Valstybė ir atmintis: atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe
Studie zur zeitgenössischen Erinnerungskultur und Geschichtspolitik in sechs ost- und mitteleuropäischen Ländern: Weißrussland, Polen, Litauen, Russland, Ukraine und Deutschland; untersucht die Gründe, warum und wann neue Traditionen gebildet werden, die Teil von Kultur und nationalen Mythen sind....
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Book |
| Language: | Lithuanian |
| Published: |
Vilnius
Lietuvos istorijos institutas
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | Inhaltsverzeichnis Literaturverzeichnis Register // Personenregister |
| Summary: | Studie zur zeitgenössischen Erinnerungskultur und Geschichtspolitik in sechs ost- und mitteleuropäischen Ländern: Weißrussland, Polen, Litauen, Russland, Ukraine und Deutschland; untersucht die Gründe, warum und wann neue Traditionen gebildet werden, die Teil von Kultur und nationalen Mythen sind. |
| Item Description: | Quellen- und Literaturverzeichnis Seite 301-329; Register Seite 330-335 |
| Physical Description: | 335 Seiten 24 cm |
| ISBN: | 9786098314021 |
Staff View
MARC
| LEADER | 00000nam a2200000 c 4500 | ||
|---|---|---|---|
| 001 | BV048841797 | ||
| 003 | DE-604 | ||
| 005 | 20240117 | ||
| 007 | t | ||
| 008 | 230302s2021 li |||| 00||| lit d | ||
| 020 | |a 9786098314021 |9 978-609-8314-02-1 | ||
| 035 | |a (OCoLC)1401177281 | ||
| 035 | |a (DE-599)KXP1799935558 | ||
| 040 | |a DE-604 |b ger |e rda | ||
| 041 | 0 | |a lit | |
| 044 | |a li |c XA-LT | ||
| 049 | |a DE-12 | ||
| 084 | |a OST |q DE-12 |2 fid | ||
| 100 | 1 | |a Nikžentaitis, Alvydas |d 1961- |e Verfasser |0 (DE-588)103389474 |4 aut | |
| 245 | 1 | 0 | |a Valstybė ir atmintis |b atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe |c Alvydas Nikžentaitis |
| 246 | 1 | 1 | |a The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe |
| 264 | 1 | |a Vilnius |b Lietuvos istorijos institutas |c 2021 | |
| 300 | |a 335 Seiten |c 24 cm | ||
| 336 | |b txt |2 rdacontent | ||
| 337 | |b n |2 rdamedia | ||
| 338 | |b nc |2 rdacarrier | ||
| 500 | |a Quellen- und Literaturverzeichnis Seite 301-329; Register Seite 330-335 | ||
| 520 | 3 | |a Studie zur zeitgenössischen Erinnerungskultur und Geschichtspolitik in sechs ost- und mitteleuropäischen Ländern: Weißrussland, Polen, Litauen, Russland, Ukraine und Deutschland; untersucht die Gründe, warum und wann neue Traditionen gebildet werden, die Teil von Kultur und nationalen Mythen sind. | |
| 546 | |a Englische Zusammenfassung Seite 289-300 | ||
| 648 | 7 | |a Geschichte 1989-2018 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 650 | 0 | 7 | |a Kulturwissenschaften |0 (DE-588)4033597-5 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 650 | 0 | 7 | |a Kollektives Gedächtnis |0 (DE-588)4200793-8 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 650 | 0 | 7 | |a Kultur |0 (DE-588)4125698-0 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 650 | 0 | 7 | |a Politik |0 (DE-588)4046514-7 |2 gnd |9 rswk-swf |
| 651 | 7 | |a Deutschland |0 (DE-588)4011882-4 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 651 | 7 | |a Osteuropa |0 (DE-588)4075739-0 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 651 | 7 | |a Ostmitteleuropa |0 (DE-588)4075753-5 |2 gnd |9 rswk-swf | |
| 689 | 0 | 0 | |a Osteuropa |0 (DE-588)4075739-0 |D g |
| 689 | 0 | 1 | |a Ostmitteleuropa |0 (DE-588)4075753-5 |D g |
| 689 | 0 | 2 | |a Deutschland |0 (DE-588)4011882-4 |D g |
| 689 | 0 | 3 | |a Kultur |0 (DE-588)4125698-0 |D s |
| 689 | 0 | 4 | |a Politik |0 (DE-588)4046514-7 |D s |
| 689 | 0 | 5 | |a Kulturwissenschaften |0 (DE-588)4033597-5 |D s |
| 689 | 0 | 6 | |a Kollektives Gedächtnis |0 (DE-588)4200793-8 |D s |
| 689 | 0 | 7 | |a Geschichte 1989-2018 |A z |
| 689 | 0 | |5 DE-604 | |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Inhaltsverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Literaturverzeichnis |
| 856 | 4 | 2 | |m Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment |q application/pdf |u http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |3 Register // Personenregister |
| 940 | 1 | |n oe | |
| 940 | 1 | |q BSB_NED_20240117 | |
| 999 | |a oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-034107211 | ||
| 942 | 1 | 1 | |c 909 |e 22/bsb |f 0904 |g 47 |
| 942 | 1 | 1 | |c 909 |e 22/bsb |f 0904 |g 437 |
| 942 | 1 | 1 | |c 909 |e 22/bsb |f 0905 |g 437 |
| 942 | 1 | 1 | |c 900 |e 22/bsb |f 0905 |g 47 |
| 942 | 1 | 1 | |c 900 |e 22/bsb |f 0905 |g 437 |
| 942 | 1 | 1 | |c 900 |e 22/bsb |f 0904 |g 437 |
| 942 | 1 | 1 | |c 900 |e 22/bsb |f 0904 |g 47 |
| 942 | 1 | 1 | |c 909 |e 22/bsb |f 0905 |g 47 |
Record in the Search Index
| _version_ | 1804184953229934592 |
|---|---|
| adam_text | Turinys Vietoj įvado.Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir istorijos politikos Vidurio ir Rytų Europoje. Lyginamojo tyrimo bandymas /6 I skyrius. Valstybė, atminties kultūros autoritarinėse valstybėse Tarp Partizanų Respublikos, Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės ir slavų vienybės mitų: Baltarusijos atminties kultūra po 1991 metų /24 Rusijos atminties kultūra: dominuojantis naratyvas be alternatyvos? /44 II skyrius. Atminties kultūrų reikšmė transformacijos laikotarpiu Ukrainos atminties kultūra ir istorijos politika: savojo kelio paieškos /96 III skyrius. Atminties kultūros jaunų demokratijų visuomenėse Lenkija: atminties kultūros formavimosi ypatumai naujosios demokratijos valstybėje /132 Atminties kultūra ir istorijos politika Lietuvoje 1989—2018 m. /202 Atminties kultūros senosios demokratijos valstybėse: Vakarų Vokietijos atvejis /242 Vietoj išvadų /279 Summary. The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe /289 Šaltiniai ir literatūra /301 Rodyklė /330
Šaltiniai ir literatūra Афиани Виталий, Мемориал на Поклонной горе и проблемы коммеморации. Ве ликая Отегественная война в современном общественно-историгеском сознании (историгеская память, восприятие, увековечение): Материалы Всероссийской научной конференции, Отв. ред. Е. И. Пивовар, Москва,
2016, с. 21-28. Akudovič Valiancin, Nesaties kodas, Vilnius, 2008. Aleksanderio Kwasniewskio 1997 m. pareiškimas apie Volynės žudynes, prieiga per internetą: http://kwasniewskialeksander.pl/aktualnosci/wspolne-oswiadczenie- aleksandra-kwasniewskiego-i-leonida-kuczmy-z-okazji-7o.-rocznicy-tragedii-
wolynskiej-w-okresie-ii-wojny-swiatowej. Alexanderio Cammanno ir Adamo Soboczynskio pokalbis „Vereiste Vergangenheit“ apie filmą „Unsere Mütter unsere Väter“ su filmo režisieriumi Nico Hoffmannu ir isto riku Aly Götzu, Die Zeit, nr. 12,2013, kovo 14, p. 55. Алтьманн Илья, Мемориализация Холокоста в
России: история, современ ность, перспективы, Память о войне во лет спустя: Россия, Германия, Европа, Μ. Габович (ред.-сост.), Москва, 2005, с. 509-530. Altrichter Helmut, „Der Große Vaterländische Krieg“. Zur Entstehung und Entsakralisierung eines Mythos, Helmut Altrichter, Klaus Herbers, Helmut
Neuhaus (Hg.), Mythen in der Geschichte, Freiburg am Breisgau, 2004, S. 471-494. Assmann Aleida, Trauma und Tabu. Schattierungen zwischen Täter und Opfergedäch tnis, J. Landkammer, T. Noetzel, W. Ch. Zimmerli (Hg.), Erinnerungsmanagement. Systemtransformation und Vergangenheitspolitik im
internationalen Vergleich, Mün chen, 2006, S. 235-256. Assmann Aleida, Auf dem Weg zu einer europäischen
Gedächtniskultur?, Wien, 2012. Assmann Aleida, Shortt Linda, Memory and political change, Basingstoke, Hampshire, 2012. Assmann Aleida, Das neue Unbehagen an der Erinnerungskultur. Eine Intervention, München, 2013. Assmann Jan, Das kulturelle Gedächtnis: Schrift, Erinnerung und politische Identität in frühen Hochkulturen, München, 2002 (4. Auflage). Assmann Aleida, Miesto atmintis, Atminties daugiasluoksniškumas. Miestas, valstybė, regio nas, Alvydas Nikžentaitis (sud.), Vilnius, 2013. 301
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Augstein Franziska, Versöhnen oderverhöhnen. Süddeutsche Zeitung, 2010, rugpjūčio 1, priei ga per internetą: http://www.sueddeutsche.de/politik/stiftung-flucht-vertreibungversoehnung-versoehnen-oder-verhoehnen-i . 9 82185-3. Bailer-Galanda Brigitte, Vergangenheitspolitik in Österreich, Heiner Timmermann (Hg.), Vergangenheitsbewältigung in Europa im 20. Jahrhundert, Berlin, 2010, Bd. 1, S. 63-73. Bartoszewski Wladyslaw, Znaczenie wizji politycznej Jerzego Giedroycia, Jerzy Giedroyc: kultura, polityka, wiek XX. Debaty i rozprawy, red. Andrzej Mencwel i inni, Warsza wa, 2009, s. 21-25. Bartoszewski Wladyslaw, Walka o pamięc. Wladze i spoleczenstwo wobec powstania Warsza- wskiego 1944-1989, Agnieszka Panecka (red.), Warszawa, 2008, s. 287-289. Bauerkämper Arnd, Das umstrittene Gedächtnis. Die Erinnerung an Nationalsozialismus, Faschismus und Krieg in Europa seit 1945, Paderborn, 2012. Becker Anna, Mythos Stalin. Stalinismus und staatliche Geschichtspolitik im postsowjetischen Russland der Ära Futin, Berlin-Brandenburg, 2016. Becker Martina E., Deutsch-polnischer Schüleraustausch in der Erinnerung - nur Vesöhnungskitsch?, Hans Henning Hahn, Heidi Hein-Kirchner, Anna Kochanowska-Nieborak, Erinnerungskultur und Vesöhnungskitsch, Marburg, 2008, S. 271-282. Bekanntmachung über den Beschluss der Bundesregierung zur Einführung eines jährli chen Gedenktages für die Opfer von Flucht und Vertreibung. Vom 6. Oktober 2014, prieiga per internetą:
http://www.bgbl.de/banzxaver/bgbl/start.xavtstartbfcBundesanzeiger_BGBl jumpTo=bgblii4Si599a.pdf# __ bgbl__ %2p%2F*[%4oattr_id%- 3D%27bgblii4Si599a.pdf%27]__ 1415021677028. Бекірова Гульнара, Депортація кримських татар як геноцид, Г. Т. Бекірова, Сугасні дискусіі про Другу світову війну украінсъких та зарубіжних істориків: зб. матеріалів вітгизняних та зарубіжних істориків, Львів, 2012, с. 93-99. Berek Mathias, Gutes oder schlechtes Erinnern? Die Notwendigkeit des Politischen in der Erinnerungskultur, Hans Henning Hahn, Heidi Hein-Kircher, Anna Kochanowska-Nieborak (Hg.), Erinnerungskultur und Versöhnungskitsch, Marburg, 2008, S. 71—88. Bingen Dieter, Die politische Beziehungen zwischen Deutschland und Polen, Dieter Bin gen, Peter Oliwer Loew, Krzysztof Ruchniewicz, Marek Žybura (Hg.), Erwachsene Nachbarschaft. Die deutsch-polnischen Beziehungen 1991 bis 2011, Wiesbaden, 2011. Biurobezpieczenstwanarodowego,PropagandahistorycznaRosjiwlatach2004-2oo9,priei302
Šaltiniai ir literatūra ga per internetą:http://www.bbn.gov.pl/portal/pl/2/1840/Zaktualizowana_wersja_ analizy_BBN_quotPropaganda_historyczna_Rosji_w_latach_2004.html. Blonski Jan, Die armen Polen blicken aufs Getto. Nachdenken über die Lyrik von Czeslaw Milosz, prieiga per internetą: http://www.via-regia.org/bibliothek/pdf/Heft2122/blons- ki_armen_polen.pdf. Bömelburg Hans-Jürgen, Die Erinnerung an die deutsche Besatzung während des Zweiten Weltkrieges in Polen. Transformationen und Kontinuitäten der polnischen Erin nerungskultur 1980-2005, Bernd Faulenbach, Franz Josef Jelich (Hg.), „Transfor mationen“ der Erinnerungskulturen in Europa nach 1989, Essen, 2006, S. 55—78. Bonwetsch Bernd, Erinnerungskultur und Traditionspflege im postsowjetischen Rus sland, Bernd Faulenbach, Franz Josef Jelich (Hg.), Transformationen der Erinne rungskulturen in Europa nach 1989, Essen, 2006, S. 221-225. Brockhaus Gudrun, Trauer um den Herrenmenschen. Emotionen und Tabus im NS Ge denken, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Unbeha gen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frank furt a. Μ., 2012, S. 101-118. Brown Archie, The Gorbachev Faktor, Oxford, 1996. Brügemann Karsten, Denkmäler des Grolls. Estland und die Kriege des 20. Jahrhunderts, Osteuropa, 58. Jg., 2008, H. 6, S. 129-146. Brügemann Karsten, Kasekamp Andres, The Politics of History and the „War of Mo numents“ in Estonia, Nationality Papers, 2008, Vol. 3, p. 425—448. Buck Robert, Die Rezeption des 20. Juli 1944 in der Bundeswehr. Anmerkungen zu deren
Traditionsverständnis, Gerd R. Ueberschär (Hg.), Der 20. Juli. Das andere Deutschland in der Vergangenheitspolitik, Berlin, 1998, S. 268-293. Bugrova Irina, Politische Kultur in Belarus: Eine Rekonstruktion der Entwicklung vom Großfürs tentum Litauen zum Lukaschenko-Regime, Mannheim, 1998. Bürgers Jana, Kosakenmythos und Nationsbildung in der postsowjetischen Ukraine, Konstanz, 2006. Cenckiewicz Slawomir, Sprawa Lecha Walçsy, Warszawa, 2008. Cenckiewicz Slawomir, Gontarczyk Piotr, SB a Walįsa. Przyczynek do biografii, GdahskWarszawa-Krakow, 2008. Chajewski Adam, Polityka polska wobec Litwy 1989-1995, Arcana, 1996, nr. 1, s. 94-111. Chodakiewicz Marek Jan, Po Zagladzie. Stosunki polsko-iydowskie 1944-194/, Warszawa, 2008. 303
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Christophe Barbara, Staat versus Identät. Zur Konstruktion von „Nation“ und „nationalem Inte resse“ in den litauischen Transformationsdiskursen von 1987 bis 1995, Köln, 1997. Cichy Michal, Polacy - Žydzi. Czarne karty powstania, Gazeta Wyborcza, 1994, sausio 29-30. Ciechanowski Jan, Zarys podloža politycznego i dyplomatycznego, Londyn, 1971. Ciolkiewicz Pawel, Pamiçc zbiorowa w dyskursie publicznym. Analiza polskiej debaty na temat wypçdzien Niemcow po drugiej wojnie swiatowej, Warszawa, 2012, s. 159-184. Copsey Nathaniel, Remembrance of Things Past: the Lingering Impact of History on Con temporary Polish-Ukrainian Relations, Europe-Asia Studies, 2008, Vol. 60, No 4, P-531-560. Cornelißen Christoph, Klinkhammer L., Schwentker W., Nationale Erinnerungskulturen seit 1945 im Vergleich, Christoph Cornelißen, Lutz Klinkhammer u. Wolfgang Schwentker (Hg.), Erinnerungskulturen. Deutschland, Italien und Japan seit 1945, Frankfurt a. Main, 2003, S. 9-27 Cornelißen Christoph, Erinnerungskulturen, Version: 2.0, Docupedia-Zeitgeschichte, 2012, spalio 22, prieiga per internetą https://docupedia.de/zg/Erinnerungskulturen_ Version_2.o_Christoph_Corneli.C3-9Fen?oldid=84892 . Csâky Moritz, Die Mehrdeutigkeit von Gedächtnis und Erinnerung, prieiga per internetą: http:// www.vifaost.de/texte-materialien/digitale-reihen/handbuch/handb-mehrdeutigk/ . Czauderna Piotr, SympozjunG Dziedzictwo II wojny Swiatowej z perspektywy 70 laß. W Europejskim Centrum Solidarnošci - relacja, prieiga per
internetą: http://ako.gdansk. pl/sympozjum-dziedzictwo-ii-wojny-swiatowej-z-perspektywy-70-lat-w-europejskim-centrum-solidarnosci-relacja/. Czupryn Anita, Czeslaw Kiszczak: winny, ale skazac go nie možna..., prieiga per internetą: http://www.dziennikpolski24.pl/artykul/34663o5,czeslaw-kiszczak-winny-ale- skazac-go-nie-mozna,id,t.html?cookie=i. Czy Polska moglaby byc dziš krajem 66-milionowym?, prieiga per internetą: http:// www.przeglad-tygodnik.pl/pl/artykul/czy-polska-moglaby-byc-dzis-krajem- 66-milionowym. Čaplinskas Antanas Rimvydas, Vilniaus gatvės. Istorija, vardynas, žemėlapiai, Vilnius, 2000. Deklaracja w sprawie Rzezi Wolynskiej (pol.), prieiga per internetą: https://papiez.wiara.pl [dostęp 20 wrzesnia 2013]. Dybicz Pawel, Falszywy mit „Eupaszki“, prieiga per internetą: https://www.tygodni- kprzeglad.pl/58176-2/. 304
Šaltiniai ir literatūra Dyner Anna Maria, Polityka historyczna w Republicie Bialoruš, Spoieczenstwo i polityka: pismo edukacyjne, 2015, nr. 1, s. 72-85. Dmitrow Edmund, Kulak Jerzy, Der polnische Historikerstreit zur Armia Krajowa, Bern hard Chiari (Hg.), Die polnische Heimatarmee. Geschichte und
Mythos der Armia Krajo wa seit dem Zweiten Weikrieg, München, 2003. Дубавец Сяргей, Лукашэнка увасабляе край і народ, prieiga per internetą: http://www. nn.by/?c=ar i=295i7. Dudek Antoni, Pierwsze lata III Rzeczypospolitej 1989-2001, Krakow, 2005. Dudek Antoni, Instytut. Osobista historia IPN,
Warszawa 2011. Dziarnovič Oleg, „Tėvynės paieškos“: Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės diskursai šiuo laikinėje Baltarusijos visuomenėje, Atminties kultūrų dialogai Ukrainos, Lietuvos, Baltarusijos (ULB) erdvėje, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczynski (sud.), Vilnius, 2015, p. 156-171. Дюков
Александр, Протекторат «Литва», Тайное сотруднигество с нацистами и нереализованный сценарий утраты литовской независимости, 1939-1940 гг., Москва, 2013. Ефремова Валентина, День народного единства: изобретение праздника, Символическая политика. Конструирование представлений о прошлом как властный
ресурс, вып. і, Ольга Юрьевна Малинова (отв. ред.), Москва, 2013. Eidintas Alfonsas, Antanas Smetona: politinės biografijos bruožai, Vilnius, 1990. Eidintas Alfonsas, Žydai, lietuviai ir Holokaustas, Vilnius, 2002. Ein neues Ehrenmal für die gefallenen Soldaten, Berliner Morgenpost, 2009, rugsėjo 8,
pri eiga per internetą: http://www.morgenpost.de/printarchiv/seite3/article1165655/
Ein_neues_Ehrenmal_fuer_die_gefallenen_Soldaten.html. Ekdahl Sven, Tannenberg / Grunwald - ein politisches Symbol in Deutschland und Polen, Journal of Baltic Studies, 1991, Vol. 22, Nr. 4, p. 271-324. Entschädigungsklagen gegen Polen: Preußische Treuhand scheitert vor Europäischem Gericht shof, prieiga per internetą: http://www.spiegel.de/politik/deutschland/entschae- digungsklagen-gegen-polen-preussische-treuhand-scheitert-vor-europaeischem- gerichtshof-a-583252 .html. Erll Astrid, Kollektives Gedächtnis und Erinnerungskulturen (2. Auflage), Stuttgart, Weimar, 2011. 305
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Étienne François, Eine Geschichte der deutschen Erinnerungsorte: Warum? Wie?, Alexan dre Escudier (Hg.), Gedenken im Zwiespalt. Konfliktlinien europäischen Erinnerns, Göttingen, 2001, S. 77-89. Faulenbach Bernd, Paradigmenwechsel im Umgang mit der NS-Zeit und des Erinnerns?, Karl Giebeler, Abraham Peter Kusterman (Hg.), Erinnern und Gedenken - Paradi gmenwechsel 60 Jahre nach Ende der NS-Diktatur, Berlin, 2007, S. 37-52. Fischer Torben, Lorenz Matthias N. (Hg.), Lexikon der Vergangenheitsbewältigung in Deutschland. Debatten- und Diskursgeschichte des Nationalsozialismus nach 1945, Bie lefeld, 2007. Fischer Henning, Dresden und Deutschland: Zweierlei Mythos. Zum Mythos Dresden als Teil der deutschen Geschichte, Henning Fischer, Uwe Fuhrmann u. a. (Hg.), Zwischen Ignoranz und Inszenierung. Die Bedeutung von Mythos und Geschichte für Ge genwart der Nation, Münster, 2012, S. 32-59. Frei Norbert, 1945 und wir. Das Dritte Reich im Bewußtsein der Deutschen, München, 2 0 05. Friedrich Jörg, Der Brand. Deutschland im Bombenkrieg 1940-1945, München, 2002. Frischke Andrzej, Panstwo wobec historii, Pawel Skibinski, Tomasz Wiscicki, Michal Wy socki, Historycy i politycy. Polityka pamięci w III RP, Warszawa, 2011, s. 28. Гаідаі Олександра, Камяний гість. Ленін у Централъній Украіні, Ки ів, 2016. Garsztecki St., Warschauer Aufstand und Zweiter Weltkrieg. Polnische Gedächtnispoli tik zwischen nationaler Kanonbildung und europäischen Ansätzen, P. 0. Loew, Ch. Prunitsch (Hg.), Polen.
Jubiläen und Debatten. Beiträge zur Erinnerungskultur, Wiesbaden, 2012, S. 134-156. Gawin Dariusz, Panstwo wobec historii, Pawel Skibinski, Tomasz Wiscicki, Michal Wy socki, Historycy i politycy. Polityka pamięci w III RP, Warszawa, 2011, s. 26. Gawin Dariusz, Wielki Zwrot. Ewolucja lewicy i odrodzenie idei spoleczenstwa obywatelskiego 1956-1976, Krakow, 2013. Gebhardt Sebastian, Kultūra а polska polityka wschodnia lat dziewięcdziesiątych XX w., Aktualnosc przeslania paryskiej „Kultury“ w dzisiejszej Europie, Lukasz Jasina, Jerzy Kloczowski (red.), Lublin, 2007. Gehrmann Udo, Die Kosaken - Traditionalismus und nationale Erneuerung in der Ukrai ne, Berichte des Bundesinstituts für ostwissenschaftliche und internationale Studien, 1994, Nr. 23, S. 3—39. 306
Šaltiniai ir literatūra General Tadeusz Bôr-Komorowski w relacjach i dokumentach, opracowal Andrzej K. Kunert, Warszawa, 2000. Gerovitch Slava, Soviet Space Mythologies: Public Images, Pivate Memories, and the Making of a Cultural Identity, Pittsburgh, 2015. Gestwa Klaus, „Kolumbus des Kosmos“. Der
Kult um Jurij Gagarin, Osteuropa, 59. Jg., 10/2009, S. 121-151. Гизен Анке, Расколотая память: отражение конфликта вокруг „Мемориального комплекса „Пермь-36“ в российских медиа, Журнал исследований социальной политики, 2015, № з, с. 363—373. Glębocki Wieslaw, Warszawskie pomniki, Warszawa, 1990.
Gluza Zbigniew, Odkrycie karty, Niezaležna strategia paminei, Warszawa, 2012. Gluza Zbigniew, Ošrodek Karta a kwestia wolynska, Pojednanie przez trudną pamięc. Wolyn 1943, s. 39-54, prieiga per internetą: http://www.pk.org.pl/publikacje/pojednanie_ przez_trudna_pamiec_wolyn1943.pdf. Golczewski
Frank, Die Heimatarmee und die Juden, Bernhard Chiari (Hg.), Die polnis che Heimatarmee. Geschichte und Mythos der Armia Krajowa seit dem Zweiten Weikrieg, München, 2003, S. 635—678. Goldhagen Daniel Jobah, Hitlers willige Vollstrecker, Ganz gewöhnliche Deutsche und der Ho locaust, Berlin, 1996.
Grampp Sven, Mission Lunochod. Zur Heroisierung von Mondmobilen, Helden, Heroes. Heros, 2011, sausio 11, p. 111-129. Grebing Helga, Der deutsche Sonderweg in Europa 1806-1945. Eine Kritik, Stuttgart, 1986. Гриценко Олександр, Президенти i пам’ять. Політика пам’яті президентів Ук- ра’іни (1994-2014):
підГрунтя, послания, реалізація, результати, Ки ів, 2017. Grigaliūnaitė Violeta, Paminklas netoli Lietuvos
esančiame Beržininkų kaime tebekelia aistras: Lenkijos lietuviai jame įžvelgia tautinės nesantaikos kurstymą, prieiga per internetą: http://www.15min.lt/naujiena/aktualu/pasaulis/paminklas-netoli-lietuvos-esan- ciame-berzininku-kaime-tebekelia-aistras-lenkijos-lietuviai-jame-izvelgiatautines-nesantaikos-kurstyma-57-428365#ixzz34uCJFKpt. Гудков Лев, „Память“ о войне и массовая идентичность россиян, Память о войне 6о лет спустя: Россия, Германия, Европа, Μ. Габович (ред.-сост.), Москва, 2005, с. 83—103. 307
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Гузенкова Тамара, У каждого своя война? (К проблеме интерпретации истории Второй мировой войны в школных учебниках стран СНГ и ЦВЕ), „Расскажу вам о войне.“ Вторая мировая и Великая отегественная
войны в угебниках и сознании школьников славянских стран, Гузенкова Т. (ред.), Александров Д., Едемский А. и др., Москва, 2012. с. 7-22. Гузенкова Тамара, Историческая политика: память прошлого как инструмент конструирования настоящего, Наследники Победы и поражения. Вторая мировая война в
историгеской политике стран СНГ и ЕС, Гузенкова Т. С. (отв. ред.), Москва, 2015, с. 7-38. Habielski Rafal, Мара Maisons-Laffitte (Giedroyc i Londyn), Jerzy Giedroyc: kultūra, polity- ka, wiek XX. Debaty i rozprawy, red. Andrzej Mencwel i inni, Warszawa, 2009. Habielski Rafal, Zawieszona irredenta.
Emigracja wobec powstania Warszawskiego, Poki ту žyjemy... Tradycje insurekcyjne w rnysli polskiej, Jacek Kloczkowski (red.), Warsza wa, 2004. Habielski Rafal, Przeszlošč w sferze publicznej i žyciu kulturalnym 1989-2005 (obsza- ry zainteresowan, interpretacje, nošniki), Historycy i politycy.
Polityka paminei w 111 RP, Pawel Skibinski, Tomasz Wiscicki, Michal Wysocki (red.), Warszawa, 2011, s. 81-106. Hamerow Theodore S., Die Attentäter. Der 20. Juli - von der Kollaboration zum Widerstand, München, 1999. Hansen Imke, Die politische Planung der Erinnerung. Geschichtskonstruktionen in
Bela rus zwischen Konflikt und Konsens, Osteuropa, 6/2008, S. 187-196. Hansen Imke, Die politische Planung der
Erinnerung. Geschichtskonstruktionen in Bela rus zwischen Konflikt und Konsens, Osteuropa, 58. Jg., 2008, H. 6, S. 187-196. Harrison Hope Μ., Ulbrichts Mauer. Wie die SED Moskaus Widerstand gegen den Mauerbau brach, Bonn, 2011. Hein-Kirchner Heidi, „An die besten Traditionen der Ersten und Zweiten Republik an knüpfend“. Polnische Erinnerungskultur im öffentlichen Raum nach 1989, Zeit schrift für Ostmitteleuropa-Forschung, 59/3, 2011, S. 344-365. Hein-Kirchner Heidi, Der Akt von Gnesen. Zur (misslungenen) Inszenierung eines Versöhnungs-Events im Jahr 2000, Hans Henning Hahn, Heidi Hein-Kirchner und Anna Kochanowska-Nieborak (Hg.), Erinnerungskultur und Versöhnungskitsch, Marburg, 2008, S. 283-296. 308
Šaltiniai ir literatūra Himka John-Paul, The Reception of the Holocaust in Postcommunist Ukraine, John-Paul Himka, Joanna Beata Michlic (Ed.), Bringing the Dark Past to Light: The Reception of the Holocaust in Postcommunist Europe, Lincoln and London, 2013, p. 626—661. Hoffmann Iwona, Edukacja
narodowa Jerzego Giedroycia. Potrzeba racjonalizacji postaw Polakowwobec sąsiednich narodôw, Przegląd Zachodni, 2012, nr. 3, s. 107-122. Ioffe Grigory, Dlugotrwale poszukiwanie bialoruskiej tožsamošci, Tožsamošci zbiorowe Bialorusinow, Ryszard Radzik (red.), Lublin, 2012, s. 55-104. Исаев Егор,
Историческая политика в России: репрезентация сталинской эпохи в популярном кинематографе, Журнал исследований социальной политики, т. 13, № з, 2015, с. 391-406. Jajesniak-Quast Dagmara, Stahlgiganten in der sozialistischen Transformation. Nowa Huta in Krakau, EKO in Eisenhüttenstadt und Kunčice in
Ostrava, Wiesbaden, 2010. James Harold, Die D-Mark, François Étienne und Hagen Schulze, Deutsche Erinnerungsorte, München, 2003, S. 434—449. Яжборовская Инеса, Катынское дело: на пути к правде, Вопросы истории, 2011, № 5, с. 22-35. Jeissmann Michael, AufWiedersehen gestern: die deutsche
Vergangenheit und Politik von mor gen, Stuttgart, 2001, S. 9,39. Jilge Wilfried, The Politics of History and the Second World War in Post-Communist Ukrai ne (1986/1991-2004/2005), Jahrbücherfür Geschichte Osteuropas, 1. Jg., 2006, S. 50-81. Jureit Ulrike, Normative Verunsicherungen. Die
Besichtigung einer erinnerungspo litischen Zäsur, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Un behagen an
der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frank furt a. Μ., 2012, S. 21—36. Ющенко Виктор, Недержавні таемниці. Нотатки на берегах пам’яті, Харків, 2014. Kaczmarczyk J. Rzeczpospolita Trojga Narodôw: mit czy rzeczywistosc. Ugoda Hadziacka - tea ria i praktyka, Krakow, 2007. Kailitz Steffen, Die politische Deutungskultur der Bundesrepublik Deutschland im Spie gel Historikerstreits, Steffen Kailitz (Hg.), Die Gegenwart der Vergangenheit. Der „Historikerstreit“ und die deutsche Geschichtspolitik, Wiesbaden, 2008, S. 14-37. Kalucki Jaroslaw, Pilsudski ustępuje papiezowi, Rzeczpospolita, 2008, lapkričio 10, prieiga per internetą: http://www.rp.pl/artykul/99645, 2i7228_Pilsudski_ustepuje_papiezowi_.html. 309
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Kappeler Andreas, Die Kosaken-Aera als zentraler Baustein der Konstruktion einer na tional-ukrainischen Geschichte: Das Beispiel der Zeitschrift Kievskaja Starina 1882-1891, Andreas Kappeler, Der
schwierige Weg zur Nation, Beiträge zur neueren Geschichte der Ukraine, Wien, Köln, Weimar, 2003. Капсамун Іван, „Спільний підручник“: очевидна загроза і неочевидна користь, Денъ, 2012, spalio 11. Karlsson Klas-Göran (Ed.), The Holocaust on Post-War Battlefields: Genocide as Historical Cul ture,
Malmö, 2006. Karpus Zbigniew, Los naszych jencow tež byl tragiczny, prieiga per internetą: http://www. rp .pl/artykul/659863 .html. Касьянов Георгій, Danse macabre: голод 1932-1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографіі (ір8о-ті-погаток 2000-х), Ки’ів, 2010. Касьянов Георгій, Past
Continuous: Історигна політика 1980-Х-2000-Х. Украіна та сусіди, Ки’ів, 2018. „Katyn“ oficjalnie w kinach w Danii, Norwegii, Grecji, Francji, prieiga per internetą: http:// stopklatka.pl/wiadomosci/-/774o863,-katyn-oficjalnie-w-kinach-w-danii-norwegii-grecji-francji. Kazakievic Andrej, Wspölczesna
bialoruska tožsamošč historyczna, Toisamosci zbiorowe Bialorusinow, Ryszard Radzik (red.), Lublin, 2012, s.245-265. Keghel Isabelle de, Abschied vom sowjetischen Gründungsmythos - die Oktoberrevolution im Vergangenheitsdiskurs des spät- und postsowjetischen Russland, Bernd Fau lenbach, Franz Josef
Jelich (Hg.), Transformationen der Erinnerungskulturen in Euro pa nach 1989, Essen, 2006, S. 247—248.
Keghel Isabelle de, Verordneter Abschied von der revolutionären Tradition: Der „Tag der na tionalen Einheit“ in der Russländischen Föderation, Lars Karl, Igor Polianski (Hg.), Geschichtspolitik und Erinnerungskultur im neuen Russland, Göttingen, 2009, S. 119-140. Kerski Basil, Historische Höhepunkte und Krisen. Von janusköpfigen Charakter der deutsch-polnischen Beziehungen nach 1989, Basil Kerski, Gegenwart und Geschichte einer Nachbarschaft, Düsseldorf, 2011, S. 253-254. Kerski Basil, Die Gegenwart der Vergangenheit. Geschichte und Erinnerung in den poli tischen Debatten zwischen Deutschland und Polen, Basil Kerski, Gegenwart und Geschichte einer Nachbarschaft, Düsseldorf, 2011. 310
Šaltiniai ir literatūra Kirsch Jan Holger, Nationaler Mythhos oder historischer Trauer? Der Streit um ein zentrales „Holocaust-Mahnmal“für die Berliner Republik, Köln, Weimar, Wien, 2003. Kittel Manfred, Ein fünfter Stamm in Bayern? Schlesier, Ostpreußen und viele andere Vertriebenengruppen im
integrationspolitischen Vergleich mit den Sudeten deutschen, Einsicht und Perspektiven, Bayrische Zeitschrift für Politik und Geschichte, 2009, sausis, prieiga per internetą: http://www.bIz.bayern.de/blz/eup/01_09_themenheft/index.asp#k2. Klęska dyplomatyczna Polski - Angela Merkel triumfalnie
oglosila rozpocz^cie budowy w Berlinie Centrum przeciwko Wypędzeniom, prieiga per internetą: http://wpolityce.pl/polityka/159493-kleska-dyplomatyczna-polski-angela-merkel-triumfalnie-oglosila-rozpoczecie-budowy-w-berlinie-centrum-przeciwko-wypedzeniom. Kohonen Ilina, Zuhause bei den Kosmonauten.
Bild und Repräsentationsstrategien in so wjetischen Fotografien der 1960er Jahre, Matthias Schwartz, Kevin Anding, Holt Meyer (Hg.), Gagarin als Archivkörper und Erinnerungsfigur, Frankfurt/Main, Bern, Wien u. a., 2014, S. 81-104. Колеров Модест, „Историческая политика“ в современной России: поиск
институтов и языка, Русский сборник: исследования по истории России, Москва, 2014, т. XVI, с. 441-480. Колеров Модест, Пространство империи: мечты и практика, prieiga per internetą: http://www.regnum.ru/news/fd-abroad/litva/1336781.html . Komorowski Krzysztof, Rawski Witold, Anti-Ratyn, Soviet
Prisoners of War in Poland: Facts and Myths, Warszawa, 2006. Копосов Николай, Память строгого режима: история и
политика в России, Москва, 2011. Kornat Marek, Niezwykla koniuktura, niewykorzystane szanse (Jerzy Giedroyc i Okrągly Stôl -1989), Aktualnošc przeslania paryskiej „Rultury“ w dzisiejszej Europie, bukasz Jasina, Jerzy Kloczowski (red.), Lublin, 2007, s. 219-241. Korpela Jukka, Kijevo Rusia - istoriografinė fikcija?, Lietuvos vyriausybės susikūrimas euro piniame kontekste, Alvydas Nikžentaitis, Rimvydas Petrauskas, Michael Borgolte (sud.), Vilnius, 2008, p. 127-143. Koselleck Reinhart, Formen und Traditionen des negativen Gedächtnisses, Volkhard Kni gge, Norbert Frei (Hg.), Verbrechen erinnern. Die Auseinandersetzung mit Holocaust und Völkermord, München, 2002. 311
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Kostro Robert, Ujazdowski К. Μ., Odzyskac pamięč, Pamięc i odpowiedzialnosc, Robert Kostro, Tomasz Merta (red.), Krakôw, 2005. Kowal Pawel, Ukraina, Litwa i Bialoruš w myšli polskich srodowisk opozycyjnych w latach 1976—1980, prieiga per internetą: http://www.0mp.0rg.pl/stare0mp/indexde2d. html?module=subjects func=viewpage pageid=352. Kowalczyk Urszula, Wspôlpraca Jerzego Giedroycia ze srodowiskami opozycji politycznej w kraju w latach 1976-1981, Wojciech Polak, Jakub Kufla, Przemyslaw Ruchlewski (red.), Opozycja demokratyczna w PRL w latach 1976-1981, Gdansk, 2012. Красноармейцы в польском плену, Москва, 2004. Krasnodębski Zdzislaw, Upadek idei postępu, Warszawa, 1991. Krawczak Tadeusz, Der Versöhnungsbrief der polnischen Bischöfe in den Augen der Par tei und des Sicherheitsdienstes, Friedhelm Boll, Wieslaw Wysocki, Klaus Ziemer (Hg.), Versöhnung und Politik. Polnisch-deutsche Versöhnungsinitiativen der 1960-er Ja hre und die Entspannungspolitik, Bonn, 2009, S. 164-172. Krikščiūnas Edvardas, Č. Laurinavičius ir A. Nikžentaitis siūlo: „1940 m. rugpjūčio 3 d. laikyti sąlygine Lietuvos ir Baltijos šalių okupacijos pabaiga“, Istorija. Mokslo dar bai, 2008, nr. 72, prieiga per internetą: http://archyvas.istorijoszurnalas.lt/index. php?option=com_content view=article id=Ų7 Itemid=59. Kroh Jens, Das erweiterte Europa auf dem Weg zu einem gemeinsamen Gedächtnis? Die Stockholmer „Holocaust Konferenz“ und ihre Bedeutung für die europäische Erin nerung, Margrit Frölich, Ulrike
Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Unbeha gen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frank furt a. Μ., 2012, S. 21-36. Kübler Elisabeth, Europäische Erinnerungspolitik, Der Europarat und die Erinnerung an den Holocaust, Bielefeld, 2012. Кульчицький Станіслав, HpoipaMa розвітку історіческіх досліджен, поліпшення вивчення і пропаганд! історіі УРСР на 1991-2000 рокі як історіоГрафічне явіш, Історигна наука на порозі XXI століття: підсумки та перспективи, Харків, 1995. Кулик Володимир, Языковые идеологии в украинском политическом и интеллек туальном дискурсах, Отегественные записки, 2007, № і (34), с. 308-315, prieiga per internetą: http://www.strana-oz.ru/2oo7/i/yazykovye-ideologii-v-ukrainskompoliticheskom-i-intellektualnom-diskursach) 312
Šaltiniai ir literatūra Кулик Володимир, Дискурсукраінських медій: ідентигності, ідеологіі, владні стосунки, Киів, 2010. Kuron Jacek, Macierewicz Antoni, Michnik Adam, Sprawa polska — sprawa rosyjska, Glos, nr. i, 1977, spalis, p. 24. Kurs Tomasz, Dom pogrzebowy, czyli skarb na ul. Zyndrama, prieiga
per internetą: http:// olsztyn.gazeta.pl/olsztyn/1,91368,4794066 .html. Langenohl Andreas, Erinnerung und Modernisierung, Die öffentliche Rekonstruktion poli tischer Kollektivität am Beispiel des neuen Russland, Göttingen, 2000. Langewiesche Dieter, Unschuldige Mythen: Gründungsmythen und
Nationsbildung in Europa im 19. und 20. Jahrhundert, Kerstin von Linden (Hg.), Kriegserfahrung und nationale Identität in Europa nach 1945, Paderborn, 2009, S. 27-41. Лапин Владимир, Предисловие. Романовы, 400 лет бытования мифа, 400-летие дома Романовых: политика памяти и монархическая идея.
1613-2013, В. В. Ла пин , Ю. А. Сафронова (ред.), Санкт-Петербург, 2016, с. 7-22. Laurinavičius Česlovas, Sirutavičius Vladas, Lietuvos istorija, 1.12, d. 1: Nuo „Persitvarkymo“ iki Kovo 11-osios, Vilnius, 2008. Лавров Владимир, Почему имя Ленина живёт и побеждает? (Выступление на прессконференции
в „Аргументах и фактах“ 13 июля 2009 г.), Возвращая Россию. Восстановление исторических названий, памятников и других утраченных культурных ценностей, Владимир Мединский, Михаил Горбаневский и др., Санкт-Петербург, 2013. Лебедева Наталия, Вводная статья, СССР и Литва в годы Второй мировой войны, Т.
і: СССР и Литовская Республика (март 1939-август 1940 гг.), Вильнюс, 2006, с. 23-65. Leggewie Claus,
Geschichstbarkeit? Das schwierige Verhältnis von Geschichtswissenschaft, Gericht und Gesetz, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Unbehagen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frankfurt a. Μ., 2012, S. 183-200. Leggewie Claus, Der Kampf um europäische Erinnerung, Ein Schlachtfeld wird besichtigt, Mün chen, 2011. Leggewie Claus, Meyer Erik, „Ein Ort, an den man gerne geht“. Das Holocaust - Mahnmal und die deutsche Geschichtspolitik nach 1989, München, Wien, 2005. 313
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Liekis Algimantas, Lenkų skriaudų lietuviams istorijos apžvalga: leidinio „Juodieji Lietuvos isto rijos puslapiai“ t. I-II (iki 1939 m.) baigiamieji pamąstymai, Vilnius, 2011. Lindner Rainer, Historiker und Herrschaft. Nationsbildung und Geschichtspolitik in Weißrußland im 19. und 20. Jahrhundert, München, 1999. Lipski Jan Jozef, Dwie ojczyzny - dwa patriotyzmy. Uwagi о megalomanii narodowej i ksenofobii Polaköw, Nowa, nr. 144,1981, birželis (pirmiausia išleista Lenkijos po grindyje); Kultūra, 1981 (truputį vėliau emigracijoje). Lopata Raimundas, Šiuolaikinė politika ir istorijos datos: 1791 m. Gegužės 3-osios Konsti tucijos byla, Vladas Sirutavičius, Raimundas Lopata, „Lenkiškasis“ veiksnys Lietuvos politikoje, Vilnius, 2011, p. 43-113. Lubienski Tomasz, Walka o pamięc. Wladze i spoleczenstwo wobec Powstania Warszawskiego w latach 1944-1989, Warszawa, 2008, s. 290. Luczewski Michal, Bednarz-Luczewska Paulina, Wie soll man Erinnerungskultur und Geschichtspolitik in Polen und Deutschland untersuchen?, prieiga per internetą: http:// kuItura-pamieci.pl/wp-c0ntent/upI0ads/2011/08/wie_erinnerungskultur__unter- suchen.pdf . Luczewski Michal, Kontrrewolucyjne pojęcie, „Politykahistoryczna“ w Polsce, Stan Rzeczy, nr. 1 (10), 2016, s. 221—253. Lübbe Hermann, „Ich entschuldige mich“. Das neue politische Bußritual, Berlin, 2001. Luk’janov Fedor, Blick zurück nach vorn. Russland zwischen Geschichte und Globalisie rung, Osteuropa, 59. Jg., 2009, H. 2-3, S. 133-150. Lutz-Auras
Ludmila, „Auf Stalin, Sieg und Vaterland!“. Politisierung der kollektiven Erinne rung an den Zweiten Weltkrieg in Russland, Wiesbaden, 2013. Machcewicz Pawel, „I Westerplatte, i Jedwabne“, Pawel Machcewicz, Spory o historię 20002011, Krakow, 2012, s. 167. Machcewicz Pawel, Muzeum, Krakow, 2017. Mackiw Theodor, Ivan Mazepa, Hetman der Ukraine und Reichsfürst des Heiligen Rö mischen Reiches, 1639-1709. Eine historische Skizze, Jahrbuch der Ukrainekun de, Bd. 20,1983, S. 127-151. Maciulis Dangiras, Miknys Rimantas, Nikžentaitis Alvydas, „Okupacja Wilna“ - geneza litewskiego miejsca pamięci i jego transformacje, Dialog kultur paminei w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczynski (red.), Warszawa, 2014, s. 91-100. 314
Šaltiniai ir literatūra Mačiulis Dangiras, Petrauskas Rimvydas, Staliūnas Darius, Kas laimėjo Žalgirio mūšį? Isto rinio paveldo dalybos Vidurio ir Rytų Europoje, Vilnius, 2012. Majchrzak Grzegorz, Niebezpieczny dokument, Poslanie do ludzi pracy Europy Wschodniej, pri eiga per internetą:
http://wis.ecs.gda.pl/images/elfinder/pdf/niebezpieczny_doku- ment.pdf Majewski Piotr Μ., Die Hauptakteure der neueren polnischen Debatten zum Thema Zwangsmigrationen, Thomas Strobel, Robert Maier (Hg.), Das Thema Vertreibung und die deutsch-polnischen Beziehungen in Forschung, Unterricht und
Politik, Hannover, 2008. Makhotina Ekaterina, Erinnerungen an den Krieg - Krieg der Erinnerungen. Litauen und der Zweite Weltkrieg, Göttingen, 2017. Мальцев Д., Усова Л., Сошин Ю., Атаев А., Отстаивая статус победителя: ис торическая политика РФ в отношении Великой войны, Наследники По беды и
поражения. Вторая мировая война в исторшеской политике стран СНГ и ЕС, Т. С. Гузенкова (отв. ред.), Москва, 2015, с. 41-95. Malinova Olga, Kolektyvinės praeities idėja posovietinėje Rusijoje: savivaizdis ir imperijos palikimas, Atminties kultūrų dialogai Ukrainos, Lietuvos, Baltarusijos (ULB)
erdvėje, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczyfiski (sud.), Vilnius, 2015, p. 257-275. Малинова Ольга, Актуальное прошлое: Символигеская политика властвующей элиты и дилеммы российской идентигности, Москва, 2015. Maliukevičius Nerijus, Ekspansijos iš Rytų apraiškos Lietuvos informacinėje erdvėje, Po
litologija, 2006, nr. 2. Maliukevičius Nerijus, Rusijos informacijos geopolitikos potencialas ir sklaida Lietuvoje, Vil nius,
2008. Markiewicz Tomasz, Pamięč o Armii Krajowej. Przyklad warszawski, Jerzy Kochanowski, Beata Kosmala (red.), Polska - Niemcy. Wojna i pamiįč, Warszawa—Poczdam, 2013. Markmann Hans-Jochen, Der 20. Juli 1944 und der deutsche Widerstand gegen Natio nalsozialismus in den Schulbüchern beider deutschen Staaten, R. Ueberschär (Hg.), Der 20. Juli. Das andere Deutschland in der Vergangenheitspolitik, Berlin, 1998, s. 179-195· Materski Wojciech, Katyn jako czynnik w stosunkach polsko-sowieckich/rosyjskich, Dia log kultur pamiįci w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczyfiski (red.), Warszawa, 2014, s. 305-319. 315
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Materski Wojciech, Od сага, do „caro.“. Studium rosyjskiej polityki historycznej, Warszawa, 2017. Matyja Rafal, „Solidarnošč“ - przerwanie polskiej tradycji insurekcyjnej?, Pôki ту žyjemy... Tradycje insurekcyjne w rnysli polskiej, Jacek Kloczowski (red.), Warszawa, 2004. Mazur Zbigniew, О legitymizowaniu przynaležnošci Ziem Zachodnich i Pôlnocnych do Polski, Zinnie Odzyskane / Ziemie Zachodnie i Pôlnocne 1945-2005. 60 lat w granicach panstwa polskiego, Andrzej Sakson (red.), Poznah, 2006, s. 27—44. Meiners Antonia, 100 Jahre KaDeWe, Berlin, 2007. Merkel: Zadaniem Niemcowjest przyjįde odpowiedzialnosci, prieiga per internetą: http://wia- domosci.gazeta.pl/wiadomosci/i,114873,6990386,Merkel__ Zadaniem_Niemcow_ jest_przyjecie_odpowiedzialnosci.html. Messmer Matthias, Sowjetischer und postkommunistischer Antisemitismus: Entwicklungen in Russland, der Ukraine und Litauen, Konstanz, 1997. Michaleva Galina, Vergangenheitsbewältigung als Voraussetzung für die Modernisierung Russlands, Osteuropa, 2009,59. Jg., H. 7-8, S. 47-58. Michnik Adam, Rany Wolynia, Joanna Marszalek-Kawa, Zbigniew Karpus (red.), Stosunki polsko-ukrainskie historia i pamięc, Torun, 2008. Michnik Adam, Spotkania z Giedroyciem, Jerzy Giedroyc. Redaktor, Polityk, Czlowiek, Kr zysztof Pomian (red.), Lublin, 2001, s. 126-150. Mieroszewski Juliusz, Rosyjski „kompleks Polski“ i obszar ULB, Kultura, 9 (324), 1974, pri eiga per internetą: http://www.abcnet.com.pl/node/1o21. Mikulski Krzysztof, Noga Zdzislaw (red.),
Pamięc polska, pamięc niemiecka od XIX do XXI wieku, Torun, 2006, s. 177-178. Миллер Алексей, Политические символы и историческая политика, Симво- лигеская политика: Конструирование представлений о прошлом как властный ресурс, вып. i, О. Ю. Малинова (ред.), Москва, 2013, с. 164-174. Миллер Алексей, Политика памяти в России: роль экспертных сообществ, Символигеская политика. Политигеские функции мифов, вып. 3, Москва, 2015, с. 210-235. Miodek Marcin, „Das ist ein neuer Ribbentrop-Molotov Pakt!“ Eine historische Analogie in Polens Energiedebatte, Osteuropa, 7-8. Jg., 2009, S. 295-306. Misiūnas Remigijus, Informacinių kovų kryžkelėse: JAV lietuvių informacinės kovos XIX a. pab-1922 m., Vilnius, 2004. Mitscherlich Alexander und Margarete, Die Unfähigkeit zu trauern, München, 1967. 316
Šaltiniai ir literatūra Modzelewski Karol, Zaježdzimy kobylį historii. Wyznania poobijanego ježdžca, Warszawa, 2013. Найдзюк Язэп, Касяк Іван, Беларусь угора і сёння: папулярны нарыс з гісторыі Беларусі, Мінск, 1993. Наследие империй и будущее России, Миллер Алексей Ильич (ред.), Москва, 2008.
Назаров Владислав, Что будут праздновать в России 4 ноября 2005 года?, Отегественные записки, 2004, №5 (20), с. 85-95. Niedermüller Peter, Der Mythos der Gemeinschaft, Geschichte, Gedächtnis und Politik im heutigen Osteuropa, Andrei Corbea-Hoisie u. a. (Hg.), Umbruch im östlichen Eu ropa. Die
nationale Wende und das kollektive Gedächtnis, Innsbruck, 2004. „Niemcy solidarne Ojczyznie. Artykuly i wspomnienia przyczyniające się do zjednoczenia Niemiec . Wy to, ze powrocicie, nigdy Byski nie uwierzyl! , Pamiçc 0 pojednaniu w Kr- zyiowej w 1989 r. - wspolne wyzwanie Polakow i Niemcow,
Gliwice-Opole, 2010, s. 25-28. Nijakowski Lech Μ., Polska polityka pamięci. Esej socjologiczny, Warszawa, 2008. Nikžentaitis Alvydas, Witold i Jagiello: Polacy i Litwini we wzajemnej Stereotypie, Poznan, 2000. Nikžentaitis Alvydas, Gestürzte und neu errichtete Denkmäler: Geschichte im Transfor
mationsprozess Litauens“, GegenErinnerung. Geschichte als politisches Argument im Transformationsprozeß Ost-, Ostmittel- und Südosteuropas (Schriften des Historischen Kollegs. Kolloquien, 61), hrsg. von H. Altrichter, München, 2006, S. 67-78. Nikžentaitis Alvydas, Kampf um die Erinnerung: Memel /
Klaipėda im 20. Jahrhundert, „Kampf um die Erinnerung: Memel / Klaipėda im 20. Jahrhundert“, Die Aneignung frem der
Vergangenheiten in Nordosteuropa am Beispiel plurikultureller Städte (20. Jahrhun dert) (Nordost-Archiv, Bd. XV/ 2006), Lüneburg, 2007, S. 148-159. Nikžentaitis Alvydas, Kryžiaus karų epocha Lietuvos kultūrinėje atmintyje, Kryžiaus karų epocha Baltijos regiono tautų istorinėje sąmonėje, Šiauliai, 2007, p. 236-249. Nikžentaitis Alvydas, Mikailiené Živilė, Litewski Žalgiris, Polski Grunwald: Dwa toposy narodowe w kontekšcie analizy porôwnawczej, Zapiski historyczne, 2/2010, s. 7-21. Nikžentaitis Alvydas, Unia polsko-litewskie w kulturach pamięci Litwy, Od Horodla do Horo- dla (1413-2013). Unia Horodelska - dzieje i pamięc, Zamosc-Warszawa, 2013, s. 103-118. Nikžentaitis Alvydas, Atminties ir istorijos politika Lietuvoje, Atminties daugiasluoksniškumas. Miestas, valstybė, regionas, Alvydas Nikžentaitis (sud.), Vilnius, 2013, p- 517-538· 317
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Nikžentaitis Alvydas, LDK versus partizanų respublika. Du nacionaliniai mitai šiandie ninėje Baltarusijos atminties kultūroje, Atminties kultūrų dialogai Ukrainos, Lietuvos, Baltarusijos (ULB) erdvėje, Alvydas Nikžentaititis, Michal Kopczyhski (sud.), Vil nius, 2015, p. 172-180. Nikžentaitis Alvydas, Tauber Joachim, Aufruhr um einen Partisanen. Eine litauische Erinnerungsdebatte, Osteuropa: Der Fall. Gefangen in Russland, Erinnerung in Litau en, 68. Jg., 2018, H. 6, S. 83-91. Nikžentaitis Alvydas, Moze ta unia nie byla taka zla?, Mowiu wieki, 2/2019: numer spec- jalny, s. 116-119. Nikžentaitis Alvydas, The Grand Duchy of Lithuania and the Polish-Lithuanian Commonwealth as an ideological foundation of the unity of Intermarium?, Politeja (rengiama spaudai). Nowak Andrzej, Westerplatte czy Jedwabne, Rzeczpospolita, 2001, rugpjūčio 1. Nowak Andrzej, Idea jagiellohska w polskiej pamięci i wyobrazni polityeznej, Andrzej No wak, Strachy i Lachy. Przemiany polskiejpamięci 1982-2012, Krakow, 2012, s. 210-233. Nowak Andrzej, Swinie i myszy w Fabrycie Schindlera, Andrzej Nowak, Strachy i Lachy. Przemiany polskiejpamięci 1982-2012, Krakow, 2012, s. 286—295. Nowak Andrzej, Polityka historyezna III RP: reOrientacja, Historycy i politycy. Polityka pa mięci w Ill RP, Pawel Skibinski, Tomasz Wiscicki, Michal Wysocki (red.), Warsza wa, 2011. Nowak Andrzej, Smolehski agnostyk, Nowa Europa Wschodnia, 2014, nr. 3-4, s. 8. O prawdę i sprawiedliwosc, Pomnik Katynski w Londynie, Londyn, 1977.
„Okazalo się, ie dziadek hyl w Wehrmachcie“, prieiga per internetą: http://wiadomosci.onet.pl/ kraj/okazalo-sie-ze-dziadek-byl-w-wehrmachcie/zhvys. Olszewski Edward, Pamięč spoleczna i polityka historyezna w programach polskich partii politycznych, Srodkowoeuropejskie Studia Polityczne, 2013, nr. 2, s. (η~9ΤOstrovskaja Tatjana, Baltarusių istorinės atminties genealogija ir mokyklinio švietimo praktikos, Istorijos politikos modeliai ir kryptys: Europos Sąjungos, Lenkijos, Rusijos ir Baltarusijos istorijos politika, Raimundas Lopata (sud.), Vilnius, 2014. Ossow: Odslonięto mogilę žolnierzy Armii Czerwonej. Za drugim podejšciem, prieiga per inter netą: http://wiadomosci.gazeta.p1/wiadomosci/i,114873,8601851,Ossow__Odslonie- to_mogile_zolnierzy_Armii_Czerwonej_.html;Stosunki polsko-ukraihskie wojna i wspôlczesnosc, Torun, 2008, s. 75—101. 318
Šaltiniai ir literatūra Озиганова Анна, Кузнецевский Владимир, Филианова Владислава, Россия. Насле дники Великой победы, „Расскажу вам о войне... Вторая мировая и Великая Отегественная войны в угебникаг и сознании школьников славянских стран, Москва, 2012, с. 25-48. Pamięc europejska czy narodowa.
Spor 0 Centrum przeciwko Wypçdzeniom, Pawel Lisicki, Jerzy Haszczynski (red.), Warszawa, 2003. Pamiçci Balachowcäw - uroczystošci w Tucholi, prieiga per internetą: http://tpmwl.pl/index. php?option=com_content view=article id=i33:pamici-baachowcow-uroczysto- ci-w-tucholi catid=34:historia
Iternid=ioo. Пазняк Зянон, Бязвінная кроу не знікае бясследна. Гутарка аб кнізе „Курапаты , Беларуская маладёж, 1994, № 7. Petrov Nikita, „Sprawa katynska“ Jako wykladnia stosunkôw polsko-rosyjskich, Dialog kul- tur pamiçci w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczynski (red.), Wars zawa,
2014, s. 319—331. Пихоя Рудольф, Советский Союз: история власти, 1945-1991, Новосибирск, 2000. Пихоя Рудольф, Москва. Кремль. Властъ. Две истории одной страны. Россия на изломе тысягелетий 1985-2005, Москва, 2007. Pilawski Krzysztof, Polski przewodnik po swiçtach, Warszawa, 2010. Plagemann Völker,
Bismarck Denkmäler, Völker Plagemann, Hans-Erich Mittig, Den kmäler im 19. Jahrhundert, München, 1972, S. 217-252. Plaggenborg Stefan (Hg.), Handbuch der Geschichte Russlands, Stuttgart, 2002, Bd. 5, Hb. 1. Полян Павел, Историомор, или Трепанация памяти: битвы за правду о ГУЛАГе, депор тациях,
войне и Холокосте, Москва, 2016. Polska —Ukraina. Trudne pytania, Warszawa, 1999, t. 4, s. 330. Портнов Андрей,
Упражнения с историей по-украински, Москва, 2010. Portnov Andriy, Der „Große Vaterländische Krieg in der Erinnerungskulturen von Bela rus, Moldova, und der Ukraine. Versuch eines Vergleiches, Stefan Troebst, Johan na Wolf (Hg.), Erinnern an den Zweiten Weltkrieg. Mahnmale und Museen in Mittelund Osteuropa, Leipzig, 2011, S. 227-241. Portnov Andrij, Polityki pamięci na postsowieckej Ukrainie (1991-2011), Dialog kultur pamiçci w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczyhski (sud.), Warszawa, 2014. Portnov Andrii, Mit dem Mythos Bandera stimmt etwas nicht, Frankfurter Allgemeine Zei tung, 2016, sausio 8, nr. 6, p. 11. 319
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Portnov Andrij, Ukrainska (nie)pamiįc o Wolyniu 1943, s. 29-31, prieiga per internetą: http:// www.pk.org.pl/publikacje/pojednanie_przez_trudna_pamiec_wolyn1943.pdf. Прибалтика и геополитика.
1935-1945 гг., Л. Ф. Соцков (сост.), Москва, 2020. Przewoznik Andrzej, Adamska Jolanta, Katyn. Zkrodnia, prawda, pamięc, Warszawa, 2010. Proklamation des Bayerischen Ministerpräsidenten zum Bayerischen Gedenktag für die Opfer von Flucht, Vertreibung und Deportation vom 27. August 2013, prieiga per
internetą: https:// www.verkuendung-bayern.de/gvbl/jahrgang:20i3/heftnummer:i7/seite:574Путин Владимир, Россия на рубеже тысячелетий, Независимая газета, 1999, gruo džio 30. Putin: Katyn to byla zemsta Stalina za paraikę w 1920 roku, prieiga per internetą: http://wia-
domosci.gazeta.pl/wiadomosci/i,114873,7742647,Putin__ Katyn_to_byla_zemsta_Stalina_za_porazke_w_192o.html. Работяжев Николай, Российская национальная идентичность в зеркале совре менного отечественного консерватизма, Полития: Анализ. Хроника. Прогноз, 2013, № з (70), с. 62-84. Ramonaitė Ainė,
„Paralelinės visuomenės“ užuomazgos sovietinėje Lietuvoje: katalikiš kojo pogrindžio ir etnokultūrinio sąjūdžio simbiozė, Sąjūdžio ištakų beieškant: ne paklusniųjų tinklaveikos galia, Jūratė Kavaliauskaitė, Ainė Ramonaitė (red.), Vilnius, 2011. Rassismus: EU setzt kein Hakenkreuzverbot durch,
prieiga per internetą: http://www.spiegel. de/politik/ausland/rassismus-eu-setzt-kein-hakenkreuzverbot-durch-a-478352. html. Rauer
Valentin,Versöhnung zwischen Erinnerungskulturen. Die mediale Repräsentation internationaler Versöhnungsrituale nach dem Zweiten Weltkrieg, Ellen Uebe rschär (Hg.), Soldaten und andere Opfer? Die Täter-Opfer Problematik in der deutschen Erinnerungskultur und das Gedenken an die Opfer von Krieg und Gewaltherrschaft, Rehburg-Loccum, 2007, S. 109-138. Richters Julia, Rhetorik der Entgrenzung. Das Jahr 1961 und die neuen Koordinaten sow jetischer Lebenswelten, Matthias Schwartz, Kevin Anding, Holt Meyer (Hg.), Ga garin als Archivkörper und Erinnerungsfigur, Frankfurt a. Main, Bern, Wien u. a., 2014, S. 27-54. Rydel Jan, Polityka historyczna w Republice Federalnej Niemiec. Zaszlosci, idee, praktyka, Krakow, 2011. 320
Šaltiniai ir literatūra Röger Maren, Flucht, Vertreibung und Umsiedlung. Mediale Erinnerungen und Debatten in Deutschland und Polen seit 1989, Marburg, 2011. Roginskij Arsenij, Erinnerung und Freiheit. Die Stalinismus-Diskussion in der UdSSR und Russland, Osteuropa, 61. Jg., 2011, H. 4, S. 55-69. Романов Петр, Страсти по голодомору, prieiga per internetą: www.rian. ru/2oo8i2i9/i57635i79.html. Rosyjska telewizja pokazala material o „polskich obozach šmierci“, prieiga per internetą: http:// www.rmf24.pl/fakty/swiat/news-rosyjska-telewizja-pokazala-material-o-pols- kich-obozach-smie,nId,34i9O9?utm_source=paste utm_medium=paste utm_ campaign=firefox. Rousso Henry, Dilemma eines europäischen Gedächtnisses, Zeithistorische Forschungen / Studies in Contemporary History, Online-Ausgabe, 1 (2004), H. 3, prieiga per interne tą: http://www.zeithistorische-forschungen.de/16126o41-Rousso-3-2oo4. Ruchniewicz Krzysztof, Die knifflige Vergangenheit. Geschichtspolitik, innenpolitische Instrumentalisierung und große Debatten in den deutsch-polnischen Beziehun gen, Dieter Bingen, Peter Oliwer Loew, Krzysztof Ruchniewicz, Marek Žybura (Hg.), Erwachsene Nachbarschaft: die deutsch-polnischen Beziehungen 1991 bis 2011, Wiesbaden, 2011. Russland kämpft. Gesetz und Kommission gegen Geschichtsfälscher, Osteuropa, 59. Jg., 2009, H. 7-8, S. 273-276. Sabrow Martin, Held und Opfer. Zum Subjektwandel deutscher Vergangenheits verständigung im 20. Jahrhundert, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Sch neider (Hg.), Das Unbehagen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust,
Frankfurt a. Μ., 2012, S. 37-55. Сахаров Александр, Рюрик, варяги и судьбы российской государственности, prieiga per internetą: https://www.e-reading.life/chapter.php/1022426/36/Izgnanie_n0rmannov_iz_russkoy_istorii._Vypusk_i.html. Sąd uciekl od osądzenia sprawcow stanu wojennego, prieiga per internetą: http://wiadomosci. dziennik.pl/wydarzenia/artykuly/75604, sad-uciekl-od-osadzenia-sprawcow-stanu-woj ennego .html. Safronovas Vasilijus, Kultūrinė atmintis ar atminimo kultūra? Kultūrinės atminties teo rijos taikymo moderniųjų laikų tyrimams problemos, Nuo Basanavičiaus, Vytau to Didžiojo iki Molotovo ir Ribbentropo. Atminties ir atminimo kultūrų transformacijos 321
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje XX-XXI amžiuje, Alvydas Nikžentaitis (sud.), Vilnius, 2011, p. 39-64. Safronovas Vasilijus, Lietuvos atminimo politikos tendencijos po 1990 metų, Nuo Basanavi čiaus, Vytauto Didžiojo iki Molotovo ir Ribbentropo. Atminties ir atminimo kultūrų trans formacijos XX-XXI amžiuje, Alvydas Nikžentaitis (sud.), Vilnius, 2011, p. 337-378. Safronovas Vasilijus, Kampf um Identität. Die ideologische Auseinandersetzung in Memel / Klaipėda im 20. Jahrhundert, Wiesbaden, 2015. Sahm Astrid, Von der BSSR zur Republik Weißrußland-Belarus (1988-2001), Dietrich Bey rau, Rainer Lindner (Hg.), Handbuch der Geschichte Weißrußlands, Göttingen, 2001. Sahm Astrid, Die weißrussische Nationalbewegung nach der Katastrophe von Tschernobyl (1986-1991), Münster, Hamburg, 1994. Sahm Astrid, Im Banne des Krieges, Gedenkstätten und Erinnerungskultur in Belarus, Osteuropa, 6/2008, S. 229-246. Saksonijos žemės deklaracija, skelbianti vokiečių tremtinių atmintiną dieną, prieiga per interne- tą: http://www.sachsengesetze.de/sh0p/saechsabl/2014/35/read_pdf. Saryusz-Wolska Magdalena, Realna debata o fikcyjnym zdarzeniu. Spory o serial „Nas- ze matki, nasze ojcowi“, Kultūra Liberalna, nr. 236 (29/2013), prieiga per internetą:http://kulturaliberalna.pl/2oi3/o7/i6/saryusz-wolska-realna-debata-o-fikcyjnym-zdarzeniu-o-naszych-matkach-naszych-ojcach-philippa-kadelbacha/. Savukynas Virginijus, Informaciniai karai kultūros semiotikos požiūriu (taikinys - tapatu mas), Agora. Politinių komunikacijų studijos, 2013, nr. 2
(12), p. 42—60, prieiga per internetą:file:///C:/Documents%2oand%2oSettings/Administrator/My%2oDocuments/ Downloads/504-1536 -i-PB%20 (1) .pdf_. Scherer Jutta, Ein Leben für den Zaren. Auf der Suche nach nationalem Zusammenhalt be rauscht sich Rußlands Elite an vorrevolutionären Mythen und den Gebeinen der Roma nows, prieiga per internetą: http://www.zeit.de/1998/10/Ein_Leben_fuer_den_ Zaren 1998.02.26. Scherrer Jutta, Erinnern und Vergessen: Russlands Umgang mit (seiner) Geschichte in ei ner europäischen Perspektive, L. Karl, I. Polianski (Hg.), Geschichtspolitik und Erin nerungskultur im neuen Russland, Göttingen, 2009, S. 23-40. Schildt Axel, Die Sozialgeschichte der Bundesrepublik Deutschland bis 1989/90, Oldenburg, 2007. Schildt Axel, Siegfried Detlef, Deutsche Kulturgeschichte. Die Bundesrepublik -1945 bis zur Gegenwart, München, 2009. 322
Šaltiniai ir literatūra Schirrmacher Frank (Hg.), Die Walser-Bub Debatte. Eine Dokumentation, Frankfurt am Main, 1999. Schmaler Dirk, Die Bundespräsidenten und die NS-Vergangenheit- zwischen Aufklärung und Verdrängung, Frankfurt am Main, 2013. Schmid Harald, Vom publizistischen Kampfbegriff zum Forschungskonzept. Zur Historisierung der Kategorie „Geschichtspolitik“, H. Schmid (Hg.), Geschichtspolitik und kollektives Gedächtnis. Erinnerungskulturen in Theorie und Praxis, Göttingen, 2009. Schmid H., Konstruktion, Bedeutung, Macht. Zum kulturwissenschaftlichen Profil einer Analyse von Geschichtspolitik, Horst-Alfred Heinrich, Michael Kohlstruck (Hg.), Geschichtspolitik und sozialwissenschaftliche Theorie, Stuttgart, 2008, S. 75-98. Schneider Christian, Generation im Abtritt. Vom Schicksal historischer Gegenidenfizierungen, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Un behagen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frank furt a. Μ., 2012, S. 85-100. Schneider Christoph, Der Warschauer Kniefall: Zur Geschichte einer Charismatisierung, Bernhard Giesen, Christoph Schneider (Hg.), Tätertrauma. Nationale Erinnerungen im öffentlichen Diskurs, Konstanz, 2004, S. 195-238. Schröder Gerhard, „Weil wir Deutschlands Kraft vertrauen...“. Regierungserklärung des Bundeskanzlersamio.Novemberi998vordemDeutschenBundestaginBonn,prieigaperinternetą: http://www.mediaculture-online.de/fileadmin/bibliothek/schroeder_RE_1998/ schroeder_RE_1998.pdf. Schulze W., Erinnerung per Gesetz oder Freiheit für die Geschichte? Geschichte in Wissens chaft und
Unterricht, 59. Jg., 2008, H. 7/8, S. 364-381. Секреты польской политики. Сборник документов (1935-1945), Л. Ф. Соцков (сост.), Москва, 2009. Селюнин Василий, Истоки, Новый мир, 1988, № 5, с. 162-189. Середа Вікторія, Особливості репрезентаці і національно-історичних идентич ностей в офіційному дискурсі президентів Украши і Pocïi, Соціологія: тео рія, методи, маркетинг, 2006, №3. Sheliha Wolfrum von, Der Pakt und seine Fälscher. Der geschichtspolitische Machtkam pf in Russland zum 70. Jahrestag des Hitler-Stalin Pakts, Anna Kaminsky, Dieter Müller, Stefan Tröbst (Hg.), Der Hitler-Stalin Pakt 1939 in der Erinnerungskulturen der Europäer, Göttingen, 2011, S. 175-198. 323
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Sheliha Wolfram von, Die List der geschichtspolitischen Vernunft. Der polnisch-rus sische Geschichtsdiskurs nach 1989, Etienne François, Robert Traba, Stefan Troebst und Kornelia Konczal (Hrg),
Strategien der Geschichtspolitik in Europa seit 1989. Deutschland, Frankreich und Polen im internationalen Vergleich, Göttingen, 2013. Симоненко Рем, До концепціи багатотомноі „lemopiï украінсъкого народу (Міжна- ціональні і міжнародні аспекта), Ки ів, 1993. Sirutavičius Vladas, Lietuviai ir
Lietuvos lenkai, Lietuva ir Lenkija 1988-1994 metais, Vilnius, 2017. Sirutavičius Vladas, Etnokultūrinio nacionalizmo proveržiai ir valdžios politika: apie lietuvių nacionalinę identifikaciją postalininiu laikotarpiu, Epochas jungiantis na cionalizmas: tautos (de)konstravimas tarpukario,
sovietmečio ir posovietmečio Lietuvoje, Česlovas Laurinavičius (sud.), Vilnius, 2013, p. 169-204. Шнирельман Виктор, Президенты и археология, или Что ищут политики в древности: далекое прошлое и его политическая роль в СССР и в постсо ветское время, Империя и нация в зеркале историгеской памяти,
составители: Александр Семенов, Илья Герасимов, Марина Мольгинер, Москва, 2011, с- 357-405· Min. Sikorski dla „Gazety“: 1 wrzesnia - lekcja historii, Gazeta Wyhorcza, 2009, rugpjū čio 29, prieiga per internetą: http://wyborcza.p1/i,76842,6978098,Min__ Sikorski_ dla__ Gazety___ i_wrzesnia___
lekcja_historii.html#ixzziTJODoMoo. Siomajlo Alina, Katyn w pomnikach swiata, Warszawa, 2002. Sygar Michail, Endspiel. Die
Metamorphosen des Wladimir Putin, Bonn, 2016. Slezyfiski Wojciech, Historia w službie polityki. Zmiany polityczne а konstruowanie przekazu historycznego na ziemiach bialoruskich w XXi XXI wieku, Bialystok, 2018. Slodkowski Jędrzej, Piotrkowska. Co z pomnikami - zostawic, przeniešc czy usunąc?, prieiga per internetą: http://lodz.gazeta.p1/lodz/i,35153,13439447,Piotrkowska__ Co_z_pomnikami___ zostawic__ przeniesc.html#ixzz36xj4cyKK. Smolar Alexander, Geschichtspolitik in Polen, Transit, 2008, Bd. 35, S. 50-67. Snyder Tymothy, Jerzy Giedroyc а polska polityka wschodnia, bukasz Jasina, Jerzy Kloczowski (red.), Aktualnosc przeslania paryskiej „Kultury” w dzisiejszej Europie, Lublin, 2007, s. 327-331. Soska Michal, Pamięc 0 ofiarach grudnia 1970, Wroclaw, 2010. 324
Šaltiniai ir literatūra Соколов-Митрич Д., Российские и украинские ученые делят историю, Известия, 2002, liepos 20. Солдатенко Валерий, „I справжні, не фалъшиві фарби“? Круты: попытка историгеской интерпретации, prieiga per internetą: http://www.zn.ua/3000/3150/52416/. Staliūnas Darius, Savas ar svetimas paveldas? 1863-1864 m. sukilimas kaip lietuvių atminties vieta, Vilnius, 2008. Stankievič Barbara, Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės vaizdinys lenkų XX a. geopolitinėse kon cepcijose: nuo Josefo Pilsudskio iki Jerzy Giedroyco. Daktaro disertacija, Vilnius, 2012. Stawrowski Zbigniew, Jan Pawel II a Solidarnošč, Zbigniew Stawrowski, Solidarnošc znaczy wiįž, Krakow, 2010, s. 120-152. Steffen Katrin, Ambivalenzen des affirmativen Patriotismus. Geschichtspolitik in Polen, Osteuropa, 2006, H. 11-12: Quo vadis Polonia. Kritik der polnischen Vernunft, S. 219-235. Steinbach Peter, Widerstand im Dritten Reich - die Keimzelle der Nachkriegsdemokratie? Die Auseinandersetzung mit dem Widerstand in der historischen politischen Bildungsarbeit, in den Medien und in der öffentlichen Meinung nach 1945, Gerd R. Ueberschär (Hg.), Der 20. Juli. Das andere Deutschland in der Vergangenheit spolitik, Berlin, 1998. Steindorff Ludwig, Glavno mesto kot simbol nacionalne države ve vzhodni srednji Evropi, Zgodovinski Časopis, 54,2000, s. 77-87. Stolarczyk Mieczyslaw, Niektore problemy w stosunkach polsko-niemieckich w pierwszej polowie lat dziewięčdziesiątych, Stosunki polsko-niemieckie w okresie przemian ustrojowych w Polsce: wybrane problemy, Piotr Dobrowolski (red.), Wroclaw, 1997. Streit um
Zentrum gegen Vertreibung beendet, Süddeutsche Zeitung, 2010, gegužės 17, prieiga per internetą:http://www.sueddeutsche.de/politik/deutsch-polnische- beziehungen-streit-um-zentrum-gegen-vertreibung-beendet-1.258386. Strobel Thomas, Die Gemeinsame deutsch-polnische Schulbuchkommission. Ein spezi fischer Beitrag zur Ost-West-Verständigung 1972-1989, Archiv für Sozialgeschichte, 2005, Bd. 45, S. 253—268. Stryjek Tomasz, Ukraina przed koncem historii. Szkice 0 politycie panstw wobec pamieci, Wars zawa, 2014. Субтельний Орест, Украіна: Історія, Ки’ів, 1991. Suvalkų sutartis: faktai ir interpretacijos, Česlovas Laurinavičius (sud.), Vilnius, 2012. 325
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Levy Daniel, Sznaider Natan, Erinnerung im globalen Zeitalter. Der Holocaust, Frankfurt am Main, 2001. Štaras Povilas, Lietuvių tautos kova už Tėvynės laisvę Didžiajame Tėvynės kare, Vilnius, 1956. Šutinienė Irena, World War II in the Lithuanians collective Memory, Homo historiens, 2008, p. 411-426. Tauber Joachim, Der deutsche Sonderweg. Zu einem historiographischen Deutungsmuster im geteilten Deutschland (paskaita habilitacijos gynimo koliokviume, rankraštis). Temper Elena, „Der reinste slawische Stamm“. Identitätsbildung à la bielarusse, Osteuropa, 12/2009, S. 293-307. Temper Elena, Belarus verbildlichen. Staatssymbolik und Nationsbildung seit 1990, Wien, Köln, Weimar, 2012. Ther Philipp, Der Diskurs um die Vertreibung und die Fälle der Erinnerung, Thomas Strobel, Robert Maier (Hg.), Das Thema Vertreibung und die deutsch-polnischen Be ziehungen in Forschung, Unterricht und Politik, Hannover, 2008, S. 29-48. Timmermann Heinz, Die Verarbeitung des Endes des Sowjetimperiums im heutigen rus sischen Bewusstsein, Bernd Faulenbach, Franz Josef Jelich (Hg.), Transformationen der Erinnerungskulturen in Europa nach 1989, Essen, 2006, S. 275-297. Tomala Mieczyslaw, Deutschland von Polen gesehen. Zu den deutsch-polnischen Beziehungen 1945-1990, Marburg, 2000. Tomala Mieczyslaw, Od porozumienia do wspôlpracy. Stosunki polsko-niemieckie w latach 1991- 2001; wybrane zagadnienia, Warszawa, 2004, s. 9—17. Торбаков Игорь, „Непредсказуемое“ или „неопределённое“ прошлое? Междуна родные
отношения и российская историческая политика, Символигеская политика: Конструирование представлений о прошлом как властный ресурс, вып. i, О. Ю. Малинова (ред.), Москва, 2013, с. 91-125. Traba Robert (Hg.), Geschichtspolitik in Europa seit 1989. Deutschland, Frankreich und Polen im internationalen Vergleich, Wallstein, 2012. Traba Robert, Der Opferdiskurs als zentraler identitätstiftender Faktor der polnischen Meistererzählung, Peter Oliwer Loew, Christian Prunitsch (Hg.), Polen. Jubiläen und Debatten. Beiträge zur Erinnerungskultur, Wiesbaden, 2012, S. 27-36. Traba Robert, Konstruowania pamięci. Analiza semantyczna polskich obchodow rocznic grunwaldskich, Robert Traba, Historia - przestrzen dialogu, Warszawa, 2006, S. 206-227. 326
Šaltiniai ir literatūra Трагедия Литвы 1941-1944. Сборник архивных документов о преступлениях литовских коллаборационистов в годы Второй мировой войны, Москва, 2006. Troebst Stefan, Postkommunistische Erinnerungskulturen im östlichen Europa. Bestan dsaufnahme, Kategorisierung, Periodisierung / Postkomunistyczne kultury pamiįd w Eu ropio Wschodniej. Stan, kategoryzacja, periodyzacja, Wroclaw, 2005. Troebst Stefan, Europäisierung der Vertreibungserinnerung? Eine deutsch-polnische Chronique scandaleuse 2002-2008, Martin Aust, Krzysztof Ruchniewicz, Stefan Troebst (Hg.), Verflochtene Erinnerungen. Polen und seine Nachbarn im 19. und 20. Ja hrhundert, Köln etc., 2009, S. 245-274. Tyma Piotr, Wolynski problem — dylematy Ukraincôw z Polski, Pojednanie przez trudną pamięc. Wolyn 1943, s. 32-39, prieiga per internetą: http://www.pk.org.pl/publikacje/ pojednanie_przez_trudna_pamiec_wolyn1943.pdf. „Unsere Mütter, unsere Väter“ in den USA: „Fünf Stunden Selbstmitleid“, Spiegel, 2014, sausio 15, prieiga per internetą: http://www.spiegel.de/kultur/kino/vernichten- de-kritiken-fuer-unsere-muetter-unsere-vaeter-in-den-usa-a-943743.html. Vinogradnaitė Inga, Istorijos politika Lenkijoje: prielaidos ir konfliktai, Istorijos politikos modeliai ir kryptys: Europos Sąjungos, Lenkijos, Rusijos ir Baltarusijos istorijos politika, Vilnius, 2014, p. 105-134. Wandycz Piotr, Juliusz Mieroszewski a Niemcy, Aktualnošc przeslania paryskiej „Kultury“ w dzisiejszej Europie: zbiär studiow, tukasz jasina, Jerzy Kloczowski (red.), Lublin, 2007, s. 57-64. Вязовик Татьяна, Версия прошлого как государственный
миф (к вопросу напи сания единого учебника отечественной истории), Символигеская политика. Споры о прошлом как проектирование будущего, вып. 2, Москва, 2014, с. 93-109. VJ Rosji nakręcą anty-Katyn?, prieiga per internetą: http://www.rp.pl/artykul/9146,692751. html. Walka o pamięc: wladze i spoleczehstwo wobec powstania Warszawskiego 1944-1989, Anna Machcewicz (red.), Warszawa, 2008. Wassermann Rudolf, Widerstand als Rechtsproblem. Zu rechtlichen Rezeption des Wi derstandes gegen das NS-Regime, R. Ueberschär (Hg.), Der 20. Juli. Das andere Deutschland in der Vergangenheitspolitik, Berlin, 1998, S. 254-267. Weller Christoph, Internationale Politik und Konstruktivismus. Ein Beipackzettel, Wel- tTrends, Nr. 41, Winter 2003/2004, S. 107-123. 327
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Welzer Harald, Moller Sabine, Tschuggnall Karoline, „Opa. war kein Nazi“. National sozialismus und Holocaust im Familliengedächtnis, Frankfurt am Main, 2002. Wengst Udo, Die rechtliche Ahndung von NS-Verbrechen in den Westzonen und in der Bundesrepublik Deutschland, Heiner Timmermann (Hg.), Vergangenheitsbewälti gung in Europa im 20. Jahrhundert, Berlin, 2010, Bd. 1, S. 10-22. Wigura Karolina, Wina narodow. Przebaczenie jako strategia prowadzenia polityki, GdanskWarszawa, 2011. Witzkrieg, czyli polsko-niemiecka wojna smiechem, Super Express, 2006, lapkričio 7. Wojcicki Kazimierz, Panstwo wobec historii, Historycy i politycy. Polityka paminei w III RP, Warszawa, 2011. Wokol Jedwabnego, 1.1: Studia, t. 2: Dokumenty, Warszawa, 2002. Wolff-Powęska Anna, Pamięc brzemię i uwolnienie. Niemcy wobec nazistowskiej przeszlosci (1945-2010), Poznan, 2011. Wolf-Powęska Anna, Polskie spory o historię i pamięc, Przegląd Zachodni, 2007, nr. 1, s. 3-44. Wolfrum E., Geschichte als Waffe: vom Kaiserreich bis zur Wiedervereinigung, Göttingen, 2001, S. 144. Wortlaut. Auszüge aus der Fischer Rede, Spiegel, 1999, gegužės 13, prieiga per internetą: http://www.spiegel.de/politik/deutschland/o, 1518,22143,oo.html. Wyrykowski Krzysztof, Zajączkowski Slawomir, „Lupaszka“ 1939, Warszawa, 2009. Zaremba Marcin, Komunizm, legitymizaeja, nacjonalizm: nacjonalistyczna legitymizacja wladzy komunistycznej w Polsce, Warszawa, 2001. Zaremba Marcin, Das organisierte Vergessen des Holocaust in der Ära Gierek:
Kontinui tät und Wandel, Anna Wolf-Powęska, Piotr Forecki (Hg.), Der Holocaust in der pol nischen Erinnerungskultur, Frankfurt am Main etc., 2012, S. 161-174. Zbikowski Andrzej, Lekcja Jedwabne, Dialog kultur pamięci w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczynski (red.), Warszawa, 2014, s. 331-341. Zmiany w Europiei na swiecie a polska polityka zagraniezna, prieiga per internetą: http://www. batory.org.pl/debaty/zmiany.htm. Zolnierze wyklęci“ - między historią, popkulturą a polityką. Diskutują Tomasz habusze- wski i Rafal Wnuk oraz Andrzej Friszke i Zbignew Nosowski, Wiez, 2016, ruduo, s. 7-27. 328
Šaltiniai ir literatūra Zubkova Elena, Sowjetische Vergangenheit der Baltischen Staaten: Schwerpunkte und Kontroverse der kollektiven Erinnerung und Geschichtsschreibung, Oliver Rath- kolb, Imbi Sooman (Hg.), Geschichtspolitik im erweiterten Ostseeraum und ihre aktu ellen Symptome - Historical Memory Culture in the Enlarged Baltic Sea Region and its Symptoms Today, Göttingen, 2011, S. 89-110. Žalys Vytautas, Kova dėl identiteto / Ringen um Identität. Kodėl Lietuvai nesisekė Klaipėdoje tarp 1923-1939 / Warum Litauen zwischen 1923 und 1939 im Memelgebiet keinen Erfolg hatte?, Lüneburg, 1993. Žilys Juozas, 1992 m. birželio 14 d. referendumas dėl buvusios SSRS kariuomenės besą lygiško ir neatidėliotino išvedimo iš Lietuvos Respublikos teritorijos 1992 metais ir žalos Lietuvai atlyginimo konstitucinėje genezėje, Jurisprudence, 2011, 18 (2), p- 467-496. 329
Rodyklė Adamkus Valdas 160-162,214,215, Boruta-Spiechowicz Ludwik Mieczyslaw 219—221, iTj, 232 147 Adenauer Konrad 133,242,243,260, Brancovskaja Fania 228 275,276 Brandt Willy 135,256,261 Afanasjevas Jurijus 86 Brazauskas Algirdas 207,226 Aleksijevič Svetlana 38 Brežnevas Leonidas 44, 47-49, 63, 77 Aleksonis Juozas 49 Bubis Ignatz 253 Algirdas, kunigaikštis 37 Bucharinas Nikolajus 54,55 Altrichter Helmut 48 Apyvala Stanislovas 49 Cenckiewicz Slawomir 194 Assmann Aleida 6,12,20,250,279 Chmelnickis Bogdanas 101,120 Assmann Jan 6, 9,12,248,279 Chodakiewicz Marek Jan 195 Assmannai 12,17 Chruščiovas Nikita 44,47-49,51,52,54, 134 Bachmann Klaus Dieter 176 Ciechanowski Jan 146 Bandera Stepanas 99,111,112,114,115, Ciolkiewicz Pawel 184 125,153,159,222 Cipko Aleksandras 60 Barsenkovas Aleksandras 72 Cornelißen Christoph 12 Bartoszewski Wladyslaw 142,145, Cvirka Petras 236 176 Bauerkämper Arnd 16,249 Čeponis Alfonsas 49 Becker Anna 19 Černiachovskis Ivanas 204 Bednarz-Luczewska Paulina 16 Černomyrdinas Viktoras 125 Benediktas XVI181,182 Čiapajevas Vasilijus 117 Benes Edvard 180 Čiubaisas Anatolijus 88 Benigni Roberto 257 Čiubarianas Aleksandras 122 Berek Mathias 17 Čornovilas Viačeslavas 100,101,104,120 Berestas Aleksejus 110 Bilas Ivanas 101 Dachas Simonas 211 Blonski Jan 186 Danilovas 71 Borisą Hubertas 49 de Gaulle Charles 275,276 330
Rodyklė Djukovas Aleksandras 75, 77 Gozmanas Leonidas 78 Dohnanyi Klaus von 253 Grass Günter 178,181,182,256,257,266, Doluckis Igoris 70 267 Donelaitis Kristijonas 210 Gricenka Oleksandras 19 Duda Andrzej 164,219 Grigorenka Piotras 121 Dudajevas Džocharas 62,103 Grybauskaitė Dalia 219 Dudek Antoni 189,194,195 Gryzlovas В. 68 Duginas Aleksandras 66 Gross Jan 189,195 Dzeržinskis Feliksas 37,55,165,204 Gruševskis 231 Dziarnovičius Alehas 35 Gumiliovas Levas 66 Džamala 127 Guzenkova Tamara 76 Eidintas Alfonsas 206 Habermas Jürgen 246 Engelsas Frydrichas 45 Halbwachs Maurice 6 Erhard Ludwig 263 Haličietis Danielius 104 Erll Astrid 279 Heinemann Gustav 258 Etienne François 273 Helm Konrad 194 Herzog Roman 175,176 Faulenbach Bernd 250 Heuss Theodor 260 Filipovas 71 Hitleris Adolfas 49, 85,91,13 6,174,182, Fischer Joschka 254,265,272 224,232,237,247,248,255,259,261,262, Frojanovas I. 66 273 Hoffman Jerzy 151 Gagarinas Jurijus 50,51,54 Hruševskis Michailo 97, 99,120 Gawin Dariusz 197 Giedroyc Jerzy 138-144,150,151,158,165, Isajevas Jegoras 77 185 Ivasiukas Vladimiras 121 Gira Liudas 236 Ivaškevičius Marius 229,233,234,238 Gluza Zbigniew 155 Goethe Johann Wolfgang von 264 Jakovlevas Aleksandras 56 Goldhagen Daniel 255,257,265 Janukovyčius Viktoras 105,108,110,111, Gorbačiovas Michailas 50,54,55, 61, 62, 114,115,119,122,125,158 96,166,170,193 Jaroslavas Išmintingasis 34 331
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Jaruzelski Wojciech 166,190,193 Kosciuška Tadas 28,37,39, 40 Jefremovas Serhijus 121 Koselleck Reinhart 242 Jelcinas Borisas 33,56,57, 62-64, 87, 9 Kosmodemjanskaja Zoja 60 92,103,166,167,282,283 Kravčiukas Leonidas 98, 99,127 Jens Walter 256 Kreder A. 65,70 Jermalovičius Mikola 27,34 Krikštaponis 287 Jonas Paulius II148,149,157,188,194 Krol Ryszard 188 Juščenka Viktoras 105-110,112-114, 118, Kučma Leonidas 101,103,104,106,118, 120,122—125,127 128, 154, 184,221,222, 121,127,158 231,286 Kuron Jacek 139,142,143,147 Kurtyka Jan 147 Kaczynski Jaroslaw 156,157,178,181 Kurtyka Janusz 194,195,197 Kaczynski Lech 147,154,161,162,168,180, Kwasniewski Aleksander 150,153,156,158, 181,192,220,221 162,178,189,191,197,219 Kailitz Steffen 247 Kalinauskas Konstantinas (Kostas) 28, Landsbergis Vytautas 215,222,224 38—40,151,284 Lavrovas Sergejus 123 Kalniševskis Piotras 121 Lazarkiewicz Magdalena 177 Kamenevas Levas 54 Lazarkiewicz Piotr 177 Karolis XII120,124 Lebedeva Natalija 215,216 Kasjanovas Georgijus 19 Leggewie Claus 252 Kavalienia Aleksandras 39 Leninas Vladimiras 37,45,51,54-58, 87, Kiszczak Czeslaw 148,149,190, 111,165,166 193 Lermontovas Michailas 103 Kittel Manfred 183,271 Liekis Algimantas 164 Knopp Guido 267 Lipinskis Viačeslavas 121 Kohen Stephen 55 Lipski Jan Josef 136-138,140,141,143,144, Kohl Helmut 174,175,177,246,275 150,200 Köhler Horst 258 Lomnicki Jan 186 Komaninas Nikolajus 51 Lopata Raimundas 222 Komorowski Bronislaw 157,158 Luczewski Michal 16 Koposovas Nikolajus 56
Lukašenka Aleksandras 28,30-36,39, 40, Korczak Janusz 187 42,102,151,230,281,282 332
Rodyklė Lupaška, Lupaszka žr. Szendzielarz Mileris Aleksejus 65 Zygmunt Edward Miller Leszek 189 Langewiesche Dieter io, n Milosz Czeslaw 142 Langenohl Andreas 13,19, 90 Mindaugas, kunigaikštis 34,209 Mininas 58 Machcewicz Pawel 199 Mitscherlich Alexander 269 Machno Nestoras 120 Mitscherlich Margarete 269 Macierewicz Antoni 139 Mitterand François 275 Mailovas Aleksejus 112 Modzelewski Karol 142,147,148 Makhotina Ekaterina 20 Moljava Volodymyras 101 Malinova Olga 19 Molotovas Viačeslavas 178 Marcinkiewicz Kazimierz 182 Mstislavičius Romanas 120 Margolis Rachelė 228 Marinovičius Miroslavas 155 Napoleonas 89 Marksas Karlas 45 Naročinskaja 75, 80 Marzaliukas Ihoris 34 Naumann Michael 256 Mašerovas Piotras 29,35 Nazarovas Vladislavas 58 Materski Wojciech 19,166 Nekričius Aleksandras 47 Matrosovas Aleksandras 60 Nikolajevas Andrianas 52 Mazepa Ivanas 100,103,109,120,122, Nikolajus II86 124,125 Nolte Ernst 246 Mazowiecki Tadeusz 165,174,175,190, Nora Pierre 6,273 193 Noreika 287 Medvedevas Dmitrijus 71, 74,78, 80, Nowak Andrzej 20,156,179,197,199 89, 91, 92,123,125,169,216 Medvedevas Rojus 55 Obama Barack 156 Meyer Erik 252 Olbricht Friedrich 261 Mendelsohn Erich 187 Merkel Angela 176 Paleckis Algirdas 237 Michnik Adam 138-140,142,143,223 Panarinas Aleksandras 66, 68 Mickevičius Adomas 37 Pelevinas Viktoras 54 Mickevičius-Kapsukas Vincas 204 Peresas Simonas 80 Mieroszewski Juliusz 138-141,150,165 Petliūra Simonas 124,139 333
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Petras 1109,120,124,125 Röger Maren 20 Piatkovas 55 Roginskis Arsenijus 91 Pichoja Rudolf 166 Romanovai 85-88 Pieracki Bronislaw 113 Rosh Lea 255 Pilawski Krzysztof 198 Ruckojus Aleksandras 166 Pilsudskis Juzefas (Pilsudski Jozef) 132,139,140,149,160,170,172,219,223, Sabrow Martin 267 224,229 Sacharovas Aleksandras 84 Plechavičius Povilas 162,220,233 Safronovas Vasilijus 20 Polubotokas Pavlas 121 Sagaidačnas Piotras 120 Porošenka Petro 111,126,159 Schindler Oskar 188 Portnovas Andrijus 19 Schmaler Dirk 258 Požarskis 58 Schmid Harald 15 Prunskienė Kazimiera 203 Schmorell Alexander 259 Przewoznik Andrzej 194 Scholl Hans 259 Putinas Vladimiras 33,57-59, 63, 64, Scholl Sophie 259 66, 67, 70-73, 75, 81, 83—85, 88, 89, 91, 92, Schröder Gerhard 175,17 6,2 6 6,2 75 124,156,162,170,173,215,281 Seliuninas Vasilijus 55 Serovas Vasilijus 103 Rabotiaževas Nikolajus 67 Sienkiewicz Jan 151 Ramanauskas-Vanagas Adolfas 229,233, Sikorski Radoslaw 155,156,158,159,169, 238,239 178,224 Rau Johannes 175 Skarga Piotras 36 Reagan Ronald 276 Skoropadskis Pavlas 121 Reemtsma Jan Philipp 251 Skubiszewski Krzysztof Jan 150 Reuter Ernst 261 Sleszyhski Wojciech 19 Ribbentrop Joachim von 178 Slovackis Julijus 103 Riomeris Michalas 224 Smetona Antanas 205,206 Riurikaičiai 84 Smidowiczowna Bronislawa 177 Riurikas, kunigaikštis 84 Solženicynas Aleksandras 68 Riurikovičiai 84 Stalinas Josifas 29,45,47-50,54,55, 63, Rybakovas Anatolijus 55 77, 91,167-171,224,232,237 Rydel Jan 20 Stašinskis Bogdanas 113 334
Rodyklė Stauffenberg Claus von 259,261 Trump Donald 286 Steinbach Erika 181-183 Tusk Donald 156,169,170,181,184 Steinbach Peter 17,262,283 Stoiber Edmund 180 Urbanavičius Bronius 49 Stolypinas Piotras 68, 86, 89 Stusas Vasylis 121 Vaišelga, kunigaikštis 34 Subotic Jelena 20 Vanagaitė Rūta 228,229,233, 238 Subtelny Orest 97 Venclova Tomas 224,226 Suchocka Hanna 171 Viatrovičius 116 Suvorovas Aleksandras 39, 40, 60 Vileita Vadzimas 38 Szarota Tomasz 183 Vita Juozas 49 Szendzielarz Zygmunt Edward 161,220 Vitte S. 68 Vytautas, kunigaikštis 35,208,209 Šapoka Adolfas 97 Vladimiras, kunigaikštis 85 Ščerbickis Vladimiras 104 Volkogonovas Dmitrijus 55 Ševčenka Tarasas 117 Škirpa Kazys 287 Wajda Andrzej 146,168,169,173,186 Šuchevičius Romanas 99,103,114,120 Walçsa Lech 142,143,147-149,166,167, Šuškevičius Stanislavas 221 194,198 Šutinienė Irena 220 Walser Martin 253,265 Weizsäcker Richard von 176, 248,261,262 Tapinas Andrius 217 Wiesenthal Simon 226 Taraškevičius Bronislavas 31 Wolff-Powçska Anna 20 Telemann Georg Philipp 177 Temper Elena 19 Zanussi Krzysztof 186 Tereškova Valentina 52 Zingeris Emanuelis 222 Terleckas Antanas 226 Zinovjevas Grigorijus 54 Thatcher Margaret 193 Zuroff Efraim 226,228 Timmermann Heinz 89 Titovas Viačeslavas 238 Zeligowski Lucjan 218 Traba Robert 134,198 Žemaitis-Vytautas Jonas 233,239 Trockis Levas 55 Žirinovskis Vladimiras 80 Troebst Stefan 44 Žukovas Georgijus 63,104 335
|
| adam_txt |
Turinys Vietoj įvado.Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir istorijos politikos Vidurio ir Rytų Europoje. Lyginamojo tyrimo bandymas /6 I skyrius. Valstybė, atminties kultūros autoritarinėse valstybėse Tarp Partizanų Respublikos, Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės ir slavų vienybės mitų: Baltarusijos atminties kultūra po 1991 metų /24 Rusijos atminties kultūra: dominuojantis naratyvas be alternatyvos? /44 II skyrius. Atminties kultūrų reikšmė transformacijos laikotarpiu Ukrainos atminties kultūra ir istorijos politika: savojo kelio paieškos /96 III skyrius. Atminties kultūros jaunų demokratijų visuomenėse Lenkija: atminties kultūros formavimosi ypatumai naujosios demokratijos valstybėje /132 Atminties kultūra ir istorijos politika Lietuvoje 1989—2018 m. /202 Atminties kultūros senosios demokratijos valstybėse: Vakarų Vokietijos atvejis /242 Vietoj išvadų /279 Summary. The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe /289 Šaltiniai ir literatūra /301 Rodyklė /330
Šaltiniai ir literatūra Афиани Виталий, Мемориал на Поклонной горе и проблемы коммеморации. Ве ликая Отегественная война в современном общественно-историгеском сознании (историгеская память, восприятие, увековечение): Материалы Всероссийской научной конференции, Отв. ред. Е. И. Пивовар, Москва,
2016, с. 21-28. Akudovič Valiancin, Nesaties kodas, Vilnius, 2008. Aleksanderio Kwasniewskio 1997 m. pareiškimas apie Volynės žudynes, prieiga per internetą: http://kwasniewskialeksander.pl/aktualnosci/wspolne-oswiadczenie- aleksandra-kwasniewskiego-i-leonida-kuczmy-z-okazji-7o.-rocznicy-tragedii-
wolynskiej-w-okresie-ii-wojny-swiatowej. Alexanderio Cammanno ir Adamo Soboczynskio pokalbis „Vereiste Vergangenheit“ apie filmą „Unsere Mütter unsere Väter“ su filmo režisieriumi Nico Hoffmannu ir isto riku Aly Götzu, Die Zeit, nr. 12,2013, kovo 14, p. 55. Алтьманн Илья, Мемориализация Холокоста в
России: история, современ ность, перспективы, Память о войне во лет спустя: Россия, Германия, Европа, Μ. Габович (ред.-сост.), Москва, 2005, с. 509-530. Altrichter Helmut, „Der Große Vaterländische Krieg“. Zur Entstehung und Entsakralisierung eines Mythos, Helmut Altrichter, Klaus Herbers, Helmut
Neuhaus (Hg.), Mythen in der Geschichte, Freiburg am Breisgau, 2004, S. 471-494. Assmann Aleida, Trauma und Tabu. Schattierungen zwischen Täter und Opfergedäch tnis, J. Landkammer, T. Noetzel, W. Ch. Zimmerli (Hg.), Erinnerungsmanagement. Systemtransformation und Vergangenheitspolitik im
internationalen Vergleich, Mün chen, 2006, S. 235-256. Assmann Aleida, Auf dem Weg zu einer europäischen
Gedächtniskultur?, Wien, 2012. Assmann Aleida, Shortt Linda, Memory and political change, Basingstoke, Hampshire, 2012. Assmann Aleida, Das neue Unbehagen an der Erinnerungskultur. Eine Intervention, München, 2013. Assmann Jan, Das kulturelle Gedächtnis: Schrift, Erinnerung und politische Identität in frühen Hochkulturen, München, 2002 (4. Auflage). Assmann Aleida, Miesto atmintis, Atminties daugiasluoksniškumas. Miestas, valstybė, regio nas, Alvydas Nikžentaitis (sud.), Vilnius, 2013. 301
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Augstein Franziska, Versöhnen oderverhöhnen. Süddeutsche Zeitung, 2010, rugpjūčio 1, priei ga per internetą: http://www.sueddeutsche.de/politik/stiftung-flucht-vertreibungversoehnung-versoehnen-oder-verhoehnen-i . 9 82185-3. Bailer-Galanda Brigitte, Vergangenheitspolitik in Österreich, Heiner Timmermann (Hg.), Vergangenheitsbewältigung in Europa im 20. Jahrhundert, Berlin, 2010, Bd. 1, S. 63-73. Bartoszewski Wladyslaw, Znaczenie wizji politycznej Jerzego Giedroycia, Jerzy Giedroyc: kultura, polityka, wiek XX. Debaty i rozprawy, red. Andrzej Mencwel i inni, Warsza wa, 2009, s. 21-25. Bartoszewski Wladyslaw, Walka o pamięc. Wladze i spoleczenstwo wobec powstania Warsza- wskiego 1944-1989, Agnieszka Panecka (red.), Warszawa, 2008, s. 287-289. Bauerkämper Arnd, Das umstrittene Gedächtnis. Die Erinnerung an Nationalsozialismus, Faschismus und Krieg in Europa seit 1945, Paderborn, 2012. Becker Anna, Mythos Stalin. Stalinismus und staatliche Geschichtspolitik im postsowjetischen Russland der Ära Futin, Berlin-Brandenburg, 2016. Becker Martina E., Deutsch-polnischer Schüleraustausch in der Erinnerung - nur Vesöhnungskitsch?, Hans Henning Hahn, Heidi Hein-Kirchner, Anna Kochanowska-Nieborak, Erinnerungskultur und Vesöhnungskitsch, Marburg, 2008, S. 271-282. Bekanntmachung über den Beschluss der Bundesregierung zur Einführung eines jährli chen Gedenktages für die Opfer von Flucht und Vertreibung. Vom 6. Oktober 2014, prieiga per internetą:
http://www.bgbl.de/banzxaver/bgbl/start.xavtstartbfcBundesanzeiger_BGBl jumpTo=bgblii4Si599a.pdf# _ bgbl_ %2p%2F*[%4oattr_id%- 3D%27bgblii4Si599a.pdf%27]_ 1415021677028. Бекірова Гульнара, Депортація кримських татар як геноцид, Г. Т. Бекірова, Сугасні дискусіі про Другу світову війну украінсъких та зарубіжних істориків: зб. матеріалів вітгизняних та зарубіжних істориків, Львів, 2012, с. 93-99. Berek Mathias, Gutes oder schlechtes Erinnern? Die Notwendigkeit des Politischen in der Erinnerungskultur, Hans Henning Hahn, Heidi Hein-Kircher, Anna Kochanowska-Nieborak (Hg.), Erinnerungskultur und Versöhnungskitsch, Marburg, 2008, S. 71—88. Bingen Dieter, Die politische Beziehungen zwischen Deutschland und Polen, Dieter Bin gen, Peter Oliwer Loew, Krzysztof Ruchniewicz, Marek Žybura (Hg.), Erwachsene Nachbarschaft. Die deutsch-polnischen Beziehungen 1991 bis 2011, Wiesbaden, 2011. Biurobezpieczenstwanarodowego,PropagandahistorycznaRosjiwlatach2004-2oo9,priei302
Šaltiniai ir literatūra ga per internetą:http://www.bbn.gov.pl/portal/pl/2/1840/Zaktualizowana_wersja_ analizy_BBN_quotPropaganda_historyczna_Rosji_w_latach_2004.html. Blonski Jan, Die armen Polen blicken aufs Getto. Nachdenken über die Lyrik von Czeslaw Milosz, prieiga per internetą: http://www.via-regia.org/bibliothek/pdf/Heft2122/blons- ki_armen_polen.pdf. Bömelburg Hans-Jürgen, Die Erinnerung an die deutsche Besatzung während des Zweiten Weltkrieges in Polen. Transformationen und Kontinuitäten der polnischen Erin nerungskultur 1980-2005, Bernd Faulenbach, Franz Josef Jelich (Hg.), „Transfor mationen“ der Erinnerungskulturen in Europa nach 1989, Essen, 2006, S. 55—78. Bonwetsch Bernd, Erinnerungskultur und Traditionspflege im postsowjetischen Rus sland, Bernd Faulenbach, Franz Josef Jelich (Hg.), Transformationen der Erinne rungskulturen in Europa nach 1989, Essen, 2006, S. 221-225. Brockhaus Gudrun, Trauer um den Herrenmenschen. Emotionen und Tabus im NS Ge denken, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Unbeha gen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frank furt a. Μ., 2012, S. 101-118. Brown Archie, The Gorbachev Faktor, Oxford, 1996. Brügemann Karsten, Denkmäler des Grolls. Estland und die Kriege des 20. Jahrhunderts, Osteuropa, 58. Jg., 2008, H. 6, S. 129-146. Brügemann Karsten, Kasekamp Andres, The Politics of History and the „War of Mo numents“ in Estonia, Nationality Papers, 2008, Vol. 3, p. 425—448. Buck Robert, Die Rezeption des 20. Juli 1944 in der Bundeswehr. Anmerkungen zu deren
Traditionsverständnis, Gerd R. Ueberschär (Hg.), Der 20. Juli. Das andere Deutschland in der Vergangenheitspolitik, Berlin, 1998, S. 268-293. Bugrova Irina, Politische Kultur in Belarus: Eine Rekonstruktion der Entwicklung vom Großfürs tentum Litauen zum Lukaschenko-Regime, Mannheim, 1998. Bürgers Jana, Kosakenmythos und Nationsbildung in der postsowjetischen Ukraine, Konstanz, 2006. Cenckiewicz Slawomir, Sprawa Lecha Walçsy, Warszawa, 2008. Cenckiewicz Slawomir, Gontarczyk Piotr, SB a Walįsa. Przyczynek do biografii, GdahskWarszawa-Krakow, 2008. Chajewski Adam, Polityka polska wobec Litwy 1989-1995, Arcana, 1996, nr. 1, s. 94-111. Chodakiewicz Marek Jan, Po Zagladzie. Stosunki polsko-iydowskie 1944-194/, Warszawa, 2008. 303
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Christophe Barbara, Staat versus Identät. Zur Konstruktion von „Nation“ und „nationalem Inte resse“ in den litauischen Transformationsdiskursen von 1987 bis 1995, Köln, 1997. Cichy Michal, Polacy - Žydzi. Czarne karty powstania, Gazeta Wyborcza, 1994, sausio 29-30. Ciechanowski Jan, Zarys podloža politycznego i dyplomatycznego, Londyn, 1971. Ciolkiewicz Pawel, Pamiçc zbiorowa w dyskursie publicznym. Analiza polskiej debaty na temat wypçdzien Niemcow po drugiej wojnie swiatowej, Warszawa, 2012, s. 159-184. Copsey Nathaniel, Remembrance of Things Past: the Lingering Impact of History on Con temporary Polish-Ukrainian Relations, Europe-Asia Studies, 2008, Vol. 60, No 4, P-531-560. Cornelißen Christoph, Klinkhammer L., Schwentker W., Nationale Erinnerungskulturen seit 1945 im Vergleich, Christoph Cornelißen, Lutz Klinkhammer u. Wolfgang Schwentker (Hg.), Erinnerungskulturen. Deutschland, Italien und Japan seit 1945, Frankfurt a. Main, 2003, S. 9-27 Cornelißen Christoph, Erinnerungskulturen, Version: 2.0, Docupedia-Zeitgeschichte, 2012, spalio 22, prieiga per internetą https://docupedia.de/zg/Erinnerungskulturen_ Version_2.o_Christoph_Corneli.C3-9Fen?oldid=84892 . Csâky Moritz, Die Mehrdeutigkeit von Gedächtnis und Erinnerung, prieiga per internetą: http:// www.vifaost.de/texte-materialien/digitale-reihen/handbuch/handb-mehrdeutigk/ . Czauderna Piotr, SympozjunG Dziedzictwo II wojny Swiatowej z perspektywy 70 laß. W Europejskim Centrum Solidarnošci - relacja, prieiga per
internetą: http://ako.gdansk. pl/sympozjum-dziedzictwo-ii-wojny-swiatowej-z-perspektywy-70-lat-w-europejskim-centrum-solidarnosci-relacja/. Czupryn Anita, Czeslaw Kiszczak: winny, ale skazac go nie možna., prieiga per internetą: http://www.dziennikpolski24.pl/artykul/34663o5,czeslaw-kiszczak-winny-ale- skazac-go-nie-mozna,id,t.html?cookie=i. Czy Polska moglaby byc dziš krajem 66-milionowym?, prieiga per internetą: http:// www.przeglad-tygodnik.pl/pl/artykul/czy-polska-moglaby-byc-dzis-krajem- 66-milionowym. Čaplinskas Antanas Rimvydas, Vilniaus gatvės. Istorija, vardynas, žemėlapiai, Vilnius, 2000. Deklaracja w sprawie Rzezi Wolynskiej (pol.), prieiga per internetą: https://papiez.wiara.pl [dostęp 20 wrzesnia 2013]. Dybicz Pawel, Falszywy mit „Eupaszki“, prieiga per internetą: https://www.tygodni- kprzeglad.pl/58176-2/. 304
Šaltiniai ir literatūra Dyner Anna Maria, Polityka historyczna w Republicie Bialoruš, Spoieczenstwo i polityka: pismo edukacyjne, 2015, nr. 1, s. 72-85. Dmitrow Edmund, Kulak Jerzy, Der polnische Historikerstreit zur Armia Krajowa, Bern hard Chiari (Hg.), Die polnische Heimatarmee. Geschichte und
Mythos der Armia Krajo wa seit dem Zweiten Weikrieg, München, 2003. Дубавец Сяргей, Лукашэнка увасабляе край і народ, prieiga per internetą: http://www. nn.by/?c=ar i=295i7. Dudek Antoni, Pierwsze lata III Rzeczypospolitej 1989-2001, Krakow, 2005. Dudek Antoni, Instytut. Osobista historia IPN,
Warszawa 2011. Dziarnovič Oleg, „Tėvynės paieškos“: Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės diskursai šiuo laikinėje Baltarusijos visuomenėje, Atminties kultūrų dialogai Ukrainos, Lietuvos, Baltarusijos (ULB) erdvėje, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczynski (sud.), Vilnius, 2015, p. 156-171. Дюков
Александр, Протекторат «Литва», Тайное сотруднигество с нацистами и нереализованный сценарий утраты литовской независимости, 1939-1940 гг., Москва, 2013. Ефремова Валентина, День народного единства: изобретение праздника, Символическая политика. Конструирование представлений о прошлом как властный
ресурс, вып. і, Ольга Юрьевна Малинова (отв. ред.), Москва, 2013. Eidintas Alfonsas, Antanas Smetona: politinės biografijos bruožai, Vilnius, 1990. Eidintas Alfonsas, Žydai, lietuviai ir Holokaustas, Vilnius, 2002. Ein neues Ehrenmal für die gefallenen Soldaten, Berliner Morgenpost, 2009, rugsėjo 8,
pri eiga per internetą: http://www.morgenpost.de/printarchiv/seite3/article1165655/
Ein_neues_Ehrenmal_fuer_die_gefallenen_Soldaten.html. Ekdahl Sven, Tannenberg / Grunwald - ein politisches Symbol in Deutschland und Polen, Journal of Baltic Studies, 1991, Vol. 22, Nr. 4, p. 271-324. Entschädigungsklagen gegen Polen: Preußische Treuhand scheitert vor Europäischem Gericht shof, prieiga per internetą: http://www.spiegel.de/politik/deutschland/entschae- digungsklagen-gegen-polen-preussische-treuhand-scheitert-vor-europaeischem- gerichtshof-a-583252 .html. Erll Astrid, Kollektives Gedächtnis und Erinnerungskulturen (2. Auflage), Stuttgart, Weimar, 2011. 305
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Étienne François, Eine Geschichte der deutschen Erinnerungsorte: Warum? Wie?, Alexan dre Escudier (Hg.), Gedenken im Zwiespalt. Konfliktlinien europäischen Erinnerns, Göttingen, 2001, S. 77-89. Faulenbach Bernd, Paradigmenwechsel im Umgang mit der NS-Zeit und des Erinnerns?, Karl Giebeler, Abraham Peter Kusterman (Hg.), Erinnern und Gedenken - Paradi gmenwechsel 60 Jahre nach Ende der NS-Diktatur, Berlin, 2007, S. 37-52. Fischer Torben, Lorenz Matthias N. (Hg.), Lexikon der Vergangenheitsbewältigung in Deutschland. Debatten- und Diskursgeschichte des Nationalsozialismus nach 1945, Bie lefeld, 2007. Fischer Henning, Dresden und Deutschland: Zweierlei Mythos. Zum Mythos Dresden als Teil der deutschen Geschichte, Henning Fischer, Uwe Fuhrmann u. a. (Hg.), Zwischen Ignoranz und Inszenierung. Die Bedeutung von Mythos und Geschichte für Ge genwart der Nation, Münster, 2012, S. 32-59. Frei Norbert, 1945 und wir. Das Dritte Reich im Bewußtsein der Deutschen, München, 2 0 05. Friedrich Jörg, Der Brand. Deutschland im Bombenkrieg 1940-1945, München, 2002. Frischke Andrzej, Panstwo wobec historii, Pawel Skibinski, Tomasz Wiscicki, Michal Wy socki, Historycy i politycy. Polityka pamięci w III RP, Warszawa, 2011, s. 28. Гаідаі Олександра, Камяний гість. Ленін у Централъній Украіні, Ки'ів, 2016. Garsztecki St., Warschauer Aufstand und Zweiter Weltkrieg. Polnische Gedächtnispoli tik zwischen nationaler Kanonbildung und europäischen Ansätzen, P. 0. Loew, Ch. Prunitsch (Hg.), Polen.
Jubiläen und Debatten. Beiträge zur Erinnerungskultur, Wiesbaden, 2012, S. 134-156. Gawin Dariusz, Panstwo wobec historii, Pawel Skibinski, Tomasz Wiscicki, Michal Wy socki, Historycy i politycy. Polityka pamięci w III RP, Warszawa, 2011, s. 26. Gawin Dariusz, Wielki Zwrot. Ewolucja lewicy i odrodzenie idei spoleczenstwa obywatelskiego 1956-1976, Krakow, 2013. Gebhardt Sebastian, Kultūra а polska polityka wschodnia lat dziewięcdziesiątych XX w., Aktualnosc przeslania paryskiej „Kultury“ w dzisiejszej Europie, Lukasz Jasina, Jerzy Kloczowski (red.), Lublin, 2007. Gehrmann Udo, Die Kosaken - Traditionalismus und nationale Erneuerung in der Ukrai ne, Berichte des Bundesinstituts für ostwissenschaftliche und internationale Studien, 1994, Nr. 23, S. 3—39. 306
Šaltiniai ir literatūra General Tadeusz Bôr-Komorowski w relacjach i dokumentach, opracowal Andrzej K. Kunert, Warszawa, 2000. Gerovitch Slava, Soviet Space Mythologies: Public Images, Pivate Memories, and the Making of a Cultural Identity, Pittsburgh, 2015. Gestwa Klaus, „Kolumbus des Kosmos“. Der
Kult um Jurij Gagarin, Osteuropa, 59. Jg., 10/2009, S. 121-151. Гизен Анке, Расколотая память: отражение конфликта вокруг „Мемориального комплекса „Пермь-36“ в российских медиа, Журнал исследований социальной политики, 2015, № з, с. 363—373. Glębocki Wieslaw, Warszawskie pomniki, Warszawa, 1990.
Gluza Zbigniew, Odkrycie karty, Niezaležna strategia paminei, Warszawa, 2012. Gluza Zbigniew, Ošrodek Karta a kwestia wolynska, Pojednanie przez trudną pamięc. Wolyn 1943, s. 39-54, prieiga per internetą: http://www.pk.org.pl/publikacje/pojednanie_ przez_trudna_pamiec_wolyn1943.pdf. Golczewski
Frank, Die Heimatarmee und die Juden, Bernhard Chiari (Hg.), Die polnis che Heimatarmee. Geschichte und Mythos der Armia Krajowa seit dem Zweiten Weikrieg, München, 2003, S. 635—678. Goldhagen Daniel Jobah, Hitlers willige Vollstrecker, Ganz gewöhnliche Deutsche und der Ho locaust, Berlin, 1996.
Grampp Sven, Mission Lunochod. Zur Heroisierung von Mondmobilen, Helden, Heroes. Heros, 2011, sausio 11, p. 111-129. Grebing Helga, Der deutsche Sonderweg in Europa 1806-1945. Eine Kritik, Stuttgart, 1986. Гриценко Олександр, Президенти i пам’ять. Політика пам’яті президентів Ук- ра’іни (1994-2014):
підГрунтя, послания, реалізація, результати, Ки'ів, 2017. Grigaliūnaitė Violeta, Paminklas netoli Lietuvos
esančiame Beržininkų kaime tebekelia aistras: Lenkijos lietuviai jame įžvelgia tautinės nesantaikos kurstymą, prieiga per internetą: http://www.15min.lt/naujiena/aktualu/pasaulis/paminklas-netoli-lietuvos-esan- ciame-berzininku-kaime-tebekelia-aistras-lenkijos-lietuviai-jame-izvelgiatautines-nesantaikos-kurstyma-57-428365#ixzz34uCJFKpt. Гудков Лев, „Память“ о войне и массовая идентичность россиян, Память о войне 6о лет спустя: Россия, Германия, Европа, Μ. Габович (ред.-сост.), Москва, 2005, с. 83—103. 307
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Гузенкова Тамара, У каждого своя война? (К проблеме интерпретации истории Второй мировой войны в школных учебниках стран СНГ и ЦВЕ), „Расскажу вам о войне.“ Вторая мировая и Великая отегественная
войны в угебниках и сознании школьников славянских стран, Гузенкова Т. (ред.), Александров Д., Едемский А. и др., Москва, 2012. с. 7-22. Гузенкова Тамара, Историческая политика: память прошлого как инструмент конструирования настоящего, Наследники Победы и поражения. Вторая мировая война в
историгеской политике стран СНГ и ЕС, Гузенкова Т. С. (отв. ред.), Москва, 2015, с. 7-38. Habielski Rafal, Мара Maisons-Laffitte (Giedroyc i Londyn), Jerzy Giedroyc: kultūra, polity- ka, wiek XX. Debaty i rozprawy, red. Andrzej Mencwel i inni, Warszawa, 2009. Habielski Rafal, Zawieszona irredenta.
Emigracja wobec powstania Warszawskiego, Poki ту žyjemy. Tradycje insurekcyjne w rnysli polskiej, Jacek Kloczkowski (red.), Warsza wa, 2004. Habielski Rafal, Przeszlošč w sferze publicznej i žyciu kulturalnym 1989-2005 (obsza- ry zainteresowan, interpretacje, nošniki), Historycy i politycy.
Polityka paminei w 111 RP, Pawel Skibinski, Tomasz Wiscicki, Michal Wysocki (red.), Warszawa, 2011, s. 81-106. Hamerow Theodore S., Die Attentäter. Der 20. Juli - von der Kollaboration zum Widerstand, München, 1999. Hansen Imke, Die politische Planung der Erinnerung. Geschichtskonstruktionen in
Bela rus zwischen Konflikt und Konsens, Osteuropa, 6/2008, S. 187-196. Hansen Imke, Die politische Planung der
Erinnerung. Geschichtskonstruktionen in Bela rus zwischen Konflikt und Konsens, Osteuropa, 58. Jg., 2008, H. 6, S. 187-196. Harrison Hope Μ., Ulbrichts Mauer. Wie die SED Moskaus Widerstand gegen den Mauerbau brach, Bonn, 2011. Hein-Kirchner Heidi, „An die besten Traditionen der Ersten und Zweiten Republik an knüpfend“. Polnische Erinnerungskultur im öffentlichen Raum nach 1989, Zeit schrift für Ostmitteleuropa-Forschung, 59/3, 2011, S. 344-365. Hein-Kirchner Heidi, Der Akt von Gnesen. Zur (misslungenen) Inszenierung eines Versöhnungs-Events im Jahr 2000, Hans Henning Hahn, Heidi Hein-Kirchner und Anna Kochanowska-Nieborak (Hg.), Erinnerungskultur und Versöhnungskitsch, Marburg, 2008, S. 283-296. 308
Šaltiniai ir literatūra Himka John-Paul, The Reception of the Holocaust in Postcommunist Ukraine, John-Paul Himka, Joanna Beata Michlic (Ed.), Bringing the Dark Past to Light: The Reception of the Holocaust in Postcommunist Europe, Lincoln and London, 2013, p. 626—661. Hoffmann Iwona, Edukacja
narodowa Jerzego Giedroycia. Potrzeba racjonalizacji postaw Polakowwobec sąsiednich narodôw, Przegląd Zachodni, 2012, nr. 3, s. 107-122. Ioffe Grigory, Dlugotrwale poszukiwanie bialoruskiej tožsamošci, Tožsamošci zbiorowe Bialorusinow, Ryszard Radzik (red.), Lublin, 2012, s. 55-104. Исаев Егор,
Историческая политика в России: репрезентация сталинской эпохи в популярном кинематографе, Журнал исследований социальной политики, т. 13, № з, 2015, с. 391-406. Jajesniak-Quast Dagmara, Stahlgiganten in der sozialistischen Transformation. Nowa Huta in Krakau, EKO in Eisenhüttenstadt und Kunčice in
Ostrava, Wiesbaden, 2010. James Harold, Die D-Mark, François Étienne und Hagen Schulze, Deutsche Erinnerungsorte, München, 2003, S. 434—449. Яжборовская Инеса, Катынское дело: на пути к правде, Вопросы истории, 2011, № 5, с. 22-35. Jeissmann Michael, AufWiedersehen gestern: die deutsche
Vergangenheit und Politik von mor gen, Stuttgart, 2001, S. 9,39. Jilge Wilfried, The Politics of History and the Second World War in Post-Communist Ukrai ne (1986/1991-2004/2005), Jahrbücherfür Geschichte Osteuropas, 1. Jg., 2006, S. 50-81. Jureit Ulrike, Normative Verunsicherungen. Die
Besichtigung einer erinnerungspo litischen Zäsur, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Un behagen an
der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frank furt a. Μ., 2012, S. 21—36. Ющенко Виктор, Недержавні таемниці. Нотатки на берегах пам’яті, Харків, 2014. Kaczmarczyk J. Rzeczpospolita Trojga Narodôw: mit czy rzeczywistosc. Ugoda Hadziacka - tea ria i praktyka, Krakow, 2007. Kailitz Steffen, Die politische Deutungskultur der Bundesrepublik Deutschland im Spie gel Historikerstreits, Steffen Kailitz (Hg.), Die Gegenwart der Vergangenheit. Der „Historikerstreit“ und die deutsche Geschichtspolitik, Wiesbaden, 2008, S. 14-37. Kalucki Jaroslaw, Pilsudski ustępuje papiezowi, Rzeczpospolita, 2008, lapkričio 10, prieiga per internetą: http://www.rp.pl/artykul/99645, 2i7228_Pilsudski_ustepuje_papiezowi_.html. 309
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Kappeler Andreas, Die Kosaken-Aera als zentraler Baustein der Konstruktion einer na tional-ukrainischen Geschichte: Das Beispiel der Zeitschrift Kievskaja Starina 1882-1891, Andreas Kappeler, Der
schwierige Weg zur Nation, Beiträge zur neueren Geschichte der Ukraine, Wien, Köln, Weimar, 2003. Капсамун Іван, „Спільний підручник“: очевидна загроза і неочевидна користь, Денъ, 2012, spalio 11. Karlsson Klas-Göran (Ed.), The Holocaust on Post-War Battlefields: Genocide as Historical Cul ture,
Malmö, 2006. Karpus Zbigniew, Los naszych jencow tež byl tragiczny, prieiga per internetą: http://www. rp .pl/artykul/659863 .html. Касьянов Георгій, Danse macabre: голод 1932-1933 років у політиці, масовій свідомості та історіографіі (ір8о-ті-погаток 2000-х), Ки’ів, 2010. Касьянов Георгій, Past
Continuous: Історигна політика 1980-Х-2000-Х. Украіна та сусіди, Ки’ів, 2018. „Katyn“ oficjalnie w kinach w Danii, Norwegii, Grecji, Francji, prieiga per internetą: http:// stopklatka.pl/wiadomosci/-/774o863,-katyn-oficjalnie-w-kinach-w-danii-norwegii-grecji-francji. Kazakievic Andrej, Wspölczesna
bialoruska tožsamošč historyczna, Toisamosci zbiorowe Bialorusinow, Ryszard Radzik (red.), Lublin, 2012, s.245-265. Keghel Isabelle de, Abschied vom sowjetischen Gründungsmythos - die Oktoberrevolution im Vergangenheitsdiskurs des spät- und postsowjetischen Russland, Bernd Fau lenbach, Franz Josef
Jelich (Hg.), Transformationen der Erinnerungskulturen in Euro pa nach 1989, Essen, 2006, S. 247—248.
Keghel Isabelle de, Verordneter Abschied von der revolutionären Tradition: Der „Tag der na tionalen Einheit“ in der Russländischen Föderation, Lars Karl, Igor Polianski (Hg.), Geschichtspolitik und Erinnerungskultur im neuen Russland, Göttingen, 2009, S. 119-140. Kerski Basil, Historische Höhepunkte und Krisen. Von janusköpfigen Charakter der deutsch-polnischen Beziehungen nach 1989, Basil Kerski, Gegenwart und Geschichte einer Nachbarschaft, Düsseldorf, 2011, S. 253-254. Kerski Basil, Die Gegenwart der Vergangenheit. Geschichte und Erinnerung in den poli tischen Debatten zwischen Deutschland und Polen, Basil Kerski, Gegenwart und Geschichte einer Nachbarschaft, Düsseldorf, 2011. 310
Šaltiniai ir literatūra Kirsch Jan Holger, Nationaler Mythhos oder historischer Trauer? Der Streit um ein zentrales „Holocaust-Mahnmal“für die Berliner Republik, Köln, Weimar, Wien, 2003. Kittel Manfred, Ein fünfter Stamm in Bayern? Schlesier, Ostpreußen und viele andere Vertriebenengruppen im
integrationspolitischen Vergleich mit den Sudeten deutschen, Einsicht und Perspektiven, Bayrische Zeitschrift für Politik und Geschichte, 2009, sausis, prieiga per internetą: http://www.bIz.bayern.de/blz/eup/01_09_themenheft/index.asp#k2. Klęska dyplomatyczna Polski - Angela Merkel triumfalnie
oglosila rozpocz^cie budowy w Berlinie Centrum przeciwko Wypędzeniom, prieiga per internetą: http://wpolityce.pl/polityka/159493-kleska-dyplomatyczna-polski-angela-merkel-triumfalnie-oglosila-rozpoczecie-budowy-w-berlinie-centrum-przeciwko-wypedzeniom. Kohonen Ilina, Zuhause bei den Kosmonauten.
Bild und Repräsentationsstrategien in so wjetischen Fotografien der 1960er Jahre, Matthias Schwartz, Kevin Anding, Holt Meyer (Hg.), Gagarin als Archivkörper und Erinnerungsfigur, Frankfurt/Main, Bern, Wien u. a., 2014, S. 81-104. Колеров Модест, „Историческая политика“ в современной России: поиск
институтов и языка, Русский сборник: исследования по истории России, Москва, 2014, т. XVI, с. 441-480. Колеров Модест, Пространство империи: мечты и практика, prieiga per internetą: http://www.regnum.ru/news/fd-abroad/litva/1336781.html . Komorowski Krzysztof, Rawski Witold, Anti-Ratyn, Soviet
Prisoners of War in Poland: Facts and Myths, Warszawa, 2006. Копосов Николай, Память строгого режима: история и
политика в России, Москва, 2011. Kornat Marek, Niezwykla koniuktura, niewykorzystane szanse (Jerzy Giedroyc i Okrągly Stôl -1989), Aktualnošc przeslania paryskiej „Rultury“ w dzisiejszej Europie, bukasz Jasina, Jerzy Kloczowski (red.), Lublin, 2007, s. 219-241. Korpela Jukka, Kijevo Rusia - istoriografinė fikcija?, Lietuvos vyriausybės susikūrimas euro piniame kontekste, Alvydas Nikžentaitis, Rimvydas Petrauskas, Michael Borgolte (sud.), Vilnius, 2008, p. 127-143. Koselleck Reinhart, Formen und Traditionen des negativen Gedächtnisses, Volkhard Kni gge, Norbert Frei (Hg.), Verbrechen erinnern. Die Auseinandersetzung mit Holocaust und Völkermord, München, 2002. 311
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Kostro Robert, Ujazdowski К. Μ., Odzyskac pamięč, Pamięc i odpowiedzialnosc, Robert Kostro, Tomasz Merta (red.), Krakôw, 2005. Kowal Pawel, Ukraina, Litwa i Bialoruš w myšli polskich srodowisk opozycyjnych w latach 1976—1980, prieiga per internetą: http://www.0mp.0rg.pl/stare0mp/indexde2d. html?module=subjects func=viewpage pageid=352. Kowalczyk Urszula, Wspôlpraca Jerzego Giedroycia ze srodowiskami opozycji politycznej w kraju w latach 1976-1981, Wojciech Polak, Jakub Kufla, Przemyslaw Ruchlewski (red.), Opozycja demokratyczna w PRL w latach 1976-1981, Gdansk, 2012. Красноармейцы в польском плену, Москва, 2004. Krasnodębski Zdzislaw, Upadek idei postępu, Warszawa, 1991. Krawczak Tadeusz, Der Versöhnungsbrief der polnischen Bischöfe in den Augen der Par tei und des Sicherheitsdienstes, Friedhelm Boll, Wieslaw Wysocki, Klaus Ziemer (Hg.), Versöhnung und Politik. Polnisch-deutsche Versöhnungsinitiativen der 1960-er Ja hre und die Entspannungspolitik, Bonn, 2009, S. 164-172. Krikščiūnas Edvardas, Č. Laurinavičius ir A. Nikžentaitis siūlo: „1940 m. rugpjūčio 3 d. laikyti sąlygine Lietuvos ir Baltijos šalių okupacijos pabaiga“, Istorija. Mokslo dar bai, 2008, nr. 72, prieiga per internetą: http://archyvas.istorijoszurnalas.lt/index. php?option=com_content view=article id=Ų7 Itemid=59. Kroh Jens, Das erweiterte Europa auf dem Weg zu einem gemeinsamen Gedächtnis? Die Stockholmer „Holocaust Konferenz“ und ihre Bedeutung für die europäische Erin nerung, Margrit Frölich, Ulrike
Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Unbeha gen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frank furt a. Μ., 2012, S. 21-36. Kübler Elisabeth, Europäische Erinnerungspolitik, Der Europarat und die Erinnerung an den Holocaust, Bielefeld, 2012. Кульчицький Станіслав, HpoipaMa розвітку історіческіх досліджен, поліпшення вивчення і пропаганд! історіі УРСР на 1991-2000 рокі як історіоГрафічне явіш, Історигна наука на порозі XXI століття: підсумки та перспективи, Харків, 1995. Кулик Володимир, Языковые идеологии в украинском политическом и интеллек туальном дискурсах, Отегественные записки, 2007, № і (34), с. 308-315, prieiga per internetą: http://www.strana-oz.ru/2oo7/i/yazykovye-ideologii-v-ukrainskompoliticheskom-i-intellektualnom-diskursach) 312
Šaltiniai ir literatūra Кулик Володимир, Дискурсукраінських медій: ідентигності, ідеологіі, владні стосунки, Киів, 2010. Kuron Jacek, Macierewicz Antoni, Michnik Adam, Sprawa polska — sprawa rosyjska, Glos, nr. i, 1977, spalis, p. 24. Kurs Tomasz, Dom pogrzebowy, czyli skarb na ul. Zyndrama, prieiga
per internetą: http:// olsztyn.gazeta.pl/olsztyn/1,91368,4794066 .html. Langenohl Andreas, Erinnerung und Modernisierung, Die öffentliche Rekonstruktion poli tischer Kollektivität am Beispiel des neuen Russland, Göttingen, 2000. Langewiesche Dieter, Unschuldige Mythen: Gründungsmythen und
Nationsbildung in Europa im 19. und 20. Jahrhundert, Kerstin von Linden (Hg.), Kriegserfahrung und nationale Identität in Europa nach 1945, Paderborn, 2009, S. 27-41. Лапин Владимир, Предисловие. Романовы, 400 лет бытования мифа, 400-летие дома Романовых: политика памяти и монархическая идея.
1613-2013, В. В. Ла пин , Ю. А. Сафронова (ред.), Санкт-Петербург, 2016, с. 7-22. Laurinavičius Česlovas, Sirutavičius Vladas, Lietuvos istorija, 1.12, d. 1: Nuo „Persitvarkymo“ iki Kovo 11-osios, Vilnius, 2008. Лавров Владимир, Почему имя Ленина живёт и побеждает? (Выступление на прессконференции
в „Аргументах и фактах“ 13 июля 2009 г.), Возвращая Россию. Восстановление исторических названий, памятников и других утраченных культурных ценностей, Владимир Мединский, Михаил Горбаневский и др., Санкт-Петербург, 2013. Лебедева Наталия, Вводная статья, СССР и Литва в годы Второй мировой войны, Т.
і: СССР и Литовская Республика (март 1939-август 1940 гг.), Вильнюс, 2006, с. 23-65. Leggewie Claus,
Geschichstbarkeit? Das schwierige Verhältnis von Geschichtswissenschaft, Gericht und Gesetz, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Unbehagen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frankfurt a. Μ., 2012, S. 183-200. Leggewie Claus, Der Kampf um europäische Erinnerung, Ein Schlachtfeld wird besichtigt, Mün chen, 2011. Leggewie Claus, Meyer Erik, „Ein Ort, an den man gerne geht“. Das Holocaust - Mahnmal und die deutsche Geschichtspolitik nach 1989, München, Wien, 2005. 313
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Liekis Algimantas, Lenkų skriaudų lietuviams istorijos apžvalga: leidinio „Juodieji Lietuvos isto rijos puslapiai“ t. I-II (iki 1939 m.) baigiamieji pamąstymai, Vilnius, 2011. Lindner Rainer, Historiker und Herrschaft. Nationsbildung und Geschichtspolitik in Weißrußland im 19. und 20. Jahrhundert, München, 1999. Lipski Jan Jozef, Dwie ojczyzny - dwa patriotyzmy. Uwagi о megalomanii narodowej i ksenofobii Polaköw, Nowa, nr. 144,1981, birželis (pirmiausia išleista Lenkijos po grindyje); Kultūra, 1981 (truputį vėliau emigracijoje). Lopata Raimundas, Šiuolaikinė politika ir istorijos datos: 1791 m. Gegužės 3-osios Konsti tucijos byla, Vladas Sirutavičius, Raimundas Lopata, „Lenkiškasis“ veiksnys Lietuvos politikoje, Vilnius, 2011, p. 43-113. Lubienski Tomasz, Walka o pamięc. Wladze i spoleczenstwo wobec Powstania Warszawskiego w latach 1944-1989, Warszawa, 2008, s. 290. Luczewski Michal, Bednarz-Luczewska Paulina, Wie soll man Erinnerungskultur und Geschichtspolitik in Polen und Deutschland untersuchen?, prieiga per internetą: http:// kuItura-pamieci.pl/wp-c0ntent/upI0ads/2011/08/wie_erinnerungskultur_unter- suchen.pdf . Luczewski Michal, Kontrrewolucyjne pojęcie, „Politykahistoryczna“ w Polsce, Stan Rzeczy, nr. 1 (10), 2016, s. 221—253. Lübbe Hermann, „Ich entschuldige mich“. Das neue politische Bußritual, Berlin, 2001. Luk’janov Fedor, Blick zurück nach vorn. Russland zwischen Geschichte und Globalisie rung, Osteuropa, 59. Jg., 2009, H. 2-3, S. 133-150. Lutz-Auras
Ludmila, „Auf Stalin, Sieg und Vaterland!“. Politisierung der kollektiven Erinne rung an den Zweiten Weltkrieg in Russland, Wiesbaden, 2013. Machcewicz Pawel, „I Westerplatte, i Jedwabne“, Pawel Machcewicz, Spory o historię 20002011, Krakow, 2012, s. 167. Machcewicz Pawel, Muzeum, Krakow, 2017. Mackiw Theodor, Ivan Mazepa, Hetman der Ukraine und Reichsfürst des Heiligen Rö mischen Reiches, 1639-1709. Eine historische Skizze, Jahrbuch der Ukrainekun de, Bd. 20,1983, S. 127-151. Maciulis Dangiras, Miknys Rimantas, Nikžentaitis Alvydas, „Okupacja Wilna“ - geneza litewskiego miejsca pamięci i jego transformacje, Dialog kultur paminei w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczynski (red.), Warszawa, 2014, s. 91-100. 314
Šaltiniai ir literatūra Mačiulis Dangiras, Petrauskas Rimvydas, Staliūnas Darius, Kas laimėjo Žalgirio mūšį? Isto rinio paveldo dalybos Vidurio ir Rytų Europoje, Vilnius, 2012. Majchrzak Grzegorz, Niebezpieczny dokument, Poslanie do ludzi pracy Europy Wschodniej, pri eiga per internetą:
http://wis.ecs.gda.pl/images/elfinder/pdf/niebezpieczny_doku- ment.pdf Majewski Piotr Μ., Die Hauptakteure der neueren polnischen Debatten zum Thema Zwangsmigrationen, Thomas Strobel, Robert Maier (Hg.), Das Thema Vertreibung und die deutsch-polnischen Beziehungen in Forschung, Unterricht und
Politik, Hannover, 2008. Makhotina Ekaterina, Erinnerungen an den Krieg - Krieg der Erinnerungen. Litauen und der Zweite Weltkrieg, Göttingen, 2017. Мальцев Д., Усова Л., Сошин Ю., Атаев А., Отстаивая статус победителя: ис торическая политика РФ в отношении Великой войны, Наследники По беды и
поражения. Вторая мировая война в исторшеской политике стран СНГ и ЕС, Т. С. Гузенкова (отв. ред.), Москва, 2015, с. 41-95. Malinova Olga, Kolektyvinės praeities idėja posovietinėje Rusijoje: savivaizdis ir imperijos palikimas, Atminties kultūrų dialogai Ukrainos, Lietuvos, Baltarusijos (ULB)
erdvėje, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczyfiski (sud.), Vilnius, 2015, p. 257-275. Малинова Ольга, Актуальное прошлое: Символигеская политика властвующей элиты и дилеммы российской идентигности, Москва, 2015. Maliukevičius Nerijus, Ekspansijos iš Rytų apraiškos Lietuvos informacinėje erdvėje, Po
litologija, 2006, nr. 2. Maliukevičius Nerijus, Rusijos informacijos geopolitikos potencialas ir sklaida Lietuvoje, Vil nius,
2008. Markiewicz Tomasz, Pamięč o Armii Krajowej. Przyklad warszawski, Jerzy Kochanowski, Beata Kosmala (red.), Polska - Niemcy. Wojna i pamiįč, Warszawa—Poczdam, 2013. Markmann Hans-Jochen, Der 20. Juli 1944 und der deutsche Widerstand gegen Natio nalsozialismus in den Schulbüchern beider deutschen Staaten, R. Ueberschär (Hg.), Der 20. Juli. Das andere Deutschland in der Vergangenheitspolitik, Berlin, 1998, s. 179-195· Materski Wojciech, Katyn jako czynnik w stosunkach polsko-sowieckich/rosyjskich, Dia log kultur pamiįci w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczyfiski (red.), Warszawa, 2014, s. 305-319. 315
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Materski Wojciech, Od сага, do „caro.“. Studium rosyjskiej polityki historycznej, Warszawa, 2017. Matyja Rafal, „Solidarnošč“ - przerwanie polskiej tradycji insurekcyjnej?, Pôki ту žyjemy. Tradycje insurekcyjne w rnysli polskiej, Jacek Kloczowski (red.), Warszawa, 2004. Mazur Zbigniew, О legitymizowaniu przynaležnošci Ziem Zachodnich i Pôlnocnych do Polski, Zinnie Odzyskane / Ziemie Zachodnie i Pôlnocne 1945-2005. 60 lat w granicach panstwa polskiego, Andrzej Sakson (red.), Poznah, 2006, s. 27—44. Meiners Antonia, 100 Jahre KaDeWe, Berlin, 2007. Merkel: Zadaniem Niemcowjest przyjįde odpowiedzialnosci, prieiga per internetą: http://wia- domosci.gazeta.pl/wiadomosci/i,114873,6990386,Merkel_ Zadaniem_Niemcow_ jest_przyjecie_odpowiedzialnosci.html. Messmer Matthias, Sowjetischer und postkommunistischer Antisemitismus: Entwicklungen in Russland, der Ukraine und Litauen, Konstanz, 1997. Michaleva Galina, Vergangenheitsbewältigung als Voraussetzung für die Modernisierung Russlands, Osteuropa, 2009,59. Jg., H. 7-8, S. 47-58. Michnik Adam, Rany Wolynia, Joanna Marszalek-Kawa, Zbigniew Karpus (red.), Stosunki polsko-ukrainskie historia i pamięc, Torun, 2008. Michnik Adam, Spotkania z Giedroyciem, Jerzy Giedroyc. Redaktor, Polityk, Czlowiek, Kr zysztof Pomian (red.), Lublin, 2001, s. 126-150. Mieroszewski Juliusz, Rosyjski „kompleks Polski“ i obszar ULB, Kultura, 9 (324), 1974, pri eiga per internetą: http://www.abcnet.com.pl/node/1o21. Mikulski Krzysztof, Noga Zdzislaw (red.),
Pamięc polska, pamięc niemiecka od XIX do XXI wieku, Torun, 2006, s. 177-178. Миллер Алексей, Политические символы и историческая политика, Симво- лигеская политика: Конструирование представлений о прошлом как властный ресурс, вып. i, О. Ю. Малинова (ред.), Москва, 2013, с. 164-174. Миллер Алексей, Политика памяти в России: роль экспертных сообществ, Символигеская политика. Политигеские функции мифов, вып. 3, Москва, 2015, с. 210-235. Miodek Marcin, „Das ist ein neuer Ribbentrop-Molotov Pakt!“ Eine historische Analogie in Polens Energiedebatte, Osteuropa, 7-8. Jg., 2009, S. 295-306. Misiūnas Remigijus, Informacinių kovų kryžkelėse: JAV lietuvių informacinės kovos XIX a. pab-1922 m., Vilnius, 2004. Mitscherlich Alexander und Margarete, Die Unfähigkeit zu trauern, München, 1967. 316
Šaltiniai ir literatūra Modzelewski Karol, Zaježdzimy kobylį historii. Wyznania poobijanego ježdžca, Warszawa, 2013. Найдзюк Язэп, Касяк Іван, Беларусь угора і сёння: папулярны нарыс з гісторыі Беларусі, Мінск, 1993. Наследие империй и будущее России, Миллер Алексей Ильич (ред.), Москва, 2008.
Назаров Владислав, Что будут праздновать в России 4 ноября 2005 года?, Отегественные записки, 2004, №5 (20), с. 85-95. Niedermüller Peter, Der Mythos der Gemeinschaft, Geschichte, Gedächtnis und Politik im heutigen Osteuropa, Andrei Corbea-Hoisie u. a. (Hg.), Umbruch im östlichen Eu ropa. Die
nationale Wende und das kollektive Gedächtnis, Innsbruck, 2004. „Niemcy solidarne Ojczyznie. Artykuly i wspomnienia przyczyniające się do zjednoczenia Niemiec". Wy to, ze powrocicie, nigdy Byski nie uwierzyl!", Pamiçc 0 pojednaniu w Kr- zyiowej w 1989 r. - wspolne wyzwanie Polakow i Niemcow,
Gliwice-Opole, 2010, s. 25-28. Nijakowski Lech Μ., Polska polityka pamięci. Esej socjologiczny, Warszawa, 2008. Nikžentaitis Alvydas, Witold i Jagiello: Polacy i Litwini we wzajemnej Stereotypie, Poznan, 2000. Nikžentaitis Alvydas, Gestürzte und neu errichtete Denkmäler: Geschichte im Transfor
mationsprozess Litauens“, GegenErinnerung. Geschichte als politisches Argument im Transformationsprozeß Ost-, Ostmittel- und Südosteuropas (Schriften des Historischen Kollegs. Kolloquien, 61), hrsg. von H. Altrichter, München, 2006, S. 67-78. Nikžentaitis Alvydas, Kampf um die Erinnerung: Memel /
Klaipėda im 20. Jahrhundert, „Kampf um die Erinnerung: Memel / Klaipėda im 20. Jahrhundert“, Die Aneignung frem der
Vergangenheiten in Nordosteuropa am Beispiel plurikultureller Städte (20. Jahrhun dert) (Nordost-Archiv, Bd. XV/ 2006), Lüneburg, 2007, S. 148-159. Nikžentaitis Alvydas, Kryžiaus karų epocha Lietuvos kultūrinėje atmintyje, Kryžiaus karų epocha Baltijos regiono tautų istorinėje sąmonėje, Šiauliai, 2007, p. 236-249. Nikžentaitis Alvydas, Mikailiené Živilė, Litewski Žalgiris, Polski Grunwald: Dwa toposy narodowe w kontekšcie analizy porôwnawczej, Zapiski historyczne, 2/2010, s. 7-21. Nikžentaitis Alvydas, Unia polsko-litewskie w kulturach pamięci Litwy, Od Horodla do Horo- dla (1413-2013). Unia Horodelska - dzieje i pamięc, Zamosc-Warszawa, 2013, s. 103-118. Nikžentaitis Alvydas, Atminties ir istorijos politika Lietuvoje, Atminties daugiasluoksniškumas. Miestas, valstybė, regionas, Alvydas Nikžentaitis (sud.), Vilnius, 2013, p- 517-538· 317
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Nikžentaitis Alvydas, LDK versus partizanų respublika. Du nacionaliniai mitai šiandie ninėje Baltarusijos atminties kultūroje, Atminties kultūrų dialogai Ukrainos, Lietuvos, Baltarusijos (ULB) erdvėje, Alvydas Nikžentaititis, Michal Kopczyhski (sud.), Vil nius, 2015, p. 172-180. Nikžentaitis Alvydas, Tauber Joachim, Aufruhr um einen Partisanen. Eine litauische Erinnerungsdebatte, Osteuropa: Der Fall. Gefangen in Russland, Erinnerung in Litau en, 68. Jg., 2018, H. 6, S. 83-91. Nikžentaitis Alvydas, Moze ta unia nie byla taka zla?, Mowiu wieki, 2/2019: numer spec- jalny, s. 116-119. Nikžentaitis Alvydas, The Grand Duchy of Lithuania and the Polish-Lithuanian Commonwealth as an ideological foundation of the unity of Intermarium?, Politeja (rengiama spaudai). Nowak Andrzej, Westerplatte czy Jedwabne, Rzeczpospolita, 2001, rugpjūčio 1. Nowak Andrzej, Idea jagiellohska w polskiej pamięci i wyobrazni polityeznej, Andrzej No wak, Strachy i Lachy. Przemiany polskiejpamięci 1982-2012, Krakow, 2012, s. 210-233. Nowak Andrzej, Swinie i myszy w Fabrycie Schindlera, Andrzej Nowak, Strachy i Lachy. Przemiany polskiejpamięci 1982-2012, Krakow, 2012, s. 286—295. Nowak Andrzej, Polityka historyezna III RP: reOrientacja, Historycy i politycy. Polityka pa mięci w Ill RP, Pawel Skibinski, Tomasz Wiscicki, Michal Wysocki (red.), Warsza wa, 2011. Nowak Andrzej, Smolehski agnostyk, Nowa Europa Wschodnia, 2014, nr. 3-4, s. 8. O prawdę i sprawiedliwosc, Pomnik Katynski w Londynie, Londyn, 1977.
„Okazalo się, ie dziadek hyl w Wehrmachcie“, prieiga per internetą: http://wiadomosci.onet.pl/ kraj/okazalo-sie-ze-dziadek-byl-w-wehrmachcie/zhvys. Olszewski Edward, Pamięč spoleczna i polityka historyezna w programach polskich partii politycznych, Srodkowoeuropejskie Studia Polityczne, 2013, nr. 2, s. (η~9ΤOstrovskaja Tatjana, Baltarusių istorinės atminties genealogija ir mokyklinio švietimo praktikos, Istorijos politikos modeliai ir kryptys: Europos Sąjungos, Lenkijos, Rusijos ir Baltarusijos istorijos politika, Raimundas Lopata (sud.), Vilnius, 2014. Ossow: Odslonięto mogilę žolnierzy Armii Czerwonej. Za drugim podejšciem, prieiga per inter netą: http://wiadomosci.gazeta.p1/wiadomosci/i,114873,8601851,Ossow_Odslonie- to_mogile_zolnierzy_Armii_Czerwonej_.html;Stosunki polsko-ukraihskie wojna i wspôlczesnosc, Torun, 2008, s. 75—101. 318
Šaltiniai ir literatūra Озиганова Анна, Кузнецевский Владимир, Филианова Владислава, Россия. Насле дники Великой победы, „Расскажу вам о войне." Вторая мировая и Великая Отегественная войны в угебникаг и сознании школьников славянских стран, Москва, 2012, с. 25-48. Pamięc europejska czy narodowa.
Spor 0 Centrum przeciwko Wypçdzeniom, Pawel Lisicki, Jerzy Haszczynski (red.), Warszawa, 2003. Pamiçci Balachowcäw - uroczystošci w Tucholi, prieiga per internetą: http://tpmwl.pl/index. php?option=com_content view=article id=i33:pamici-baachowcow-uroczysto- ci-w-tucholi catid=34:historia
Iternid=ioo. Пазняк Зянон, Бязвінная кроу не знікае бясследна. Гутарка аб кнізе „Курапаты", Беларуская маладёж, 1994, № 7. Petrov Nikita, „Sprawa katynska“ Jako wykladnia stosunkôw polsko-rosyjskich, Dialog kul- tur pamiçci w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczynski (red.), Wars zawa,
2014, s. 319—331. Пихоя Рудольф, Советский Союз: история власти, 1945-1991, Новосибирск, 2000. Пихоя Рудольф, Москва. Кремль. Властъ. Две истории одной страны. Россия на изломе тысягелетий 1985-2005, Москва, 2007. Pilawski Krzysztof, Polski przewodnik po swiçtach, Warszawa, 2010. Plagemann Völker,
Bismarck Denkmäler, Völker Plagemann, Hans-Erich Mittig, Den kmäler im 19. Jahrhundert, München, 1972, S. 217-252. Plaggenborg Stefan (Hg.), Handbuch der Geschichte Russlands, Stuttgart, 2002, Bd. 5, Hb. 1. Полян Павел, Историомор, или Трепанация памяти: битвы за правду о ГУЛАГе, депор тациях,
войне и Холокосте, Москва, 2016. Polska —Ukraina. Trudne pytania, Warszawa, 1999, t. 4, s. 330. Портнов Андрей,
Упражнения с историей по-украински, Москва, 2010. Portnov Andriy, Der „Große Vaterländische Krieg in der Erinnerungskulturen von Bela rus, Moldova, und der Ukraine. Versuch eines Vergleiches, Stefan Troebst, Johan na Wolf (Hg.), Erinnern an den Zweiten Weltkrieg. Mahnmale und Museen in Mittelund Osteuropa, Leipzig, 2011, S. 227-241. Portnov Andrij, Polityki pamięci na postsowieckej Ukrainie (1991-2011), Dialog kultur pamiçci w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczyhski (sud.), Warszawa, 2014. Portnov Andrii, Mit dem Mythos Bandera stimmt etwas nicht, Frankfurter Allgemeine Zei tung, 2016, sausio 8, nr. 6, p. 11. 319
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Portnov Andrij, Ukrainska (nie)pamiįc o Wolyniu 1943, s. 29-31, prieiga per internetą: http:// www.pk.org.pl/publikacje/pojednanie_przez_trudna_pamiec_wolyn1943.pdf. Прибалтика и геополитика.
1935-1945 гг., Л. Ф. Соцков (сост.), Москва, 2020. Przewoznik Andrzej, Adamska Jolanta, Katyn. Zkrodnia, prawda, pamięc, Warszawa, 2010. Proklamation des Bayerischen Ministerpräsidenten zum Bayerischen Gedenktag für die Opfer von Flucht, Vertreibung und Deportation vom 27. August 2013, prieiga per
internetą: https:// www.verkuendung-bayern.de/gvbl/jahrgang:20i3/heftnummer:i7/seite:574Путин Владимир, Россия на рубеже тысячелетий, Независимая газета, 1999, gruo džio 30. Putin: Katyn to byla zemsta Stalina za paraikę w 1920 roku, prieiga per internetą: http://wia-
domosci.gazeta.pl/wiadomosci/i,114873,7742647,Putin_ Katyn_to_byla_zemsta_Stalina_za_porazke_w_192o.html. Работяжев Николай, Российская национальная идентичность в зеркале совре менного отечественного консерватизма, Полития: Анализ. Хроника. Прогноз, 2013, № з (70), с. 62-84. Ramonaitė Ainė,
„Paralelinės visuomenės“ užuomazgos sovietinėje Lietuvoje: katalikiš kojo pogrindžio ir etnokultūrinio sąjūdžio simbiozė, Sąjūdžio ištakų beieškant: ne paklusniųjų tinklaveikos galia, Jūratė Kavaliauskaitė, Ainė Ramonaitė (red.), Vilnius, 2011. Rassismus: EU setzt kein Hakenkreuzverbot durch,
prieiga per internetą: http://www.spiegel. de/politik/ausland/rassismus-eu-setzt-kein-hakenkreuzverbot-durch-a-478352. html. Rauer
Valentin,Versöhnung zwischen Erinnerungskulturen. Die mediale Repräsentation internationaler Versöhnungsrituale nach dem Zweiten Weltkrieg, Ellen Uebe rschär (Hg.), Soldaten und andere Opfer? Die Täter-Opfer Problematik in der deutschen Erinnerungskultur und das Gedenken an die Opfer von Krieg und Gewaltherrschaft, Rehburg-Loccum, 2007, S. 109-138. Richters Julia, Rhetorik der Entgrenzung. Das Jahr 1961 und die neuen Koordinaten sow jetischer Lebenswelten, Matthias Schwartz, Kevin Anding, Holt Meyer (Hg.), Ga garin als Archivkörper und Erinnerungsfigur, Frankfurt a. Main, Bern, Wien u. a., 2014, S. 27-54. Rydel Jan, Polityka historyczna w Republice Federalnej Niemiec. Zaszlosci, idee, praktyka, Krakow, 2011. 320
Šaltiniai ir literatūra Röger Maren, Flucht, Vertreibung und Umsiedlung. Mediale Erinnerungen und Debatten in Deutschland und Polen seit 1989, Marburg, 2011. Roginskij Arsenij, Erinnerung und Freiheit. Die Stalinismus-Diskussion in der UdSSR und Russland, Osteuropa, 61. Jg., 2011, H. 4, S. 55-69. Романов Петр, Страсти по голодомору, prieiga per internetą: www.rian. ru/2oo8i2i9/i57635i79.html. Rosyjska telewizja pokazala material o „polskich obozach šmierci“, prieiga per internetą: http:// www.rmf24.pl/fakty/swiat/news-rosyjska-telewizja-pokazala-material-o-pols- kich-obozach-smie,nId,34i9O9?utm_source=paste utm_medium=paste utm_ campaign=firefox. Rousso Henry, Dilemma eines europäischen Gedächtnisses, Zeithistorische Forschungen / Studies in Contemporary History, Online-Ausgabe, 1 (2004), H. 3, prieiga per interne tą: http://www.zeithistorische-forschungen.de/16126o41-Rousso-3-2oo4. Ruchniewicz Krzysztof, Die knifflige Vergangenheit. Geschichtspolitik, innenpolitische Instrumentalisierung und große Debatten in den deutsch-polnischen Beziehun gen, Dieter Bingen, Peter Oliwer Loew, Krzysztof Ruchniewicz, Marek Žybura (Hg.), Erwachsene Nachbarschaft: die deutsch-polnischen Beziehungen 1991 bis 2011, Wiesbaden, 2011. Russland kämpft. Gesetz und Kommission gegen Geschichtsfälscher, Osteuropa, 59. Jg., 2009, H. 7-8, S. 273-276. Sabrow Martin, Held und Opfer. Zum Subjektwandel deutscher Vergangenheits verständigung im 20. Jahrhundert, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Sch neider (Hg.), Das Unbehagen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust,
Frankfurt a. Μ., 2012, S. 37-55. Сахаров Александр, Рюрик, варяги и судьбы российской государственности, prieiga per internetą: https://www.e-reading.life/chapter.php/1022426/36/Izgnanie_n0rmannov_iz_russkoy_istorii._Vypusk_i.html. Sąd uciekl od osądzenia sprawcow stanu wojennego, prieiga per internetą: http://wiadomosci. dziennik.pl/wydarzenia/artykuly/75604, sad-uciekl-od-osadzenia-sprawcow-stanu-woj ennego .html. Safronovas Vasilijus, Kultūrinė atmintis ar atminimo kultūra? Kultūrinės atminties teo rijos taikymo moderniųjų laikų tyrimams problemos, Nuo Basanavičiaus, Vytau to Didžiojo iki Molotovo ir Ribbentropo. Atminties ir atminimo kultūrų transformacijos 321
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje XX-XXI amžiuje, Alvydas Nikžentaitis (sud.), Vilnius, 2011, p. 39-64. Safronovas Vasilijus, Lietuvos atminimo politikos tendencijos po 1990 metų, Nuo Basanavi čiaus, Vytauto Didžiojo iki Molotovo ir Ribbentropo. Atminties ir atminimo kultūrų trans formacijos XX-XXI amžiuje, Alvydas Nikžentaitis (sud.), Vilnius, 2011, p. 337-378. Safronovas Vasilijus, Kampf um Identität. Die ideologische Auseinandersetzung in Memel / Klaipėda im 20. Jahrhundert, Wiesbaden, 2015. Sahm Astrid, Von der BSSR zur Republik Weißrußland-Belarus (1988-2001), Dietrich Bey rau, Rainer Lindner (Hg.), Handbuch der Geschichte Weißrußlands, Göttingen, 2001. Sahm Astrid, Die weißrussische Nationalbewegung nach der Katastrophe von Tschernobyl (1986-1991), Münster, Hamburg, 1994. Sahm Astrid, Im Banne des Krieges, Gedenkstätten und Erinnerungskultur in Belarus, Osteuropa, 6/2008, S. 229-246. Saksonijos žemės deklaracija, skelbianti vokiečių tremtinių atmintiną dieną, prieiga per interne- tą: http://www.sachsengesetze.de/sh0p/saechsabl/2014/35/read_pdf. Saryusz-Wolska Magdalena, Realna debata o fikcyjnym zdarzeniu. Spory o serial „Nas- ze matki, nasze ojcowi“, Kultūra Liberalna, nr. 236 (29/2013), prieiga per internetą:http://kulturaliberalna.pl/2oi3/o7/i6/saryusz-wolska-realna-debata-o-fikcyjnym-zdarzeniu-o-naszych-matkach-naszych-ojcach-philippa-kadelbacha/. Savukynas Virginijus, Informaciniai karai kultūros semiotikos požiūriu (taikinys - tapatu mas), Agora. Politinių komunikacijų studijos, 2013, nr. 2
(12), p. 42—60, prieiga per internetą:file:///C:/Documents%2oand%2oSettings/Administrator/My%2oDocuments/ Downloads/504-1536 -i-PB%20 (1) .pdf_. Scherer Jutta, Ein Leben für den Zaren. Auf der Suche nach nationalem Zusammenhalt be rauscht sich Rußlands Elite an vorrevolutionären Mythen und den Gebeinen der Roma nows, prieiga per internetą: http://www.zeit.de/1998/10/Ein_Leben_fuer_den_ Zaren 1998.02.26. Scherrer Jutta, Erinnern und Vergessen: Russlands Umgang mit (seiner) Geschichte in ei ner europäischen Perspektive, L. Karl, I. Polianski (Hg.), Geschichtspolitik und Erin nerungskultur im neuen Russland, Göttingen, 2009, S. 23-40. Schildt Axel, Die Sozialgeschichte der Bundesrepublik Deutschland bis 1989/90, Oldenburg, 2007. Schildt Axel, Siegfried Detlef, Deutsche Kulturgeschichte. Die Bundesrepublik -1945 bis zur Gegenwart, München, 2009. 322
Šaltiniai ir literatūra Schirrmacher Frank (Hg.), Die Walser-Bub Debatte. Eine Dokumentation, Frankfurt am Main, 1999. Schmaler Dirk, Die Bundespräsidenten und die NS-Vergangenheit- zwischen Aufklärung und Verdrängung, Frankfurt am Main, 2013. Schmid Harald, Vom publizistischen Kampfbegriff zum Forschungskonzept. Zur Historisierung der Kategorie „Geschichtspolitik“, H. Schmid (Hg.), Geschichtspolitik und kollektives Gedächtnis. Erinnerungskulturen in Theorie und Praxis, Göttingen, 2009. Schmid H., Konstruktion, Bedeutung, Macht. Zum kulturwissenschaftlichen Profil einer Analyse von Geschichtspolitik, Horst-Alfred Heinrich, Michael Kohlstruck (Hg.), Geschichtspolitik und sozialwissenschaftliche Theorie, Stuttgart, 2008, S. 75-98. Schneider Christian, Generation im Abtritt. Vom Schicksal historischer Gegenidenfizierungen, Margrit Frölich, Ulrike Jureit, Christian Schneider (Hg.), Das Un behagen an der Erinnerung - Wandlungsprozesse im Gedenken an den Holocaust, Frank furt a. Μ., 2012, S. 85-100. Schneider Christoph, Der Warschauer Kniefall: Zur Geschichte einer Charismatisierung, Bernhard Giesen, Christoph Schneider (Hg.), Tätertrauma. Nationale Erinnerungen im öffentlichen Diskurs, Konstanz, 2004, S. 195-238. Schröder Gerhard, „Weil wir Deutschlands Kraft vertrauen.“. Regierungserklärung des Bundeskanzlersamio.Novemberi998vordemDeutschenBundestaginBonn,prieigaperinternetą: http://www.mediaculture-online.de/fileadmin/bibliothek/schroeder_RE_1998/ schroeder_RE_1998.pdf. Schulze W., Erinnerung per Gesetz oder Freiheit für die Geschichte? Geschichte in Wissens chaft und
Unterricht, 59. Jg., 2008, H. 7/8, S. 364-381. Секреты польской политики. Сборник документов (1935-1945), Л. Ф. Соцков (сост.), Москва, 2009. Селюнин Василий, Истоки, Новый мир, 1988, № 5, с. 162-189. Середа Вікторія, Особливості репрезентаці'і національно-історичних идентич ностей в офіційному дискурсі президентів Украши і Pocïi, Соціологія: тео рія, методи, маркетинг, 2006, №3. Sheliha Wolfrum von, Der Pakt und seine Fälscher. Der geschichtspolitische Machtkam pf in Russland zum 70. Jahrestag des Hitler-Stalin Pakts, Anna Kaminsky, Dieter Müller, Stefan Tröbst (Hg.), Der Hitler-Stalin Pakt 1939 in der Erinnerungskulturen der Europäer, Göttingen, 2011, S. 175-198. 323
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Sheliha Wolfram von, Die List der geschichtspolitischen Vernunft. Der polnisch-rus sische Geschichtsdiskurs nach 1989, Etienne François, Robert Traba, Stefan Troebst und Kornelia Konczal (Hrg),
Strategien der Geschichtspolitik in Europa seit 1989. Deutschland, Frankreich und Polen im internationalen Vergleich, Göttingen, 2013. Симоненко Рем, До концепціи багатотомноі „lemopiï украінсъкого народу" (Міжна- ціональні і міжнародні аспекта), Ки'ів, 1993. Sirutavičius Vladas, Lietuviai ir
Lietuvos lenkai, Lietuva ir Lenkija 1988-1994 metais, Vilnius, 2017. Sirutavičius Vladas, Etnokultūrinio nacionalizmo proveržiai ir valdžios politika: apie lietuvių nacionalinę identifikaciją postalininiu laikotarpiu, Epochas jungiantis na cionalizmas: tautos (de)konstravimas tarpukario,
sovietmečio ir posovietmečio Lietuvoje, Česlovas Laurinavičius (sud.), Vilnius, 2013, p. 169-204. Шнирельман Виктор, Президенты и археология, или Что ищут политики в древности: далекое прошлое и его политическая роль в СССР и в постсо ветское время, Империя и нация в зеркале историгеской памяти,
составители: Александр Семенов, Илья Герасимов, Марина Мольгинер, Москва, 2011, с- 357-405· Min. Sikorski dla „Gazety“: 1 wrzesnia - lekcja historii, Gazeta Wyhorcza, 2009, rugpjū čio 29, prieiga per internetą: http://wyborcza.p1/i,76842,6978098,Min_ Sikorski_ dla_ Gazety_ i_wrzesnia_
lekcja_historii.html#ixzziTJODoMoo. Siomajlo Alina, Katyn w pomnikach swiata, Warszawa, 2002. Sygar Michail, Endspiel. Die
Metamorphosen des Wladimir Putin, Bonn, 2016. Slezyfiski Wojciech, Historia w službie polityki. Zmiany polityczne а konstruowanie przekazu historycznego na ziemiach bialoruskich w XXi XXI wieku, Bialystok, 2018. Slodkowski Jędrzej, Piotrkowska. Co z pomnikami - zostawic, przeniešc czy usunąc?, prieiga per internetą: http://lodz.gazeta.p1/lodz/i,35153,13439447,Piotrkowska_ Co_z_pomnikami_ zostawic_ przeniesc.html#ixzz36xj4cyKK. Smolar Alexander, Geschichtspolitik in Polen, Transit, 2008, Bd. 35, S. 50-67. Snyder Tymothy, Jerzy Giedroyc а polska polityka wschodnia, bukasz Jasina, Jerzy Kloczowski (red.), Aktualnosc przeslania paryskiej „Kultury” w dzisiejszej Europie, Lublin, 2007, s. 327-331. Soska Michal, Pamięc 0 ofiarach grudnia 1970, Wroclaw, 2010. 324
Šaltiniai ir literatūra Соколов-Митрич Д., Российские и украинские ученые делят историю, Известия, 2002, liepos 20. Солдатенко Валерий, „I справжні, не фалъшиві фарби“? Круты: попытка историгеской интерпретации, prieiga per internetą: http://www.zn.ua/3000/3150/52416/. Staliūnas Darius, Savas ar svetimas paveldas? 1863-1864 m. sukilimas kaip lietuvių atminties vieta, Vilnius, 2008. Stankievič Barbara, Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės vaizdinys lenkų XX a. geopolitinėse kon cepcijose: nuo Josefo Pilsudskio iki Jerzy Giedroyco. Daktaro disertacija, Vilnius, 2012. Stawrowski Zbigniew, Jan Pawel II a Solidarnošč, Zbigniew Stawrowski, Solidarnošc znaczy wiįž, Krakow, 2010, s. 120-152. Steffen Katrin, Ambivalenzen des affirmativen Patriotismus. Geschichtspolitik in Polen, Osteuropa, 2006, H. 11-12: Quo vadis Polonia. Kritik der polnischen Vernunft, S. 219-235. Steinbach Peter, Widerstand im Dritten Reich - die Keimzelle der Nachkriegsdemokratie? Die Auseinandersetzung mit dem Widerstand in der historischen politischen Bildungsarbeit, in den Medien und in der öffentlichen Meinung nach 1945, Gerd R. Ueberschär (Hg.), Der 20. Juli. Das andere Deutschland in der Vergangenheit spolitik, Berlin, 1998. Steindorff Ludwig, Glavno mesto kot simbol nacionalne države ve vzhodni srednji Evropi, Zgodovinski Časopis, 54,2000, s. 77-87. Stolarczyk Mieczyslaw, Niektore problemy w stosunkach polsko-niemieckich w pierwszej polowie lat dziewięčdziesiątych, Stosunki polsko-niemieckie w okresie przemian ustrojowych w Polsce: wybrane problemy, Piotr Dobrowolski (red.), Wroclaw, 1997. Streit um
Zentrum gegen Vertreibung beendet, Süddeutsche Zeitung, 2010, gegužės 17, prieiga per internetą:http://www.sueddeutsche.de/politik/deutsch-polnische- beziehungen-streit-um-zentrum-gegen-vertreibung-beendet-1.258386. Strobel Thomas, Die Gemeinsame deutsch-polnische Schulbuchkommission. Ein spezi fischer Beitrag zur Ost-West-Verständigung 1972-1989, Archiv für Sozialgeschichte, 2005, Bd. 45, S. 253—268. Stryjek Tomasz, Ukraina przed koncem historii. Szkice 0 politycie panstw wobec pamieci, Wars zawa, 2014. Субтельний Орест, Украіна: Історія, Ки’ів, 1991. Suvalkų sutartis: faktai ir interpretacijos, Česlovas Laurinavičius (sud.), Vilnius, 2012. 325
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Levy Daniel, Sznaider Natan, Erinnerung im globalen Zeitalter. Der Holocaust, Frankfurt am Main, 2001. Štaras Povilas, Lietuvių tautos kova už Tėvynės laisvę Didžiajame Tėvynės kare, Vilnius, 1956. Šutinienė Irena, World War II in the Lithuanians collective Memory, Homo historiens, 2008, p. 411-426. Tauber Joachim, Der deutsche Sonderweg. Zu einem historiographischen Deutungsmuster im geteilten Deutschland (paskaita habilitacijos gynimo koliokviume, rankraštis). Temper Elena, „Der reinste slawische Stamm“. Identitätsbildung à la bielarusse, Osteuropa, 12/2009, S. 293-307. Temper Elena, Belarus verbildlichen. Staatssymbolik und Nationsbildung seit 1990, Wien, Köln, Weimar, 2012. Ther Philipp, Der Diskurs um die Vertreibung und die Fälle der Erinnerung, Thomas Strobel, Robert Maier (Hg.), Das Thema Vertreibung und die deutsch-polnischen Be ziehungen in Forschung, Unterricht und Politik, Hannover, 2008, S. 29-48. Timmermann Heinz, Die Verarbeitung des Endes des Sowjetimperiums im heutigen rus sischen Bewusstsein, Bernd Faulenbach, Franz Josef Jelich (Hg.), Transformationen der Erinnerungskulturen in Europa nach 1989, Essen, 2006, S. 275-297. Tomala Mieczyslaw, Deutschland von Polen gesehen. Zu den deutsch-polnischen Beziehungen 1945-1990, Marburg, 2000. Tomala Mieczyslaw, Od porozumienia do wspôlpracy. Stosunki polsko-niemieckie w latach 1991- 2001; wybrane zagadnienia, Warszawa, 2004, s. 9—17. Торбаков Игорь, „Непредсказуемое“ или „неопределённое“ прошлое? Междуна родные
отношения и российская историческая политика, Символигеская политика: Конструирование представлений о прошлом как властный ресурс, вып. i, О. Ю. Малинова (ред.), Москва, 2013, с. 91-125. Traba Robert (Hg.), Geschichtspolitik in Europa seit 1989. Deutschland, Frankreich und Polen im internationalen Vergleich, Wallstein, 2012. Traba Robert, Der Opferdiskurs als zentraler identitätstiftender Faktor der polnischen Meistererzählung, Peter Oliwer Loew, Christian Prunitsch (Hg.), Polen. Jubiläen und Debatten. Beiträge zur Erinnerungskultur, Wiesbaden, 2012, S. 27-36. Traba Robert, Konstruowania pamięci. Analiza semantyczna polskich obchodow rocznic grunwaldskich, Robert Traba, Historia - przestrzen dialogu, Warszawa, 2006, S. 206-227. 326
Šaltiniai ir literatūra Трагедия Литвы 1941-1944. Сборник архивных документов о преступлениях литовских коллаборационистов в годы Второй мировой войны, Москва, 2006. Troebst Stefan, Postkommunistische Erinnerungskulturen im östlichen Europa. Bestan dsaufnahme, Kategorisierung, Periodisierung / Postkomunistyczne kultury pamiįd w Eu ropio Wschodniej. Stan, kategoryzacja, periodyzacja, Wroclaw, 2005. Troebst Stefan, Europäisierung der Vertreibungserinnerung? Eine deutsch-polnische Chronique scandaleuse 2002-2008, Martin Aust, Krzysztof Ruchniewicz, Stefan Troebst (Hg.), Verflochtene Erinnerungen. Polen und seine Nachbarn im 19. und 20. Ja hrhundert, Köln etc., 2009, S. 245-274. Tyma Piotr, Wolynski problem — dylematy Ukraincôw z Polski, Pojednanie przez trudną pamięc. Wolyn 1943, s. 32-39, prieiga per internetą: http://www.pk.org.pl/publikacje/ pojednanie_przez_trudna_pamiec_wolyn1943.pdf. „Unsere Mütter, unsere Väter“ in den USA: „Fünf Stunden Selbstmitleid“, Spiegel, 2014, sausio 15, prieiga per internetą: http://www.spiegel.de/kultur/kino/vernichten- de-kritiken-fuer-unsere-muetter-unsere-vaeter-in-den-usa-a-943743.html. Vinogradnaitė Inga, Istorijos politika Lenkijoje: prielaidos ir konfliktai, Istorijos politikos modeliai ir kryptys: Europos Sąjungos, Lenkijos, Rusijos ir Baltarusijos istorijos politika, Vilnius, 2014, p. 105-134. Wandycz Piotr, Juliusz Mieroszewski a Niemcy, Aktualnošc przeslania paryskiej „Kultury“ w dzisiejszej Europie: zbiär studiow, tukasz jasina, Jerzy Kloczowski (red.), Lublin, 2007, s. 57-64. Вязовик Татьяна, Версия прошлого как государственный
миф (к вопросу напи сания единого учебника отечественной истории), Символигеская политика. Споры о прошлом как проектирование будущего, вып. 2, Москва, 2014, с. 93-109. VJ Rosji nakręcą anty-Katyn?, prieiga per internetą: http://www.rp.pl/artykul/9146,692751. html. Walka o pamięc: wladze i spoleczehstwo wobec powstania Warszawskiego 1944-1989, Anna Machcewicz (red.), Warszawa, 2008. Wassermann Rudolf, Widerstand als Rechtsproblem. Zu rechtlichen Rezeption des Wi derstandes gegen das NS-Regime, R. Ueberschär (Hg.), Der 20. Juli. Das andere Deutschland in der Vergangenheitspolitik, Berlin, 1998, S. 254-267. Weller Christoph, Internationale Politik und Konstruktivismus. Ein Beipackzettel, Wel- tTrends, Nr. 41, Winter 2003/2004, S. 107-123. 327
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Welzer Harald, Moller Sabine, Tschuggnall Karoline, „Opa. war kein Nazi“. National sozialismus und Holocaust im Familliengedächtnis, Frankfurt am Main, 2002. Wengst Udo, Die rechtliche Ahndung von NS-Verbrechen in den Westzonen und in der Bundesrepublik Deutschland, Heiner Timmermann (Hg.), Vergangenheitsbewälti gung in Europa im 20. Jahrhundert, Berlin, 2010, Bd. 1, S. 10-22. Wigura Karolina, Wina narodow. Przebaczenie jako strategia prowadzenia polityki, GdanskWarszawa, 2011. Witzkrieg, czyli polsko-niemiecka wojna smiechem, Super Express, 2006, lapkričio 7. Wojcicki Kazimierz, Panstwo wobec historii, Historycy i politycy. Polityka paminei w III RP, Warszawa, 2011. Wokol Jedwabnego, 1.1: Studia, t. 2: Dokumenty, Warszawa, 2002. Wolff-Powęska Anna, Pamięc brzemię i uwolnienie. Niemcy wobec nazistowskiej przeszlosci (1945-2010), Poznan, 2011. Wolf-Powęska Anna, Polskie spory o historię i pamięc, Przegląd Zachodni, 2007, nr. 1, s. 3-44. Wolfrum E., Geschichte als Waffe: vom Kaiserreich bis zur Wiedervereinigung, Göttingen, 2001, S. 144. Wortlaut. Auszüge aus der Fischer Rede, Spiegel, 1999, gegužės 13, prieiga per internetą: http://www.spiegel.de/politik/deutschland/o, 1518,22143,oo.html. Wyrykowski Krzysztof, Zajączkowski Slawomir, „Lupaszka“ 1939, Warszawa, 2009. Zaremba Marcin, Komunizm, legitymizaeja, nacjonalizm: nacjonalistyczna legitymizacja wladzy komunistycznej w Polsce, Warszawa, 2001. Zaremba Marcin, Das organisierte Vergessen des Holocaust in der Ära Gierek:
Kontinui tät und Wandel, Anna Wolf-Powęska, Piotr Forecki (Hg.), Der Holocaust in der pol nischen Erinnerungskultur, Frankfurt am Main etc., 2012, S. 161-174. Zbikowski Andrzej, Lekcja Jedwabne, Dialog kultur pamięci w regionie ULB, Alvydas Nikžentaitis, Michal Kopczynski (red.), Warszawa, 2014, s. 331-341. Zmiany w Europiei na swiecie a polska polityka zagraniezna, prieiga per internetą: http://www. batory.org.pl/debaty/zmiany.htm. Zolnierze wyklęci“ - między historią, popkulturą a polityką. Diskutują Tomasz habusze- wski i Rafal Wnuk oraz Andrzej Friszke i Zbignew Nosowski, Wiez, 2016, ruduo, s. 7-27. 328
Šaltiniai ir literatūra Zubkova Elena, Sowjetische Vergangenheit der Baltischen Staaten: Schwerpunkte und Kontroverse der kollektiven Erinnerung und Geschichtsschreibung, Oliver Rath- kolb, Imbi Sooman (Hg.), Geschichtspolitik im erweiterten Ostseeraum und ihre aktu ellen Symptome - Historical Memory Culture in the Enlarged Baltic Sea Region and its Symptoms Today, Göttingen, 2011, S. 89-110. Žalys Vytautas, Kova dėl identiteto / Ringen um Identität. Kodėl Lietuvai nesisekė Klaipėdoje tarp 1923-1939 / Warum Litauen zwischen 1923 und 1939 im Memelgebiet keinen Erfolg hatte?, Lüneburg, 1993. Žilys Juozas, 1992 m. birželio 14 d. referendumas dėl buvusios SSRS kariuomenės besą lygiško ir neatidėliotino išvedimo iš Lietuvos Respublikos teritorijos 1992 metais ir žalos Lietuvai atlyginimo konstitucinėje genezėje, Jurisprudence, 2011, 18 (2), p- 467-496. 329
Rodyklė Adamkus Valdas 160-162,214,215, Boruta-Spiechowicz Ludwik Mieczyslaw 219—221, iTj, 232 147 Adenauer Konrad 133,242,243,260, Brancovskaja Fania 228 275,276 Brandt Willy 135,256,261 Afanasjevas Jurijus 86 Brazauskas Algirdas 207,226 Aleksijevič Svetlana 38 Brežnevas Leonidas 44, 47-49, 63, 77 Aleksonis Juozas 49 Bubis Ignatz 253 Algirdas, kunigaikštis 37 Bucharinas Nikolajus 54,55 Altrichter Helmut 48 Apyvala Stanislovas 49 Cenckiewicz Slawomir 194 Assmann Aleida 6,12,20,250,279 Chmelnickis Bogdanas 101,120 Assmann Jan 6, 9,12,248,279 Chodakiewicz Marek Jan 195 Assmannai 12,17 Chruščiovas Nikita 44,47-49,51,52,54, 134 Bachmann Klaus Dieter 176 Ciechanowski Jan 146 Bandera Stepanas 99,111,112,114,115, Ciolkiewicz Pawel 184 125,153,159,222 Cipko Aleksandras 60 Barsenkovas Aleksandras 72 Cornelißen Christoph 12 Bartoszewski Wladyslaw 142,145, Cvirka Petras 236 176 Bauerkämper Arnd 16,249 Čeponis Alfonsas 49 Becker Anna 19 Černiachovskis Ivanas 204 Bednarz-Luczewska Paulina 16 Černomyrdinas Viktoras 125 Benediktas XVI181,182 Čiapajevas Vasilijus 117 Benes Edvard 180 Čiubaisas Anatolijus 88 Benigni Roberto 257 Čiubarianas Aleksandras 122 Berek Mathias 17 Čornovilas Viačeslavas 100,101,104,120 Berestas Aleksejus 110 Bilas Ivanas 101 Dachas Simonas 211 Blonski Jan 186 Danilovas 71 Borisą Hubertas 49 de Gaulle Charles 275,276 330
Rodyklė Djukovas Aleksandras 75, 77 Gozmanas Leonidas 78 Dohnanyi Klaus von 253 Grass Günter 178,181,182,256,257,266, Doluckis Igoris 70 267 Donelaitis Kristijonas 210 Gricenka Oleksandras 19 Duda Andrzej 164,219 Grigorenka Piotras 121 Dudajevas Džocharas 62,103 Grybauskaitė Dalia 219 Dudek Antoni 189,194,195 Gryzlovas В. 68 Duginas Aleksandras 66 Gross Jan 189,195 Dzeržinskis Feliksas 37,55,165,204 Gruševskis 231 Dziarnovičius Alehas 35 Gumiliovas Levas 66 Džamala 127 Guzenkova Tamara 76 Eidintas Alfonsas 206 Habermas Jürgen 246 Engelsas Frydrichas 45 Halbwachs Maurice 6 Erhard Ludwig 263 Haličietis Danielius 104 Erll Astrid 279 Heinemann Gustav 258 Etienne François 273 Helm Konrad 194 Herzog Roman 175,176 Faulenbach Bernd 250 Heuss Theodor 260 Filipovas 71 Hitleris Adolfas 49, 85,91,13 6,174,182, Fischer Joschka 254,265,272 224,232,237,247,248,255,259,261,262, Frojanovas I. 66 273 Hoffman Jerzy 151 Gagarinas Jurijus 50,51,54 Hruševskis Michailo 97, 99,120 Gawin Dariusz 197 Giedroyc Jerzy 138-144,150,151,158,165, Isajevas Jegoras 77 185 Ivasiukas Vladimiras 121 Gira Liudas 236 Ivaškevičius Marius 229,233,234,238 Gluza Zbigniew 155 Goethe Johann Wolfgang von 264 Jakovlevas Aleksandras 56 Goldhagen Daniel 255,257,265 Janukovyčius Viktoras 105,108,110,111, Gorbačiovas Michailas 50,54,55, 61, 62, 114,115,119,122,125,158 96,166,170,193 Jaroslavas Išmintingasis 34 331
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Jaruzelski Wojciech 166,190,193 Kosciuška Tadas 28,37,39, 40 Jefremovas Serhijus 121 Koselleck Reinhart 242 Jelcinas Borisas 33,56,57, 62-64, 87, 9 Kosmodemjanskaja Zoja 60 92,103,166,167,282,283 Kravčiukas Leonidas 98, 99,127 Jens Walter 256 Kreder A. 65,70 Jermalovičius Mikola 27,34 Krikštaponis 287 Jonas Paulius II148,149,157,188,194 Krol Ryszard 188 Juščenka Viktoras 105-110,112-114, 118, Kučma Leonidas 101,103,104,106,118, 120,122—125,127 128, 154, 184,221,222, 121,127,158 231,286 Kuron Jacek 139,142,143,147 Kurtyka Jan 147 Kaczynski Jaroslaw 156,157,178,181 Kurtyka Janusz 194,195,197 Kaczynski Lech 147,154,161,162,168,180, Kwasniewski Aleksander 150,153,156,158, 181,192,220,221 162,178,189,191,197,219 Kailitz Steffen 247 Kalinauskas Konstantinas (Kostas) 28, Landsbergis Vytautas 215,222,224 38—40,151,284 Lavrovas Sergejus 123 Kalniševskis Piotras 121 Lazarkiewicz Magdalena 177 Kamenevas Levas 54 Lazarkiewicz Piotr 177 Karolis XII120,124 Lebedeva Natalija 215,216 Kasjanovas Georgijus 19 Leggewie Claus 252 Kavalienia Aleksandras 39 Leninas Vladimiras 37,45,51,54-58, 87, Kiszczak Czeslaw 148,149,190, 111,165,166 193 Lermontovas Michailas 103 Kittel Manfred 183,271 Liekis Algimantas 164 Knopp Guido 267 Lipinskis Viačeslavas 121 Kohen Stephen 55 Lipski Jan Josef 136-138,140,141,143,144, Kohl Helmut 174,175,177,246,275 150,200 Köhler Horst 258 Lomnicki Jan 186 Komaninas Nikolajus 51 Lopata Raimundas 222 Komorowski Bronislaw 157,158 Luczewski Michal 16 Koposovas Nikolajus 56
Lukašenka Aleksandras 28,30-36,39, 40, Korczak Janusz 187 42,102,151,230,281,282 332
Rodyklė Lupaška, Lupaszka žr. Szendzielarz Mileris Aleksejus 65 Zygmunt Edward Miller Leszek 189 Langewiesche Dieter io, n Milosz Czeslaw 142 Langenohl Andreas 13,19, 90 Mindaugas, kunigaikštis 34,209 Mininas 58 Machcewicz Pawel 199 Mitscherlich Alexander 269 Machno Nestoras 120 Mitscherlich Margarete 269 Macierewicz Antoni 139 Mitterand François 275 Mailovas Aleksejus 112 Modzelewski Karol 142,147,148 Makhotina Ekaterina 20 Moljava Volodymyras 101 Malinova Olga 19 Molotovas Viačeslavas 178 Marcinkiewicz Kazimierz 182 Mstislavičius Romanas 120 Margolis Rachelė 228 Marinovičius Miroslavas 155 Napoleonas 89 Marksas Karlas 45 Naročinskaja 75, 80 Marzaliukas Ihoris 34 Naumann Michael 256 Mašerovas Piotras 29,35 Nazarovas Vladislavas 58 Materski Wojciech 19,166 Nekričius Aleksandras 47 Matrosovas Aleksandras 60 Nikolajevas Andrianas 52 Mazepa Ivanas 100,103,109,120,122, Nikolajus II86 124,125 Nolte Ernst 246 Mazowiecki Tadeusz 165,174,175,190, Nora Pierre 6,273 193 Noreika 287 Medvedevas Dmitrijus 71, 74,78, 80, Nowak Andrzej 20,156,179,197,199 89, 91, 92,123,125,169,216 Medvedevas Rojus 55 Obama Barack 156 Meyer Erik 252 Olbricht Friedrich 261 Mendelsohn Erich 187 Merkel Angela 176 Paleckis Algirdas 237 Michnik Adam 138-140,142,143,223 Panarinas Aleksandras 66, 68 Mickevičius Adomas 37 Pelevinas Viktoras 54 Mickevičius-Kapsukas Vincas 204 Peresas Simonas 80 Mieroszewski Juliusz 138-141,150,165 Petliūra Simonas 124,139 333
Valstybė ir atmintis. Atminties kultūros ir Jų reguliavimo budai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje Petras 1109,120,124,125 Röger Maren 20 Piatkovas 55 Roginskis Arsenijus 91 Pichoja Rudolf 166 Romanovai 85-88 Pieracki Bronislaw 113 Rosh Lea 255 Pilawski Krzysztof 198 Ruckojus Aleksandras 166 Pilsudskis Juzefas (Pilsudski Jozef) 132,139,140,149,160,170,172,219,223, Sabrow Martin 267 224,229 Sacharovas Aleksandras 84 Plechavičius Povilas 162,220,233 Safronovas Vasilijus 20 Polubotokas Pavlas 121 Sagaidačnas Piotras 120 Porošenka Petro 111,126,159 Schindler Oskar 188 Portnovas Andrijus 19 Schmaler Dirk 258 Požarskis 58 Schmid Harald 15 Prunskienė Kazimiera 203 Schmorell Alexander 259 Przewoznik Andrzej 194 Scholl Hans 259 Putinas Vladimiras 33,57-59, 63, 64, Scholl Sophie 259 66, 67, 70-73, 75, 81, 83—85, 88, 89, 91, 92, Schröder Gerhard 175,17 6,2 6 6,2 75 124,156,162,170,173,215,281 Seliuninas Vasilijus 55 Serovas Vasilijus 103 Rabotiaževas Nikolajus 67 Sienkiewicz Jan 151 Ramanauskas-Vanagas Adolfas 229,233, Sikorski Radoslaw 155,156,158,159,169, 238,239 178,224 Rau Johannes 175 Skarga Piotras 36 Reagan Ronald 276 Skoropadskis Pavlas 121 Reemtsma Jan Philipp 251 Skubiszewski Krzysztof Jan 150 Reuter Ernst 261 Sleszyhski Wojciech 19 Ribbentrop Joachim von 178 Slovackis Julijus 103 Riomeris Michalas 224 Smetona Antanas 205,206 Riurikaičiai 84 Smidowiczowna Bronislawa 177 Riurikas, kunigaikštis 84 Solženicynas Aleksandras 68 Riurikovičiai 84 Stalinas Josifas 29,45,47-50,54,55, 63, Rybakovas Anatolijus 55 77, 91,167-171,224,232,237 Rydel Jan 20 Stašinskis Bogdanas 113 334
Rodyklė Stauffenberg Claus von 259,261 Trump Donald 286 Steinbach Erika 181-183 Tusk Donald 156,169,170,181,184 Steinbach Peter 17,262,283 Stoiber Edmund 180 Urbanavičius Bronius 49 Stolypinas Piotras 68, 86, 89 Stusas Vasylis 121 Vaišelga, kunigaikštis 34 Subotic Jelena 20 Vanagaitė Rūta 228,229,233, 238 Subtelny Orest 97 Venclova Tomas 224,226 Suchocka Hanna 171 Viatrovičius 116 Suvorovas Aleksandras 39, 40, 60 Vileita Vadzimas 38 Szarota Tomasz 183 Vita Juozas 49 Szendzielarz Zygmunt Edward 161,220 Vitte S. 68 Vytautas, kunigaikštis 35,208,209 Šapoka Adolfas 97 Vladimiras, kunigaikštis 85 Ščerbickis Vladimiras 104 Volkogonovas Dmitrijus 55 Ševčenka Tarasas 117 Škirpa Kazys 287 Wajda Andrzej 146,168,169,173,186 Šuchevičius Romanas 99,103,114,120 Walçsa Lech 142,143,147-149,166,167, Šuškevičius Stanislavas 221 194,198 Šutinienė Irena 220 Walser Martin 253,265 Weizsäcker Richard von 176, 248,261,262 Tapinas Andrius 217 Wiesenthal Simon 226 Taraškevičius Bronislavas 31 Wolff-Powçska Anna 20 Telemann Georg Philipp 177 Temper Elena 19 Zanussi Krzysztof 186 Tereškova Valentina 52 Zingeris Emanuelis 222 Terleckas Antanas 226 Zinovjevas Grigorijus 54 Thatcher Margaret 193 Zuroff Efraim 226,228 Timmermann Heinz 89 Titovas Viačeslavas 238 Zeligowski Lucjan 218 Traba Robert 134,198 Žemaitis-Vytautas Jonas 233,239 Trockis Levas 55 Žirinovskis Vladimiras 80 Troebst Stefan 44 Žukovas Georgijus 63,104 335 |
| any_adam_object | 1 |
| any_adam_object_boolean | 1 |
| author | Nikžentaitis, Alvydas 1961- |
| author_GND | (DE-588)103389474 |
| author_facet | Nikžentaitis, Alvydas 1961- |
| author_role | aut |
| author_sort | Nikžentaitis, Alvydas 1961- |
| author_variant | a n an |
| building | Verbundindex |
| bvnumber | BV048841797 |
| ctrlnum | (OCoLC)1401177281 (DE-599)KXP1799935558 |
| era | Geschichte 1989-2018 gnd |
| era_facet | Geschichte 1989-2018 |
| format | Book |
| fullrecord | <?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><collection xmlns="http://www.loc.gov/MARC21/slim"><record><leader>03709nam a2200685 c 4500</leader><controlfield tag="001">BV048841797</controlfield><controlfield tag="003">DE-604</controlfield><controlfield tag="005">20240117 </controlfield><controlfield tag="007">t</controlfield><controlfield tag="008">230302s2021 li |||| 00||| lit d</controlfield><datafield tag="020" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">9786098314021</subfield><subfield code="9">978-609-8314-02-1</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(OCoLC)1401177281</subfield></datafield><datafield tag="035" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">(DE-599)KXP1799935558</subfield></datafield><datafield tag="040" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-604</subfield><subfield code="b">ger</subfield><subfield code="e">rda</subfield></datafield><datafield tag="041" ind1="0" ind2=" "><subfield code="a">lit</subfield></datafield><datafield tag="044" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">li</subfield><subfield code="c">XA-LT</subfield></datafield><datafield tag="049" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">DE-12</subfield></datafield><datafield tag="084" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">OST</subfield><subfield code="q">DE-12</subfield><subfield code="2">fid</subfield></datafield><datafield tag="100" ind1="1" ind2=" "><subfield code="a">Nikžentaitis, Alvydas</subfield><subfield code="d">1961-</subfield><subfield code="e">Verfasser</subfield><subfield code="0">(DE-588)103389474</subfield><subfield code="4">aut</subfield></datafield><datafield tag="245" ind1="1" ind2="0"><subfield code="a">Valstybė ir atmintis</subfield><subfield code="b">atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe</subfield><subfield code="c">Alvydas Nikžentaitis</subfield></datafield><datafield tag="246" ind1="1" ind2="1"><subfield code="a">The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe</subfield></datafield><datafield tag="264" ind1=" " ind2="1"><subfield code="a">Vilnius</subfield><subfield code="b">Lietuvos istorijos institutas</subfield><subfield code="c">2021</subfield></datafield><datafield tag="300" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">335 Seiten</subfield><subfield code="c">24 cm</subfield></datafield><datafield tag="336" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">txt</subfield><subfield code="2">rdacontent</subfield></datafield><datafield tag="337" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">n</subfield><subfield code="2">rdamedia</subfield></datafield><datafield tag="338" ind1=" " ind2=" "><subfield code="b">nc</subfield><subfield code="2">rdacarrier</subfield></datafield><datafield tag="500" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Quellen- und Literaturverzeichnis Seite 301-329; Register Seite 330-335</subfield></datafield><datafield tag="520" ind1="3" ind2=" "><subfield code="a">Studie zur zeitgenössischen Erinnerungskultur und Geschichtspolitik in sechs ost- und mitteleuropäischen Ländern: Weißrussland, Polen, Litauen, Russland, Ukraine und Deutschland; untersucht die Gründe, warum und wann neue Traditionen gebildet werden, die Teil von Kultur und nationalen Mythen sind.</subfield></datafield><datafield tag="546" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">Englische Zusammenfassung Seite 289-300</subfield></datafield><datafield tag="648" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Geschichte 1989-2018</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Kulturwissenschaften</subfield><subfield code="0">(DE-588)4033597-5</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Kollektives Gedächtnis</subfield><subfield code="0">(DE-588)4200793-8</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Kultur</subfield><subfield code="0">(DE-588)4125698-0</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="650" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Politik</subfield><subfield code="0">(DE-588)4046514-7</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Deutschland</subfield><subfield code="0">(DE-588)4011882-4</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Osteuropa</subfield><subfield code="0">(DE-588)4075739-0</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="651" ind1=" " ind2="7"><subfield code="a">Ostmitteleuropa</subfield><subfield code="0">(DE-588)4075753-5</subfield><subfield code="2">gnd</subfield><subfield code="9">rswk-swf</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="0"><subfield code="a">Osteuropa</subfield><subfield code="0">(DE-588)4075739-0</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="1"><subfield code="a">Ostmitteleuropa</subfield><subfield code="0">(DE-588)4075753-5</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="2"><subfield code="a">Deutschland</subfield><subfield code="0">(DE-588)4011882-4</subfield><subfield code="D">g</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="3"><subfield code="a">Kultur</subfield><subfield code="0">(DE-588)4125698-0</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="4"><subfield code="a">Politik</subfield><subfield code="0">(DE-588)4046514-7</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="5"><subfield code="a">Kulturwissenschaften</subfield><subfield code="0">(DE-588)4033597-5</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="6"><subfield code="a">Kollektives Gedächtnis</subfield><subfield code="0">(DE-588)4200793-8</subfield><subfield code="D">s</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2="7"><subfield code="a">Geschichte 1989-2018</subfield><subfield code="A">z</subfield></datafield><datafield tag="689" ind1="0" ind2=" "><subfield code="5">DE-604</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Inhaltsverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Literaturverzeichnis</subfield></datafield><datafield tag="856" ind1="4" ind2="2"><subfield code="m">Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment</subfield><subfield code="q">application/pdf</subfield><subfield code="u">http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA</subfield><subfield code="3">Register // Personenregister</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="n">oe</subfield></datafield><datafield tag="940" ind1="1" ind2=" "><subfield code="q">BSB_NED_20240117</subfield></datafield><datafield tag="999" ind1=" " ind2=" "><subfield code="a">oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-034107211</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">909</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">47</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">909</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">437</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">909</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0905</subfield><subfield code="g">437</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">900</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0905</subfield><subfield code="g">47</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">900</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0905</subfield><subfield code="g">437</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">900</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">437</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">900</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0904</subfield><subfield code="g">47</subfield></datafield><datafield tag="942" ind1="1" ind2="1"><subfield code="c">909</subfield><subfield code="e">22/bsb</subfield><subfield code="f">0905</subfield><subfield code="g">47</subfield></datafield></record></collection> |
| geographic | Deutschland (DE-588)4011882-4 gnd Osteuropa (DE-588)4075739-0 gnd Ostmitteleuropa (DE-588)4075753-5 gnd |
| geographic_facet | Deutschland Osteuropa Ostmitteleuropa |
| id | DE-604.BV048841797 |
| illustrated | Not Illustrated |
| index_date | 2024-07-03T21:38:01Z |
| indexdate | 2024-07-10T09:47:31Z |
| institution | BVB |
| isbn | 9786098314021 |
| language | Lithuanian |
| oai_aleph_id | oai:aleph.bib-bvb.de:BVB01-034107211 |
| oclc_num | 1401177281 |
| open_access_boolean | |
| owner | DE-12 |
| owner_facet | DE-12 |
| physical | 335 Seiten 24 cm |
| psigel | BSB_NED_20240117 |
| publishDate | 2021 |
| publishDateSearch | 2021 |
| publishDateSort | 2021 |
| publisher | Lietuvos istorijos institutas |
| record_format | marc |
| spelling | Nikžentaitis, Alvydas 1961- Verfasser (DE-588)103389474 aut Valstybė ir atmintis atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe Alvydas Nikžentaitis The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe Vilnius Lietuvos istorijos institutas 2021 335 Seiten 24 cm txt rdacontent n rdamedia nc rdacarrier Quellen- und Literaturverzeichnis Seite 301-329; Register Seite 330-335 Studie zur zeitgenössischen Erinnerungskultur und Geschichtspolitik in sechs ost- und mitteleuropäischen Ländern: Weißrussland, Polen, Litauen, Russland, Ukraine und Deutschland; untersucht die Gründe, warum und wann neue Traditionen gebildet werden, die Teil von Kultur und nationalen Mythen sind. Englische Zusammenfassung Seite 289-300 Geschichte 1989-2018 gnd rswk-swf Kulturwissenschaften (DE-588)4033597-5 gnd rswk-swf Kollektives Gedächtnis (DE-588)4200793-8 gnd rswk-swf Kultur (DE-588)4125698-0 gnd rswk-swf Politik (DE-588)4046514-7 gnd rswk-swf Deutschland (DE-588)4011882-4 gnd rswk-swf Osteuropa (DE-588)4075739-0 gnd rswk-swf Ostmitteleuropa (DE-588)4075753-5 gnd rswk-swf Osteuropa (DE-588)4075739-0 g Ostmitteleuropa (DE-588)4075753-5 g Deutschland (DE-588)4011882-4 g Kultur (DE-588)4125698-0 s Politik (DE-588)4046514-7 s Kulturwissenschaften (DE-588)4033597-5 s Kollektives Gedächtnis (DE-588)4200793-8 s Geschichte 1989-2018 z DE-604 Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Inhaltsverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Literaturverzeichnis Digitalisierung BSB München 19 - ADAM Catalogue Enrichment application/pdf http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA Register // Personenregister |
| spellingShingle | Nikžentaitis, Alvydas 1961- Valstybė ir atmintis atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe Kulturwissenschaften (DE-588)4033597-5 gnd Kollektives Gedächtnis (DE-588)4200793-8 gnd Kultur (DE-588)4125698-0 gnd Politik (DE-588)4046514-7 gnd |
| subject_GND | (DE-588)4033597-5 (DE-588)4200793-8 (DE-588)4125698-0 (DE-588)4046514-7 (DE-588)4011882-4 (DE-588)4075739-0 (DE-588)4075753-5 |
| title | Valstybė ir atmintis atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe |
| title_alt | The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe |
| title_auth | Valstybė ir atmintis atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe |
| title_exact_search | Valstybė ir atmintis atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe |
| title_exact_search_txtP | Valstybė ir atmintis atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe |
| title_full | Valstybė ir atmintis atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe Alvydas Nikžentaitis |
| title_fullStr | Valstybė ir atmintis atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe Alvydas Nikžentaitis |
| title_full_unstemmed | Valstybė ir atmintis atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe Alvydas Nikžentaitis |
| title_short | Valstybė ir atmintis |
| title_sort | valstybe ir atmintis atminties kulturos ir ju reguliavimo budai lietuvoje vidurio ir rytu europoje the state and memory cultural memory and history policies in central and eastern europe |
| title_sub | atminties kultūros ir jų reguliavimo būdai Lietuvoje, Vidurio ir Rytų Europoje = The state and memory. Cultural memory and history policies in Central and Eastern Europe |
| topic | Kulturwissenschaften (DE-588)4033597-5 gnd Kollektives Gedächtnis (DE-588)4200793-8 gnd Kultur (DE-588)4125698-0 gnd Politik (DE-588)4046514-7 gnd |
| topic_facet | Kulturwissenschaften Kollektives Gedächtnis Kultur Politik Deutschland Osteuropa Ostmitteleuropa |
| url | http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000001&line_number=0001&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000003&line_number=0002&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=034107211&sequence=000005&line_number=0003&func_code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA |
| work_keys_str_mv | AT nikzentaitisalvydas valstybeiratmintisatmintieskulturosirjureguliavimobudailietuvojevidurioirrytueuropojethestateandmemoryculturalmemoryandhistorypoliciesincentralandeasterneurope AT nikzentaitisalvydas thestateandmemoryculturalmemoryandhistorypoliciesincentralandeasterneurope |