Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească: 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940
Gespeichert in:
Hauptverfasser: | , , , |
---|---|
Weitere Verfasser: | |
Format: | Buch |
Sprache: | English Romanian |
Veröffentlicht: |
Bucureşti
Simetria
2018
|
Schlagworte: | |
Online-Zugang: | Inhaltsverzeichnis Abstract Abstract Literaturverzeichnis Register // Personenregister |
Beschreibung: | 200 Seiten Illustrationen, Karten, Diagramme, Porträts |
ISBN: | 9789731872445 |
Internformat
MARC
LEADER | 00000nam a2200000 c 4500 | ||
---|---|---|---|
001 | BV046693917 | ||
003 | DE-604 | ||
005 | 20220428 | ||
007 | t | ||
008 | 200427s2018 ac|| |||| 00||| eng d | ||
020 | |a 9789731872445 |9 978-973-1872-44-5 | ||
035 | |a (OCoLC)1153982229 | ||
035 | |a (DE-599)BVBBV046693917 | ||
040 | |a DE-604 |b ger |e rda | ||
041 | 0 | |a eng |a rum | |
049 | |a DE-12 | ||
084 | |a OST |q DE-12 |2 fid | ||
245 | 1 | 0 | |a Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească |b 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 |c Octavian Carabela, Mihaela Criticos, Aurelia Carpov, Irina Korotun, Dragoş Olaru |
246 | 1 | 1 | |a Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura |
264 | 1 | |a Bucureşti |b Simetria |c 2018 | |
300 | |a 200 Seiten |b Illustrationen, Karten, Diagramme, Porträts | ||
336 | |b txt |2 rdacontent | ||
336 | |b sti |2 rdacontent | ||
337 | |b n |2 rdamedia | ||
338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
546 | |a Zusammenfassung in deutscher und ukrainischer Sprache | ||
546 | |a Text englisch und rumänisch | ||
648 | 7 | |a Geschichte 1860-1940 |2 gnd |9 rswk-swf | |
650 | 0 | 7 | |a Gebäude |0 (DE-588)4156127-2 |2 gnd |9 rswk-swf |
650 | 0 | 7 | |a Architektur |0 (DE-588)4002851-3 |2 gnd |9 rswk-swf |
651 | 7 | |a Černivci |0 (DE-588)5351553-5 |2 gnd |9 rswk-swf | |
689 | 0 | 0 | |a Černivci |0 (DE-588)5351553-5 |D g |
689 | 0 | 1 | |a Architektur |0 (DE-588)4002851-3 |D s |
689 | 0 | 2 | |a Gebäude |0 (DE-588)4156127-2 |D s |
689 | 0 | 3 | |a Geschichte 1860-1940 |A z |
689 | 0 | |5 DE-604 | |
700 | 1 | |a Carabela, Octavian |0 (DE-588)122514714X |4 aut | |
700 | 1 | |a Criticos, Mihaela |d 1965- |0 (DE-588)1019785799 |4 aut | |
700 | 1 | |a Carpov, Aurelia |0 (DE-588)1225147263 |4 edt | |
700 | 1 | |a Korotun, Iryna Vadymivna |d ca. 20./21. Jh. |0 (DE-588)1209970988 |4 aut | |
700 | 1 | |a Olaru, Dragoş |d ca. 20./21. Jh. |0 (DE-588)121020262X |4 aut | |
856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Literaturverzeichnis |
856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Register // Personenregister |
940 | 1 | |n oe | |
999 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-032104614 | ||
942 | 1 | 1 | |c 709 |e 22/bsb |f 09034 |g 436 |
942 | 1 | 1 | |c 709 |e 22/bsb |f 0904 |g 498 |
Datensatz im Suchindex
_version_ | 1804181416145059840 |
---|---|
adam_text | CUPRINS /CONTENTS Prefaţă / Foreword Rudolf Graef.......................................................................................................................... 8 Notă asupra ediţiei / Note on the edition............................................................................................................ 10 Bucovina. Scurtă istorie / Bukovina. Short History.............................................................................................. 12 Dezvoltarea urbană a oraşului Cernăuţi / Urban Development of the City of Chernivtsi.................................... 14 Cernăuţi în timpul administraţiei austriece / Chernivtsi during the Austrian Administration (1860-1918)........................................................................ 23 Cernăuţi în timpul administraţiei austriece / Chernivtsi during the Austrian Administration (1860-1918).......... 24 Arhitectura eclectismului /The Architecture of Eclectism................................................................................... 25 Arhitectura Secession /The Secession Architecture............................................................................................ 32 Formarea cadrului urban şi crearea şcolii de arhitectură a oraşului / Formation of the Urban Framework and Creation of the City s Architecture School.......................................... 37 Catedrala Ortodoxă/The Orthodox Cathedral................................................................................................ 42 Reşedinţa Mitropoliţilor Bucovinei şi Dalmaţiei / The Residence of Bukovinian and
Dalmatian Metropolitans........................................................................... 44 Biserica Armenească/The Armenian Church................................................................................................... 50 Templul Israelit/The Jewish Temple................................................................................................................. 52 Biserica lezuită„Preasfânta Inimă a lui lsus / Sacred Heart of Jesus Jesuit Church ..................................... 54 Biserica Ortodoxă „Sf. Mihail şi Gavriil / Saints Michael and Gabriel Greek Orthodox Church................... 55 Casa Naţională a Românilor / National Romanian House................................................................................ 58 Casa Naţională a Ucrainenilor / National Ukrainian House.............................................................................. 59 Casa Naţională a Polonezilor (Dom Polski) / National Polish House................................................................ 60 Casa Naţională a Evreilor/National Jewish House........................................................................................... 61 Dreikronenhaus Hotel, Cafè Habsburg............................................................................................................. 62 Casa de Economii a Bucovinei (Bukowiner Sparkasse) / Bukovina Savings Bank........................................... 64 Imobilul „Leon
Krauss /Building..................................................................................................................... 73 Teatrul Municipal / Municipal Theater.............................................................................................................. 74 Mathildenhof..................................................................................................................................................... 80 Palatul de Justiţie /Palace of Justice................................................................................................................. 81 Administraţia Regională a Căilor Ferate / Railway Regional Administration.................................................. 82 Casa Naţională a Germanilor / National German House.................................................................................. 88 Hotel Bristol...................................................................................................................................................... 90 Gara Feroviară / Railway Station....................................................................................................................... 92 Casa Societăţii Medicilor Bucovineni (Bukowinaer Ärztehaus) / House of Bukovinian Doctors Society............................................................................................................... 94 Camera de Industrie şi Comerţ (Bukowinaer Handels- und Gewerbekammer) / Chamber of Industry and
Commerce................................................................................................................ 96 Hotel „Goldener Löwe ...................................................................................................................................... 100 Magistrats Expositur......................................................................................................................................... 101 Clădiri de locuit în stil Secession / Secession Style Residential Buildings....................................................... 102 Cernăuţi în timpul Primului Război Mondial / Chernivtsi during the First World War......................................... 110 5
Zusammenfassung Innerhalb des Fürstentums Moldau hatte das als Bukowina be kannte Gebiet vor der Annexion durch das Habsburgerreich im Jahre 1775 keine eigene Identität. Buchenland, wie diese österreichische Moldau nun offiziell genannt wurde, bildete aus dem Königreich Galizien einen Bezirk und erlangte 1849 den Status des autonomen Herzogtums, welcher jedoch erst ab 1861 ausgeübt wurde. Als Herzog von Bukowina richtet Kaiser Franz Joseph seine Aufmerksamkeit auf die Hauptstadt des Herzogtums, die Stadt Czernowitz, welche nun mit allen notwendigen Institutionen für eine effiziente Verwaltung ausgestattet wird und sich rasch entwickelt, während sie gleichzeitig ein starkes Bevölkerungs wachstum kennt. Rumänen, Ukrainer, Deutschejuden, Polen und Armenier machen Czernowitz zu einer multiethnischen und multikonfessionellen Stadt, vor allem aber zu einer multi kulturellen Stadt, Eigenschaften, die es bis heute bewahrt. Einige Quellen legen die Gründung der Stadt um die alte StNikolaus-Kirche fest, andere jedoch stellen den türkischen Brunnen als Zentrum dar. Pitzellis Plan von 1787 („Pitzellischer Abgrenzungsplan von Czernowitz ) deutet auf die Existenz eines ersten Stadtkerns im Bereich der alten Synagoge im jü dischen Viertel hin. In der Folgezeit breitete sich Czernowitz besonders nach Süden aus, so dass die Straßen und Märkte des heutigen historischen Zentrums auf dem Plan von Ludwig West von 1896 bereits bestehen. Unter Bürgermeister Anton Kochanowski (1866-1874; 1887-1905) wurde der öffentliche Verkehr eingerichtet und eine sanitäre Infrastruktur organi siert. Zudem
erlebte die Bautätigkeit eine spektakuläre Dyna mik, die dem architektonisch-städtebaulichen Modell Wiens folgte. In der zweiten Hälfte des neunzehnten Jahrhunderts wird die Czernowitzer Architektur durch ein eklektisches Mosaik stili stischer Ausdrucksformen geprägt, Formen, welche aus dem Repertoire verschiedener historischer Epochen stammen, von der klassischen Antike über das byzantinische, romani sche und gotische Mittelalter bis hin zur italienischen und deutschen Renaissance, zu Barock und Rokoko. Nach 1890 kommt die Secession zur Geltung, welche versuchen wird, die architektonische Sprache sowie den Rahmen des alltäglichen Stadtlebens selber zu erneuern, wobei die etablierten histori schen Muster aufgegeben werden. Die Residenz der Metropoliten der Bukowina und Dalmati ens, ein monumentales Ensemble, welches auf der Liste des UNESCO-Weltkulturerbes steht, ist sicherlich das spektakulär ste Objekt der reichhaltigen Sammlung der historischen Czer nowitzer Architektur. Das Ensemble beherbergt verschiedene Funktionen: Wohnen, Religion, Verwaltung und Repräsentati on. In dessen Erscheinung verband der tschechische Architekt Josef Hlávka drei unterschiedliche Richtungen zu einer beson ders kohärenten stilistischen Synthese des historischen Eklek tizismus: die byzantinisch-orthodoxe Tradition, die westlichen mittelalterlichen Stile und die Architektur der rumänischen Kirchen aus der Bukowina. Das Stadttheater (1905), ein repräsentatives Gebäude für den späten Eklektizismus, veranschaulicht den offiziellen Stil der Belle Époque, welcher insbesondere für
öffentliche Gebäude gebraucht wurde. Dieser verbindet die Architektur der Jahr hundertwende (1900) mit den Mustern eines hochtrabenden Neobarock. Das Dreikronenhaus-Hotel (Kobyleanska - Straße no. 1, ehe mals Herrengasse, 1901, Architekt Maximilian Morgenstern) zeichnet sich durch seine Jugendstil-Motive aus, welche sich besonders natürlich ins Neubarocke einfügen. Das Leon 194 Krauss - Gebäude (Kobyleanska Straße 12, 1901) behält das gesamte Schema einer klassischen oder barocken Fassade, er setzt jedoch die meisten Elemente mit Secessions - Motiven. Im Hotel Goldener Löwe (1908-1910) wird das gesamte klassi sche Arsenal im Schlüssel der Secession interpretiert und auf ein relativ neues Typologie-System aus dem späten 19. Jahr hundert übertragen: das Gebäude mit vertikalen Eckakzent, gekrönt von einer Kuppel. Ähnlich wie in Wien war Secession in Czernowitz eine Rich tung, welche die öffentliche Architektur (öffentliche Bauten und Verwaltungsgebäude) prägte und zugleich zur„Kunst für jedermann wurde, da sie in allen Bereichen der Architektur und Kunstproduktion weit verbreitet war. Das berühmteste Beispiel der öffentlichen Gebäude ist sicherlich der Palast der Bukowiner Sparkasse (1901, Architekten Hubert Gessner und Prokop Supich), welcher auf dem Hauptplatz (früher Ring platz) errichtet wurde. Die Komposition der Hauptfassade, die allegorische Mitteltafel aus mehrfarbiger Majolika, die riesi gen Akrotere mit allegorischen Figuren, die Kunstschmiede arbeiten mit ungewöhnlichen Geometrien, die Lorbeerblätter, die Dachgesimse, die Überhänge und die
Neuinterpretation der klassischen Rahmen werden deutlich vom typischen Re pertoire der Architektur der Jahrhundertwende dominiert. Die Regionale Bahnverwaltung (1906-1907, Architekten Gu stav Kulhavý und Hans Granichstaedten) und die Industrieund Handelskammer (1910-1912, Architekt Friedrich Gottes mann) erinnern mit ihren massiven Volumen, welche durch runde, reich geschmückten Tympana in Höhe der Attiken auf fallen, gemeinsam mit den unentbehrlichen Akroteren, an die kaiserliche Version der Wiener Secession. Ebenso mutet der Bahnhof (1906-1909) durch den monumen talen Mittelpavillon, der von einer Kuppel mit allegorischen Skulpturen gekrönt wird, durch die großen verglasten Arka den und den goldenen Stuck des Innenraums, den Stil der Otto Wagnerschen Metro-Stationen in Wien an. Die Czernowitzer Villen vom Beginn des 20. Jahrhunderts kennzeichnen sich sowohl durch den Einfluss der Arts Crafts-Bewegung, als auch den Beitrag des ornamentalen Repertoires Jugendstil und Sezession: reich verzierte Giebel, dreieckige oder vieleckige Abschlüsse, Pilaster mit stilisierten Kapitellen, horizontale oder vertikale Riffel. Die Architektur der Mietshäuser zeichnet sich durch eine gro ße Formenvielfalt aus, die typisch für die Ästhetik der Secessi on ist, welche auch Massenwerken Einzigartigkeit verleiht, so dass Wohnhäuser, mehr als Villen, durch Fassadengestaltung und dekorative Behandlung individualisiert werden. Eine besondere Typologie bilden Gebäude zwischen Paral lelstraßen, welche um langgestreckte Innenhöfe angeordnet sind, die zusammen mit den Zugängen
Fußgängerpassagen zwischen den beiden Straßen bilden. Ein Referenzbeispiel ist das Mathildenhof - Gebäude (Golovna Straße, 42, Ivan-Franko-Straße, Nr. 13,1900-1904), eine wahre Einkaufspassage mit Wohnungen in den oberen zwei Geschossen und Gewerbeflä chen im Erdgeschoss. Stadtentwicklung und Bauplanung führten zu einer Nachfra ge nach Bau- und Architekturprofis. Aus diesem Grund wurde 1878 die Kaiserlich-Königliche Technische Schule gegründet, deren erster Leiter Josef Laizner war. Seine Studenten wurden in verschiedenen Berufsfeldern unterrichtet und qualifizierten sich als Designer im Bauwesen, Maschinenbau, Maurer- oder Schreinerhandwerk. Unter den Professoren finden wir Carl Peckary, Adalbert Miku licz, Erich Kolbenhaier, Karl Romstorfer, Robert Vitek ֊ Archi tekten, die wichtige Beiträge in Czernowitz und dem Gebiet des Herzogtums leisteten. Professor Josef Laizner erstellte
gemeinsam mit den Schulabgängern Architekturprojekte und betreute die Baustellen persönlich. Die Technische Schule bil dete somit mehr als 7.500 Fachleute in Architektur und Bau wesen aus. Der Erste Weltkrieg begann 1914 mit wiederholten Eroberun gen durch die Armeen beider Lager (der Axismächten sowie der Entente). Dies bedeutete, neben der Einstellung sämtli cher städtischen Aktivitäten, auch wichtige Zerstörungen an Gebäuden in Czernowitz. Am Ende des Krieges führten die zahlreichen Aufständen, welche ab 1917 in Russland ausbra chen, zu einer allgemeinen Verwirrung und dem Wegfallen jeglicher Autorität, in den Gebieten in welchen sich die russi sche Regierung niedergelassen hatte. Bei der Pariser Friedenskonferenz zum Ende des Krieges wird am 10. September 1919 in Saint Germain der Friedensvertrag unterzeichnet, in welchem Österreich das Herzogtum Bukowi na zugunsten des Königreichs Rumänien aufgibt. Die Union der Bukowina mit Rumänien wird somit international aner kannt. Die nach 1918 eingerichtete rumänische Verwaltung schafft in den ersten Jahren insbesondere für Privatpersonen günsti ge Bedingungen für Immobilieninvestitionen. Somit wird ne ben dem Rathaus ein neuer technischer Dienst eingerichtet, ein Bauamt, welches sich ausschließlich mit neuen Objekten beschäftigt. Hier konzentrieren sich die Kräfte mehrerer In genieure und Architekten. In ähnlicherWeise wird neben der Metropolitenkirche, eine der reichsten und einflussreichsten Institutionen des Landes, ein sehr aktives Architekturbüro ein gerichtet. Dank dieser Dienste haben wir heute, durch das Na
tionalarchiv der Region Czernowitz, Zugang zu fast allen Bau projekten der Zwischenkriegszeit, einschließlich deren Pläne, Berichte, Kostenvoranschläge, finanziellen Statistiken usw. Auf Grund der bestehenden Gesetze wird eine neue Verord nung über die dokumentarische Aufzeichnung von Baukon struktionen in Czernowitz ausgearbeitet. Auf den verbliebe nem innerstädtischen Brachen werden Wohnungen und neue Überbauungen geplant, die vollständig während dieser Zeit spanne ausgeführt werden. Zwischen 1920 und 1930 wurde viel gebaut, größtenteils im neo-rumänischen Stil. Die Sprache der neo-rumänischen Ar chitektur ist eine Synthese heterogener Themen und Motive, die sowohl aus den außerhalb der Karpaten gelegenen Pro vinzen stammen, als auch von der religiösen Architektur und jener der Herrenhäuser geprägt wurde. Zudem kommen Ele mente aus der ländlichen Tradition dazu, sowie aus der städti schen Umgangssprache, gelegentlich aber auch aus dem Bal kan und Mittelmeer, dazu klassische und mittelalterliche Stile oder sogar der Architekturstil der Jahrhundertwende. Repräsentative Beispiele des neo-rumänischen Stils sind - das Priesterheim in der Nähe der Metropoliten ֊ Residenz, - der Palast der Grenzwache (Suvorov Տէր.), - das Bankgebäude Landwirtschaftsproduzent (Universitets ka/Goethestraße), - das Gebäude der Rathausbeamten (Kotlearevski, 24) - das Eisenbahnerhaus (Gagarin, 31). Von den vier Kirchen, die 1936 ֊ 1939 gebaut wurden, ist jene des Hl. Nikolaus, welche von Architekt Virgil Ionescu nach Vorbild der Bischofskirche in Curtea de Argeş entworfen wur de, die
wichtigste. Die anderen drei, das St. Peter und Paul Kloster, die Dreifaltigkeitskirche von Clocucica und die Him melfahrtskirche von Horecea Urbană, wurden ebenfalls vom selben Architekt entworfen. Sie zeichnen sich durch gemein same architektonische Elemente aus: Pendentifkuppeln, offe ne Veranden, Nischen, Zierstreifen, usw. Es beeindruckt, dass sämtliche hier im neo-rumänischer Stil errichteten Kirchen diesen mit Elementen des monumentalen neobyzantinischen Stils verbinden, welcher zu jener Zeit in Rumänien als offizi eller Stil der Kultgebäude geltet. Durch diese stilistische Syn these erreichen die vier Kirchen in Czernowitz einen Ausdruck, welcher dem Geist der rumänischen Tradition näher steht, als die Kirchen in den anderen Provinzen des Königreichs. In der Zwischenkriegszeit werden zahlreiche Wohnblocks im Stile einer gemäßigten Moderne gebaut. Die meisten folgen der Ästhetik der Art-Déco-Architektur, welche sowohl für das Wohnen, als auch fürs Gewerbe bevorzugt wird. Mehrfamili enhäuser sind zwei, drei oder mehrgeschossig und haben im Erdgeschoss Gewerbeflächen und Hinterhöfe; deren Fronten reihen sich an von Bäumen gesäumte Straßen. Oft gibt es ei nen Seiteneingang mit separaten Treppenhaus für die Diener schaft, sowie für die Beförderung von Essen und Heizmaterial. Die gebräuchlichste Einheit ist die 3-Zimmerwohnung von 80-90 qm mit Doppelorientierung und natürlichem Licht in jedem Zimmer, einschließlich des Bades. Andere Gemeinsam keiten sind: ein zum Büro offener Salon, Wohn- und Schlafzim mer, Küche mit Speisekammer, direkter Zugang vom Schlaf
zimmer ins Bad, ein von der Toilette getrenntes Badezimmer, sowie ein Bediensteten-Zimmer. Zudem wurde die Ausfüh rung von Mehrfamilienhäusern durch Gebäudetypisierung und Verwendung von Stahlbeton weiter optimiert. Einige Beispiele modernistischer Gebäude: -das Bernhard Weisseiberg Eckhaus (Universitetska 12), - Haus Petrino (Kobyleanska / Virmens ka) - das Kisslinger - Gebäude (Andrei Sheptiskogo / Ukraińskie) Modernismus ist auch in der Architektur der öffentlichen Ge bäude angesagt: - der Flughafen (Chkalova 30), der, modernisiert, heute noch funktioniert; - das Ion Nistor - Lehrlingshaus (Popovycha, 2), - das Haus der Sozialversicherungen mit Poliklinik (Shkilna, 6), - die Poliklinik des Gesundheitsdienstes (Lesi Ukrainky 11 ), - das Fernmelde- und Telegraphenamt (Universitetska 3-5). Der Rumänische Kulturpalast (Teatralna / Stepana Bandery, Arch. Horia Creangă) dominiert den Theaterplatz (obwohl nur die Hälfte des ursprünglichen Projekts ausgeführt wurde). Das Gebäude zeichnet sich durch die Eleganz der Proportionen aus, durch das ausgewogene Verhältnis zwischen waagrech ten und senkrechten Elementen, sowie durch die raffinierten Oberflächen, die ockerfarbene Ziegelschicht der massiven Verkleidung, welche von den quadratischen Vertiefungen der Wohnräume durchbrochen wird, die Steinschicht der verti kalen Pfähle, die Rahmen und Metallgeländer der vertikalen Aussparungen. Die Universitätsbibliothek mit Staatsarchiv (Lesi Ukrayinky 23), welche im Stil der modernen Klassiker in gereinigter akademischer Formel entworfen wurden, konnten erst 1940 fertiggestellt werden.
Von ailenin der Zwischenkriegszeit ent worfenen Gebäude wurde dieses als einziges im realistisch sozialistischen Stil nach dem Krieg abgeändert, nämlich im Jahre 1956. Das besonders vielfältige, jedoch einheitliche bauliche Erbe der zwei Epochen ֊ Österreichisch und Rumänisch - bildet heute die einzigartige architektonische Identität von Czerno witz. Das vorliegende Buch, das nur einen kleinen Teil dieses Erbes fassen konnte, lädt Sie ein, ihm hautnah zu begegnen, indem Sie durch die Straßen der Stadt spazieren. (Übersetzung aus dem Rumänischen: Dorothée Hasnaş) 195
РЕЗЮМЕ До анексії Габсбурзькою імперією в 1775 р. Буковина не мала своєї самобутності в князівстві Молдавії. Отримав ши офіційну назву Буковина (Bechenland - Країна Буків в перекладі з німецької мови), ця австрійська Молдова утворила дистрикту Королівен Галичина, а в 1849 р. ви йшла з його складу
і вже 1861 р. Буковину проголоше но автономним коронним краєм з центром у Чернівцях. Імператор Франц Йосип, отримавши, разом з іншими, титул герцога Буковини, звертає увагу на столицю гер цогства, місто Чернівці, і наділяє його всіма необхідни ми установами для ефективного управління, яке швид
ко розвивається, одночасно з прискореним зростан ням чисельності населення. Румуни, українці, німці, єв реї, поляки та вірмени сприяли становленню Чернівців, як багатоетнічного та багатоконфесійного міста, але, на самперед, мультикультурного, характер якого воно і досі зберігає. За деякими
джерелами, місто утворилося навколо ста рої дерев яної церкви Святого Миколая або, за іншими даними - навколо Турецької криниці. План Піцеллі 1787 р. (Pitzellische Abgrenzundsplan von Cernowitz) дає свід чення про існування початкового ядра міста зі щільною забудовою в районі старої синагоги в
єврейському квар талі. Прилеглі території займала забудова вільного пла нування. У наступний період Чернівці значно розширились на пів день, і вулиці та площі сучасного історичного центру вже були у плані міста, складеному Людвігом Вестом у 1896 р. Під час каденції мера Антона Кохановського
(1866-1874 рр.; 1887-1905 рр.) був створений громадський тран спорт, організована санітарна інфраструктура, а
буді вельна діяльність набула вражаючої динаміки, відповід но до архітектурно-містобудівної моделі Відня. У другій половині XIX століття архітектура Чернівців на гадує еклектичну мозаїку різних стилістичних образів, які походять від репертуару різних історичних епох, від класичної античності,
проходять через візантійське, ро манське та готичне Середньовіччя, через італійське та німецьке Відродження, до бароко та рококо. Після 1890 р. з явилася архітектурна течія Сецесія, яка намагати меться оновити архітектурну мову та побутове оточен ня повсякденного життя, відмовившись від сталих
істо ричних моделей. Резиденція митрополитів Буковини та Далмації, мо нументальний ансамбль внесений до списку об єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, безумовно, є найціка вішим твором багатющої колекції історичної архітекту ри м. Чернівці. У цьому багатофункціональному комп лексі з змішаною
функцією (репрезентативною, житло вою, релігійною, адміністративною) чеський архітектор Йозеф Главка поєднує візантійсько-православну тради цію та архітектуру румунських церков на території Буко вини із західними середньовічними стилями в ідеально узгодженому стилістичному синтезі, характерному
для історичного еклектизму східноєвропейської архітекту ри цього часу. Муніципальний театр (1905 р.), знакова будівля пізньої еклектики, презентує „офіційний стиль Belle Époque (Прекрасної епохи 1871- 1914 рр.), специфічний для суспільних будівель, який включив внесок архітектури „1900 в шаблонах
пишномовного необароко. Будівля Леона Краусса (вул. Кобилянська 12,1901 р.) збе рігає всю упорядковану схему
класичного чи бароково го фасаду, але замінює більшість елементів декору на сецесійні. 196 У готелі „Золотий Лев (1908-1910 рр.) цілий арсенал кла сичної моденатури інтерпретується в ключи Сецесії і ще питься на типологічну схему відносно недавнього пері оду кінця XIX століття: будівля з
вертикальним акцентом кута кварталу, отриманого за допомогою декоративної вежі. Чернівецька сецесія проявилась подібно до Віденської, як офіційне мистецтво (у громадських та адміністратив них будівлях), так і мистецтво для широкого поширен ня у всіх сферах архітектурного та художнього виробни
цтва. Найбільш успішним прикладом громадських будівель в стилі Сецесії, безсумнівно, є будівля Палацу ощадної каси Буковини (Bukowiner Sparkasse, 1901 р., архітектори Губерт Гесснер та Прокоп Шупих), побудований на Цен тральній площі (колишній Рінгплац). У композиції голов ного фасаду з
алегоричним центральним панно з бага тобарвної майоліки, гігантськими акротеріями фронто ну з алегоричними фігурами, феронерії з незвичною ге ометрію, широких фризів з лавровим листям, карнизів, консолів та переосмислених класичних прикрасах вікон явно домінує типовий репертуар„1900 . Регіональна
адміністрація залізниць (1906-1907 рр., архі тектори Густав Кульгаві та Ганс Граніштадтен) та Торговопромислова палата (1910-1912 рр., архітектор Фрідріх Готтесманн) нагадують „імперську версію Віденської се цесії через масивні об єми фасадів, стилізованих та осо бливо багато прикрашених
тимпанів, поруч з незамін ними акротеріями. А залізничний вокзал (1906-1909 рр.) нагадує стиль станцій метро Отто Вагнера у
Відні через монументальний центральний павільйон, увінчаний ку полом з алегоричними скульптурами, великі скляні ві тражі аркади та золотисті прикраси інтер єру. Чернівецькі вілли початку XX століття позначають вплив руху Arts Crafts (мистецтв та ремесел), а також внесок декоративного репертуару
Jugendstil (югендстиль) та Secession (сецесія), для яких характерні: багаті оздобле ні гострі пініони, трикутні або багатокутні кінці, пілястри зі стилізованими капітелями, горизонтальні або верти кальні обшивки стін. Архітектура житлових будівель характеризується вели кою різноманітністю форм,
притаманною для естетики сецесії, яка, як правило, надає унікальних рис навіть„масовій забудові, тому житлові будівлі, більше ніж вілли, ін дивідуалізуються через структуру фасаду та декоратив не оздоблення. Особливу типологію представляє будівля з подвійної орієнтації до паралельних вулиць,
організовані навколо внутрішнього двору, який разом з критим в їздом утво рює пішохідний прохід, що з єднує дві вулиці. Показо вим прикладом є будівля під назвою Mathildenhof (вули ця Головна, 42, вул. Івана Франка, № 13, 1900-1904 рр.) - справжній комерційний прохід (пасаж) із житлом на двох
поверхах та комерційними приміщеннями на пер шому поверсі. Розвиток міста та міське планування призвели до попи ту на фахівців з будівництва та архітектури. У результа ті в 1878 р. було створено цісарсько-королівське Техніч не училище, першим директором якого був Йозеф Лайцнер. Його студенти
отримали теоретичні знання у різ них професійних сферах, які кваліфікувалися як проек танти (рисувальники) у
будівництві, муляри, механікибудівельники або теслярі. Серед професорів Технічного училища були Карл Пеккарі, Адальберт Микулич, Еріх Кольбенгаєр, Карл Ром-
сторфер, Роберт Вітек - архітектори, які зробили важли вий внесок у забудову Чернівців та краю. Професор Йо зеф Лайцнер разом з випускниками шкіл складав архі тектурні проекти та особисто контролював роботу кож ного будівництва. Технічне училище налічує більше 7500 випускників, які є фахівцями у
сфері архітектури та бу дівництва. Перша світова війна, яка почалася в 1914 р. з повторни ми завоюваннями армій обох таборів (Троїстого союзу та Антанти), означало не тільки припинення всієї міської ді яльності в Чернівцях, але й руйнацію деяких важливих будівель у місті. Наприкінці війни
революції, що спалах нули в Росії в 1917 р., призвели до загальної плутанини та відсутності будь-яких офіційних повноважень контр олювати ситуацію на територіях під російською адміні страцією. Згідно з Сен-Жерменським мирним договором , підпи саним 10 вересня 1919 р. під час Паризької мирної
кон ференції, Австрія відмовилася від Буковинського герцог ства на користь Королівства Румунії, а возз єднання Бу ковини з Румунією було визнане на міжнародному рівні. Румунська влада, встановлена тут після 1918 р., створює сприятливі умови для інвестицій у нерухомість в перші роки, особливо для
приватних осіб. Таким чином, в примаріїміста створюється нова технічна служба, яка займа ється виключно проблемами, пов язаними з зведенням нових будинків. Тут зосереджені сили багатьох інжене рів та архітекторів. Подібним чином, при Митрополії, од нієї з найбагатших і найвпливовіших установ
краю, ство рюється дуже активна архітектурна служба. Діяльність цих установ можна проаналізувати завдяки фондам
Дер жавного архіву Чернівецької області, у яких зберігають ся у вільному доступі майже всі будівельні проекти між воєнних років, що містять плани, схеми, звіти, валютні квитанції, фінансову статистику тощо. У цей період, на основі чинного законодавства розро блено нове Положення про
документальне оформлен ня будівельних конструкцій у Чернівцях . Оселі будують ся на оставлених цілинах периметрально!՛ квартальної сітки, окрім того виникають нові, повністю забудовані квартали житлової забудови. Між 1920 і 1930 роками зведено велику кількість будин ків, переважно у
неорумунському стилі. Умовна мова неорумунської архітектури - це синтез неоднорідних тем і мотивів, що походять з обох позакарпатських провінцій, з релігійної архітектури та маєтків шляхтичів, із сільської традиції та її рефлексів у релігійній архітектурі, а також іноді з являються елементи з
архітектури балканських народів і Середземномор я, як і класичні та середньовіч ні стилі або навіть архітектури типу„1900 . Будинок священиків біля Резиденції митрополитів та Па лац прикордонників (вул. Суворова) являються показо вими прикладами неоромунського стилю до яких дода ється будівля
банку „Сільськогосподарський виробник (вул. Університетська/Гете), будинок службовців прима рі!՛ (вул. Котляревського, 24) та житловий будинок для працівників залізниці (вул. Гагаріна, 31). З чотирьох церков, побудованих у 1936-1939 рр., най важливішою є церква Св. Миколая, спроектована архі
тектором Вірджілом Іонеску за моделлю єпископської церкви св. Миколая з Куртя де Арджеш. Інші церкви: Св. Петра і Павла в Менестеріште,
Св. Трійці на Клокучці та Вознесіння Святого Духа на Горячому Урбані, також роз роблені В. Іонеску, мають спільні архітектурні елементи: куполи на підвісках, відкриті веранди, ніші, смуги та ін. Цікаво відзначити, що всі ці чернівецькі церкви поєдну ють неорумунський стиль з елементами
монументаль ного неовізантійського стилю, визнаного у Румунії як офіційний стиль культових будівель. Через цей стиліс тичний синтез чотири церкви у Чернівцях досягають ви разності, ближчої до духу румунської традиції, ніж церк ви в інших тодішніх провінціях Королівства. У міжвоєнний період були
побудовані численні житло ві будинки з квартирами в стилі помірного модернізму, значно переймаючи естетику Арт-Деко, привілейова ного в цю епоху як для житлових будівель так І для ко мерційних. Житлові будинки мають два, три або і біль ше поверхів, на першому поверсі завжди розташовані
комерційні і службові приміщення, з парадним фасадом в бік вулиці. Зазвичай з боку дворового фасаду є служ бовий доступ з окремими сходами для слуг, постачання продуктів та палива. Житлова одиниця найчастіше скла дається з 3-х кімнатної квартири площею 80-90 кв. м. з двосторонньою орієнтацією та
природним освітленням кожного приміщення, включаючи ванну кімнату. Примі щення ізольовані і не прохідні: офісне приміщення, ві тальня і спальня виходять до коридору, або холу. Кухня, як правило з коморою, або сервісної кімнати (для прислугі); спальня сполучається з ванною, яка, в свою чер гу,
відокремлена від туалету. Типізація будівель та вико ристання залізобетону оптимізувало зведення житлових будинків. Деякі
приклади будинків модернових стилів ар-деко і функціоналізму: кутовий будинок Бернхарда Вайсельберга (вул. Університетська, 12), будівля Петрино (вул. Кобилянська/Вірменська), будинок Кіслінгера (вул. Ан дрія Шептицького/Українська). Модерна архітектура також утверджується і в архітек турі
громадських споруд: Аеропорт (вул. Чкалова, 30), який, реконструйований, все ще працює, гуртожиток для учнів ім. Іона Ністора (вул. Поповича, 2), Будинок со ціального страхування та поліклініки (вул. Шкільна, 6), Поліклініка служби охорони здоров я (вул. Лесі Україн ки, 11), Палац телефону та
телеграфу (вул. Університет ська, 3-5). Румунський палац культури (Театральна площа/вул. Сте пана Бандери, арх. Хория Крянге), вдало продовжує про сторову композицію Театральної площі, хоча було побу довано лише половина проекту. Будівля відрізняється елегантністю пропорцій, збалансованим
співвідношен ням горизонталей та вертикалей, а також вишуканістю оздоблення ֊ шар декоративної плитки кольору вох ра покриває облицюванням найбільшу сторону фасаду, житлові блоки розділені простором внутрішнього дво ру; вишукане кам яне оздоблення вертикальних піло нів головного фасаду;
металевими вітражами с горизон тальною підрізкою бетонним паском витончених пропо рцій. Університетська бібліотека та державний архів (вул. Лесі Українки, 23), спроектовані у стилі сучасної класики в очищеній академічній формулі, не могли бути завершені до 1940 р., будучи єдиним будинком з часів
міжвоєнного періоду, модифікованим в реалістично-соціалістичному стилі у 1956 р. Різноманітна, і все-таки співзвучна
архітектурна спад щина обох періодів ֊ австрійського та румунського - на сьогодні є унікальною архітектурною ідентичністю Чер нівців. Ця книга, яка може містити лише невелику части ну цієї спадщини, запрошує вас дізнатись про це наяву, пройшовши вулицями міста. (Драгош Олару) 197
Bibliografìe / Bibliography ACHLEITNER, Friedrich, Österreichische Architektur im 20Jahrhundert, Residenz Verlag, Wien 1990 ARGAN, Giulio Carlo, L art moderne. Du siècle de Lumières au monde contemporain, Paris 1992 ARGAN, Giulio Carlo, Căderea şi salvarea artei moderne, Editura Meridiane, Bucureşti 1973 ARGAN, Giulio Carlo, L Arte Moderna 1770/1970, Edizioni CASansoni S.pA., Florenţa 1975 BĂNĂŢEAN U, Vlad, Ţinutul străjeresc Suceava. Ghidul turistic, istoric şi balnear al ţinutului Suceava, Cernăuţi 1939 BENEVOLO, Leonardo, Geschichte der Architektur, München 1964 BENEVOLO, Leonardo, History of Modern Architecture, MIT Press, Cambridge 1971 BİLEK, V. ş.a, VitanneazCernivţiv, Chernivţi 1994 BISANZ, Hans, Wien um 1900, Berghaus Verlag, Wien 1989 BORISOVA, E.A., STERNIN, Gh.l. Russkiimodern, Ed. Sovetskii hudojnik, Moscova 1990 BUCHANAN, William, Mackintosh s masterwork, Glasgow School of Art, Glasgow 1989 BUDDENSIEG, Tiiman, Industriekultur, Peter Behrens und die AEG 1907-1914, Berlin 1979 CHRISŢYvan, Dictionnaire de l architecture moderne, Éditions Fernand Hazan, Paris 1964 COLLINS, G.R., Antoni Gaudi, Edition Braziller, New York 1960 CORINTH, Lovis, Das Leben Walter Leistikows, ein Stück Berliner Kulturgeschichte, Berlin 1910 CURINSCHI-VORONA, Gheorghe, Introducere în arhitectura comparată, Editura Tehnică, Bucureşti 1991 CURTIS, W.J.R., Modern Architecture since 1900, Edition Phaidon, Oxford 1982 DELEVOY, Robert L., Victor Horta, Éditions Elsevier, Bruxelles 1958 DELEVOY, Robert L., Dimensions du XXsiècle, Éditions d Art Albert Skira, Geneva 1965 DOGARU, Maria, Heraldica
României, Editura JIF, Bucureşti 2004 DORFLES, Gillo, L Architettura moderna, Aldo Garzanti Editore, Milano 1971 DUNSTER, David, Leitbilder der Architektur im 20. Jahrhundert -Wohnhäuser 1900-1944, München 1986 FASSEL, Horst, Ambianţa plurilingvà şi teatrul german din Cernăuţi, în Analele Bucovinei, nr. IV, 3/1997, Bucureşti FLEMING, John, HONOUR, Hugh, PEVSNER, Nikolaus, The Penguin Dictionary ofArchitecture, Baltimore 1966 FRAMPTON, Kenneth, Histoire critique de ¡’architecture modeme, Philippe Sers, Paris 1985 FRAMPTON, Kenneth, Modern Architecture 1851-1919, Global Architecture Document Special Issue, Tokyo 1981 FRAMPTON, Kenneth, Modern Architecture 1820-1945, Global Architecture Document Special Issue, Tokyo 1983 FRANCASTEL, Pierre, Art et Technique, Édition Gonthier, Geneva 1964 FREMINVILLE, Edmé de La Poix de, Dictionnaire ou traité de la police générale des villes, bourgs et seigneuries de la compagne, Paris 1758, Ve Rues alignement, apud Jean-Louis Harouel, Histoire de l urbanism, Presses Universitaires de France, Paris 1990 FUSCO, Renato de, L Idea di architettura, Editura Fabri, Bompiani, Sonzogno, Etas SpA, 1988 GERETSEGGER, Heinz PEINTER, Max, Otto Wagner 1841-1918, Salzburg 1964 GRIGOROVICI, Radu, Modelul Bucovinei, în Analele Bucovinei, an IV, 3/1997 GRONICH, Isiu, Album al Cernăuţiului, Editura Luceafărul, Cernăuţi 1925 GUIETTE, Robert, Europe 1900, Édition La Connaissance, Bruxelles 1967 HEVESI, Ludwig, Acht Jahre Secession, Viena 1906 HITCHCOCK, Henry-Russel, Architecture Nineteenth Twentieth Centuries, Maryland 1958 HOEBER, Fritz, Peter Behrens, Vorträge
und Aufsätze, München 1913 HOFMANN, Werner KULTERMANN, Udo, Baukunst unserer Zeit, Essen 1969 HOFSTÄTTER, Hans H„ Geschichte der Europäischen Jugendstilmalerei, Verlag M. Du Mont Schauberg, Köln 1965 HUYGHE, René, Dialogue avec le visible, Édition Flammarion, Paris 1955 IACOBESCU, Mihai, 30 de zile în „Siberia căutând arhivele Bucovinei, Editura Junimea, 2003 IACOBESCU, Mihai, Elita românilor din Bucovina anilor 1775-1862 în Analele Bucovinei, nr. IV, 3/1997, Bucureşti JANSON, Horst Waldemar, The History ofArt, Edition Abrams, New York 1982 JOEDICKE, Jürgen, A History of Modern Architecture, Edition Praeger, New York 1959 KAINDL, Raimund Friedrich, Geschichte von Czernowitz, Universitats Buchhandlang B.Bardini, Czernowitz 1908 KAPFINGEL, Otto; KRISCHANITZ, Adolf, Die Wiener Secession. Das Haus: Entstehung, Geschichte, Erneureung, Köln 1986 КИРИКОВ, Б.М., Петербургский модерн. Заметки об архитектуре и монументально-декоративном искусстве. В: «Панорама искусств», Москва, Сов. Художник, 1987 KOPPELKAMM, Stefan, Künstlische Paradiese, Berlin 1988 КОСТИ ШИН, C.C. и др. Буковина: історичний нарис, Зелена Буковина, Чернівці 1998. LAMPUGNANI, Vittorio Magnago, Visionary Architecture of the 20th century, Thames and Hudson, Londra 1982 LE CORBUSIER, L’Art décoratif d aujourd’hui, Paris 1925 LEHNE, Andreas, Jugendstil in Wien. Ein Architekturfünrer Wien, Wien 1996 LECH N ER, Josef, Czernowitz in architektinischer Beurteilung, ín Czernowitzer Allgemeine Zeitung, 6.01.1924, nr. 1874 198
LECHNER, Josef, Architekturgeschichte von Cernăuţi in 10 Minuten, în Czemowitzer Allgemeine Zeitung, 24/25 Dezember 1938, nr. 4432 LOGHIN, Constantin, Cernăuţi. Monografía oraşului, Cernăuţi 1936 LUX, Joseph August, Joseph Maria Olbrich, Berlin 1919 MADSEN, Stephan Tschudi, Art Nouveau, Editura Meridiane, Bucureşti 1977 MENNA, Filiberto, La linea analitica dell arte moderna, Editura Giulio Einaudi SpA, Torino 1975 MEIER, Alfred Gotthold, Eisenbauten, ihre Geschichte und Ästhetik, Esslingen 1907 MIGNOT, Claude, Architektur des 19Jahrhunderts, Stuttgart 1983 MORAVANSZKY, Akos, Die Architektur der Donaumonarchie 1867-1918, Ernst, Wilhelm Sohn 1988 NISTOR, Ion, istoria Bucovinei, Humanitás, Bucureşti, 1991 NOVOTNY, Fritz, Wien, um 1900, Verlag Kulturamt der Stadt Wien, Viena 1964 NYKYRSA, Maria, Cernăuţi. Eseuri documentare privind istoria străzilor şi pieţelor. Timpane de aur, Cernăuţi 2008 OAKLEY, David, The Phenomenon ofArchitecture in Cultures in Change, Pergamon Press ltd, 1970 OSACIUK, Serghei, Casa germana din Cernăuţi, Cernăuţi, 1994 OSTHAUS, Karl Ernst, Van de Velde, Leben und Schaffen des Künstlers, Hagen Verlag, 1920 PAHOMI, Mircea, Vechi biserici ortodoxe moldoveneşti din oraşul Cernăuţi, în Analele Bucovinei nr. 3/ 1996, Bucureşti, pag. 71-78 PEKELMANN, Conrad, Aus der Bukowina. Versuch einer Provinzkritik, Czernowitz 1905 PERRUCHOT, Henri, ĽArt moderne à travers le monde, Librairie Hachette, Paris 1963 PŁACZEK, Adolf K., Macmillan Encyclopedia ofArchitects, Free Press, New York 1982 PLATZ, Gustav Adolf, Die Baukunst der neuesten Zeit, Im Propyläen Verlag, Berlin
1927 POPESCU, Carmen, Le Style National Roumain - Construire une nation à travers l architecture 1881-1945, Presses Universitaires de Rennes, Editura Simetria 2004 PORTOGHESI, Paolo, Dizionario enciclopedico d architettura e urbanistica, Istituto Editoriale, Roma 1968 RAEBURN, Michael, Storia dell architettura in occidente, De Agostini SpA, Novara 1981 RAGON, Michel, Histoire mondiale de l architecture et de l urbanisme modernes, Casterman, 1971 RHEIMS, Maurice, L Art 1900-ou le Style Jules Verne, Éditions Arte et Métiers Graphique, Paris 1965 RIDER, Jacques Le, Modernitatea vieneză şi crizele identităţii, Editura Universităţii „Alexandru loan Cuza , laşi 1995 RISEBERO, Bil, Modern Architecture and Design, MIT Press Edition, Cambridge 1983 RITTICH, Werner, Architektur und Bauplastik der Gegenwart, Rembrandt Verlag GmBH, Berlin 1938 ROISECCO, Giulio, Spazio, evoluzione del concetto In architettura, Mario Bulzoni Editore, Roma 1970 ROSSI, Piero Ostili, Roma - guida all architettura moderna 1909-1984, Editori Laterza Figli Roma şi Bari 1984 ROTICĂ, Gavril, Bucovina care s-a dus... articole despre oameni, locuri şi fapte, Editura Alcalay RUSSELL, Frank, Architektur der Jugendstils, Stuttgart 1982 SARABIANOV D.V., Modern. įstoki, istoria, problemi, Iskusstvo, Moskva 1989 SCHMUTZLER, Robert, Art Nouveau - Jugendstil, Verlag Gert Hatje, Stuttgart 1963 SCHREMMER, Ernst, Oskar Laske, ein Meister aus der Bukowina. Verlag Südostdeutsches Kulturwerk, München 1990 SCULLY, Vincent Jr„ L Architecture moderne, architecture de la démocratie, Editions Des Deux-Mondes, Paris 1962 SCULLY,
Vincent Jr., Modern Architecture, Edition Braziller, New York 1974 SELTZ, P., M. Constantine, Art Nouveau, Editura Braziller, New York 1974 SEMBACH, Klaus-Jürger, ĽArt Nouveau, Benedikt Taschen Verlag GmbH Co. KG, Köln 1991 SEMPER, Gottfried, Wissenschaft, Industrie und Kunst, Berlin 1966 SHARP, Dennis, A Visual History of Twentieth Century Architecture, W. Heinemann LDT/Secker Warburg, 1972 STERNBERGER, D., Uber den Jugendstil und andere Essays, Hamburg 1956 TAFURI, Manfredo Francisco Dal Co, Architettura contemporanea, Electa Editrice SpA, Milano 1979 TOROUŢIU, I.E., Romania şi clasa de mijloc din Bucovina, Cernăuţi 1912 VASILESCU, Sorin, Dicţionarul arhitecţilor moderni şi contemporani, Editura IAIM, Bucureşti 1990 van de VELDE, Henry, Le Style moderne, Paris 1923 VIOLLET-LE-DUC, Eugene, Discourses on architecture, Grove Press, New York 1959 VIOLLET-LE-DUC, Eugene, Entretiens sur ¡’architecture, apud G .Unlack, De Vitruve à Le Corbusier. Textes d’architectures, Dunod, Paris 1968 WAGNER, Otto, Einige Skizzen, Projekte und ausgeführte Bauwerke, Viena 1922 WAGNER, Rudolf, Deutsche Kulturleben in der Bukowina, Wien 1981 WICKEN HAUSER, Franz Adolf, Ein Beitrag zur Geschichte der Stadt Czernowitz, Radautz 1908 WHITTICK, Arnold, European Architecture in 20th Century, Abelard-Schuman, New York 1974 WIENER, Alfred, Das Warenhaus. Kauf, Geschäfts, Bürohaus, Berlin 1912 WORRINGER, Wilhelm, Künstlerische Zeitfragen, München 1921 WORRINGER, Wilhelm, Abstraktion und Einfühlung, München 1908 *** Czernowitz. Ein historischer Stadtführer, 5 erweiterte Auflage Juli 1998, Redaktion Raimund
Lang Wien *** Horia Creangă, Catalogul expoziţiei organizate la împlinirea a 100 ani de la naştere, UAR, 1992 199
Index Abraham, Pol, 122 Alexandru cel Bun, 13 Alth Wilhelm von, 64 Antonescu, Petre 118 Appenzelle, Adam, 164 Baloşescu, İsala, 42 Baltinester, Bernhard, 40 Baumann, Ludwig, 28 Bendela, Teofil, 45 Bernklar, Moritz, 126 Bitner, Konrad, 114 Blaga, Ludan, 115 ßodea, Isidor, 13 Boceanu, Ion, 118 Bochner, Julius, 61 Borowski, von (?), 37 Brandes, Hermann, 41,168 Brauner, Victor, 121 Brettschneider, Moses, 154,164 Bucevschi, Epaminonda, 45 Buzzati, Dino, 8 Cantacuzino, George Matei, 123 Carol I al României, 110 Čerkez, Grigore, 118 Cerchez, Cristofi, 118 Cherni, Oskar, 61 Chirovici, Gheorghe, 140 Ciobanu, Nichifor, 140 Ciortan, Statie, 118 Clic (?), 59 Constantinovici-Heim, Isidora, 49 Cotlarciuc, Nectarie, 138 Crainic, Nichifor, 115 Creangă, Horia, 114,122,125, 182,185 Czaczes, Isidor, 160,161 Delavrancea-Gibory, Henrieta, 118,123 Doicescu, Octav, 123 Doliner, Mihail, 190 Donnenfeld, Samuel, 114 Dragu, Constantin, 176 Dumitrescu, Grigore, 113,139, 149,151 Elling, Moritz, 33,114, 128 Expert, Roger-Henri, 122 Fellner Helmer, 31,77 Ferdinand I al României, 110 Fiala Viktor, 65 Fleminger, Arthur, 160 Flondor, lancu, 13 Flondor, Nicu, 126 Florciuc, Vladimir, 129,156 Franz Josef, 13,24,28,50,68 Friedenthal, Felix Pino von, 40 Gafta (?), 59 Garnier, Charles, 27 Gessner, Hubert, 33,64,68 Ghlca-Budeşti, Nicolae, 118 Ghica, Grigore Alexandru, 12 Gottesmann, Friedrich, 96 Granischstedten, Hans, 33,82 Grecul, Vasile, 114,156, 157,171 Hacman, Eugen, 42,44 Hansen, Theophil von, 27,30 Hasenauer, Karl Freiherr von, 27 Herjeu, Dimitrie, 118 Hitzigrath, Paul, 114,136 Hlávka, Josef,
29,30,44,45,48,50, Hudych, Vasile, 149 Hurmuzachi, Eudoxiu, 13,45 lancu, Marcel, 121,122 Ionescu, Eugen, 121 Ionescu, Nae, 115 Ionescu, Virgil, 113,138,144,148, 150 lotzu, Constantin, 118 Ivanov, Alexandru, 114,138,144, 148 Jelinekjacob, 180 Jobst, Karl, 45,48 Kahan, Hermann, 162,166 Kahlenberg, Isidor, 41,168 Kaindi, Raimund Friedrich, 14 Kapf, Georg, 19 Kleinjohann, 48 Kochanowski, Anton, 20,40 Kolbenhaier, Erich, 40,41 König, Karl, 28 Kossowski, Tadeusz, 114,118,130 Kulhavý, Gustav, 33,82 Kummersberg, Carl Kümmerer Ritter von, 14 Kslerzarski, Felix, 45 Laizner,Josef,40,41,54 Lange, Adolf Joseph, 67 Laske, Oskar, 65 Le Duc, Viollet, 29,61 Levcic, lurie, 10 Löwendal, George, 140,151 Lucescu, Constantin, 45 Maiorescu,Titu,58 Mallet-Stevens, Rob, 122 Marcu, Duiliu, 123,183,187 Maria Tereza, 25 Marin, Adolf, 37,39 Maximovlci, Eugen, 45 Mayreder, Julius, 28 Mazilu, Petre, 148,150 Mesederin, Nicu, 49 Michałowicz, Lazar, 54 Mignot, Claude, 27 Migula, luliu, 114 Mikulicz, Andreas von, 37 Mikulitz Adalbert, 40 Mincu, Ion, 117 Mischke, Tadeusz, 60 Molda, Paul, 140 Monter (Morgenstern) Maximilian Johann, 31,36,62,65,80 Movilă, Simion, 14 Mustata, Gregor, 20 Mysibek, Josef Vaclav, 28 Nănescu, Constantin, 114,124,181 Negoescu, George, 123 Neumann, Franz von, 28 Nlga, Tiberiu, 123 Nistor, lon, 176 Nossek, Carol, 114 Ohmann, Friedrich, 28 Panaita, Constantin, 114 Patout, Pierre, 122 Peckary, Carl, 40 Peizek, Georg, 18 Perret, Auguste, 122 Popoviči, Constantin, 45 Porumbescu, Ciprian, 112 Procopovici, Dimitrie, 45 Pumnul, Aron, 182 Puşcariu, Sextil, 13 Radijevski, (?), 138 Rakwicz Leon,
64 Rapf, Georg, 20 Rechtemberg, Otto Ambros von, 40 Reiss, Eduard, 20 Rezzori, Gregor von, 8 Roell, Ferdinand, 42 Romstorfer, Karl, 40,41 Rosca, Arhip, 49 Roux-Spitz, Michel, 122 Rothlederjosef, 132,157 Rubinstein, Isak, 64 Sachs, Gustav, 55 Salter, Emanuel, 19 Schnirk Ignatz, 64 Schmidt, Friedrich von, 19,27 Schreiber, Joseph, 61 Sembach, 84 Semper, Gottfried, 28 Silion, Leon, 125,178,179,190 Simonowicz, Jakub, 60 Simotta, George, 118 Skowron, Franz, 60,81 Slabkowski, Leo, 64 Smărăndescu, Paul, 118 Socolescu, Ion, 118 Socolescu, Toma, 118 Spuhn, Hermann, 158 Stübchen-Kirchner, Walter, 114 Stănculescu, Florea, 118 Sitte, Camillo, 39 Supích, Prokop, 33,64 Swiderski, Wilhelm, 140 Swoboda, Carol, 45,48 Talowski, Teodor Marian, 60 Tzara, Tristan, 121 Vaingast, Anton, 151 Vatzl, Julius von, 40 Ventre, André, 122 Vitek, Robert, 40,94 Vritch, Gustav, 88 Wagner, Otto, 28,33 Wall, Sigmund, 114 Wassiliko de Serecki, lordachi, 13,20 Webenau, Hugo von, 19 Wekzerka, Hugo, 14 West, Ludwig, 14,37 Wieselberg, Alex, 114 Zachariewicz, Julian Ritter, 52 Zweig, Stefan, 8 Zwilling, Mathias, 134 Zwilling, Maximilian, 134 Lista abrevierilor/ Abbreviations A.C. = ANIC = ASRC = BAR = Aurelia Carpov Arhivele Naţionale ale României - Serviciul Arhive Naţionale Istorice Centrale / National Archives of Romania - Historical Central National Archive Arhivele de Stat ale Regiunii Cernăuţi / State Archives of Chernivtsi Oblast Biblioteca Academiei Române / Romanian Academy Library D.O. = I.К. = М.С. = O.C. = ÖNB= Dragos Olar Irina Korotun Mihaela Críticos Octavian Carabela Biblioteca Naţională a Austriei /
Österreichischen Nationalbibliothek/ Austrian National Library f Bayerische Λ І Staatsbibliothek | I München J 200
|
adam_txt |
CUPRINS /CONTENTS Prefaţă / Foreword Rudolf Graef. 8 Notă asupra ediţiei / Note on the edition. 10 Bucovina. Scurtă istorie / Bukovina. Short History. 12 Dezvoltarea urbană a oraşului Cernăuţi / Urban Development of the City of Chernivtsi. 14 Cernăuţi în timpul administraţiei austriece / Chernivtsi during the Austrian Administration (1860-1918). 23 Cernăuţi în timpul administraţiei austriece / Chernivtsi during the Austrian Administration (1860-1918). 24 Arhitectura eclectismului /The Architecture of Eclectism. 25 Arhitectura Secession /The Secession Architecture. 32 Formarea cadrului urban şi crearea şcolii de arhitectură a oraşului / Formation of the Urban Framework and Creation of the City's Architecture School. 37 Catedrala Ortodoxă/The Orthodox Cathedral. 42 Reşedinţa Mitropoliţilor Bucovinei şi Dalmaţiei / The Residence of Bukovinian and
Dalmatian Metropolitans. 44 Biserica Armenească/The Armenian Church. 50 Templul Israelit/The Jewish Temple. 52 Biserica lezuită„Preasfânta Inimă a lui lsus"/"Sacred Heart of Jesus" Jesuit Church . 54 Biserica Ortodoxă „Sf. Mihail şi Gavriil"/"Saints Michael and Gabriel" Greek Orthodox Church. 55 Casa Naţională a Românilor / National Romanian House. 58 Casa Naţională a Ucrainenilor / National Ukrainian House. 59 Casa Naţională a Polonezilor (Dom Polski) / National Polish House. 60 Casa Naţională a Evreilor/National Jewish House. 61 Dreikronenhaus Hotel, Cafè Habsburg. 62 Casa de Economii a Bucovinei (Bukowiner Sparkasse) / Bukovina Savings Bank. 64 Imobilul „Leon
Krauss"/Building. 73 Teatrul Municipal / Municipal Theater. 74 Mathildenhof. 80 Palatul de Justiţie /Palace of Justice. 81 Administraţia Regională a Căilor Ferate / Railway Regional Administration. 82 Casa Naţională a Germanilor / National German House. 88 Hotel Bristol. 90 Gara Feroviară / Railway Station. 92 Casa Societăţii Medicilor Bucovineni (Bukowinaer Ärztehaus) / House of Bukovinian Doctors Society. 94 Camera de Industrie şi Comerţ (Bukowinaer Handels- und Gewerbekammer) / Chamber of Industry and
Commerce. 96 Hotel „Goldener Löwe". 100 Magistrats Expositur. 101 Clădiri de locuit în stil Secession / Secession Style Residential Buildings. 102 Cernăuţi în timpul Primului Război Mondial / Chernivtsi during the First World War. 110 5
Zusammenfassung Innerhalb des Fürstentums Moldau hatte das als Bukowina be kannte Gebiet vor der Annexion durch das Habsburgerreich im Jahre 1775 keine eigene Identität. Buchenland, wie diese österreichische Moldau nun offiziell genannt wurde, bildete aus dem Königreich Galizien einen Bezirk und erlangte 1849 den Status des autonomen Herzogtums, welcher jedoch erst ab 1861 ausgeübt wurde. Als Herzog von Bukowina richtet Kaiser Franz Joseph seine Aufmerksamkeit auf die Hauptstadt des Herzogtums, die Stadt Czernowitz, welche nun mit allen notwendigen Institutionen für eine effiziente Verwaltung ausgestattet wird und sich rasch entwickelt, während sie gleichzeitig ein starkes Bevölkerungs wachstum kennt. Rumänen, Ukrainer, Deutschejuden, Polen und Armenier machen Czernowitz zu einer multiethnischen und multikonfessionellen Stadt, vor allem aber zu einer multi kulturellen Stadt, Eigenschaften, die es bis heute bewahrt. Einige Quellen legen die Gründung der Stadt um die alte StNikolaus-Kirche fest, andere jedoch stellen den türkischen Brunnen als Zentrum dar. Pitzellis Plan von 1787 („Pitzellischer Abgrenzungsplan von Czernowitz") deutet auf die Existenz eines ersten Stadtkerns im Bereich der alten Synagoge im jü dischen Viertel hin. In der Folgezeit breitete sich Czernowitz besonders nach Süden aus, so dass die Straßen und Märkte des heutigen historischen Zentrums auf dem Plan von Ludwig West von 1896 bereits bestehen. Unter Bürgermeister Anton Kochanowski (1866-1874; 1887-1905) wurde der öffentliche Verkehr eingerichtet und eine sanitäre Infrastruktur organi siert. Zudem
erlebte die Bautätigkeit eine spektakuläre Dyna mik, die dem architektonisch-städtebaulichen Modell Wiens folgte. In der zweiten Hälfte des neunzehnten Jahrhunderts wird die Czernowitzer Architektur durch ein eklektisches Mosaik stili stischer Ausdrucksformen geprägt, Formen, welche aus dem Repertoire verschiedener historischer Epochen stammen, von der klassischen Antike über das byzantinische, romani sche und gotische Mittelalter bis hin zur italienischen und deutschen Renaissance, zu Barock und Rokoko. Nach 1890 kommt die Secession zur Geltung, welche versuchen wird, die architektonische Sprache sowie den Rahmen des alltäglichen Stadtlebens selber zu erneuern, wobei die etablierten histori schen Muster aufgegeben werden. Die Residenz der Metropoliten der Bukowina und Dalmati ens, ein monumentales Ensemble, welches auf der Liste des UNESCO-Weltkulturerbes steht, ist sicherlich das spektakulär ste Objekt der reichhaltigen Sammlung der historischen Czer nowitzer Architektur. Das Ensemble beherbergt verschiedene Funktionen: Wohnen, Religion, Verwaltung und Repräsentati on. In dessen Erscheinung verband der tschechische Architekt Josef Hlávka drei unterschiedliche Richtungen zu einer beson ders kohärenten stilistischen Synthese des historischen Eklek tizismus: die byzantinisch-orthodoxe Tradition, die westlichen mittelalterlichen Stile und die Architektur der rumänischen Kirchen aus der Bukowina. Das Stadttheater (1905), ein repräsentatives Gebäude für den späten Eklektizismus, veranschaulicht den "offiziellen" Stil der Belle Époque, welcher insbesondere für
öffentliche Gebäude gebraucht wurde. Dieser verbindet die Architektur der Jahr hundertwende (1900) mit den Mustern eines hochtrabenden Neobarock. Das Dreikronenhaus-Hotel (Kobyleanska - Straße no. 1, ehe mals Herrengasse, 1901, Architekt Maximilian Morgenstern) zeichnet sich durch seine Jugendstil-Motive aus, welche sich besonders natürlich ins Neubarocke einfügen. Das Leon 194 Krauss - Gebäude (Kobyleanska Straße 12, 1901) behält das gesamte Schema einer klassischen oder barocken Fassade, er setzt jedoch die meisten Elemente mit Secessions - Motiven. Im Hotel Goldener Löwe (1908-1910) wird das gesamte klassi sche Arsenal im Schlüssel der Secession interpretiert und auf ein relativ neues Typologie-System aus dem späten 19. Jahr hundert übertragen: das Gebäude mit vertikalen Eckakzent, gekrönt von einer Kuppel. Ähnlich wie in Wien war Secession in Czernowitz eine Rich tung, welche die öffentliche Architektur (öffentliche Bauten und Verwaltungsgebäude) prägte und zugleich zur„Kunst für jedermann" wurde, da sie in allen Bereichen der Architektur und Kunstproduktion weit verbreitet war. Das berühmteste Beispiel der öffentlichen Gebäude ist sicherlich der Palast der Bukowiner Sparkasse (1901, Architekten Hubert Gessner und Prokop Supich), welcher auf dem Hauptplatz (früher Ring platz) errichtet wurde. Die Komposition der Hauptfassade, die allegorische Mitteltafel aus mehrfarbiger Majolika, die riesi gen Akrotere mit allegorischen Figuren, die Kunstschmiede arbeiten mit ungewöhnlichen Geometrien, die Lorbeerblätter, die Dachgesimse, die Überhänge und die
Neuinterpretation der klassischen Rahmen werden deutlich vom typischen Re pertoire der Architektur der Jahrhundertwende dominiert. Die Regionale Bahnverwaltung (1906-1907, Architekten Gu stav Kulhavý und Hans Granichstaedten) und die Industrieund Handelskammer (1910-1912, Architekt Friedrich Gottes mann) erinnern mit ihren massiven Volumen, welche durch runde, reich geschmückten Tympana in Höhe der Attiken auf fallen, gemeinsam mit den unentbehrlichen Akroteren, an die kaiserliche Version der Wiener Secession. Ebenso mutet der Bahnhof (1906-1909) durch den monumen talen Mittelpavillon, der von einer Kuppel mit allegorischen Skulpturen gekrönt wird, durch die großen verglasten Arka den und den goldenen Stuck des Innenraums, den Stil der Otto Wagnerschen Metro-Stationen in Wien an. Die Czernowitzer Villen vom Beginn des 20. Jahrhunderts kennzeichnen sich sowohl durch den Einfluss der Arts Crafts-Bewegung, als auch den Beitrag des ornamentalen Repertoires Jugendstil und Sezession: reich verzierte Giebel, dreieckige oder vieleckige Abschlüsse, Pilaster mit stilisierten Kapitellen, horizontale oder vertikale Riffel. Die Architektur der Mietshäuser zeichnet sich durch eine gro ße Formenvielfalt aus, die typisch für die Ästhetik der Secessi on ist, welche auch "Massenwerken" Einzigartigkeit verleiht, so dass Wohnhäuser, mehr als Villen, durch Fassadengestaltung und dekorative Behandlung individualisiert werden. Eine besondere Typologie bilden Gebäude zwischen Paral lelstraßen, welche um langgestreckte Innenhöfe angeordnet sind, die zusammen mit den Zugängen
Fußgängerpassagen zwischen den beiden Straßen bilden. Ein Referenzbeispiel ist das Mathildenhof - Gebäude (Golovna Straße, 42, Ivan-Franko-Straße, Nr. 13,1900-1904), eine wahre Einkaufspassage mit Wohnungen in den oberen zwei Geschossen und Gewerbeflä chen im Erdgeschoss. Stadtentwicklung und Bauplanung führten zu einer Nachfra ge nach Bau- und Architekturprofis. Aus diesem Grund wurde 1878 die Kaiserlich-Königliche Technische Schule gegründet, deren erster Leiter Josef Laizner war. Seine Studenten wurden in verschiedenen Berufsfeldern unterrichtet und qualifizierten sich als Designer im Bauwesen, Maschinenbau, Maurer- oder Schreinerhandwerk. Unter den Professoren finden wir Carl Peckary, Adalbert Miku licz, Erich Kolbenhaier, Karl Romstorfer, Robert Vitek ֊ Archi tekten, die wichtige Beiträge in Czernowitz und dem Gebiet des Herzogtums leisteten. Professor Josef Laizner erstellte
gemeinsam mit den Schulabgängern Architekturprojekte und betreute die Baustellen persönlich. Die Technische Schule bil dete somit mehr als 7.500 Fachleute in Architektur und Bau wesen aus. Der Erste Weltkrieg begann 1914 mit wiederholten Eroberun gen durch die Armeen beider Lager (der Axismächten sowie der Entente). Dies bedeutete, neben der Einstellung sämtli cher städtischen Aktivitäten, auch wichtige Zerstörungen an Gebäuden in Czernowitz. Am Ende des Krieges führten die zahlreichen Aufständen, welche ab 1917 in Russland ausbra chen, zu einer allgemeinen Verwirrung und dem Wegfallen jeglicher Autorität, in den Gebieten in welchen sich die russi sche Regierung niedergelassen hatte. Bei der Pariser Friedenskonferenz zum Ende des Krieges wird am 10. September 1919 in Saint Germain der Friedensvertrag unterzeichnet, in welchem Österreich das Herzogtum Bukowi na zugunsten des Königreichs Rumänien aufgibt. Die Union der Bukowina mit Rumänien wird somit international aner kannt. Die nach 1918 eingerichtete rumänische Verwaltung schafft in den ersten Jahren insbesondere für Privatpersonen günsti ge Bedingungen für Immobilieninvestitionen. Somit wird ne ben dem Rathaus ein neuer technischer Dienst eingerichtet, ein Bauamt, welches sich ausschließlich mit neuen Objekten beschäftigt. Hier konzentrieren sich die Kräfte mehrerer In genieure und Architekten. In ähnlicherWeise wird neben der Metropolitenkirche, eine der reichsten und einflussreichsten Institutionen des Landes, ein sehr aktives Architekturbüro ein gerichtet. Dank dieser Dienste haben wir heute, durch das Na
tionalarchiv der Region Czernowitz, Zugang zu fast allen Bau projekten der Zwischenkriegszeit, einschließlich deren Pläne, Berichte, Kostenvoranschläge, finanziellen Statistiken usw. Auf Grund der bestehenden Gesetze wird eine neue "Verord nung über die dokumentarische Aufzeichnung von Baukon struktionen in Czernowitz'' ausgearbeitet. Auf den verbliebe nem innerstädtischen Brachen werden Wohnungen und neue Überbauungen geplant, die vollständig während dieser Zeit spanne ausgeführt werden. Zwischen 1920 und 1930 wurde viel gebaut, größtenteils im neo-rumänischen Stil. Die Sprache der neo-rumänischen Ar chitektur ist eine Synthese heterogener Themen und Motive, die sowohl aus den außerhalb der Karpaten gelegenen Pro vinzen stammen, als auch von der religiösen Architektur und jener der Herrenhäuser geprägt wurde. Zudem kommen Ele mente aus der ländlichen Tradition dazu, sowie aus der städti schen Umgangssprache, gelegentlich aber auch aus dem Bal kan und Mittelmeer, dazu klassische und mittelalterliche Stile oder sogar der Architekturstil der Jahrhundertwende. Repräsentative Beispiele des neo-rumänischen Stils sind - das Priesterheim in der Nähe der Metropoliten ֊ Residenz, - der Palast der Grenzwache (Suvorov Տէր.), - das Bankgebäude "Landwirtschaftsproduzent" (Universitets ka/Goethestraße), - das Gebäude der Rathausbeamten (Kotlearevski, 24) - das Eisenbahnerhaus (Gagarin, 31). Von den vier Kirchen, die 1936 ֊ 1939 gebaut wurden, ist jene des Hl. Nikolaus, welche von Architekt Virgil Ionescu nach Vorbild der Bischofskirche in Curtea de Argeş entworfen wur de, die
wichtigste. Die anderen drei, das St. Peter und Paul Kloster, die Dreifaltigkeitskirche von Clocucica und die Him melfahrtskirche von Horecea Urbană, wurden ebenfalls vom selben Architekt entworfen. Sie zeichnen sich durch gemein same architektonische Elemente aus: Pendentifkuppeln, offe ne Veranden, Nischen, Zierstreifen, usw. Es beeindruckt, dass sämtliche hier im neo-rumänischer Stil errichteten Kirchen diesen mit Elementen des monumentalen neobyzantinischen Stils verbinden, welcher zu jener Zeit in Rumänien als offizi eller Stil der Kultgebäude geltet. Durch diese stilistische Syn these erreichen die vier Kirchen in Czernowitz einen Ausdruck, welcher dem Geist der rumänischen Tradition näher steht, als die Kirchen in den anderen Provinzen des Königreichs. In der Zwischenkriegszeit werden zahlreiche Wohnblocks im Stile einer gemäßigten Moderne gebaut. Die meisten folgen der Ästhetik der Art-Déco-Architektur, welche sowohl für das Wohnen, als auch fürs Gewerbe bevorzugt wird. Mehrfamili enhäuser sind zwei, drei oder mehrgeschossig und haben im Erdgeschoss Gewerbeflächen und Hinterhöfe; deren Fronten reihen sich an von Bäumen gesäumte Straßen. Oft gibt es ei nen Seiteneingang mit separaten Treppenhaus für die Diener schaft, sowie für die Beförderung von Essen und Heizmaterial. Die gebräuchlichste Einheit ist die 3-Zimmerwohnung von 80-90 qm mit Doppelorientierung und natürlichem Licht in jedem Zimmer, einschließlich des Bades. Andere Gemeinsam keiten sind: ein zum Büro offener Salon, Wohn- und Schlafzim mer, Küche mit Speisekammer, direkter Zugang vom Schlaf
zimmer ins Bad, ein von der Toilette getrenntes Badezimmer, sowie ein Bediensteten-Zimmer. Zudem wurde die Ausfüh rung von Mehrfamilienhäusern durch Gebäudetypisierung und Verwendung von Stahlbeton weiter optimiert. Einige Beispiele modernistischer Gebäude: -das Bernhard Weisseiberg Eckhaus (Universitetska 12), - Haus Petrino (Kobyleanska / Virmens'ka) - das Kisslinger - Gebäude (Andrei Sheptiskogo / Ukraińskie) Modernismus ist auch in der Architektur der öffentlichen Ge bäude angesagt: - der Flughafen (Chkalova 30), der, modernisiert, heute noch funktioniert; - das "Ion Nistor"- Lehrlingshaus (Popovycha, 2), - das Haus der Sozialversicherungen mit Poliklinik (Shkilna, 6), - die Poliklinik des Gesundheitsdienstes (Lesi Ukrainky 11 ), - das Fernmelde- und Telegraphenamt (Universitetska 3-5). Der Rumänische Kulturpalast (Teatralna / Stepana Bandery, Arch. Horia Creangă) dominiert den Theaterplatz (obwohl nur die Hälfte des ursprünglichen Projekts ausgeführt wurde). Das Gebäude zeichnet sich durch die Eleganz der Proportionen aus, durch das ausgewogene Verhältnis zwischen waagrech ten und senkrechten Elementen, sowie durch die raffinierten Oberflächen, die ockerfarbene Ziegelschicht der massiven Verkleidung, welche von den quadratischen Vertiefungen der Wohnräume durchbrochen wird, die Steinschicht der verti kalen Pfähle, die Rahmen und Metallgeländer der vertikalen Aussparungen. Die Universitätsbibliothek mit Staatsarchiv (Lesi Ukrayinky 23), welche im Stil der modernen Klassiker in gereinigter akademischer Formel entworfen wurden, konnten erst 1940 fertiggestellt werden.
Von ailenin der Zwischenkriegszeit ent worfenen Gebäude wurde dieses als einziges im realistisch sozialistischen Stil nach dem Krieg abgeändert, nämlich im Jahre 1956. Das besonders vielfältige, jedoch einheitliche bauliche Erbe der zwei Epochen ֊ Österreichisch und Rumänisch - bildet heute die einzigartige architektonische Identität von Czerno witz. Das vorliegende Buch, das nur einen kleinen Teil dieses Erbes fassen konnte, lädt Sie ein, ihm hautnah zu begegnen, indem Sie durch die Straßen der Stadt spazieren. (Übersetzung aus dem Rumänischen: Dorothée Hasnaş) 195
РЕЗЮМЕ До анексії Габсбурзькою імперією в 1775 р. Буковина не мала своєї самобутності в князівстві Молдавії. Отримав ши офіційну назву Буковина (Bechenland - Країна Буків в перекладі з німецької мови), ця австрійська Молдова утворила дистрикту Королівен Галичина, а в 1849 р. ви йшла з його складу
і вже 1861 р. Буковину проголоше но автономним коронним краєм з центром у Чернівцях. Імператор Франц Йосип, отримавши, разом з іншими, титул герцога Буковини, звертає увагу на столицю гер цогства, місто Чернівці, і наділяє його всіма необхідни ми установами для ефективного управління, яке швид
ко розвивається, одночасно з прискореним зростан ням чисельності населення. Румуни, українці, німці, єв реї, поляки та вірмени сприяли становленню Чернівців, як багатоетнічного та багатоконфесійного міста, але, на самперед, мультикультурного, характер якого воно і досі зберігає. За деякими
джерелами, місто утворилося навколо ста рої дерев'яної церкви Святого Миколая або, за іншими даними - навколо Турецької криниці. План Піцеллі 1787 р. (Pitzellische Abgrenzundsplan von Cernowitz) дає свід чення про існування початкового ядра міста зі щільною забудовою в районі старої синагоги в
єврейському квар талі. Прилеглі території займала забудова вільного пла нування. У наступний період Чернівці значно розширились на пів день, і вулиці та площі сучасного історичного центру вже були у плані міста, складеному Людвігом Вестом у 1896 р. Під час каденції мера Антона Кохановського
(1866-1874 рр.; 1887-1905 рр.) був створений громадський тран спорт, організована санітарна інфраструктура, а
буді вельна діяльність набула вражаючої динаміки, відповід но до архітектурно-містобудівної моделі Відня. У другій половині XIX століття архітектура Чернівців на гадує еклектичну мозаїку різних стилістичних образів, які походять від репертуару різних історичних епох, від класичної античності,
проходять через візантійське, ро манське та готичне Середньовіччя, через італійське та німецьке Відродження, до бароко та рококо. Після 1890 р. з'явилася архітектурна течія Сецесія, яка намагати меться оновити архітектурну мову та побутове оточен ня повсякденного життя, відмовившись від сталих
істо ричних моделей. Резиденція митрополитів Буковини та Далмації, мо нументальний ансамбль внесений до списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, безумовно, є найціка вішим твором багатющої колекції історичної архітекту ри м. Чернівці. У цьому багатофункціональному комп лексі з змішаною
функцією (репрезентативною, житло вою, релігійною, адміністративною) чеський архітектор Йозеф Главка поєднує візантійсько-православну тради цію та архітектуру румунських церков на території Буко вини із західними середньовічними стилями в ідеально узгодженому стилістичному синтезі, характерному
для історичного еклектизму східноєвропейської архітекту ри цього часу. Муніципальний театр (1905 р.), знакова будівля пізньої еклектики, презентує „офіційний" стиль Belle Époque (Прекрасної епохи 1871- 1914 рр.), специфічний для суспільних будівель, який включив внесок архітектури „1900" в шаблонах
пишномовного необароко. Будівля Леона Краусса (вул. Кобилянська 12,1901 р.) збе рігає всю упорядковану схему
класичного чи бароково го фасаду, але замінює більшість елементів декору на сецесійні. 196 У готелі „Золотий Лев" (1908-1910 рр.) цілий арсенал кла сичної моденатури інтерпретується в ключи Сецесії і ще питься на типологічну схему відносно недавнього пері оду кінця XIX століття: будівля з
вертикальним акцентом кута кварталу, отриманого за допомогою декоративної вежі. Чернівецька сецесія проявилась подібно до Віденської, як офіційне мистецтво (у громадських та адміністратив них будівлях), так і мистецтво для широкого поширен ня у всіх сферах архітектурного та художнього виробни
цтва. Найбільш успішним прикладом громадських будівель в стилі Сецесії, безсумнівно, є будівля Палацу ощадної каси Буковини (Bukowiner Sparkasse, 1901 р., архітектори Губерт Гесснер та Прокоп Шупих), побудований на Цен тральній площі (колишній Рінгплац). У композиції голов ного фасаду з
алегоричним центральним панно з бага тобарвної майоліки, гігантськими акротеріями фронто ну з алегоричними фігурами, феронерії з незвичною ге ометрію, широких фризів з лавровим листям, карнизів, консолів та переосмислених класичних прикрасах вікон явно домінує типовий репертуар„1900". Регіональна
адміністрація залізниць (1906-1907 рр., архі тектори Густав Кульгаві та Ганс Граніштадтен) та Торговопромислова палата (1910-1912 рр., архітектор Фрідріх Готтесманн) нагадують „імперську" версію Віденської се цесії через масивні об'єми фасадів, стилізованих та осо бливо багато прикрашених
тимпанів, поруч з незамін ними акротеріями. А залізничний вокзал (1906-1909 рр.) нагадує стиль станцій метро Отто Вагнера у
Відні через монументальний центральний павільйон, увінчаний ку полом з алегоричними скульптурами, великі скляні ві тражі аркади та золотисті прикраси інтер'єру. Чернівецькі вілли початку XX століття позначають вплив руху Arts Crafts (мистецтв та ремесел), а також внесок декоративного репертуару
Jugendstil (югендстиль) та Secession (сецесія), для яких характерні: багаті оздобле ні гострі пініони, трикутні або багатокутні кінці, пілястри зі стилізованими капітелями, горизонтальні або верти кальні обшивки стін. Архітектура житлових будівель характеризується вели кою різноманітністю форм,
притаманною для естетики сецесії, яка, як правило, надає унікальних рис навіть„масовій"забудові, тому житлові будівлі, більше ніж вілли, ін дивідуалізуються через структуру фасаду та декоратив не оздоблення. Особливу типологію представляє будівля з подвійної орієнтації до паралельних вулиць,
організовані навколо внутрішнього двору, який разом з критим в'їздом утво рює пішохідний прохід, що з'єднує дві вулиці. Показо вим прикладом є будівля під назвою Mathildenhof (вули ця Головна, 42, вул. Івана Франка, № 13, 1900-1904 рр.) - справжній комерційний прохід (пасаж) із житлом на двох
поверхах та комерційними приміщеннями на пер шому поверсі. Розвиток міста та міське планування призвели до попи ту на фахівців з будівництва та архітектури. У результа ті в 1878 р. було створено цісарсько-королівське Техніч не училище, першим директором якого був Йозеф Лайцнер. Його студенти
отримали теоретичні знання у різ них професійних сферах, які кваліфікувалися як проек танти (рисувальники) у
будівництві, муляри, механікибудівельники або теслярі. Серед професорів Технічного училища були Карл Пеккарі, Адальберт Микулич, Еріх Кольбенгаєр, Карл Ром-
сторфер, Роберт Вітек - архітектори, які зробили важли вий внесок у забудову Чернівців та краю. Професор Йо зеф Лайцнер разом з випускниками шкіл складав архі тектурні проекти та особисто контролював роботу кож ного будівництва. Технічне училище налічує більше 7500 випускників, які є фахівцями у
сфері архітектури та бу дівництва. Перша світова війна, яка почалася в 1914 р. з повторни ми завоюваннями армій обох таборів (Троїстого союзу та Антанти), означало не тільки припинення всієї міської ді яльності в Чернівцях, але й руйнацію деяких важливих будівель у місті. Наприкінці війни
революції, що спалах нули в Росії в 1917 р., призвели до загальної плутанини та відсутності будь-яких офіційних повноважень контр олювати ситуацію на територіях під російською адміні страцією. Згідно з Сен-Жерменським мирним договором , підпи саним 10 вересня 1919 р. під час Паризької мирної
кон ференції, Австрія відмовилася від Буковинського герцог ства на користь Королівства Румунії, а возз'єднання Бу ковини з Румунією було визнане на міжнародному рівні. Румунська влада, встановлена тут після 1918 р., створює сприятливі умови для інвестицій у нерухомість в перші роки, особливо для
приватних осіб. Таким чином, в примаріїміста створюється нова технічна служба, яка займа ється виключно проблемами, пов'язаними з зведенням нових будинків. Тут зосереджені сили багатьох інжене рів та архітекторів. Подібним чином, при Митрополії, од нієї з найбагатших і найвпливовіших установ
краю, ство рюється дуже активна архітектурна служба. Діяльність цих установ можна проаналізувати завдяки фондам
Дер жавного архіву Чернівецької області, у яких зберігають ся у вільному доступі майже всі будівельні проекти між воєнних років, що містять плани, схеми, звіти, валютні квитанції, фінансову статистику тощо. У цей період, на основі чинного законодавства розро блено нове "Положення про
документальне оформлен ня будівельних конструкцій у Чернівцях". Оселі будують ся на оставлених цілинах периметрально!՛ квартальної сітки, окрім того виникають нові, повністю забудовані квартали житлової забудови. Між 1920 і 1930 роками зведено велику кількість будин ків, переважно у
неорумунському стилі. Умовна мова неорумунської архітектури - це синтез неоднорідних тем і мотивів, що походять з обох позакарпатських провінцій, з релігійної архітектури та маєтків шляхтичів, із сільської традиції та її рефлексів у релігійній архітектурі, а також іноді з'являються елементи з
архітектури балканських народів і Середземномор'я, як і класичні та середньовіч ні стилі або навіть архітектури типу„1900". Будинок священиків біля Резиденції митрополитів та Па лац прикордонників (вул. Суворова) являються показо вими прикладами неоромунського стилю до яких дода ється будівля
банку „Сільськогосподарський виробник" (вул. Університетська/Гете), будинок службовців прима рі!՛ (вул. Котляревського, 24) та житловий будинок для працівників залізниці (вул. Гагаріна, 31). З чотирьох церков, побудованих у 1936-1939 рр., най важливішою є церква Св. Миколая, спроектована архі
тектором Вірджілом Іонеску за моделлю єпископської церкви св. Миколая з Куртя де Арджеш. Інші церкви: Св. Петра і Павла в Менестеріште,
Св. Трійці на Клокучці та Вознесіння Святого Духа на Горячому Урбані, також роз роблені В. Іонеску, мають спільні архітектурні елементи: куполи на підвісках, відкриті веранди, ніші, смуги та ін. Цікаво відзначити, що всі ці чернівецькі церкви поєдну ють неорумунський стиль з елементами
монументаль ного неовізантійського стилю, визнаного у Румунії як офіційний стиль культових будівель. Через цей стиліс тичний синтез чотири церкви у Чернівцях досягають ви разності, ближчої до духу румунської традиції, ніж церк ви в інших тодішніх провінціях Королівства. У міжвоєнний період були
побудовані численні житло ві будинки з квартирами в стилі помірного модернізму, значно переймаючи естетику Арт-Деко, привілейова ного в цю епоху як для житлових будівель так І для ко мерційних. Житлові будинки мають два, три або і біль ше поверхів, на першому поверсі завжди розташовані
комерційні і службові приміщення, з парадним фасадом в бік вулиці. Зазвичай з боку дворового фасаду є служ бовий доступ з окремими сходами для слуг, постачання продуктів та палива. Житлова одиниця найчастіше скла дається з 3-х кімнатної квартири площею 80-90 кв. м. з двосторонньою орієнтацією та
природним освітленням кожного приміщення, включаючи ванну кімнату. Примі щення ізольовані і не прохідні: офісне приміщення, ві тальня і спальня виходять до коридору, або холу. Кухня, як правило з коморою, або сервісної кімнати (для прислугі); спальня сполучається з ванною, яка, в свою чер гу,
відокремлена від туалету. Типізація будівель та вико ристання залізобетону оптимізувало зведення житлових будинків. Деякі
приклади будинків модернових стилів ар-деко і функціоналізму: кутовий будинок Бернхарда Вайсельберга (вул. Університетська, 12), будівля Петрино (вул. Кобилянська/Вірменська), будинок Кіслінгера (вул. Ан дрія Шептицького/Українська). Модерна архітектура також утверджується і в архітек турі
громадських споруд: Аеропорт (вул. Чкалова, 30), який, реконструйований, все ще працює, гуртожиток для учнів ім. Іона Ністора (вул. Поповича, 2), Будинок со ціального страхування та поліклініки (вул. Шкільна, 6), Поліклініка служби охорони здоров'я (вул. Лесі Україн ки, 11), Палац телефону та
телеграфу (вул. Університет ська, 3-5). Румунський палац культури (Театральна площа/вул. Сте пана Бандери, арх. Хория Крянге), вдало продовжує про сторову композицію Театральної площі, хоча було побу довано лише половина проекту. Будівля відрізняється елегантністю пропорцій, збалансованим
співвідношен ням горизонталей та вертикалей, а також вишуканістю оздоблення ֊ шар декоративної плитки кольору вох ра покриває облицюванням найбільшу сторону фасаду, житлові блоки розділені простором внутрішнього дво ру; вишукане кам'яне оздоблення вертикальних піло нів головного фасаду;
металевими вітражами с горизон тальною підрізкою бетонним паском витончених пропо рцій. Університетська бібліотека та державний архів (вул. Лесі Українки, 23), спроектовані у стилі сучасної класики в очищеній академічній формулі, не могли бути завершені до 1940 р., будучи єдиним будинком з часів
міжвоєнного періоду, модифікованим в реалістично-соціалістичному стилі у 1956 р. Різноманітна, і все-таки співзвучна
архітектурна спад щина обох періодів ֊ австрійського та румунського - на сьогодні є унікальною архітектурною ідентичністю Чер нівців. Ця книга, яка може містити лише невелику части ну цієї спадщини, запрошує вас дізнатись про це наяву, пройшовши вулицями міста. (Драгош Олару) 197
Bibliografìe / Bibliography ACHLEITNER, Friedrich, Österreichische Architektur im 20Jahrhundert, Residenz Verlag, Wien 1990 ARGAN, Giulio Carlo, L'art moderne. Du siècle de Lumières au monde contemporain, Paris 1992 ARGAN, Giulio Carlo, Căderea şi salvarea artei moderne, Editura Meridiane, Bucureşti 1973 ARGAN, Giulio Carlo, L'Arte Moderna 1770/1970, Edizioni CASansoni S.pA., Florenţa 1975 BĂNĂŢEAN U, Vlad, Ţinutul străjeresc Suceava. Ghidul turistic, istoric şi balnear al ţinutului Suceava, Cernăuţi 1939 BENEVOLO, Leonardo, Geschichte der Architektur, München 1964 BENEVOLO, Leonardo, History of Modern Architecture, MIT Press, Cambridge 1971 BİLEK, V. ş.a, VitanneazCernivţiv, Chernivţi 1994 BISANZ, Hans, Wien um 1900, Berghaus Verlag, Wien 1989 BORISOVA, E.A., STERNIN, Gh.l. Russkiimodern, Ed. Sovetskii hudojnik, Moscova 1990 BUCHANAN, William, Mackintosh's masterwork, Glasgow School of Art, Glasgow 1989 BUDDENSIEG, Tiiman, Industriekultur, Peter Behrens und die AEG 1907-1914, Berlin 1979 CHRISŢYvan, Dictionnaire de l'architecture moderne, Éditions Fernand Hazan, Paris 1964 COLLINS, G.R., Antoni Gaudi, Edition Braziller, New York 1960 CORINTH, Lovis, Das Leben Walter Leistikows, ein Stück Berliner Kulturgeschichte, Berlin 1910 CURINSCHI-VORONA, Gheorghe, Introducere în arhitectura comparată, Editura Tehnică, Bucureşti 1991 CURTIS, W.J.R., Modern Architecture since 1900, Edition Phaidon, Oxford 1982 DELEVOY, Robert L., Victor Horta, Éditions Elsevier, Bruxelles 1958 DELEVOY, Robert L., Dimensions du XXsiècle, Éditions d'Art Albert Skira, Geneva 1965 DOGARU, Maria, Heraldica
României, Editura JIF, Bucureşti 2004 DORFLES, Gillo, L'Architettura moderna, Aldo Garzanti Editore, Milano 1971 DUNSTER, David, Leitbilder der Architektur im 20. Jahrhundert -Wohnhäuser 1900-1944, München 1986 FASSEL, Horst, Ambianţa plurilingvà şi teatrul german din Cernăuţi, în Analele Bucovinei, nr. IV, 3/1997, Bucureşti FLEMING, John, HONOUR, Hugh, PEVSNER, Nikolaus, The Penguin Dictionary ofArchitecture, Baltimore 1966 FRAMPTON, Kenneth, Histoire critique de ¡’architecture modeme, Philippe Sers, Paris 1985 FRAMPTON, Kenneth, Modern Architecture 1851-1919, Global Architecture Document Special Issue, Tokyo 1981 FRAMPTON, Kenneth, Modern Architecture 1820-1945, Global Architecture Document Special Issue, Tokyo 1983 FRANCASTEL, Pierre, Art et Technique, Édition Gonthier, Geneva 1964 FREMINVILLE, Edmé de La Poix de, Dictionnaire ou traité de la police générale des villes, bourgs et seigneuries de la compagne, Paris 1758, Ve Rues alignement, apud Jean-Louis Harouel, Histoire de l'urbanism, Presses Universitaires de France, Paris 1990 FUSCO, Renato de, L'Idea di architettura, Editura Fabri, Bompiani, Sonzogno, Etas SpA, 1988 GERETSEGGER, Heinz PEINTER, Max, Otto Wagner 1841-1918, Salzburg 1964 GRIGOROVICI, Radu, Modelul Bucovinei, în Analele Bucovinei, an IV, 3/1997 GRONICH, Isiu, Album al Cernăuţiului, Editura Luceafărul, Cernăuţi 1925 GUIETTE, Robert, Europe 1900, Édition La Connaissance, Bruxelles 1967 HEVESI, Ludwig, Acht Jahre Secession, Viena 1906 HITCHCOCK, Henry-Russel, Architecture Nineteenth Twentieth Centuries, Maryland 1958 HOEBER, Fritz, Peter Behrens, Vorträge
und Aufsätze, München 1913 HOFMANN, Werner KULTERMANN, Udo, Baukunst unserer Zeit, Essen 1969 HOFSTÄTTER, Hans H„ Geschichte der Europäischen Jugendstilmalerei, Verlag M. Du Mont Schauberg, Köln 1965 HUYGHE, René, Dialogue avec le visible, Édition Flammarion, Paris 1955 IACOBESCU, Mihai, 30 de zile în „Siberia" căutând arhivele Bucovinei, Editura Junimea, 2003 IACOBESCU, Mihai, Elita românilor din Bucovina anilor 1775-1862 în Analele Bucovinei, nr. IV, 3/1997, Bucureşti JANSON, Horst Waldemar, The History ofArt, Edition Abrams, New York 1982 JOEDICKE, Jürgen, A History of Modern Architecture, Edition Praeger, New York 1959 KAINDL, Raimund Friedrich, Geschichte von Czernowitz, Universitats Buchhandlang B.Bardini, Czernowitz 1908 KAPFINGEL, Otto; KRISCHANITZ, Adolf, Die Wiener Secession. Das Haus: Entstehung, Geschichte, Erneureung, Köln 1986 КИРИКОВ, Б.М., Петербургский модерн. Заметки об архитектуре и монументально-декоративном искусстве. В: «Панорама искусств», Москва, Сов. Художник, 1987 KOPPELKAMM, Stefan, Künstlische Paradiese, Berlin 1988 КОСТИ ШИН, C.C. и др. Буковина: історичний нарис, Зелена Буковина, Чернівці 1998. LAMPUGNANI, Vittorio Magnago, Visionary Architecture of the 20th century, Thames and Hudson, Londra 1982 LE CORBUSIER, L’Art décoratif d'aujourd’hui, Paris 1925 LEHNE, Andreas, Jugendstil in Wien. Ein Architekturfünrer Wien, Wien 1996 LECH N ER, Josef, Czernowitz in architektinischer Beurteilung, ín Czernowitzer Allgemeine Zeitung, 6.01.1924, nr. 1874 198
LECHNER, Josef, Architekturgeschichte von Cernăuţi in 10 Minuten, în Czemowitzer Allgemeine Zeitung, 24/25 Dezember 1938, nr. 4432 LOGHIN, Constantin, Cernăuţi. Monografía oraşului, Cernăuţi 1936 LUX, Joseph August, Joseph Maria Olbrich, Berlin 1919 MADSEN, Stephan Tschudi, Art Nouveau, Editura Meridiane, Bucureşti 1977 MENNA, Filiberto, La linea analitica dell'arte moderna, Editura Giulio Einaudi SpA, Torino 1975 MEIER, Alfred Gotthold, Eisenbauten, ihre Geschichte und Ästhetik, Esslingen 1907 MIGNOT, Claude, Architektur des 19Jahrhunderts, Stuttgart 1983 MORAVANSZKY, Akos, Die Architektur der Donaumonarchie 1867-1918, Ernst, Wilhelm Sohn 1988 NISTOR, Ion, istoria Bucovinei, Humanitás, Bucureşti, 1991 NOVOTNY, Fritz, Wien, um 1900, Verlag Kulturamt der Stadt Wien, Viena 1964 NYKYRSA, Maria, Cernăuţi. Eseuri documentare privind istoria străzilor şi pieţelor. Timpane de aur, Cernăuţi 2008 OAKLEY, David, The Phenomenon ofArchitecture in Cultures in Change, Pergamon Press ltd, 1970 OSACIUK, Serghei, Casa germana din Cernăuţi, Cernăuţi, 1994 OSTHAUS, Karl Ernst, Van de Velde, Leben und Schaffen des Künstlers, Hagen Verlag, 1920 PAHOMI, Mircea, Vechi biserici ortodoxe moldoveneşti din oraşul Cernăuţi, în Analele Bucovinei nr. 3/ 1996, Bucureşti, pag. 71-78 PEKELMANN, Conrad, Aus der Bukowina. Versuch einer Provinzkritik, Czernowitz 1905 PERRUCHOT, Henri, ĽArt moderne à travers le monde, Librairie Hachette, Paris 1963 PŁACZEK, Adolf K., Macmillan Encyclopedia ofArchitects, Free Press, New York 1982 PLATZ, Gustav Adolf, Die Baukunst der neuesten Zeit, Im Propyläen Verlag, Berlin
1927 POPESCU, Carmen, Le Style National Roumain - Construire une nation à travers l'architecture 1881-1945, Presses Universitaires de Rennes, Editura Simetria 2004 PORTOGHESI, Paolo, Dizionario enciclopedico d'architettura e urbanistica, Istituto Editoriale, Roma 1968 RAEBURN, Michael, Storia dell'architettura in occidente, De Agostini SpA, Novara 1981 RAGON, Michel, Histoire mondiale de l'architecture et de l'urbanisme modernes, Casterman, 1971 RHEIMS, Maurice, L'Art 1900-ou le Style Jules Verne, Éditions Arte et Métiers Graphique, Paris 1965 RIDER, Jacques Le, Modernitatea vieneză şi crizele identităţii, Editura Universităţii „Alexandru loan Cuza", laşi 1995 RISEBERO, Bil, Modern Architecture and Design, MIT Press Edition, Cambridge 1983 RITTICH, Werner, Architektur und Bauplastik der Gegenwart, Rembrandt Verlag GmBH, Berlin 1938 ROISECCO, Giulio, Spazio, evoluzione del concetto In architettura, Mario Bulzoni Editore, Roma 1970 ROSSI, Piero Ostili, Roma - guida all'architettura moderna 1909-1984, Editori Laterza Figli Roma şi Bari 1984 ROTICĂ, Gavril, Bucovina care s-a dus. articole despre oameni, locuri şi fapte, Editura Alcalay RUSSELL, Frank, Architektur der Jugendstils, Stuttgart 1982 SARABIANOV D.V., Modern. įstoki, istoria, problemi, Iskusstvo, Moskva 1989 SCHMUTZLER, Robert, Art Nouveau - Jugendstil, Verlag Gert Hatje, Stuttgart 1963 SCHREMMER, Ernst, Oskar Laske, ein Meister aus der Bukowina. Verlag Südostdeutsches Kulturwerk, München 1990 SCULLY, Vincent Jr„ L'Architecture moderne, architecture de la démocratie, Editions Des Deux-Mondes, Paris 1962 SCULLY,
Vincent Jr., Modern Architecture, Edition Braziller, New York 1974 SELTZ, P., M. Constantine, Art Nouveau, Editura Braziller, New York 1974 SEMBACH, Klaus-Jürger, ĽArt Nouveau, Benedikt Taschen Verlag GmbH Co. KG, Köln 1991 SEMPER, Gottfried, Wissenschaft, Industrie und Kunst, Berlin 1966 SHARP, Dennis, A Visual History of Twentieth Century Architecture, W. Heinemann LDT/Secker Warburg, 1972 STERNBERGER, D., Uber den Jugendstil und andere Essays, Hamburg 1956 TAFURI, Manfredo Francisco Dal Co, Architettura contemporanea, Electa Editrice SpA, Milano 1979 TOROUŢIU, I.E., Romania şi clasa de mijloc din Bucovina, Cernăuţi 1912 VASILESCU, Sorin, Dicţionarul arhitecţilor moderni şi contemporani, Editura IAIM, Bucureşti 1990 van de VELDE, Henry, Le Style moderne, Paris 1923 VIOLLET-LE-DUC, Eugene, Discourses on architecture, Grove Press, New York 1959 VIOLLET-LE-DUC, Eugene, Entretiens sur ¡’architecture, apud G .Unlack, De Vitruve à Le Corbusier. Textes d’architectures, Dunod, Paris 1968 WAGNER, Otto, Einige Skizzen, Projekte und ausgeführte Bauwerke, Viena 1922 WAGNER, Rudolf, Deutsche Kulturleben in der Bukowina, Wien 1981 WICKEN HAUSER, Franz Adolf, Ein Beitrag zur Geschichte der Stadt Czernowitz, Radautz 1908 WHITTICK, Arnold, European Architecture in 20th Century, Abelard-Schuman, New York 1974 WIENER, Alfred, Das Warenhaus. Kauf, Geschäfts, Bürohaus, Berlin 1912 WORRINGER, Wilhelm, Künstlerische Zeitfragen, München 1921 WORRINGER, Wilhelm, Abstraktion und Einfühlung, München 1908 *** Czernowitz. Ein historischer Stadtführer, 5 erweiterte Auflage Juli 1998, Redaktion Raimund
Lang Wien *** Horia Creangă, Catalogul expoziţiei organizate la împlinirea a 100 ani de la naştere, UAR, 1992 199
Index Abraham, Pol, 122 Alexandru cel Bun, 13 Alth Wilhelm von, 64 Antonescu, Petre 118 Appenzelle, Adam, 164 Baloşescu, İsala, 42 Baltinester, Bernhard, 40 Baumann, Ludwig, 28 Bendela, Teofil, 45 Bernklar, Moritz, 126 Bitner, Konrad, 114 Blaga, Ludan, 115 ßodea, Isidor, 13 Boceanu, Ion, 118 Bochner, Julius, 61 Borowski, von (?), 37 Brandes, Hermann, 41,168 Brauner, Victor, 121 Brettschneider, Moses, 154,164 Bucevschi, Epaminonda, 45 Buzzati, Dino, 8 Cantacuzino, George Matei, 123 Carol I al României, 110 Čerkez, Grigore, 118 Cerchez, Cristofi, 118 Cherni, Oskar, 61 Chirovici, Gheorghe, 140 Ciobanu, Nichifor, 140 Ciortan, Statie, 118 Clic (?), 59 Constantinovici-Heim, Isidora, 49 Cotlarciuc, Nectarie, 138 Crainic, Nichifor, 115 Creangă, Horia, 114,122,125, 182,185 Czaczes, Isidor, 160,161 Delavrancea-Gibory, Henrieta, 118,123 Doicescu, Octav, 123 Doliner, Mihail, 190 Donnenfeld, Samuel, 114 Dragu, Constantin, 176 Dumitrescu, Grigore, 113,139, 149,151 Elling, Moritz, 33,114, 128 Expert, Roger-Henri, 122 Fellner Helmer, 31,77 Ferdinand I al României, 110 Fiala Viktor, 65 Fleminger, Arthur, 160 Flondor, lancu, 13 Flondor, Nicu, 126 Florciuc, Vladimir, 129,156 Franz Josef, 13,24,28,50,68 Friedenthal, Felix Pino von, 40 Gafta (?), 59 Garnier, Charles, 27 Gessner, Hubert, 33,64,68 Ghlca-Budeşti, Nicolae, 118 Ghica, Grigore Alexandru, 12 Gottesmann, Friedrich, 96 Granischstedten, Hans, 33,82 Grecul, Vasile, 114,156, 157,171 Hacman, Eugen, 42,44 Hansen, Theophil von, 27,30 Hasenauer, Karl Freiherr von, 27 Herjeu, Dimitrie, 118 Hitzigrath, Paul, 114,136 Hlávka, Josef,
29,30,44,45,48,50, Hudych, Vasile, 149 Hurmuzachi, Eudoxiu, 13,45 lancu, Marcel, 121,122 Ionescu, Eugen, 121 Ionescu, Nae, 115 Ionescu, Virgil, 113,138,144,148, 150 lotzu, Constantin, 118 Ivanov, Alexandru, 114,138,144, 148 Jelinekjacob, 180 Jobst, Karl, 45,48 Kahan, Hermann, 162,166 Kahlenberg, Isidor, 41,168 Kaindi, Raimund Friedrich, 14 Kapf, Georg, 19 Kleinjohann, 48 Kochanowski, Anton, 20,40 Kolbenhaier, Erich, 40,41 König, Karl, 28 Kossowski, Tadeusz, 114,118,130 Kulhavý, Gustav, 33,82 Kummersberg, Carl Kümmerer Ritter von, 14 Kslerzarski, Felix, 45 Laizner,Josef,40,41,54 Lange, Adolf Joseph, 67 Laske, Oskar, 65 Le Duc, Viollet, 29,61 Levcic, lurie, 10 Löwendal, George, 140,151 Lucescu, Constantin, 45 Maiorescu,Titu,58 Mallet-Stevens, Rob, 122 Marcu, Duiliu, 123,183,187 Maria Tereza, 25 Marin, Adolf, 37,39 Maximovlci, Eugen, 45 Mayreder, Julius, 28 Mazilu, Petre, 148,150 Mesederin, Nicu, 49 Michałowicz, Lazar, 54 Mignot, Claude, 27 Migula, luliu, 114 Mikulicz, Andreas von, 37 Mikulitz Adalbert, 40 Mincu, Ion, 117 Mischke, Tadeusz, 60 Molda, Paul, 140 Monter (Morgenstern) Maximilian Johann, 31,36,62,65,80 Movilă, Simion, 14 Mustata, Gregor, 20 Mysibek, Josef Vaclav, 28 Nănescu, Constantin, 114,124,181 Negoescu, George, 123 Neumann, Franz von, 28 Nlga, Tiberiu, 123 Nistor, lon, 176 Nossek, Carol, 114 Ohmann, Friedrich, 28 Panaita, Constantin, 114 Patout, Pierre, 122 Peckary, Carl, 40 Peizek, Georg, 18 Perret, Auguste, 122 Popoviči, Constantin, 45 Porumbescu, Ciprian, 112 Procopovici, Dimitrie, 45 Pumnul, Aron, 182 Puşcariu, Sextil, 13 Radijevski, (?), 138 Rakwicz Leon,
64 Rapf, Georg, 20 Rechtemberg, Otto Ambros von, 40 Reiss, Eduard, 20 Rezzori, Gregor von, 8 Roell, Ferdinand, 42 Romstorfer, Karl, 40,41 Rosca, Arhip, 49 Roux-Spitz, Michel, 122 Rothlederjosef, 132,157 Rubinstein, Isak, 64 Sachs, Gustav, 55 Salter, Emanuel, 19 Schnirk Ignatz, 64 Schmidt, Friedrich von, 19,27 Schreiber, Joseph, 61 Sembach, 84 Semper, Gottfried, 28 Silion, Leon, 125,178,179,190 Simonowicz, Jakub, 60 Simotta, George, 118 Skowron, Franz, 60,81 Slabkowski, Leo, 64 Smărăndescu, Paul, 118 Socolescu, Ion, 118 Socolescu, Toma, 118 Spuhn, Hermann, 158 Stübchen-Kirchner, Walter, 114 Stănculescu, Florea, 118 Sitte, Camillo, 39 Supích, Prokop, 33,64 Swiderski, Wilhelm, 140 Swoboda, Carol, 45,48 Talowski, Teodor Marian, 60 Tzara, Tristan, 121 Vaingast, Anton, 151 Vatzl, Julius von, 40 Ventre, André, 122 Vitek, Robert, 40,94 Vritch, Gustav, 88 Wagner, Otto, 28,33 Wall, Sigmund, 114 Wassiliko de Serecki, lordachi, 13,20 Webenau, Hugo von, 19 Wekzerka, Hugo, 14 West, Ludwig, 14,37 Wieselberg, Alex, 114 Zachariewicz, Julian Ritter, 52 Zweig, Stefan, 8 Zwilling, Mathias, 134 Zwilling, Maximilian, 134 Lista abrevierilor/ Abbreviations A.C. = ANIC = ASRC = BAR = Aurelia Carpov Arhivele Naţionale ale României - Serviciul Arhive Naţionale Istorice Centrale / National Archives of Romania - Historical Central National Archive Arhivele de Stat ale Regiunii Cernăuţi / State Archives of Chernivtsi Oblast Biblioteca Academiei Române / Romanian Academy Library D.O. = I.К. = М.С. = O.C. = ÖNB= Dragos Olar Irina Korotun Mihaela Críticos Octavian Carabela Biblioteca Naţională a Austriei /
Österreichischen Nationalbibliothek/ Austrian National Library f Bayerische Λ І Staatsbibliothek | I München J 200 |
any_adam_object | 1 |
any_adam_object_boolean | 1 |
author | Carabela, Octavian Criticos, Mihaela 1965- Korotun, Iryna Vadymivna ca. 20./21. Jh Olaru, Dragoş ca. 20./21. Jh |
author2 | Carpov, Aurelia |
author2_role | edt |
author2_variant | a c ac |
author_GND | (DE-588)122514714X (DE-588)1019785799 (DE-588)1225147263 (DE-588)1209970988 (DE-588)121020262X |
author_facet | Carabela, Octavian Criticos, Mihaela 1965- Korotun, Iryna Vadymivna ca. 20./21. Jh Olaru, Dragoş ca. 20./21. Jh Carpov, Aurelia |
author_role | aut aut aut aut |
author_sort | Carabela, Octavian |
author_variant | o c oc m c mc i v k iv ivk d o do |
building | Verbundindex |
bvnumber | BV046693917 |
ctrlnum | (OCoLC)1153982229 (DE-599)BVBBV046693917 |
era | Geschichte 1860-1940 gnd |
era_facet | Geschichte 1860-1940 |
format | Book |
fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>03426nam a2200565 c 4500</leader><controlfield tag="001">BV046693917</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20220428 </controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">200427s2018 ac|| |||| 00||| eng d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9789731872445</subfield><subfield code="9">978-973-1872-44-5</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)1153982229</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV046693917</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rda</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">eng</subfield><subfield code="a">rum</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">OST</subfield><subfield code="q">DE-12</subfield><subfield code="2">fid</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească</subfield><subfield code="b">1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940</subfield><subfield code="c">Octavian Carabela, Mihaela Criticos, Aurelia Carpov, Irina Korotun, Dragoş Olaru</subfield></datafield><datafield tag="246" ind1="1" ind2="1"><subfield code="a">Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">Bucureşti</subfield><subfield code="b">Simetria</subfield><subfield code="c">2018</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">200 Seiten</subfield><subfield code="b">Illustrationen, Karten, Diagramme, Porträts</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">sti</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Zusammenfassung in deutscher und ukrainischer Sprache</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Text englisch und rumänisch</subfield></datafield><datafield tag="648" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Geschichte 1860-1940</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Gebäude</subfield><subfield code="0">(DE-588)4156127-2</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Architektur</subfield><subfield code="0">(DE-588)4002851-3</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Černivci</subfield><subfield code="0">(DE-588)5351553-5</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="0"><subfield code="a">Černivci</subfield><subfield code="0">(DE-588)5351553-5</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="1"><subfield code="a">Architektur</subfield><subfield code="0">(DE-588)4002851-3</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="2"><subfield code="a">Gebäude</subfield><subfield code="0">(DE-588)4156127-2</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="3"><subfield code="a">Geschichte 1860-1940</subfield><subfield code="A">z</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Carabela, Octavian</subfield><subfield code="0">(DE-588)122514714X</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Criticos, Mihaela</subfield><subfield code="d">1965-</subfield><subfield code="0">(DE-588)1019785799</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Carpov, Aurelia</subfield><subfield code="0">(DE-588)1225147263</subfield><subfield code="4">edt</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Korotun, Iryna Vadymivna</subfield><subfield code="d">ca. 20./21. Jh.</subfield><subfield code="0">(DE-588)1209970988</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Olaru, Dragoş</subfield><subfield code="d">ca. 20./21. Jh.</subfield><subfield code="0">(DE-588)121020262X</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Literaturverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Register // Personenregister</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="999" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-032104614</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">709</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">436</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">709</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">498</subfield></datafield></record></collection> |
geographic | Černivci (DE-588)5351553-5 gnd |
geographic_facet | Černivci |
id | DE-604.BV046693917 |
illustrated | Illustrated |
index_date | 2024-07-03T14:26:02Z |
indexdate | 2024-07-10T08:51:18Z |
institution | BVB |
isbn | 9789731872445 |
language | English Romanian |
oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-032104614 |
oclc_num | 1153982229 |
open_access_boolean | |
owner | DE-12 |
owner_facet | DE-12 |
physical | 200 Seiten Illustrationen, Karten, Diagramme, Porträts |
publishDate | 2018 |
publishDateSearch | 2018 |
publishDateSort | 2018 |
publisher | Simetria |
record_format | marc |
spelling | Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 Octavian Carabela, Mihaela Criticos, Aurelia Carpov, Irina Korotun, Dragoş Olaru Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura Bucureşti Simetria 2018 200 Seiten Illustrationen, Karten, Diagramme, Porträts txt rdacontent sti rdacontent n rdamedia nc rdacarrier Zusammenfassung in deutscher und ukrainischer Sprache Text englisch und rumänisch Geschichte 1860-1940 gnd rswk-swf Gebäude (DE-588)4156127-2 gnd rswk-swf Architektur (DE-588)4002851-3 gnd rswk-swf Černivci (DE-588)5351553-5 gnd rswk-swf Černivci (DE-588)5351553-5 g Architektur (DE-588)4002851-3 s Gebäude (DE-588)4156127-2 s Geschichte 1860-1940 z DE-604 Carabela, Octavian (DE-588)122514714X aut Criticos, Mihaela 1965- (DE-588)1019785799 aut Carpov, Aurelia (DE-588)1225147263 edt Korotun, Iryna Vadymivna ca. 20./21. Jh. (DE-588)1209970988 aut Olaru, Dragoş ca. 20./21. Jh. (DE-588)121020262X aut Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Literaturverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Register // Personenregister |
spellingShingle | Carabela, Octavian Criticos, Mihaela 1965- Korotun, Iryna Vadymivna ca. 20./21. Jh Olaru, Dragoş ca. 20./21. Jh Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 Gebäude (DE-588)4156127-2 gnd Architektur (DE-588)4002851-3 gnd |
subject_GND | (DE-588)4156127-2 (DE-588)4002851-3 (DE-588)5351553-5 |
title | Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 |
title_alt | Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura |
title_auth | Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 |
title_exact_search | Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 |
title_exact_search_txtP | Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 |
title_full | Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 Octavian Carabela, Mihaela Criticos, Aurelia Carpov, Irina Korotun, Dragoş Olaru |
title_fullStr | Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 Octavian Carabela, Mihaela Criticos, Aurelia Carpov, Irina Korotun, Dragoş Olaru |
title_full_unstemmed | Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 Octavian Carabela, Mihaela Criticos, Aurelia Carpov, Irina Korotun, Dragoş Olaru |
title_short | Cernăuţi - arhitectură europeană, arhitectură românească |
title_sort | cernauti arhitectura europeana arhitectura romaneasca 1860 1940 chernivtsi european architecture romanian architectura 1860 1940 |
title_sub | 1860-1940 = Chernivtsi - European architecture, Romanian architectura : 1860-1940 |
topic | Gebäude (DE-588)4156127-2 gnd Architektur (DE-588)4002851-3 gnd |
topic_facet | Gebäude Architektur Černivci |
url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000007&line_number=0004&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=032104614&sequence=000009&line_number=0005&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
work_keys_str_mv | AT carabelaoctavian cernautiarhitecturaeuropeanaarhitecturaromaneasca18601940chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura18601940 AT criticosmihaela cernautiarhitecturaeuropeanaarhitecturaromaneasca18601940chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura18601940 AT carpovaurelia cernautiarhitecturaeuropeanaarhitecturaromaneasca18601940chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura18601940 AT korotunirynavadymivna cernautiarhitecturaeuropeanaarhitecturaromaneasca18601940chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura18601940 AT olarudragos cernautiarhitecturaeuropeanaarhitecturaromaneasca18601940chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura18601940 AT carabelaoctavian chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura AT criticosmihaela chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura AT carpovaurelia chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura AT korotunirynavadymivna chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura AT olarudragos chernivtsieuropeanarchitectureromanianarchitectura |