Iwan Kraskowski (1880-1955): w służbie Białorusi i Ukrainy
Gespeichert in:
| Hauptverfasser: | , , |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Polish |
| Veröffentlicht: |
Białystok
Białoruskie Towarzystwo Historyczne ; Polskie Towarzystwo Historyczne
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online-Zugang: | Inhaltsverzeichnis Literaturverzeichnis Abstract Abstract Abstract Abstract Register // Personenregister Register // Ortsregister |
| Beschreibung: | Literaturverzeichnis Seite 244-259 |
| Beschreibung: | 328 Seiten Illustrationen 24 cm |
| ISBN: | 9788360456514 9788395534652 |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 c 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV047215250 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20220406 | ||
| 007 | t | ||
| 008 | 210326s2019 a||| |||| 00||| pol d | ||
| 020 | |a 9788360456514 |9 978-83-60456-51-4 | ||
| 020 | |a 9788395534652 |9 978-83-955346-5-2 | ||
| 035 | |a (OCoLC)1245332409 | ||
| 035 | |a (DE-599)HEB475420861 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rda | ||
| 041 | 0 | |a pol | |
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a OST |q DE-12 |2 fid | ||
| 100 | 1 | |a Błaszczak, Tomasz |d 1982- |e Verfasser |0 (DE-588)115638432X |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |a Iwan Kraskowski (1880-1955) |b w służbie Białorusi i Ukrainy |c Tomasz Błaszczak, Iryna Matiash, Dorota Michaluk |
| 264 | 1 | |a Białystok |b Białoruskie Towarzystwo Historyczne ; Polskie Towarzystwo Historyczne |c 2019 | |
| 300 | |a 328 Seiten |b Illustrationen |c 24 cm | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 500 | |a Literaturverzeichnis Seite 244-259 | ||
| 546 | |a Zusammenfassung in englischer, weißrussischer, lettischer, litauischer, russischer, slowakischer und ukrainischer Sprache | ||
| 546 | |b Teilweise kyrillisch | ||
| 600 | 1 | 7 | |a Kraskoŭski, Ivan Ihnatavič |d 1880-1955 |0 (DE-588)1233366602 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 655 | 7 | |0 (DE-588)4006804-3 |a Biografie |2 gnd-content | |
| 689 | 0 | 0 | |a Kraskoŭski, Ivan Ihnatavič |d 1880-1955 |0 (DE-588)1233366602 |D p |
| 689 | 0 | |5 DE-604 | |
| 700 | 1 | |a Matjaš, Iryna Borysivna |d 1961- |e Verfasser |0 (DE-588)123338344 |4 aut | |
| 700 | 1 | |a Michaluk, Dorota |e Verfasser |0 (DE-588)1051681944 |4 aut | |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Literaturverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000011&line_number=0006&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000013&line_number=0007&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Register // Personenregister |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000015&line_number=0008&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Register // Ortsregister |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 940 | 1 | |q BSB_NED_20220406 | |
| 999 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-032619982 | ||
| 942 | 1 | 1 | |c 909 |e 22/bsb |f 0904 |g 47 |
| 942 | 1 | 1 | |c 929 |e 22/bsb |f 0904 |
| 942 | 1 | 1 | |c 929 |e 22/bsb |f 0904 |g 438 |
| 942 | 1 | 1 | |c 929 |e 22/bsb |f 09034 |g 47 |
| 942 | 1 | 1 | |c 929 |e 22/bsb |f 09034 |g 438 |
| 942 | 1 | 1 | |c 929 |e 22/bsb |f 0904 |g 47 |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1804182332698001408 |
|---|---|
| adam_txt |
Spis treści Wstşp 7 Rozdział I Dzieciństwo 1.1. 1.2. i młodość Środowisko rodzinne: Dubicze Cerkiewne Lata nauki: Wilno—Warszawa—Petersburg 17 31 Rozdział II W ŚRODOWISKU WILEŃSKIEJ INTELIGENCJI 2.1. 2.2. 2.3. 2.4. Życie polityczne na ziemiach litewsko-białoruskich po rewolucji 1905 roku Krajowiec i wolnomularz W środowisku wileńskich Białorusinów Życie zawodowe i rodzinne 49 56 64 68 Rozdział III W SŁUŻBIE NIEPODLEGŁEJ UKRAINY 3.1. 3.2. 3.3. 3.4. 3.5. 3.6. 3.7. 3.8. „Bieżeństwo” Na pomoc ofiarom wojny W dobie rewolucji lutowej W rządzie Ukraińskiej Republiki Ludowej Ku niezależności Białorusi i Ukrainy Doradca delegacji białoruskiej w Kijowie Pracownik Ministerstwa Spraw Zagranicznych Państwa Ukraińskiego Pod rządami Dyrektoriatu 76 77 81 86 92 95 104 111 Rozdział IV W Misji Dyplomatycznej 4.1. 4.2. 4.3. Podróż na Kaukaz W Tyflisie Przez Europę do Wilna na Kaukazie 116 120 139 Rozdział V Od Wilna 5.1. 5.2. 5.3. do Kowna Droga powrotna do Wilna W Litwie Środkowej Wysiedlenie „Grupy 33-echJ 146 149 153
Rozdział VI Krzewiciel oświaty białoruskiej Łotwie na 6.1. 6.2. 6.3. Początki działalności białoruskiej Państwowe Gimnazjum Białoruskie w Dźwińsku Przed obliczem sądu 163 169 176 Rozdział VII „Ziemia swobody”. Pierwsze lata 7.1. 7.2. „Białoruski dom” Sprawa Związku Wyzwolenia Białorusi 186 202 Rozdział VIII Na 8.1. 8.2. 8.3. zesłaniu Badacz zasobów Środkowego Powołża: Samara (Kujbyszew) W latach „wielkiego terroru” U schyłku życia Zakończenie Bibliografia 217 222 237 241 244 Streszczenie Iwan Kraskowski (1880-1955). W służbie Białorusi i Ukrainy 260 Змест Іван Краскоўскі ( 1880-1955). На службе Беларусі і Украіны 263 Резюме Іван Красковський (1880-1955). На службі Білорусі та Україні 266 03063 36063(03630 1880-1955. 63(^016^)6060 ζρύ ‘Дзб^обоЬ bò9bòb£}69o 269 Santrauka Ivan Kraskovski (1880-1955). Tarnaujant Baltarusijai ir Ukrainai 273 Kopsavilkums Ivans Kraskovskis (1880-1955). Baltkrievijas un Ukrainas dienestā 276 Содержание Иван Красковский (1880-1955). На службе Белоруссии и Украины 279 Zhrnutie Iwan Kraskowski (1880-1955). V službách Bieloruska a Ukrajiny 282 Summary Iwan Kraskowski (1880-1955). In the service for Belarus and Ukraine Wykaz fotografii Indeks imienny Indeks geograficzny 285 317 319 325
Bibliografia
I. Źródła Źródła archiwalne Centralne Państwowe Archiwum Historyczne Gruzji 1. f. 1861, Administracja Demokratycznej Republiki Gruzji Latvijas Valsts vēstures arhīvs (Łotewskie Państwowe Archiwum Historyczne) 1. f. 1632, Ministerstwo Oświaty 2. f. 3125, apr. 5, Wydział Białoruski Departamentu
Mniejszości Narodowych Ministerstwa Oświaty 3. f. 2067, Szkoły miasta, gminy oraz powiatu dźwińskiego 4. f. 1612, Łatgalski Sąd Okręgowy Lietuvos mokslų akademijos Vrublevskių biblioteka (Biblioteka im. Wróblewskich) 1. f. 138, b. 2254-2257, Michał Römer, Dziennik, t. XXVIII-XXXI. Prywatne archiwum
Olega Łatyszonka Korespondencja z Ludmiłą Kraskowską * Архив Российской академии наук 1. ф. 493, Петрушевский Дмитрий Моисеевич ( 1863-1942), историк-меди евист, академик АН СССР (1929) Державний архів Тернопільської області 1. ф. 322, Тернопільський губернатор 2. ф. 308, Управління коменданта
залізничної станції м. Бучач Тернопіль ської губернії Российская государственная библиотека 1. ф. 141: Красковский Ипполит Феофилович (1862-1891) Центральний державний архів вищих органів влади та управління України 1. ф. 1429, Канцелярія Директорії УНР 2. ф. 2592, Народне міністерство закордонних
справ Української Народної Республіки, 1917-1918 рр. 3. ф. 3766, Міністерство закордонних справ Української Держави, 1918 р. 245
Центральний державний історичний архів України, м. Київ 1. ф. 715, Комітет Всеросійського земського союзу Південно-Західного фронту, м. Київ 2. ф. 1347, Управління губернського комісара Галичини, м. Тернопіль Центральний державний архів громадських об’єднань України 1. ф. 269, Колекція документів
«Український музей у Празі» Цэнтральная навуковая бібліятэка Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі, Аддзел рэдкіх кніг і рукапісаў 1. ф. 16, Osobisty zespół Iwana Kraskowsldego Źródła drukowane 1. 2. 3. 4. 33 :1922 1 20 — II5. Vilnius—Kaunas: Wilno—Kowno: Вілъня—Коўна, Ka unas 1922. Krótki zarys
zagadnienia białoruskiego, mps. Warszawa 1928. Lustracje województwa podlaskiego 1570 i 1576 roku, oprać. J. Topolski, J. Wiśniewski, Wrocław 1959. Römer M., Dzienniki 1911-1913,1.1, Warszawa 2017. * 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 246 Азербайджанская Демократическая Республика (1918 1920 гг.). Законо
дательные акты (Сборник документов), Баку 1998. Архівы Беларускай Народний Республікі, red. С. Шупа, 1.1, ez. 1-2, Вільня — Нью-Ёрк — Менск — Прага 1998. Выпускники Литовской духовной семинарии 1830-1891,1900-1903,1905, 1908-1911, 1913, 1914 гг., http://www.petergen.com/bovkalo/duhov/litsem. html,
dostęp 15.08.2019. Дипломатія УНР і Української Держави в документах та спогадах су часників: У двох томах, oprać. І. М. Гнатишина, О. С. Кучерука, О. О. Мавріна; wstęp: В. С. Огризка, Київ 2008. Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки, листопад 1919 — листопад 1920р.:
документи і матеріали. В 2 т., оргас. В. Верстюк і in., Київ 2006. Жванко Л., Біженство Першої світової війни в
Україні: документи і ма теріали (1914-1918 рр.), Харків 2010. З архіваў Людмілы Краскоўскай, оргас. М. Трус, „Запісы. Беларускі Ін ститут Навукі і Мастацтва”, 2013, որ 36, s. 189-215. Історія української дипломатії: перші кроки на міжнародній арені
9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. (1917-1924 pp.): документи і матеріали, oprać. Л. В. Андрієвська і in., red. К. І. Грищенко і in., Київ 2010. Кароткі нарис беларускага питаньня, red. А. Пашкевіч, А. Вашкевіч, Мінск, 2009. Красковская Николаевна Мария (Юнг), Красковский Сергей Иванович —
informacja biograficzna, [w:] Томский мемориальный музей «Следствен ная тюрьма НКВД», http://nkvd.tomsk.ru/researches/passional/gejntce-uryung-mariya-nikolaevna/, dostęp 15.08.2019. Краскоўскйй Іван Ігнатавіч, Красковский Сергей Иванович, [w:] Адкрыты спіс ахвяраў палітычных рэпрэсій у СССР,
https://by.openlist.wiki, dostęp 15.08.2019. Міністерство внутрішніх справ за доби України: події, керівники, доку менти та матеріали (1917-2017рр.): В 3 т., է. 1: Міністерство внут рішніх справ за доби УНРта Української Держави (1917-1920), оргас.:М. Г. Вербенський, О. Н. Ярмиш, Т. О. Проценко,
В. М. Чисніков і in., red. В. Ю. Захарченка, Київ 2012. Мирні переговори між Українською державою та РСФРР 1918р. Протоколи і стенограми пленарних засідань: 36. док. і матеріалів, оргас.: О. І. Лупандін, І. В. Раллє, Л. В. Яковлева, Київ — Нью-Йорк — Філадельфія 1999. Павлишин О., З документів
дипломатії Української Народної Респуб ліки 1920-1921 рр.: Договір між УНР і Кубанським Краєм та ідея Союзу Причорномрських Держав, [w:] Проблеми вивчення історії Української революції 1917-1921 років. Збірник наукових статей, вип. 9, red. В. Ф. Верстюк, Київ 2013. Семянчук Г., Ведамасці аб
этнаграфічным складзе несельніцтва Беластоцкага, Бельскага і Сакольскага ўездаў Гродзенскай губерні за 1906 год,
„Białoruskie Zeszyty Historyczne”, 1996, է. 6, s. 107-129. Українська Держава (квітень — грудень 1918). Документи і матеріали. У двох томах, oprać.: Р. Пиріг (керівник) і in., Київ 2015. Українська Центральна Рада: документи і матеріали: У 2 т., է. 1, oprać. В. Верстюк і in., Київ 1996; է. 2, oprać. В. Верстюк і in., Київ 1997. Юнг Мария Николаевна, [w:] База данных „Жертвы политического тер рора в СССР”, Архив НИЦ „Мемориал” (Санкт-Петербург), http://nkvd. tomsk.ru/researches/passional/gejntce-ur-yung-mariya-nikolaevna/, dostęp 15.08.2019. II. Dzienniki, pamiętniki, wspomnienia: 1. 2. 3. Biržiška V., Neužgijusios žaizdos, Kaunas 1936. Mandelsztam N., Wspomnienia, przeł. J. Czech, Warszawa 2014. Olechnowicz F., 7 lat w szponach GPU, Wilno 1935.
4. Pawlikowski M. К., Wojna i sezon. Powieść. Pamiętnik emigracyjny Tadeusza Irteńskiego (fragmenty), Łomianki 2011. Römer M., Dzienniki, 1.1-6, Warszawa, 2017-2019. 5. * 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. Аляхновіч Ф., У капцюрох ГПУ, Вільня 1937. Дорошенко Д., Мої спомини про недавне минуле (1914-1920
роки), Київ 2007. Красковська Л., З давніх часів, Прешув 1999. Краскоўская Л., Аб беларускай гімназії ў Вільні, „Голас Радзімы”, 1995, որ 4, s. 4. Краскоўская Л., Беларуская дзяржаўная гімназія ў Дзвінску, „Голас Ра дзімы”, 1995, որ 5, s. 4. Краскоўская Л., 3 даўніх часоў (урывак з успамінаў),
„Запісы. Беларускі Інстытут Навукі і Мастацтва”, 2013, որ 36, s. 181-187. Матяш L, «Це не роман, але історичний документ, який, може, допоможе нашим нащадкам зрозуміти цю добу великих змін» (Зі спогадів Людмили Красковської про батька), „Український історичний журнал”, 2017, որ 4 (535), s. 177-198.
Полетика Н., Воспоминания (1890-ті -1960-ті pp.), http.V/www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1890-1960.poletika.php, dostęp 15.08.2019. Скоропадський П., Спогади: кінець 1917 — грудень 1918, red. Я. Пеленський, Київ—Філадельфія 1995. Шкільняк М., Україна у боротьбі за державність в 1917-1921 рр.: Спо мини і
роздуми, оргас. Вл. Верстюк, Київ 2016. III. Prasa 1. 2. 3. „Gazeta Śledcza” (1927). „Krynica” (1921). „Przegląd Wileński (1922). * 1. 2. 3. 4. 5. 6. „Беларускі Звон” (1922). „Вісник Української Народної Республіки” (1919). Выписки из Виленских губернских відомостей, http://forum.vgd.
ru/1361/52317/20.htm, dostęp 15.08.2019. „Державний вісник” (1918). „Правда” (1925). „Савецкая Белорусь” (1925,
1930).
IV. Opracowania 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. 22. Awksietijuk E., Dubicze Cerkiewne. Z dziejów prawosławnej parafii, Dubicze Cerkiewne 2012. ։Bazylow L, Historia Rosji, Wrocław—Warszawa—Kraków—Gdańsk—Łódź 1985. Błaszczak X, Białorusini w Republice Litewskiej 1918-1940, Białystok 2017. Dąbrowski J„ Wielka Wojna 1914-1918, cz. 1, Warszawa 1937. Gierowska-Kałłaur J., Stosunek Państwa Łotewskiego do miejscowych Polaków i Białorusinów w początkach niepodległości łotewskiej, „Studia z Dziejów Rosji i Europy Środkowo-Wschodniej”, 2011, t. XLVI, s. 181-216. Głogowska H., Białoruś 1914-1929. Kultura pod presją polityki, Białystok 1996. Hrycak J., Historia Ukrainy 1772-1999. Narodziny nowoczesnego narodu, Lub lin 2000. Istorija, [w:] Lietuvos Futbolo Federacija, https://lff.lt/federacija/apie-mus/ istorija/, dostęp 15.08.2019. Janauskas R, Proces członków Połskiej Organizacji Wojskowej w Kownie w 1920 roku, „Rocznik Instytutu Europy-Środkowo Wschodniej”, 2015,1.13, z. 3, s. 69-90. Januszewska-Jurkiewicz J., Stosunki narodowościowe na Wileńszczyźnie w la tach 1920-1939, Katowice 2011. Jekabsons E., Stosunki między Łotwą i Białoruską Republiką Ludową w latach 1919-1921, „Białoruskie Zeszyty Historyczne”, 1997, t. 7, s. 49-62. Jezovitovs K., Ar baltkrieviem un lielkrieviem Latvijā, „Izglītības Ministrijas Mēnešraksts”, 1923, s. 56-61. Jurkiewicz J., Rozwój polskiej myśli politycznej na Litwie i Białorusi w latach 1905-1922, Poznań 1983. Kalina J., Bractwo Włościan Białorusinów, „Białoruskie Zeszyty Historyczne”, 1993, t. 1, s. 29-39.
Kieniewicz S., Historia Polski 1795-1918, Warszawa 1987. Kolasiński M., Stosunki dyplomatyczne Ukrainy z Kubaniem w 1918 roku, „Historia i Polityka”, 2009-2010, nr 2-3, s. 141-164. Laszuk A., Zaścianki i królewszczyzny. Struktura własności ziemskiej w woje wództwie podlaskim w drugiej połowie XVII wieku, Warszawa 1998. Limanowski B., Dzieje Litwy, Kraków 1917. Łatyszonek O., Białoruskie formacje wojskowe 1917-1923, Białystok 1996. Łatyszonek O., Mironowicz E., Historia Białorusi od połowy XVIII do końca XX wieku, [Białystok 2002]. Łossowski P„ Litwa, Warszawa 2001. Łuckiewicz A., Narodowolcy-Białorusini i ich organ „Hornon”. Przyczynek do ewolucji ideologji politycznej Białorusinów w XIX wieku, [w:] Pamiętnik VI Powszechnego Zjazdu historyków polskich w Wilnie 17-20 września 1935 r., 1.1: Referaty, Lwów 1935, s. 87-99.
23. 24. 25. 26. 27. 28. 29. 30. 31. 32. 33. 34. 35. 36. 37. 38. 250 M. О., 13 sierpnia 1911 r. — pierwszy lot samolotu nad Warszawą, https://www.tysol.pl/al 0270-13-sierpnia-1911 -r-%E2%80%93-pierwszy-lotsamolotu-nad-Warszawa, dostęp 15.08.2019. Markowski A., Uniwersytet Cesarski: Uczelnia a społeczeństwo 1869-1917, [w:] Dzieje Uniwersytetu Warszawskiego 1816-1915, red. T. Kizwalter, [w:] Monumenta Universitatis Varsoviensis 1816-2016, Warszawa 2016, s. 723-816. Matiash L, Z Podlasia do Kijowa. Wkład Iwana Kraskouskiego w organi zację ukraińskiej służby dyplomatycznej i konsularnej w latach 1918-1924, [w:] Migracje a tożsamość narodowa mieszkańców Europy Wschodniej w XIX i na początku XX wieku, red. D. Michaluk, Ciechanowiec 2016, s. 255-282. Matus I., Biblioteki-czytelnie im. Florentego Pawlenkowa i towarzystwa kre dytowe w białoruskich wsiach Podlasia na początku XX wieku, „Białoruskie Zeszyty Historyczne”, 1994,1.1, s. 9-19. Michaluk D., Białoruska Republika Ludowa 1918-1920. Upodstaw białoruskiej państwowości, Toruń 2010. Michaluk D., Uwagi Antoniego Łuckiewicza o roli języka białoruskiego w kształ towaniu postaw narodowych i obywatelskich Białorusiniów — publicystyka z lat 1905-1914, [w:] Kintančios lietuves visuomenė: struktūros, veikėjai, idėjos, red. O. Mastianica, V. Pugačiauskas, V. Žaltauskaitė, Vilnius 2015, s. 528-541. Michaluk D., Ziemia mielnicka województwa podlaskiego w ХУІ-ХѴІІ wieku. Osadnictwo, własność ziemska i podziały kościelne, Toruń 2002. Mušinka M. Ivan Kraskovski — priekopník bielorusko-ukrajinských vzťanov a Slovensko, „Historický časopis
48”, 2000, nr 3, s. 495-504. Mušinka M., Návrat Ivana Kraskovského do dejín Bieloruska a Ukrajiny, [w:] Slovensko-bieloruskéjazykové, literárne a kultúrne vzťahy: Zborník príspevkov z medzinárodného vedeckého seminára, 20-21 Septembra 2000 = Actafacultatis philosophicae universitatis prešoviensis: Literárnovedný zborník 15, Prešov 2003, s. 65-83. Olszański T. A., Historia Ukrainy XX w., Oficyna Wydawnicza Wolumen, b. d. i m. wyd. Otrā tautas skaitīšana Latvijā, 1925 gadā, red. M. Skujenieks, Rīga 1925. Piątkowski L., Sprawa polska w myśli politycznej Michała Katkowa, „Annales Universitatis Mariae Curie-Skłodowska Lublin-Polonia”, 1999/2000, t. LIV/ LV, sec. F, Historia, s. 55-64. Piccin M., Popowicze na cesarskim Uniwersytecie Warszawskim (1869-1915): między tradycją a rewolucją, „Przegląd Wschodni”, 2010, t. XI, z. 3 (43), s. 489-508. Poklewski J., Polskie życie artystyczne w międzywojennym Wilnie, Toruń 1994. Pšibilskis V. B., Mykolas Biržiška. Patrioto, mokslininko, kultūrininko gyvenimo ir veiklos pėdsakais, Vilnius 2009. Romanowski A., Pozytywizm na Litwie, Kraków 2003.
39. 40. 41. 42. 43. 44. 45. 46. 47. 48. 49. 50. 51. 52. 53. 54. 55. 56. 57. Roszczenko M., Kleszczele, Bielsk Podlaski—Kleszczele 2002. Römer M., Litwa, Lwów 1908. Sawicki J., „Przegląd Wileński” w latach 1911-1915. Część I, „Zapiski Histo ryczne”, 1994, t. 59, z. 4, s. 41-56; tenże „Przegląd Wileński” w latach 1911-1915. Część II, tamże, 1995, t. 60, z. 1, s. 39-63. Schiller-Walicka J., Cesarski Uniwersytet Warszawski: między edukacją a po lityką 1869-1917, [w:] Dzieje Uniwersytetu Warszawskiego 1816-1915, Mo numenta Universitatis Varsoviensis 1816-2016, red. T. Kizwalter, Warszawa 2016, s. 557-703. Sierba M., Radziwilhwskie dobra Orla (1585-1695), Białystokb.d.w. [2017]. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, red. E Sulimierski, W. Walewski, B. Chlebowski, t. VIII, Warszawa 1886. Smaliańczuk A., Białorusini w gronie krajowców, [w:] Ostatni obywatele Wiel kiego Księstwa Litewskiego, red. T. Bujnicki, K. Stępnik, Lublin 2005, s. 273-280. Solak Z., Między Polską a Litwą. Życie i działalność Michała Romera 18801920, Kraków 2004. Sosna G., Wykaz hierarchii i kleru prawosławnego oraz opiekunów cerkiewnych Kościoła Prawosławnego na Białostocczyźnie w latach 1839-1986, Białystok 1986. Sosna G., Fionik D., Szczyty. Dzieje wsi i parafii, Bielsk Podlaski—Ryboły— Białystok 2005. Szybieka Z., Historia Białorusi 1795-2000, Lublin 2002. Turonek J., Wacław Iwanowski i odrodzenie Białorusi, Warszawa 1992. Vediščeva J., Mazākumtautību Pamatizglītība Latvijā (1918-1940), Latvijas Universitāte Pedagoģijas, Psiholoģijas un Mākslas Fakultāte, Promocijas
darbs pedagoģijas doktora zinātniskā grāda iegūšanai, Rīga 2010. Wałdoch J., Wybory do Rady Miejskiej i Zarządu Miejskiego miasta Wilna w latach 1905-1913, „Miscellanea Historico-Iuridica”, 2012, t. XI, s. 255-274. Wasilewski L., Litwa i Białoruś. Przeszłość — teraźniejszość — tendencje roz wojowe, Kraków 1912. Wojna i ludzie. Społeczne aspekty I wojny światowej w Europie Wschodniej, red. D. Michaluk, Ciechanowiec 2015. 1920-1940 Образование Госплана и его роль в развитии народного хо зяйства БССР, [w:] Министерство экономики Республики Беларусь / Ministerstwo Ekonomiki Republiki Białorusi https://www.economy.gov.by/ ru/1982553019-ru/, dostęp 15.08.2019. Багдановіч L, Купала Янка, [w:] Энцыклапедыя гісторыі Беларуси t. 4, Мінск 1997, s. 306-309. Бежуашвілі А., Консульство в Харкові, [w:] Хроніка-2000, вип. 37-48, Київ 2002, s. 45-46. 251
58. 59. 60. 61. 62. 63. 64. 65. 66. 67. 68. 69. 70. 71. 72. 73. 74. 75. 76. 77. 78. 252 Бежуашвілі А., Україна і Грузія: дипломатичні відносини 1918-1920років, [w:] Хроніка, вип. 47-48, Київ 2000-2002, s. 20-110. Беларускі працэс ў Латвії, Рыга 1925. Біч М„ Беларускі нацыянальны рух у перыяд
рэвалюцыі, [w:] Гісторыя Беларусі, է. 4, red. В. Яноўская, С. Рудовіч, Мінск 2005, s. 337-346. Біч М., Рудовіч С., Беларуская Сацыялістычная Грамада, [w:] Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, t. 1, Мінск 1993, s. 408-412. Гаврилюк Ю., Від Володимирових походів до лінії Керзона, Торонто—Білосток 2013.
Гаврилюк Ю., За свободу Украины и Беларуси. Штрихи к биографии Ивана Красковского — педагога и дипломата, „День”, որ 203,4.11.2005, s. 1, https:// day.kyiv.ua/uk7article/ukrayina-incognita/za-svobodu-ukrayini-ta-bilorusi. Гаврилюк Ю., Іван Красковський — підляшанин керуючий справами Ди ректорії
УНР, підписаний під Актом Злуки, „Над Бугом і Нарвою”, 2015, որ 1 (137), s. 16. Гаврилюк Ю., Штрихи до біографії Івана Красковського, „Над Бугом і Нарвою”, 2000, որ 3, s. 32-34. Гай-Нижник П., „Сірий кардинал”гетьмана П. Скоропадського (Нариси до політичного портрету О. О. Палтова), „Людина і
політика”, 2004, որ 3, s. 147-151. Гарэцкі P., Брати Гарэцкія, Мінск 2008. Гасымлы М. Дж., Купчик О. R, Дамиров А. У, Украинско-азербайджан ские политические отношения: история и современность, Киев 2014. Гельтман Стефан, [w:] Краткая энциклопедия Белорусской ССР, t. 5, Mińsk 1982, s. 144.
Германовіч Г, Некрашэвіч Сцяпан,[w:] Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, t. 5, Мінск 1999, s. 318-319. Историк, археолог,
нумізмат., http://www.alesyaniag.by/?p=5927 Гісторыя Беларусі, t. 5: Беларусь у 1917-1945 гг., red. М. Касцюк, Мінск 2006. Государственность Белоруссии: проблемы формирования в программах политических партий, оргас. В. К. Коршук, Р. П. Платонов, И. Ф. Рома новский, Е. Г. Богданович, Минск 1999. Грыбоўскі Ю., Удзел беларусаў у парламенцкіх выбарах у Латвії (19221931), „Беларускі Гістарычны Агляд”, 2018, t. 25, z. 1-2, s. 135-172. Ґуммерус Ґ„ Україна в переломні часи. Шість місяців на чолі посольства у Києві, оргас. Й. Ремі, В. Пилипенка, Київ 2004. Гуцал П. 3., Красковський Іван Гнатович, [w:] Енциклопедія історії Ук раїни, t. 5, red. В. А. Смолій і in., Київ 2008, s. 294-295. Дацків І. Б., Дипломатія українських державних утворень у захисті на ціональних інтересів 1917-1923 рр., Тернопіль 2009. Дацків І. Б., Створення системи дипломатичних представництв і місій
79. 80. 81. 82. 83. 84. 85. 86. 87. 88. 89. 90. 91. 92. 93. 94. Української Народної Республіки, „Науковий вісник Чернівецького уніве рситету: Збірник наукових праць”, сер.: Історія. Політичні науки. Між народні відносини, вип. 378/379, Чернівці 2008. Довнар-Запольский М., История Белоруссии,
Минск 2003. Дорошенко Д. L, Історія України 1917-1923 рр.: В 2-х t., t. 1:. Доба Цен тральної Ради; t. 2.: Українська Гетьманська Держава 1918 р., оргас.: К. Ю. Галушко, Київ 2002. Дружчьщ В., Беларускіяместы ў гістарычнай літаратуры, „Гістарычнаархеалёгічны зборнік”, 1927, nr 1, s. 249-276.
Дружчьщ В., Войты і ix улада ў беларускіх гаспадарскіх местах з магдэбурскім правам, [w:] Запіскі Аддзелу гуманітарних навук Інстытута Беларускае культуры, ks. 3: Працы клясы гісторыі, t. 2. Менск 1928, s. 241-298. Дружчыц В., Да пытаньня абмове Літоўскага Статуту, „Гістарычнаархеалёгічны зборнік”,
1927, որ 1, s. 347-353. Дружчыц В., Магістрат у беларускіх местах з майдэборскім правам у XV-XV11 сталецьцях, [w:] Запіскі Аддзелу гуманітарних навук Інсты тута Беларускае культуры, ks. 8: Працы клясы гісторыі, t. 3, Менск 1929, s. 377-458. Дружчыц В., Места Вільняў перилай палове XVI сталецъця,
[w:] Чатырохстолецъце беларускага друку,1525-1925, Менск 1926, s. 114-131. Дружчыц В., Места Менск у канцы XV і панатку XVI cm., „Працы БДУ ў Менску”, 1926, որ 12, s. 1-22. Дружчыц В., Палажэньне Літоўска-Беларускай дзяржавы пасьля Люблінскай уніі, „Працы БДУ ў Менску”, 1923, որ 6-7, s. 216-252.
Езавітаў К., Беларускае Культурна-Асьветнае Т-ва «Бацькаўшчына» ў Латвії, Рыга 1932. Езавітаў К., Становішча
беларускае школы ў Латвії, Вільня 1923. Екабсонс Э., Белорусы в Латвии в 1918-1940 гг., „Беларусіка-Albaruthenica”, որ 17: Беларуская дыяспара як пасрэдніца ў дыялогу цывілізацый, Мінск 2001. Жванко Л., Біженці Першої світової війни: український вимір (19141918рр.), Харків 2012. Зубко О., Винницкие адресаты Ивана Красовского, [w:] Гістарычныя шляхі, узаемадзеянне і ўзаемаўплывы беларускага народа і суседзяў: зб. навук. артыкулаў, red.: P. Р. Лазько i in., Гомель 2014, s. 77-80. Зубко О., Іван Красковський — голова української дипломатичної місії УНР на Кавказі (1919-1920 рр.), [w:] Проблеми історії та історіографії України: прогр. і матеріали наук.-практ. конф. [«День науки іст. ф-ту», Київ, 2011 р.], Київ 2011, s. 30-32. Зубко О., Трус М., Білоруський слід в українській дипломатії: (крізь призму життя Івана Красковського), „Київська старовина”, որ 4,2008, s. 92-101. 253
95. 96. 97. 98. 99. 100. 101. 102. 103. 104. 105. 106. 107. 108. 109. 110. 111. 112. 113. 114. 115. 254 Ибраев Г. М., Оспанов Б. Е., Сталинизм и казахстанская элита: реп рессии и последствия, http://www.rusnauka.com/12_KPSN_2009/Philo֊ sophia/44726.doc.htm Іванець А., Кримське питання в політиці
Української Народної Респуб ліки періоду Директорії (кін. 1918 — 1920 рр.), дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук, Науково-дослідний ін ститут українознавства Міністерства освіти і науки України, Київ 2016. Ігнатоўскі У, Выбранае, oprać. Г. Запартыка, red. І.
Саверчанка, Мінск 2018. Ігнатоўскі У, Кароткі нарыс гісторыі Беларусі, Менск 1926. Ігнаценка I., Кароль А., Усевалад Ігнатоўскі і яго час, Мінск 1991. История России XIX — начала XX ββ., red. В. А. Федотов, Москва 2000. Казак-Казакевіч Э., Мой жыццяпіс, [w:] Крывіцкіяруны: Беларускія пісьменнікі
Латвії, Мінск 2003, s. 116-137. Казачёнок К., «Белорусский процесс» в Латвии: обвинение, оправдание, наказание, [w:] Латыши и белорусы: вместе сквозь века. Сборник науч ных статей, red. М. Г. Королёв, Минск 2012, s. 29-43. Казлоў Л., Цітоў А., Беларусь на сямі рубяжах, Мінск 1993. Калеснік У,
Ветразі Адысея (Уладзімір Жылка ірамантычная традыцыя ў беларускай паэзіі), Мінск 1977. Калеснік У, Усё чалавечае, Мінск 1993. Калубовіч А., Крокі гісторыі, Менск 1993. Карамаш С, Нові відомості про Василя Кужима — дипломата і віце-кон сула України в Азербайджанській Демократичній Республіці, [w:]
Лідер двох епох: Азербайджансько-українські відносини через призму життя і діяльності Гейдара Аліева, Київ 2013, s.
218-225. Кароль А., Ігнатоўскі Усевалад, [w:] Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, է. 3, Minsk 1996, s. 470-471. Карский E., Белорусы, 1.1: Введение в изучение языка и народной словес ности, Варшава 1903. Карский Е., Белорусы. Введение в изучение языка и народной словесности, t. І-ІИ, Варшава — Москва — Петроград 1908-1922. Карский Е., К вопросу о разработке старого западнорусского наречия, Бильна 1893. Карский Е„ Обзор звуков и форм белорусской речи, [w:] Извѣстія Историкофилологическаго института князя Безбородко въ Нѣжинѣ, [Москва] 1885, է. X. Карский Е., Что такое древнее западнорусское наречие?, Москва 1897. Кіладзе С., Невідомі сторінки дипломатії, Хроніка-2000: Український куль турологічний альманах, որ 43: Україна — Грузія, Київ 2001, s. 27-33. Коршук В. К., Платонов Р. П., Романовский И. Ф., Богданович Е. Е, Го сударственность Белоруссии: проблемы формирования в программах политических партий, Минск 1999.
116. Коялович М., О расселении племен Западного края России, Санкт-Пе тербург 1863. 117. Коялович М., Чтения по истории Западной России, Санкт-Петербург 1884. 118. Красковский И., Макарий Афонский Игумен и священноархимандрит Афонского Се. Пантелеимоновского монастыря, Москва 1889. 119.
Красковсъкий Іван, [w:] Довідник з історії України. А֊Я, Київ 2001, s. 365. 120. Красковский И., На западной окраинѣ Россіи, Москва 1884. 121. Кукса А. Н., Белорусско-украинские дипломатические контакты (январь -декабрь 1918 г.), „Журнал международного права и международных отношений”, 2006, nr 1,
s. 18-26. 122. Кукса А. Н., Взаємовідносини національно-демократичних рухів Білорусії й України (березень 1917 — січень 1919рр.), [w-^Український історичний збірник. Випуск 10, Ін-т іст. України HAH України, pod. red. В. Смолія, Київ 2007, s. 139-145. 123. Кукса А., Украинская дипломатия начиналась
в Беларуси, „Беларусская думка”, 2012, որ 11, s. 68-74. 124. Латышонак А., Беларусы і масоны, „Ніва”, 1997, որ 46, s. 4; tamże, որ 47, s. 4; tamże, որ 48, s. 4. 125. Латышонак А., Іпаліт Краскоўскі — «западноруссий» пісьменнік з Беласточчыны, [w:] Культура Гродзенскага рэгіёну: праблемы развіцця ва
умовах поліэтнічнага сумежжа. Зборнік навуковых прац, Гродна 2003, s. 99-100. 126. Латышонак A., Краскоўскія або Вячэрнія размовы на плябані ў Дубічах Царкоўныхна пачатку XX стагодзьдзя, [w:] Нацыянальнасьць Беларус, [b. m. w.] 2009, s. 459-460. 127. Лебедзева В., БНР-УНР: першы вопыт дзяржаўных
стасункаў (вясна 1918 г.), „Агсһе=Пачатак”, 2001, որ 5, s. 394-404. 128. ЛебедзеваВ., Дыпламатычная місія БНР у
перамовах з Украінай (1918 г.), „Białoruskie Zeszyty Historyczne”, 2001,1.15, s. 97-108. 129. Лебедзева В., Тэрытарыяльнае пытанне на беларуска-ўкраінскіх перамо вах 1918 г.: факталагічны і крыніцазнаўчы аспекты, [w:] Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: міжвід. зб. наук. пр. вип. 2: Архівознавчі читання, Київ 2000, s. 104-113. 130. Лёсік Я., 1921-1930. Збор твораў, Мінск 2003. 131. Лінднэр R, Гісторыкі і ўлада: нацыятворчы працэс і гістарычная палітыка ў Беларусі ХІХ-ХХ cm., Мінск — Санкт-Пецярбург 2003. 132. Ліс А., Сахараў Сяргей Пятровіч, [w:] Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, t. 6, Мінск 2001, s. 234-235. 133. Лотоцький О., В Царгороді, [w:] Праці Українського наукового інституту, t. XL, серія мемуарів, ez. 5, Варшава 1939. 134. Луцкевіч А., Пятнаццаць гадоў працы Беларускага Навуковага
135. 136. 137. 138. 139. 140. 141. 142. 143. 144. 145. 146. 147. 148. Таварыства, [w:] tenże, Барацьба за вызваленне, oprać. А. Сідарэвіч, Вільня—Беласток 2009, s. 434-442. Ляхоўскі У, Ад гоманаўцаў да гайсакоў. Чыннасцъ беларускіх маладзёвых арганізацый у 2-й палове XIX cm. — І-ай палове XX cm. (да
1939 г.), Смаленск 2015. Маракоў Л., Дружчыц Васіль Данілавіч, [w:] Даведнікі пісъменніка, гісторыка, энцыклапедыста Леаніда Маракова «Рэпрэсаваныя грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі», է. 1: Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі.
1794-1991, http://www.marakou.by/by/davedniki/represavanyya-litaratary/ tom-i?id=1943, dostęp 15.08.2019. Матвіенко В., Українська дипломатія 1917-1921 pp.: на теренах постімперської Росії, Київ 2002. Матяш І., Внесок білоруса Івана Красковського у формування української дип ломатії (1918-1921
pp.), [w:] Україна—Європа—Світ. Міжнародний збірник наукових праць, серія: Історія, міжнародні відносини, red. Л. М. Алексієвець, вип. 19, Тернопіль 2017, s. 314-329. Матяш І., Українська консульська служба 1917-1923 рр. як державний ін ститут: становлення, функціонування, персоналі'։, Київ 2016.
Михайлова Е. А., Физическое воспитание женской молодежи: Лекции, чит. авт. в Ист. Музее в янв. 1904 г.: С прил. О правилах гимнастики, некоторых игр и замечания о костюме женщин, Москва 1905. Міхалюк Д., Беларуская Народная Рэспубліка 1918-1920 гг.: ля вытокаў беларускай дзяржаўнасці, red. nauk. С.
Рудовіч; tłum. А. Пілецкі, Сма ленск 2015. Міхалюк Д., Дипломатичні зносини Білоруської Народної Республіки та
Української Народної Республіки і Гетьманату у світлі документів (березень — грудень 1918 р.), [w:] Студії з архівної справи та документознавства, t. 12, Київ 2004, s. 107-114. Міхнюк У, Байкоў Мікалай Якаўлевіч,[мі:\ Энцыклапэдыя гісторыі Бе ларусі, t. 1, Мінск 1993, s. 281. Мушынка М„ Не чужы для беларусаў: Іван Краскоўскі ў грамадска-палітычным жыцці Украіны і Беларусі·, wstęp i tłum. В. Маслоўскага, „Літаратура і мастацтва», 2.01.2001, s. 12. Мяснікоў А., Лёсік Язэп, [w:] Энцыклапедыя гісторыі Беларусі, t. 4, Мінск 1997, s. 359-360. Несук М., День української дипломатії: історичні підстави визна чення, „Україна дипломатична. Науковий щорічник”, t. З, Київ 2003, s. 508-518. Олександр Шульгин в українському державотворенні та міжнародній політиці: 36. наук, праць та документів, оргас. В. Піскун, Київ 2016. Отт-Скоропадська О., Гай-Нижник П., Павло Скоропадський: коротка
149. 150. 151. 152. 153. 154. 155. 156. 157. 158. 159. 160. 161. 162. 163. хроніка життя (1873-1945), [w:] Скоропадський Павло. Спогади. Кінець 1917 — грудень 1918, red. Я. Пеленський, Київ — Філадельфія 1995. Панасюк 0. Білоруська Народна Республіка у 1918-1919рр.: внутрішня та зовнішня політика,
дисертація на здобуття наукового ступеня кан дидата історичних наук, Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк 2016. Пашкевіч А„ Сымон Рак-Міхайлоўскі: старонкі жыцця і дзейнасці, „Куфэрак Віленшчыны”, 2007, որ 1 (12), s. 4-30. Петаченко Г., Российское студенчество в
годы первой российской революци, 1905-1907гг., [w:] Первая российская революция 1905-1907 гг.: к 110-летию начала революционных событий: сб. cm. Междунар. науч. круглого стола, 25 ноября 2015 г., Минск, БГУ, Исторический фак., Каф. истории России, red.: О. Яновский, В. Сергеенкова, Минск 2015, s.
75. Петрушевский Дмитрий Моисеевич (1863-1942), [w:] Российский эконо мический университет имени Г. В. Плеханова, https://www.rea.ru/ru/org/ managements/biblcentr/Pages/author-Petrushevsky.aspx, dostęp 15.08.2019. Пиріг P., Діяльність урядів гетьманату Павла Скоропадського: персо нальний вимір,
Київ 2016. Пиріг R, Дорошенко Дмитро — міністр закордонних справ, [w:] Дипло матична консульська служба у вимірі особистості, Київ 2016, s. 37-57. Пиріг R, Правляча еліта Української гетьманської держави: вищі урядовці (жовтень — грудень 1918р.), [w:] Проблеми вивчення історії Української революції
1917-1921 років. Збірник наукових статей, вип. 9., red. В. Ф. Верстюк, Київ 2013. Полоник C. G, Богданович
А. В., Крюков Л. М., Научные исследования в це лях разработки и реализации государственной экономической политики Республики Беларусь, „Белорусский экономический журнал”, 2005, որ 3. Польовий R, Микола Рябовол — великий українсько-кубанський політич ний діяч, [w:] Кубанська Україна,
https://ukrlife.org/main/kubann/riabovol. html, dostęp 15.08.2019. Радзюк А., Беларускія кааператывы ў Заходняй Беларусі (1921-1939 гг.), дысертацыя на саісканне вучонай ступені кандидата гістарычных навук, Мінск 2014. Рукапісы не гараць. Іван Краскоўскі, zob.:
https://news.21.by/culture/2010/06/24/87007.html, dostęp 15.08.2019. Сахараў C., Гістарычны нарыс пяцігодзьдзя Дзьвінскай Дзяржаўнай Беларускай Гімназії за 1922-1927 гг., Дзьвінск 1927. Сергійчук В., Іван Красковський — творець кавказької політики й по борник української соборності, „Над Бугом і
Нарвою”, 2000, որ 4, s. 20-26. Сергійчук В., Неусвідомлення України. Ставлення світу до української дер жавності: погляду 1917-1921 роки з аналізом сьогодення, Львів 2002. Сідарэвіч А., Штрыхі да біяграфіі Аркадзя Смоліча, [w:] Беларуская
164. 165. 166. 167. 168. 169. 170. 171. 172. 173. 174. 175. 176. 177. 178. 258 сацыял-дэмакратычная партыя (Грамада). Сайт прыхільнікаў, http:// www.bsdp.org/naviny/partyjnae-zhyccjo/29-09-2016/anatol-sidarevich-shtryhi-da-biyagrafii-arkadzya-smolicha, dostęp 15.08.2019. Синюк Б., Грузинсько-
українські дипломатичні, економічні і громадські зв’язки на початку XX сторіччя, [w:] Дипломатичні, громадські та економічні відносини між Українською Народною Республікою та Гру зинською Демократичною Республікою у 1917-1922 рр.: 36. м-лів науко во-практичної конференції, Тбілісі 2007. Скаўтызм у
Дзьвінскай беларускай гімназыі, „Школьная праца”, 1926, որ 1, s. 17. Смалянчук А., Адраджэнне вольнага мулярства на беларускіх і літоўскіх землях напачатку XX cm., [w:] Вольныя муляры ў беларускай гісторыі канец XVIII — пачатак XIX cm., red. А. Смалянчук, Вільня 2005, s. 157-244. Смалянчук А.,
Беларускі рух пачатку XX cm. і ідэя палітычнай нацыі, [w:] На шляху да праўды: Матэрыялы VIIIМіжнар. навук. канф. „Шлях да ўзаемнасці”(Белавежа, 15-17чэрв. 2000г.) і„круглага стала” „Ідэя беларускасці і ідэя польскасці на мяжы тысячагоддзяў: да вызначэння паняццяў” (Мінск, 6-7 верас. 2000 г.), red.:
А. Баршчэўскі і in., „Acta Albaruthenica”, t. 2, [Мінск] 2001, s. 196-205. Смоліч А., Географія Беларусі, Вільня 1919. Drugie wydanie: 1922. Снапкоўская C., Адукацыйная палітыка і школа на Беларусі ў канцы XIX — пачатку XX cmcm, Мінск 1998. Солдатенко В. Ф., Україна в революційну добу: 1ст. ece-
хроніки: У 4-х т., т. 1 : Рік 1917, Харків 2008. Тагирзаде А., КарамашС., Новые документальне сведения о В. Н.
Кужиме (1884-1958), „Цивилизация”, 2014, որ 8, s. 140-150. Терешкович П., Этническая история Беларуси XIX — начала XX в., Минск 2004. Тёмин А., Когда появился белорусский футбол?, [w:]FootbaU.by. Футбол в Беларуси и мире, 28.02.2011, http://www.football.by/news/25419.html. dostęp 15.08.2019. Трембіцький В., Українська консульська служба, 1918-1924, „Літературна Україна”, 9.08.1990, s. 3; tamże, 16.08.1990, s. 3. Трус M., З гісторыіроду Краскоўскіх, „Запісы. Беларускі Інстытут Навукі і Мастацтва”, 2013, որ 36, s. 163-171. Трус М., Падзвіжніцкія шлях:роду Краскоўскіх:разгорнуты каментарый да пражскага эпісталярыю, „Роднае Слова”, 2009, որ 3, s. 24-29. Трус М„ Старонкі з жыцьця й архіўныя зборы Людмілы Краскоўскай, „Запісы. Беларускі Інстытут Навукі і Мастацтва”, 2013, որ 36, s. 172-180. Цвикевич А., Краткий очерк возникновения Белорусской Народной Рес публики, Киев 1918.
179. Цьвікевіч A., „Западно-pyссизм”. Нарысы з гісторыі грамадзкай мысълі ўХІХ і пачаткуХХ в., Менск 1993 (reprint). 180. Чарнякевіч А., Чужы сярод чужых. Павел Аляксюк і беларускія «паланафілы», Мінск 2017. 181. Энциклопедия семейного воспитания и обучения, red. П. Ф. Каптерев і in., Санкт-Петербург 1898-1910. 259
Zhrnutie Tomasz Błaszczak, Iryna Matiash, Dorota Michaluk Iwan Kraskowski (1880-1955). V službách Bieloruska a Ukrajiny Iwan Kraskowski sa narodil 24. júna 1880 v dedine Dubicze Cerkiewne neďaleko mesta Orla v Bielsko poviati gubernského guvernéra (teraz Dubicze Cerkiewne ma gistrát, Hajnówka poviat v Poľskej republike) v rodine pravoslávneho kňaza Ignacyho a jeho manželky Jeleny Kraskowski. V súlade s rodinnou tradíciou začal študova na seminári litovskej pravoslávnej cirkvi vo Vilniuse, ktorý ukončil v roku 1901. V roku 1903 vstúpil na Filologickú fakultu a históriu Varšavskej cisárskej univerzity. V tom istom roku sa oženil s Walentynou Sokalskou, ktorá sa stretla počas štúdia vo Vil niuse. Toto manželstvo zrodilo tri deti, Ludmila (narodená v roku 1906), Sergei (1907) a Mœcislaw (1910). Ivan Kraskowski zostal na činnosti v nelegálnych politických organizáciách bol vylúčený z univerzity, podarilo sa mu však pokračovať v štúdiu na Univerzite v Petrohrade (tiež na Filologickej a historickej fakulte), ktorú promoval v roku 1907 so zameraním na históriu so zameraním na ekonómiu. Po ukončení štúdia v hlavnom meste sa Kraskowski usadil vo Vilniuse, kde začal pracovať ako učiteľ dejepisu na súkromných juniorských stredných školách Paw łowski a Winogradów. Ako zástupca riaditeľa a školský inšpektor reformoval školu. Ako jeden z prvých učiteľov vo Vilniuse predstavil šport pri výchove študentov, za ložil prvé futbalové mužstvo nielen vo Vilniuse, ale v celej severozápadnej krajine (v súčasnosti Litva, Bielorusko a Białystok). Kraskowského politický svetonázor patril medzi
socialistov a Vilniuských demokratov, ktorý ho nasmeroval k aktivis tom zdieľajúcim národnú myšlienku. Bol aktívnym aktivistom v slobodomurárskych lóžích, do ktorých ho vtiahol Michał Römer. Vo Vilniuse sa tiež pripojil k bielo ruskému hnutiu a podieľal sa aj na práci v meste. V roku 1913 bol za podpory Zväzu národnej demokracie zvolený do mestskej rady vo Vilniuse. Na jeseň roku 1914 sa rodina Kraskowských, ktorá sa obávala, že sa Nemci zmocnia Vilniusu, rozhodla o útočisku na Ukrajine. Krátko sa vrátili a potom odišli s ďalšími vojnovými utečen cami do Kyjeva. Kraskowski získal prácu na plný úväzok v Kyjeve v Kyjevskej vetve Zväzu krajín a miest juhozápadného frontu. Počas revolúcie sa ako delegát kyjev skej pobočky stal členom prezídia a bol aktívnym členom bieloruského národného výboru. Zároveň pôsobil v ukrajinských štruktúrach ako komisár guvernéra Ternopilu; po návrate z Galície prijal ponuku stať sa zástupcom generálneho tajomníka ministerstva vnútra, kde predsedal výkonnému výboru Národnej rady pre utečencov. Neskôr sa presťahoval do zahraničnej služby Ukrajiny, kde našiel zamestnanie ako hlavný poradca ministra a predsedu konzulárnej komisie, v rámci ktorého položil základy pre rozvoj ukrajinskej konzulárnej služby. Na ukrajinskom ministerstve zah raničných vecí bol zodpovedný aj za kontakty s inými krajinami, ktoré boli výsledkom
rozpadu Ruskej ríše, vykonával aktívnu politiku v litovskom a predovšetkým bieloru skom smere. Kraskowskému sa podarilo udržať svoju pozíciu napriek dynamickým politickým zmenám v ukrajinských orgánoch. Ivan Kraskowski vstúpil do histórie ako jeden zo signatárov Aktu o zjednotení Ukrajinskej ľudovej republiky a Západo ukrajinskej ľudovej republiky vydaného 22. januára 1919. V januári tiež stál na čele ukrajinskej mimoriadnej diplomatickej misie na Kaukaze, počas ktorej koordinoval všetky politické, hospodárske, hospodárske a konzulárne vzťahy Ukrajiny v tomto regióne. V tejto pozícii zostal menej ako dva roky. Po ukončení služby pre ukrajinský štát sa Kraskowski rozhodol vrátiť so svojou rodinou do Vilniusu a venovať sa práci pre Bielorusov. Urobil to až na jeseň 1921. Vo Vilniuse sa stal učiteľom dejepisu na bieloruskej strednej škole vo Vilniuse a vo viacerých bieloruských sociálnych or ganizáciách. Vo februári 1922 patril medzi 33 litovských a bieloruských aktivistov, ktorých stredoeurópska administratíva vylúčila z Vilniusu do Kaunasu. Tam si však nenašiel miesto pre seba a po dvoch mesiacoch už bol v Džwiúsku (dnes Daugavpils), kde založil prvé bieloruské gymnázium v Lotyšsku. Aj keď jeho vzdelávacie poslanie bolo mimoriadne úspešné, školu riadil iba dva roky. On a jeho spolupracovníci bo li neoprávnene obvinení z protiprávnych aktivít. V dôsledku toho boli oslobodení pred súdom Ivan Kraskowski, súdny „bieloruský súdny proces”, bol najskôr vylúčený z riadenia inštitúcie a potom z vyučovania. Kvôli nedostatku lotyšského občianstva musel opustiť územie Lotyšska a v
lete 1925 a — prakticky bez možnosti volby — odišiel so svojou rodinou do Bieloruskej sovietskej socialistickej republiky s kartou aktivistu prenasledovaného poľskými a lotyšskými „imperialistami”. Po príchode do Minska dostal Kraskowski prácu na Pedagogickom oddelení Bieloruskej štátnej univerzity a na plný úväzok vedecký odborník na Katedre dejín vzdelávania Bielo ruska. Na jeseň 1925 prijal pracovnú ponuku v Štátnom plánovacom výbore BSRR ako vedúci sekcie sociálno-kultúrnej, a teda ako člen prezídia výboru. Kraskowski tiež pracoval v sekcii plánovania expedície Akadémie vied ZSSR. V zime 1930 sa presťahoval do sídla Plánovacieho výboru ZSSR v Moskve. V Moskve však nezostal príliš dlho, bol jedným z obvinených v remeselnom pro cese tzv. Cieľom Bieloruského zväzu oslobodenia, ktorého cieľom bolo vytvorenie povstania a vytvorenie „bieloruskej buržoáznej republiky”. Súd vo veci oslobodenia Bieloruského zväzu sa skončil pre Kraskowského v júni 1931 vynesením päťročného exilu do Samary (Kuibyshev), počas ktorej on a jeho manželka Valentina strávili zvyšok svojho života v ZSSR. V Samare spočiatku začal pracovať v miestnej pobočke plánovacieho výboru ZSSR a v roku 1932 bol zamestnaný ako vedecký tajomník vo Vedeckom a výskumnom ústave geologického uznávania. Kraskowski tiež pôsobil v riadiacom pracovisku Ústredného vedeckého výskumného ústavu geologického uznávania Central Volga. V lete a na jeseň roku 1935 riadil Komplexnú výskumnú expedíciu v Uljanovsku — Cheremshu, neskôr prevzal úlohy súvisiace s výstavbou vodnej elektrárne a priehrady na Volze. Kraskowski nevynechal vlnu
„velkého teroru”, ktorá v dôsledku Stalinovho rozhodnutia v rokoch 1937-1938 zasiahla obyvateľov ZSSR a mnohým z nich odsúdila na trest smrti alebo mnoho rokov v pracovných
táboroch. V januári 1937 bol Ivan prepustený zo všetkých pozícií a v novembri bol NKVD zatknutý v Kuibyshevu na základe obvinenia zo špionáže. Viac ako dva ro ky strávil vo väzení čakaním na súdny proces, súdil ho iba Špeciálna rada NKVD ZSSR v Kuibyševe v marci 1940 a po prepustení z funkcie bol prepustený. Obdobie po prepustení z väzenia strávil zlepšovaním zdravia a prekladom literatúry z cudzích jazykov. Počas vojny boli centrálne úrady ZSSR evakuované do Kuibyševa a evaku ovaných bolo mnoho existujúcich obyvateľov. To sa týkalo aj Ivana Kraskowského, ktorý dostal rozkaz pracovať v škole v Sowchoz Zbożowy im. Z Nadezhda Krup ska v regióne Melekesski v regióne Kujbyszewski. Počas vojny tu žila rodina Kraskowských a v roku 1946 dostali povolenie sa presťahovať do regionálneho mesta Melekess. Tu Kraskowski pracoval ako učiteľ na stredných školách a v inštitúte pre vzdelávanie učiteľov. V roku 1948 sa rodina Kraskowských presťahovala do Szyrajewu, v tom istom regióne Kuyavian, kde Kraskowski dva roky prednášal geografiu a históriu na strednej škole. V roku 1949 zomrela jeho manželka Walentyn v Inwalidówovom dome vo Wielke Rakówka v regióne Jelchów. Koncom júna 1949 sa usadil v Invalidnom dome. Na jar 1953 sa mu podarilo získať povolenie odísť do Českos lovenska as finančnou podporou svojej dcéry Ludmily Kraskowskej opustiť ZSSR. Iwan Kraskowski strávil posledné dva roky svojho života v Bratislave. Zomrel 23. augusta 1955. Obaja Kraskowski synovia, ktorí ho sprevádzali do ZSSR, boli zabití. V roku 1937 bol Sergey po falošnej skúške zastrelený. Mladší — Mšcislaw — prav
depodobne zomrel v pracovnom tábore okolo roku 1942. Dcéra Ludmila Kraskowska, ktorá zostala v exile v Československu, sa však stala vynikajúcou archeológom, numizmatikom a historikom umenia. Przekład: Sergij Viskvarko 284
Содержание Томаш Блащак, Ирина Матяш, Дорота Михалюк Иван Красковский (1880-1955). На службе Белоруссии и Украины Иван Красковский родился 24 июня 1880 года в деревне Дубичи-Церковные около городка Орля Бельского уезда Гродненской губернии (ныне Дубицкая гмина Гайновского уезда Республики Польша) в
семье православного священ ника Игнатия и Елены Красковских. В соответствии с семейной традицией по ступил учиться в Литовскую духовную православную семинарию в Вильнюсе, которую окончил в 1901 году. В 1903 году поступил на историко-филологиче ский факультет Императорского Варшавского
университета. В этом же году женился на Валентине Сокальской, с которой познакомился во время учёбы в Вильнюсе. От этого брака родилось трое детей — Людмила (1906 р.), Сергей (1907) и Мстислав (1910). За участие в нелегальных политических организа циях Иван Красковский был исключен из университета.
Науку продолжил в Петербургском университете также на историко-филологическом факуль тете, который окончил в 1907 году по специальности историк-экономист. После завершения науки в столице Красковский поселился в Вильно, где устроился на работу учителем истории в частных мужских гимназиях Пав
ловского и Виноградова. Будучи заместителем директора и школьным инс пектором, реформировал школу. Как один из первых вильнюсских педагогов в воспитание учащихся включил спорт, основал первую футбольную команду не только в Вильнюсе, но и во всем Северо-Западном крае (ныне Литва, Бела русь,
Белосточчина). Политическое мировоззрение Красковского приближено было к позиции социалистов и демократов, склоняя его к
деятелям, которые высказывались за краевую идею. Был активным деятелем масонских органи заций, к которым примкнул благодаря Михалу Ромеру. В Вильнюсе познако мился с белорусским национальным движением, а также работал в городских структурах. В 1913 году при поддержке Союза краевой демократии был
избран депутатом Совета города Вильно. Осенью 1914 года Красковские, опасаясь захвата Вильно немцами, решили укрыться в Украине, однако вскоре верну лись, а затем снова подались в Киев вместе с другими военными беженцами. В Киеве Красковский устроился на работу в Киевском отделении Земского союза
Юго-Западного фронта. Во время революции как делегат Киевского отделения вошел в президиум и стал активным деятелем Белорусского наци онального комитета. Попутно служил в украинских структурах комиссаром Тернопольской губернии, а после возвращения из Галиции принял предложе ние занять пост
заместителя генерального секретаря в Министерстве внутрен них дел и стать председателем исполнительного комитета Краевого совещания
по делам беженцев. Позже перешел на службу в ведомстве иностранных дел, где работал старшим советником министра и председателем Консульской ко миссии, в рамках которой закладывал фундаменты под развитие украинской консульской службы. В украинском МИД был ответственным также за кон такты с другими
странами, которые возникли в результате распада Российской империи. Вёл активную политику на литовском и прежде всего на белорусском направлении. Красковскому удалось сохранить все должности, несмотря на динамические политические изменения во властных структурах Украины. В историю Иван Красковский
вошел как один из подписантов «Акта Злуки» — соглашения об объединении Украинской Народной Республики и Западно украинской Народной Республики, заключенного 22 января 1919 года. Также в январе возглавил он Украинскую Чрезвычайную Дипломатическую Миссию на Кавказе, целью которой была координация
целостности политических, эко номических и консульских отношений Украины в этом регионе. На этом посту находился неполных два года. После окончания службы на благо украинского народа Красковский решил вернуться с семьей в Вильно и посвятить себя ра боте в пользу белорусов. Возвращение получилось
только осенью 1921 года. В Вильнюсе стал работать учителем истории в Виленской белорусской гим назии, действовал в нескольких общественных организациях. В феврале 1922 года оказался в группе 33-х литовских и белорусских деятелей, высланных администрацией Средней Литвы из Вильнюса в Каунас. Там
однако не нашел себе места и через два месяца был уже в Двинске (ныне Даугавпилс), где ос новал первую в
Латвии Белорусскую гимназию. И хотя его просветительская миссия была очень успешной, всё же школой, которую основал, он руководил всего два года. Он и его сотрудники были безосновательно обвинены в антиго сударственной деятельности. И хотя в суде их оправдали, но в результате так называемого
белорусского процесса Иван Красковский сначала был отстранен от управления учреждением образования, а позже и от методической работы. Поскольку у Красковского не было латышского гражданства, он вынужден был покинуть территорию Латвии и летом 1925 года, не имея выбора, вместе с семьей выехал в
Белорусскую Советскую Социалистическую Республику с картой деятеля, преследуемого польскими и латышскими «империалистами». После приезда в Минск Красковский получил работу на педагогическом фа культете Белорусского государственного университета и должность научного специалиста в Кафедре истории
просвещения Беларуси. Осенью 1925 года принял предложение работать в Бэсударственном комитете планирования БСРР на посту главы общественно-культурной секции, а заодно и члена президиума Госплана БССР. Красковский работал также в секции планирования экспедиций Академии наук СССР. Зимой 1930 года
переехал в управление Госплана СССР в Москву. В Москве не было ему дано поработать спокойно. Вскоре обвинили его в принадлежности к придуманному «Союзу освобождения Беларуси», це лью которого была якобы подготовка восстания и создание «белорусской
буржуазной республики». Процесс по делу «Союза освобождения Беларуси» для Красковского завершился в июне 1931 года. Приговорили его к 5 годам ссылки в Самару (Куйбышев), в окрестностях которой вместе с женой Вален тиной провел остаток своей жизни в СССР. В Самаре изначально начал работу в местном
отделении Госплана СССР,ав1932 году устроился на должность ученого секретаря Научно-исследовательского геоло горазведочного института. Красковский получил также руководящую должность в Средневолжским научно-исследовательским геологоразведочном институте. Летом и осенью 1935 года руководил
Комплексной Ульяновско-Черемшанской исследовательской экспедицией. Позже трудился над разработкой некоторых вопросов строительства гидроэлектростанции и плотины на Волге. Красковского не миновала волна «большого террора», которая по указа нию Сталина в 1937-1938 годах постигла население СССР, в
результате чего многие советские граждане были приговорены к высшей мере наказания или многолетней ссылке в лагеря. В январе 1937 года Ивана отстранили от всех занимаемых должностей, а в ноябре НКВД арестовало, обвинив в шпионаже. Более двух лет сидел он в тюрьме в ожидании судебного процесса.
Специ альный совет НКВД СССР в Куйбышеве осудил его только в марте 1940 года, затем освободил, учитывая срок временного ареста. После выхода на свободу Красковский много времени посвятил укреплению здоровья и переводам иноязычной литературы. Во время войны в Куйбышев эвакуировались центральные
учреждения СССР. В связи с этим многих жителей, в том числе Ивана Красковского, вы селили. Получил он направление на
работу в школу в совхозе им. Надежды Крупской в Мелекесском районе Куйбышевской области. Там Красковские жили всю войну. В 1946 году они получили разрешение переехать в районный город Мелекесс, где Иван Красковский работал учителем в средних школах и в институте усовершенствования учителей. В 1948
году Красковские перебрались в Ширяево Куйбышевской области. Там Красковский два года преподавал географию и историю в средней школе. В мае 1949 года в Доме инвалидов в Большой Раковке Елховского района умерла его жена Валентина. В конце июня этого же года в Дом инвалида переселился и он сам. Весной
1953 года ему удалось получить разрешение на выезд в Че хословакию и, при финансовой поддержке дочери Людмилы Красковской, покинуть СССР. Иван Красковский два последних года своей жизни провел в Братиславе. Умер 23 августа 1955 года. Оба сына, бывшие с ним в СССР, погибли. В 1937 году после ложного
про цесса расстреляли Сергея. Младший Мстислав предположительно умер в ла гере около 1942 года. Дочь Людмила, которая осталась в эмиграции в Чехос ловакии, стала выдающимся археологом, нумизматом и историком искусства. Przekład: Witalis Luba
О Зч eoo v 33 ОТ՝ 03 03 03 ОТ От о зо с*/ оз %,ί СО 03 G/ cr /3^/3 О Ճ- Հր 'S CT Հր 3 er v Cw б’/З Õ G O З З З՝ Є «՜ cf О 0 яз o Cu ~ gОТ Հր O Հ* o а, ο3V з аз оз З /З /1¿"ges3 р от Տ 0 erő, /1 P o? ղ 3\ от I 7» Зѵ/8 о3 оз 1 /і /1 О Å.CO O O'Я q о jŞL от os ֆ% О ^ ІЗ 9§ «ţ, Չ Ί от σ' 3^г? о Հր СО
^/ք 'O о „ о, vq cd от g3/! g F 3 /1 03 G· qς cr о ? Ş eo x Cu C· eres /з O-» r S’/З Я з 4 я ş ? Չ ^3 O аз q 'è'G о'3 з со Ί v G 9 CD о ε Հր 03 /3 *3 о î?« О3 35 o J /§ з/l з о 03 зѵ/1 /3 со CO Չ О O’ 8-/8 со 0і СО 9 ρ з от Հր g Зѵ з от с* ^֊֊ 03 ej Չ Зѵсо §« Հր O’ Գ о аз CO зѵ Չ â g. ր ο σ сі. о л
Я J'S g Із CS о3 /3 о /1 Ճ G= о Ş/3 Зѵ от՝ գ ? £ /1 03 О Հտ C/ о CO Ą СО Є' l er ¿C Հտ Ş З ^ 03 ¥.Q O’ Оj 3 G»'S от оз co аз -^/3 3 Ş Ото3 О3 'o 3 H-* з “зѵ CD О о З 3і f 9 о Գ գ Չ /33 /1q pоот от օրգ֊ L 03 от о /f сі сГ О |0 33 о շ. ü-Ί ê /і от /зw f/ O 03 g СІ Ѕз о /З со Şei ^ со Ջ 9 О Ջ r( ճ. σι
О eo O’ Հր О о 3 О3 Я p оз G” От З Հր ?| О я g з ^ /З ձ Տ՜ 'S Įį О і á/ι ղ 'S з Ч /1 з03 /1 ^ Չ ел 33 /5՚ S' о Հր о ° ã 03 ОТ 03 от /1 ero о о X О3 со сг յ֊ о ел G= QJ о 9 ед. 03 C CS o’ 3 со От 9 ş зѵ eo Չ S от о· Cu -р.I 0 со о/ q? ՜-V V v о3 Ց - «՜ э О аз/2 _ CO о О. O’ Q3 ci /3 Зѵ t, Ü CD V cr
/3“ c? зѵ ղ Ն* З 'S O Q° eo о ^ ^/3 І/1 /3 Зѵ ^ « ^ o /1 С/ Зѵ Ъ f 3 fЗ t|| σ о о C/ 3 О/ /1 CS o' зѵ _ 33 со çocu О3 g ^ /1 Зч 3 ЗѴсІ á ^ H-* СО, Я з о а o ЇШ ^сб^ q X SO: drá ? |â /1 о ° 40 03 Сі о O’ Չ з /9 З4^ І ^ н-» О о СІ У 3 1—1 о 0Ղ g.о 03 /1 ^Ci СО ^ Հ со ergo ^ VO со I 9 /З % 03 eo JV о
peo քՏ X о3 оэ ° s-1 ccО Հ З /3 З І'3 g g./3 'S 3 33 ^ ^ s- Չ Ί Sį eθ 3 σι O зѵ peo Գ ^ дгъ ω /3 Ä Հր Qi
Ց З q CS g /1 СГ ^ ^3/3 ^ o3 б3 з /З83 с? ş/l о= 3 ՜՜ О Ff От 0.Ճ G» gei о» О а Հր 03 Ί § մ s ^ 3v й^оЧ O3 cr I^p s: сі ձ 33 З Գր Э- о оот аз er Հր Си чо 100 er I* о c- 4\ σ 'З^ *ä Zą p со p /З ci /З сз о о, ¡аз /З % O3 u O 3 еэ Հհ Cî Hir СТО СО СО з /1 §. 8 p Û СО Я O’ ä/i O’/З ֊ от Թ 05 Գ3 ս O’ Зѵ
O ՀՂ Q3 Հր Ј^4 'd q Ծօ 33 83 зѵ co Cu Cu з ՛շ %Գ Ή O’ Տւ, Կհ З CD Հր от ІЯ ã տԳ Ч į і Տ s I ՏՂ ¿ Ilf 4з äg /1 со о g og З O’ U” о _ /З /1 ^ о ^ Зѵ v 'S з Зѵ ^ q Ci 03 O’ Q/l 3 /1 L· Ol Ί G» ՜ևО g» /3 V · /8 4Ί з'S Я Ց о er er О О о о J Зѵ Зѵ 3 co^ Зѵ о ք° о q 5 ej 3 ¿З G* А /3 от 9 ր O’ Q“ Ց Зѵ â j
СІ ЗѴ z-ч СО /8 со оз З σ' o’ - q3 Տ 2? Ջ /З Ղ О 9 І Q3 со Հհ СО ^ § |v σ' от Зѵсо о3 о3 со er зз О3 о 3 3 ä %ģ Ί /З /1 Яз - 3 g о3 з 3 со g4 CS Գ зѵ о O’ ր отл äü %Թ озѵ о к ото cŞ 'd со от Зѵ JV/S от 9 о о Зѵ э 3 о от p о З įS cr - eo 3 З /1 /З σ-Ο СО, G /З Հր О g ղ о о 93 Հր gl Сі V 3, ՀՕ g3 Зѵ
О/ о О 03 er Հր ед CO P Չ о q ст p CD er о3 и C¿ F о Չ о Ci со З՝· U O' Зѵ Зѵ Sp 9 q 9 q зѵ er o u. СО соС/՜ З O3 CL, /1 40 er r _ 03 J ? հԼ Зѵ Հր ^сб р Ş Сі /1 03 З ο 40 I ՜Չք у 8 О "3՜ о с§ σ' з со /1 /3 /1 /1 G= 03 3 Зѵ со Q“ 3 о O O з^ ν со сот о3 3 Cu /і- 33 % а զ 3 о З ‘ê /1 Հր Оч 3 o3 о Ci у
_9? j O 33 /1 о я о C§ O Հ_. со о g о Ն Z Ъ со er Зѵ о о Зѵ 3 Зѵ от чо G" 03 O’ - со Orci О5 О5 ԳՂ о О 83 з 03 Зѵ еъ оз о оз СЗ p/3 gg* н /3 G· Հր ír n о о 83 Э5 Գ З /3 /3 vj О Հր О Հր v О У Gз 3 О cr cr cr cr 3 co ť § to ON ЧО q eo со со О от 03 о ^ /3 со CW 'Չ /3 G e о /1 от * Ճ. Сі /1 .F^ со /1о
՜ Cu á - зЗ Հր СЗ 9 Г q.^ /1 от z? σ
ftòQro, 2 ύςρύ^93°όύ OTò3° 33360060600306 9qqo^ò63 o6ò. 30(36033680 301^5 ббосо (0506336(0636, С033835 ӘдЭ(одб оЬдз 303380 2,038^036636 6630 (3^)01(330(3360156 д6со5(о. 03063 360630136308 833850165 (Օ5օ^ցօւ б58Ь6доо-(05Б53(ззоіоБ cg6oi6¿)ob d^dü ob5 (°¿ 01383606 30380606 303306 30(305(380.
63301(3333006 (обоіб oջ,օ, 6012,0163 303306 «50(305(306 Ç03Ç33ô^ô° ^03°Φύ 863*60(0033806 8385(52,36(3016580 55 5^(5ο^)65ςρ 801(035^3016(05 03^3016^36006 6565(3601 3οι8θ(^)3ό^°· 0803(06013035(0 օշ,օ 333600633(3 б^бззЈ^ззбзбЅоз 8656336016(05 6012,0163 00^01801(306 δΌ^Ο^^οοδ 301Ә06560. 2,5(30300(056
(05663363606 838(032, 30503535 2,36365(333^° 8(003606 015658(0360165 8օ65շ)56 65J83C05 6580606(^)60180, 65(053 (ЗсЬ^Ф’З0*^?000 Ь53ооіЪз о6 6565(3601 5(5856633(30^0^° Յ^օ^յյՕ0^ Οΐ538χςροι856ο6 33)^0օձ^ 56633(30^Φύ· 8ο8(ροδ б^Ф^З0^?6 3)3^ծ°6°^ (008(30185^)0336 65Ә656336Ә0, б5ф53 8з)850їб(05 боібОібз
Эобобфбоб 330360160 866333(30 (05 653016633(301 301Ә06006 015385^(0018563, 6018(306 σ356δ(33 8θβ 65806333(30 65333565 333650633(30 653016633(301 65865633606 2,563000563656. 333650606 652,56301 65^83005 6580606(^60180 36563013630 56333 35бззбо6ӘбЗ з(зо 0301 633630106 08836006 (058(306 8д(одб5(о
^56801^860(3 6563(38^0^01360056 33601036010163606 (05Әд5бдб5։бд. օջ,օ 5^0336 801(30(^0356 ¿ ¿ 5636(05 (3°03°Ь, б^^З^с^О^000 3° ՜ 63(3006336006 8085601. 803363(0535(0 (0065Ә03360 801(30^)033360 33(30(33636065 333650606 6563(3063303(301 383(30163680, 36563013630Ә 838(301 015658(0360163606
836566336365. 03563 36563013630 06(^0160580 653^365 6012,0163 1919 ^(306 22 0563606 333650606 6565(3601 6368336(303065 (05
(05653(3300 333650606 6565(3601 6368336(30306 δύΟ(Γ τ,ού63 °6 ¿dÓ°6 360-36000 63(38018^360. 56333 056356Ә0 обо 6500533Ә0 6533(02,5 333650Б06 б5б5БбЗ оі (008(30185(^0336 Ә06056 3533560580, 65(050 301016(00653056 33^33(05 58 6збООі68о 333650606 801(30^)03336, 3301601Ә03336-65Ә3336Б301 (05 653016633(301 ЗЗбоіодбоіоібдбоб 333006000 Э3ЭӘ501 56. обо 58 005658(03601656 ооооо^Эоб 0160 ^(306 δύ6953(3θΐ 58ο 035336(05. 3Э365065Ә0 65Ә65633606 ӘдӘфЗб, 856 б5(05^33О(^)5 015^560056 36005(0 (30^)3580 (0566336365 (05 801(035^301606 б5б68з(зз 5 63(30163363606 06(^36363606 65656շՀ)6(Յօւ(օ. 856 дб 8601(301(0 1921 ^(306 83801(02,0185^63(05 838(301. 30(3603)680 365630136308 Ә338501 5 (050^301 обфоібооб 856^53(336(35(0 30(36033606 63(301633633(3 2)ОӘб5с6о5Әо (05 658(036083 63(301633633(3 65*6012,5(00136603 0162,560*6530580. 1922 ^(306 01363635(380 обо 5(оЭоіВ6(р5 3601-36010 оЭ 013(053583^ (30^)33(3 (05 03(30163)6 65*6օւշ,5(օօւ Эоі(од5^з°о5 801606, 6018(33603 8335 (30^)306 бдбООіБоб 5(080606(^653058 2,558335 30(36033601556 3533Б5680. 36563013630Ә ojJ 03360 336 801030(05 (р5 0160 00306 838(032, 33333 (05332,5380(3680 (05656(3(05, 65(053 (0555665 (3503°ύ8° 80633(30 63(301633633(30 δ°865*6θ5. 803363(0535(0 0Ә065, 6oi8 36 652,56856500(336(301 Ә0605 83¿)5(o ^5685^)3633(30 5ço8oiB6(05, օջ,օ
к ՜^% ■Ц 3֊ з /і ^ Ն ă ^ І" з g՜ |ďg о ^ O' О ¿f g1 83 ff 3\со О rti '—і, oc 0N ճ_ % 3 сі C? cS о Я о - о, о5 g* 3 s, * Հ “ 3 /3 ?řáo f ir g. Є į %Հձ Z Һ %%Ψ 3 Ղ íl _ |% s՛ ?€տ-ր JÍ сл О3 3։% Я 'з^^СІ ЗУ՜ л С£ ^ X Ü S3 о ^ σι 0/8 о о г с? ր с՜ S) Ч֊֊Ј
6013Ә 36Ә0 НКВД-Ә օշ,օ З^обоӘдзӘо շ^50շշ30օ16օ6 6650230536001 00003030. ¿60133606 ø 01023 οιςοο60ο 65¿5(5o06oi0o Ә56 coccojjøob 0160 ^gc^o ջ,55(556ձ 55 060102301(5 1940 ^օշշօ6 0ó(o¿)0o 322306003306 НКВД-b 603305023223605 հօ 3=օ70 0òb ¿5(5оЭ6оіб5 0o^jbò%ò, С1223Ә35 Ç0656Ç560 ¿5(5ο06οιδ5 0òb
bòbp^Qo^ob 0(nbçoò0o 8530135^35 çoò 2,òòcoò3ob£)çr1 £ 3b. ¿5(5o06oi6o(oò6 2,000¿3ob^)030^ 30ob ØQØOO^COØO ^QTOQÒO 0ò6 93633^30^ ¡»¿ձ606օր)ՅՕ^ ՕԴՕձէհՅ %6^)63όΒό çoò 23)660136013^60 02°О(5зб5(5 223606 օօ56ջ,0656 çoò^co0co. 030163 060103020001 oiøob ¿3600K5Ø0 bòb^oicoò 353Ø0606 336(56502322360
ձօօ0օ6օհ(56ձ3օշշ)օշօօ 0162,5601360 3^3°боӘзЗ^О Օշ)65 շ,50Օ5^)^6օ0շօՕ, Եօ10շօ01 ЭоіЬбЬсіЗЗ^0^ ςροςρο 6ձ^օօշօօ 2,5565602336- 36 °Յձ^0 3(^ύ^30ΐ3^3ο^ύβ ^ЗзЬоі, 6016302^603 3tDo^°^03°^ roÇ23d°6 ^302^333606 65001606 65(533(55 3613З635056 65b. 05633023322302306 656^01015 Ә322366301 5Ә0 0շշ]05Օ1 օ6 605бз 5
շ)5oρ56ззЬ. ojļ 365630136336° 01Ә06 ¿3600K5Ø0 36013601600636, boi02°oi 1946 ^30շօ6 Әооо2з6 65001622302° dó 2ľód Ә30233336Ә0, 6536013636023500 2,5^56302306 22303020365. 5d 36563013630 056^53O233 O23^QO 0շշ305Օ1 ՕՕ5 65Ә223502301 63010233665 ф5 056^53023363023015 Эоіб50Ъ5фзбзо23 օ66(2)0(2)շշՅ(2)9օ.
1948 ^302°6 36563013633Ô0 56333 3 3)°^ °9ø3°^ oi023d9o, Ә065033Э0, 2,5(553000636 65360136360235(5,65(553 03563 65Ә350230163010235Ә0 0160 Ço23°6 65б053О23О1 50О 56^530230(55 63С1бб5Ѕ°5б5 (05 o6(^)0l6o56. 1949 Ç30236 302360136306 65001606 5565 օ1օշշ 05օ5 6530133^0 06350230(5015 б5бо2зӘо
2,5605503350235 Әобо 0323)020230 35022 з6(3)°б5. 1949 ^02°°6 0360606 601023016 С153505 2,505530(55 5օշ6օ06շՅ)օշՅ 06350230(5015 б5бф Әо
653601363 023505. 1953 ^02°°Ь շ,5 65ց6շ3)023է63 056 Ә06336 836016023013530500 ջ,50ջ,է65363 օ6 636560135 55 65323)01560 d¿Q2?°930(ü2?°k 02°23)ф9°02°5 365630136356, 03065663360 055605636001 55^)0135 656^01015 353Ø060. 03563 36563013630Ә б5(2)Обо235350О 2,55(^565 653շշ]0156օ 6θβ01β6θ2°θ6 δοΚ^ΟΙ 0ΐ6θ Ç3023O. °6° 1955 Şo23°b 23 52,306(5016 2,56(5503350235. 365630136306 016033 Յձ0° 6oi0o233 oß Ә56 656301015 353Ә06Ә0 Յ353055, 2,56(5503350235. 6362,30 1937 ^30236 03010016600230 6565Ә560102301 ¿60133606 036(532, (556360(536. Әобо 223Ә360160 3530, 06(506023530, 653565223(501(5 շ,շշՅՕ235շ,0օ 1942 ^30շշ 6 2,5бф5озз00230· Әобо dò(£?°93°02°° 02°223фӘос235, 601Ә302303 836016023013530500 3002,6500500 ^530(55, 3601600230 56d301023012,O, б^)0О։605(5о 005 6302301363650103010563 2,56055. Przekład: Manana Łuczak 272
Summary Tomasz Błaszczak, Iryna Matiash, Dorota Michaluk Iwan Kraskowski (1880-1955). In the service for Belarus and Ukraine Iwan Kraskowski was born on the 24th of June 1880 in the village of Dubicze Cer kiewne near the town of Orla in the Bielsk county of the Grodno gubernya, in the family of the Orthodox priest Ignacy and Jelena. Being the only child who grew up to be an adult, he followed the family tradition and studied at the Lithuanian Orthodox Seminary in Vilnius, from which he graduated in 1901. In 1903, he enrolled in the Faculty of Philology and History at the Imperial University of Warsaw. In the same year, he married Walentyna Sokalska, whom he had met while studying in Vilnius and had three offsprings: Ludmila (born in 1906), Sergei (1907) and Mścisław (1910). However, due to his activities in illegal political organizations, he was relegated from the University. Fortunately enough, he managed to continue his studies at the St. Petersburg University, also at the Faculty of Philology and History. Eventually, he graduated in 1907 with a major in history with specialization in economics. After completing his studies in the capital, Kraskowski settled in Vilnius, where he took jobs as a history teacher in private Pawłowskis and Winogradów s male gymnasiums. Being the deputy headmaster and school inspector, he reformed the school. As one of the first teachers in Vilnius, he introduced sports to bringing up students, he founded the first football teams not only in Vilnius, but also in the en tire Northwestern Country. Political worldview placed Kraskowski among
socialists and Vilnius democrats, pushing him towards activists representing the „Krajowcy,, movement. Then, he became an active member of the Masonic lodges, to which he was invited by Michał Römer. While living in Vilnius, he aided the Belarusian mo vement and at the same time worked for the city. In 1913, with the support off the democrats, he was elected to the Vilnius City Council. And in the autumn of 1914, the Kraskowski family, fearing that the Germans would seize Vilnius, decided to seek refuge in Ukraine. Eventually, they came back to Vilnius but only for a short time, as they again had to flee away to Kiev with other refugees. While in Kiev, Kraskowski got a job in the local branch of the United Committee of the Union of Zemstvos, and the Union of Towns of the Southwestern Front. During the revolution, as a delegate of the Kiev Branch, he joined the presidium and was an active member of the Belarusian National Committee. At the same time, he served in the Ukrainian structures as the commissioner of the Ternopil Governorate. After returning from Galicia, he accepted the position of deputy secretary general of in ternal affairs, where he chaired the executive committee in the National Council for Refugees. Later on, he joined the foreign service of Ukraine, where he was employed as a senior adviser to the minister and the chairman of the Consular Commission,
which laid foundations for the development of the Ukrainian consular service. In the Ukrainian Ministry of Foreign Affairs, he was responsible for communicating with other countries, and pursuing any active relations with Lithuania and, above all, Belarus, which was quite important after the collapse of the Russian Empire. Kraskowski managed to keep his position despite dynamic political changes in the Ukrainian authorities. He was recorded in history after putting his signature under the Act of Unification of the Ukrainian Peoples Republic and the West-Ukrainian People’s Republic on the 22nd of January 1919. Later on, for the next two years he headed the Ukrainian Extraordinary Diplomatic Mission in the Caucasus, coordinating all of the political, economic and consular relations of Ukraine in the region. After leaving the service for the Ukrainian state, Kraskowski decided to return to Vilnius with his family and devote himself to work for the Belarusian movement in the autumn of 1921. In Vilnius, he took a job as a history teacher at the Vilnius Belarusian Gymnasium and served in several Belarusian organizations. In February 1922, he was included in a group of 33 Lithuanian and Belarusian activists expelled by the administration of Central Lithuania from Vilnius to Kaunas. After two months of not finding a place for himself, he departed for the Latvian city of Daugavpils, where he successfully undertook the mission of founding the first Belarusian Gymnasium in Latvia. Un fortunately, he only headed the gymnasium for two years, as his fellows unjustifiably accused him of
anti-state activities. However, as a result of so called „Belarusian trial”, he was exonerated. Still, Kraskowski was removed from the management of the school, and then from teaching. Due to the lack of Latvian citizenship, he had to leave the territory of Latvia and, having no other option, in the summer of 1925 he left for Belarusian Soviet Socialistic Republic, with a label of person persecuted by Polish and Latvian „imperialists.” After arriving in Minsk, Kraskowski obtained a job at the Belarusian State Univer sity Faculty of Educational Science, as a scientific specialist at the Department of the History of Education in Belarus. In the autumn of 1925, he accepted a job offer for the State Planning Committee of the BSSR, as the head of the socio-cultural section, and therefore a member of the Committee’s presidium. Kraskowski also worked in the expedition planning section of the Academy of Sciences of the Soviet Union. During the winter of 1930, he transferred to the headquarters of the State Plan ning Committee of the USSR in Moscow. However, he could not stay too long, as he was one of the accused in the crafted trial of the so-called Union of Liberation of Belarus, whose goal was to provoke the uprising and create a „Belarusian bourgeois republic.” The trial ended for Kraskowski in June 1931 with the sentence of a fiveyear exile to Samara (Kuibyshev), and together with his wife Valentina, he spent the rest of his life in the USSR. In Samara, he initially started working in the local branch of the Planning Com mittee, and in 1932 he was employed as a scientific
secretary at the Scientific and Research Institute of Geological Recognition. Kraskowski also took a managerial
position at the Center for Raw Material research. In the summer and autumn of 1935, Kraskowski headed the research expedition, and later undertook tasks related to the construction of a hydroelectric plant and dam on the Volga river. However, the wave of terror that poured through the USSR in 1937-1938 after the decisions of Stalin, did not missed him. In January of 1937, he was dismissed from all the po sitions he held, and in November of that same year arrested in Kuibyshev, charged for espionage. Kraskowski spent over two years in prison waiting for a trial, he was only tried by the Special Council of the NKVD of the USSR in Kuibyshev in March 1940, and then released after passing a sentence detention. He devoted the period after the imprisonment to repair his health and worked on several translations. During the war, the central offices of the Soviet Union were evacuated to Ku ibyshev, and many existing residents were evacuated. This also concerned Iwan Kraskowski, who was ordered to work at the school in the Nadezhda Krupskas Grain Sovhoz in the Melekess district of Kuibyshev region. The Kraskowski family lived there during the war, and in 1946, they received permission to move to the town of Melekess. Here Kraskowski worked as a teacher in high schools and in the Teachers Institute. In 1948, the Kraskowski family moved to Shiraevo, in the same Kuibyshev region, where Iwan was teaching geography and history in high school for the next two years. In 1949, he settled down in Bolshaya Rakovka in Jelchovka after his wife died in the same region at the House of Invalids.
In the spring of 1953, he managed to receive a permission to travel to Czechoslovakia and with the financial support of his da ughter Ludmila to leave the USSR. Iwan Kraskowski spent the last two years of his life in Bratislava, where he died on the 23rd of August 1955. His daughter Ludmila, who emigrated to Czechoslovakia, became a prominent archaeologist, numisma tist and art historian. However, his sons who moved with him to the Soviet Union, were killed. In 1937, Siarhiej was shot after a fictitious allegation, while the younger one — Mścisław, most likely died in the camp in 1943. Przekład: Tomasz Błaszczak 287
Indeks imienny Abagadze N. 127 Abramowicz Ludwik 61,156 Abramowicz Witold 57,59,62 Abramowycz Lew 87 Adamowicz Aleś 194 Adamowicz Josif 201 Aleksanderia Aleksander II22, 31-34 Aleksander III 34,42 Aleksiuk Paweł 152,153 Andrijewski Opanas 114 Anisimow218 Anochin Aleksander 69 Antonow218 Antonowicz Iwan 209 Apraksin W. I. 219 Apuchtin Aleksander 38, 39 Augevičius Jonas 156 Augustaitis Pranas 156,458 Awksietijuk Ewa 14,16-18, 22, ЗО Badunowa Paluta 223 Bagińska Klara 177 Bahdanowicz Maksim 65 Bairašauskaite Tamara 16 Bajkow Mikołaj 208 Bakunin Michaił 27 Balicki Anton 208 Bałakin W. A. 219 Barowskaja Walancina 173 Basanavičius Jonas 109 Bazarewicz Ryhor 102, ПО Bazylewski Mikołaj 23 Bazylow Ludwik 25,32,34,43, 51 Beach William Henry 121,122 Bergs Arvids 179 Biadula Zmicier 189 Bielak Stefan 53 Bielewicz Aleksander 35 Bielskis Vaclovas 62 Bilaszewski Mykoła 78 Biły Ihnat 136 Biržiška Michał 60 Biržiška Mykolas 57, 62,150, 158,160 Biržiška Vaclovas 149 Biržiška Viktoras 12,154,157,158 Błaszczak Tomasz 14,15,146, 153 Bobrowski Michał 21 Bobylewa Anastazja 24 Bohdaniwski Fedir 107,108, 113 Bołoban A. 106 Bortkevičienė Felicija 149 Bramson Mojsiej 57,62 Brandt Roman 40 Bucharin Mikołaj 204, 222 Buczą Andrej 183 Budźko Edward 65 Bugališkis Pelikas 62 Bujnicki Tadeusz 58 Bulota Andrius 62 Burbis Aleś 65 Burczak Fiodar 102 Burhardtowa z Medekszów An tonina 60 Byczkowski Adam 65 Celmiņš Hugo 184 Charłap Jan 167 Chlebowski Bronisław 19 Chmielewski Wincenty 43 Chodorowski Josif 199 Chwylowy Mykoła 204 Ciechanowski 191 Cikota Andrzej 159 Cooke-Collis James 132 Czapłygin Siergiej 215
Czarkowski Ludwik 62 Czarny Samuel 58, 63 Czech Jerzy 204 Czechiwski Mykoła 124, 125, 129, 136, 137,139 Czełnokow Michaił 78 Czerkasenko Spyrydon 79 Czernichów Józef 63 Czestnoj Iwan 35 Czokajew (Czokaj) Mustafa 128 Ćwikiewicz Alaksandr 96-101, 111 141,146, 168,177,183, 189,190, 195,208,210,213 ֊ Dackiw Ihor 13 Daniłowicz Borys 65 Dauge A. 171 Dawidowicz Leonid 29 Dawidowicz Maria 29 Dawidowicz Tatiana 29 Dąbrowski Jan 75 Dekel-Chen Jonathan 85 Delfosse A. 122 Denikin Anton 116,119, 124, 127-130,135 Dickens Charles 227 Dmowski Roman 52 Dobrogajew L M. 219 Domański 61 Domnin Piotr 237 Dorofiejew Szymon 180 Doroszenko Dmytro 12,8,79,8385,102,104,105,141,183,297 Downar-Zapolski Mitrofan 97102, 109, 111, 189 Drużczyc Wasil 66, 67,184, 189, 223, 309 Dubina Ułas 157 Dubinski Sierhiej 67, 224 Dubouka Uładzimir 210 Dwarczanin Ihnat 182 Dyło Jazep 200, 201 Dzierżyński Feliks 53 Dżafarow (Gafarov Mammad Yusif Hacibaba oğlu) 129 Eichelmann Otto 104 Engels Fryderyk 207 Epimach-Szypiłła Branisław 208 Feldman Nina 173 Fionik Doroteusz 14,16, 22-24 FJerow Andrej 35 Fomina Maria 35 Forgách János 104 Galvanauskas Ernestas 158,159 Gamarnik Jan 206 Ganejzer Jewhen 117,120 Gaunt David 85 Gegeczkori Ewgeni 128,130, 131,138 Gej Konstantin 206 319
Gejntce, zob. Kraskowska Maria Germaniuk 45 Gierowska-Kałłaur Joanna 168 Glebka Piotr 65 Głogowska Helena 187 Gogelaszwili, ambasador 139 Gogolewski Onufry 21 Gogolewski Wincenty 21 Goldmanis Vilis 179 Goworska Natalia 23, 24 Goworska Tatiana 23, 24 Goworski Aleksy 23, 24 Goworski Borys 23 Goworski Faust 20, 23 Goworski Lew 23 Goworski Mikołaj 23 Goworski Paweł 23, 24 Grinius Kazys 158 Gripali Perikles 88 Grizer Petro 124 Grousseta Paschal, zob. Laurie André Grzybowski Jerzy 14 Habsburgowie, dynastia 36 Haggard Henry Rider 227 Hajduk Mikołaj 26 Harecki Hauryła 208 Harecki Maksim 157,159-161, 165,189 Hawryluk Jerzy 13 Hawryszko Mykoła 120 Hecenko Jurij 93 Heltman Stefan 200, 201 Hercen Aleksander 25, 27 Herzer Jan 231 Hohenzollernowie, dynastia 19 Hołowań Andrij 130 Hołub Hryhorij 136 Hołubowycz Wsewołod 93, 105 Hordij enkö Ołeksandr 136 Horianski Paweł 126, 127,131 Hramyka Michaś 208 Hrinczenko Borys 79 Hrusza Alaksandr 16 Hruszewski Mychajło 82, 83, 101,120 Hryb Tamasz 110,175 Hrycak Jarosław 81, 86, 90, 93, 112, 204 Hryniewicki Ignacy 34 Ihnatowska Walentyna 224 Ihnatowski Jurij 224 Ihnatowski Walenty 224 Ihnatowski Wsiewołod 63, 66, 67,185,188,189,191,198, 207, 208, 214,224, 309 Insoda Petras 156 Iwacewicz Fiodor 35 Iwaneć Andrij 13, 126, 131 Iwaniuk Sławomir 16 Iwankowicz Anton 35 Iwanowski Wacław 54, 55, 103, 153 Iwasiuk Iwan 136 Jackevičius Stasys 156 Jakowlewlwan 113 Jakubiecki Andrej 157,161, 165,170, 172, 176, 178 Janauskas Pranas 156 Jankevičius Juozas 109 Janulaitis Augustinas 61,63, 149 Januszewska-Jurkiewicz Joan na 34 Jaworowski Leon 21 Jēkabsons Ēriks
4,16,164,165, 169 Jełcow Jewgienij 35 Jelenski Jan 60, 61 Jewtuchow 0.121 Jezowitow Konstanty 97,165167,169,171, 174, 176, 178, 199,210, 307 Jung Maria, zob. Kraskowska Maria Jurkiewicz Jan 53 Kacenelebogen Uria 58 Kadłubowski Andrej 35 Kairys Steponas 149 Kalina Jerzy 153 Kaługin 1.1. 201 Kandyba Ołeksandr 80,141 Kandyba Wira 80 Karabacz Aleksander 152,157 Karamasz Siergiej 13 Karp Siergiej 200, 201 Karpiński Ołeksandr 87,105 Karpus Zbigniew 98 Karska Magdalena 40 Karski Jefim 30, 40,41,45, 89, 98, 99,164,292 Kątków Michaił 25 Kaulbersch Amalia 36, 38,45, 71,80,117,163,190,212,217, 222, 240, 302 Kaulbersch Apolinaria, zob. Sokalska Apolinaria Kaulbersch Frantz 36, 37 Kaulbersch Nadzieja 37 Kazačonak Katarina 175 Kesariew P. 73 Kieniewicz Stefan 43 Kiereński Aleksander 85, 86 Kirów Siergiej 222 Kistiakiwski Ihor 113 Kizwalter Tomasz 38 Kłaczków Jarosław 98 Kobylański Lucjusz 124 Kochanowicz Michał 150,159 Kojałowicz Józef 25 Kojałowicz Michaił 25 Kołas Jakub 65,189 Komisārs Žanis 172 Korci Uładzimier 172,176, 178,179 Koreniec Mikołaj 35 Koroliw W. 106 Kostiajew A. W. 201 Kostrowicki Kazimierz 65 Kot Stanisław 236 Kowalewska Sofia 234 Kozik Luba 16 Kozłowski Iwan 107 Kraskowska Helena 24 Kraskowska Honorata Justyna 23 Kraskowska Jelena 17, 31,163 Kraskowska Justyna 23 Kraskowska Ludmiła 7, 8, 11, 27-29, 36-38,44,45, 48, 56, 67, 76, 77, 80, 93-95,117,118, 121, 127, 128, 155,163, 172-175, 177,179-185, 190,191,194202,208,213,215,217, 221, 224-226, 228-237, 240, 241 Kraskowska Maria 216, 225 Kraskowska Walentyna 7, 8, 36, 37, 74, 95, 151, 157,163, 173177,179-185, 190, 191,
195200,202, 208-210,213,215, 221,224, 225,238, 239
Kraskowski Aleksander 23 Kraskowski Antoni 20 Kraskowski Hipolit 7, 26 Kraskowski Ignacy 17, 20, 2731,241 Kraskowski Mścisław 7,163, 185, 196-198,221,224,225 Kraskowski Sierhiej 7,11,163, 185,196-198,221,224,225 Kraskowski Teofil 20-22, 24, 29 Kraskowski Wasilij 23 Krawkow 218,219 Kreczewski Piotr 177,190, 210 Krywcow Ołeksandr 112 Krzyżanowski Bronisław 57, 59, 60, 62 Kuchta Juozapas 156 Kudrewiecki Wasilij 45 Kujbyszew Walerian 217 Kulbickij Wiaczesław 35 Kulfan Feliks 35 Kułynski Ołeksij 122,123 Kupała Janka 54, 57, 63,65, 167, 171,189,214 Kupczyk Ołeh 13 Kupczykowa Zinaida 157 Kurybko Władimir 35 Kusznir Ołeksandr 141 Kuźmiński Michaił 35 Kużym Wasyl 130,131,134,145 Kwaśnicki A. 102 Landsbergis Česlovas 156 Laszuk Anna 18 Laurie André 227 Ledomski Wołodymyr 136 Lemiesz Wincent 157 Leontowycz Wołodymyr 78 Lichniakiewicz Atanazy 97 Limanowski Bolesław 53 Lindner Rainer 189 Lis Maryna 15 Lisniak Lew 117,122, 123, 129, 130, 137, 138,140 Łosik Jazep 207,210,223 Lubyński Mykoła 91, 93, 101 Lwow Gieorgij 77, 81 Łastowski Wacław 54, 58, 63, 65,141,146-148, 152,154,174, 190, 193, 208, 210, 223 Łatyszenkow Michaił 35 Łatyszonek Oleg 14,16,28, 45, 54-56, 87, 94,187,189, 203, 205, 206, 208, 223 Ławrowski Mikołaj 38 Łewycki D. 106 Łewytski Mykoła 93, 112 Loski Kost' 84, 87,104 Łossowski Piotr 54 Łotocki Ołeksandr 12,120, 121, 123,124,130 Łucewicz Iwan, zob. Kupała Janka Łuckiewicz Anton 10, 30, 34, 54, 55, 57, 58,60-65, 75, 77,103, 109,110, 142,150,151,154, 174,177,183,187, 210,249,296 Łuckiewicz Iwan 54, 55, 57, 58, 62-65, 75, 77,103,150 Łynnyczenko Platon 80, 83, 84 Łyzohub Fedir
102 Łyzohubowie, rodzina 121 Macharadze Gierasim 138 Mailly-Lascaris Klara Izabella de 18 Majski Iwan 236 Makarenko Andrij 114 Makarenko Iwan 175 Makary Atoski 26 Mandelsztam Nadieżda 204, 205 211,222, 224 Manuilski Dymitr 104,113 Maria Pawłowna, księżna 37 Markowski Artur 38, 39 Marks Karol 51,207 Martin, Słowak 80 Masłowska Wiera 153 Mastianica Olga 30,187 Matiasz Iryna 13,15 Matus Irena 24 Matuszewski Fedir 78, 83 Matwijenko Wiktor 13 Meir Natan M. 85 Meysztowicz Aleksander 154 Miadziołka Paulina 11, 65, 82, 165, 171-173, 175, 176, 178, 179, 181,182,184, 185, 191,194, 208-214, 208 Miadziołka Zygmunt 191, 212 Miaszoczak Timafiej 157 Michajłowa Jelizawieta 69 Michalewicz Uładzimir 157 Michaluk Dorota 13-15,18, 30, 31,34, 50, 75, 82, 83, 89, 92,96, 98,101,103,106,110, 187, 207 Mickiewicz Kanstancin, zob. Kołas Jakub Mikałajewa K. 177,178 Miknys Rimantas 58 Mikołaj II 42,45, 49, 50 Mikołaj Mikołajewicz, wielki książę 74 Minkin A. 107 Mironowicz Eugeniusz 54, 55, 187,189, 203,205, 206, 208, 223 Mochow 63 Mołotow Wiaczesław 236 Morawski 63 Morgulis Zynowij 117 Moskiewicz Władimir 35 Mumm von Schwarzenstein Alfons 101,104 Murawjow Michaił 26, 195 Mušinka Mikuláš 13 Nagrodzki Zygmunt 59, 62 Napoleon Bonaparte 19 Nasonow 46 Natijew Ołeksandr 124 Nazarowa Jewgienija 16 Newski L. I. 219 Nieczajew Sergiusz 27, 28 Niedziałkowski Mieczysław 60 Niekraszewicz Ściapan 103, 188, 207,208,214 Niewiadomski Polikarp 157 Niger Samuel, zob. Czarny Sa muel Nikowski Andrij 78, 83,134, 135, 299 Nowicki Fiodor 40 Obst Jan 155 Okunewski Teofil 83 Olechnowicz Franciszek 223 Oliņš Pēteris 171,179
Olszański Tadeusz Andrzej 90, 94,102,112 Olżycz Ołeh 80 Orenczuk Wasyl 106,108 321
Osipow Isa 121 Osipowicz Zenon 35 Ostachiewicz Kazimierz 62, 63 Otto J. 231 Ozoliņš L. 176 Рас Krzysztof Zygmunt 8 Pałtow Ołeksandr 104 Panasiuk Ołeksandr 13 Paszkiewicz Alojza 55 Paszkowicz Mikoła 97 Pawlenkow Florenty 24 Pawlicha Iwan 113 Pawlikowski Michał Kryspin 69 Pawłowski M. A. 69, 260 Petlura Symon 78, 83,112,114, 122,142 Petrenko Andrij 136,137 Petriwski Myron 98 Piatkin S. 0.219 Piccin Matteo 39 Piczeta Uładzimir 189, 208 Pietkiewicz 151 Pietruszewski Dmitrij 41, 42, 44-46,61,291 Pihulewski Uładzimir 165,168, 172-175, 178-180 Piłsudski Jan 57, 62 Piłsudski Józef 57,193 Pisniaczewski Wiktor 141 Platakis 151 Pliekšāns-Rainis Jānis, zob. Ra inis Jānis Plihawko Ryhor 175 Pobiedonoscew Konstanty ЗО Pociej Hipacy 17 Pogodin Aleksander 46 Poklewski Józef 49 Polanski Iwan 117, 008,120, 121 Poletika Nikołaj 85 Poliksza Aleksiej 157 Połoz Mychajło 93 Poniatenko Prokip 87 Popow A. O. 219 Portugałow Owsej 128 Postnykow Fedor 126 Procenko, płk 124 Prokulewicz Uładzimir 157 Prozorow Iwan 57, 58 Prychod 'ko Wiktor 136 322 Przewoski Edward 43 Pšibilskis Vygintas Bronius 155 Pugačiauskas Virgilijus 30,187 Radziwiłłowie, ród 19 Rainis Jānis 167,168,173 Rak-Michajłowski Szymon 97101,103 Rakowski Christian 104, 110, 113, 137 Ralcewicz Aleksiej 35 Rang Josef 231 Rennenkampf Paul von 75 Riabowoł Mykolą 119,120,135 Ribbentrop Joachim 236 Riutin Martemian 222 Rodziewicz Leopold 65 Rohacz Sierhiej 157 Romanowowie, dynastia 81, 206 Romanowski Andrzej 52 Romm Eliasz 57, 62 Romm Jerzy 58, 63 Rondomanskis Andrius 156 Roszczenko Mikołaj 14, 20, 21 Römer Michał 11, 12, 54, 5764, 74, 75,
147-152, 155, 156, 159-162,165, 166,1841, 183 Rusowa Sofija 79 Ruszczyć Ferdynand 57, 62 Rybaków 62 Sabachtariszwili Konstantin 137 Sacharow Sierhiej 167, 168, 170,171,174,175,181, 199 Sadowski 199 Saint-Simon Henri de 47 Samsonow Aleksander 75 Sawicki Jan 59 Schiller-Walicka Joanna 39, 43, 45 Scipio del Campo Michał 73 Scott Walter 227 Serhijczuk Wołodymyr 13 Sewriuk Ołeksandr 93 Siczynski Wołodymyr 215 Sidarewicz Anatol 209-211 Siemaszko Dominik 62,141, 148 Siemaško Jonas 156 Sienczyk Jakiw 113 Sierba Michał 19 Siereda Iwan 109,110 Sieredziński Anton 35 Sieredziński Mikołaj 35 Sikorski Władysław 236 Skalewy Ołeksandr 124 „Skamaroch”, zob. Szymaniuk Herman Skirmunt Roman 57, 75, 82, 83, 89, 109 Skirmuntt Konstancja 57 Skoropadski Pawło 101,104, 105,109,111,112,120,123, 125,131 Skujenieks Marģers 165 Sleževičius Mykolas 57, 62, 74, 149 Sławynski Maksym 105,139 Smaliańczuk Aleś 58 Smolicz Arkadź 89,103,109, 151,177,178,208,209 Sobolewski Dzmitryj 86 Sobotkowski Władimir 35 Sokalska Apolinaria 35, 36 Sokalska Maria 36 Sokalska Walentyna, zob. Kraskowska Walentyna Sokalski Borys 36, 37 Sokalski Siemion 35-37 Solak Zbigniew 58 Sosna Grzegorz 14,22-24 Sosnowski Andrzej 24 Sosnowski Antoni 21 Sosnowski Platon 21 Stalin Józef 187, 203-206, 222, 236, 262 Staniew Mikołaj 35 Starka Leonid 137 Stefanowicz Ela 172 Steinheil Teodor Rudolf 78 Stełłecki Hnat 126 Stępnik Krzysztof 58 Strilbyćky Danyło 26 Sulimierski Filip 19 Sulkiewicz Aleksander 53 Sulkiewicz Maciej Sulejman 119 Sumorok Restytut 57, 63 Swiderski Mykolą 98 Syćko Kiryła 16
Syniuk Borys 14,15 Szabad Cemach 150 Szafnagel Kazimierz 75 Szamil, imam 32 Szapował Fedir 124 Szapował Ołeksandr 124 Szczerbaczow Dmitrij 90 Szczerbak 46 Szekspir Wiliam 231 Szulgin Ołeksandr 88,105 Szumski Ołeksandr 204 Szweć Fedor 112,114 Szwedo 63 Szwedów O. 73 Szybieka Zachar 187-189 Szyła Mikołaj 97,152 Szymaniuk Herman 153 Szymański Beniamin 21 Šaulys Jurgis 62,63 Šilingas Stasys 63 Šūsta Josef 231 Taliszyński Mir Abdulfathan Rzahai ogli (Aga-chan) 130 Taranowicz Konstanty 35 Taraszkiewicz Bronisław 153,223 Tarle, adwokat 73 Technikumow S. H. 219 Tewzaja Wiktor 122,130 Tiomkin Włodzimierz 61 Tkaczenko Mychajło 101 Tkacziw Mychajło 113 Tokarzewski-Karaszewycz Iwan 134,137,139,140 Topolski Jerzy 17 Trembicki Wołodymyr 109 Trempowicz Paweł 102,109, 110, 209,210 Troszniew J. W 219 Tms Mikola 11,16,28, 37,44, 231 Trusiewicz Stanisław 53 Tupolew Andriej 215, 224, 237 Turonek Jerzy 54 Tymoszenko Iwan 136 Tyszczenko-Siry Jurij 141 Tyszkiewicz Andrzej 117,119, 120,127,129,132,136,138 Udowyczenko Mykoła 91 Ukrainka Lesia 127 Ułaszczyk Mikałaj 210 Umiastowski Bronisław 57 Umiastowski Franciszek 55, 65 Uwarow Sergiusz 20 Vassilíadis Stełio 88 Vediščeva Jelena 14,163,168, 175, Verne Juliusz 227 Veverka Vilém 230 Vileišis Jonas 62 Walewski Władysław 19 Wałdoch Jacek 64 Wardrop John Oliver 121 Waronicz Tatiana 16 Waronka Jazep 86,96,109 Waryński Ludwik 53 Wasilewicz Jan, zoh. Antono wicz Iwan Wasilewski Leon 53, 54 Wasylko Mykoła 140, 141 Wasyłenko Mykoła 104 Węsławski Michał 62 Wiazłow Andrij 78, 84 Wierzbowski Teodor 43, 44 Wilhelm II Hohenzollern 103 Winogradów N. A. 67, 69, 70
Wiszniewskij Fiodor 35 Wiśniewski Jerzy 17 Witenberg Isaak 88 Witte Sergiusz 50 Własow Aleksander 57, 60, 62 Wołobujew Mykoła 204 Wołos Mariusz 98 Wołoszynów 139 Wróblewski Tadeusz 578, 60 Wulf Gieorgij 46 Wynnyczenko Wołodymyr 83, 86,105,112,114, 297 Wysocki G. N. 201 Wyszyński Andrzej 199 Zasztowt Aleksander 59, 62-64, 150,158 Zienkiewicz Wasyl 172 Zubko Olga 16 Zwanger Karl 229 Zygmunt Stary 19 Żaltauskaite Vilma 30,187 Żeligowski Lucjan 146 Žemaitis 159 Żerdzi Porfirij 172, 175,176, 178,181 Żordania Noe 138 Żukowicz Jewgienij 38 Żukowski Ołeksandr 101 Żwanko Lubow 13 Żyłka Uładzimir 183, 309 Żyłunowicz Źmicier 188, 208 Аляхновіч Францішак 223 Андрієвська Лариса 117 Багдановіч І. 214, 251 Баршчэўскі Аляксандр 60 Бежуашвілі А. 124, 138 Біч Міхаіл 55,103 Богданович А. 200 Брыгадзін Пётр 67 Вальковіч А. 152 Вашкевіч Андрэй 159 Вербенський М. Г. 87 Версток В. 10, 84, 136 Yusifbayli Nasib bay 133 Гаврилюк Юрій 13, 114 Гай-Нижник Павло 101,104 Галушко К. Ю. 13, 84 Гарэцкі Радзім 165 Гасымлы Муса 13, 122, 123, 130 Германовіч І. 208 Гнатишина І. М. 10 Грищенко Костянтин 10,117 Грыбоўскі Юры 14, 174 Zālītis Pēteris 175 Załkind 62 Zapartyka Hanna 16 Zapartyka Maryna 16 Zasiaďko Jewhen 123,124, 132, 137,139,140 Дамиров Али 13, 122, 123, 130 Дацків Ігор 13, 93 Довнар-Запольский Митро фан 91, 101, 102 Дорошенко Дмитро 12, 78, 79, 84, 85, 87,91,104, 105 323
Дружчыц Васіль 66 Езавітаў Кастусь 14, 164,167169,171 Екабсонс Эрйкс 14, 164, 169 Жванко Любов 87, 88 Запартыка Ганна 11, 82 Захарченка В. Ю. 87 Зубко Ольга 13 Ибраев Г. M. 128 Іванець Андрій 13, 126,131 Ігнатоўскі Усевалад 66 Ігнаценка Іларыён 66, 206, 214, 224 Казак-Казакевіч Эмілія 172, 175
Казачёнок Катарина 175 КазлоўЛ. 186 Калеснік Уладзімір 151, 175, 182,183 Калубовіч Аўген 96 Каптерев Пётр 69 Карамаш С. 13,131 Кароль Аляксей 66, 206, 214, 224 Карский Ефим 31, 40 Кахановіч Міхал 147 Коваль Роман 119 Королёв М. Г. 14, 175 Коршук В. К. 86 Красковский Ипполит 26 Красковська Людмила
11,37, 38, 56,67,70, 76,80,94, 95,118, 121,127,139,197,201,213,215217,219,221,224,235,237,239 Краскоўская Людміла 11, 7-29, 45,155,170,173 Крюков Л. 200 Купчик Олег 13, 122, 123, 130 Лазько Рыгор 13, 89 Ластоўскі Вацлаў 146, 148, 152,167,174 Латышонак Алег 26, 28, 46, 62 Лебедзева В. М. 96 Лёсік
Язэп 207 324 Лінднэр Райнэр 189, 203, 206, 208 Ліс Арсень 181 Ліс Марына 15 Лотоцький О. 12,120, 122-125 Лупандін О. I. 105 Луцкевіч Атон 142, 150 Маракоў Леанід 223 Маслоўскі В. 13 Матвіенко Віктор 13, 117, 129, 130, 135, 138 Матяш Ірина 10, 13, 88, 106, 112,113,124 Мацяс Ірына 67 Михайлова
Елизавета 69 Міхедзька Валянцін 89 Міхннж Уладзімір 208 Моренець Віктор 95 Мушынка Мікуляш 13 Мядзёлка Паўліна 11, 82,173, 181, 182, 184,185,195, 208, 210,211,214 Мязга Мікалай 89 Мяснікоў А. 207 Несук Микола 90 Оспанов Б. Е. 128 Отт-Скоропадська О. 101 Павлишин Олег 136, 141 Панасюк Олександр 13,
86, 97 Пашкевіч Алесь 159 Пеленський Я. 101 Петаченко Г. 44 Петрушевский Дмитрий 41 Пілецкі А. 14 Пиріг Р. 10, 79, 104
Піскун В. 128 Полетика Николай 85 Полоник С. 200 Польовий Ренат 119 Радзюк Аляксей 150 Райніс Яніс 168 Раллє І. В. 105 Рудовіч Станіслаў 14, 55 СаверчанкаІван 66 Сахараў Сяргей 14, 170-173 Семянчук Генадзь 31, 67 Сергеенкова В. 257 Сергійчук В. 10,13 Сідарэвіч Анатоль 142,150, 209,210 Синюк Борис 14,134,137 Смалянчук Алесь 60, 62 Смоліч Аркадзь 177 Снапкоўская С. 33 Солдатенко В. Ф. 88 Тагирзаде А. 13,131 Терешкович П. 33 Тёмин А. 70 Толочко П. П. 98 Трембіцький В. 109 Трус Мікола 11,13, 20, 37, 44, 172, 231 Федотов В. А. 50 Цітоў А. 186 Цьвікевіч Аляксандр 195 Чарнякевіч Андрзй 154 Шумейка Міхаіл 82 Шупа Сяргей 10, 94 Яковлева Л. В. 105 Яновский О. 44 Яноўская Валянціна 55
Indeks geograficzny Abchazja 131,132,143 Adriatydde Morze 139 Adżaria 124 Afganistan 31,143 Aleksandrów Kujawski 31 Ałtaj 216, 314 Ałupka 126 Ameryka 232 Amsterdam 108 Anglia 31,41, 61,100,141, 143, 230 Arabski Półwysep 143 Arktyczne Morze 31 Armenia 116,121,123,133, 134,141 Ateny 183 Atos, g. 26 Augustów 75 Austria 7,140, 141 Austro-Węgry 25, 79, 80, 93, 96-98, 104, 111,114,144, 180, 235 Azerbejdżan 116, 121,123, 125, 129-131, 133, 134,141, 143 Azja 31,141,143 Bachczysaraj 118 Bachmaty 17 Bakłanowka (Bakłanka) 131 Baku 43,122,124,129-131,138 Bakuriani 128 Bałkany 36, 74,141,144 Baranowicze 74 Batumi 117,119, 120,123,124, 132,133,138-140 Berlin 108, 112,141, 145, 146, 148-150,183,190 Besarabia 117 Biała Cerkiew 29, 95,112 Biała Podlaska 105 Białoruska Republika Ludowa (BRL) 7, 9,10,13, 94, 96-103, 108-110, 141,142,144,146, 147,149,152,164-166,168, 175-178, 186, 188-190, 205207,210, 241,242 Białoruska Socjalistyczna Re publika Radziecka (BSRR) 66, 67,178,185-187, 189, 190,192, 194-196,199-203,206-208, 218, 223, 236,242 Białoruś 7, 22, 25, 26, 31, 32, 49, 51-53, 55, 57, 61-63, 66, 67, 70, 75, 82, 83, 86,89,91,92,94, 96, 97, 99-103, 110, 111, 142, 143,149,151,153,172,176179,182,186-193,195, 200, 202, 203, 206-208 Białostocczyzna 26,153,260 Białowieska Puszcza 26, 29, 73,153 Białystok 25,166 Biebrza, rz. 75 Bielsk 17,19-21,23, 24, 48 Bigosowo 190 Biłgoraj 98 Bliski Wschód 106,144, 197 Bombora 131 Bratysława 7, 215, 235, 239, 240, 262,316 Brześć 75, 90, 93, 94, 98, 99, 102, 116 Buchara 108 Buczacz 79, 84 Bukowina 79, 83, 84, 87 Bułgaria 93, 98, 235 Daleki Wschód 36,111,114,
143,197 Dania 18 Dereczynek 29 Desna, rz. 97 Długi Bród 45 Donbas 127 Dorpat, zob. Jurjew Dranda (Dandra) 131,132 Drugie Tofiłowce 18 Dubicze Cerkiewne 7,17-24, 26,27,29,31,34, 35, 45, 66, 73, 153, 241 Dubicze Murowane 9 Dudale 176 Dyneburg, zob. Dźwińsk Dźwińsk 8-11, 14,15,75, 160185, 192, 194, 197 Cambridge 230 Carycyn 112 Charkowszczyzna 36, 77 Charków 37, 79, 90,127, 130, 143,204 Chełmszczyzna 98,107,133 Chemnitz 108 Chiny 115 Czarne Morze 32,128,129, 135, 139, 142, 143 Czarnomorskie Wybrzeże 135 Czechosłowacja 7, 8,15,171, 180,182,183,185,189, 199, 200,212,215, 229, 239, 242 Czechy 7, 230, 231 Czernihowszczyzna 100 Czochy 17,18 Czuwaszja 220 Czyże 23 Finlandia 44, 50, 142 Francja 31, 32, 61, 68, 74,100, 141,236 Frankfurt nad Menem 108 Egejskie Morze 139 Erewań 31 Eupatoria 126 Europa 18, 31-33, 73, 74, 114, 139,221,239 Europa Południowa 143 Europa Wschodnia 7,19, 89, 149 Europa Zachodnia 61,143 Gagra 132 Galicja 52,78,79, 83-87,95,133 Gorochowatka 36, 76, 77 Gorodiszcze 220 Grabowiec 17-19, 30, 153 Grecja 78 Grodno 40, 75,166 Grodzieńszczyzna 8, 31 Gruzja 7, 9,11,12,15,116, 121-123, 126, 128-139,141 Gudauri 132 Hamburg 108 Hanower 18 325
Harbin 36,112 Homel 70, 92, 99,166 Hory-Horki 33 Hremiacz 97 Hryniewicze Wielkie 34 Inflanty 166 Irańska Wyżyna 143 Irtysz, rz. 216 Jalta 118-120,126,127,131 Janów 21 Japonia 45,108, 114,115 Japońskie Morze 31 Jarosław 24, 113 Jekaterynosław, zob. Krasnodar Jelonka 18,30 Jugosławia 235 Jurjew 33, 39, 66,142,181, 200 Kałusz 85 Kama, rz. 221 Kamczatka 31 Kamieniec Litewski 17, 98 Kamieniec Podolski 35,131 Kamyszyn 207 Kaukaz 8, 9,12,15, 31,115117, 119-125, 128-133, 136145, 180, 185, Kazań 112,214,221 Kijowszczyzna 29 Kijów 9, 33, 41, 44, 68, 69, 76, 78-80, 82-84, 86-98,100-105, 107-114,117-120,122,124, 127, 133, 143,145, 150, 185, 204 Klejniki 24 Kleszczele 18-23, 47 Kobryń 98, 99, 102 Kolonia Wileńska 73 Kopenhaga 108 Korea 45 Kowno 75,146-149,152,153, 155-158,160, 161, 165, 166, 177,183 Krasnoarmiejsk 237 Krasnodar 119 Krasnopol 75 Krasnystaw 98 Królestwo Polskie 19-22, 25, 32-34, 38, 42, 43, 45-48, 52, 74, 75 Królewiec 108 Krym 117-120, 126, 127,131, 134, 135,142, 145,180 Kubań 117,119, 120, 125, 133, 135, 136,142,143, 145 Kubań, rz. 119 Kujbyszew 214, 217-219, 221, 223-226, 228-238 Kujbyszewski Kraj 219-221 Kujbyszewski Zbiornik 220, 221 Kupiańsk 76 Kuraszewo 18 Kurlandia 54, 75 Kursk 96, 99,104,113 Kuźnica 25 Leningrad 47,195, 215 Liaotung, piw. 45 Libawa 165 Lida 75 Lipsk24,108 Litwa 7,14,19,22,25,31,32, 49, 51-55, 57, 58, 61, 63, 75, 77, 82,99, 109, 111,141, 146-148, 153, 155,156,160,163, 165, 166,178,180,186,192,193, 200 Litwa Środkowa 146,149,151, 153,154,212 Lublin 105 Lucyn 167, 169-171, 174, 176, 177,179,181 Łasza 40 Łalgalia 160, 164-169,172,176, 178,181,192,193
Łotwa 7, 9-11, 14, 15,142,160, 161,163-167, 169-175, 178186,189-193, 196,199, 207, 210,212,242 Łukjanówka 95 Madryt 108 Majły 219 Mandżuria 36, 45 Mannheim 108 Mariampol 75 Mari El 220 Marmara Morze 139 Meidling 141 Melekess 221,237,238, 262 Mielnik 98 Międzyrzec 98 Mińsk 16,42, 46, 55,66, 67, 75, 82, 89, 92, 94, 96,103,108110,161,166,176,178,181, 183-187,189-192,194,195, 197-203, 205,207,211-217, 223,242 Mischor 117 Mohylew 84,92 Monachium 108 Moskwa 7,24,26-29, 37,63, 79, 80, 86,92,105,112,113,117, 138,142,143,186,190,195, 199,201-204,206,208,209,211, 213-217,219,221,224,229,230, 232,236,237-240,242 Mozyrz 99,102 Mugań 125, 143 Mukden 36 Narew, rz. 98 Narocz, jez. 75 Niemcy 7, 32,61,78, 90, 93, 96-98,100,101,103,108,111113,116, 131, 144, 145, 180, 189, 225, 235, 236, 242 Niemen, rz. 29 Nikołajewsk 207 Nikołajewskoje 132 Norwegia 18 Nowa Czernihowka 131 Nowojelnia 27 Noworosyjsk 117-119 Obychodnik 18 Odessa 82,103, 113,114,118, 133, 207 Orla 17,19, 47 Orsza 190 Orzeszkowo 18 Osmańskie Imperium 32 Oszmiana 36, 37 Oxford 235 Palestyna 54 Parnaut 131 Paryż 37, 102, 135, 138, 139, 147, 221
Penza 107,108,112,113 Persja 31,144 Petersburg 7, 24,27, 31, 33, 34, 38, 48, 49, 54,64, 79,166,238 Piaski 36 Piemont 31 Pietropawłowskoje 131 Pilwiszki 75 Piotrogród 79, 81-84, 86, 89, 90,92,105,112,113 Płoskirow 85 Podlasie 17-19,21,22, 30, 32, 47, 67,107,133, 224, 241 Podole 85 Pohreby 18 Połock 20,164,167 Połtawa 36, 79,121 Połtawskoje 131 Połtawszczyzna 94,130 Poniewież 168 Port Artur 43, 45 Powołże 222, 228, 229 Powołże Środkowe 217-219,236 Praga 9,12,108, 139,140,152, 157,161, 171, 172, 175,177, 178,180,182-184, 192,198, 215,221,231 Prusy 19 Prużana 98,99,102 Pryłuki 94, 95 Prypeć, rz. 99, 102 Przywołże 219 Pszułaty 132 Puchaczów 98 Puszcza Wodica 80,141 Putiatino 23 Radzyń 98 Rajsk 24 Robežnieki 167 Rosja 7,18,19, 22, 25,27,3134, 36-40,42, 43, 45, 49-51, 53, 54, 56, 61,63,66, 74,75, 79,81, 83-94, 96-103,105-107, ПО114, 116, 118-120,132-135, 138, 141-144, 165, 167,186, 195, 199,200, 204,212,219 Rosyjskie Carstwo 7, 20-22, 24-26, 31, 33, 40, 42, 51, 53, 56, 63, 70, 73, 75, 79, 93, 97, 108, 109, 200 Rostów nad Donem 130 Ruda 18 Ruda Kozłowa 27 Rumunia 142, 235 Ruś Kijowska 25 Rutka 18 Ryga 160,165,166,171,173,175, 176,179-181,184,185,194,199 Rzeczyca 99,102 Rzeczpospolita Polska 19,25, 53,121,133,146,156, 236, 260 Rzesza III 103,236 Sachalin 45 Saki 18, 30 Saksonia 18 Saloniki 125 Samara, zob. Kujbyszew Sarapuł 208 Saratow 46,112,113, 289 Sarnaki 99 Semigalia 164 Sewastopol 118,126 Skała 85 Skoki 90 Słowacja 7, 232-234, 236 Słuck 200 Sokółka 46 Solingen 108 Sołdacka Taszła 220 Spasinnia 132 Stanisławów 79, 85, 114 Stankiewicze 176 Stara Czernihowka 131 Stawy 23
Suchawola 18 Suchumi 132,139 Surami 127,128 Swijaga, rz. 219, 221 Syberia 68,115,237 Symferopol 118,126 Synaj 143 Syreć 95 Szaki 75 Szczebrzeszyn 98 Szczecin 108 Szczyty 20-24 Sztokholm 108, 234 Szwajcaria 201 Szwecja 18 Świr, jez. 75 Tambow 113 Tarchan 220 Tarnopol 79, 85,114 Tarnopolszczyzna 12, 84 Tarnów 141 Tartu, zob. Juriew Taszła, rz. 219 Tatarstan 220 Taurogi75 Tbilisi, zob. Tyflis Teheran 108 Tofiłowce 18,19 Togliatti (dawny Stawropol) 221 Tomsk 39,46, 225 Triest 139 Turcja 12, 31, 93, 98,116, 121, 126,128,134,139, 144 Turkiestan 128,143 Tyflis 9,10,15,116,120-124, 126,127,129,130,132-134, 137-140, 300 Tylża 19 Udmurcka ASRR 208 Ukraina 7-9,11, 12,15, 22, 25, 32, 36, 56, 76, 77, 82-90, 92, 93, 95,96, 99-104,107-115, 117, 119-125, 128, 129,131-137, 140-144, 178, 180,188,204, 205, 209,211,212, 222, 229, 241 Ukraina Słobodzka 36 Ukraińska Republika Ludowa (URL) 7-9,1,15, 78, 86, 87, 89, 90, 93, 96-102, 104,107, 112, 114, 115,117,-119, 121-127, 129-145, 175, 297, 298, 300 Ukraińska Socjalistyczna Re publika Radziecka (USRR) 90, 137,138, 204,216, 242 Ukraińskie Państwo 8, 9,12, 78,10, 102, 104-110, 112-114, 117,128,130, 144, 145 Uljanowsk 221, 238 Undor 220 Ust' - Kamienogorsk 216 Warszawa 7, 21, 31, 33, 38-41, 45,46, 48, 49, 75, 79, 108, 136, 150, 154,158,171, 177, 289, 290 327
Wełtawa, rz. 184 Werstok 18 Węgry 234, 235 Wiedeń 83, 140, 141, 145, 148 Wielka Brytania 74,116,121, 129,185 Wielka Rakówka 239, 262 Wielki Czeremszan, rz. 219, 221 Wielkie Księstwo Litewskie 17, 18,25, 52, 55, 57, 66,109 Wiesiełowka 131 Wilejka, rz. 73, 74 Wileńszczyzna 31, 54, 146,150, 153,155, 156, 158 Wilia, rz. 49, 79,149 Wilno 7,10-12,15,21,23-25,30, 31, 35-38,40, 45,48,49, 53,54, 56-58,61-68, 70, 73-77, 79,91, 108,109,139,141,145-161,165168,171,174,177,178,180,183, 201,242,289,292,294-296,301 Winnica 117 Wisła, rz. 42 Witebsk 46, 166, 167,181,191, 199 Władimirowka 131 Władywostok 31 Włochy 141,221 Wołga, rz. 143, 217, 219-221 Wołyń 79, 84, 85, 133, 239 Woroneż 46 Wroclaw 108 Bayerische Stee îsWbUoiheic Afrünchen 28 Wyborg 44 Wyganowskie Jezioro 97, 98 Zachodnioukraińska Republika Ludowa 9,144,261 Zagrzeb 108 Zakaukazie 9,116,135,136 Zamość 200 Zielony Klin 143 Związek Socjalistycznych Re publik Radzieckich (ZSRR) 8, 11,15, 76,180-182,184-187, 190,196,200-202, 206, 208, 212, 215,221-225, 229, 235, 236,239, 240, 242, 261,262 Żyrowice 66 |
| any_adam_object | 1 |
| any_adam_object_boolean | 1 |
| author | Błaszczak, Tomasz 1982- Matjaš, Iryna Borysivna 1961- Michaluk, Dorota |
| author_GND | (DE-588)115638432X (DE-588)123338344 (DE-588)1051681944 |
| author_facet | Błaszczak, Tomasz 1982- Matjaš, Iryna Borysivna 1961- Michaluk, Dorota |
| author_role | aut aut aut |
| author_sort | Błaszczak, Tomasz 1982- |
| author_variant | t b tb i b m ib ibm d m dm |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV047215250 |
| ctrlnum | (OCoLC)1245332409 (DE-599)HEB475420861 |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>04123nam a2200577 c 4500</leader><controlfield tag="001">BV047215250</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20220406 </controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">210326s2019 a||| |||| 00||| pol d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9788360456514</subfield><subfield code="9">978-83-60456-51-4</subfield></datafield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9788395534652</subfield><subfield code="9">978-83-955346-5-2</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)1245332409</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)HEB475420861</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rda</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">pol</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">OST</subfield><subfield code="q">DE-12</subfield><subfield code="2">fid</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Błaszczak, Tomasz</subfield><subfield code="d">1982-</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)115638432X</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Iwan Kraskowski (1880-1955)</subfield><subfield code="b">w służbie Białorusi i Ukrainy</subfield><subfield code="c">Tomasz Błaszczak, Iryna Matiash, Dorota Michaluk</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">Białystok</subfield><subfield code="b">Białoruskie Towarzystwo Historyczne ; Polskie Towarzystwo Historyczne</subfield><subfield code="c">2019</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">328 Seiten</subfield><subfield code="b">Illustrationen</subfield><subfield code="c">24 cm</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="500" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Literaturverzeichnis Seite 244-259</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Zusammenfassung in englischer, weißrussischer, lettischer, litauischer, russischer, slowakischer und ukrainischer Sprache</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">Teilweise kyrillisch</subfield></datafield><datafield tag="600" ind1="1" ind2="7"><subfield code="a">Kraskoŭski, Ivan Ihnatavič</subfield><subfield code="d">1880-1955</subfield><subfield code="0">(DE-588)1233366602</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="655" ind1=" " ind2="7"><subfield code="0">(DE-588)4006804-3</subfield><subfield code="a">Biografie</subfield><subfield code="2">gnd-content</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="0"><subfield code="a">Kraskoŭski, Ivan Ihnatavič</subfield><subfield code="d">1880-1955</subfield><subfield code="0">(DE-588)1233366602</subfield><subfield code="D">p</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Matjaš, Iryna Borysivna</subfield><subfield code="d">1961-</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)123338344</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Michaluk, Dorota</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)1051681944</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Literaturverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000011&line_number=0006&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000013&line_number=0007&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Register // Personenregister</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000015&line_number=0008&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Register // Ortsregister</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="q">BSB_NED_20220406</subfield></datafield><datafield tag="999" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-032619982</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">909</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">47</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">929</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">929</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">438</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">929</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">47</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">929</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">438</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">929</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">47</subfield></datafield></record></collection> |
| genre | (DE-588)4006804-3 Biografie gnd-content |
| genre_facet | Biografie |
| id | DE-604.BV047215250 |
| illustrated | Illustrated |
| index_date | 2024-07-03T16:55:39Z |
| indexdate | 2024-07-10T09:05:52Z |
| institution | BVB |
| isbn | 9788360456514 9788395534652 |
| language | Polish |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-032619982 |
| oclc_num | 1245332409 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | 328 Seiten Illustrationen 24 cm |
| psigel | BSB_NED_20220406 |
| publishDate | 2019 |
| publishDateSearch | 2019 |
| publishDateSort | 2019 |
| publisher | Białoruskie Towarzystwo Historyczne ; Polskie Towarzystwo Historyczne |
| record_format | marc |
| spelling | Błaszczak, Tomasz 1982- Verfasser (DE-588)115638432X aut Iwan Kraskowski (1880-1955) w służbie Białorusi i Ukrainy Tomasz Błaszczak, Iryna Matiash, Dorota Michaluk Białystok Białoruskie Towarzystwo Historyczne ; Polskie Towarzystwo Historyczne 2019 328 Seiten Illustrationen 24 cm txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier Literaturverzeichnis Seite 244-259 Zusammenfassung in englischer, weißrussischer, lettischer, litauischer, russischer, slowakischer und ukrainischer Sprache Teilweise kyrillisch Kraskoŭski, Ivan Ihnatavič 1880-1955 (DE-588)1233366602 gnd rswk-swf (DE-588)4006804-3 Biografie gnd-content Kraskoŭski, Ivan Ihnatavič 1880-1955 (DE-588)1233366602 p DE-604 Matjaš, Iryna Borysivna 1961- Verfasser (DE-588)123338344 aut Michaluk, Dorota Verfasser (DE-588)1051681944 aut Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Literaturverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000011&line_number=0006&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000013&line_number=0007&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Register // Personenregister Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000015&line_number=0008&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Register // Ortsregister |
| spellingShingle | Błaszczak, Tomasz 1982- Matjaš, Iryna Borysivna 1961- Michaluk, Dorota Iwan Kraskowski (1880-1955) w służbie Białorusi i Ukrainy Kraskoŭski, Ivan Ihnatavič 1880-1955 (DE-588)1233366602 gnd |
| subject_GND | (DE-588)1233366602 (DE-588)4006804-3 |
| title | Iwan Kraskowski (1880-1955) w służbie Białorusi i Ukrainy |
| title_auth | Iwan Kraskowski (1880-1955) w służbie Białorusi i Ukrainy |
| title_exact_search | Iwan Kraskowski (1880-1955) w służbie Białorusi i Ukrainy |
| title_exact_search_txtP | Iwan Kraskowski (1880-1955) w służbie Białorusi i Ukrainy |
| title_full | Iwan Kraskowski (1880-1955) w służbie Białorusi i Ukrainy Tomasz Błaszczak, Iryna Matiash, Dorota Michaluk |
| title_fullStr | Iwan Kraskowski (1880-1955) w służbie Białorusi i Ukrainy Tomasz Błaszczak, Iryna Matiash, Dorota Michaluk |
| title_full_unstemmed | Iwan Kraskowski (1880-1955) w służbie Białorusi i Ukrainy Tomasz Błaszczak, Iryna Matiash, Dorota Michaluk |
| title_short | Iwan Kraskowski (1880-1955) |
| title_sort | iwan kraskowski 1880 1955 w sluzbie bialorusi i ukrainy |
| title_sub | w służbie Białorusi i Ukrainy |
| topic | Kraskoŭski, Ivan Ihnatavič 1880-1955 (DE-588)1233366602 gnd |
| topic_facet | Kraskoŭski, Ivan Ihnatavič 1880-1955 Biografie |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000011&line_number=0006&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000013&line_number=0007&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032619982&sequence=000015&line_number=0008&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| work_keys_str_mv | AT błaszczaktomasz iwankraskowski18801955wsłuzbiebiałorusiiukrainy AT matjasirynaborysivna iwankraskowski18801955wsłuzbiebiałorusiiukrainy AT michalukdorota iwankraskowski18801955wsłuzbiebiałorusiiukrainy |