Ciernistą drogą: wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939)
Gespeichert in:
| 1. Verfasser: | |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Polish |
| Veröffentlicht: |
Lublin
Lubelskie Towarzystwo Naukowe
2011
|
| Schlagworte: | |
| Online-Zugang: | Inhaltsverzeichnis Abstract |
| Beschreibung: | Zsfassung in dt., engl. u. ukrain. Sprache u.d.T.: Nationale Erziehung der heranwachsenden Generation der Ukrainer in Galizien und Polen 1848 - 1939 Includes bibliographical references (p. 359-386) and index |
| Beschreibung: | 444 p. graph. Darst. 24 cm |
| ISBN: | 9788362025107 |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 c 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV039728601 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20160126 | ||
| 007 | t | ||
| 008 | 111128s2011 d||| |||| 00||| pol d | ||
| 020 | |a 9788362025107 |9 978-83-62025-10-7 | ||
| 020 | |z 8362025107 |9 8362025107 | ||
| 035 | |a (OCoLC)761918957 | ||
| 035 | |a (DE-599)BVBBV039728601 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rakwb | ||
| 041 | 0 | |a pol | |
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a 7,41 |2 ssgn | ||
| 100 | 1 | |a Čepilʹ, Marija Myronivna |d 1961- |e Verfasser |0 (DE-588)1081647078 |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |a Ciernistą drogą |b wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) |c Mariya Chepil |
| 264 | 1 | |a Lublin |b Lubelskie Towarzystwo Naukowe |c 2011 | |
| 300 | |a 444 p. |b graph. Darst. |c 24 cm | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 500 | |a Zsfassung in dt., engl. u. ukrain. Sprache u.d.T.: Nationale Erziehung der heranwachsenden Generation der Ukrainer in Galizien und Polen 1848 - 1939 | ||
| 500 | |a Includes bibliographical references (p. 359-386) and index | ||
| 648 | 7 | |a Geschichte 1848-1939 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 650 | 4 | |a Citizenship / Study and teaching / Ukraine | |
| 650 | 4 | |a Nationalism / Ukraine / Galicia, Eastern / History | |
| 650 | 4 | |a Ukrainians / Poland / Ethnic identity | |
| 650 | 4 | |a Geschichte | |
| 650 | 4 | |a Nationalismus | |
| 650 | 0 | 7 | |a Erziehung |0 (DE-588)4015482-8 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 650 | 0 | 7 | |a Nationalbewusstsein |0 (DE-588)4041282-9 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 650 | 0 | 7 | |a Schule |0 (DE-588)4053474-1 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 650 | 0 | 7 | |a Ukrainer |0 (DE-588)4061497-9 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 651 | 4 | |a Polen | |
| 651 | 7 | |a Galizien |0 (DE-588)4019124-2 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 651 | 7 | |a Polen |0 (DE-588)4046496-9 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 689 | 0 | 0 | |a Polen |0 (DE-588)4046496-9 |D g |
| 689 | 0 | 1 | |a Galizien |0 (DE-588)4019124-2 |D g |
| 689 | 0 | 2 | |a Ukrainer |0 (DE-588)4061497-9 |D s |
| 689 | 0 | 3 | |a Nationalbewusstsein |0 (DE-588)4041282-9 |D s |
| 689 | 0 | 4 | |a Erziehung |0 (DE-588)4015482-8 |D s |
| 689 | 0 | 5 | |a Geschichte 1848-1939 |A z |
| 689 | 0 | |5 DE-604 | |
| 689 | 1 | 0 | |a Polen |0 (DE-588)4046496-9 |D g |
| 689 | 1 | 1 | |a Galizien |0 (DE-588)4019124-2 |D g |
| 689 | 1 | 2 | |a Ukrainer |0 (DE-588)4061497-9 |D s |
| 689 | 1 | 3 | |a Schule |0 (DE-588)4053474-1 |D s |
| 689 | 1 | 4 | |a Geschichte 1848-1939 |A z |
| 689 | 1 | |5 DE-604 | |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB Muenchen 2 |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024576552&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB Muenchen 2 |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024576552&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 942 | 1 | 1 | |c 370.9 |e 22/bsb |f 09034 |g 438 |
| 942 | 1 | 1 | |c 370.9 |e 22/bsb |f 0904 |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 370.9 |e 22/bsb |f 09034 |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 370.9 |e 22/bsb |f 0904 |g 438 |
| 943 | 1 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-024576552 | |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1812649249827979264 |
|---|---|
| adam_text |
Spis treści
Wykaz skrótów
. 7
Wstęp
. 9
Rozdział pierwszy
Dzieje i charakterystyka wychowania narodowego jako problemu badawczego
na Ukrainie
. 15
Koncepcja narodu i jej ewolucja w literaturze
XIX-XX
stulecia
. 15
Wychowanie narodowe jako przedmiot badań naukowych
. 34
Podstawy źródłowe badań własnych
. 56
Rozdział drugi
Główne uwarunkowania edukacji narodowej młodych pokoleń ukraińskich w latach
1848 1939. 69
Społeczno-polityczne i kulturalno-oświatowe uwarunkowania kształtowania
tożsamości narodowej dzieci i młodzieży ukraińskiej
. 69
Narodowe i kulturowe odrodzenie społeczeństwa ukraińskiego jako istotny warunek
jego postępu cywilizacyjnego
. 86
Idea narodowa w ujęciu ukraińskiej myśli pedagogicznej Galicji oraz jej
kontynuacja
. 102
Ewolucja pojęcia „tożsamość narodowa" w pedagogice ukraińskiej
. 117
Rozdział trzeci
Rodzina jako główny czynnik edukacji narodowej w latach
1848-1939 . 143
Ukraińscy pedagodzy o roli rodziny w procesie edukacji narodowej
. 143
Pedagogiczne zasady kształtowania tożsamości narodowej dzieci i młodzieży
w rodzinie
. 157
Integracja i koordynacja poczynań edukacyjnych rodziny i szkoły na polu
wychowania narodowego młodych pokoleń ukraińskich
. 169
Rozdział czwarty
Szkoła a kwestia wychowania narodowego uczniów
. 189
Formalnoprawne podstawy treści programowych w edukacji szkolnej oraz ich wpływ
na edukację narodową
. 189
Język ojczysty jako instrument samoakceptacji i ekspresji narodowej
.205
ó
Spis
tresei
Ukraińskie podręczniki szkolne i ich rola w procesie wychowania narodowego
uczniów
. 222
Działalność wychowawcza nauczycieli ukraińskich w procesie edukacji narodowej
uczniów
. 241
Rozdział piąty
Cerkiew greckokatolicka i ukraińskie organizacje społeczne oraz ich rola w procesie
wychowania narodowego dzieci i młodzieży
. 271
Działalność edukacyjna cerkwi i związków wyznaniowych
. 271
Sprawa wychowania narodowego młodych pokoleń ukraińskich w działalności
statutowej „Proswity"
. 290
Wkład „Ridnej Szkoły" do procesu narodowej edukacji ukraińskich dzieci
i młodzieży
. 314
Ukraińskie organizacje młodzieżowe a wychowanie narodowe dzieci i młodzieży
. 330
Podsumowanie i wnioski końcowe
. 351
Bibliografía
(Wybór)
. 359
Summary
. 387
Zusammenfassung. 393
Резюме
. 399
Aneks
. 405
Indeks nazwisk
. 435
Indeks miejscowości
. 443
Zusammenfassung
Nationale Erziehung der heranwachsenden Generation der Ukrainer in Galizien
und Polen 1848-1939
Dieses Buch ist der erste Versuch der einheitlichen Darstellung des wissenschaftlichen
Werks ukrainischer Pädagogen Ostgaliziens in der zweiten Hälfte des
19.-im
ersten Drittel des
20. Jahrhunderts über nationale Erziehung der heranwachsenden Generation. Es behandelt unbe¬
kannte bzw. verschwiegene Aspekte der Formierung der nationalen Identität der heranwachsenden
Generation der Ukrainer in der Zeit der Staatenlosigkeit.
Nationale Erziehung und die Entwicklung der Theorie und Praxis der Formierung der natio¬
nalen Identität bei den Jugendlichen in Ostgalizien 1848-1939 wurde durch objektive gesell¬
schaftspolitische, sozialökonomische, kulturelle und die Bildung betreffende Umstände des Lan¬
des wie auch durch den Einfluss jener kulturhistorischen Prozesse bedingt, die in der
Oberdnipro-Ukraine und in westeuropäischen Ländern stattfanden. Die ethnischnationale Wieder¬
geburt in Galizien (30-er Jahre des 19. Jahrhunderts), deren Hauptinhalt die nationale Selbstbe¬
hauptung der Ukrainer und Bestrebungen zu der ethnischkulturellen Selbstständigkeit des Volkes
waren, gab eine Anregung zur politischen Wiedergeburt. Die Ausarbeitung und allmähliche Ver¬
wirklichung des Programms der nationalen Selbstidentifikation in Galizien führten zur Konfronta¬
tion zwischen Polen und Ukrainern, die im sogenannten Völkerfrühling 1848 zum erstenmal zum
Ausdruck kam. Auch die Tatsache,
dass
die polnischen politischen Kreise Galizien für ihr eigenes
Territorium als Grundlage des zukünftigen wiedergeborenen polnischen Staates hielten, trug dazu
in bedeutendem Ausmaß bei. Sie lehnten die Existenz der ukrainischen Nation ab, verneinten die
selbstverständlichen Rechte der Stammbevölkerung auf nationale Eigentümlichkeit und führten
die allmähliche Polonisicrung des Landes durch.
Im Prozess der Verteidigung ihrer allgemein menschlichen Rechte und Freiheiten bildete
und stärkte sich das Nationalbewusstsein der ukrainischen Intelligenz und der werktätigen
Bevölkerung.
In den
70-80ЄГ
Jahren verbreitet sich der ukrainische Nationalschwung auch auf weltliche
Intelligenz, es entsteht die Volksbewegung, deren Vertreter im Kultur- und Bildungsbereich frucht¬
bar tätig sind, bildet sich das Netz der politischen und Bildungsinstitutionen, entwickelt sich die
ukrainische Presse u.a. Ende des 19. Jahrhunderts entfaltet sich eine rege Tätigkeit der kulturellen,
pädagogischen und Jugendorganisationen. Das hat die Bestrebungen der Galizier zur Erwebung
der nationalen Bildung verstärkt und den Prozess der Formierung des ukrainischen Nationalbe-
wusstseins beschleunigt. Ostgalizien wird für die Ukrainer zum Mittelpunkt der Bildung des
ukrainischen Nationalstaates.
Anfang des 20. Jahrhunderts wurde die nationale Schule zum Hauptfaktor der nationalen Er¬
ziehung und der Nationalgeist, die Volksphilosophie und die Nationalideale waren für ihre bestim¬
menden Züge erklärt. Der Zusammenbruch der österreichischen Monarchie und die Verkündigung
der Westukrainischen Volksrepublik haben die Steigerung des Nationalbewusstseins der galizi-
schen Pädagogen beschleunigt und sind zum Anstoß zur Entwicklung der Erziehungstheorie
geworden.
394 Zusammenfassung
Die polnische Regierung hatte alleinigen Anspruch auf die Kinder- und Jugenderziehung,
indem sie sich zunächst auf die National- und später auf die Staatsidee orientiert hat. Da das Ziel
der staatlichen Politik die Erziehung des polnischen Staatsbürgers war, so wurde das Problem der
Formierung der nationalen Identität der ukrainischen Jugendlichen zur Angelegenheit der Familie
und der gesellschaftlichen Organisationen. Nur dank der Ergebenheit der Pädagogen der ukraini¬
schen Idee und ihrer tüchtigen Arbeit unter den Bedingungen des polnischen Staates sind die
begründeten theoretischen Grundsätze der nationalen Erziehung und der Formierung des
Nationalbewusstseins der ukrainischen Jugendlichen entstanden.
Das staatliche Bildungssystem in Galizien in der zweiten Hälfte des
19.-im
ersten Drittel
des 20. Jahrhunderts wurde auf die Denationalisierung der ukrainischen Jugendlichen gerichtet,
denn der Bildungsinhalt entsprach nicht den nationalen Bedürfnissen der Ukrainer.
Die Behauptung der ukrainischen Nationalidee hat das Ziel, den Inhalt und die Aufgaben der
Erziehung wesentlich beeinflusst.
Die Staatsidee wurde von den ukrainischen Pädagogen Galiziens als die Notwendigkeit der
Vorbereitung der ukrainischen Jugendlichen zur Bildung des eigenen Staates und zur weiteren
Teilnahme an seiner Erhaltung und dem Aufbau interpretiert. Unter der nationalstaatlichen Erzie¬
hung verstanden ukrainische Pädagogen die Erziehung der am Aufbau des Staates arbeitenden Ju¬
gendlichen, die für die Unabhängigkeit der Ukraine aktiv kämpfen und durch eigene schöpferische
Arbeit ihrem Volk Nutzen bringen konnten.
S. Tomaschiws'kyj hat den Begriff „das Nationalbewusstsein" in der ukrainischen Pädago¬
gik 1905 zum erstenmal verwendet und sein Wesen, seine Formen und Mittel der Formierung fest¬
gestellt. Seiner Ansicht nach ist das Nationalbewusstsein kein geborenes sondern im Leben erwor¬
benes Gefühl, darum spielt die Erziehung eine wichtige Rolle in seiner Formierung. Ukrainische
Pädagogen und gesellschaftliche Funktionäre des Landes
(S. Tomašivs'kyj, O. Ivančuk,
I. Juščyšyn,
P. Bilanjuku.
a.)
betrachteten
dieses Problem
auf dem konzeptuellen Niveau. Das
Na¬
tionalbewusstsein
wird erst dann formiert, wenn es dazu einen festen Grund gibt - das System der
Ideen, Ideale und der geistigen Werte, die innerhalb der Jahrhunderte vom Volk entwickelt
wurden. Das Nationalbewusstsein bestimmt auch den Tätigkeitsinhalt des Kindes.
In der Entwicklung der Theorie und Praxis der nationalen Erziehung und in der Formierung
der nationalen Identität der ukrainischen Jugend sind innerhalb von 1848-1939 drei Etappen zu
bestimmen. Jede Etappe widerspiegelt das Wesen der Begriffe „das Nationalbewusstsein" und „die
nationale Identität".
Die erste Etappe ist sprachlich-ethnographische (1848-1890). Ukrainische Pädagogen be¬
gründeten theoretisch die Hauptkomponenten des Nationalbewusstseins: das Nationalideal, die
nationale Weltanschauung, den Nationalcharakter und den Patriotismus als die Liebe zu seinem
Stamm und zum eigenen Volk. Für die Hauptmittel der Formierung des Nationalbewusstseins der
Kinder und Jugendlichen hielten sie die Muttersprache, Volkstraditionen, Bräuche und die Kultur
des eigenen Volkes.
Die zweite Etappe, national-staatliche ( 1900-1918), war die Aktivierung der wissenschaftli¬
chen Tätigkeit der ukrainischen Pädagogen Galiziens, deren Ergebnis die Begründung der Kompo¬
nenten der nationalen Identität, der Faktoren und Mittel ihrer Formierung wurde. Als Bestandteile
des Nationalbewusstseins sind das Nationalideal, die nationale Überzeugung, die nationale Identi¬
tät, der nationale Charakter, der bewussttätige Patriotismus, die Toleranzidee, das historische Ge¬
dächtnis bestimmt. Das Ziel der nationalen Erziehung war die Formierung des Patrioten-Staatsbür¬
gers. Als Faktoren der Formierung des Nationalbewusstseins werden ukrainische Familie,
nationale Schule und nationale Erziehungsinstitutionen angesehen. Die nationale Schule ist einer
der wichtigsten Faktoren der Formierung des Nationalbewusstseins der Schuljugend. Die
Muttersprache, Geschichte und Geographie der Ukraine, die Volksbräuche und Traditionen sind
Mittel ihrer Formierung
Zusammenfassung 395
Die dritte Etappe, territorial-staatliche (1919-1939), war die Suche nach den Wegen der
Vervollkommnung und Erarbeitung von theoretischen Grundlagen der Formierung des National¬
bewusstseins bei den Kindern und Jugendlichen und ihre Umsetzung in die Praxis. Die ukrainische
Erziehung hatte die Pflege des Nationalbewusstseins und der besseren nationalen und allgemein
menschlichen Tugend und auf derer Grundlage die Formierung der Persönlichkeit mit dem natio¬
nalen Würdegefühl sicherzustellen. Zu den strukturellen Komponenten des Nationalbewusstseins
gehören die N'ationalidee, das Nationalideal, der Patriotismus, die nationale Selbstachtung, die na¬
tionale Identität, das historische Gedächtnis, das ethnische Bewusstsein, die Bereitschaft, staatli¬
che und nationale Interessen, Freiheit und Unabhängigkeit des eigenen Volkes zu verteidigen, na¬
tionale Reichtümer zu schonen und zu vermehren. Die Mittel der Formierung der nationalen
Erziehung sind die Muttersprache, Literatur, Geschichte Geographie der Ukraine, die Volksbräu¬
che, Traditionen, Sitten und die Volkskunst. Als Faktoren dieses Prozesses wurden Familie,
Schule. Kirche, Aufklärungs- und Jugendorganisationen und Gemeinden bestimmt.
Für den Hauptfaktor der Formierung der nationalen Identität der Kinder und Jugendlichen
hielten die ukrainischen Pädagogen die Familie, die die Rolle der wichtigsten Erzieherin, des Hei¬
ligtums des menschlichen Geistes, „der Retterin der Nation", spielte. Für die Ukrainer, die keinen
Staat besaßen, war kennzeichnend,
dass
die Familie, eine große Pflicht in der Erziehung der natio-
nalbewusstcn Kinder und Jugendlichen übernahm. Vom frühen Alter wurde das Kind zum geisti¬
gen Leben der Ukrainer gezogen, durch Volkstraditionen und Sitten erzogen. Die Erziehung in der
Familie wurde auf die Formierung des Sohnes des eigenen Volkes orientiert, der die Traditionen
des eigenen Volkes und seine Kultur pflegt. In der Familie wurden auch die national-kulturellen
Werte bewahrt und den Kindern beigebracht: Nationalwürde, Stolz, Selbstachtung, nationale Be¬
strebungen, historisches Gedächtnis, Erkennung der Zugehörigkeit zur ethnischen und natio¬
nal-kulturellen Gemeinschaft, Beherrschung der Nationalkulrur und des geistigen Erbes des eige¬
nen Volkes u.a. Die entscheidende Rolle in der Formierung der Persönlichkeit des Ukrainers
gehört nach der Behauptung von Pädagogen der Mutter, die ihr Volk liebt, ihre Muttersprache re¬
spektiert, die Bräuche und die christliche Moral bewahrt. Die galizischen Mütter erzogen die
Kinder im religiösen Geist, der zur Formierung der hohen patriotischen Gefühle, der nationalen
Tugend und des Patriotismus beitrug.
Die Zusammenarbeit der Familie und der Schule wurde von den ukrainischen Pädagogen als
wichtiges Mittel der Erhaltung der ukrainischen Ideale betrachtet. Die Hauptrichtungen der ge¬
meinsamen Tätigkeit der Familie und der Schule in der Forschungsperiode waren das Erlernen der
Individualität des Kindes, die pädagogische Ausbildung der Eltern, die Durchführung von Erzie¬
hungsmaßnahmen nationalpatriotischen Charakters.
Eine bewusste Generation kann, so die Pädagogen, nur die nationale Schule erziehen, deren
Inhalt und Formen der erzieherischen Arbeit den national-kulturellen Bedürfnissen der Ukraine
entsprachen und die berufen war, den Geist der Nation, ihre Sprache und Kultur zu bewahren, zu
ihrer Wiedergeburt, Entwicklung und der Blüte beizutragen.
Die theoretisch-methodologischen und praktischen Forschungen, die meistens von den
Fachpädagogen vorgenommen wurden, entschlossen das Wesen und Ziel, die Aufgaben, Gesetz¬
mäßigkeiten und Mittel der Formierung des Nationalbewusstseins der Schuljugendlichen. Den na¬
tionalen Inhalt der Bildung sollten die Fächer sichern, die „vom Nationalgeist der Ukrainistik
durchdrungen sind" (Muttersprache, Literatur, Geschichte, Kunst, Musik, Geographie). Es wurde
ein kompromissloser Kampf für die Ausbildung der Kinder in ihrer Muttersprache, für das Einbe¬
ziehen in die Lehrbücher der nationalen Motive, des ukrainischen landeskundlichen Materials in
der Geschichte, Geographie und Kultur der Ukraine geführt. Die Lehrer brachten auf eigene Angst
und eigenes Risiko die Veränderungen und Ergänzungen nationalen Charakters in die Lehrpro¬
gramme ein, führten die dem nationalen Inhalt entsprechenden Maßnahmen durch, zogen die
Schüler zur Arbeit in den Jugendorganisationen heran.
396 Zusammenfassung
Die Pädagogen der Region begründeten theoretisch und setzten in die Praxis die Idee um,
dass
die Muttersprache ein Hauptfaktor der Formierung des Nationalbewusstseins ist. Die Sprache
hat das ukrainische Volk als Nation bewahrt. Das Erlernen der Muttersprache, Literatur, Geschich¬
te, Geographie und anderer ukrainisch-wissenschaftlicher Fächer sollte ihrer Meinung nach mit
der Wissenschaft über den Menschen und die Gesellschaft verbunden sein. Die Lehrer machten die
Schüler mit der Geschichte des eigenen Volkes, der ukrainischen Kultur, mit der Natur des Heimat¬
landes und den Volksbräuchen bekannt. Sie strebten an, den Schülern die Ideen der Nationalführer
-
T. Ševčenko,
I.
Franko,
J. Feďkovyč,
Lessja
Ukrajinka
u.a. beizubringen. Die Pädagogen forder¬
ten die Transformation der Schule aus der Lehranstalt in die Erziehungsinstitution, strebten die
Erziehung eines Menschen an, der die Züge des Kämpfers und des Arbeiters in sich vereinigen
könnte.
Die Pädagogen nahmen am gesellschaftlichen und politischen Leben des Landes aktiv teil.
Sie wirkten in Lesesälen und gesellschaftlichen Organisationen, veranstalteten Lehrer- und Ge¬
meindeversammlungen u.a. Die Erziehung des Staatsbürgers, des Patrioten des eigenen Staates,
sollte der Lehrer „mit sich selbst anfangen und in sich selbst vor allem das Ideal eines neuen Men¬
schen erziehen"
(I. Juščyšyn).
Für die nationale Erziehung der ukrainischen Jugendlichen kann der
Lehrer erst dann viel leisten, wenn er selbst die Bedürfnisse des eigenen Volkes gut einsieht, ein
nationalbewusster und aktiver Teilnehmer des öffentlichen und politischen Lebens ist.
Eine wichtige Rolle in der Formierung der nationalbewussten heranwachsenden Generation
haben die griechisch-katholische Kirche, pädagogische und jugendliche Organisationen und Bil¬
dungsinstitutionen gespielt. Sie waren sich über gemeinsame Position bezüglich der Erziehung der
Kinder und Jugendlichen im nationalen Geist einig, obwohl es verschiedene konzeptionelle Ein¬
stellungen zur Bestimmung ihres Zweckes, des Inhalts und der Organisationsformen gab.
Die griechisch-katholische Kirche, die die Bildungstätigkeit der weltlichen Anstalten unter¬
stützt hat, entwickelte eine eigene erzieherische und kulturelle Tätigkeit auf der wohltätigen
Grundlage, deren Aufgabe die ukrainischen Jugendlichen im nationalen Geist zu erziehen war. Sie
bemühte sich, die ukrainische Jugend an die Volksbräuche heranzuziehen. Die Kirche und ihre
Vertreter haben ein einheitliches System geschaffen, das die christliche Erziehung zu verbreiten,
die Erhaltung der religiösen und nationalen Gefühle der ukrainischen Kinder zu sichern berufen
war. In der Zwischenkriegszeit, als die Ukrainer Galiziens eigene nationale Identität verteidigen
mussten, blieb die Kirche für die Ukrainer der Region eine Nationalinstitution mit den wichtigen
Rechten in der Schule und bekam große Möglichkeiten in der Erziehung der Jugend, die am Auf¬
bau des Staates arbeiten könnte. Es gibt alle Gründe zu behaupten,
dass
die griechisch-katholische
Kirche das Recht des ukrainischen Volkes auf die nationale Bildung durchsetzte, Wissenschaftler,
Kultur- und Kunstschaffende unterstützte, fruchtbar mit den pädagogischen Gesellschaften und
Bildungsinstitutionen zusammenarbeitete. Eine der Verbreitetesten Formen der Jugenderziehung
im religiösen und nationalen Geist war die Organisation und Durchführung verschiedenartiger
Arbeit der jugendlichen religiösen Organisationen wie z.B. „Katholische Aktion der ukrainischen
Jugend", die Teilnahme an den Nationalfeiertagen u.a.
Besondere Verdienste in der Erziehung der jungen Generation im nationalen Geist gehören
der Gesellschaft „Proswita", die ihre rege Tätigkeit um die Idee der Formierung des Nationalbe¬
wußtseins des ukrainischen Volkes konzentrierte und die Ukrainer als eine vollberechtigte Nation
behandelte. „Proswita" schuf Jugendorganisationen und führte eine vielseitige inhaltsreiche Arbeit
im Kultur- und Bildungsbereich unter den ukrainischen Jugendlichen durch, die die Formierung
und Entwicklung des Nationalbewusstseins beeinflusste. Die Hauptformen der erzieherischen Ar¬
beit waren Nationalfeste, Feierlichkeiten, akademische Feier, Referate, Aufführungen, Kurse für
Ukrainistik, literarische Zirkel, Mutterfest, Buchfeiertag u.a. Für eines der bedeutendsten Mittel
der Formierung des Nationalbewusstseins hielten Proswita-Mietglieder das Buch. Zu den wichti¬
gen Richtungen der Tätigkeit von „Proswita" gehörte auch die Organisation der beruflichen Schu¬
len, die ökonomische Tätigkeit, die Herausgabe der ukrainischen Presse und Literatur u.a. Die
Zusammenfassung 397
vielseitige, von
„Prosvitá"
gut organisierte erzieherische Tätigkeit unter den Kindern und Jugend¬
lichen hatte auch gründliche theoretische Ergebnisse. Die Gesellschaft koordinierte ihre
erzieherische Tätigkeit mit anderen Institutionen und leistete hat einen wichtigen Beitrag zur
Entwicklung der Theorie und Praxis der außerschulischen Bildung und der Erziehung.
Die Tätigkeit der Gesellschaft
„Ridna Schkola"
(1881-1939) wurde auf die Formierung des
Nationalbewusstseins der ukrainischen Jugendlichen gerichtet. Die Mitglieder der Gesellschaft er¬
forschten und erarbeiteten nationale Komponente des Bildungswesens, das die Vorbereitung der
Jugendlichen zur Realisation der ukrainischen nationalen Idee, des höchsten Ideals der Nation si¬
chern und zur Erziehung der Generation von Kämpfern für den ukrainischen Staat beitragen konn¬
te.
„Ridna
Schkola" wurde zu einer Zelle des kulturellen Lebens der Schuljugend, bildete ein ein¬
heitliches System der außerschulischen Erziehung, arbeitete mit der galizischen Familie, der
griechisch-katholischen Kirche und mit den öffentlichen Institutionen zusammen. Die Formierung
des Nationalbewusstseins betrachteten die Mitglieder der Gesellschaft als einen ununterbrochenen
Prozess, der alle Bestandteile des nationalen Systems der Erziehung umfasst: Vorschule, ukraini¬
sche Schule, Lehrerseminare, berufliche Schulen. In den
Bildungs-
und Erziehungsanstalten der
Gesellschaft
«Ridna
Schkola» wirkten verschiedene Zirkel (folkloristische, historische, landes¬
kundliche, literarische, philosophische, geographische, ethnographische und andere), Tanz- und
dramatische Gruppen, es wurden festliche Konzerte, akademische Feier, Nationalfeiertage
durchgeführt.
Ein wichtiges Ergebnis in der Tätigkeit der Gesellschaft
„Ridna
Schkola" war die Durchfüh¬
rung des Ersten Ukrainischen Pädagogischen Kongresses (Lwiw, 1935), der das Ziel der nationa¬
len Erziehung, Mittel und Faktoren der Formierung des Nationalbewusstseins bestimmt hat. Der
Kongress
gab einen Anstoß für neue Richtungen und Wege in der Formierung des Nationalbe¬
wusstseins.
Eine wichtige Bedeutung in der Formierung der nationalbewussten jungen Generation der
Ukrainer Galiziens spielten die Jugendorganisationen („Plast", „Sokil", „Sitsch", „Lug"). Sie hat¬
ten zum Ziel, ideelle Jugend zu formieren, die zum Kampf für die Freiheit des ukrainischen Volkes
bereit wäre. Durch verschiedene Formen, Methoden und Mittel der erzieherischen Arbeit pflegten
die Gesellschaften das Nationalbewusstsein des ukrainischen Kindes. Die sozial-pädagogischen
Funktionen der Jugendorganisationen, ihre praktische Tätigkeit ist ein Bewies für die Realisation
des Inhalts der nationalen Erziehung.
Das theoretische Werk der ukrainischen Pädagogen Galiziens in der zweiten Hälfte des 19. -
im ersten Drittel des 20. Jahrhunderts und dessen Umsetzung in die Praxis ermöglichte dank den
Bemühungen der ukrainischen Familie, der griechisch-katholischen Kirche, der Schule, der Bil¬
dungsanstalten und Jugendorganisationen die Formierung eines neuen Menschen, des Menschen
der ukrainischen Befreiungsbewegung, der sich bald im Kampf für die Unabhängigkeit der
Ukraine würdig zeigte.
Резюме
Національне виховання підростаючого покоління українців у Галичині і в
II
Речі
Посполитій
(1848-1939)
Книга, яку Ви, шановний читачу, тримаєте в руці,
ε
першою спробою цілісного пред¬
ставлення наукового доробку українських педагогів Східної Галичини
II
половини
XIX -
першої половини
XX
ст. у царині національного виховання підростаючого покоління. У мо¬
нографії розглянуто по суті невідомі, а навіть замовчувані, аспекти формування національ¬
ної ідентичності підростаючого покоління українців в умовах бездержавності.
Національне виховання, розвиток теорії і практики формування національної ідентич¬
ності української молоді Східної Галичини упродовж
1848-1939
pp.
були зумовлені
об'єктивними суспільно-політичними, соціально-економічними, культурно-освітніми об¬
ставинами розвитку краю та впливом тих культурно-історичних процесів, які відбувалися
у Наддніпрянській Україні та в західноєвропейських країнах. Етнонаціональне відродження
в Галичині (ЗО-ті роки
XIX
ст.),
основним змістом якого було національне самоутвердження
українців, етнокультурне усамостійнення народу, дало поштовх до політичного відроджен¬
ня. Розробка і поступова реалізація програми національної самоідентифікації в Галичині
призвели до конфронтації між поляками та українцями, що вперше проявилась під час „вес¬
ни народів"
1848
р. Цьому значною мірою сприяло і те, що польські політичні кола вважали
Східну Галичину своєю територією, яка мала стати основою майбутньої відродженої Речі
Посполитої і відмовлялися визнати існування українців як нації, заперечували природні
права корінного населення на самобутність, здійснювали поступову полонізацію краю.
У процесі оборони своїх загальнолюдських прав і свобод формувалася і міцніла національна
свідомість української еліти і трудового народу.
У 70-80-х роках українське національне піднесення поширюється і на світську
інтелігенцію, виникає народовський рух, діячі якого плідно працюють на культур¬
но-освітянській ниві, створюється мережа політичних та освітніх установ, розвивається
україномовна преса тощо. Наприкінці
XIX
ст. розгортається бурхлива діяльність культур¬
но-освітніх, педагогічних і молодіжних товариств. Це посилило прагнення галичан здобути
національну освіту, прискорило процес формування української національної свідомості.
Східна Галичина для українців стає осердям українського націотворення, основою
державності.
На початку
XX
ст. головним чинником національного виховання визнано національну
школу, а її визначальними рисами
-
національний дух, народну філософію, національні іде¬
али. Розвал австрійської монархії і проголошення ЗУНР прискорили ріст національної свідо¬
мості галицьких українських педагогів, стали поштовхом до розвитку теорії виховання.
Польська влада мала монополію у справі виховання дітей та молоді, спершу орієнтую¬
чись на польську національну, а згодом
-
на державницьку ідею. Оскільки метою державної
політики було виховання громадянина Польщі, то проблема формування національної іден¬
тичності української молоді стала справою сім'ї і громадських організацій. Тільки завдяки
відданості педагогів краю українській ідеї та одержимій праці в умовах польської держави
4OO
Резюме
з'явились обґрунтовані теоретичні засади національного виховання, формування національ¬
ної свідомості української молоді та можливість їх практичного втілення.
Державна система освіти в Галичині у другій половині
XIX -
першій третині
XX
ст.
була спрямована на денаціоналізацію української молоді, оскільки зміст освіти не
відповідав національним потребам українців.
Утвердження української національної ідеї суттєво вплинуло на мету, зміст і завдання
виховання. Державницька ідея трактувалася українськими педагогами Галичини як не¬
обхідність підготовки української молоді до створення власної держави, подальшої участі
у її збереженні та розбудові. Під національно-державним вихованням українські педагоги
розуміли виховання державотворчої молоді, спроможної активно боротися за незалежність
України і власною творчою працею приносити користь рідному народові.
Вперше поняття „національна свідомість" в українській педагогіці вжив С. То-
машівський
(1905
р.) у
праці „З чого нам національно осьвідомляти ся?", визначивши
її сутність, форми і засоби формування. За його висновком, національна свідомість не врод¬
жене почуття, а лише набуте у житті, тому важлива роль у її формуванні належить вихован¬
ню. Українські педагоги і громадські діячі краю (С. Томашівський, О.І ванчук, І. Ющишин
та ін.) розглядали цю проблему на концептуальному рівні. Національна свідомість фор¬
мується тоді, коли має для цього міцний ґрунт
-
систему ідей, ідеалів, духовних цінностей,
що виробилися упродовж віків народом. Національна свідомість визначає і зміст діяльності
дитини.
У розвитку теорії і практики національного виховання, формування національної
ідентичності української молоді упродовж
1848-1939
pp.
виокремлено три етапи, кожен
з яких відображає сутність поняття „національна свідомість", „національна ідентичність".
Перший етап
-
мовно-етнографічний
(1848-1
890-ті
pp.)-
українські педагоги теоре¬
тично обґрунтували сутність національного виховання, основні компоненти національної
свідомості: національний ідеал; національний світогляд; патріотизм
-
любов до роду, до
рідного народу; національний характер. Основними засобами формування національної
свідомості дітей і молоді вважали рідну мову, народні традиції, звичаї, культуру рідного
народу.
Другий етап
-
національно-державницький
(1900-1918
pp.)
-
активізація наукових по¬
шуків українських педагогів Галичини, результатом яких стало обгрунтування компонентів
національної ідентичності, чинників і засобів її формування. Складовими національного ви¬
ховання визначено національний ідеал, національне переконання, національну
окремішність, національний характер, свідомий діяльний патріотизм, ідею толерантності,
історичну пам'ять. Мета національного виховання
-
формування патріота-державника. Чин¬
никами формування національної ідентичності є українська сім'я, національна школа,
національні виховні інституції. Національна школа є одним із найважливіших чинників
формування національної свідомості учнівської молоді. Засобами її формування є рідна
мова, історія та географія України, народні звичаї і традиції.
Третій етап
-
територіально-державницький
(1919-1939
pp.)
-
пошук шляхів удоско¬
налення і розробки теоретичних засад формування національної свідомості дітей та молоді,
втілення їх у практику. Українське виховання має забезпечувати плекання національної
свідомості, кращих національних та загальнолюдських чеснот, формування на цій основі
особистості із почуттям національної гідності. Структурними компонентами національної
свідомості є національна ідея, національний ідеал, патріотизм, національна самопошана,
національна окремішність, історична пам'ять, етнічна свідомість, готовність захищати дер¬
жавні та національні інтереси, свободу і незалежність свого народу, зберігати і примножува¬
ти національні багатства. Засобами національного виховання є рідна мова, література,
історія та географія України, народні звичаї, традиції, обряди, народне мистецтво.
Резюме 4О1
Чинниками цього процесу визначено сім'ю, школу, церкву, просвітницькі та молодіжні
організації, громаду.
Провідним чинником формування національної ідентичності дітей і молоді українські
педагоги вважали сім'ю, яка виконувала роль найбільшої виховательки, святині людського
духу, „спасительки нації". Для українців як недержавного народу характерним було те, що
сім'я, родина брала на себе більший обов'язок щодо виховання національно свідомих дітей і
молоді. Із раннього віку дитина прилучалася до духовного життя українців, виховувалася на
народних традиціях і звичаях. Виховання в сім'ї орієнтувалося на формування сина свого
народу, що шанує традиції свого роду і народу, його культуру. У сім'ї зберігалися і прищеп¬
лювалися дітям національно-культурні цінності: національна гідність, гордість, самопоша¬
на, державотворчі прагнення, історична пам'ять, усвідомлення приналежності до етнічної
спільноти, національного загалу, оволодіння національною культурою й духовною спадщи¬
ною свого народу тощо. Вирішальна роль у формуванні особистості українця, стверджува¬
ли педагоги, належить матері, яка любить свій народ, шанує рідне слово і є берегинею зви¬
чаїв і християнської моралі. Галицькі матері виховували дітей у релігійному дусі, що
сприяло формуванню високих патріотичних почувань, національних чеснот, патріотизму.
Співпраця сім'ї і школи розглядалася українськими педагогами як важливий засіб збе¬
реження українських ідеалів. Провідними напрямками спільної діяльності сім'ї і школи
у досліджуваний період були вивчення індивідуальності дитини, педагогічна просвіта
батьків, проведення виховних заходів національно-патріотичного змісту.
Виховати національно свідоме покоління, стверджували українські педагоги, може
тільки національна школа, яка змістом і формами виховної роботи відповідає національ¬
но-культурним потребам України, яка покликана зберегти дух нації, її мову, культуру, сприя¬
ти їх відродженню, розвитку і розквіту.
Теоретико-методологічні та практичні розробки, більшість із яких була підготовлена
педагогами-фахівцями, розкривали сутність, мету, завдання, закономірності, зміст та засоби
формування національної свідомості учнівської молоді. Національний зміст освіти мали
б забезпечувати „пройняті національним духом науки українознавства" (рідна мова, літера¬
тура, історія, мистецтво, музика, географія). Велась безкомпромісна боротьба за навчання
дітей рідною мовою, наповнення підручників національними мотивами, українознавчим ма¬
теріалом (з історії, географії, культури України). Учителі вносили на свій страх і ризик зміни
та доповнення національного характеру до навчальних програм, проводили національні за
змістом заходи, залучали школярів до роботи в молодіжних організаціях.
Педагоги краю обгрунтували теоретично і реалізували на практиці положення про те,
що рідна мова є основним чинником формування національної свідомості. Мова зберегла
український народ як націю. Вивчення рідної мови, літератури, історії, географії та інших
українознавчих предметів, твердили вони, має бути пов'язане з наукою про людину,
суспільство. Учителі, наскільки це було можливим, ознайомлювали учнів з історією рідного
народу, українською культурою, природою рідного краю, народними звичаями тощо. Вони
прагнули донести до учнів ідеї національних провідників
-
Т. Шевченка, І. Франка,
Ю. Федьковича, Лесі Українки та ін. Педагоги
-
носії системи національних цінностей
-
ви¬
магали перетворення школи із навчаючої інституції у виховну, прагнули виховати людину,
яка б поєднувала в собі риси бійця і працівника.
Педагоги брали активну участь у громадському та політичному житті краю: працюва¬
ли у читальнях, громадських організаціях, влаштовували вчительські збори, віча тощо. Ви¬
ховання громадянина-патріота своєї держави вчитель „мусить почати від себе і в собі пере¬
дусім виховати ідеал нової людини" (І. Ющишин). Для національного освідомлення
української молоді вчитель може багато зробити тільки тоді, коли сам добре пізнає і усвідо¬
мить потреби свого народу, буде свідомим національно, активним учасником громадського
й політичного життя.
402.
Резюме
Вагому
роль у
формуванні національно свідомого підростаючого покоління відіграли
греко-католицька церква, просвітницькі, педагогічні та молодіжні організації. їх об'єднува¬
ла спільна позиція щодо виховання дітей та молоді в національному дусі, хоча різними були
концептуальні підходи до визначення їх мети, змісту та організаційних форм.
Греко-католицька церква, підтримуючи просвітницьку працю світських установ, роз¬
винула власну активну освітню, виховну, культурну діяльність на доброчинній основі, за¬
вданням якої було виховати українську молодь в національному дусі. Церква намагалася за¬
лучити українську молодь до рідного обряду, що означало збереження найбільш діяльної та
освіченої частини молодшого покоління для нації. Церква та її представники створили
цілісну систему, що була покликана ширити християнське виховання, забезпечувала збере¬
ження релігійних та національних почуттів українських дітей. У міжвоєнний період, коли
українці Галичини змушені були захищати власну національну ідентичність, церква для
українців краю залишалася національною інституцією, мала широкі права в школі, отрима¬
ла великі можливості у вихованні державотворчої молоді. Є всі підстави стверджувати, що
греко-католицька церква відстоювала право українського народу на національну освіту,
підтримувала діячів культури, мистецтва, науки, плідно співпрацювала з просвітницькими
і педагогічними товариствами. Однією з найбільш поширених форм виховання молоді
у релігійному та національному дусі була організація та просвітницьке спрямування
різнопланової роботи молодіжних релігійних товариств та організацій (Марійське
товариство, „Католицька Акція Української Молоді"), участь у національних святах та ін.
Особливі заслуги у вихованні молодого покоління в національному дусі належать
„Просвіті", яка сконцентрувала потужну діяльність навколо ідеї формування національної
свідомості українського народу, демонструючи тим самим, що українці є повноправною
нацією. При читальнях „Просвіти" створювались молодіжні організації, проводилась бага¬
тогранна змістовна освітня і культурно-просвітницька робота серед української молоді
й української суспільності, яка впливала на формування і розвиток національної свідомості.
Основними формами виховної роботи були національні свята, імпрези, академії, відчити,
фестини, вистави, курси українознавства, драматичні гуртки, свято Матері, свято книжки,
свято Просвіти та ін. Одним з найголовніших засобів формування національної свідомості
просвітяни вважали книгу. Важливими напрямками діяльності „Просвіти" була також
організація фахових шкіл, економічна діяльність, видавництво української преси і літерату¬
ри тощо. Багатогранна, добре організована „Просвітою" всебічна виховна діяльність серед
дітей та молоді мала і ґрунтовний теоретичний доробок. Товариство координувало
діяльність з іншими інституціями у вихованні національно свідомих патріотів, розбудженні
громадянських засад, зробило вагомий внесок у розвиток теорії і практики позашкільної
освіти і виховання.
Діяльність товариства „Рідна Школа"
(1881-1939
pp.)
була спрямована на формування
національної свідомості української молоді і мала різнобічний характер. Члени товариства
вивчали й розробляли національний компонент змісту освіти, який би забезпечував підго¬
товку молоді до реалізації української національної ідеї, найвищого ідеалу нації, сприяв ви¬
хованню покоління борців за українську державу. „Рідна школа" стала осередком культур¬
но-просвітницького життя учнівської молоді, створила цілісну систему позашкільного
виховання, співпрацювала з галицькою сім'єю, греко-католицькою церквою, громадськими
установами. Формування національної свідомості члени товариства розглядали як безпе¬
рервний процес, який охоплює всі ланки національної системи виховання: дошкілля
-
укр¬
аїнська школа
-
учительські семінарії
-
фахові школи. У навчально-виховних установах
„Рідної школи" працювали гуртки (фольклорний, історичний, краєзнавчий, літературний,
філософський, географічний, етнографічний та інші), пластові курені, танцювальні і драма¬
тичні колективи, проводилися святкові концерти, академії, національні свята.
Резюме 4ОЗ
Важливим підсумком діяльності товариства „Рідна школа" було проведення Першого
українського педагогічного конгресу (Львів,
1935
p.),
який сформулював мету національно¬
го виховання, визначив засоби і чинники формування національної свідомості. Важливим
висновком Конгресу є думка про те, що школа має вести підготовку фахівців з міцною
національно-громадянською позицією. Конгрес став поштовхом для пошуку напрямів
і шляхів формування національної свідомості.
У формуванні національно свідомої молодої генерації українців Галичини важливе
значення відіграли молодіжні організації (Пласт, спортивно-руханкові товариства „Сокіл",
„Січ", „Луг"). Вони мали на меті формувати ідейну молодь, готову до боротьби за волю укр¬
аїнського народу. Використовуючи різноманітні форми, методи і засоби виховної роботи, то¬
вариства плекали національну свідомість української дитини. Соціально-педагогічні
функції молодіжних організацій, їх практична діяльність є свідченням реалізації змісту
національного виховання.
Протягом другої половини
XIX -
першої третини
XX
ст. у
Галичині теоретичний доро¬
бок українських педагогів і втілення його на практиці зусиллями української сім'ї, греко-ка-
толицької церкви, школи, просвітницьких та молодіжних організацій дали змогу сформува¬
ти нову людину
-
Людину Визвольних Змагань, яка згодом високодостойно проявила себе
в боротьбі за незалежність України. |
| any_adam_object | 1 |
| author | Čepilʹ, Marija Myronivna 1961- |
| author_GND | (DE-588)1081647078 |
| author_facet | Čepilʹ, Marija Myronivna 1961- |
| author_role | aut |
| author_sort | Čepilʹ, Marija Myronivna 1961- |
| author_variant | m m č mm mmč |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV039728601 |
| ctrlnum | (OCoLC)761918957 (DE-599)BVBBV039728601 |
| era | Geschichte 1848-1939 gnd |
| era_facet | Geschichte 1848-1939 |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>00000nam a2200000 c 4500</leader><controlfield tag="001">BV039728601</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20160126</controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">111128s2011 d||| |||| 00||| pol d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9788362025107</subfield><subfield code="9">978-83-62025-10-7</subfield></datafield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="z">8362025107</subfield><subfield code="9">8362025107</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)761918957</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV039728601</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rakwb</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">pol</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">7,41</subfield><subfield code="2">ssgn</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Čepilʹ, Marija Myronivna</subfield><subfield code="d">1961-</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)1081647078</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Ciernistą drogą</subfield><subfield code="b">wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939)</subfield><subfield code="c">Mariya Chepil</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">Lublin</subfield><subfield code="b">Lubelskie Towarzystwo Naukowe</subfield><subfield code="c">2011</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">444 p.</subfield><subfield code="b">graph. Darst.</subfield><subfield code="c">24 cm</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="500" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Zsfassung in dt., engl. u. ukrain. Sprache u.d.T.: Nationale Erziehung der heranwachsenden Generation der Ukrainer in Galizien und Polen 1848 - 1939</subfield></datafield><datafield tag="500" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Includes bibliographical references (p. 359-386) and index</subfield></datafield><datafield tag="648" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Geschichte 1848-1939</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1=" " ind2="4"><subfield code="a">Citizenship / Study and teaching / Ukraine</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1=" " ind2="4"><subfield code="a">Nationalism / Ukraine / Galicia, Eastern / History</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1=" " ind2="4"><subfield code="a">Ukrainians / Poland / Ethnic identity</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1=" " ind2="4"><subfield code="a">Geschichte</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1=" " ind2="4"><subfield code="a">Nationalismus</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Erziehung</subfield><subfield code="0">(DE-588)4015482-8</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Nationalbewusstsein</subfield><subfield code="0">(DE-588)4041282-9</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Schule</subfield><subfield code="0">(DE-588)4053474-1</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Ukrainer</subfield><subfield code="0">(DE-588)4061497-9</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="4"><subfield code="a">Polen</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Galizien</subfield><subfield code="0">(DE-588)4019124-2</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Polen</subfield><subfield code="0">(DE-588)4046496-9</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="0"><subfield code="a">Polen</subfield><subfield code="0">(DE-588)4046496-9</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="1"><subfield code="a">Galizien</subfield><subfield code="0">(DE-588)4019124-2</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="2"><subfield code="a">Ukrainer</subfield><subfield code="0">(DE-588)4061497-9</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="3"><subfield code="a">Nationalbewusstsein</subfield><subfield code="0">(DE-588)4041282-9</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="4"><subfield code="a">Erziehung</subfield><subfield code="0">(DE-588)4015482-8</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="5"><subfield code="a">Geschichte 1848-1939</subfield><subfield code="A">z</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Polen</subfield><subfield code="0">(DE-588)4046496-9</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2="1"><subfield code="a">Galizien</subfield><subfield code="0">(DE-588)4019124-2</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2="2"><subfield code="a">Ukrainer</subfield><subfield code="0">(DE-588)4061497-9</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2="3"><subfield code="a">Schule</subfield><subfield code="0">(DE-588)4053474-1</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2="4"><subfield code="a">Geschichte 1848-1939</subfield><subfield code="A">z</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB Muenchen 2</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024576552&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB Muenchen 2</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024576552&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">370.9</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">438</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">370.9</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">370.9</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">370.9</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">438</subfield></datafield><datafield tag="943" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-024576552</subfield></datafield></record></collection> |
| geographic | Polen Galizien (DE-588)4019124-2 gnd Polen (DE-588)4046496-9 gnd |
| geographic_facet | Polen Galizien |
| id | DE-604.BV039728601 |
| illustrated | Illustrated |
| indexdate | 2024-10-11T20:03:53Z |
| institution | BVB |
| isbn | 9788362025107 |
| language | Polish |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-024576552 |
| oclc_num | 761918957 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | 444 p. graph. Darst. 24 cm |
| publishDate | 2011 |
| publishDateSearch | 2011 |
| publishDateSort | 2011 |
| publisher | Lubelskie Towarzystwo Naukowe |
| record_format | marc |
| spelling | Čepilʹ, Marija Myronivna 1961- Verfasser (DE-588)1081647078 aut Ciernistą drogą wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) Mariya Chepil Lublin Lubelskie Towarzystwo Naukowe 2011 444 p. graph. Darst. 24 cm txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier Zsfassung in dt., engl. u. ukrain. Sprache u.d.T.: Nationale Erziehung der heranwachsenden Generation der Ukrainer in Galizien und Polen 1848 - 1939 Includes bibliographical references (p. 359-386) and index Geschichte 1848-1939 gnd rswk-swf Citizenship / Study and teaching / Ukraine Nationalism / Ukraine / Galicia, Eastern / History Ukrainians / Poland / Ethnic identity Geschichte Nationalismus Erziehung (DE-588)4015482-8 gnd rswk-swf Nationalbewusstsein (DE-588)4041282-9 gnd rswk-swf Schule (DE-588)4053474-1 gnd rswk-swf Ukrainer (DE-588)4061497-9 gnd rswk-swf Polen Galizien (DE-588)4019124-2 gnd rswk-swf Polen (DE-588)4046496-9 gnd rswk-swf Polen (DE-588)4046496-9 g Galizien (DE-588)4019124-2 g Ukrainer (DE-588)4061497-9 s Nationalbewusstsein (DE-588)4041282-9 s Erziehung (DE-588)4015482-8 s Geschichte 1848-1939 z DE-604 Schule (DE-588)4053474-1 s Digitalisierung BSB Muenchen 2 application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024576552&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis Digitalisierung BSB Muenchen 2 application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024576552&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract |
| spellingShingle | Čepilʹ, Marija Myronivna 1961- Ciernistą drogą wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) Citizenship / Study and teaching / Ukraine Nationalism / Ukraine / Galicia, Eastern / History Ukrainians / Poland / Ethnic identity Geschichte Nationalismus Erziehung (DE-588)4015482-8 gnd Nationalbewusstsein (DE-588)4041282-9 gnd Schule (DE-588)4053474-1 gnd Ukrainer (DE-588)4061497-9 gnd |
| subject_GND | (DE-588)4015482-8 (DE-588)4041282-9 (DE-588)4053474-1 (DE-588)4061497-9 (DE-588)4019124-2 (DE-588)4046496-9 |
| title | Ciernistą drogą wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) |
| title_auth | Ciernistą drogą wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) |
| title_exact_search | Ciernistą drogą wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) |
| title_full | Ciernistą drogą wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) Mariya Chepil |
| title_fullStr | Ciernistą drogą wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) Mariya Chepil |
| title_full_unstemmed | Ciernistą drogą wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) Mariya Chepil |
| title_short | Ciernistą drogą |
| title_sort | ciernista droga wychowanie narodowe dzieci i mlodziezy ukrainskiej w galicji i ii rzeczypospolitej 1848 1939 |
| title_sub | wychowanie narodowe dzieci i młodzieży ukraińskiej w Galicji i II Rzeczypospolitej (1848 - 1939) |
| topic | Citizenship / Study and teaching / Ukraine Nationalism / Ukraine / Galicia, Eastern / History Ukrainians / Poland / Ethnic identity Geschichte Nationalismus Erziehung (DE-588)4015482-8 gnd Nationalbewusstsein (DE-588)4041282-9 gnd Schule (DE-588)4053474-1 gnd Ukrainer (DE-588)4061497-9 gnd |
| topic_facet | Citizenship / Study and teaching / Ukraine Nationalism / Ukraine / Galicia, Eastern / History Ukrainians / Poland / Ethnic identity Geschichte Nationalismus Erziehung Nationalbewusstsein Schule Ukrainer Polen Galizien |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024576552&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=024576552&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| work_keys_str_mv | AT cepilʹmarijamyronivna ciernistadrogawychowanienarodowedzieciimłodziezyukrainskiejwgalicjiiiirzeczypospolitej18481939 |