Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina:
Gespeichert in:
| 1. Verfasser: | |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Romanian |
| Veröffentlicht: |
Iaşi
Ed. Junimea
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online-Zugang: | Inhaltsverzeichnis Abstract |
| Beschreibung: | Zsfassung in dt., engl. franz. u. rumän. Sprache |
| Beschreibung: | XV, 544 S. Ill. |
| ISBN: | 9789733713005 |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 c 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV035640373 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20091201 | ||
| 007 | t | ||
| 008 | 090722s2008 a||| |||| 00||| rum d | ||
| 020 | |a 9789733713005 |9 978-973-37-1300-5 | ||
| 035 | |a (OCoLC)645467943 | ||
| 035 | |a (DE-599)BVBBV035640373 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rakwb | ||
| 041 | 0 | |a rum | |
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a 7,41 |2 ssgn | ||
| 100 | 1 | |a Gafiţa, Vlad |e Verfasser |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |a Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina |c Vlad Gafiţa |
| 264 | 1 | |a Iaşi |b Ed. Junimea |c 2008 | |
| 300 | |a XV, 544 S. |b Ill. | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 500 | |a Zsfassung in dt., engl. franz. u. rumän. Sprache | ||
| 600 | 1 | 7 | |a Flondor, Iancu |d 1865-1924 |0 (DE-588)139973109 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 648 | 7 | |a Geschichte 1850-1919 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 650 | 0 | 7 | |a Rumänen |0 (DE-588)4117147-0 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 650 | 0 | 7 | |a Nationalbewegung |0 (DE-588)4171210-9 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 651 | 7 | |a Bukowina |0 (DE-588)4008861-3 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 689 | 0 | 0 | |a Flondor, Iancu |d 1865-1924 |0 (DE-588)139973109 |D p |
| 689 | 0 | |5 DE-604 | |
| 689 | 1 | 0 | |a Bukowina |0 (DE-588)4008861-3 |D g |
| 689 | 1 | 1 | |a Rumänen |0 (DE-588)4117147-0 |D s |
| 689 | 1 | 2 | |a Nationalbewegung |0 (DE-588)4171210-9 |D s |
| 689 | 1 | 3 | |a Geschichte 1850-1919 |A z |
| 689 | 1 | |5 DE-604 | |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSBMuenchen |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017695174&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB Muenchen |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017695174&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 999 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-017695174 | ||
| 942 | 1 | 1 | |c 909 |e 22/bsb |f 0904 |g 498 |
| 942 | 1 | 1 | |c 909 |e 22/bsb |f 09034 |g 498 |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1804139320902156288 |
|---|---|
| adam_text | Cuprins
Prefaţă
Introducere
........................................................................................7
Capitolul
I
Rolul societăţilor cu caracter politic în dezvoltarea mişcării
naţionale a românilor bucovineni
................................................29
1.1.
Societatea Autonomiştilor Naţionali
-
un prim pas în dezvoltarea
vieţii politice în Bucovina
................................................................30
1.2.
Societatea politică „Concordia
.................................................34
1.3.
Partidul Naţional Român
-
„Concordia
....................................46
Capitolul
II
lancu Flondor
—
începuturile activităţii
politico-nationale
.........71
ILI.
Câteva repere genealogice despre familia Flondor
..................71
П.2.
Primii paşi în viaţa politică
.......................................................76
II.3. Conflictul dintre curentul naţionalist radical condus de
lancu
Flondor şi guvernatorul
Friedrich
Bourguignon
(1898-1900)..........91
Capitolul III
lancu
Flondor şi Partidul Poporal Naţional Român din Bucovina
(1900-1904)............................................ ........................................123
III.
1.
lancu
Flondor şi evoluţia partidelor politice româneşti din
Bucovina în primii ani ai secolului alXX-lea
................................ 123
111.2. Ascensiunea lui Aurel Onciul pe scena politică a Bucovinei în
primii ani ai secolului al XX-lea şi efectele acesteia asupra vieţii de
partid a românilor bucovineni
........................................................157
111.3. Intensificarea conflictului dintre liderul poporalilor şi
conducătorul democraţilor români din Bucovina
(1903-1904)......163
Capitolul
IV
Evoluţia vieţii politice şi de partid a românilor bucovineni după
părăsirea temporară de către
lancu
Flondor a scenei publice a
ducatului
(1904-1908)...................................................................189
Capitolul
V
Implicarea lui
lancu Flondor
în viaţa politică şi de partid a
românUor bucovineni
(1908-1915)..............................................219
V.l.
lancu
Flondor şi Partidul Creştin-Social Român din Bucovina
(1908-1909)....................................................................................219
V.2. Refacerea temporară a unităţii P.N.R sub conducerea lui
lancu
Flondor
(1909-1910)......................................................................235
V.3. Câteva precizări în legătură cu partidele românilor bucovineni
după părăsirea scenei politice de către
lancu
Flondor
(1910-1915) .....................................................................245
Capitolul
VI
Activitatea politică a lui
lancu
Flondor între anii
1918-1924... 261
VI.
1.
Rolul lui
lancu
Flondor la Unirea Bucovinei cu Regatul
României
........................................................................................261
VI.2. Contribuţia lui
lancu
Flondor la integrarea Bucovinei la
România Mare
................................................................................273
Concluzii
........................................................................................305
Lista de anexe
................................................................................313
Anexe
.............................................................................................315
Bibliografie selectivă
....................................................................459
Rezumate (română, franceză, engleză, germană,
ucraineană)
....................................................................................489
Indice general
................................................................................527
lancu Flondor
(1865 - 1924)
şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina
ZUSAMMENFASSUNG
Die Entwicklung der rumänischen Elite aus dem Herzogtum
Bukowina, zwischen der zweiten Hälfte des XIX. Jahrhunderts und Beginn
des
XX.
Jahrhunderts beeinflusste sehr viel den Fortschritt und
Veränderungen des ansässigen Nationalismus aus der Provinz. Durch den
Beitrag der fortschrittlichen Elementen der rumänischen Bukowiner aber
auch durch den Wunsch der Mehrheit der Bevölkerung bezüglich der
Demokratisierung der öffentlichen Lebens, passte die nationale Bewegung
von einer Phase mit kulturellen Charakter zu einem Zustand vorzugsweise
politisch. Inmitten dieses Phänomens spielte
lancu
Flondor eine
entscheidende Rolle - er war ein wichtiger Vertreter der politischen-
nationalen, ansässigen Elite. Viele Autoren haben über diesen und über
seinen Beitrag zur Entwicklung der mmänischen Bukowiner zu einem
politischen Leben und zu einem Parteileben in dem modernen Sinne aber
auch über seinen wichtigen
Apport
zur Vereinigung der Bukowina und ihre
Integrierung unten den Strukturen des Grossen Rumäniens geschrieben
aber die Art war oftmals subjektiv oder feierlich. Deshalb eines der unseren
grossen
Objektiven war die Zusammenstellung einer erschöpfenden Arbeit
über jenen, der, der hervorragende, politische
Leader
der Rumäner aus der
habsburgischen Bukowina war.
In unserem geschichtsschreibenden Schritt, Versuch richteten wir
uns nach einer
grossen
Verschiedenheit von unveröffentlichten
Archivinformationen, nach veröffentlichten Dokumenten aber auch nach
den größten und
bekantesten
Beiträge und Arbeitungen der rumänischen,
deutschen und ukrainischen Hystoriker. Die DurchsichfÜer verschiedenen
Archiven aus dem Land, wie zum Beispiel, die Nationalen Hysterischen
Hauptarchiven (die Fonds
lancu
Flondor,
Teodor
Balan,
das Königshaus),
die
Archieven
des Außenministermms oder vom Ausland (die
Staatsarchiven der Region Cemauti) erlaubt uns ein Bild darzustellen, das ,
unserer Meinung nach, das wahrhafte und richtige Bild des politischen
Lebens und Karriere war - das Leben und
Kamere
jenes, der einige
Jalirzehnten die nationale Bewegung der Rumäner aus Bukowina zwischen
der zweiten Hälfte des XIX. Jahrhunderts und der ersten Hälfte des
XX.
Jahrhunderts führte. Wir benützten in unserer Forschung auch viele
veröffentlichten Quellen, die uns nützlich waren, verschiedene Aspekte
besser zu verstehen, wie zum Beispiel: das politische Leben aus Bukowina
vor der Gründung der Nationalen Rumänischen Partei; die
Organisierungsart und die Programme der N.R.P.; die Rolle der Brüder
Valériu
und Victor
Branişte
zur Entwicklung der Emanzipationsbewegung
der Rumäner aus Bukowina; das Geschäft Flondor in dem Landtag der
Bukowina; die Denkschrift von
lancu
Flondor im Jahre 1915 nach Ion I.C.
Brattami; die
Tätigkeit „der Gutsherren / des Bojaren aus Storojinet als
531
Vlád
Gafiţa
Vorsitzender des Nationalen Rumänischen Rates aus Bukowina; seine
Involvierang in der politischen Szene des vervollständigten , vereinigten
Rumäniens.
Die Durchsicht der rumänischen Presse aus Rumänien (ins
besondere die Presse über Parteien, Parteipresse) in der Bibliothek des
Nationalen Museums aus Bukowina
(Suceava),
das Erinnerungs- und
Dokumentarfonds
„Simeon
Florea
Marian
(Suceava),
die Staatsarchiven,
Zweigstelle
Suceava
oder die Staatsarchiven der Region
Cernăuţi
unterstützte uns die Interaktionen zwischen den verschiedenen politischen,
rumänischen Gruppierungen aus Bukowina (zwischen der zweiten Hälfte
des XIX. Jahrhunderts und Beginn des
XX.
Jahrhunderts), das Verhältnis
zwischen
Leader
(einschließlich von
I.
Flondor mit den anderen Vertreter
der politischen, rumänischen Klasse), die statuarische und programmatische
Entwicklung der Nationalen Rumänischen Partei besser zu kennen und
verstehen.
Wenn jemand eine Thematik über Bukowina, also über ein Thema
wie unser, geschichtsschreibend analysiert, dann sind die bibliographischen
Bände von Erich Beck ein wichtiges Arbeitsinstrument. Anfangs mit den
Jahren 50 - 60 des
XX.
Jahrhunderts wird das Interesse der Forscher und
Hysteriker aus dem deutschen Raum für die bukowinische Problematik
immer größer und hatte als Ergebnis sowohl Arbeitungen mit
Synthesecharakter als auch Fachstudien gerichtet nach sehr
unterschiedlichen Problemme. Die Behauptungen der österreichischen —
deutschen Forscher über
lancu
Flondor sind im allgemeinen indirekt,
lückenhaft oder subjektiv. Schriftsteller als Erich Prokopowitsch oder
Rudolf Wagner meinen,
dass
seine nationalistische Haltung von Ströme
außer dem Herzogtum Bukowina, wie zum Beispiel Dakorumänismus, sehr
stark beeinflußt war. Trotz einiger Versuche die Geschichte der Bukowina
objektiv, laut den Wirklichkeiten und der hysterischen Wahrheit zu sehen,
verzichteten die ukrainischen Forscher nach 1990 ganz nicht auf „die alten
Stereotypen und Klischee der kommunistischen und ultranationalistischen
Geschichtsschreibung . Bezüglich der Behauptungen über die nationale
Bewegung der bukowinischen Rumäner zwischen der zweiten Hälfte des
XIX. Jahrhunderts und Beginn des
XX.
Jahrhunderts gibt die heutige
ukrainische Geschichtsschreibung, vertretet durch Forscher als O.
Dobrjanki, A. Jucovschii oder
V.
Botusanschi nur wenige Angaben.
In den ersten Jahrzehnten des
XX.
Jahrhunderts hatten die
geschichtsschreibenden Beiträge bezüglich
lancu
Flondor einen
brachstückhaften Charakter und richteten sich ins besondere nach seine
Tätigkeit zur Unterstützung der Vereinigung der Bukowina mit Rumänien;
sie richteten sich auch nach verschiedene Angaben über die Genealogie von
Flondorens oder nach die Erfassung einiger bündigen Medaillons. Autoren
wie Nectarie Cotlarciuc oder Traian Larionescu veröffentlichten mehrere
Artikels in Bezug auf die Herlcunft und Veradligung der herrschaftlichen
512
lancu Flondor
(1865 - 1924)
şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina
rumänischen Familien aus Bukowina. Diese Artikel schließen den
lancu
Ritter von Flondor auch. Die Poträtskizzen von
I.
Flondor, durchgeführt
von Raul
Crăciun,
Nicolae
Iorga, Constantin
Loghin oder Grigore Nandris
sind von kurzen Beschreibungen seines Profils als politischer Mensch
begleitet. Sie sind begleitet auch von einigen Elementen bezüglich seines
Einsatzes und seiner Rolle in der Entwicklung der nationalen rumänischen
Bewegung aus Bukowina zwischen der zweiten Hälfte des XIX.
Jahrhunderts und Beginn des
XX.
Jahrhunderts oder bezüglich der
Anstrengung, der Bemühung
rur
die Vereinigung der Bukowina an dem
Reich Rumäniens.
Anfangs mit den Jahren 80 der kommunistischen Zeitspanne
verstärkten sich die Bemühungen der rumänischen Hysteriker und
Forscher, um die Vergangenheit der Bukowina zu kennen. Diese Haltung
verstärkte und entwickelte sich immer größer. Vor der Revolution von
Dezember 1990 begannen mehrere Forscher von dem Museum des Kreises
Suceava
auch Aspekte über die nationale Bewegung der bukowinischen
Rumäner zu analysieren und so veröffentlichten sie in dem Jahrbuch der
Institution mehrere Studien und Artikel in Bezug auf folgenden
Problemme: das politischeLeben und das Parteileben der bukowinischen
Rumäner zwischen der zweiten Hälfte des XDC. Jahrhunderts und Beginn
des
XX.
Jahrhunderts; die rumänische Presse aus Bukowina; die Rolle
einiger siebenbürgischen Intelligenzler wie Valeriu und Victor
Branişte
zur
nationelen
Emanzipation der Ansässiger aus dem bukowinischen
Herzogtum; der Beginn des parlamentarischen Lebens in Bukowina.
Unten den bekanntesten und wichtigsten Beiträge der heutigen
rumänischen Geschichtsschreibung bezüglich der Entwicklung der Elite,
der Entwicklung der rumänischen Parteien und des Parlamentarismus in der
habsburgischen Bukowina zählt man die Arbeitungen, die Studien und
Artikel einiger allgemein anerkannten Hysteriker als
Minai
Stefan Ceausu
oder Mihai Iacobescu. Folgende Hysteriker und Forscher beschäftigten sich
mit der Problematik der nationalen Bewegung der bukowinischen Rumäner
vor und nach 1918: Stefan
Purici, Marian
Olaru,
Constantin
Ungureanu,
Florin Pintescu,
D. Vatamaniuc, Daniel Hrenciuc
u. a.
Durch die
Verschiedenheit und Reichtum der gewählten Thematik brachten sie
wichtige Klarstellungen bezüglich melirere Aspekten wie: das Konzept von
„homo bucovinensis ,
das Konflikt für die Trikolore, die Interaktionen
zwischen den rumänischen politischen Gruppierungen der Ansässiger und
der Alogenen aus dem Herzogtum der Bukowina, die Wichtigkeit und die
Rolle des ideologischen Stromes / der ideologischen Richtung des
Dakoramänismus in der politischen-nationalen Emanzipation der
bukowinischen
Rumäner,
die Vereinigung und Integrierung der Provinz an
den Strukturen des vereinigten rumänischen Staates, etc.
Die Erscheinung einer politischen Partei der bukowinischen
Rumäner, die ihre Interesse wirklich vertreten sollte, war ein langsames
513
VladGafiţa
und schweres Prozess, das als chronologische Grenzen die letzten drei
Jahrzehnten des XIX. Jahrhunderts und das erste Jahrzehnte des
XX.
Jahrhunderts hat. Die Elite der Rumäner aus Bukowina, die für eine kurze
Zeit nur von dem nationalen Bojarentum von konservatorischer Richtung
vertretet war, war unten einigen politischen Gruppierungen aus Wien
eingestuft, wie zum Beispiel die Zentralistische Partei (Zentralpartei) und
die Autonomistische Partei. Infolge der Unzufriedenheit wegen der
Germanisierungspolitik und Entnationalisierung promoviert von den
kaiserlichen Behörden in dem Herzogtum aus Bukowina, gründeten die
rumänischen Bojaren im Jahre 1872 das Verein der Nationalen
Autonomisten,
derer Existenz, leider, vorübergehend war (zwischen den
Monaten April-Dezember). Der Weg zu einer politischen rumänischen
Partei in Bukowina kannte die Phase, die Stufe der verschiedenen
politischen Vereinen, wie, zum Beispiel: das politische Verein
„Concordia .
Die Bildung dieses politischen Vereins der bukowinischen
Rumäner ist im Jahre 1885 eine Wahrheit in
Cernăuţi
geworden. Das
politische Verein
„Concordia
wird im Jahre 1886 auch ein Presseorgan in
rumänischer Sprache haben, das in
Suceava
unter dem Namen „Das
Politische Zeitschrift erschien. !
Die Änderung des politischen Vereins
„Concordia
zu einer
wirklichen politischen Partei der bukowinischen Rumäner war eigentlich
nicht so einfach. Diese Transformation wurde von mehreren internen und
äußeren Faktoren beeinflußt. Inmitten des politischen Vereins
„Concordia
bildeten sich nach 1889 zwei Richtungen, zwei Gruppierungen: die
Gruppierung der konservatorischen, alten Bojaren und die Gruppierung der
jungen Generation von Politiker in voller Bejahung. Das Konflikt zwischen
den Alten und Jungen hatte als Grund einerseits das politische
Opportunismus des konservatorischen Bojarentums - das durch die
Zusammenarbeit mit den Provinzbehörden Stabilität in den öffentlichen
Stellen als Vorteil zogen - und anderseits die Gegenstellung der Bojaren
den Jungen nicht zu erlauben Führungsstellen inmitten des Vereins und
wahlfähigen Mandate an den Landtagswahlen zu bekommen. Gleichzeitig
meinen wir,
dass
der Kampf mit den Ideen für den weg, für die Richtung,
die verfolgt sein müßte, auch sehr wichtig war. Sehr wichtig war auch die
Intensität des nationalen-politischen Kampf der bukowinischen Rumäner.
Die Mäßigung der Bojaren zur Verteidigung der nationalen Interessen war
von Jungen wenigstens als eine Verzichtung auf den Kampf gesehen. In
ihrer Vision, die Erziehung oder die politische und kulturelle Emanzipation
der rumänischen Massen aus Bukowina waren nicht genug und deshalb die
Radikalisierung der politischen Aktion, unter der Leitung der jungen
begabten Elite in vollem Steigen war absolut nötig. In diesem
Konfliktverhältnis zwischen den Alten und Jungen hatten die
Provinzbehörden und einige alogenen Nationalitäten(Polen,
Armene
und
auch
Rutene)
eine wichtige Rolle. Diese haben kurzfristig politische Hilfe
514
lancu Flondor
(1865 - 1924)
şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina
und Wahlhilfe den rumänischen, konservatorischen Bojaren gegeben. Die
fortschrittenden Elementen aus dem Verein
„Concordia
aus Bukowina
meinten,
dass
die Durchführung, die Verwirklichung der nationalen
Solidarität Wirklichkeit werden könnte, nur wenn die fremden Einsätzen
ausgeschloßen sind und wenn man auf die persönlichen Ehrgeize oder auf
die Grupppehrgeize verzichten wird. Im Jahre 1892 fand die Versöhnung
zwischen den beiden politischen Gruppierungen statt aber leider nur
kurzfristig, weil zwischen den rumänischen konservatorischen Bojaren und
dem Gouverneur der Bukowina einen Konflikt erschien. Die Verachtung
dieses Gouverneurs, Anton
Pace,
gegenüber den Rumänern wird auch für
die Seite der Alten unerträglich geworden. Im März 1892 veranschaulichte
die Zustimmung zwischen den beiden Gruppierungen in
Cernăuţi,
wo,
anlässlich einer
grossen
politischen Sammlung der Rumäner die nationale
Solidarität in politischen und kirchlichen Geschäfte verkündigt wurde. So
ist das politische Verein
„Concordia
die Nationale rumänische Partei
„Concordia
geworden. Diese Partei schlägte sich vor eine je größer Zahl
von Vertreter der sozialen Klassen der bukowinischen Ansässiger
anzuziehen. Gleichzeitig mit der Erscheinung der Nationalen Rumänischen
Partei erschien auf die politische Szenne der Bukowina auch der junge
Bojar
lancu
Flondor. Er promovierte eine Politik charakterisiert durch die
Unterstützung einiger Kategorien immer größer der ansässigen
Bevölkerung und ins besondere durch die Unterstützung der Bauern. Seine
Teilnahme an dem Parteileben war eine nötige Phase aber nicht unbedingt
genug für die Emanzipation dieser sozialen Kategorie. Die Bemühungen
der rumänischen Elite aus Bukowina in diesem Sinne waren ofmals
schwankend und konsistenzfrei. Die rumänischen konservatorischen
Bojaren verkündigten ihre Verfügung die Bauern zu unterstützen aber die
tatsächlichen Maßnahmen waren ungenug oder fehlten. Die Bildung und
Entwicklung einer zahlreichen, nationalen , gut belehrte Masse, die der
Emanzipation der bukowinischen Rumäner, sowohl in dem kulturellen als
auch in dem politischen Plan gewidmet wäre, waren die wichtigsten Ziele
des Bojaren
lancu
Flondor. Dieser war der Meinung,
dass
die Eliten und
die gut erziehten Menschen eine klare Richtung in der Zukunft der
Ansässiger aus Bukowina bilden könnten. Er behauptete ,
dass
die Bauern
zur Moment unfähig waren, sich allein in dem politischen Leben
involvieren. Seine Haltung gegenüber der größten sozialen Klasse aus
Bukowina stellte nicht unter dem Zeichen der Geringschätzung, so wie zum
ersten Blick scheine. Er glaubte,
dass
die Bauern müssen zuerst erzogen
werden und ein oberes kulturelles Niveau erreichen und dann könnten sie
sich in dem politischen Leben, unter der Leitung der Priester und Lehrer,
involvieren.
lancu
Flondors Haltung gegenüber den sozialen Klassen aus
Bukowina charakterisierte sich durch Ehrlichkeit und Unbeugsamkeit, im
Falle der konservatorischen Bojaren, die oftmals kein Patnotismus oder
kein nationales Gefühl bewiesen.
515
Vlád
Gafiţa
Für die Darstellung der Koordinate der politischen Tätigkeit von
lancu
Flondor beganen wir von der Prämise,
dass
die wichtigsten Momente
seiner Karriere organisch gebunden mit der Entwicklung der Nationalen
Rumänischen Partei sind. Deshalb behaupten wir,
dass
seine Rolle und sein
Beitrag an der Entwicklung der Emanzipationsbewegung der
bukowinischen Rumäner zwischen dem letzten Jahrzehnte des XIX.
Jahrhunderts und dem Beginn des
XX.
Jahrhundert wesentlich waren, trotz
einiger kurzfristigen Zurückziehen aus der politischen Szene der Bukowina.
Das Vertrauen der rumänischen Bevölkerung im Menschen und
Politiker
lancu
Flondor wurde anlässlich der Wahlen für den Landtag vom
Jahre 1898 bestätigt. Am 19. September / 1. Oktober, wurde er als
Deputierter im Landtag der Bukowina beim Kollegium
II
der
grossen
Besitzer gewählt. Infolge dieser Wahlen, von den 31 Deputierten, waren 13
Rumänisch. Unglücklicherweise waren nicht alle rumänischen Deputierten
Mitglieder der Rumänischen Radikalen Nationalpartei, weil einige von
ihnen wurden mit der Unterstützung des Gouverneurs Friedrich
Bourguignon
gewählt und deswegen waren sie an seiner Politik gewidmet.
Die Vertreter der anderen Völker hatten im Landtag einheitlichen Gruppen
auch nicht. Die deutschen Deputierten waren liberal, national und
konservativ und die
ruthenischen
Deputierten wurden in zwei
gegensätzlichen Gruppen geteilt, phylo-österreichisch und phylorussisch.
lancu
Flondor wurde im Jahre 1898 Vizepräsident des rumänischen Clubs
aus dem Landtag der Bukowina
un
seine Verdienste wurden von den
anderen rumänischen Deputierten anerkannt. Am 28. Dezember hat er ein
Gespräch in rumänischer Sprache geführt, in dem er den rumänischen
Charakter des Kreises betonte und verlangte die Benutzung der
rumänischen Sprache in der Kammer und in den offiziellen Urkunden. Er
hat auch gegen die antirumänischen Politik des Gouverneurs der
Bukowinen Friedrich
Bourguignon
protestiert. Wenn Sie uns (die
Rumänen) zwingen, zwingen Sie auch das Gesetz und das Recht. , erklärt
der rumänische Politiker. Weil er wusste
dass
die Befestigung der
Rumänischen Radikalen Nationalpartei seine Entlassung, früher oder
später, verursacht hätte, hat der Gouverneur der Bukowina den Plan für die
Zergliederung de rumänischen Partei angewandt. Unglücklicherweise
waren seine Absichten durchführbar, und die Zwietracht wurde sehr leicht
in der rumänischen Partei gesät. Die Abschiebung der Gebrüder
Branişte
aus dem Herzogtum, der Verbot und die Beschlagnahme der Zeitung
Patria mehrmals, haben die Intensität des Nationalkampfes und die Macht
der Rumänischen Radikalen Nationalpartei nachgelassen. Die
Müdigkeitszeichen der konservativen Elemente der Partei aber auch der
Wunsch sich wählbare Mandate im Landtag und Reichstag, mit der
Regierungshilfe zu sichern, waren günstige Faktoren der Auflösung der
rumänischen politischen Formation und der Versöhnung mit dem
Gouverneur. Die
grossen
konservativen Bojaren haben die Partei im
516
lancu Flondor
(1865 - 1924)
şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina
Frühling des Jahres 1900 verlassen, und sie behaupteten
dass
die
Intransigenz gegenüber der Regierung die Nationalexistenz der Rumänen
aus Bukowina gefährdet und das sachliche und moralische Opfer zu
gross
im Vergleich mit den Resultaten des politischen Kampfes der rumänischen
Radikalen ist.
Im Sommer des Jahres 1900 wurde die Rumänsiche Konservative
Partei oder
doe
Rumänische Radikale Partei gebildet -
sio
genannt, dank
der Zusammenarbeit mit der Regierung, und die Rumänische Radikale
Nationalpartei wurde die Rumänische Volks- und Nationalpartei. Der
Präsident war George Popovici und nach seiner Hinfahrt in Rumänien, im
Jahre 1901, wurde als Präsident
lancu
Flondor ernannt. Das Programm der
Partei in der offiziösen Zeitung
Deşteptarea ,
veröffentlicht in
Cernăuţi,
stellte die Gebiete: Schule, Kirche, Verwaltung, Wirtschaft, Politik dar. Am
Anfang des Jahre
s
1902 haben die Konservativen, offiziell, den Pakt mit
Bourguignon blossgestellt
und so wurde der Weg der Versöhnung mit der
anderen Partei eröffnet. Am 20. Juni 1902 wurde die Rumänische
Nationalpartei wiedervereinigt, und wurde von Delegierten der beiden
Gruppierungen geleitet. Deren Entscheidungen waren verbindlich sowohl
für die Konservativen als auch für die populären Nationalisten.
Die schwache Unität von politischen Ideen der Rumänen aus
Bukowina wird von
Aurel Onciul
unterminiert, welcher von den
Konservativen und von den Nationalisten zurückgewiesen wird. Am
Anfang des Jahres 1902 hat er die Demokratische Bauernbewegung
gegründet, welche in der Zeitung
Privitorul
in Brno und dann in
Cernăuţi,
unterstützt wurde. Im Jahre 1903 wurde unter der Leitung des
Aurel
Onciul,
die Demokratische Bauernpartei gegründet, welche aus dem
Ausland von dem Erstminister der Österreich, Korber und im Land von
dem neuen Gouverneur der Bukowina, Konrad von Hohenlohe unterstützt
wurde. Die Österreichischen hofften
dass
sie durch einen gemässigten
sozialen Kampf die Aufmerksam von der Nationalangelegenlieit abweichen
können. Unter den Jahren 1903-1904 haben die rumänischen Nationalisten
Stimmen vor den Demokraten des Onciul verloren, welche einen grosen
Teil der Bauerns, Pfarrer und Lehrer anziehen konnten In der Zeitspanne
1905-1908 hat sich
lancu,
Ritter von Flondor, zeitweilig von dem
politischen Leben zurückgezogen, weil er von der Zergliederung der
rumänischen Bukowinischen enttäuscht wurde, deren Einheit blossgestellt
erschien.
Sein Ausgang aus dem politischen Leben unter den
Jateen
1904-
1908 hat die Zergliederung und Faktionen im
Ralimén
der Nationalpartei
bewahrt. Obwohl er hoffte
dass
er Flondor in der Leitung der
Nationalbewegimg ersetzten konnte, ist es ihm nicht gelungen, weil weder
die Konservativen noch die Nationalisten seie politischen, manchmal
doppelzüngigen Handlungen nicht schätzten. Deswegen hatte er einen
grossen
Teil des Vertrauens der Wähler verloren, und weil er wusste
dass
517
Vlád
Gafiţa
die Angriffe gegen
lancu Flondor
vom 1903 einen schweren Fehler waren,
versuchte A. Onciul den nationalistischen Führer wieder auf die politische
Bühne zurückzukommen. Einige Jahre, bis im Jahre 1908 hat Flondor die
Vorschläge seines ehemaligen Gegner abgelehnt, weil er seine freundliche
Versprechen und Erklärungen nicht vertraute.
Trotzdem, für die Solidarisierung, im politischen Plan, der
Rumänen aus Bukowina und für die Wiederherstellung der Einheit der
rumänischen Nationalpartei, akzeptierte
lancu
Flondor die Versöhnung mit
den Demokraten des Onciul und so hat er herum auch die Konservativen
und die ehemaligen populären Menschen gesamelt. Zwecks der
Unterstützung von Demokratisierungsprojekte der bukowinischen
Gesellschaft und von günstigen Reformen für die eigenen Landsmänner im
Landtag und im Parlament aus Wien, hat Flondor die Beziehungen mit
Aurel
Onciul verbessert und er hat auch mit diesem bis am Ende des Jahres
1910 zusammengearbeitet. Wegen einiger neuen Angriffe gegen ihn und
des Wiederbeginns der Konflikte ziwschen den bestehenden Gruppen der
Nationalpartei, wird sich Flondor wieder aus dem politischen Leben
zurückziehen. In der Zeitspanne 1910-1914 könne die rumänischen
Politiker aus Bukowina die Einheit der Rumänischen Nationalpartie nicht
mehr wiederherstellen. Während des ersten Weltbrandes wurde der Leiter
der Emanzipationsbewegung der Bewohner aus Bukowina stets überwacht
von den österreichischen Militärbehörden und ab 1916 wurde gegen ihn ein
Verfahren in Lemberg eingeleitet.
Das Ende des Kreigs und die Zersetzung des dualistischen Reiches
bringen
lancu
Flondor wieder zu der Leitung der Rumänen aus Bukowina
zurück und erlaubten ihm eine
grossen
Rolle für die Befreiung und
Vereinigung der Bukowina mit Rumänien zu spielen. Obwohl er die
Funktion als delegierter Minister der Bukowina hatte, mit dem Sitz in
Cernăuţi
(Dezember 1918 - April 1919), hatte Flondor eine reiche Tätigkeit
in der Integration der Provinz zu der ergänzten Rumänien . Leider haben
der Konflikt mit Ion Nistor - delegierter Minister der Bukowina in
Bukarest - und die Stumpfsinnigkeit der politischen liberalen Kreise
gegenüber die Konzeption des
lancu
Flondor über die Art und Weise und
Rhythmus der Integration der Bukowina in die Strukturen des rumänischen
vereinigten Staates zu seinem Rücktritt aus der Funktion als Präsident der
vorläufigen Regierang der Bukowina geführt. Weil seine Verdienste nicht
anerkannt wurden, wie oft während seiner ganzen politischen Karriere
geschehen ist, hat er beschlossen, zu viel in das politische Leben des
Grossen Rumäniens nicht mehr zu verwickeln. Er ist im Jahre 1924, bei
seinem Landbesitz in Storojinet (Flondoreni), traurig und enttäuscht,
gestorben.
518
lancu Flondor
(1865 - 1924)
şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina
Резюме
Становлення румунської еліти в герцогстві Буковина у першій
половині
XIX
ст.
-
на початку
XX
ст. справило великий вплив на
розвиток і трансформацію автохтонного націоналізму провінції. За
сприянням прогресивно настроєних представників буковинських
румунів, а також завдяки прагненню більшості населення до
демократизації суспільного життя національний рух перейшов із
культурно-просвітницької фази до стадії з переважно політичним
характером. В контексті цього явища, вирішальну роль відіграв
відомий представник місцевої політико-національної еліти
-
Янку
Флондор. Про нього та його участь у пробудженні буковинських
румунів до політико-партійного життя в сучасному розумінні цього
слова, а також про його суттєвий внесок в об єднанні Буковини та її
інтеграції в структури Великої Румунії часто писалось в суб єктивній
та пафосній манері. За таких обставин, однією з головних наших цілей
стало виконання якомога повного дослідження про цього визначного
політичного лідера румунів габсбурзької Буковини.
Задля здійснення нашої історіографічної розвідки ми
звернулися до широкого спектру архівної інформації, до
найрізноманітніших опублікованих матеріалів, а також до
найважливіших здобутків румунських, німецьких, українських
істориків тощо. Вивчення джерел, які зберігаються у румунських
сховищах, особливо в Центральному національному історичному
архіві (фонди Янку Флондор,
Теодор Белан,
Королівська родина),
Архіві Міністерства закордонних справ, або в іноземних архівах
(Державному архіві Чернівецької області), дозволило нам намалювати
правдиву та неупереджену на наш погляд картину життя і політичної
діяльності людини, яка протягом кількох десятиріч очолювала
національний рух румунів Буковини другої половини
XIX
ст.
-
початку
XX
ст. В
нашій роботі ми також використали серію
надрукованих джерел, що дозволило зрозуміти деякі питання, а саме:
політичне життя на Буковині до створення Румунської національної
партії; організаційна структура та програми РНП; роль братів Валеріу
та Віктора Браніште у поширенні визвольного руху буковинських
румунів; справа Флондора в Буковинському сеймі; звернення Янку
Флондора до Іона І. К. Бретіану в
1915
p.;
діяльність
»сторожинецького поміщика в якості голови Румунської
національної ради Буковини; його участь в політичному житті
об єднаної Румунії.
Перегляд румунських часописів Буковини (особливо
партійних видань), які зберігаються в бібліотеці Музейного комплексу
Буковини (Сучава), Меморіально-документальному фонді ім. Сімеона
Флорі Маріана (Сучава), Сучавській філії Національного архіву
519
Vlád
Gafiţa
Румунії або Державному архіві Чернівецької області, посприяв нам
проникнути в суть стосунків між різними румунськими політичними
групами Буковини (другої половині
XIX
ст.
-
початку
XX
ст.), у
взаємовідносини між їхніми лідерами (в т. ч. між Янку Флондором та
іншими представниками румунської політичної еліти), дослідити
статутні та програмні положення РНП тощо.
В історичному дослідженні будь-якої теми стосовно Буковини,
а значить і нашого, важливими робочими інструментами є
бібліографічні видання Еріха Бека. Починаючи з 50-х
—
60-х років
XX
ст. зростає інтерес німецькомовних дослідників та істориків до
буковинської проблематики, що призвело до появи як аналітичних,
так і спеціальних досліджень в самих різних напрямах. Наукові праці
австро-німецьких дослідників стосовно Янку Флондора мають в
основному відносний або суб єктивний характер. Такі автори, як Еріх
Прокопович або Рудольф
Вагнер,
вважають, що націоналістична
спрямованість Флондора є результатом сильного впливу з поза меж
герцогства Буковина, наприклад, з боку дако-румунської ідеології.
Всупереч окремим спробам дати об єктивну оцінку історії Буковини з
позицій об єктивності та історичної правди, українські дослідники
після
1990
р. так і не відійшли повністю від „старих стереотипів і
кліше комуністичної та ультранаціоналістичної історіографії . Щодо
висвітлення деяких питань, пов язаних із національним рухом
буковинських румунів у другій половині
XIX
ст.
—
на початку
XX
ст.,
здобутки сучасної української історіографії, представленої такими
дослідниками, як О. Добржанський, А. Жуковський або В.
Ботушанський, є дуже скромними.
У перших десятиріччях
XX
ст. історіографічні праці,
присвячені Янку Флондору, мали фрагментарний характер, вони
зводились зокрема до висвітлення його ролі в об єднанні Буковини з
Румунією, до деяких посилань на генеалогію родини Флондорів або
до написання стислих нарисів. Таким авторам, як Нектаріє Котларчук
або
Траян
Ларіонеску, належать статті про походження румунських
поміщицьких родин Буковини та надання їм дворянських титулів,
серед яких був і Янку барон фон Флондор. Портретні зарисовки, що
належать перу Рауля Кречуна, Ніколає Йорга, Костянтина Логіна або
Григорія Нандріша, містять короткі відомості про політичну фігуру
Флондора, певні ідеї стосовно його участі та ролі в розвитку
румунського національного руху на Буковині у другій половині
XIX
ст.
—
на початку
XX
ст. або зусиль, направлених на об єднання
Буковини з Румунським королівством.
На початку 80-х років ХХ-го століття зусилля румунських
істориків та дослідників щодо вивчення історичного минулого
Буковини стають дедалі ширшими і глибшими. Перед Грудневою
революцією
1989
р. науковці Сучавського повітового музею почали
520
lancu Flondor
(1865 - 1924)
şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina
висвітлювати питання, пов язані з національним рухом буковинських
румунів, друкуючи у щорічнику цього закладу дослідження і статті
про політичне і партійне життя буковинських румунів першої
половини
XIX
ст.
-
початку
XX
ст.;
румунську пресу Буковини; роль
деяких представників інтелігенції з Ардялу, таких, як Валеріу та
Віктор Браніште, у національному визволенні автохтонного населення
краю; початок парламентського життя на Буковині.
Найбільш значним та цінним внеском в становленні сучасної
румунської історіографії стосовно розвитку еліти, румунських партій
та парламентаризму в габсбурзькій Буковині є наукові праці,
дослідження і статті таких відомих істориків, як Міхай-Штефан
Чаушу або Міхай Якобеску. Проблематикою національного руху,
буковинських румунів до і після
1918
р. займались також інші
історики та дослідники: Штефан Пуріч, Маріан Олару, Костянтин
Унгуряну, Флорін Пінтеску, Дімітріє Ватаманюк, Даніель Хренчук та
інші. Різноманітністю та широким колом обраної тематики вони
внесли суттєву ясність в такі питання, як концепція
„homo
bucovinensis ,
конфлікт навколо трикольора, стосунки між
політичними елітами і групами корінного та некорінного населення
герцогства Буковина, значіння і роль дако-румунської течії у
політично-національному визволенні буковинських румунів,
об єднання та інтеграція провінції в структури соборної румунської
держави тощо.
Поява політичної партії, яка б насправді виражала інтереси
буковинських румунів, була довгим і важким процесом, який можна
вписати в хронологічні рамки останніх трьох десятиріч
XIX
ст.
-
першого десятиріччя
XX
ст. Еліта румунів Буковини, яка протягом
певного часу була представлена тільки національними боярами
консервативного напряму, входила до складу політичних організацій
Відня на зразок партії централістів та партії автономістів.
Незадоволені політикою германізації та денаціоналізації, яку
імперська влада проводила в герцогстві Буковина, консервативні
румунські бояри створили у
1872
р. Товариство національних
автономістів, існування якого на жаль виявилося короткочасним (від
квітня до грудня). Шлях до створення румунської політичної партії на
Буковині пройшов через етап політичних товариств типа „КонкордіГ
(„Concordia ).
Контури цієї політичної організації стали реальністю у
1885
в Чернівцях. Ставши виразником політичної волі автохтонів,
політичне товариство „Конкордія мало з
1886
р. друкований орган
румунської мовою, який видавався в Сучаві під назвою
„Revista
politică
(„Політичний часопис ).
Перетворення політичного товариства „Конкордія на
справжню політичну партію буковинських румунів
руло нелегким,
воно зазнало впливу багатьох факторів як внутрішнього, так і
521
Vlad Gafita
зовнішнього характеру. Після
1889
p.
всередині політичного
товариства „Конкордія починають вирисовуватися два крила: старих
консервативних бояр та молодого покоління політиків. Конфлікт між
старою та молодою гвардією був з однієї сторони наслідком
опортунізму консервативних бояр, яким співробітництво з
провінціальними органами влади гарантувало стабільність на
державних посадах, а з іншої сторони їх небажанням допустити
молодь до керівних посад в товаристві та дозволити молодим
політикам отримати мандати під час виборів до крайового сейму. Не
менш важливим, на наш погляд, було ідейне протиборство навколо
майбутніх шляхів та інтенсивності національно-політичної боротьби
буковинських румунів. Молоді політики вважали стриманість «бояр»
у справі захисту національних інтересів майже як відмову від
боротьби. З їх точки зору виховання та політична і культурна
емансипація румунських мас Буковини були недостатніми й тому
відчувалась абсолютна необхідність радикалізації політичних дій під
керівництвом молодої інтелектуальної еліти, що досягла піку своєї
активності. Значну роль в підтримані конфліктної ситуації між
старими і молодими політиками відігравала влада провінції, а також
представники кількох некорінних національностей (поляків, вірмен і
навіть
рутен),
які надавали тимчасову політичну та виборчу підтримку
консервативним румунським боярам. Прогресивні елементи
товариства „Конкордія на Буковині вважали, що реальну національну
солідарність можна досягти тільки шляхом відвернення зовнішньої
інтервенції та відмовлення від власних або групових амбіцій.
Примирення, на жаль тимчасове, між двома групами румунських
політиків відбулось весною
1892
р. завдяки конфлікту, що виник між
румунськими боярами та губернатором Буковини Антоном Паче,
зневага якого до румунів стала нестерпною навіть для представників
старої гвардії. Примирення між ними та молодими конкретизувалось в
березні
1892
p. y
Чернівцях, під час великих політичних зборів
румунів, на яких була проголошена національна солідарність в
політичних та церковних питаннях. Таким чином політичне
товариство „Конкордія стало Румунською національної партією
„Конкордія . Вона поставила перед собою мету залучити якнайбільшу
кількість представників соціальних класів буковинського
автохтонного населення. З появою національної партії на політичну
сцену Буковини виходить і молодий боярин Янку Флондор. Він
проводив політику підтримки найширших кіл корінного населення,
особливо селянства. Участь цієї соціальної категорії в партійному
житті була необхідною, але недостатньою умовою для її визволення.
Дуже часто зусилля румунської еліти Буковини в цьому плані були
непослідовними та позбавленими змісту. Консервативні румунські
бояри заявляли про свою готовність підтримати селян, але вживані
522
lancu Flondor
(1865 - 1924)
şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina
заходи були вкрай неефективними або взагалі відсутні. Створення та
виховання національної еліти, добре підготовленої, чисельної і
відданої культурній та політичній емансипації буковинських румунів,
перебували постійно в полі зору Янку Флондора. Він вважав, що саме
еліти і інтелігенція можуть суттєво вплинути на напрямок розвитку
корінного населення Буковини, оскільки на той момент селянські маси
були ще непідготовленими до активної участі в політичному житті.
Його відношення до найчисельнішого соціального класу Буковини не
було зневажливим, як це може показатись на перший погляд. Він
вважав, що селян необхідно спочатку виховати і підняти на вищий
культурний рівень, і тільки після цього їх можна залучити до
політичного життя під керівництвом священиків та учителів.
Відношення Янку Флондора до соціальних класів Буковини
характеризується щирістю, але в той же час непримиренністю до
консервативних бояр, яким часто бракувало патріотизму та
національного почуття.
При висвітленні координат політичної діяльності Янку
Флондора ми виходили з того, що найважливіші моменти його кар єри
органічно пов язані із становленням Румунської національної партії,
тому вважаємо, що його внесок і роль у розвитку руху за визволення
буковинських румунів між останнім десятиріччям
XIX
ст. та початком
XX
ст. є фундаментальними, незважаючи на тимчасові відходи з
політичної сцени Буковини.
Довіра румунського населення, надана людині і політичному
Діячу Янку Флондору, була підтверджена під час виборів в крайовий
сейм
1898
р.
19
вересня/1 грудня він був обраний депутатом Сейму
Буковини від
II
колегії крупних землевласників. В результаті цих
виборів із
31
депутата
13
були румунами. На жаль, не всі румунські
депутати були членами Румунської національно-радікальної партії,
Деякі з них були обрані за допомогою губернатора Фрідріха
Бургіньона і насправді захищали його політику. Представники інших
етнічних груп також не мали в сеймі унітарних груп; німецькі
депутати були розділені на лібералів, націоналів та консерваторів, а
рутени
навіть складали дві протилежні групи
-
проавстрійську та
проросійську. У
1898
р. Янку Флондор став
заступником голови
румунського клубу в Сеймі Буковини, а це означало, що решта
Румунських депутатів визнала його заслуги.
28
грудня він виступив у
сеймі румунською мовою, підкреслюючи таким чином румунський
характер краю і вимагаючи також використання румунської мови в
законодавчому органі та офіційних документах. Тоді ж він виразив
рішучий протест проти антирумунської політики губернатора
Буковини Фрідріха Бургіньона:
„(...)
Попираючи нас (румунів
-
прим,
автора), тим самим ви
попираете
право і закон ,
-
підкреслював
Румунський політик. Усвідомлюючи, що зміцнення Румунської
523
Vlád Gafíta
національно-радикальної партії рано чи пізно може призвести до його
відсторонення, губернатор Буковини почав здійснювати план щодо її
розколу. На жаль, його спроби виявились успішними, насіння
розбрату дало хороші сходи в румунському таборі. Видворення з
герцогства братів Браніште, заборона та неодноразова конфіскація
газети
„Patria
(„Батьківщина ) ослабили інтенсивність національної
боротьби і силу Румунської національно-радикальної партії. Признаки
стомлення консервативних елементів партії, а також їх бажання
отримати за допомогою уряду депутатські мандати в сеймі та
рейхстазі стали каталізаторами розпаду румунської політичної партії
та примирення з губернатором. Весною
1900
р. крупні бояри-
консерватори виходять із партії, стверджуючи, що непримиримість до
уряду створює небезпеку для національного існування буковинських
румунів, а матеріальні та моральні жертви
e
надто великими
порівняно із здобутками політичної боротьби румунських радикалів.
Влітку
1900
р. створюється Румунська консервативна партія
або „примирлива партія, названа так через співпрацю з урядом, а
Румунська національно-радикальна партія стає Румунською
національно-народною партією, головою якої стає Джеордже
Попович. Після його від їзду до Румунії, у
1901
р. ця функція
переходить до Янку Флондора. Програмні засади, оприлюднені в
офіційному органі партії
-
газеті
„Deşteptarea
(„Пробудження ), яка
також виходила в Чернівцях, були зосереджені на наступні напрямки:
шкільний, релігійний, адміністративний, економічний, політичний. На
початку
1902
р. консерватори офіційно відмовляються від
„примирення з Бургіньоном й тим самим відкрили шлях до
примирення з іншим крилом партії.
20
червня
1902
р. Румунська
національна партія формально возз єднується, маючи в складі
керівних органів делегатів обох груп. її рішення носили
зобов язуючий характер як для консерваторів, так і для народників-
націоналістів.
Єдність поглядів буковинських румунів, яка і без того була
дуже уразливою, була підірвана Аурелом Ончулом, однаково
відкинутому як консерваторами, так і націоналістами. На початку
1902
р. він створює Демократичний селянський рух, чия доктрина
була підтримана газетою „Спостерігач
( Privitorul ),
яка виходила в
Брно, а потім у Чернівцях. У
1903
р. під керівництвом того ж Аурела
Ончула створюється Демократична селянська партія, яка ззовні
користувалась підтримкою прем єра Австрії Кобера, а в самій
Буковині
-
нового губернатора
Конрада фон
Гогенлое. Таким чином
австрійська влада сподівалась, що підтримкою помірної соціальної
боротьби зможе відвернути увагу від національного питання. У
1903-
1904
pp.
румунські націоналісти втратили голоси виборців на користь
демократів Ончула, яким вдалось перетягнути на свій бік значну
524
lancu Flondor
(1865 - 1924)
şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina
кількість селян, священиків та вчителів. Протягом
1905-1908
pp.
Янку
барон фон Флондор відійшов тимчасово від політичного життя,
будучи розчарованим розділенням буковинських румунів, чия
політична єдність виглядала скомпрометованою.
Після його
уходу
з політичної сцени протягом
1904-1908
pp.
розділ та фракції всередині національної партії збереглися. Хоча
Аурел Ончул і сподівався замінити Флондора в якості провідника
національного руху, йому це не вдалося, оскільки ні консерватори, ані
націоналісти не підтримали його нерідко дворушницькі політичні дії.
Втрачаючи добру частину довіри з боку виборців і розуміючи, що
нападки на Янку Флондора у
1903
р. біли великою помилкою, А.
Ончул пробує переконати націоналістичного лідера повернутись на
політичну арену. Протягом кількох років, до
1908
p.,
Флондор не
погоджувався на пропозицію свого колишнього супротивника, не
вірив його обіцянкам та запевненням про дружбу.
Однак заради політичної солідарності буковинських румунів і
відновлення єдності Румунської національної партії Янку Флондор
пішов на примирення з демократами Ончула і згуртував навколо себе
як консерваторів, так і колишніх народників. З метою підтримки в
крайовому сеймі та Віденському парламенті планів демократизації
буковинського суспільства і здійснення окремих сприятливих для
своїх співвітчизників реформ, Флондор поліпшив свої відносини з
Аурелом Ончулом, навіть співробітничав з ним до кінця
1910
р.
Внаслідок нових нападів та відновлення безплідних конфліктів між
групами, що входили до національної партії, Флондор знову покидає
політичне життя. Протягом
1910-1914
pp.
румунським політикам
Буковини так і не вдалося відновити єдність РНП. Під час першої
світової війни лідер руху за визволення автохтонного населення
Буковини перебував під постійним наглядом з боку австрійських
воєнних органів, а в
1916
р. проти нього порушили судовий процес,
якій розглядався у Львові.
Кінець війни і розпад дуалістичної імперії знову поставили
Янку Флондора на чолі буковинських румунів, що дозволило йому
відіграти фундаментальну роль у звільненні та об єднанні Буковини з
Румунією. Хоча недовгий час він був міністром-делегатом Буковини з
резиденцією в Чернівцях (грудень
1918 p.-
квітень
1919
p.),
Флондор
розвив бурну діяльність щодо інтеграції краю до соборної Румунії. На
жаль, конфлікт з Іоном Ністором, який був міністром-делегатом
Буковини в Бухаресті, а також непрозорість ліберальних політичних
кругів стосовно концепції Янку Флондора про спосіб та ритм
інтеграції Буковини в структури уніфікованої румунської держави
призвели до його відставки з посади голови буковинського
тимчасового уряду. Не відчуваючи визнання своїх заслуг, як це
неодноразово відбувалося протягом своєї політичної кар єри,
525
Vlád
Gafiţa
архітектор об єднання Буковини вирішив не брати активної участі в
політичному житті Великої Румунії. Опечалений і розчарований, він
пішов з життя у
1924
p.,
у своєму маєтку в Сторожинцях
(Флондорень).
526
|
| any_adam_object | 1 |
| author | Gafiţa, Vlad |
| author_facet | Gafiţa, Vlad |
| author_role | aut |
| author_sort | Gafiţa, Vlad |
| author_variant | v g vg |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV035640373 |
| ctrlnum | (OCoLC)645467943 (DE-599)BVBBV035640373 |
| era | Geschichte 1850-1919 gnd |
| era_facet | Geschichte 1850-1919 |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>02039nam a2200481 c 4500</leader><controlfield tag="001">BV035640373</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20091201 </controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">090722s2008 a||| |||| 00||| rum d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9789733713005</subfield><subfield code="9">978-973-37-1300-5</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)645467943</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV035640373</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rakwb</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">rum</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">7,41</subfield><subfield code="2">ssgn</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Gafiţa, Vlad</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina</subfield><subfield code="c">Vlad Gafiţa</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">Iaşi</subfield><subfield code="b">Ed. Junimea</subfield><subfield code="c">2008</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">XV, 544 S.</subfield><subfield code="b">Ill.</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="500" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Zsfassung in dt., engl. franz. u. rumän. Sprache</subfield></datafield><datafield tag="600" ind1="1" ind2="7"><subfield code="a">Flondor, Iancu</subfield><subfield code="d">1865-1924</subfield><subfield code="0">(DE-588)139973109</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="648" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Geschichte 1850-1919</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Rumänen</subfield><subfield code="0">(DE-588)4117147-0</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Nationalbewegung</subfield><subfield code="0">(DE-588)4171210-9</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Bukowina</subfield><subfield code="0">(DE-588)4008861-3</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="0"><subfield code="a">Flondor, Iancu</subfield><subfield code="d">1865-1924</subfield><subfield code="0">(DE-588)139973109</subfield><subfield code="D">p</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Bukowina</subfield><subfield code="0">(DE-588)4008861-3</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2="1"><subfield code="a">Rumänen</subfield><subfield code="0">(DE-588)4117147-0</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2="2"><subfield code="a">Nationalbewegung</subfield><subfield code="0">(DE-588)4171210-9</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2="3"><subfield code="a">Geschichte 1850-1919</subfield><subfield code="A">z</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="1" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSBMuenchen</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017695174&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB Muenchen</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017695174&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="999" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-017695174</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">909</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">498</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">909</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">498</subfield></datafield></record></collection> |
| geographic | Bukowina (DE-588)4008861-3 gnd |
| geographic_facet | Bukowina |
| id | DE-604.BV035640373 |
| illustrated | Illustrated |
| indexdate | 2024-07-09T21:42:13Z |
| institution | BVB |
| isbn | 9789733713005 |
| language | Romanian |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-017695174 |
| oclc_num | 645467943 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | XV, 544 S. Ill. |
| publishDate | 2008 |
| publishDateSearch | 2008 |
| publishDateSort | 2008 |
| publisher | Ed. Junimea |
| record_format | marc |
| spelling | Gafiţa, Vlad Verfasser aut Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina Vlad Gafiţa Iaşi Ed. Junimea 2008 XV, 544 S. Ill. txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier Zsfassung in dt., engl. franz. u. rumän. Sprache Flondor, Iancu 1865-1924 (DE-588)139973109 gnd rswk-swf Geschichte 1850-1919 gnd rswk-swf Rumänen (DE-588)4117147-0 gnd rswk-swf Nationalbewegung (DE-588)4171210-9 gnd rswk-swf Bukowina (DE-588)4008861-3 gnd rswk-swf Flondor, Iancu 1865-1924 (DE-588)139973109 p DE-604 Bukowina (DE-588)4008861-3 g Rumänen (DE-588)4117147-0 s Nationalbewegung (DE-588)4171210-9 s Geschichte 1850-1919 z Digitalisierung BSBMuenchen application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017695174&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis Digitalisierung BSB Muenchen application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017695174&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract |
| spellingShingle | Gafiţa, Vlad Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina Flondor, Iancu 1865-1924 (DE-588)139973109 gnd Rumänen (DE-588)4117147-0 gnd Nationalbewegung (DE-588)4171210-9 gnd |
| subject_GND | (DE-588)139973109 (DE-588)4117147-0 (DE-588)4171210-9 (DE-588)4008861-3 |
| title | Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina |
| title_auth | Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina |
| title_exact_search | Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina |
| title_full | Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina Vlad Gafiţa |
| title_fullStr | Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina Vlad Gafiţa |
| title_full_unstemmed | Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina Vlad Gafiţa |
| title_short | Iancu Flondor (1865 - 1924) şi mişcarea naţională a românilor din Bucovina |
| title_sort | iancu flondor 1865 1924 si miscarea nationala a romanilor din bucovina |
| topic | Flondor, Iancu 1865-1924 (DE-588)139973109 gnd Rumänen (DE-588)4117147-0 gnd Nationalbewegung (DE-588)4171210-9 gnd |
| topic_facet | Flondor, Iancu 1865-1924 Rumänen Nationalbewegung Bukowina |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017695174&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=017695174&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| work_keys_str_mv | AT gafitavlad iancuflondor18651924simiscareanationalaaromanilordinbucovina |