Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja: polityko-pravovyj aspekt
Gespeichert in:
| Hauptverfasser: | , |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Žytomyr
Vydavnyctvo "Volynʹ"
2004
|
| Schlagworte: | |
| Online-Zugang: | Abstract Inhaltsverzeichnis |
| Beschreibung: | PST: Deutschtum in Wolyn Ende des XVIII und Anfang des XX. Jahrhunderts. - In kyrill. Schr., ukrain. - Zsfassung in dt. Sprache |
| Beschreibung: | 164 S. |
| ISBN: | 9666900637 |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 c 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV021774690 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20081218 | ||
| 007 | t | ||
| 008 | 061019s2004 |||| 00||| ukr d | ||
| 020 | |a 9666900637 |9 966-690-063-7 | ||
| 035 | |a (OCoLC)162369605 | ||
| 035 | |a (DE-599)BVBBV021774690 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rakwb | ||
| 041 | 0 | |a ukr | |
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a 7,41 |2 ssgn | ||
| 100 | 1 | |a Poliščuk, Jurij Mykolajovyč |e Verfasser |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |a Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja |b polityko-pravovyj aspekt |c Jurij Poliščuk ; Oleksandr Sulimenko |
| 264 | 1 | |a Žytomyr |b Vydavnyctvo "Volynʹ" |c 2004 | |
| 300 | |a 164 S. | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 500 | |a PST: Deutschtum in Wolyn Ende des XVIII und Anfang des XX. Jahrhunderts. - In kyrill. Schr., ukrain. - Zsfassung in dt. Sprache | ||
| 648 | 7 | |a Geschichte 1780-1920 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 650 | 0 | 7 | |a Deutsche |0 (DE-588)4070334-4 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 651 | 7 | |a Wolynien |0 (DE-588)4079380-1 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 689 | 0 | 0 | |a Wolynien |0 (DE-588)4079380-1 |D g |
| 689 | 0 | 1 | |a Deutsche |0 (DE-588)4070334-4 |D s |
| 689 | 0 | 2 | |a Geschichte 1780-1920 |A z |
| 689 | 0 | |5 DE-604 | |
| 700 | 1 | |a Sulimenko, Oleksandr H. |e Verfasser |4 aut | |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB Muenchen |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=014987566&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Abstract |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSBMuenchen |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=014987566&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 940 | 1 | |n DHB | |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 940 | 1 | |q DHB_BSB_DDC1 | |
| 999 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-014987566 | ||
| 942 | 1 | 1 | |c 306.09 |e 22/bsb |f 09034 |g 477 |
| 942 | 1 | 1 | |c 306.09 |e 22/bsb |f 09034 |g 43 |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1804135644324167680 |
|---|---|
| adam_text | висновки
Перші згадки про поселення німців на території Волині
відносяться ще до часів Київської Русі. Проте в чисельну і
стабільну етнічну групу вони починають оформлятися в кінці
XVIII -
на початку
XIX
ст. Особливо інтенсивно цей процес
пішов після приєднання краю до Російської імперії. Адже саме
в цей час, для їхнього переселення, тут склалися сприятливі
економічні та політичні умови. Волинь тоді була порівняно
малозаселеним краєм з великою кількістю необроблених зе¬
мель, що приваблювало сюди переселенців, в першу чергу ні¬
мців, з аграрноперенаселених Царства Польського, Прусії,
Австрії. Колоністам в останній третині
XVIII
і першій поло¬
вині
XIX
ст. сприяла також зовнішньополітична діяльність
російських імператорів та їхніх урядів, які були зацікавлені в
якнайшвидшому включенні нових, величезних територій у за-
гальноімперський економічний комплекс, а також піднятті там
сільськогосподарського виробництва і промисловості.
Поява великої кількості німецьких колоністів на Волині
мала і внутрішні політичні передумови. В регіоні проживала
значна кількість поляків, які сконцентрували у своїх руках
великі земельні наділи і не приховували свого ворожого ста¬
влення до російської імперії, що яскраво показали повстання
1830-1831
та
1863
pp.
Саме з допомогою німців царський уряд
сподівався послабити польський економічний вплив в регіоні.
Виходячи з цього, німцям-колоністам надавалися значні
пільги. А саме, вони звільнялися від податків, військової по¬
винності, отримували право купувати у власність, або ж оре¬
ндувати державні та поміщицькі землі, утворювати власні
поселення
-
колонії, вільно відправляти свої релігійні обряди
тощо. Усе це сприяло масовому переселенню німців на тери¬
торію регіону.
Цей процес можна поділити на кілька етапів: перший
-
80-90-ті
pp.
XVIII
ст.
-
30-ті
pp.
XIX
ст.;
другий
-
ЗО-50-тІ
pp.
XIX
ст.;
третій
-
60-80-ті
pp.
XIX
ст.;
четвертий
-
90-ті
pp.
XIX
ст.
-
початок
XX
ст.
Уже в
процесі переселення, під впливом давніх традицій,
158
політики російського царизму у німців Волині сформувалися
основні напрямки господарської діяльності. Ними стали зем¬
леробство, тваринництво, ремісництво, підприємництво. Але
головним об єктом прикладання рук у колоністів все ж була
земля, заради якої більшість з них і їхала на Волинь. Найбільш
поширеною формою землеволодіння серед німецьких колоніс¬
тів краю була тимчасова оренда державної або приватної зе¬
млі, за користування якої вони платили чинш (грошовий об¬
рок). Частина з них придбала землю у приватну власність.
Багато цих земель до появи на них німців взагалі не обробля¬
лося і лише завдяки їхньому умілому господарюванню вони
перетворилися на квітучі поля. І таких земельних площ було
чимало. Так, за підрахунками голови Волинського дворянст¬
ва С.А.
Уварова
лише з
1884
по
1892
р. „внаслідок кропіткої
праці іноземних працівників
800000
десятин землі були пере¬
ведені з категорії безперспективних у категорію високоефек¬
тивних земельних ресурсів. В результаті цього Волинська
губернія за розмірами сплати податків у державний бюджет
зайняла одне з перших місць в Російській імперії. Причому кі¬
лькість цих податків на
300000
руб.
перевищила призначену
норму.
Німці мали також високоорганізоване тваринництво, що
базувалося на традиційних німецьких породах худоби, яку
вони розводили в регіоні. Цим вони внесли значний вклад у
розвиток тваринництва на Волині. А воно займало провідні
позиції не тільки в Україні, айв усій Російській імперії. Так,
за кількістю овець на
100
сільських мешканців край займав в
Україні друге місце, поступаючись лише Таврійській губер¬
нії, а за кількістю великої рогатої худоби він займав перше
місце в імперії. Більше того, у міжнародному масштабі попе¬
реду Волині за кількістю великої рогатої худоби на
100
сіль¬
ських мешканців знаходилися лише Данія і
США.2
Отриману тваринницьку продукцію німецькі колоністи
переробляли і збували на місцевих ярмарках, а їхній сир і ма¬
сло користувалася значним попитом не лише на території гу¬
бернії, а й далеко за її межами.
Слід відмітити, що прогресивний досвід німецьких госпо-
159
дарств не став прикладом для широких мас волинських селян.
Причиною цього були численні феодальні пережитки, які галь¬
мували розвиток сільського господарства в краї. Серед них
варто виділити: збереження поміщицького землеволодіння, се¬
лянське безземелля, застарілі методи їхнього господарювання.
Все ж частина українських селян перейняла у німців окремі
методи обробітку землі, застосування сівозмін, використання
органічних та неорганічних добрив, елітних сортів сільського¬
сподарських культур, порід робочої і продуктивної худоби
тощо. Цим вони внесли значний вклад у формування на Волині
прошарку „міцних господарів , як основи стабільності її сіль¬
ськогосподарського виробництва. На це, зокрема, вказує се¬
редня прибутковість однієї десятини селянської землі. Якщо в
усіх українських губерніях у
1910 - 1913
pp..
вона не перевищу¬
вала
10
руб. на
рік, то на Волині вона складала
21
руб.3, а в
заможних селянських господарствах
- 25,5
руб.
Це не набага¬
то менше, ніж у великих капіталістичних маєтках. Так, у Тере-
щенків прибуток з однієї десятини землі складав
27
руб.4
Одне з провідних місць в господарській діяльності колоні¬
стів займало ремісництво. Це було зумовлено тим, що весь
сільськогосподарський реманент вони виробляли самі. На ос¬
нові архівних джерел нам вдалося встановити, що усі основні
материнські колонії мали, ремісничі майстерні, які задово¬
льняли потреби навколишніх колоній у сільськогосподарсько¬
му реманенті, побутових речах і
т.д.
Варто зазначити, що на
Волині колоністи навіть започаткували виробництво двигу¬
нів для млинів, які користувалися попитом як на території гу¬
бернії, так і за її межами.
Аналіз суспільно-політичного і духовного життя німець¬
ких колоній на волинській землі дає підставу стверджувати,
що німці тут мали високий рівень національної свідомості,
який знайшов яскраве відображення у їхньому громадському,
релігійному і культурному житті. Особливо це стосується
форм громадського управління, які колоністи принесли зі сво¬
єї історичної батьківщини. Його основу складали виборність
керівництва колоній і громадський контроль фактично за усі¬
ма сферами життя поселенців.
160
Важливим елементом громадського життя волинських ні¬
мців був досить розвинутий кооперативний рух, складовими
частинами якого стали сільськогосподарські, страхові това¬
риства, каси допомоги хворим і
т.д.
Важливе місце в житті німецьких колоністів займала ре¬
лігія. Переважна більшість з них сповідувала різні течії про¬
тестантизму і лише незначна частина
-
католицизм. Найчи-
сельнішою німецькою релігійною громадою на Волині була
лютеранська. За нею, значно відставши, розташувалися ме¬
ноніти, баптисти і
т.д. .
На новому місці проживання поселенці утворювали.ком¬
пактні релігійні громади, які і слідкували за збереженням тра¬
диційної релігійності у побуті, роботі, повсякденному житті.
Релігійні потреби колоністів забезпечували пастори, кантори,
кістери, предігери. Довгий час їх запрошували або з історич¬
ної батьківщини, або з Царства Польського, а з початку
XX
ст. канторів почали готувати на Волині.
Протестантська релігія викликала інтерес у певної час¬
тини українських селян, робітників. Особливо це стосувалося
сектантства (баптизм, штундизм). Це викликало занепокоєн¬
ня місцевої влади, яка одним із голоних своїх завдань бачила
у підтримці православної церкви. Як результат, вона почала
обмежувати діяльність протестантських священиків, можли¬
вості колоністів задовольняти свої релігійні потреби.
Цікавою сторінкою релігійного життя волинських німців
стало сектантство. Адже край став своєрідним всеросійським
баптистським центром, де проводилися з їзди прихильників цієї
протестантської течії.
Важливою складовою частиною духовного життя німців
Волині була й освіта. Ще в кінці
XVIII -
на початку
XIX
ст.
тут почала складатися система навчальних закладів, які були
в основному при кірхах. Колоністи дбали про освітній рівень
своєї молоді, адже їхні принципи віросповідання вимагали, щоб
молоді люди до конфірмації (обряду причастя) уміли читати
релігійну літературу. Саме тому провідне місце в освіті на¬
лежало релігії. Німецькі священики (пастори, кантори, кісте¬
ри) ставали першими вчителями дітей колоністів. Аналіз ар-
161
хівних джерел допоміг нам визначити розгалужену систему
шкіл, а також роль релігії у процесі навчання. Нам вдалося
встановити, що рівень письменності у них був одним із най¬
вищих у регіоні. Проведені польові дослідження окремих ко¬
лоній (Березівка, Стара Буда Житомирського повіту, нині це
села Житомирського та Червоноармійського районів Жито¬
мирської області) засвідчили, що діти колоністів навчалися
разом з українськими у школах, побудованих на кошти замо¬
жних німців.
У 80-х
pp.
XIX
ст.,
російська адміністрація починає актив¬
но боротися проти німецької освіти, намагається замінити її
російською, з усіма витікаючими звідси наслідками. Головним
з них повинна була стати русифікація німецького населення
краю. Проте, цього не сталося. Волинські німці, як і раніше,
продовжували міцно триматися своєї мови, культури, тради¬
цій, а система німецької освіти доказала свою якість. На це,
зокрема, вказує те, що із середовища колоністів вийшло чима¬
ло талановитих музикантів, поетів, політичних діячів, вчених,
які збагатили не тільки українську, але і світову культуру.
В середині 80-х
pp.
XIX
ст.
процес німецької колонізації
Волині царський уряд визнав небезпечним. Волинських німців
почали примушувати приймати російське громадянство, про¬
ти осіб, які не бажали це робити, застосовували репресивні
заходи. Наприкінці 80-х
pp.
XIX
ст., у
зв язку із погіршенням
відносин з Німеччиною, царський уряд розпочинає активно
проводити політику обмеження іноземної колонізації прикор¬
донної Волинської губернії. Як результат, у 90-х
pp.
XIX
ст.
вийшов ряд указів, які суттєво обмежили права німецьких
колоністів. Фактично це поклало початок масовій еміграції
німців з регіону. її основними напрямками стали
США,
Бра¬
зилія, Аргентина, Канада. В межах Російської імперії волин¬
ські німці емігрували на Далекий Схід, в Забайкалля, Казах¬
стан, Прибалтику,
Потрібно відмітити, що у колоністів, які емігрували з
Волині, та у їхніх нащадків надовго залишилася добра пам ять
про цей край. На це, зокрема, вказує створення ними у ФРН,
США,
Канаді, Бразилії, Аргентині товариств волинських ні-
162
мців. Серед них варто виділити Історичне товариство воли-
нян в м. Візентгайд (Баварія), яке встановило тісні зв язки з
Мюнхенським Інститутом Східної Європи, Товариством до¬
слідників Волині (м. Житомир). Його члени багато роблять
для збирання, систематизації інформації про волинських нім¬
ців, пропагують їхні культурні надбання.
Подальші історичні катаклізми значно змінили етнічне
обличчя України в цілому і Волині зокрема. Багато німців
емігрувало, інші були знищені тоталітарними режимами. Як
результат на теренах України залишилося дуже мало нащад¬
ків тих німецьких колоністів, які переселилися сюди в кінці
XVIII - XIX
століттях, і з року в рік ця цифра ще більше змен¬
шується. Так, якщо в
1989
р. тут мешкало майже
40
тис. нім¬
ців, то в кінці
2001
р.
-
уже трохи більше
33
тис.5
В наш час змінилися і регіони їхнього поселення. Зокрема,
,
Волинь (Волинська, Житомирська, Рівненська області, а та¬
кож частина Тернопільської та Хмельницької областей) уже
перестали бути такими. Як результат, перепис
2001
р. пока¬
зав, що тут·, за винятком Житомирської області (мешкає
994
німці), фактично немає німецького населення.6 Але потрібно
відмітити, що в усіх цих областях є ентузіасти відновлення і
розвитку німецької культури. На це, зокрема, вказує те, що в
них активно працюють німецькі національно-культурні об ¬
єднання. Так, у Волинській області діє товариство німців Во¬
лині „Відродження , в Житомирській, Рівненській, Тернопіль¬
ській
-
національно-культурні товариства „Відергебурт , а в
Хмельницькій
-
Центр німецької культури.7
Тому вивчення історичної долі німецької етнічної групи
Волинської губернії, дослідження впливу рішень царського
Уряду на колоністів у
XIX -
на початку
XX
ст. дає можли¬
вість враховувати той досвід на сучасному етапі становлен¬
ня української державності, а саме: для гармонізації міжнаці¬
ональних відносин у державі; для врахування помилок, які
мали місце по відношенню до німецької етнічної меншини в
минулому і недопущення їх в майбутньому; для допомоги дер¬
жавним органам реалізовувати національно-культурні запи¬
ти усіх етнічних груп, які проживають в Україні.
163
:
Зміст
Вступ
.......................................................................................6 - 26
Розділ І. Політика російського царизму щодо переселення
німецьких колоністів та їх розселення в регіоні
....................27 - 62
Розділ
II.
Господарська діяльність колоністів та її регла¬
ментація царизмом
.....................................................................63-103
Розділ
III.
Громадське і духовне життя переселенців
.......104 - 146
Розділ
IV.
Обмеження прав колоністів та їх витіснення
з Волині
.................................................................................147-157
Висновки
..........................................................................158-164
Inhalt
Einleitung...........................................................................
..............б -
26
Abschnitt
I. Die
Politik des rassischen Zarismus in bezug auf die
Umsiedlung von deutschen Kolonisten und ihre Ansiedlung in der
Region...............................................................................,.........27 - 62
Abschnitt
II.
Wirtschaftliche Tätigkeit der Kolonisten und ihre
Regelung durch den Zarismus..........................................................63 -104
Abschnitt
III.
Gesellschaftliches und geistiges Leben der
Umsiedler.................................................................................104 - 146
Abschnitt
IV.
Rechtsbeschränkung von Kolonisten und ihre
Verdrängung aus Wolyn...........................................................„147 - 157
Schlußfolgerungen.........................................................................158 - 164
|
| adam_txt |
висновки
Перші згадки про поселення німців на території Волині
відносяться ще до часів Київської Русі. Проте в чисельну і
стабільну етнічну групу вони починають оформлятися в кінці
XVIII -
на початку
XIX
ст. Особливо інтенсивно цей процес
пішов після приєднання краю до Російської імперії. Адже саме
в цей час, для їхнього переселення, тут склалися сприятливі
економічні та політичні умови. Волинь тоді була порівняно
малозаселеним краєм з великою кількістю необроблених зе¬
мель, що приваблювало сюди переселенців, в першу чергу ні¬
мців, з аграрноперенаселених Царства Польського, Прусії,
Австрії. Колоністам в останній третині
XVIII
і першій поло¬
вині
XIX
ст. сприяла також зовнішньополітична діяльність
російських імператорів та їхніх урядів, які були зацікавлені в
якнайшвидшому включенні нових, величезних територій у за-
гальноімперський економічний комплекс, а також піднятті там
сільськогосподарського виробництва і промисловості.
Поява великої кількості німецьких колоністів на Волині
мала і внутрішні політичні передумови. В регіоні проживала
значна кількість поляків, які сконцентрували у своїх руках
великі земельні наділи і не приховували свого ворожого ста¬
влення до російської імперії, що яскраво показали повстання
1830-1831
та
1863
pp.
Саме з допомогою німців царський уряд
сподівався послабити польський економічний вплив в регіоні.
Виходячи з цього, німцям-колоністам надавалися значні
пільги. А саме, вони звільнялися від податків, військової по¬
винності, отримували право купувати'у власність, або ж оре¬
ндувати державні та поміщицькі землі, утворювати власні
поселення
-
колонії, вільно відправляти свої релігійні обряди
тощо. Усе це сприяло масовому переселенню німців на тери¬
торію регіону.
Цей процес можна поділити на кілька етапів: перший
-
80-90-ті
pp.
XVIII
ст.
-
30-ті
pp.
XIX
ст.;
другий
-
ЗО-50-тІ
pp.
XIX
ст.;
третій
-
60-80-ті
pp.
XIX
ст.;
четвертий
-
90-ті
pp.
XIX
ст.
-
початок
XX
ст.
Уже в
процесі переселення, під впливом давніх традицій,
158
політики російського царизму у німців Волині сформувалися
основні напрямки господарської діяльності. Ними стали зем¬
леробство, тваринництво, ремісництво, підприємництво. Але
головним об'єктом прикладання рук у колоністів все ж була
земля, заради якої більшість з них і їхала на Волинь. Найбільш
поширеною формою землеволодіння серед німецьких колоніс¬
тів краю була тимчасова оренда державної або приватної зе¬
млі, за користування якої вони платили чинш (грошовий об¬
рок). Частина з них придбала землю у приватну власність.
Багато цих земель до появи на них німців взагалі не обробля¬
лося і лише завдяки їхньому умілому господарюванню вони
перетворилися на квітучі поля. І таких земельних площ було
чимало. Так, за підрахунками голови Волинського дворянст¬
ва С.А.
Уварова
лише з
1884
по
1892
р. „внаслідок кропіткої
праці іноземних працівників
800000
десятин землі були пере¬
ведені з категорії безперспективних у категорію високоефек¬
тивних земельних ресурсів." В результаті цього Волинська
губернія за розмірами сплати податків у державний бюджет
зайняла одне з перших місць в Російській імперії. Причому кі¬
лькість цих податків на
300000
руб.
перевищила призначену
норму.'
Німці мали також високоорганізоване тваринництво, що
базувалося на традиційних німецьких породах худоби, яку
вони розводили в регіоні. Цим вони внесли значний вклад у
розвиток тваринництва на Волині. А воно займало провідні
позиції не тільки в Україні, айв усій Російській імперії. Так,
за кількістю овець на
100
сільських мешканців край займав в
Україні друге місце, поступаючись лише Таврійській губер¬
нії, а за кількістю великої рогатої худоби він займав перше
місце в імперії. Більше того, у міжнародному масштабі попе¬
реду Волині за кількістю великої рогатої худоби на
100
сіль¬
ських мешканців знаходилися лише Данія і
США.2
Отриману тваринницьку продукцію німецькі колоністи
переробляли і збували на місцевих ярмарках, а їхній сир і ма¬
сло користувалася значним попитом не лише на території гу¬
бернії, а й далеко за її межами.
Слід відмітити, що прогресивний досвід німецьких госпо-
159
дарств не став прикладом для широких мас волинських селян.
Причиною цього були численні феодальні пережитки, які галь¬
мували розвиток сільського господарства в краї. Серед них
варто виділити: збереження поміщицького землеволодіння, се¬
лянське безземелля, застарілі методи їхнього господарювання.
Все ж частина українських селян перейняла у німців окремі
методи обробітку землі, застосування сівозмін, використання
органічних та неорганічних добрив, елітних сортів сільського¬
сподарських культур, порід робочої і продуктивної худоби
тощо. Цим вони внесли значний вклад у формування на Волині
прошарку „міцних господарів", як основи стабільності її сіль¬
ськогосподарського виробництва. На це, зокрема, вказує се¬
редня прибутковість однієї десятини селянської землі. Якщо в
усіх українських губерніях у
1910 - 1913
pp.
вона не перевищу¬
вала
10
руб. на
рік, то на Волині вона складала
21
руб.3, а в
заможних селянських господарствах
- 25,5
руб.
Це не набага¬
то менше, ніж у великих капіталістичних маєтках. Так, у Тере-
щенків прибуток з однієї десятини землі складав
27
руб.4
Одне з провідних місць в господарській діяльності колоні¬
стів займало ремісництво. Це було зумовлено тим, що весь
сільськогосподарський реманент вони виробляли самі. На ос¬
нові архівних джерел нам вдалося встановити, що усі основні
"материнські колонії" мали, ремісничі майстерні, які задово¬
льняли потреби навколишніх колоній у сільськогосподарсько¬
му реманенті, побутових речах і
т.д.
Варто зазначити, що на
Волині колоністи навіть започаткували виробництво двигу¬
нів для млинів, які користувалися попитом як на території гу¬
бернії, так і за її межами.
Аналіз суспільно-політичного і духовного життя німець¬
ких колоній на волинській землі дає підставу стверджувати,
що німці тут мали високий рівень національної свідомості,
який знайшов яскраве відображення у їхньому громадському,
релігійному і культурному житті. Особливо це стосується
форм громадського управління, які колоністи принесли зі сво¬
єї історичної батьківщини. Його основу складали виборність
керівництва колоній і громадський контроль фактично за усі¬
ма сферами життя поселенців.
160
Важливим елементом громадського життя волинських ні¬
мців був досить розвинутий кооперативний рух, складовими
частинами якого стали сільськогосподарські, страхові това¬
риства, каси допомоги хворим і
т.д.
Важливе місце в житті німецьких колоністів займала ре¬
лігія. Переважна більшість з них сповідувала різні течії про¬
тестантизму і лише незначна частина
-
католицизм. Найчи-
сельнішою німецькою релігійною громадою на Волині була
лютеранська. За нею, значно відставши, розташувалися ме¬
ноніти, баптисти і
т.д. .
На новому місці проживання поселенці утворювали.ком¬
пактні релігійні громади, які і слідкували за збереженням тра¬
диційної релігійності у побуті, роботі, повсякденному житті.
Релігійні потреби колоністів забезпечували пастори, кантори,
кістери, предігери. Довгий час їх запрошували або з історич¬
ної батьківщини, або з Царства Польського, а з початку
XX
ст. канторів почали готувати на Волині.
Протестантська релігія викликала інтерес у певної час¬
тини українських селян, робітників. Особливо це стосувалося
сектантства (баптизм, штундизм). Це викликало занепокоєн¬
ня місцевої влади, яка одним із голоних своїх завдань бачила
у підтримці православної церкви. Як результат, вона почала
обмежувати діяльність протестантських священиків, можли¬
вості колоністів задовольняти свої релігійні потреби.
Цікавою сторінкою релігійного життя волинських німців
стало сектантство. Адже край став своєрідним всеросійським
баптистським центром, де проводилися з'їзди прихильників цієї
протестантської течії.
Важливою складовою частиною духовного життя німців
Волині була й освіта. Ще в кінці
XVIII -
на початку
XIX
ст.
тут почала складатися система навчальних закладів, які були
в основному при кірхах. Колоністи дбали про освітній рівень
своєї молоді, адже їхні принципи віросповідання вимагали, щоб
молоді люди до конфірмації (обряду причастя) уміли читати
релігійну літературу. Саме тому провідне місце в освіті на¬
лежало релігії. Німецькі священики (пастори, кантори, кісте¬
ри) ставали першими вчителями дітей колоністів. Аналіз ар-
161
хівних джерел допоміг нам визначити розгалужену систему
шкіл, а також роль релігії у процесі навчання. Нам вдалося
встановити, що рівень письменності у них був одним із най¬
вищих у регіоні. Проведені польові дослідження окремих ко¬
лоній (Березівка, Стара Буда Житомирського повіту, нині це
села Житомирського та Червоноармійського районів Жито¬
мирської області) засвідчили, що діти колоністів навчалися
разом з українськими у школах, побудованих на кошти замо¬
жних німців.
У 80-х
pp.
XIX
ст.,
російська адміністрація починає актив¬
но боротися проти німецької освіти, намагається замінити її
російською, з усіма витікаючими звідси наслідками. Головним
з них повинна була стати русифікація німецького населення
краю. Проте, цього не сталося. Волинські німці, як і раніше,
продовжували міцно триматися своєї мови, культури, тради¬
цій, а система німецької освіти доказала свою якість. На це,
зокрема, вказує те, що із середовища колоністів вийшло чима¬
ло талановитих музикантів, поетів, політичних діячів, вчених,
які збагатили не тільки українську, але і світову культуру.
В середині 80-х
pp.
XIX
ст.
процес німецької колонізації
Волині царський уряд визнав небезпечним. Волинських німців
почали примушувати приймати російське громадянство, про¬
ти осіб, які не бажали це робити, застосовували репресивні
заходи. Наприкінці 80-х
pp.
XIX
ст., у
зв'язку із погіршенням
відносин з Німеччиною, царський уряд розпочинає активно
проводити політику обмеження іноземної колонізації прикор¬
донної Волинської губернії. Як результат, у 90-х
pp.
XIX
ст.
вийшов ряд указів, які суттєво обмежили права німецьких
колоністів. Фактично це поклало початок масовій еміграції
німців з регіону. її основними напрямками стали
США,
Бра¬
зилія, Аргентина, Канада. В межах Російської імперії волин¬
ські німці емігрували на Далекий Схід, в Забайкалля, Казах¬
стан, Прибалтику,
Потрібно відмітити, що у колоністів, які емігрували з
Волині, та у їхніх нащадків надовго залишилася добра пам'ять
про цей край. На це, зокрема, вказує створення ними у ФРН,
США,
Канаді, Бразилії, Аргентині товариств волинських ні-
162
мців. Серед них варто виділити "Історичне товариство воли-
нян" в м. Візентгайд (Баварія), яке встановило тісні зв'язки з
Мюнхенським Інститутом Східної Європи, "Товариством до¬
слідників Волині" (м. Житомир). Його члени багато роблять
для збирання, систематизації інформації про волинських нім¬
ців, пропагують їхні культурні надбання.
Подальші історичні катаклізми значно змінили етнічне
обличчя України в цілому і Волині зокрема. Багато німців
емігрувало, інші були знищені тоталітарними режимами. Як
результат на теренах України залишилося дуже мало нащад¬
ків тих німецьких колоністів, які переселилися сюди в кінці
XVIII - XIX
століттях, і з року в рік ця цифра ще більше змен¬
шується. Так, якщо в
1989
р. тут мешкало майже
40
тис. нім¬
ців, то в кінці
2001
р.
-
уже трохи більше
33
тис.5
В наш час змінилися і регіони їхнього поселення. Зокрема,
,
Волинь (Волинська, Житомирська, Рівненська області, а та¬
кож частина Тернопільської та Хмельницької областей) уже
перестали бути такими. Як результат, перепис
2001
р. пока¬
зав, що тут·, за винятком Житомирської області (мешкає
994
німці), фактично немає німецького населення.6 Але потрібно
відмітити, що в усіх цих областях є ентузіасти відновлення і
розвитку німецької культури. На це, зокрема, вказує те, що в
них активно працюють німецькі національно-культурні об'¬
єднання. Так, у Волинській області діє товариство німців Во¬
лині „Відродження", в Житомирській, Рівненській, Тернопіль¬
ській
-
національно-культурні товариства „Відергебурт", а в
Хмельницькій
-
Центр німецької культури.7
Тому вивчення історичної долі німецької етнічної групи
Волинської губернії, дослідження впливу рішень царського
Уряду на колоністів у
XIX -
на початку
XX
ст. дає можли¬
вість враховувати той досвід на сучасному етапі становлен¬
ня української державності, а саме: для гармонізації міжнаці¬
ональних відносин у державі; для врахування помилок, які
мали місце по відношенню до німецької етнічної меншини в
минулому і недопущення їх в майбутньому; для допомоги дер¬
жавним органам реалізовувати національно-культурні запи¬
ти усіх етнічних груп, які проживають в Україні.
163
:
Зміст
Вступ
.6 - 26
Розділ І. Політика російського царизму щодо переселення
німецьких колоністів та їх розселення в регіоні
.27 - 62
Розділ
II.
Господарська діяльність колоністів та її регла¬
ментація царизмом
.63-103
Розділ
III.
Громадське і духовне життя переселенців
.104 - 146
Розділ
IV.
Обмеження прав колоністів та їх витіснення
з Волині
.147-157
Висновки
.158-164
Inhalt
Einleitung.
.б -
26
Abschnitt
I. Die
Politik des rassischen Zarismus in bezug auf die
Umsiedlung von deutschen Kolonisten und ihre Ansiedlung in der
Region.,.27 - 62
Abschnitt
II.
Wirtschaftliche Tätigkeit der Kolonisten und ihre
Regelung durch den Zarismus.63 -104
Abschnitt
III.
Gesellschaftliches und geistiges Leben der
Umsiedler.104 - 146
Abschnitt
IV.
Rechtsbeschränkung von Kolonisten und ihre
Verdrängung aus Wolyn.„147 -' 157
Schlußfolgerungen.158 - 164 |
| any_adam_object | 1 |
| any_adam_object_boolean | 1 |
| author | Poliščuk, Jurij Mykolajovyč Sulimenko, Oleksandr H. |
| author_facet | Poliščuk, Jurij Mykolajovyč Sulimenko, Oleksandr H. |
| author_role | aut aut |
| author_sort | Poliščuk, Jurij Mykolajovyč |
| author_variant | j m p jm jmp o h s oh ohs |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV021774690 |
| ctrlnum | (OCoLC)162369605 (DE-599)BVBBV021774690 |
| era | Geschichte 1780-1920 gnd |
| era_facet | Geschichte 1780-1920 |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>01982nam a2200457 c 4500</leader><controlfield tag="001">BV021774690</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20081218 </controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">061019s2004 |||| 00||| ukr d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9666900637</subfield><subfield code="9">966-690-063-7</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)162369605</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV021774690</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rakwb</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">ukr</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">7,41</subfield><subfield code="2">ssgn</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Poliščuk, Jurij Mykolajovyč</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja</subfield><subfield code="b">polityko-pravovyj aspekt</subfield><subfield code="c">Jurij Poliščuk ; Oleksandr Sulimenko</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">Žytomyr</subfield><subfield code="b">Vydavnyctvo "Volynʹ"</subfield><subfield code="c">2004</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">164 S.</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="500" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">PST: Deutschtum in Wolyn Ende des XVIII und Anfang des XX. Jahrhunderts. - In kyrill. Schr., ukrain. - Zsfassung in dt. Sprache</subfield></datafield><datafield tag="648" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Geschichte 1780-1920</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Deutsche</subfield><subfield code="0">(DE-588)4070334-4</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Wolynien</subfield><subfield code="0">(DE-588)4079380-1</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="0"><subfield code="a">Wolynien</subfield><subfield code="0">(DE-588)4079380-1</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="1"><subfield code="a">Deutsche</subfield><subfield code="0">(DE-588)4070334-4</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="2"><subfield code="a">Geschichte 1780-1920</subfield><subfield code="A">z</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="700" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Sulimenko, Oleksandr H.</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB Muenchen</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=014987566&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Abstract</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSBMuenchen</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=014987566&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">DHB</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="q">DHB_BSB_DDC1</subfield></datafield><datafield tag="999" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-014987566</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">306.09</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">306.09</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">09034</subfield><subfield code="g">43</subfield></datafield></record></collection> |
| geographic | Wolynien (DE-588)4079380-1 gnd |
| geographic_facet | Wolynien |
| id | DE-604.BV021774690 |
| illustrated | Not Illustrated |
| index_date | 2024-07-02T15:39:40Z |
| indexdate | 2024-07-09T20:43:47Z |
| institution | BVB |
| isbn | 9666900637 |
| language | Ukrainian |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-014987566 |
| oclc_num | 162369605 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | 164 S. |
| psigel | DHB_BSB_DDC1 |
| publishDate | 2004 |
| publishDateSearch | 2004 |
| publishDateSort | 2004 |
| publisher | Vydavnyctvo "Volynʹ" |
| record_format | marc |
| spelling | Poliščuk, Jurij Mykolajovyč Verfasser aut Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja polityko-pravovyj aspekt Jurij Poliščuk ; Oleksandr Sulimenko Žytomyr Vydavnyctvo "Volynʹ" 2004 164 S. txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier PST: Deutschtum in Wolyn Ende des XVIII und Anfang des XX. Jahrhunderts. - In kyrill. Schr., ukrain. - Zsfassung in dt. Sprache Geschichte 1780-1920 gnd rswk-swf Deutsche (DE-588)4070334-4 gnd rswk-swf Wolynien (DE-588)4079380-1 gnd rswk-swf Wolynien (DE-588)4079380-1 g Deutsche (DE-588)4070334-4 s Geschichte 1780-1920 z DE-604 Sulimenko, Oleksandr H. Verfasser aut Digitalisierung BSB Muenchen application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=014987566&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Abstract Digitalisierung BSBMuenchen application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=014987566&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis |
| spellingShingle | Poliščuk, Jurij Mykolajovyč Sulimenko, Oleksandr H. Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja polityko-pravovyj aspekt Deutsche (DE-588)4070334-4 gnd |
| subject_GND | (DE-588)4070334-4 (DE-588)4079380-1 |
| title | Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja polityko-pravovyj aspekt |
| title_auth | Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja polityko-pravovyj aspekt |
| title_exact_search | Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja polityko-pravovyj aspekt |
| title_exact_search_txtP | Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja polityko-pravovyj aspekt |
| title_full | Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja polityko-pravovyj aspekt Jurij Poliščuk ; Oleksandr Sulimenko |
| title_fullStr | Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja polityko-pravovyj aspekt Jurij Poliščuk ; Oleksandr Sulimenko |
| title_full_unstemmed | Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja polityko-pravovyj aspekt Jurij Poliščuk ; Oleksandr Sulimenko |
| title_short | Nimci Volyni v kinci XVIII - na počatku XX stolittja |
| title_sort | nimci volyni v kinci xviii na pocatku xx stolittja polityko pravovyj aspekt |
| title_sub | polityko-pravovyj aspekt |
| topic | Deutsche (DE-588)4070334-4 gnd |
| topic_facet | Deutsche Wolynien |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=014987566&sequence=000003&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=014987566&sequence=000004&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| work_keys_str_mv | AT poliscukjurijmykolajovyc nimcivolynivkincixviiinapocatkuxxstolittjapolitykopravovyjaspekt AT sulimenkooleksandrh nimcivolynivkincixviiinapocatkuxxstolittjapolitykopravovyjaspekt |