteniei. Thraco-Dacica, XIII, 1-2, p.125-133. 700. Muscă, L. 1977. Cercetirile arheologice de la Bucsani. Necropola prefeudală, Valachica, 9, p. 153-165. 701. Muşeţeanu, C. 1986. Necropola din secolul al
IV-lea e.n. de la Copuzu. Cultură şi Civilizaţie la Dunărea de Jos, 2, p. 209-222. 410
'02. Necrasov, О., Cristescu, M. 1961. Caracterizarea antropologică a unui schelet de a Erbiceni de la Sforşitul sec. IV e. n. Archeologia Moldovei, 1, p. 219-223. ?03. Nicu, M., Ţau, S. 1980. Necropola birituală din secolul al IV-lea e.n. de la 3arceajud. Galaţi. Materiale si Cercetări Archeologie, XIV, p. 373-397. /04. Niculescu, Gh.Al. 1993. The cremation graves from the cemetery of Tîrgşor (third-fourth centuries A.D.). Dacia, XXXVII, p. 197-220. 705. Niculescu, Gh.Al. 2011. Culture-historical archaeology and the production of knowledge on ethnic phenomena. Dacia, LV, p. 5-24. 706. Niculescu, Gh.Al. 2017. Autonomy and epistemic humility: reassembling the discipline. Studii şi cercetări de istorie veche şi archeologie, tom 68, որ. 1-4, p.87-94. 707. Nockert, M. 1991. Högom. Part IL The Högom find and other migration period textiles and costumes in Scandinavia. /Archaeology and Environment, 9). Umeå: University of Umeå. 708. Nowakowski, W. 1988. Metallglocken aus der römischen Kaserzeit im europäischen Barbaricum, Archeologia Polona, XXVII, S. 69-146. 709. Olldag, LE. 1992. Glasperler i danske fund fra romersk jernalder, Aarbøgerfor nordisk oldkyndighed og historie, S. 193-280. 710. Oldenstein, J. 1976. Zur Ausrüstung römischer Auxiliareinheiten. Berichte der Römisch-Germanischen Kommission, 57. Frankfurt a.M. 711. Opaiţ, A. 1996. Aspecte ale vieţii economice din provìncia Scythia (secolele 4-6 p : Chr.). Producţia ceramicii locale şi de import. Economical life's aspects in the Scythia Minor Province (4th-6th c. A.D.). The local and import ceramics production.
(Bibliotheca Thracologica,16). Bucureşti. 712. Palade, V. 1970. Mormânt de înhumaţie din sec. al IV-lea descoperit la Iveşti (jud. Vaslui). Cercetări istorice, XX, p. 73֊76. 411
713. Palade, V. 1973. Săpaturile ărcheologice de la Bogdăneşti-Fălciu, Jud.Vaslui (1967-1968). Materiale si Cercetări Ărcheologice, X, p. 169-189. 714. Palade, V. 1982. Un obicei magico-ritual în necropola din secolul al IV-lea de la Bârlad - Valea Seacă. Thraco-Dacica, III, p. 181-191. 715. Palade, V. 2004. Aşezarea şi necropola de la Bârlad-Valea Seacă secolele III-V. Bucureşti. 716. Pánszél S., Dobos A., 2007. Facet Cut Glass Vessels of the late 3-rd to 5-th Century AD. Analysis of finds from North Danubian Romania. In: Cosma, C. (eds.). Funerary Offering and Votive Depositions in Europe’s 1-st Millenium AD. ClujNapoca. P. 67-97. 717. Paraschiv, D. 2002. Amfore pontice romane şi romano-bizantine Tn zona Dunării de jos. Arheologia Moldovei, XXV, p. 165-207. 718. Pârducz, M. 1950. Denkmäler der Sarmatenzeit Ungarns, 3, Budapest: Akadémiai Kiadó. (Archaeologia Hungarica, 30). 719. Patek, E.V. 1942. Verbreitung und Herkunft der römischen Fibeltypen in Pannonien. Dissertationes Pannonicae. Ser.II. N.19. Budapest. 720. Pearce, G. W. E., 1951. Valentinian I ֊ Theodosius I. In: Mattingly, H. (ed.). The Roman Imperial Coinage. Vol. IX. 721. Perín, P. 2012. Die Bestattung in Sarkophag 49 unter der Basilika von SaintDenis. Königinnen der Merowinger. Adelsgräber aus den Kirchen von Köln, SaintDenis, Chelles und Frankfurt am Main, S. 100-121. 722. Petrauskas, O.V. 2003. Die Gräberfelder der Čemjachov-Kultur von Kosanovo und Gavrilovka - eine vergleichende Studie zu Chronologie, Bestattungssitten und ethnokulturellen Besonderheiten. Bericht der Römisch-Germanischen Kommission, 84, S.
223-351. 412
723. Petrauskas, O.V. 2017. Übergang von der Stufe C2 zu Сз in der ČernjachovKultur (Auf dem Beispiel der Glasschalen mit Ringboden). Ephemeris Napocensis, XXVII, p. 123-154. 724. Petrauskas, O.V. 2018. Glasbecher vom Typ Eggers 230 in der ČernjachivKultur: Zur relativen Chronologie. In: Niezabiatowska-Wiśniewska, B., Łuczkiewicz, P., Sadowski, S., Stasiak-Cyran, M., Erdrich, M. Studia Barbarka. Andrzejowi Kokowskiemu w 65 rocznicę urodzin. T.l. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej. 725. Petrescu, F. 2002. Repertoriul monumentelor archeologice de tip Sântana de Mureş-Cerneahov de pe teritoriul României. Bucureşti: «Ars Docendi». 726. Pieta, К. 2009. Das Fürstengrab aus Poprad-Matejovce. In: Freeden, U. v., Friesinger, PL, Warners, E.(Hrsg.) Glaube, Kult und Herrschaft. Bonn, S. 107-122. (Kolloquien zur Vor- und Frühgeschichte, 12). 727. Podobed, V.A., Simonenko, A .V. 1998. A late Sarmatian burial in the Central Donetsk basin. Communicationes archaeologicae Hungáriáé, S. 99-108. 728. Pop-Lazić, S. 2002. Nekropole rimskog Singidunuma. Singidunum, 3, p.7-100. 729. Poppová Urbanová, К., Leite, G. 2009. Haute Couture 0-600 AD, katalog doprovázející výstavu «Poslední Germàni v Cechách». Praha. 730. Poppová Urbanová, К., Březinová, H. 2009. Fragmenty textilu na bronzovém vědru z doby římské z Repova. Archeologické rozhledy, LXI (1), S. 101-117. 731. Popuşoi, E. 1996. Expoziţia „Rădăcini ale civilizaţiei străromâneşti ín Muntenia de răsărit, Moldova de sud şi centrală în sec. Ш-XI p.Ch. ” (1995-1996). Catalog. Vaslui. 732. Preda, C. 1980. Callatis. Necropola
romano-bizantina. Bucuresti: Editura academiei republicii socialiste Romania. 413
733. Przybyła, M. J. 2005. Ein Prachtgürtel aus dem Grab 1 von Wrocław-Zakrzów (Sakrau) - Ein Rekonstruktionsversuch. Archäologisches Korrespondenzblatt, 35, S. 105-122. 734. Przybyła, M. J. 2011. Die Regionalisierung der reichen Frauentracht und die Nachweismöglichkeiten jüngerkaiserzeitlicher Heiratskreise am Beispiel Nordeuropas In: Quast, D. (ed.). Weibliche eliten in der Frühgeschichte. Female elites in Protohistorie Europe (Römisch-Germanisches Zentral museum - Tagungen 10). Mainz, p. 321-359. 735. Quast, D. 1997. Vom Einzelgrab zum Friedhof. In: Die Alamannen. Stuttgart, S. 171-190. 736. Quast, D. 2012. Martial writers - Intellectual warriors: Remarks on a group of Late Antique male graves. In: Ivaniševič, V., Kazański, M. (eds.). The Pontic- Danubian Realm in the Period of the Great Migration (Centre de recherche d’Histoire et Civilisation de Byzance, Monographies 36 / Arheološkiinstitut, Posebna izdanja, Knjiga 51), Paris-Beograd, p. 243-264. 737. Radnóti, A. 1957. Gefäße, Lampen und Tintenfässer aus Bronze, in: M. R. Alföldi et al. (Hrsg.). Intercìsa II (Dunapentele). Geschichte der Stadt in der Römerzeit (Archaeologia Hungaricą 36), Budapest, S. 173-224. 738. Rădulescu, A.1976. Amfore romane şi romano-bizantine din Scythia Minor. Pontica, IX, p. 100-113. 739. Ramqvist, Per.H. 1992. Högom. Part 1. The excavations 1949-1984. (Archaeology and environment, 13). Neumünster: Wachholtz. 740. Rau, G. 1972. Körpergräber mit Glasbeigaben des 4. nachchristlichen Jahrhunderts im Oder-Weichsel-Raum, Acta praehistorica et archaeologica, 3, S. 109-214. 414
741. Rau, G. 2008. Spatantike Facettschliffglaser in Nord- und Osteuropa, Acta praehistorica et archaeologica, 40, S. 221-240. 742. Ravn ML, 2003. Death Ritual and Germanic Social Structure (c. AD 200-600). British archaeological reports (International Seríes 1164). Oxford. 743. Reinecke, P. 1906. Aus der russischen archäologischen Litteratur (Gräberfelder vom Ende der La Tènezeit und aus der jüngeren römischen Kaserzeit im Gouvernement Kiew). Mainzer Zeitschrift, S.42-49. 744. Riha E., 1990. Der römische Schmuck aus Augst und Kaiseraugs// Forschungen in Augst. Bd.10. 745. Rostovtzeff, M.I. 1938. Dura-Europos and its art. Oxford: The Clarendon Press. 746. Rotam, M. 1982. Necropola din secolul al IV-lea de la Suletea-Vaslui. Acta moldaviae meridionalis, III-IV, p. 243-249. 747. Rothe, U. 2009. Dress and cultural identity in the Rhine-Moselle region of the Roman Empire. British archeological reports (International Series 2038). Oxford. 748. Rothe, U. 2012. Clothing in the Middle Danube provinces. Jahreshefte des Österreichischen Archäologischen Institutes in Wien, 81, p. 137-231. 749. Rudych, T. 2017. Antropologische Materiallen aus der Černjchov-Necropole Nagornoe 2. In: Gudkova, A., Schultze, E. Gräberfeld und Siedlung Nagornoe 2. Archaeologie in Eurasien, 35, S. 145-162. 750. von Rummel, F. 2005. Habitus barbarus. Kleidung und Repräsentation spätantiker Eliten im 4. Und 5. Jahrhundert. Berlin, New York (RGA- Ergänzungsband 55). 751. von Rummel, F. 2010. Gotisch, barbarisch oder römisch? Methodologische Überlegungen zur ethnischen Interpretation von Kleidung. In: Pohl, W.,
Mehofer, M. (eds.). Archäologie der Identität. Wien: Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, S. 51-77(Forschungen zur Geschichte des Mittelalters, 17). 415
752. Sage, G. 1932. Gewebereste auf vorgeschichtlichen Eisengeräten in Schlesien, Altschesien, IV, S.69-82. 753. Salin, В. 1904.Altgermanische Tierornamentik. Stockholm. 754. Schlabow, K. 1976. Textilfunde der Eisenzeit in Nordedeutschland. Neumünster: Wachholtz. 755. Schliz, A. 1913. Die Schädel aus dem Nekropol von Nikolaewka am Dniepr (Gouv. Cherson). Prähistorische Zeitschrift, V, 1-2, S. 148-157. 756. Schmidt-Colinet, A. 1995. Palmyra: Kulturbegegnung im Grenzbereich. Mainz: P. von Zabern (Antike Welt, 26; Zaberns Bildbände zur Archäologie, 27). 757. Schön, M. D. 1999. Gräber und Siedlungen bei Ottemdorf-Westervörden, Landkreis Cuxhaven, Probleme der Küstenforschung, 26, S. 123-208. 758. Schön, M. D. 2001. Grabfunde der Römischen Kaiserzeit und Völkerwanderungszeit bei Sievern, Ldkr. Cuxhaven, Probleme der Küstenforschung, 27, S. 75-248. 759. Schulte, L. 2011. Die Fibeln mit hohem Nadelhalter (Almgren Gruppe VII). Neumünster. 760. Schultze, E. 2009. Gefäßbeigaben in Kindergräbern der Černjachov-Kultur ֊ zu einem Grab aus Sumy-Sad (Ostukraine) В: Мызгин, K.B. (ред.), Ostrogothica, Харьков: Тимченко A.H., c.165-173. 761. Schultze, E., Strocen, B. 2008. Ovalfacettierte Keramik ֊ eine Untersuchung zur Chronologie der Černjachov-Kultur. In: Niezabitowska-Wiśnewska, B.(red.). The Turbulent Epoch. New materials from the Late Roman Period and the Migration Period. II (Monumenta Studia Gothica, V, 2). Lublin: Instytut Archeologii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, S. 315-328. 762. Schulze, M. 1977. Die Spätkaiserzeitlichen Armbrustfibeln Nadelhalter (Gruppe Almgren VI. 2).
Antiquilas, R.3, Bd. 19. 416 mit festem
763. Schulze-Dörrlamm, M. 1986. Gotische Amulette des 4. und 5, Jahrhunderts n. Chr. Archeologisches Korrespondenzblatt, 16, S. 347-355. 764. Schuster, J. 2014. Dobór i układ darów w inhumacyjnych grobach książęcych z pierwszej połowy I tysiącilecia po Chr. w Północnej i Środkowej Europie, Wiadomości Archeologiczne, LXV, s. 5-44. 765. Schuster, J. 2017. Eine osteuropäische Variante der bugelknopffibeln von Seerapen/LQblino auf der Sambischen Halbinsel als Beispiel Überregionalen Kontakte an der Schwelle zur Völkerwanderungszeit. In: Andrzejowski, J., von Carnap-Bornheim, C., Cieśliński, A., Kontny, В.(red.). Orbis barbarorum Studia ad archaeologiam Germanorumet Baltorum temporibus Imperii Romani pertinentia Adalberto Nowakowski dedicata (Monumenta archaeologica barbarica. Series gemina. Tomus VI). Warszawa-Schleswig, S.215-22Í. 766. Schuster J. 2017a. Fibeln vom Typ Dybäck / Independenţa als Beispiel weitreichender Kontakte zwischen Nord- und Südosteuropa an der Schwelle zur Völkerwanderungszeit. In: Na hranicích impéria extra fines imperii. Jaroslavu Tejralovi к 80. narozeninám. Brno: Archeologický ústav Akademie věd České respubliky, S. 371-380. 767. Scorpan, C. 1976. Origini şi linii evolutive în ceramica romano-bizantină (sec. IV-VII) din spaţiul mediteranean şi pontic. Pontica, IX, p. 155-185. 768. Sellye, I. 1939. Császárkori emailmunkák Pannóniából - Les Bronzes Émaillés de la Pannonie Romaine. Dissertationes Pannonicae, II/8. Budapest. 769. Sieblist, U. 2010. Die Rekonstruktion des Prunkgürtels. In: Becker, M. 2010. Das Fürstengrab von Gommern, Veröffentlichungen
des Landesamtes för Archäologie-Landesmuseum für Vorgeschichte-Sachsen-Anhalt, 63,1, S.309-314. 770. Şovan, О. 2005. Necropola de tip Santana de Mureş-Ğernjachov de la Mihălăşeni (jud. Botoşani). Târgovişte. 417
771. Şovan, О. 2011. Necropola din secolele IV-V de la Nichiteni (corn. Coţuşca, jud. Botoşani). Acta Musei Tutovensis, VI, p. 61-66. 772. Stasiak, M.1994. Ceramika z cmentarzyska kultury przeworskiej w Opoce: Keramik aus dem Przeworsk-Kultur-Gräberfeld in Opoka (Lubelskie Materiały Archeologiczne, 8,2), Kultura Przeworska, 2, Lublin. 773. Stasiak-Cyran, M. 2004. Ręcznie lepiona ceramika wandalska. In: Wandalowie: strażnicy bursztynowego szlaku; Państwowe Muzeum Archeologiczne w Warszawie, 8 marca-16 czerwca 2004; katalog wystawy. Lublin: Wydawnyctwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, s. 177-189. 774. Stawiarska, T. 1999. Naczynia szklane okresu rzymskiego z terenu Polski. Studium archeologiczno-technologiczne. Warszawa: Instytut archeologii i etnologii PAN. 775. Straume, E. 1987. Gläser mit Facettenschliff aus skandinavischen Gräbern des 4. und 5. Jahrhunderts n.Chr. (Instituttet for sammenlignende kulturforskning. Serie В. Skrifter 73), Oslo: Universitetsforlaget. 776. Steuer, H. 1982. Frühgeschichtliche Sozialstrukturen in Mitteleuropa : eine Analyse der Auswertungsmethoden des archäologischen Quellenmaterials (Abhandlungen der Akademie der Wissenschaften in Göttingen. nr. 128 ). Göttingen: Vandenhoeck Ruprecht. 777. Strauß, E.-G.1992. Studien zur Fibeltracht der Merowingerzeit, Universitätsforschungen zur Prähistorischen Archäologie, 13. Bonn: Habelt. 778. Szczukin M., 1981. Zabytke wielbarske a kultura czemiachowska. In: Malinowski, T. (red.). Problemy kultury wielbarskiej. Słupsk, s. 134-162. 779. Ţau, S., Niču, M. 1983. Necropola din secolul al IV-lea de la
Barcea. Materiale şi Cercetări Arheologice, Bucureşti. 418
780. Ţau, S., Niču, M 2010. Accesorii vestimentare, fibule din necropola de la Barcea cultura Santana de Mureş-Cernjachov, secolul al IV-lea d.Chr. Acta Musei Tutovensis, V, p. 99-115. 781. Ţau, S., Nicu, M. 2012. Accesorii vestimentare catarame din necropola de tip Santana de Mureş-Cerneahov de la Barcea secolul al IV-lea A. D.chr. Acta Musei Tutovensis, VII, p. 117-125. 782. Tejral, J. 2011. Einheimische und Fremde: das norddanubische Gebiet zur Zeit der Völkerwanderung. Brno: Archäologisches Institut der Akademie der Wissenschaften der Tschechischen Republik. 783. Teodorescu, V., Lichiardopol, D., Peneş, M. 1983. Necropola daco-romană din sec.IV-v e.n. de la Boldeşti-Grădiştea, jud. Prahova. Materiale si Cercetări Archeologice, XVII, p. 419-434. 784. Tempelmann-Mączyńska, M. 1985. Die Perlen der römischen Kaiserzeit und der frühen Phase der Völkerwanderungszeit im mitteleuropäischen Barbaricum. Mainz: von Zabern. (Römisch-germanische Forschungen, 43). 785. Tempelmann-Mączyńska, M. 1988. Strój kobiecy kultury wielbarskiej i jego powiązania z sąsiednimi obszarami. In: Gurbą, J., Kokowski, A. (red.). Kultura Wielbarska w młodszym okresie rzymskim, I, c. 205-220. 786. Tempelmann-Mączyńska, M. 1989. Das Frauentrachtzubehör des mittel- und osteuropäischen Barbaricums in der römischen Kaiserzeit. Kraków: JagiellonenUniversität. 787. Tempelmann-Mączyńska, M. 1989 a. Das «reduzierte» Trachtmodell der gotischen Frauen und seine urprünge Archeologìa Baltica, VIII (Peregrinano Gothica. IL), S.263-230. 788. Trohani, G., Zorzoliu, T. 1983. O necropolă din sec. al IV-lea e.n.
descoperită la Drăgăneşti-Olt. Cercetări arheologice, VI, p. 209-223. 419
789. Tvauri, A. 2012. The Migration Period, Pre-Viking Age, and Viking Age in Estonia. Humaniora: archaeologica. Tartu: Tartu University Press. 790. Urbanová, К. 2008. Textilnictví. In: Salač, V. (ed.). Archeologie pravěkých. Cech 8. Doba římská a stěhování národů. Praha, S. 64-65. 791. Ullemeyer, R., Tidow, K. 1981. Textil- und Lederfunderer der Grabung Feddersen Wierde. In: Hayen, H., Ullemeyer, R., Tidow, K., Rutiner, F. Institut fur Härterei-Technik, Einzeluntersuchungen zur Feddersen Wierde: Wagen, Textil- und Lederfunde, Bienenkorb, Schlackenanalysen. Wiesbaden: Steiner. 792. Urbanová, К. 2009. Nálezy textilních fragmentů z lokality Streda nad Bodrogom - předběžná zpráva. Slovenská archeológia, LVII (2), S. 355-358. 793. Urbanová, К. 2009. Soubor textilních pozůstatků z doby stěhování národů ze sbírek oddělení prehistorie a protohistorie Národního muzea v Praze. Barbarská sídliště. Brno, S. 531-542. 794. Urbanová, K. 2010. Shroud or burial dress? Possibilities for interpreting textile fragments from the Migration Period found on the site in Záluží near Čelákovice. Fasciculi Archaeologicae Historicae, XXIII, 1, 8, S. 1-8. 795. Ursachi, V. 1994. Necropola din secolul IV d.h. descoperită la Săbăoani, judeţul Neamţ. Memoria Antiquitatis, XIX, p. 262-278. 796. Vaday, A.H. 1989. Die sarmatischen Denkmäler des Komitats Szolnok. Antaeus. Communicationes ex Instituto archaeologico Academiae scientiarum hungaricae, 17-18. 797. Vaday, A. 2005. Komitat Szolnok. (Corpus der römischen Funde im europäischen Barbarìcum: Ungarn, 1). Budapest. 798. Vaday, A., Istvánovits, E„ Kulcsár,
V. 1989. Sarmadan Costume in the Carpatian Basin. Klio, 1, p. 107-114. 420
799. Volbách, F. 1952. Elfenbeinarbeiten der Spätantike und frühen Mittelalters. Mainz. 800. Volkaite-Kulikauskiene, R. 1997. Senovės lietuviif drabužiai ir jų papuošalai (IXVJ a.). Vilnius: Lietuvos Istorijos Institutas. 801. Vornic, V. 2006. Aşezarea şi necropola de tip Sântana de Mureş-Cernjachov de la Budeşti. Chişinău. 802. Vornic, V. 2006. Aşezarea şi necropola de tip Sântana de Mureş-Cernjachov de la Budeşti. Chişinău. 803. Voß, H.-U. 1998. Bundesland Mecklenburg-Vorpommern. römischen Funde im europäischen Barbaricum. Deutschland, Corpus der 3, Bundesland Mecklenburg-Vorpommern. Bonn: R. Habelt. 804. Vulpe, R. 1957. Izvoare. Săpăturile 1936-1948. Bucureşti. 805. Watt, M. 2011. Images of the female «elite»? Gold foil figures (guldgubbar) from the 6-th and 7-th century Scandinavia. In: Quast, D. (ed.). Weibliche eliten in der Frühgeschichte. Female elites in Protohistorie Europe (Römisch-Germanisches Zentralmuseum - Tagungen 10). Mainz, p.229-250. 806. Werner, J. 1966. Herkuleskeule und Donar-Amui ett. Jahrbuch des RömischGermanischen Zentralmuseums Mainz, 11, S. 176-199. 807. Werner, J. 1988. 808. Wible, F. 1983. Forum Claudii Vallensium: Das Römische Martigny. Antike Welt, 14/2. Mainz. 809. Wild, J.-P. 1970. Textile Manufacture in the Northern Roman Provinces(Cambridge Classical Studies). Cambridge. 810. Wild, J.-P. 1977. Textile from Vindolanda 1973-1975 with a contribution by M. L. Ryder. Hexham: Vindolanda Trust. 421
811. Wołągiewicz, R. 1993. Ceramika kultury wielbarskiej miedzy Bałtykiem a Morem Czarnym. Szczecin. 812. Zaharia, E., Zaharia, N. 1961. Un mormînt din epoca migraţiilor la Erbiceni (r.Iaşi, reg. Iaşi). Archeologia Moldovei, I, p. 211-218. 813. Zaharia, N., Zaharia, E., Palade, V. 1962. Sondajul din necropola de la începutul epocii migraţilor de la Pietriş (r. Birlad, reg. Iaşi). Materiale si Cercetări Archeologice, VIII, p. 591-597. 814. Zaharia, E., Zaharia, N., Şovan, O. 1993. Necropola din secolul al IV-lea d. Chr. De la Hăneşti (Jud. Botoşani). Archeologia Moldovei, XVI, p. 151-189. 422 |
| any_adam_object | 1 |
| any_adam_object_boolean | 1 |
| author | Hopkalo, Oksana Viktorivna |
| author_GND | (DE-588)1250193591 |
| author_facet | Hopkalo, Oksana Viktorivna |
| author_role | aut |
| author_sort | Hopkalo, Oksana Viktorivna |
| author_variant | o v h ov ovh |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV047707407 |
| ctrlnum | (OCoLC)1296277235 (DE-599)BVBBV047707407 |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>01751nam a2200421 cc4500</leader><controlfield tag="001">BV047707407</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20220301 </controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">220124s2021 |||| 00||| ukr d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9789668909894</subfield><subfield code="9">978-966-8909-89-4</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)1296277235</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV047707407</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rda</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">ukr</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">OST</subfield><subfield code="q">DE-12</subfield><subfield code="2">fid</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Hopkalo, Oksana Viktorivna</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)1250193591</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš</subfield><subfield code="n">Tom 1</subfield><subfield code="c">Oksana Hopkalo</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">Kyïv</subfield><subfield code="b">Instytut archeolohiï NANU</subfield><subfield code="c">2021</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">430 Seiten</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="490" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">Scientia Antiquitatis Ucrainica</subfield></datafield><datafield tag="490" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">Scientia Antiquitatis Ucrainica</subfield></datafield><datafield tag="773" ind1="0" ind2="8"><subfield code="w">(DE-604)BV047707390</subfield><subfield code="g">1</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033091256&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033091256&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Literaturverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="f">sla</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="q">BSB_NED_20220124</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="q">gbd_0</subfield></datafield><datafield tag="999" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-033091256</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">900</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09015</subfield><subfield code="g">498</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">930.1</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">930.1</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="g">498</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">900</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09015</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield></record></collection> |
| id | DE-604.BV047707407 |
| illustrated | Not Illustrated |
| index_date | 2024-07-03T18:59:34Z |
| indexdate | 2024-07-10T09:19:44Z |
| institution | BVB |
| isbn | 9789668909894 |
| language | Ukrainian |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-033091256 |
| oclc_num | 1296277235 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | 430 Seiten |
| psigel | BSB_NED_20220124 gbd_0 |
| publishDate | 2021 |
| publishDateSearch | 2021 |
| publishDateSort | 2021 |
| publisher | Instytut archeolohiï NANU |
| record_format | marc |
| series2 | Scientia Antiquitatis Ucrainica |
| spelling | Hopkalo, Oksana Viktorivna Verfasser (DE-588)1250193591 aut Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš Tom 1 Oksana Hopkalo Kyïv Instytut archeolohiï NANU 2021 430 Seiten txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier Scientia Antiquitatis Ucrainica (DE-604)BV047707390 1 Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033091256&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033091256&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Literaturverzeichnis |
| spellingShingle | Hopkalo, Oksana Viktorivna Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš |
| title | Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš |
| title_auth | Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš |
| title_exact_search | Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš |
| title_exact_search_txtP | Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš |
| title_full | Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš Tom 1 Oksana Hopkalo |
| title_fullStr | Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš Tom 1 Oksana Hopkalo |
| title_full_unstemmed | Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš Tom 1 Oksana Hopkalo |
| title_short | Kostjum naselennja kulʹtury Černjachiv-Sintana-de-Mureš |
| title_sort | kostjum naselennja kulʹtury cernjachiv sintana de mures |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033091256&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=033091256&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| volume_link | (DE-604)BV047707390 |
| work_keys_str_mv | AT hopkalooksanaviktorivna kostjumnaselennjakulʹturycernjachivsintanademurestom1 |