Istorija Ukraïny-Rusy: 1 Do počatku XI vika
Gespeichert in:
| 1. Verfasser: | |
|---|---|
| Format: | Buch |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
New York
Knyho-Spilka
1954
|
| Ausgabe: | Peredr. ofset-druk. z 3., dop. vyd., ščo vyjšlo u Kyïvi 1913 roku |
| Online-Zugang: | Inhaltsverzeichnis |
| Beschreibung: | XXIX, 648 S. Ill. |
Internformat
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 cc4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV006838819 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20151224 | ||
| 007 | t | ||
| 008 | 930405s1954 xxua||| |||| 00||| ukr d | ||
| 035 | |a (OCoLC)632154864 | ||
| 035 | |a (DE-599)BVBBV006838819 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rakddb | ||
| 041 | 0 | |a ukr | |
| 044 | |a xxu |c XD-US | ||
| 049 | |a DE-355 |a DE-Re13 |a DE-12 |a DE-188 | ||
| 084 | |a NK 4700 |0 (DE-625)126051: |2 rvk | ||
| 084 | |a 7,41 |2 ssgn | ||
| 100 | 1 | |a Hruševsʹkyj, Mychajlo Serhijovyč |d 1866-1934 |e Verfasser |0 (DE-588)118707361 |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |a Istorija Ukraïny-Rusy |n 1 |p Do počatku XI vika |c Mychajlo Serhijovyč Hruševsʹkyj |
| 246 | 1 | 3 | |a To the 9th century |
| 250 | |a Peredr. ofset-druk. z 3., dop. vyd., ščo vyjšlo u Kyïvi 1913 roku | ||
| 264 | 1 | |a New York |b Knyho-Spilka |c 1954 | |
| 300 | |a XXIX, 648 S. |b Ill. | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 773 | 0 | 8 | |w (DE-604)BV006838818 |g 1 |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB Muenchen 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=004331877&sequence=000002&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 999 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-004331877 | ||
| 942 | 1 | 1 | |c 900 |e 22/bsb |g 477 |
Datensatz im Suchindex
| _version_ | 1804121031116324864 |
|---|---|
| adam_text | ЗМІСТ
М. Грушевський і його історична праця —
проф. Б. Крупницького * ·«·**.·« . І-ХХХ
Вступне слово......................................... xxxi
Передмова до першого видання . -................... xxxii
І. Вступні замітки..............................с. 1—20
Термінольоґія (с. 1), українське імя (с. 2), затемненнє понятія ук-
раїнської надіональности (с. 3), звичайна історична схема (с. 4), спори
про самостійність (с. 5). Нинішня українська територія (с. 6) і числен-
ність українського народу (с. 7), еволюція української народности (с. 8),
фізичні прикмети території (с. 9) і вплив їх на кольонїзацію (с. 11);
хвилювання кольонїзації (с. 12), їх значіннє в еволюції українського
жита (с 13), формованне українського етнічного типу (с. 14), доля на-
родности (с. 15). Основні принціпи досліду української історії — дер-
жавність і недержавність (с. 16), перевага внутрішньої історії над зверхнею
(с. 17), відносини ґльотики й археольоґії до історії (с. 18), початок
історичного житя (с. 19), подїл на періоди (с. 20), загальний проспект
пращ (с. 21).
П. З перед-історичних глубин........................с. 21—83
Археольоґічні сліди житя на українській території:
Українська територія в останніх ґеольоґічніх формаціях (с. 21), клі-
матичні зміни (с. 22), ледова доба (с. 23), роспростореннє ледівця і його
вагання (с. 24), впливи ледової доби на жите (с. 25), початки людського
житя (с. 26), слїди ділювіального чоловіка на заході (с. 27), його по-
бут (ст. 28), слїди палеолітичної культури на Україні (с. 29), важнїйші
стації (с. ЗО), палеолітична культура (с. 31). Неолітична культура (с. 32),
Її роспростореннє на Україні (с. 33), важнїйші огнища — осади київсь-
кі (с. 34), середнього ІІоднїпровя (с. 35) й иньші (с. 36), „передмікен-
ська культура“ (с. 36). Неолітична техніка (с. 37) і господарство (с. 38) :
духовий розвій — елементи артистичної творчости (с. 39), культ небіж-
чиків (с. 40), похоронні типи (с. 41), роспростореннє деяких культур
(с. 48), культура глиняних мазанок, т. зв. передмікенська (с. 44), антро-
польоіічний тип людности (с. 46). ІІочатки металічної культури: мідь
(с. 47) і бронза (с. 48), питаннє про бронзову культуру на Україні (с. 49),
її переходовий характер (с. 51); початки зелїзної культури (с. 52), пе-
реходові типи (с. 53), похоронні поля (с. 54—4), культура північної
України (с. 54), культура степова і передстепова: течія антична (с. 55)
і азійська (с. 56), „скитсько-сарматський“ тип (с. 56), Готський стиль
(с. 57), словянські типи (с. 57—8), слїди Тюрків (с. 58); антропольоґіч-
ний тип людности (с. 59).
€88
Справа етноґрафітаої приналежносте людносте :
Проби лїнґвістичного освітлення (с. 60), питаннє ,.ро індоєвропей-
ську правітчину і пра-культуру (с. 61); теорії індоєвропейської правіт-
чини (с. 62); „індоєвропейська раса* (с. 68), мішанне типів՜ (с. 64),
негативність результатів для нашої території (с. 65), комбінований істо-
рично-лїнґвістичний метод (с. 66). Діференціація індоєвропейської родини
{с. 67) й виріжненнє словянської групи (с. 68), словянсько-литовська
спільність (с. 68—9) і словяно-литовська територія (с. 69), границя за-
хідна -— ґерманська (с. 70) і східня — фінська (с. 75), границя словя-
но-литовська (с. 74); традиція дунайської правітчини (с. 75), теорія кар-
патської правітчини (с. 76). Перші історічні звістки про Словянетво (с.
77), імена (с. 78) ; діференціація Словянства (с. 79) ; східно-словянська
правітчива (с. 89), словянська кольонїзація на нашій території перед
міграцією (с. 81), культурна еволюція сеї теріторії (с. 82), культурна
еволюція словянської правітчини (с. 88).
Ш. Історічні дані з часів перед ;ловянським розселеннєм с. 84—161
Грецькі кольонії :
Чорноморські торговельні факторії (с. 84) й грецька кольонїзація
(с. 85) ; Мілєт і ипьші метрополії (с. 85—6), розвій кольонїзації (с.
86—7). Значнїйші грецькі осади: Tipa й її околиця (с. 87), Березань
(с. 88) і Ольбія (с. 89), Каркіна і Кервініт (с. 91). Херсонес (с. 92),
понтійська (с. 94) і римська протекція (с. 95), візантійська доба (с. 96).
Полудневе кримське побереже (с. 97). Пантікапей (с. 97—8), Фанаґорія
і Танаіс (с. 98), Боспорське царство (с. 99), жидівська кольонїзація
{с. 100). Грецька чорноморська торговая (с. 101) і господарство (с. 102),
культурні впливи їх на чорноморську і дальшу людність (с. 108).
Степова людність :
Перші звістки (с. 105); перекази про Кімерійцїв (с. 106);
Скити (с. 107) і їх мандрівка (с. 108), Геродотова Скитія (с. 109) ;
національність Скитів, Сарматів і Алянів (с. 111), культура й побут
Скитів (с. 112), релїґія (с. 118), похоронний обряд (с. 114), державний
устрій (с. 115). Нескитські народи античних джерел: Неври (с. 116),
Андрофаґи-Амадоки (с. 117), Мелянхляйни (с. 118), Будини (с. 118—9).
Упадок Скитів (с. 119—26); мандрівка Сарматів (с. 121), їх племена
(с. 121—2), побут (с. 123). Аляни (с. 124) і їх побут с. 125), їх остан-
ки (с. 126).
Західні краї:
Тракийська кольонїзація (с. 127), Ґети (с. 128) й Дави (с.
129), римська окупація (с. 120—130), карпатські народи: Беси, Койсто-
боки, Карпи (с. 131), їх національність (с. 132) ; тракийська культура й
побут (с. 134) ; останки травийської кольонїзації — румунське гштанне
с. 125). Бастарни (с. 136). Слїди кельтизма в карпатських і дунайсвих
краях, (с. 187).
Східно-ґерманська міграція:
Перші симптоми (с. 140), мандрівка Ґотів (с. 141), Ґоти на
Чорноморю (с. 148), їх розселенне і племена (с. 144), Ґоти в Давії
(с. 145), їх походи на римскі землі (с. 146) ; Германаріх і Германаріхова
лєґенда (с. 149), „Дніпровий город“ Ґотів (с. 149).
689
Турецько-фінський похід:
Загальний погляд (с. 156), вихідна точка (с. 151); Хун-ну і Гуни
{с. 152), їх етноґрафічна приналежність (с. 158); Гуни в Европі і їх
похід (с. 154), погром Ґотів (с. 155), їх останки на Чорноморї (с. 156),
Гунська держава й її упадок (с. 157). Болгарська орда (с. 158), її
мандрівка (с. 159). Аварська орда (с. 160), й її мандрівка (с. 161).
ГѴ. Словянська кольонїзація і турецький натиск . с. 162—243
Велике словянське розселеннє:
Слїди роспросторення Словян перед великою міґраціею (с. 162).
Велике словянське розселепнє (с. 163), роспросторенне на заході (с. 164)
і на полудні (с. 165), Словяне в чорноморських краях (с. 166), на Бал-
канськім півострові (с. 167) і на середнім Дунаю (с. 169), Словяне на
сході (с. 171—2). Українська кольонїзація: Анти і Словени (с. 172),
значінне сих назв (с. 173), історія антського імени (с. 174), значінне
подїлу на Словен і Антів (с. 175), тотожність Антів з українськими пле-
менами (с. 176), їх історія (с. 177), походи (с. 178), війна з Словя-
нами (с. 179), боротьба з Аварами (с. 180), останні звістки про Ан-
тів (с. 182).
Східно-словянеька кольонїзація IX—XI в.:
Наші відомости (с. 183). Північна ґрупа: Кривичі і Новгородські
Словене (с. 184), Дреговичі (с. 186), Радимичі й Вятичі (с. 187). По-
луднева ґруппа: Поляне (с. 188), їх територія (с. 189), руське імя (с.
190), літописна теорія про Русь (с. 191); Сїверяне (с. 193), кольонїзація
Подоня (с. 194), теорія великоросизма Полян і Сїверян (с. 197), її не-
стійність (с. 198). Деревляне (с. 200), Уличі (с. 201), їх мандрівка (с.
203), Тиверцї (с. 205), Дулїби (е. 206), Бужане і Волиняне (с. 207),
Червенські. городи (с. 208), літописні „Хорвати“ (с. 210), „Біла Хорва-
тія“ і хорватське питанне (с. 211). Західня українська кольонїзація
(с. 213), її сучасний вигляд (с. 214); польско-українська етноґрафічна
границя (с. 215), польщенне (с. 216); память Руси надъ Вислою (с. 217);
мішані территорії (с. 218). Українсько-білоруська границя (с. 219). За-
карпатська Русь—границя словацька (с. 220) й угорська (с. 221), Се-
мигород (с. 221—2), Русь на Дунаю (с. 222—3); старинність західньої
кольонизації (с. 223), її мішані території (с. 224), її страти (с. 225).
Турецький похід і кольонїзацийні утрати X в.:
Турецька міґрація (с. 226), Хозари (с. 227), хозарська держава (с.
228), її характер (с. 229) і культурне значінне (с. 230), турецький на-
тиск (с. 23 L), мандрівка Угрів (с. 232), їх побут на Чорноморї (с. 233),
напади на Словян (с. 234). Печеніги (с. 235), їх мандрівка (с. 236) і
напады (с. 287), ослабленнє української кольонїзації на Чорноморю (с.
238), боротьба з Печенїгами в X—XI в. (с. 239), скріпленнє границь
(с* 241), останки словянської людности в стенах (с. 242).
Y. Матеріальна культура українських племен в часах розселення
і по нїм................................................с. 244—305
Господарство:
Джерела до пізнання культури і побуту (с. 244). Хліборобство —
лїнґвістичні вказівки (с. 247), роди рослин (с. 248) техніка хліборобства
640
(с. 249), городництво (с. 250) і садівництво (с. 251), історичні звістки (с.
252), історичні й археольоґічні вказівки (с. 253). Скотарство (с. 254), лїн-
ґвістичний матеріал (с. 255), птиця (с. 256), пчільництво (с. 257), ар-
хельоґічні й історичні звістки (с. 257—8), ловецтво (с. 259), рибальство
(с. 260). Оброблюваннє продуктів: кушнірство (с. 261), ткацтво (с. 262),
гончарство (с. 263), „древодїлє“ (с. 263—4), металічні вироби (с. 265).
Побут: пожива і пите — факти лїнґвістичні (с. 266), археольоґіч-
ні й історічні (с. 267); одежа (с. 269), археольоґічні останки старого
костюма (с. 270), історичні описи і образки (с. 271), житло (с. 272), хат-
нє урядженне (с. 273), обстанова подвіря (с. 274), їзда (с. 274—5),
зброя (с. 275—6), музичні інструменти й забавки (с. 277).
Торговля:
Найдавнїйші сліди торговлї (с. 278), головні напрями найдавнїйшої
торговлї й культурних зносин — полудневий і східній (с. 279), захід-
ній (с. 280); монетні скарби (с. 281). Торговля в часах по великім роз-
селенню : Дніпрова дорога (с. 282), чорноморська торговля (с. 284),
Русь в Царгородї (с. 285), звістки про Середземну торговлю (с. 286),
предмети русько-візантийськоі торговлї (с. 287); торговля з Кримом
(с. 289) і степовими ордами (с. 290). Північна торговля (с. 291), тор-
говля з центральною Европою (с. 292). Східня торговля (с. 293), Бол-
гар (с. 294) і Ітиль (с. 295), Араби в Київі (с. 296), предмети східньої
торговлї — руський экспорт (с. 277), арабський імпорт (с. 299), упадок
торговлї (с. ЗОЇ), час розцвіту східньої торговлї — монетні дати (е.
300 — 1). Внутрішня торговля й її предмети (с. 302), Київ і головні тор-
говельні дороги (с. 303), відносини ввозѵ до вивозу (с. 304), розвій
кредиту (с. 305).
VI. Людність і її суспільний побут...............с. 306—365
Чоловік:
Фізичний тип — давнї описи (с. 306), археольоґічні дані (с. 308),
кранїольоґічне питание (с. 308—9), ноша голови (с. 309), чистота (с.
310). Вдача (с. 310), античні звістки (с. 311), людяність (с. 312), пн-
ри (с. 313), війна (с. 214). Релїґійяий світогляд (с. 315), боги (с. 816).
Сварог (с. 317), Перун (с. 319), Даждьбог і Хоре (с. 320), Велес, Сва-
рожич (с. 321), темні сили (с. 322), теоморфізм (с. 323), меньші бо-
жества (с. 324), культ (с. 325), питание про людські жертви (с. 326),
волхви (с. 328), віра в долю (с. 329). Ідея посмертного житя (е. 330),
похоронний обряд (с. 331) — історичні оповідання (с. 332), археодьо-
іїчні факти: паленвє (с. 333) й похорон небіжчиків (с. 334); тризна
(с. 335), культ небіжчиків предків (с. 336). Поганський календар (е.
337), свята (с. 338).
Родина і суспільна організація:
Шлюб—оповіданне Повісти (с. 339), формн шлюбу (с. 340), вка-
зівки сучасного весільного обряду (с. 341), питанвє про сліди примі-
тивних форм супружества (с. 342); патріархальна родина (с. 344), фак-
ти лїнґвістичні (с. 345) й історичні (с. 346); становище жінки (с. 347),
супружа вірність (с. 348), забивание жінок (с. 349), становище вдови
(с. 350), власть батька (с. 351). Рід (с. 351), рід „Повісти“ (с. 352),
ширша родина (с. 353), задруга (с. 354), дворище (с. 355) і посябрнна
641
(с. Збб). Племя (с. 357). Упадок родового устрою (с. 358). Сільська,
громада (с. 859), вервь (с. 360). Город (с. 361), городища (с. 362); го-
родські союзи (с. 363), системи городів (с. 364), волости-землї Ге. 365).
УП. Початки Руської держави......................с. 366—428
Завязки політичного устрою українських племен:
Політичний устрій в часах розселення (с. 366), вдасть у Антів
(с. 367), племінні начальники (е. 368), віче (с. 369), ширші орґанїза-
ції (с. 370). Звістки з X—XI вв.: племінний устрій (с. 372), його жи-
вучість (с. 373), городські волости (с. 374), князі (с. 375), становище
князів супроти віча (с. 376), ширші політичні організації (с. 377), Ма-
судієва Валїнана (с. 378).
Початки Київської держави:
Київські перекази (с. о?9), теорія Повісти временних літ—тен-
денція варязька (е. 380), тенденція новгородська (с 381), концепція
„Повісти“ (с. 382), хиткість традиції (с. 383), комбінації (с. 384), не-
дорічности „Повісти“ (с. 385), вагання новійшої історіоґрафії (с. 386),
поправки варязької теорії (с. 387). Початок руського імени (с‘ 388),
початки політичної орґанїзації в Київщині (с. 389), десяточна орґанї-
зація (с. 890); можливий початок її (с. 391), розвій дружинних сил
Київа (с. 392), звістки про них (с. 393); хронольоґія початків
Київської держави (с. 394). Хозарська зверхність (с. 395), здогади про
її вплив на політичну орґанїзацію Руси (с. 396). Роля торговельних
центрів (с. 397). Варязкі дружин (с. 398) й їх значінне (с. 399), розвій
княжої власти (с. 400). Звістки про Русь IX в.: житня Ґеорґія Ама-
стридського й Стефана Сурозького (с. 401), похід 860 р. (с. 402), по-
хід на Табарістан (с. 403), дипльоматичні зносини: руські посли 839 р.
і церковна місія 860-х рр. (с. 404). Найдавнїйші київські князі (с. 405),
непевности традиції (с. 406), Аскольд (с. 407), Дир (с. 408), Олеги (с.
409), катальоґ найдавнїйших князів (с. 410).
Сформованнє Київської держави:
Схема „Повісти“ (с. 410), реґресивний метод досліду (е. 411),
ріжні форми залежности від Київа (с. 412), прилученнє земель на Дні-
провій дорозі (с. 413), кольонїї в фінських землях (с. 371), лівобічні
землі (с. 415), Подонє (с. 416), азовське побереже (с. 417), Деревська
земля (с. 418) і дальші західні (с. 419); Новгород і північні землі (с.
420), значінне Новгорода в руській політичній системі (с. 421). Тери-
торія держави в початках X в. (с. 422), союз державних і торговель-
них нітересів (с. 423). Князівства середини X в. (с. 424), розвій їх за-
лежности (с. 425), орґанїзація Руської держави X віку (с. 426), цен-
тралістичні і децентралїстичні тенденції (с. 427), становище київського
князя (с. 428).
УНІ. Від Олега до Святослава.....................с. 429—477
Часи Олега:
Традиція про Олега (с. 429); похід на Візантию (с. 430), русько-
візантийські умови (с. 431), Русь у візантийськім війську (с. 433); походи
на каспійське побереже (с. 435), билини про Вольгу й похід на Індий-
ське царство (с. 390), кінець Олега (с. 436).
642
Ігор і Ольга :
Традиція про Ігоря (е. 437), війни з Уличами та Деревлянами
(с. 438), похід на Візантию (с. 439), трактат 944 р. (с. 441) і другий
похід Повісти (с. 442); похід на каспійське побереже (с. 443), уклад
держави за Ігоря і характеристика його (с. 444) ; хронольоґія (с. 445).
Реґентство Ольги: Олег і Ольга в традиції (с. 446), деревська війна
(о. 447), леґенди Повісти (с. 448) і сучасні відгомони (с. 449), подорож
до Царгорода — літописне оповіданнє (с. 450), її охрещеннє (с. 451),
побут в Царгорода по візантийським звісткам (с. 452), літописні споми-
ни (с. 454), посольство до Отона (с. 455), хронольоґічні дані (с. 456),
внутрішня діяльність (с. 457).
Святослав: Характеристика Святослава в традиції (с. 458), східні
походи (с. 459), війни з Вятичами (с. 460), погром Хозарії (с. 461),
війна на Подоню (с. 462), „Уривки Газе“ (с. 463), упадок Хозарії (с,
464), русько-печенізькі відносини (с- 465). Болгарська справа (с. 466).
пропозиція Візантиї Святославу (с. 467), перша болгарська війна (с.
468), Святослав у Київі і смерть Ольги (с. 469), поділ руських воло-
стей (с. 470), друга болгарська війна (с. 471), політика Цимісхія (с.
472), русько-візантийська війна 971 р. (с. 473), облога Доростола (с.
474), згода (с. 475), справа Печенігів (с. 476), смерть Святослава
(с. 477).
IX. Закінченне будови Руської держави; часи Володимира
Великого.............................................с. 478—538
Святоелавичі:
Іїтописна традиція про війну Ярополка і Олега (с. 478), її при-
чини (с. 479), сіановище Володимира і леґенда про Рогнїдь (с. 480), війна
з Полоцком (с. 481), конфлікт з Ярополком (с. 482), літописне опові-
данне про похід Володимира на Ярополка (с. 483), оповіданнє Якимів-
ської літописи і новійші проби освітлення сеї війни (с. 484).
Відбудованнє держави.
Літописні звістки про Володимирові походи (с. 485), війна з Вя-
тичами, Радимичами й Болгарами (с. 486); склад Володимирової держа-
ви і уділи синів (с. 487). Справа західвїх земель: нрилученне Забужа
(с, 488), справа приналежности західньої України до Польщі (с. 489) і
Чехії (с. 490), вартість літописної традиції (с. 491), західні границі Во-
лодимирової держави (с. 492), русько-польські (с. 493) й иньші західні
відносини (с. 494). Боротьба з Печенігами (с. 495).
Христіанїзація Руської держави:
Русько-візантийські відносини (с. 496), союз (с. 497), напруженне
і похід на Херсонес (с. 498), капітуляція Візантиї і шлюб Володимира
(с. 499); охрещеннє Володимира (с. 500), його час і обставини (с. 501),
літописна повість про охрещеннє (с. 502), її комбінативний хорактер
(е. 503), останки поетичних оброблень історії Володимирового шлюбу
(с. 504), політичні мотиви шлюбу й охрещений (с. 505); заходи варвар-
ських володарів коло візантяйського двору (с. 506); леґенда про коро-
націю Володимира (с. 507); історичні доводи (с. 509). Охрещеннє Ру-
се: його політичне зяачіннє (с. 510), християнство на Руси перед Во-
лодимиром (с. 511); Варяги-христняне (с. 512), заходи Володимира ко-
643
до христіанїзації (с. 518) ; охрещеннє Киян (е. 514), розповеюдненє
християнства (с. 515); християнство на провінції (с. 516).
Справи другої половини Володимирового князювання:
Організація церкви (с. 517), питаннє про першого митрополїта (с.
518), про місце митрополії (с. 519), час її засновання (е. 520); єпи-
скопські катедри (с. 521); дотація церкви (с. 522). Иньті культурні за-
ходи Володимира (с. 523), візантийська штука (с. 524), освіта (с. 525),
школи (с. 526), монета (с. 527). Значіннє звороту Володимира до Ві-
зантиї (с. 528), ретроспективні оцінки візантийських впливів (с. 528—9).
Иньші справи другої половини Володимирового князювання: переведен-
не династичного звязку (с. 529), праводавство (с. 530), збляженне до
громади—пири (с. 530—1), загранична політика (с. 531); боротьба з
синами (с. 532). Смерть Володимира (с. 532—3) і канонізація (с. 533),
політичне й культурне значіннє Володимирового князювання (с. 534),
книжна (с. 535) і народня (с. 537) традиція про нього, Володимир в
билинах (с. 538).
Примітки.......................................с. 539—578.
1. Грецька кольонїзація північного берега Чорного моря .... 539
2. Література Геродотової Скитії ... . . . . . » 542
3. Держава Германаріха і „Дніпровий город“ Ґотів..................543
4. Антське питаннє ...............................................546
5. Література східно-словянського розселення......................549
6. Теорія старої великоросийської кольонїзації на ІІоднїпровю . . 551
7. Література західньої границі української кольонїзації . . . 556
8. J3 української антропольоґії й етнольоґії......................559
9. Непевні або хибно до Руси лрикладані звістки з VII—IX столїтя 563
10. Похід Руси на Царгород в 860 році ..............................565
11. Грецько-болгарські війни Святослава і хронольоґія 960—970-х рр. 567
12. Охрещеннє Володимира і Руси.....................................572
Екскурси: І. Найдавнїйша лїтопись . с. 579—601
Версії й кодекси Найдавнїйтої літописи (с. 579). Традиція про
Нестора (с. 580). Огляд студій над лїтописю (о. 58С—1). Повість вре-
менних лїт, як складова частина літописи (с. 582), її новгородська вер-
сія (с. 583), коротка редакція Повісти (с. 584), проби реконструкції
пертої редакції (с. 585), час укладання її (с. 586), хронольоґічна пер-
спектива перших редакцій (с. 587), дальші редакції Найдавнїйтої літо-
писи (с. 588), час їх і питаннє про редакторів (с. 588—9), поділ на скла-
дові части (с. 589—90) і схема розвою літописи (с 591). Джерела ко-
роткої Повісти (с. 591) і пізнійших редакцій її (с. 592), дже-
рела дальших частей Найдавнїйтої літописи — книжні джерела (с.
593), джерела хронольогії (с. 594), табличка князівств (с. 595), устні
джерела (с. 572), перекази і поетичні твори (с. 596—7), редакторська
робота (с. 597); екстраваґанції компіляцій (с. 598). Бібліографія: ви
дання лїтописей (с. 598—9), література Найдавнїйтої літописи (с. 600),
літописних збірників і компіляцій (с. 601).
644
II. Норманська теорія...................с. 602—624
„Повість“ як вихідна точка (с. 602); історія норманізму—ХУШ
вік (с. 603), Еверс і скептики (с 6 )4). [Іоґодїн і Кунїк (с. 605), Косто-
маров і Ґедеонов (с. 606), Іловайский і пря 1870-х рр. (с. 607), Кунїк
Гс. 608) і Томсен (с. 609), ґотська теорія (с. 610), гіпотеза Маркварта
(с. 611), новійше оживленнє норманїзма (с. 612). Значіннв норманїзма
(с. 613). Його історичні докази: Бер/инські аннали (с. 614), ібн-Катіб
(с. 616), диякон Іоан (с. 617), Лїудпранд (е. 617—8), Симеон Льоґотет
і Ібрагім ібн-Якуб (с. 618). Фільольоіічні докази: імена Дніпрових по-
рогів (с. 619), імена особисті і технічні терміни (с. 621). Иньші докази
(с. 622). Вивід руського іиени (с. 623).
Пояснення скорочених цитат..............с. 625—626
Показник імен і річей.................... с. 627—636
Зміст................................. . с. 657—643
Перегляд П—УПІ томів „Історії . с. 645—647
і
|
| any_adam_object | 1 |
| author | Hruševsʹkyj, Mychajlo Serhijovyč 1866-1934 |
| author_GND | (DE-588)118707361 |
| author_facet | Hruševsʹkyj, Mychajlo Serhijovyč 1866-1934 |
| author_role | aut |
| author_sort | Hruševsʹkyj, Mychajlo Serhijovyč 1866-1934 |
| author_variant | m s h ms msh |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV006838819 |
| classification_rvk | NK 4700 |
| ctrlnum | (OCoLC)632154864 (DE-599)BVBBV006838819 |
| discipline | Geschichte |
| edition | Peredr. ofset-druk. z 3., dop. vyd., ščo vyjšlo u Kyïvi 1913 roku |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>01359nam a2200349 cc4500</leader><controlfield tag="001">BV006838819</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20151224 </controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">930405s1954 xxua||| |||| 00||| ukr d</controlfield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)632154864</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)BVBBV006838819</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rakddb</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">ukr</subfield></datafield><datafield tag="044" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">xxu</subfield><subfield code="c">XD-US</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-355</subfield><subfield code="a">DE-Re13</subfield><subfield code="a">DE-12</subfield><subfield code="a">DE-188</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">NK 4700</subfield><subfield code="0">(DE-625)126051:</subfield><subfield code="2">rvk</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">7,41</subfield><subfield code="2">ssgn</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Hruševsʹkyj, Mychajlo Serhijovyč</subfield><subfield code="d">1866-1934</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)118707361</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Istorija Ukraïny-Rusy</subfield><subfield code="n">1</subfield><subfield code="p">Do počatku XI vika</subfield><subfield code="c">Mychajlo Serhijovyč Hruševsʹkyj</subfield></datafield><datafield tag="246" ind1="1" ind2="3"><subfield code="a">To the 9th century</subfield></datafield><datafield tag="250" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Peredr. ofset-druk. z 3., dop. vyd., ščo vyjšlo u Kyïvi 1913 roku</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">New York</subfield><subfield code="b">Knyho-Spilka</subfield><subfield code="c">1954</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">XXIX, 648 S.</subfield><subfield code="b">Ill.</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="773" ind1="0" ind2="8"><subfield code="w">(DE-604)BV006838818</subfield><subfield code="g">1</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB Muenchen 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=004331877&sequence=000002&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="999" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-004331877</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">900</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="g">477</subfield></datafield></record></collection> |
| id | DE-604.BV006838819 |
| illustrated | Illustrated |
| indexdate | 2024-07-09T16:51:31Z |
| institution | BVB |
| language | Ukrainian |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-004331877 |
| oclc_num | 632154864 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-355 DE-BY-UBR DE-Re13 DE-BY-UBR DE-12 DE-188 |
| owner_facet | DE-355 DE-BY-UBR DE-Re13 DE-BY-UBR DE-12 DE-188 |
| physical | XXIX, 648 S. Ill. |
| publishDate | 1954 |
| publishDateSearch | 1954 |
| publishDateSort | 1954 |
| publisher | Knyho-Spilka |
| record_format | marc |
| spelling | Hruševsʹkyj, Mychajlo Serhijovyč 1866-1934 Verfasser (DE-588)118707361 aut Istorija Ukraïny-Rusy 1 Do počatku XI vika Mychajlo Serhijovyč Hruševsʹkyj To the 9th century Peredr. ofset-druk. z 3., dop. vyd., ščo vyjšlo u Kyïvi 1913 roku New York Knyho-Spilka 1954 XXIX, 648 S. Ill. txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier (DE-604)BV006838818 1 Digitalisierung BSB Muenchen 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=004331877&sequence=000002&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis |
| spellingShingle | Hruševsʹkyj, Mychajlo Serhijovyč 1866-1934 Istorija Ukraïny-Rusy |
| title | Istorija Ukraïny-Rusy |
| title_alt | To the 9th century |
| title_auth | Istorija Ukraïny-Rusy |
| title_exact_search | Istorija Ukraïny-Rusy |
| title_full | Istorija Ukraïny-Rusy 1 Do počatku XI vika Mychajlo Serhijovyč Hruševsʹkyj |
| title_fullStr | Istorija Ukraïny-Rusy 1 Do počatku XI vika Mychajlo Serhijovyč Hruševsʹkyj |
| title_full_unstemmed | Istorija Ukraïny-Rusy 1 Do počatku XI vika Mychajlo Serhijovyč Hruševsʹkyj |
| title_short | Istorija Ukraïny-Rusy |
| title_sort | istorija ukrainy rusy do pocatku xi vika |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=004331877&sequence=000002&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| volume_link | (DE-604)BV006838818 |
| work_keys_str_mv | AT hrusevsʹkyjmychajloserhijovyc istorijaukrainyrusy1 AT hrusevsʹkyjmychajloserhijovyc tothe9thcentury |